Размещено на http://www.allbest.ru/

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 070 (477.61)(091) “1938/1956” (043.3)

ПРЕСА ВОРОШИЛОВГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ 1938-1956 рр.:

історико-типологічні та структурно-функціональні аспекти

27.00.04 - теорія та історія журналістики

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук із соціальних комунікацій

Корчагіна Оксана Володимирівна

Запоріжжя - 2011



Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Державному закладі “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”.

Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор Галич Валентина Миколаївна, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри журналістики і видавничої справи.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, доцент Яблоновська Наталя Всеволодівна, Таврійський національний університет Імені В. Вернадського, професор кафедри міжмовних комунікацій та журналістики;

кандидат філологічних наук Бондаренко Ірина Станіславівна, Запорізький національний університет, доцент кафедри журналістської творчості, реклами та зв'язків з громадськістю.

Захист відбудеться “7” червня 2011 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 17.127.05 у Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 125.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б.

Автореферат розісланий “____” травня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.Г. Пономаренко



АНОТАЦІЯ

Корчагіна О. В. Преса Ворошиловградської області 1938-1956 рр.: історико-типологічні та структурно-функціональні аспекти. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій за спеціальністю 27.00.04 - теорія та історія журналістики. - Класичний приватний університет. - Запоріжжя, 2011.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню особливостей становлення, розвитку й функціонування основних тенденцій розвитку преси Ворошиловградщини 1938-1956 рр. Подано ґрунтовну історико-типологічну характеристику періодичних видань регіону, доопрацьовано та укладено каталог газет окресленого періоду, проаналізовано проблемно-тематичний зміст і пов'язану з ним парадигму функцій преси в різні періоди доби, визначено прийоми й методи ідеологічного впливу та розкрито прагматику журналістської пропаганди засобами преси на населення регіону в роки тоталітаризму. преса пропаганда періодичний журналістський

Ключові слова: преса Ворошиловградщини, типологія, окупаційні газети, тоталітаризм, партійно-радянські видання, ідеологічний вплив.



Анотация

Корчагина О. В. Пресса Ворошиловградской области 1938-1956 гг.: историко-типологические и стуктурно-функциональные аспекты. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по социальным коммуникациям по специальности 27.00.04 - теория и история журналистики. - Классический приватный университет. - Запорожье, 2011.

В диссертации осуществлен комплексный анализ функционирования прессы Ворошиловградской области 1938-1956 гг. в контексте социально-политических событий СССР. На основании широкого круга источников, семь из которых вводятся в научный оборот впервые, проведён комплексный и всесторонний анализ историко-типологической структуры системы прессы области и определены ее стуктурно-функциональные особенности. В исследовании представлено теоретическое обоснование существующих научно-методологических подходов к проблеме типологического анализа прессы, определены критерии анализа региональной периодики. Выделены такие основные типоформирующие характеристики газет области, как издатель (партийные органы), территория распространения, читательская аудитория.

Анализируемый период характеризуется расширением сети региональной прессы и формированием ее типологической направленности с учетом уровня и потребностей социальных слоев населения Ворошиловградской области. Была укреплена материально-техническая база печатных органов, многократно выросли тиражи издаваемых газет.

Великая Отечественная война стала временем проверки на жизнеспособность всех имеющихся сил и ресурсов, в том числе журналистики области. В те годы роль и значение печатного слова были оценены по-новому - авторитет средств массовой информации и пропаганды вырос настолько, что доверие к печатному слову в обществе приобрело устойчивый характер. Война стала тем периодом, когда официальная власть в лице партии и весь народ в едином порыве мобилизовали общие усилия на отпор врагу.

Исследуется агитационно-пропагандистская деятельность немецкой оккупационной власти среди жителей Ворошиловградской области. Установлено, что для агитационно-пропагандистских целей фашистские захватчики использовали шесть газет, листовки, плакаты.

Впервые была сделана попытка показать особенности информационных кампаний, направленных на утаивание объективных и искусственных причин послевоенного голода. Анализ публикаций газет Ворошиловградской области за июнь 1946-1947 гг. и изучение архивных документов подтверждают отсутствие прямой достоверной информации, в которой раскрывались причины голода, в то же время выявлены приемы психологического влияния на читательскую аудиторию (создание мифов, активизация в сознании читателей психологической модели “враг”), освещение событий в соответствии с политикой государства и наставлениями партии; умалчивание одних и акцентирование на других фактах, связанных с событиями 1946-1947 гг.

Ключевые слова: пресса Ворошиловградской области, типология, оккупационные газеты, тоталитаризм, партийно-советские издания, идеологическое влияние.



ANNOTATION

Korchagina O. V. Press of Voroshilovgrad region in 1938-1956: historical, typological, structural and functional aspects. - Manuscript.

Thesis for Candidate's degree of Social communications in specialty 27.00.04 - theory and history of journalistic. - Classic Private University. - Zaporizhia, 2011.

This dissertation is dedicated to the complex research of the main tendencies' peculiarities in Voroshilovgrad presses' establishment, development and functioning during 1938-1956 years. Detailed historical and typological characteristic of regional periodicals is accomplished, the catalogue of the newspapers dated by the mentioned period is finished off and arranged, the problematical and topical content and related change of press functions' paradigm working during different periods are analyzed. Ways and methods of ideological influence are determined and it is also defined the pragmatics of journalistic propaganda with the means of press in the era of totalitarianism.

