Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут журналістики

УДК 007 : 304 : 655.11: 655.3.066

СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ВИДАВНИЧОЇ СПРАВИ СУМСЬКОГО КРАЮ (1861 - 1917 рр.): ОСЕРЕДКИ, РЕПЕРТУАР, РОЗПОВСЮДЖЕННЯ

Спеціальність 27.00.05 - теорія та історія видавничої справи та редагування

АВТОРЕФЕРАТ

Дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук із соціальних комунікацій

ПОДОЛЯКА Надія Степанівна

Київ - 2011



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі видавничої справи та редагування Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Тимошик Микола Степанович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики, професор кафедри видавничої справи та редагування

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Бойко Алла Анатоліївна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики, професор кафедри соціальних комунікацій

кандидат філологічних наук, Черниш Наталія Іванівна, Українська академія друкарства (м. Львів), доцент кафедри видавничої справи та редагування

Захист дисертації відбудеться “18” жовтня 2011 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.33 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 36/1, Інститут журналістики.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ-33, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розіслано “16” вересня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А. М. Носова



АНОТАЦІЯ

Подоляка Н. С. Становлення та розвиток видавничої справи Сумського краю (1861 - 1917 рр.): осередки, репертуар, розповсюдження. - Рукопис.

Дисертація подана на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій за спеціальністю 27.00.05 - теорія та історія видавничої справи та редагування. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики. - Київ, 2011.

У дисертації вперше у вітчизняній науці здійснене комплексне дослідження особливостей розвитку видавничої справи Сумського краю упродовж 1861 - 1917 рр. Виявлено більше 40 друкарських підприємств, що здійснювали видавничу діяльність у регіоні, охарактеризовано найкрупніші з них. видавничий друкований каталог фонд

Книжкова продукція піддавалася типологічній класифікації. За основний критерій визначено цільове та читацьке призначення видань. У ході проведеного дослідження було видано каталог неперіодичних та продовжуваних видань 1861 - 1917 рр., створених у межах території сучасної Сумщини, складений на основі бібліографічних покажчиків, фондів наукових бібліотек, архівів, музеїв регіону. До нього увійшли більше 400 виявлених одиниць.

Визначено внесок видавців Сумщини в загальноукраїнський видавничий процес, подано характеристику основним складовим системи розповсюдження друкованих видань.

Ключові слова: видавнича справа Сумського краю, видавничі осередки, типологія видань, преса, реклама, розповсюдження друкованих видань, книгарні, книгоноші, земські книжкові склади, ярмарки.



АННОТАЦИЯ

Становление и развитие издательского дела Сумского края (1861-1917 гг.): центры, репертуар, распространение. - Рукопись.

Диссертация подана на соискание ученой степени кандидата наук по социальным коммуникациям, специальность 27.00.05 - теория и история издательского дела и редактирования. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. Институт журналистики. - Киев, 2011.

В диссертации впервые в отечественной науке осуществлено комплексное исследование особенностей развития издательского дела Сумского края 1861 - 1917 гг.: проведен анализ разработки проблемы в украинской историографии и уровень её исторического осмысления; определена полнота источниковедческой базы; охарактеризованы основные центры издательской деятельности; составлен каталог книжной продукции типографий; книжные и газетно-журнальные издания сгруппированы в типологические группы; определены наиболее распространенные в регионе жанры печатной и внешней рекламы; рассмотрена деятельность издателей, мастеров книжной графики, их вклад в общеукраинский издательский процесс; дана характеристика основным составляющим системы распространения изданий.

Для этого периода в Российской империи характерно ускоренное развитие новых способов производства; повышение общего уровня образования, науки, культуры; оперативное реагирование на события общественно-политической жизни при помощи средств массовой информации и рекламы; улучшение качества издательской продукции; рост конкуренции; активизация политических взглядов части населения, которая и формировала спрос и предложение на печатные органы определенных национально направленных кругов общества; внедрение в искусство книги традиционных для украинцев композиций. Возникает потребность в печатной продукции самой разнообразной тематики, увеличивается количество издающих организаций.

В процессе работы диссертанткою выявлено более 40 типографий и переплетных мастерских, которые осуществляли деятельность в регионе, приведены технологические характеристики крупнейших из них.

В диссертации книжная продукция поддавалась типологической классификации. Основным критерием принято целевое и читательское назначение. В ходе проведенного исследования был издан каталог непериодических и продолжающихся изданий 1861 - 1917 гг., выпущенных типографиями в пределах территории современной Сумщины, составленный на основе библиографических указателей, фондов научных библиотек, архивов, музеев региона. В каталог включено более 400 выявленных единиц.

По признаку принадлежности определенным владельцам (или учредителям) пресса Сумского края была представлена изданиями: частными - 9; органов государственного управления и самоуправления - 2; партийными - 2; студентческо-ученическими - 11; общественных, научных и специальных обществ, съездов - 3.

В процессе проведенного исследования выявлены жанры печатной и внешней рекламы, наиболее распространенные в регионе: объявление, „жизненная история”, каталог, проспект, афиша, библиографическая реклама, вывеска, витрина.

Возрождение культуры книжного оформления и иллюстрирования связано с именами уроженцев края В. Кричевского (1873 - 1952) и Г. Нарбута (1886 - 1920). Художественным работам этих деятелей культуры присущи разнообразие поисков, графических техник, национальная окраска.

Определен вклад издателей Сумщины в общеукраинский издательский процесс. Особое внимание уделено роли С. Пономарева (1826 - 1913) и П. Кулиша (1819 - 1897) в формировании профессии редактора и издателя, создании национальной периодики.

Проведен анализ основных составляющих системы распространения печатных изданий. Установлено: в регионе стационарно проводили торговлю книжные магазины, земские книжные склады; разносную торговлю осуществляли на ярмарках, путем книгоношества и во время народных чтений.

Ключевые слова: издательское дело Сумщины, издательские центры, типология изданий, пресса, реклама, распространение печатных изданий, книжные магазины, книгоноши, земские книжные склады, ярмарки.



ANNOTATION

Formation and development of Sumy region publishing business (1861 - 1917): centers, repertoire, distribution. - Manuscript.

Dissertation is presented for the scientific degree of the candidate of social communications in specialty 27.00.05 - theory and history of publishing and editing. - Taras Shevchenko National University of Kyiv, Institute of Journalism. - Kyiv, 2011.

Complex investigation of the development of Sumy region publishing business features has been for the first time in homeland science actualized in dissertation during the period of 1861 - 1917. There were found more than 40 printing companies that had been practicing publishing in the region, there were given some technological characteristics of the biggest ones.

In dissertation the book production was typologically classified. The main criteria, was the intended and the reading purposes. During the investigation there was published a catalog of nonperiodic and ongoing publications of the years 1861 - 1917, produced by the printing houses within the territory of modern Sumy region museums. There were more than 400 discovered units included into the catalog.

There was determined a contribution of Sumy region publishers into general Ukrainian printing process. The main principles of distributing published issues were analyzed.

Keywords: Sumy publishing business, publishing centers, typology of publications, press, advertisement, distributing published issues, bookstores, knigonoshers public reading, zemskie bookstores, fairs.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Для цілісної концепції становлення та розвитку видавничої справи в Україні важливим є дослідження книговидання кожного окремого регіону.

Сумщина має давні витоки видавничої традиції. Рукописні документи тут з'являються за часів заснування перших літописних міст: Ромен, Глухова, Путивля тощо. Початки ж друкарства сягають XVIII століття.

Із Сумським краєм тісно пов'язані імена Г. Сребреницького, А. Атовича, Д. Туптала (Дмитра Ростовського), Ф. Туманського. Тут перебували С. Медведєв та К. Істомін. Справжній шедевр українського золотарства, оправа до Євангелія, подарованого П. Калнишевським Троїцькій церкві с. Пустовійтівка, виконана І. Равичем - найцінніший скарб у фонді Державного історико-культурного заповідника „Посулля”.

Регіон унікальний і тим, що у XVIII ст. місто Глухів обрано гетьманською столицею. У кабінетах можновладців, на козацьких радах було складено головні правові документи, за якими діяла козацька держава. Глухів став центром феноменального явища в українській історіографії - місцем державного літописання. Діаріуші, або журнали, фіксували щоденну діяльність Генеральної військової канцелярії, а військові канцеляристи були справжньою елітою Гетьманщини.

Особливий інтерес викликає період 1861 - 1917 років. Саме тоді друкарство і видавнича справа розвивалися за умов зростання загального рівня освіти, культури, науки, швидкого поширення в Російській імперії нових засобів виробництва. Такий досвід має серйозне теоретичне і практичне значення в умовах сучасної України, яка на новому рівні трансформується у демократичну державу з ринковою економікою.