Key words: Voroshilovgrad press, typology, occupation newspapers, totalitarianism, Soviet party periodicals, ideological influence.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Історія вітчизняної журналістики визначається динамічним процесом становлення й еволюції, в якому періодичні видання та суспільство перебувають у досить складних відносинах, у постійному русі й розвитку. Система засобів масової комунікації України складалася під впливом численних об'єктивних і суб'єктивних факторів. Їх аналіз допоможе не тільки виявити, узагальнити та систематизувати закономірності розвитку української періодичної преси, а й зрозуміти важливість співвідношення окремого (регіонального) та цілісного (всеукраїнського) у процесі освоєння історичної журналістської спадщини минулих років. Маловідомим сегментом періодики в історії української журналістики, недостатньо вивченою ланкою історії розвитку Ворошиловградської (Луганської) області залишається її преса. Найчисленніша за кількістю регіональна журналістика країни, у тому числі й періодика Ворошиловградщини 1938-1956 рр., перебувала в складній ситуації, функціонуючи в умовах партійно-адміністративного контролю, як і вся система засобів масової інформації й пропаганди СРСР. Зазначений проміжок часу охоплює доленосні періоди в історії України: драматичні події Другої світової війни (1939-1945 рр.) та німецьку окупацію (1941-1943 рр.), нелегкі часи відбудови країни, голод, початок “холодної війни” (1943-1950 рр.) та період початку “десталінізації” (1953-1956 рр.). Тема дослідження потребує самостійного вивчення у зв'язку з величезною роллю газетної періодики в становленні одного з найбільших промислових регіонів України - Ворошиловградщини.

Актуальність дослідження зумовлена тим, що в нових умовах розвитку незалежної України й системної трансформації національної журналістики необхідне узагальнення історичного досвіду регіональної преси як соціального інституту. Спроби реконструювати й різнопланово розглянути загальноісторичні та регіональні особливості розвитку преси області досліджуваного періоду здійснюються вперше. Вивчення діяльності преси, що виходила на теренах Ворошиловградської області в 1938-1956 рр., допоможе в більш глибокому системному аналізі журналістики незалежної України, що є необхідним на шляху до європейської та світової її інтеграції.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов'язана з розробкою наукової комплексної теми Державного закладу “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” “Дослідження в галузі соціальної комунікації: історія, теорія, регіональний дискурс” (номер державної реєстрації 01080008990, керівник - доктор філологічних наук, професор В. М. Галич).

Мета й завдання дослідження. Мета дослідження - комплексне й усебічне розкриття процесу становлення, функціонування та основних тенденцій розвитку преси Ворошиловградської області 1938-1956 рр.

Її реалізація передбачає виконання таких завдань:

- скласти каталог періодичних видань, що виходили друком у Ворошиловградській області в період з червня 1938 р. по лютий 1956 р.;

- подати ґрунтовну історико-типологічну характеристику періодичних видань регіону окресленого часу;

- розкрити проблемно-тематичний зміст і пов'язану з ним парадигму функцій преси Ворошиловградської області в 1938-1956 рр. на тлі суспільно-політичних подій у країні й регіоні, наголосивши на характерних ознаках її розвитку;

- проаналізувати прагматику журналістської пропаганди в тоталітарну добу на сторінках газет Ворошиловградщини, вказавши на методи й прийоми ідеологічного впливу засобами преси на населення регіону та аспекти взаємодії переодики й суспільної свідомості доби.

Об'єкт дослідження - преса Ворошиловградської області 1938-1956 рр.

Предмет дослідження - генезис, типологічні та структурно-функціональні особливості преси Ворошиловградщини часів тоталітаризму, її роль у формуванні суспільної свідомості населення області, створенні самобутньої сторінки історії не лише регіону, а й України.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період з 1938 до 1956 рр. Нижня його межа відзначена фактом створення в червні 1938 р. Ворошиловградської (Луганської) області й появою в ній нового типу преси - обласної. Аналізований проміжок часу не є першим етапом становлення періодики регіону. Фактори й передумови виникнення багатьох суспільних явищ, що спричинили розвиток і функціонування пресових видань області в досліджуваний період, закладалися в попередні десятиріччя. Верхня межа дослідження пов'язана з історичною подією - проведенням ХХ з'їзду Комуністичної партії в лютому 1956 р., що знаменувала перші спроби демократизації суспільства в процесах “десталінізації” й “відлиги”. У 1956 р. був проголошений новий курс партії - радянське суспільства прагнуло оновлення. Розпочався процес перебудови політичної свідомості. Гостро постала проблема подолання стереотипів, що склалися в журналістиці в добу сталінізму.

Географічні межі окреслюють друковані видання газетного типу, що виходили на території новоствореної Ворошиловградської області, яка до 1938 р. не мала стійких адміністративно-територіальних меж і була частиною Донецької області, а до того належала землям Воронезької (Росія), Катеринославської (нині Дніпропетровська обл.), Харківської губерній і території війська Донського.

Теоретико-методологічне підґрунтя наукової праці сформоване на основі: 1) праць українських і зарубіжних учених з питань теорії та практики типологічного аналізу ЗМІ в цілому й преси зокрема: О. Акопова, Є. Ахмадуліна, О. Бочарова, М. Житарюка, Я. Засурського, Є. Корнілова, А. Москаленка, В. Шкляра, М. Шкондіна та ін.; 2) досліджень з проблем інформаційного впливу ЗМІ на свідомість та суспільну поведінку реципієнтів: В. Буряка, С. Кара-Мурзи, Г. Почепцова, В. Різуна, М. Скуленка та ін.; 3) наукових праць, у яких висвітлено історію й сучасний стан розвитку регіональної преси України: О. Богуславського, В. Владимирова, С. Горевалова, А. Волобуєвої, І. Герман, І. Гребцової, С. Гур'євої, С. Костя, І. Крупського, І. Михайлина, М. Нечиталюка, І. Павлюка, О. Пархітька, В. Рубана, Н. Сидоренко, Л. Сніцарчук, О. Тимчишин, Д. Титаренка, К. Ульянової, Т. Хітрової, О. Хобти, О. Школьної, Г. Юксель, Н. Яблоновської та ін.; 4) наукових розвідок дослідників історії Луганського краю: В. Курила, А. Михненка, В. Подова, В. Семистяги та ін.