Тенденції формування окремих видавничих осередків на сучасному етапі мають багато спільних рис з таким же історичним процесом у минулому. Важливо оцінити із сучасних позицій видавничі здобутки упродовж 1861 - 1917 років, з метою застосувати на практиці.

Актуальність теми полягає в тому, що досліджень, які б у концентрованому вигляді розкривали багатоаспектну систему складових видавничої справи регіону другої половини XIX - початку ХХ століття, досі не існує. Наукові розвідки сучасних вчених лише побіжно торкаються питання відкриття друкарень того часу та їх видавничої продукції. Дослідження дає змогу реконструювати й різнопланово розглянути загальноісторичні особливості культурного розвитку Сумського краю, дослідити складний процес становлення галузі.

Вибір теми дослідження пов'язаний з виробленням нових і практичним застосуванням уже існуючих методологічних засад аналізу історичного досвіду функціонування пресо- та книговидання в Україні.

Отже, актуальність дисертаційної праці зумовлена потребою комплексного дослідження особливостей становлення та розвитку видавничої справи Сумського краю кінця XIX - початку ХХ століття.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у межах комплексної програми науково-дослідних робіт Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Дослідження у галузі українського журналістикознавства: методологія, термінологія і стандарти” (№ 06БФ045-01). Наукова проблематика роботи безпосередньо пов'язана з лекційними курсами „Історія видавничої справи” та „Історія української журналістики”.

Метою дослідження є: відтворення діяльності видавничих підприємств, усебічний аналіз видавничої продукції регіону, основних складових системи розповсюдження друкованих видань.

Досягнення поставленої мети передбачає послідовне розв'язання таких завдань: проаналізувати стан розробки проблеми в українській історіографії, рівень її наукового осмислення; визначити повноту джерельного забезпечення досліджуваної проблеми; охарактеризувати основні осередки видавничої діяльності; укласти алфавітний каталог неперіодичних та продовжуваних видань 1861- 1917 років, створених у межах території сучасної Сумщини (матеріали до бібліографічного репертуару) за бібліографічними покажчиками, електронними каталогами бібліотек України, Російської Федерації та фондами науково-довідкових бібліотек краєзнавчих музеїв, архівів; зробити класифікацію видавничої продукції за типологічними ознаками; визначити форми друкованої та зовнішньої реклами, які використовувалися в регіоні; розглянути діяльність видавців, майстрів книжкової графіки, їх внесок у загальноукраїнський видавничий процес; дати характеристику основним складовим системи розповсюдження друкованих видань.

Об'єктом дослідження є: видавнича продукція друкарень Сумського краю.

Предметом дослідження є: процес становлення і розвитку видавничої справи Сумського краю на тлі економічних, громадсько-політичних і соціально-культурних перетворень 1861 - 1917 років.

Хронологічні межі дослідження охоплюють 1861 - 1917 роки, тобто час від скасування в Російській імперії кріпацтва і до падіння самодержавства (лютий 1917).

Територіальні межі дослідження. Оскільки історико-географічна цілісність регіону іноді суперечить відмінностям у розвитку окремих його складових, то адміністративний розподіл земель початку ХХ століття у межах сучасних територіальних одиниць інколи виключає їх логічне поєднання. Охарактеризувати певну місцевість лише за географічними показниками досить складно, адже адміністративно-територіальні кордони історично рухливі та мінливі. До 1939 року в історичному плані Сумщина не була цілісним регіоном. Тому, окрім фізико-географічного та політико-адміністративного фактора, на формування краю визначальний вплив мали культурні зв'язки, національно-етнічний склад, особливості економічного розвитку та інші характерні ознаки, які досить яскраво виявляються в процесі нашого дослідження.

У зв'язку з цим поняття „історичний край” не рідко сприймається як синонім термінів „історична область”, „історичний регіон”, „історична територія”, „історична земля” тощо. Історичний регіон - це історично сформований ареал, більш-менш однорідний за економіко-географічними умовами, суспільно-політичними уподобаннями населення, національно-культурною аурою. Як правило, поняття „регіон” характеризується певною спільністю територіальних інтересів, домінуванням історично сформованих тут мовних і релігійних орієнтацій громадян і навіть специфічною регіональною самосвідомістю. Історики використовують поняття „історичний регіон” лише у тих випадках, коли дослідження має характер концептуально-узагальнений або його мета полягає у виробленні теоретичних засад, критеріїв, закономірностей тощо.