Методологія дослідження базується на принципах історизму та об'єктивності - пріоритетності фактів, засвідчених у документах, і відмові від політичної заангажованості. Для розгляду об'єкта дослідження в аспектах аналізу його типологічних і структурно-функціональних характеристик у конкретному історичному середовищі й динаміці та з'ясування соціокультурних і суспільно-політичних чинників використовується певна парадигма загальнонаукових та спеціальних наукових методів (описових та аналізу документів), яка стала важливим механізмом для виконання наукових завдань. Такий підхід дав можливість не тільки розглядати конкретне періодичне видання як складову системи ЗМК, але й виявити його структурні відношення та зовнішні зв'язки, системотвірні (типоформувальні) чинники й об'єктивні закони, які зумовлюють перехід від елементів до властивостей цілісної системи.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше:

- введено до наукового обігу сім газет, які виходили на території Ворошиловградщини в аналізований період і не представлені в довідково-бібліографічних джерелах;

- здійснено комплексну та цілісну наукову інтерпретацію формування й соціально-комунікативної діяльності системи преси Ворошиловградської області 1938-1956 рр.;

- упорядковано й доповнено каталог періодичних видань Ворошиловградщини 1938-1956 рр.;

- з'ясовано історичну зумовленість особливостей розвитку та суспільної ролі преси східного регіону України зазначеного періоду;

- розкрито проблемно-тематичну парадигму та обґрунтовано комунікативні стратегії друкованих ЗМІ Ворошиловградської області в сталінську тоталітарну добу;

- здійснено аналіз особливостей оформлення, верстки, ілюстративних форм преси Ворошиловградської області 1938-1956 рр.;

удосконалено:

- розуміння місця й ролі преси Ворошиловградщини досліджуваного періоду в системі соціокультурних цінностей українського народу;

- шляхи типологічної та функціональної узгодженості регіональної періодики;

набуло подальшого розвитку:

- вивчення історико-типологічних, структурно-функціональних аспектів газетної періодики Луганського краю, розпочате журналістикознавцями В. Владимировим, К. Ульяновою (1917-1938 рр.).

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати дослідження можуть бути використані в підготовці навчально-методичних посібників з історії української журналістики, а також у курсових, бакалаврських і магістерських роботах. Крім того, увійдуть до колективної монографії “Історія журналістики та видавничої справи Луганщини” та стануть довідковим й ілюстративним матеріалом у розвідках пресознавців, істориків, краєзнавців та культурологів.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота, автореферат та 15 публікацій, в яких представлені провідні положення наукової праці, виконані здобувачем самостійно без участі співавторів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися та обговорювалися на міжнародних наукових конференціях: “Мас-медіа та демократизація світу” (Київ, 2008); “Журналистика и медиаобразование” (Бєлгород, 2008, 2010); “Соціальні комунікації сучасного світу” (Запоріжжя, 2009); “Сучасний інформаційний простір: журналістика та медіаосвіта” (Алушта, 2009, 2010); “Журналістика” (Мінськ, 2008, 2009); “Регіональні ЗМІ України: історія, стан, перспективи розвитку” (Луганськ, 2010); а також на всеукраїнських: “Творчі та організаційні особливості функціонування сучасного медійного простору” (Тернопіль, 2007); “Документалістика початку ХХІ століття: проблеми теорії та історії” (Луганськ, 2008, 2009); “Слобожанщина: Літературний вимір” (Луганськ, 2008, 2009, 2010); “Регіональні ЗМІ України: історія, стан та перспективи розвитку” (Луганськ, 2008).

Публікації. Результати дослідження викладено в 15 публікаціях, 6 з яких - статті в наукових фахових виданнях.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (345 найменувань), додатків, що містять історичні документи, каталог видань, таблиці та діаграми. Загальний обсяг дисертації - 254 сторінки, основного тексту - 184 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми; визначено зв'язок дисертації з науковими програмами, мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження; окреслено його хронологічні та географічні межі; вказано методи дослідження та його практичне значення; подано відомості про апробацію та структуру дисертації.

У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади дослідження” -розглянуто основні наукові принципи історико-типологічного аналізу, окреслено коло архівних і бібліографічних матеріалів наукової праці, розкрито основні її джерела, висвітлено парадигму методів і прийомів наукового пошуку, мотивовано доцільність їх вибору.

У підрозділі 1.1. “Історіографія та термінологічний глосарій” подано аналіз наукової літератури, яка становить науково-методологічну основу дослідження, розкрито потребу з'ясування цілої низки термінів, базовим для яких є слово “тип”: тип, типологія, типологічний, історико-типологічний, типоформувальний фактор, розглянуто різні точки зору на ці поняття. Наголошено на тому, що застосування типологічного аналізу було здійснене через необхідність дослідження саме системи періодичних видань Ворошиловградшини 1938-1956 рр., а не окремих її елементів, адже типологічний підхід передбачає систему, яка вже склалася. Специфіка системи радянських ЗМІ формує й систему типологічних ознак, які беруть участь у створенні типологічної структури регіональних засобів масової інформації. У загальному розумінні їх можна окреслити як низку критеріїв, що мають історичну зумовленість і лежать в основі процесу типізації. Більшість науковців на перше місце ставлять такі типологічні ознаки, як: видавець, тематична спрямованість, цільове призначення, мета й завдання видання. Проте з огляду на особливості історичної доби, преса якої є об'єктом дослідження, наголошено, що в радянські часи на перше місце висувалися зовсім інші критерії типізації, які, перш за все, відображали основні організаційно-ідеологічні імперативи панівної влади та будувалися за принципами практичної, точніше, агітаційно-пропагандистської доцільності. Саме тому надається превага такій сукупності типоформувальних ознак, що відтворює типологічні характеристики видань і є найбільш оптимальною: видавець - територія розповсюдження - читацька аудиторія.

Для характеристики типів друкованих ЗМІ, виділених на підставі головної географічної ознаки місця виходу й поширення видання відповідно до адміністративно-територіального поділу країни, у науковій літературі з теорії преси вживаються такі поняття: “регіональна преса”, “обласна”, “міська”, “місцева”. Стосовно їх синонімічної близькості дослідники мають різні погляди. Відсутність єдиної загальноприйнятої дефініції терміна “регіональна преса” потребує аргументованого його обґрунтування. Здійснено спробу дати найбільш повне тлумачення цієї назви. Зокрема, наголошено на тому, що поняття “регіональна преса” охоплює всі періодичні видання, крім центральних, а регіональний тип періодики є багатоступінчастою, ієрархічною системою, яка поширюється як на видання обласного масштабу, місцеві (міські, районні), так і на газети трудових колективів. До “регіональної преси” належить уся сукупність періодичних газетних видань Ворошиловградської області, що виходила з червня 1938 р. по 1956 р. До матеріалу дослідження потрапляє той шар преси, який символізує особливості періоду сталінської доби, що виразно представлені в таких явищах тоталітаризму, як агітація та пропаганда.

У підрозділі 1.2. “Джерельна база” відзначено, що в основу об'єкта наукової праці покладено не лише газети Ворошиловградщини 1938-1956 рр., але й інші матеріали газетних фондів й архівів, бібліографічні довідники та покажчики, а також історичні документи і мемуари.

Підрозділ 1.3. “Методи дослідження”. Міждисциплінарний характер дисертаційної роботи, специфіка її предмета та об'єкта зумовили застосування низки загальнонаукових та спеціальних методів (статистичний, соціально-структурний, історико-порівняльний, бібліографічно-описовий, контент-аналізу), провідними з яких є структурно-типологічний та системний аналіз.

У другому розділі - “Історико-типологічна характеристика преси Ворошиловградської області 1938-1956 рр.” - розглянуто типоформувальні фактори преси Ворошиловградщини вказаного періоду, обґрунтовано типологічну систему преси регіону часів тоталітаризму.

Фактори, що визначають особливості діяльності видання в кожну добу, мають свої критерії. Основними типоформувальними ознаками було обрано такі, як: видавець, територія розповсюдження, читацька аудиторія. Мова видань, авторський склад, внутрішня структура, жанри, періодичність, обсяг, наклад - ці риси властиві кожному конкретному типу видання й створюють вичерпне уявлення про часопис. Їм відведено роль другорядних типоформувальних ознак. З'ясовано місце цих критеріїв у типологічній реконструкції системи преси регіону й зроблено висновок, що вони були уніфіковані в усій системі радянської преси й не відігравали провідної ролі у формуванні специфіки системи преси Ворошиловградшини 1938-1956 рр.

Видавцем у цей період виступали партійні та державні органи. Тісне поєднання ідеології тоталітарної доби із завданнями засобів масової агітації та пропаганди сформувало мас-медійний стереотип видавця, який чітко розумів роль преси як зброї на ідеологічному фронті країни. Саме він був спрямовуючою силою у створенні системи типів видань. Циркуляри, ухвали, постанови пленумів і з'їздів визначили специфіку типологічної системи преси тієї доби.

Підрозділ 2.1. “Історичні передумови формування типологічної моделі преси сталінської тоталітарної доби” присвячений аналізу суспільно-політичних, законодавчих механізмів, які були підґрунтям багаторічного її функціонування. Можна стверджувати, що доля преси Ворошиловградщини 1938-1956 рр. була визначена задовго до її створення. Весь цей період вона діяла в рамках політичних рішень і постанов, які були прийняті урядом більшовиків, починаючи з жовтневого перевороту 1917 р.

У підрозділі 2.2. “Адміністративно-територіальний критерій” розглянуто передумови створення в червні 1938 р. Ворошиловградської області. Розпочався новий етап розвитку системи регіональних періодичних видань. Усі часописи територій, що перейшли до новоствореної області, були перереєстровані. З цього часу в кожному місті та районі області почали друкуватися газети. У 1938 р. їх налічувалося 32, у тому числі: 2 обласні (регіональні), 4 міські, 26 районних, 62 багатотиражні. У 1956 р. Ворошиловградська регіональна преса мала вже більші показники: 3 обласні, 4 міські, 34 районні й близько 90 багатотиражних видань.

Протягом 17 років система преси Ворошиловградщини перебувала в стані розвитку. Територіальний критерій має універсальний характер. Це дає змогу застосовувати його при виділенні групи видань із системи періодики. За ним досліджувана преса поділяється на регіональну (обласну) й місцеву (міську, районну та видання виробничих об'єднань і підприємств). До обласних видань віднесено газети, що поширювалися на всій території області: “Ворошиловградская правда” (видається з 1917 р.), “Комсомольское племя” (з 1939 р.), “Прапор перемоги” (з 1946 р.). Вони охоплювали своїм впливом одночасно території міст і сіл області й у інформаційній структурі регіональної преси були головними постачальниками новин як державного, так і місцевого значення, розрахованими на читачів різних соціальних верств. Переважна більшість часописів належить до місцевої преси (близько 93%). Це міські газети: “Більшовицький шлях” (м. Ворошиловськ), “Ленінський заклик” (м. Рубіжне), “Путь Серго” (м. Кадіївка), “Сталинский забой” (м. Красний Луч); а також районні: “Вперед” (м. Ровеньки), “За сталинские темпы” (м. Свердловськ), “Лисичанский рабочий” (м. Лисичанськ), “По пути Ильича” (м. Ворошиловськ), “Социалистическая родина” (м. Краснодон) та ін. Останні видавалися в районних містечках і розповсюджувалися не лише на їхніх територіях, а й на територіях, що тяжіють до них у географічному, економічному, історико-культурному відношенні. Особливістю видань цієї підгрупи є тематичне спрямування, що охоплювало інтереси робітників, службовців промислових підприємств, розташованих у містах, та селян із підпорядкованих сільських районів.

Окремо виділяються видання виробничих об'єднань та підприємств (багатотиражки). Обшир їхнього впливу визначається територією промислового підприємства, установи, міста, де випускається така періодика. Остаточну кількість видань цього типу з'ясувати не вдалося. Архівні установи й газетні фонди бібліотек зберігають величезну кількість газет різних заводів, шахт, виробництв, установ, але, на жаль, у більшості вихідні відомості цих видань не містять інформації про назву міста, приналежність до області, іноді навіть про назву підприємства. Проте серед загалу періодики цього типу нам вдалося встановити близько 90 назв газет, які виходили на території Ворошиловградської області протягом 1938-1956 рр. Серед них: “За качественный кокс”, “За стаханівський рух”, “Красный текстильщик”, “На стройке”, “Червоний прапор” та ін. До цієї групи слід зарахувати й стінні газети, про існування яких можна дізнатися з оглядів, що систематично вміщувалися на сторінках видань різних типів.