Коли ж об'єктом уваги дослідника є окрема ланка (сфера) суспільного розвитку певного регіону, зокрема, видавнича справа, наукова термінологія пропонує використовувати поняття „край”, яке є базовим в історичному краєзнавстві. Його особливостями є орієнтація на просвітницьку роботу, аналітична індуктивність, схильність до мікросюжетів, мультижанровість, різновекторний аналіз позаісторичних чинників розвитку регіону, їх вплив на розвиток інших регіонів і держави в цілому.

Отже, під територією Сумського краю ми розуміємо сучасну площу Сумської області, що історично включала в себе землі чотирьох колишніх губерній Російської імперії, а саме: Глухівський (повністю), Новгород-Сіверський і Конотопський (частково) повіти Чернігівської губернії; Путивльський і Суджанський (частково) повіти Курської губернії; Роменський (майже весь), Лохвицький, Зінківський, Гадяцький (частково) повіти Полтавської губернії; Охтирський і Богодухівський (частково), Сумський (повністю) повіти Харківської губернії.

Джерельна база дослідження. Джерельну базу даного дослідження можна умовно класифікувати наступним чином: архівні джерела; музейні фонди; статистичні та інші збірники; історико-краєзнавчі розвідки; матеріали з періодичних видань; спогади безпосередніх учасників подій.

Для досягнення мети дисертаційного дослідження були опрацьовані документи, які зберігаються у фондах Центрального державного історичного архіву України у м. Київ (далі ЦДІАК України), Державних архівів Сумської (далі Держархів Сумської обл.), Харківської (далі Держархів Харківської обл.), Чернігівської (далі Держархів Чернігівської обл.), Полтавської (далі Держархів Полтавської обл.) областей. Кореляції публікацій з теми сприяє використання бібліографічних покажчиків Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського (далі НБУВ), Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка (далі ХДНБ), Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету ім. В. Каразіна (далі ЦНБ ХНУ), Науково-дослідного центру періодики при ЛНБ ім. В. Стефаника (далі НДЦ періодики) та монографій науковців сучасності.

Опубліковані джерела представлені довідковою літературою, що видавалася в Російській імперії. Це - статистичні збірки, адрес-календарі, адресні книги, пам'ятні книжки Полтавської, Харківської, Чернігівської губерній, списки особового складу установ та відомств, навчальних закладів, журнали засідань повітових та губернських управ, звіти товариств та організацій, статути тощо. Для дослідження проблеми залучалися і друковані періодичні видання з фондів науково-довідкової бібліотеки Держархіву Сумської обл. Історичними джерелами виступають праці Д. Багалія, І. Огієнка, базовані на значній кількості документальних матеріалів, багато з яких на сьогоднішній день вже втрачено. Досить представницьким масивом є Журнали засідань повітових земських зібрань (Сумського, Охтирського, Глухівського, Конотопського, Лебединського) та Лебединської міської Думи у фонді науково-довідкової бібліотеки Держархіву Сумської обл.

Виявлені джерела є достатньо інформативними і мають високий рівень достовірності. Але слід зазначити, що інформація, розпорошена по численним фондам, мало опрацьована в історичних дослідженнях. Переважна більшість архівних документів введено до наукового обігу вперше. Разом з тим комплексне й системне вивчення всіх згаданих видів джерел дало можливість висвітлити процес розвитку видавничої справи Сумщини протягом такого тривалого історичного періоду.

Методологія та методи дослідження. Методологічною основою є комплексний підхід до дослідження, який ґрунтується на принципах історизму та наукової об'єктивності, пріоритеті фактів, що передбачає об'єктивне висвітлення, аналіз й узагальнення даних розвитку друкарства. Під час вивчення історіографії та джерельної бази послуговувались бібліографічно-описовим та методом архівної бібліографічної евристики. Для систематизації видавничої продукції друкарень застосовувалися такі методи: типологічний, класифікації, контент-аналізу. З використанням статистичного (формально-кількісного) аналізу розглянуто стан розвитку основних складових системи розповсюдження друкованих видань. Порівняльно-аналітичний метод використано для характеристики діяльності друкарень різних регіонів України.