У підрозділі 2.3. “Аудиторно-типологічна класифікація газет” проаналізовано таку важливу типоформувальну ознаку, як читацька аудиторія, що дає можливість з'ясувати категорії населення, на які була розрахована преса Ворошиловградщини 1938 - 1956 рр., та окреслити прагматичну стратегію регіональних періодичних видань. Партійні документи регламентували необхідність диференціації газет для того, щоб кожна соціальна група читачів мала “власний тип газети”. Журналістські матеріали всіх типів газет Ворошиловградщини повинні були зацікавити регіональних реципієнтів різних соціальних прошарків: робітників і селян, представників інтелігенції, чоловіків і жінок, людей похилого віку і молодих. Всі зазначені категорії читачів газет складають їхню цільову аудиторію, яку об'єднують як політичні, соціальні, культурні, вікові й інші ознаки, так і спільне місце проживання. У Радянському Союзі населення за соціальною належністю поділялося на два класи: робітники та селяни. Інтелігенції була відведена другорядна позиція - “прошарку”. Ворошиловградська область завжди належала до найбільш індустріалізованих регіонів не лише України, а й усієї радянської держави. Населення міст становило 65,8%, відповідно в сільських районах мешкало 34,2% жителів області. Ці дані дають змогу визнати робітників і селян основою читацької аудиторії.

За проблемно-тематичними характеристиками (використанням певних шарів інформації) преса Ворошиловградської області 1938-1956 рр. поділяється на універсальні (політематичні) і спеціалізовані (монотематичні) видання. Для переважної більшості газет регіону закономірним був своєрідний синтез тематичних напрямів, які презентували тип універсальної газети, розрахованої на масового читача, тому ці видання набули найбільшої популярності. Ця група видань налічує в різні роки від 32 до 38 одиниць. Спеціалізовані (монотематичні) газети - періодика виробничих об'єднань і трудових колективів, завданням якої було надавати оперативну та кваліфіковану інформацію. До цього типу належало близько 90 видань (промислово-виробничі, сільськогосподарські газети). За віковою ознакою система преси регіону представлена молодіжною (комсомольською) газетою “Комсомольское племя” (“Молодая гвардия”). Дитяча преса репрезентована лише окремими рубриками у виданнях різних типів, окрім спеціалізовано-фахової періодики.

Населення Ворошиловградської області складалося з українців (57,8%), росіян (38,7%) та представників інших національностей (3,5%). Аналіз газет за мовною ознакою свідчить, що співвідношення україномовних (30%) і російськомовних (68%) видань не відповідало національному складу, а відтак - і мовним потребам населення.

У підрозділі 2.4. “Композиційно-графічне та системно-елементне оформлення регіональних видань” проаналізовано зовнішнє оформлення газет Ворошиловградської області, зокрема розглянуто формально-змістовні параметри їх логотипів, періодичність, установлено основні розмірні показники, з'ясовано наклад. У кожній газеті склалася своя система ілюстрації. Кількість ілюстрацій у газетах області перебувала в межах 4-7 одиниць у номері. Суворий ідеологічний нагляд за пресою та загальнодержавна регламентованість її змісту й форми не давали можливості редакційним колективам розвивати творчі можливості та соціально-комунікативну ефективність логотипів як знаків історії та культури східного регіону України.

У третьому розділі - “Прагматика журналістської пропаганди в тоталітарну добу на сторінках газет Ворошиловградщини 1938-1956 рр.” - досліджено довоєнні публікації, матеріали часів Великої Вітчизняної війни й стан преси області в період відбудови регіону. Окремо проаналізовано пропагандистські матеріали окупаційних видань. З'ясовано причетність преси до обставин приховування та нерозголошення правдивої інформації про трагічні події голоду 1946-1947 рр.

У підрозділі 3.1. “Пропаганда військової могутності країни напередодні Великої Вітчизняної війни (1938-1941 рр.)” на прикладі газетних публікацій показано, що пресу було використано для ведення планомірної роботи зі створення цілісного образу потужної радянської бойової техніки, яка могла забезпечити перемогу над фашистською Німеччиною. При цьому перевага радянської зброї та якість військової підготовки населення були завищені, а сила ворога постійно применшувалася, тож інформація про них була необ'єктивною. Проаналізовано прийоми й засоби формування образу Німеччини у свідомості читачів, що було результатом цілеспрямованої діяльності системи радянської пропаганди, скерованої на підготовку населення країни до ймовірного військового зіткнення з нацистською державою. У цьому процесі виділено два етапи: 1) 1938-1939 (серпень) - створення уявлень про фашистську Німеччину як ворога; 2) 1939 (серпень) - 1941 (травень - червень) - зняття радянською пропагандою антифашистських акцентів у зв'язку з підписанням Пакту Молотова - Ріббентропа.

У підрозділі 3.2. “Стан радянської пропаганди на шпальтах періодики Ворошиловградщини під час військових дій (1941-1945 рр.)” проаналізовано засоби та методи інформаційного впливу на населення Ворошиловградщини в роки Великої Вітчизняної війни. У трагічний період історії населення Ворошиловградщини було майже повністю позбавлене правдивої інформації: із серпня 1941 р. призупинився друк усіх газет. Лише час від часу з метою протистояння фашистській пропаганді на тимчасово окупованій території області радянські ідеологи організовували випуск листівок, у яких розповідалося про звірства німецьких загарбників, що зароджувало в громадян дух опору. На звільнених територіях поряд з відновленням друку газет активно випускалися плакати, що були лаконічним та ефективним засобом зміцнення патріотичних почуттів та формування масової свідомості. У вересні 1943 р. частково поновили свої випуски 12 видань, зокрема “Большевистский путь” (м. Ворошиловськ), “Вперед” (с. Нова-Астрахань), “За стахановские темпы” (м. Свердловськ), “Колгоспне життя” (с. Старобільськ) та ін. Розпочала свої регулярні випуски й відомча газета “Знамя железнодорожника” (м. Попасна). Було відтворено безперервний, плинний характер оприлюднення інформації. Газети стали індикатором усіх суспільних процесів, що відбувалися, вони повідомляли про хід воєнних дій на фронтах Великої Вітчизняної війни, відбудову об'єктів промислового й сільського господарства.