Наукова новизна дисертації. Одержані наукові положення мають важливе значення для більш глибокого і ґрунтовного вивчення історії видавничої справи, історії України ХІХ - початку ХХ ст., культурології. Вони дають ще одну можливість простежити суспільне життя країни впродовж майже століття. Вперше комплексно проаналізовано видавничі здобутки Сумського краю періоду 1861 - 1917 років, зокрема: з'ясовано тенденції в українській видавничій справі того часу; виявлено і бібліографічно опрацьовано значний масив друкованих видань; введено до наукового обігу, внаслідок вивчення раніше недосліджених архівних і бібліографічних документів, великий обсяг різноманітних матеріалів, статистичних даних з історії видавничої справи другої половини ХІХ - початку ХХ ст.; проаналізовано й охарактеризовано основні види книжкових видань за цільовим призначенням - наукові, науково-популярні, науково-виробничі, навчальні, довідкові, літературно-художні, громадсько-політичні та інші, що виходили на землях сучасної Сумщини; відтворено структуру газетно-журнальних видань регіону за типологічними ознаками: видавець (або власник), періодичність виходу; визначено внесок провідних діячів у галузі книговидання - видавців, друкарів, власників книгарень у громадсько-політичний та соціально-економічний розвиток України; простежено умови появи і функціонування системи розповсюдження друкованої продукції на території Сумського краю.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що робота може бути використана при викладанні курсів з історії видавничої справи, видавничого бізнесу, редагування, читанні спецкурсів і проведенні спецсемінарів. Матеріали дисертації та її висновки можуть стати основою для написання фундаментальних історіографічних праць, узагальнюючих робіт з історії України, історії друку і видавничої справи в Україні, створенні нових підручників і посібників, довідкових видань.

Особистий внесок здобувача. Видано „Каталог неперіодичних та продовжуваних видань 1861 - 1917 рр., створених у межах території сучасної Сумщини. (Матеріали до бібліографічного репертуару)”. Дисертаційне дослідження, автореферат, та наукові статті, у яких викладені основні положення наукової роботи, виконані здобувачем одноосібно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дослідження доповідалися на всеукраїнських науково-практичних конференціях, таких як: „Журналістика. Лінгвістика. Дидактика” (Полтава, 2010); „Конотопські читання” (Конотоп, 2010); „Журналістика, філологія та медіаосвіта” (Полтава, 2009); Другій науково-практичної конференції молодих учених „Слобожанщина та її культурна спадщина” (Харків, 2009); Восьмій Сумській науковій історико-краєзнавчій конференції (Суми, 2009).

Публікація результатів дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження відображені в збірці документів та матеріалів під назвою „Історія видавничої справи Сумщини 1861 - 1920”, укладачем якої є дисертант; брошурі „Каталог неперіодичних та продовжуваних видань 1861 - 1917 рр., створених у межах території сучасної Сумщини. (Матеріали до бібліографічного репертуару)”; дванадцяти наукових статтях, з яких п'ять опубліковано у фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України в галузі соціальних комунікацій.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації 264 сторінки, з них основного тексту 170. Список використаних джерел включає 233 позиції.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі висвітлюється актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет дослідження, сформульовані його мета, основні завдання та методологічні засади, проаналізовано ступінь вивченості теми, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, представлено апробацію результатів досліджень.

Перший розділ „Джерела, історіографія та методологія дослідження” присвячено розгляду джерельної бази, методології, внеску дослідників дореволюційного, радянського та пострадянського часу в питання, якому присвячена дисертація. Розділ складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1. проаналізовано погляди вітчизняних дослідників на особливості розвитку видавничої справи упродовж 1861 - 1917 років. Розумінню тематики сприяють наукові розвідки представників різних поколінь. Зокрема це праці І. Огієнка, Б. Грінченка, Я. Ісаєвича, М. Тимошика, М. Низового, Н. Зелінської, Н. Сидоренко, Б. Чернякова, І. Михайлина, Г. Швецової-Водки, М. Лозняк, інших. Роботи науковців дають підстави відтворити загальне історичне тло досліджуваної проблеми.

У підрозділі 1.2. охарактеризовано архівні та опубліковані джерела. Архівні документи представлені численними фондами ЦДІАК України, Держархівів Сумської, Харківської, Чернігівської, Полтавської областей. Утворення відносно повних книжкових колекцій і їхнє упорядкування сприяли активізації бібліографічних праць. Значну дослідницьку роботу по збиранню даних, їх вивченню, опрацюванню і виданню з даної тематики проведено НБУВ, ХДНБ, ЦНБ ХНУ, НДЦ періодики. Виявлені джерела є достатньо інформативними і мають високий рівень достовірності. Але слід зазначити, що інформація, розпорошена по численним фондам, мало опрацьована в історичних дослідженнях.