За радянських часів окремі сторінки з історії Ворошиловградщини свідомо замовчувалися або залишалися не дослідженими. До таких належить питання проведення німецьким окупаційним режимом агітаційно-пропагандистської роботи серед населення через розповсюдження своїх періодичних видань.

У підрозділі 3.3. “Окупаційна преса як основний засіб німецької агітаційно-пропагандистської діяльності на території Ворошиловградської області в липні 1942 р. - вересні 1943 р.” уперше проаналізовано газети, які почали створюватися з початком “нового порядку”, запровадженого німецькими загарбниками. На території області такі видання виходили в м. Ворошиловграді (“Нове життя” й “Український робітник у Німеччині”), м. Красний Луч (“Новое время”), м. Лисичанську (“Донецькі новини”), м. Попасна (“Der morgen” (“Ранок”) та с. Сватове (“Новий шлях”). Основні напрями нацистської пропаганди серед населення окупованих територій Ворошиловградської області можна звести до таких: 1) доведення необхідності початку превентивної війни проти СРСР як відповіді на агресивні наміри Й. Сталіна щодо гітлерівської Німеччини; 2) показ різними пропагандистськими прийомами того, що німецька армія бореться не проти народів Радянського Союзу, а проти “жидо-більшовицького” керівництва; 3) переконання радянських людей, які проживали на окупованих територіях, у тому, що німецький уряд зацікавлений у створенні на захоплених землях СРСР режиму “нового порядку”, який надасть кожній людині можливість улаштувати спокійне життя; 4) пропаганда ідей щирої зацікавленості німецької влади не тільки у звільненні українського народу від ярма більшовизму, але й у готовності надати йому національного самовизначення.

У підрозділі 3.4. “Тема голоду 1946-1947 рр. в періодиці Ворошиловградської області: свідчення газет та архівних документів” уперше зіставлено відомості про голод, почерпнуті з публікацій та засвідчені в архівних документах, у результаті чого з'ясовано, що через газети подавалася викривлена, неправдива інформація про реальний стан перебігу голоду 1946-1947 рр.

Підрозділ 3.5. “Преса Ворошиловградщини в період відбудови” присвячено післявоєнному відновленню цілісності системи газетних періодичних видань Ворошиловградщини. Історичні завдання керівної партії та уряду СРСР знайшли відображення на сторінках газет області. З 1947 р. посилилися процеси русифікації преси Ворошиловградщини. Відновлення п'ятирічок стало поштовхом для проведення інформаційних кампаній соцзмагання. Розпалення “холодної війни” вплинуло на зміст повідомлень про країни світу. Смерть Й. Сталіна у 1953 р. активізувала процеси розвінчання культу його особи. Уже в 1954 р. 5 газет області змінили свої назви: “Сталинский забой” - “Луч” (м. Красний Луч), “По Сталинскому пути” - “Знамя труда” (с. Успенка), “Сталінська перемога” - “Ленінська перемога” (с. Новопсков) та ін. З 1954 р. почалося активне відновлення друку багатотиражних газет. До середини 50-х рр. XX ст. система преси завершила свою післявоєнну реконструкцію.



ВИСНОВКИ

1. Періодика Ворошиловградщини 1938-1956 рр., як і вся система засобів масової інформації й пропаганди СРСР, в умовах тоталітарного партійно-адміністративного контролю перебувала в складній ситуації. Зазначений проміжок часу охоплює доленосні періоди в історії України: роки Другої світової війни (1939-1945 рр.) та німецької окупації (1941-1943 рр.), часи відбудови країни (1943-1950 рр.), голод (1946-1947 рр.), початок “холодної війни” та “десталінізації” (1953-1956 рр.). Указані історичні події вплинули на якісний і кількісний склад системи газетних видань Ворошиловградщини. За часів Великої Вітчизняної війни було знищено майже всі примірники видань області, які зберігалися в Державному архіві Ворошиловградської області. Саме тому здійснення кількісного та якісного обліку періодичних видань регіону було пріоритетним в історико-типологічному їх вивченні й розкритті структурно-функціонального аспекту дослідження. У результаті проведеної роботи складено повний перелік видань різних типів, що виходили у 1938-1956 рр. на Ворошиловградщині, який нараховує 153 одиниці. З них ретельно опрацьовано близько 50 видань. Уперше введено до наукового обігу 7 видань: окупаційна газета “Новое время” (м. Красний Луч, 1942-1943 рр.); районні газети “Большевик” (с. Іванівка, 1938-1941 рр.), “За коммунізм” (с. Станиця-Луганська, 1950-1956 рр.); багатотиражні видання “Горняк” (м. Красний Луч, шахта № 4-5, 1938-1941 рр.), “Обмен производств опытом” (м. Ворошиловград, видання бюро техінформації Ворошиловградського ПБЗ ОР та редакції “Октябрьский гудок”, 1938-1941 рр.), “Светофор” (ст. Штеровка, орган вузлового партійного комітету, 1939-1940 рр.). Опис газет із залученням статистичного матеріалу та різноманітних класифікацій дав можливість документально й ілюстровано представити типологічну систему преси Ворошиловградщини вказаного періоду, відзначити в ній процеси еволюції.

2. Комплексне дослідження історико-типологічної моделі й відтворення об'єктивної картини ідеологічного нагляду за газетною періодикою обраного періоду на основі вивчення наукових праць з історії української журналістики та аналізу партійних постанов, пов'язаних із діяльністю ЗМІ, архівних джерел, а також різножанрових публікацій підтвердило централізований характер керівництва партійно-державними органами ієрархічною системою преси Ворошиловградської області 1938-1956 рр. Вона складалася зі своєрідних підсистем - партійно-радянської та галузевої періодики. Однак усі видання, незважаючи на деякі чисто зовнішні відмінності, у проблемно-тематичному змісті керувалися принципом партійності. Особливістю системи преси тоталітарного суспільства є те, що при факті існування не одного, а кількох джерел місцевої інформації не відбувалося дискусійного й масового обговорення соціально значущих питань. У цьому вбачається прагнення очільників держави через ЗМІ уніфікувати мислення соціуму. А використання класового підходу дозволяло формувати стереотипи масової свідомості шляхом упровадження інформації крізь призму “соціалізації”.

На основі поданої типологічної класифікації періодики Ворошиловградської області 1938-1956 рр. створено модель газетних видань, у якій основними типоформувальними ознаками були видавець, територія розповсюдження й аудиторія. Система партійно-радянської преси в зазначений часовий проміжок була сформованою, складно організованою цілісністю, в якій відзначилися основні типи газетних видань радянської журналістики, що становили достатньо стійку й незмінну структуру періодики. На відміну від загальнодержавної системи преси, регіональна не вирізнялася різноманітністю типів видань. Газетна періодика Ворошиловградщини була представлена лише партійно-радянською пресою, що цілком відповідало ідеологічним настановам про обов'язкове заснування “масових партійних” видань. Обласні, міські, районні періодичні часописи утворювали клас масової керівної преси. Цей чинник уплинув також на проблемно-тематичну палітру газет. Протягом 1938-1956 рр. типологія ЗМІ регіону залишалася фактично незмінною, відбувалася трансформація лише деяких таких типологічних ознак видання, як мова, наклад, обсяг.

Видання газет Ворошиловградщини російською мовою помітно активізувалося в післявоєнний період. При цьому не враховувалися національномовні показники, особливості менталітету українського народу, оскільки вони, покликані зберігати й примножувати духовну спадщину титульної нації республіки, розхитували імперську політику радянської держави.

3. Для кожного етапу преси в 30-50-ті рр. XX ст. були характерні свої особливості формування, розвитку та функціонування. Увесь аналізований часовий проміжок газетні видання Ворошиловградщини перебували в нерозривному колі історичної безвиході: очікування війни, запекла та руйнівна боротьба з фашистськими загарбниками, відбудова знищених цінностей, свавілля сталінського тоталітаризму. Жоден з історичних етапів неможливо представити без урахування інформаційного супроводу, який подавали регіональні видання всіх типів.

Так, 1938-1941 рр. позначилися найбільш стабільним станом діяльності газет області: великі тиражі, планова робота редакцій, розгалужена система робкорів. У 1941-1944 рр. система преси Ворошиловградщини пройшла нелегкий шлях від повного зупинення свого існування до поступового, часткового відновлення. У 1945-1956 рр. періодика області не лише відродилася в повному довоєнному обсязі, але й покращила свої кількісні та якісні показники.

Преса періоду фашистської окупації Ворошиловградщини 1942-1943 рр. була важливим механізмом впливу на свідомість місцевого населення. Відділи пропаганди органів місцевого управління - міських та районних управ - забезпечували умови для нацистської агітації. Залучення місцевого населення до підготовки та випуску газет мало прихований ідеологічний зміст - видання, в яких значна частина публікацій належала місцевим авторам, не викликали такої недовіри, яку мали часописи, підготовлені винятково німецькими пропагандистами. Окупаційна преса виконувала цензурні настанови. До завдань значної частини українознавчих публікацій, що вміщувалися на шпальтах часописів, входило не стільки пробудження інтересу до національної історії та культури, скільки налаштування наслення проти радянської влади.

Аналіз публікацій газет Ворошиловградської області за червень 1946-1947 рр. та вивчення архівних документів засвідчили відсутність прямої достовірної інформації про причини голоду, а виявлені прийоми психологічного впливу на читацьку аудиторію (створення “міфів”, активізація у свідомості читачів психологічної моделі “ворог”) та висвітлення подій відповідно до політики держави й настанов партії, замовчування одних й акцентування уваги на інших фактах документально ілюструють цілковите підпорядкування всіх типів видань Ворошиловградщини настановам партії та уряду СРСР та політизацію масової свідомості.

У період відбудови народного господарства засоби масової інформації області щоденно повідомляли про трудові успіхи людей. Через пресу впроваджувалася всеосяжна мобілізаційна ідеологія, спрямована до почуттів та емоцій людини.

4. Ідеологічна спрямованість радянської преси, її директивний, суворо контрольований характер зумовлювали прагматику журналістської пропаганди в тоталітарну добу на сторінках газет Ворошиловградщини, що визначалися у виборі методів і прийомів ідеологічного впливу засобами періодики на населення регіону та аспектах її взаємодії із суспільною свідомістю доби. Увесь інформаційний потік Ворошиловградської області був жорстко підпорядкований політико-пропагандистським установкам: відбиралася й повідомлялася з належною деталізацією лише та інформація, що узгоджувалася з панівною ідеологією радянської держави або із черговими й перспективними пропагандистськими завданнями комуністичної партії. Інформація іншого змісту офіційними політико-пропагандистськими структурами замовчувалася або навмисне піддавалася негативним оцінкам.

Пресі відводилася винятково інструментальна роль, вона перетворилася на систему обслуговування зв'язків партії й уряду із суспільством. Першочерговим завданням журналістських матеріалів був вияв лояльності до панівного режиму. ЗМІ призначалися для сприйняття широкою аудиторією. У таких умовах не враховувалися запити невеликих соціальних груп, а тим більше ? окремої особистості. Специфіка преси середини ХХ ст. відзначалася відсутністю комунікативності та живого зворотного зв'язку. Й. Сталін та його ідеологи забезпечували абсолютний і тотальний контроль над пропагандистською сферою. У такій обстановці всі новації, політико-ідеологічні кампанії, в яких вирішальна роль відводилася пропаганді, починалися лише після прийняття радянським вождем відповідних рішень, які “озвучувалися” в постановах вищих партійних та державних органів. Це створювало умови для стабільного функціонування партійно-пропагандистської машини. Формуючи уніфіковану масову свідомість, ЗМІ спрямовували поведінку суспільства в потрібне річище. Так, 90% газет у своїх назвах відображали політичні знаки доби, у такий спосіб стереотипізуючи масову свідомість.