У підрозділі 1.3. звернено увагу на методологічні основи дослідження. Теоретичні висновки та положення дисертації базуються на використанні загальних принципів об`єктивності, пріоритету фактів і практичної доцільності, які передбачають неупереджене висвітлення й аналіз подій та явищ на основі науково-критичного опрацювання різноманітних джерел. Достовірність і наукова обґрунтованість результатів дослідження, теоретико-методологічний рівень дисертації базуються також на застосуванні загальнонаукових та специфічних методів.

У другому розділі „Особливості розвитку видавничої справи 1861 - 1917” розглядаються процеси, що відбувалися у видавничій справі та друкарстві, як у зв'язку з розвитком технічної бази виробництва, так і зі змінами у суспільно-політичних відносинах у період 1861 - 1917 рр., аналізується стан пресо- та книговидання, внесок видавців, друкарів, майстрів книжкової графіки Сумського краю у загальноукраїнський видавничий процес.

У підрозділі 2.1. подано огляд діяльності головних видавничих осередків Сумського краю. Перша друкарня виникла в Глухові ще у XVIII ст. На початку ХХ ст. в Сумах діяли друкарні: В. Родіонова, К. Пашкова, О. Вертікова, А. Чорнобривченка, І. Ільченка, К. Счасні, П. Будкова., у Білопіллі - П. Кравченка, в Охтирці - І. Певзнера, В. Уварова, В. Заїкіна, в Лебедині - М. Когона, О. Солодовникова, в Ромнах - О. Гордона, братів Дельберг, І. Шафрана, Б. Циансона, Ш. Шпака, З. Хотякова, А. Голобовського, П. Липковича, Л. Поверненої, М. Розинкевича, А. Гринпреса, М. Глушанського, у Глухові - Шумицького, Несторова, Дворкіна, в Путивлі - І. Нікіфорова, М. Д'яконової, у Кролевці та Конотопі - Ш. Левіна, Айзіковича, „Культура”. У цьому підрозділі дослідження звернено увагу й на участь працівників друкарень у громадському житті краю в період революції 1905 - 1907 рр.

У підрозділі 2.2. аналізується видавнича продукція за тематико-типологічними ознаками.

Підрозділ 2.2.1. присвячений книжковим та аркушевим виданням. Статистика свідчить, що 40 відсотків видань складали звіти різних установ та організацій (450 назв). Друге місце посіли друковані журнали засідань місцевих дум та управ - 21 відсоток (237 назв). Всі інші види виходили в невеликій кількості (від 9 до 172 назв) і загалом склали лише 39 відсотків (446 назв). Тобто офіційні документи видавалися найчастіше. Від 1867 до 1892 видавалася найменша кількість видань (до 10 назв). Найбільша (від 87-и до 103-х назв) припадає на період 1911 - 1914 рр. Отже, друкарні Сумського краю виробляли широкий спектр видавничої продукції, однак варто зазначити, що створення повноцінного бібліографічного репертуару книг продовжується.

У підрозділі 2.2.2. з'ясовано типологічні принципи функціонування газетних та журнальних видань краю. Для аналізу ефективності випуску таких та використання певних пластів інформації в них, за головну ознаку нами обрано типологію за видавцем. Таким чином було зроблено спробу показати єдине стійке утворення, яке формується трьома основними факторами: видавець - призначення ? аудиторія.

У підрозділі 2.3. розглянуто українську книжкову графіку. У цьому напрямку мистецтва працювали уродженці Сумського краю В. Кричевський та Г. Нарбут. У їх роботах знайшли вияв самобутні риси творчості майстрів XVI - XVIII століть. У той же час формувалися риси нової „чистої графіки”, співзвучної добі національного піднесення, нових форм і стилів, орнаментики книжкових прикрас, які й стали органічною часткою української культури.

У підрозділі 2.4. проаналізовано діяльність видавців регіону, які відігравали значну роль в організації українського книго- та пресовидання, у формуванні фаху редактора. Це П. Куліш, М. Парпура, М. Богданович, О. Лазаревський, С. Пономарьов, І. Лисенко, М. Судієнко, П. Пашков. Навколо них гуртувалися провідні вчені, діячі культури та літератури. Вони сприяли літературному поступові, розвитку української періодики, науковому книговиданню, професійній літературній критиці, піднесенню українського народу до рівня європейських. Попри цензурні утиски, видавці мали успішні видавничі проекти, особливо це стосується газет, журналів, альманахів. У редакторській діяльності вони намагалися піднести на вищий щабель народну українську мову, зробити її здатною до функціонування в усіх сферах громадського та культурного життя.

У третьому розділі „Система розповсюдження друкованих видань 1861 - 1917” досліджено головні її складові. Розділ складається з п'яти підрозділів.

У підрозділі 3.1. простежено книготорговельну мережу Сумського краю періоду 1861 - 1917 рр. Пожвавлення книжкової торгівлі пов'язане з іменами С. Носа та В. Гнилосирова. У регіоні працювали приватні книгарні: В. Росинського, І. Реньє, І. Ільченка, інших. У другій половині XIX - на початку ХХ століття чітко визначилось дві протилежні тенденції в провінційній книжковій торгівлі: перша - прибуткове купецьке заняття, друга - різновид ідейно-просвітницької діяльності.

Підрозділ 3.2. присвячено книгоношам, які працювали з відсотка від проданого. Такого роду тоpгівля книгами велася кустаpно, була стихійною, випадковою і тому відчутних наслідків на фоpмування свідомого читача не давала, хоч загалом читацьке середовище розширювала. Зі збільшенням обсягів книгопотоку цей різновид торгівлі вже не задовольняв ні видавців, ні потенційних покупців і у кpаїні почали виникати книжкові склади, які накопичували і пpодавали книги.

Підрозділ 3.3. висвітлює роботу губернських земських складів та їх відділень у повітах. Відкриття земських книжкових складів - прогресивне для свого часу рішення суспільства. Перш за все, це вирішувало питання доступності книги та її здешевлення. У тих місцевостях, де були відсутні книгарні, земські книжкові склади ставали єдиним джерелом надходження книг до селянства та навчальних закладів округи. У межах Сумського краю працювали Сумський, Охтирський, Лебединський, Роменський земські книжкові склади та їх відділення.

У підрозділі 3.4. подано інформацію про ярмарки. У XIX столітті ярмаркова торгівля книгами в Сумському краї була поширеною формою. Найбільш прибутковим був Іллінський ярмарок у Ромнах, але мали значення і невеликі ярмарки у повітах.

Підрозділ 3.5. висвітлює питання розповсюдження літератури під час проведення народних читань. Пропонована слухачам видавнича продукція слугувала засобом оперативного інформування про аграрні здобутки, події у суспільно-політичному житті країни та регіону. Безкоштовність та масовість читань заохочувала відвідувачів, сприяючи культурі читання. Однак, підвищення попиту на масову книжку приводить до чергового збільшення кількості таких видань, що практично не впливало на свідомість нації.

У висновках узагальнено та сформульовано основні наукові результати проведеного дослідження:

1. В українській історіографії питання розвитку пресо- та книговидання періоду 1861 - 1917 років в Україні, та на території сучасної Сумщини зокрема, розроблено лише частково.

Проведений аналіз літератури засвідчив, що спеціальні дослідження з розглянутого питання відсутні. Фактичний матеріал розпорошений у значному масиві опублікованих робіт більш загального характеру. Втім, певний внесок у вивчення проблеми розвитку книговидання другої половини ХІХ - початку ХХ ст. взагалі і на Сумщині, зокрема зробили вчені різних поколінь дореволюційного, радянського та пострадянського часу.

2. Джерельну базу даного дослідження склали архівні джерела; музейні фонди; статистичні та інші збірники; історико-краєзнавчі розвідки; матеріали періодичних видань (або журнально-газетний матеріал); спогади безпосередніх учасників подій.

Для досягнення мети дисертаційного дослідження були опрацьовані документи, що зберігаються в фондах ЦДІАК України, Держархівів Сумської, Харківської, Чернігівської, Полтавської областей, а також друковані матеріали НБУВ, ХДНБ, фонди науково-довідкових бібліотек музеїв області. І хоча джерельна база є достатньо широкою для розгляду нашої проблеми, потребують більш ретельного вивчення архівні документи.