Преса Ворошиловградщини 1938-1956 рр. була ефективною інформаційною структурою, яка забезпечувала життєдіяльність населення області. Її дослідження дало змогу простежити роль регіональної періодики в здійсненні політики влади в інформуванні населення про основні події в країні та світі, а також у динаміці суспільних процесів.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Корчагіна О. В. Тема відбудови області на сторінках газети “Ворошиловградская правда” (лютий - березень 1943 р.) / О. В. Корчагіна // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (філологічні науки). - 2008. - № 1 (140). - С. 240-245.

2. Корчагіна О. В. Система публікацій газети “Ворошиловградская правда” часів Великої Вітчизняної війни (лютий - грудень 1943 р.) / О. В. Корчагіна // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (філологічні науки). - 2008. - № 3 (142). - С. 74-79.

3. Корчагина О. В. Соціальні функції газет Ворошиловградської (Луганської) області в 30-40-х рр. ХХ ст. / О. В. Корчагіна // Соціальні комунікації сучасного світу : наук.-теорет. зб. - Запоріжжя, 2009. - С. 84-86.

4. Корчагіна О. В. Газета німецького окупаційного режиму “Нове життя”: особливості функціонування / О. В. Корчагіна // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадського. - 2009. - Т. 22. - № 4. - С. 217-221.

5. Корчагіна О. В. Активізація патріотичних почуттів місцевого населення Ворошиловградщини (1941/1943 рр.) / О. В. Корчагіна // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадського. - 2010. - Т. 23. - № 4. - С. 339-342.

6. Корчагіна О. В. Мовні механізми маніпулювання свідомістю читачів (на матеріалах газет Ворошиловградської (Луганської) області 1938-1956 рр.) / О. В. Корчагіна // Теле- та радіожурналістика. - 2010. - Вип. 9. - Ч. 1. - С. 37-42.

Статті в інших наукових виданнях та матеріали конференцій

7. Корчагіна О. Преса Луганщини періоду німецької окупації: типологічні та проблемно-тематичні особливості / О. Корчагіна // Творчі та організаційні особливості функціонування сучасного медійного простору : зб. наук. праць / Національний університет “Києво-Могилянська академія”, Галицький інститут імені В. Чорновола. - Тернопіль ; Львів : ЛА “Піраміда”, 2008. - Т. 2. - С. 202-206.

8. Корчагіна О. В. Тенденції оформлення районних газет Ворошиловградської (Луганської) області 40-х років ХХ століття / О. В. Корчагіна // Вісник Київського міжнародного університету (журналістика, меділінгвістика, кінотелемистецтво). - К. : КиМУ, 2008. - Вип. 7. - С. 44-49.

9. Корчагина О. В. Система публикаций в районных русскоязычных газетах Ворошиловградской (Луганской) области в период Великой Отечественной войны / О. В. Корчагина // Журналистика и медиаобразование - 2008 : сб. трудов ІІІ Междунар. науч.-практ. конф. (Белгород, 25-27 сентября 2008 г.) : в 2 т. - Белгород : БелГУ, 2008. - Т. І / под ред. проф. М. Ю. Казак и др. - С. 142-146.

10. Корчагина О. Типологическая система прессы Ворошиловградской области 30-50-х годов ХХ века / О. Корчагина // Журналiстыка - 2008: стан, праблемы i перспектывы : матэрыялы 10-й Мiжнароднай навукова-практычнай канферэнцыi / рэдкал.: С. В. Дубовiк (адк. рэд.) [i iнш.]. - Мiнск : БДУ, 2008. - Вып. 10. - С. 82-84.

11. Корчагина О. Зрительно-смысловая ориентация текста на страницах газет Ворошиловградской (Луганской) области 30-50-х гг. ХХ века / О. Корчагина // Журналiстыка-2009: стан, праблемы i перспектывы : матэрыялы 11-й Мiжнар. навук.-практ. канф. / рэдкал. : С. В. Дубовiк (адк. рэд.) [i iнш.]. - Мiнск : БДУ, 2009. - Вып. 11. - С. 77-79.

12. Корчагіна О. В. Типологічна характеристика преси Ворошиловградщини 1938-1956 рр. / О. В. Корчагіна // Медіапростір Луганщини в науковому вимірі : зб. наук. ст. / за ред. В. М. Галич; Держ. закл. “Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка”. - Луганськ, 2009. - С. 39-50.

13. Корчагіна О. В. Голод 1946-1947 років на сторінках газет Ворошиловградської області / О. В. Корчагіна // Регіональні ЗМІ України: історія, стан, перспективи розвитку : матеріали І Міжнар. наук. конф. : у 3 т. - Луганськ : Вид-во ДЗ “ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2010. - Т. ІІІ / за ред. В. М. Галич; Держ. закл. “Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка”. - С. 126-133.

14. Корчагина О.В. Пресса Ворошиловградской области (1938-1956 гг.) - подсистема региональной журналистики СССР // Журналистика и медиаобразование-2010 : сб. трудов ІV Междунар. науч.-практ. конф. (Белгород, 22-24 сентября 2010 г.) / под ред. проф. А. П. Короченского, проф. М. Ю. Казак. - Белгород : Изд-во “БелГУ”, 2010. - С. 140-145.

15. Корчагіна О. В. Радянська пропаганда на передодні Великої Вітчизняної війни: формування образу Німеччини на сторінках газет Ворошиловградщини (1938-1941 рр.) / О. В. Корчагіна // Журналістика. Лінгвістика. Дидактика : зб. наук. праць. - Полтава, 2010. - С. 102-106.

Размещено на Allbest.ru

...