3. Сумський регіон був значним осередком видавничої справи в дореволюційній Україні. Тут діяло більше 40 друкарень та палітурних майстерень. Статистичні дані свідчать про те, що майже 30 відсотків підприємств такого профілю Харківської губернії знаходилося на території сучасної Сумщини (73,4 проти 26,6 відсотків). У співвідношенні до губернського міста Харків (63,5 проти 15 відсотків) повітове містечко Суми мало 9 власних друкарень проти 38.

Дані по Чернігівській губернії не менш переконливі: якщо не враховувати місто Чернігів, то у трьох містах Сумського краю було зосереджено 11 друкарень проти 21 в 13 інших містах губернії. У процентному відношенні лише одне місто Конотоп - 10,8 проти 15,8 відсотків у місті Чернігів. Повітове місто Ромни на Сумщині мало 15 власних видавничих підприємств, на відміну від губернського Чернігова, у якому працювало лише 6 таких закладів.

4. Практичним результатом дослідження став каталог неперіодичних та продовжуваних видань 1861 - 1917 рр., складений на основі бібліографічних покажчиків, фондів наукових бібліотек, архівів, музеїв регіону. До каталогу було вміщено більше 400 виявлених одиниць друкованої продукції. В ході подальшого дослідження загальна кількість виявлених назв склала 1133 одиниці, тобто до вже надрукованого каталогу було додано 669 записів, з яких завдяки приватним колекціонерам - 8, електронному каталогу Російської державної бібліотеки (РДБ) - 661. Переглянуто - 847 записів РДБ, з яких 71 - на групи видань та 115 раніше занесених до каталогу, таких, що мають як бібліотеки України, так і Російської Федерації.

У результаті з'ясовано: більше половини виявлених книг нині фонди бібліотек України не мають. У загальному їх масиві лише 10 відсотків зберігаються як у бібліотеках України, так і Російської Федерації.

5. Книжкова продукція видавничих осередків Сумського краю періоду 1861 - 1917 років піддавалася типологічній класифікації. Книжкові видання типологізовано за функціональним призначенням (офіційні, наукові, науково-популярні, виробничо-практичні, навчальні, громадсько-політичні, довідкові, рекламні).

Типологічна характеристика, проведена спираючись на статистичні дані щодо кількості назв книжкових видань за різними ознаками типологічної схеми.

Найбільша кількість видавничої продукції припадає на офіційні видання (47,04 відсотка), близько до них - довідкові (40,07 відсотків). Наступне місце посідають видання наукові, науково-популярні, навчальні (до 4-х відсотків). Незначна кількість громадсько-політичних, літературно-художніх, рекламних (до 2-х відсотків).

Серед газетно-журнальних видань виділено такі основні види, як журнали, газети, котрі типологізовано за: видавцем (приватні; органів державного управління та самоуправління; партійні; студентсько-учнівські; громадських, наукових та фахових товариств, з'їздів); періодичністю (щоденні, щомісячні, з невизначеним строком виходу).

За ознакою видавця (або власника) преса регіону була представлена журналами та газетами: приватними - 9; органів державного управління та самоуправління - 2; партійними - 2; студентсько-учнівськими - 11; громадських, наукових та фахових товариств, з'їздів - 3.

За періодичністю - журналами та газетами: щоденними - 6, тижневими ? 9, іншою періодизацією ? 12; за типами друкованої продукції: газетами - 16, журналами - 11.

Найбільша кількість газет належала власникам друкарень, і якщо ті навіть не були безпосередніми засновниками видань, згодом всі права на випуск і право володіння редакціями газет переходили до них.

Політичні мотиви стали причиною закриття багатьох видань. Зокрема, припинили своє існування „Крестьянская газета” та „Сумской голос”.

У період 1861 - 1917 спостерігається інтерес до участі студентів у загальнолітературній і науковій періодиці. Її тематичне розмаїття сприяло розвитку естетичних смаків студентів, школярів, допомагало набути певні теоретичні і практичні знання. Гімназисти отримували перші навички редакторської, журналістської та образотворчої майстерності, знайомилися з суспільно-політичним життям світу і країни, друкували власні поетичні та прозові твори.

Отже, у межах території сучасної Сумщини в місцевих друкарнях видавалися значна кількість різнопланових за змістом і характером інформації періодичних видань. Найбільшу групу представляли видання громадсько-політичного спрямування, однак набули поширення науково-освітні, сільськогосподарські, рекламні газети та журнали. За допомогою преси сучасні дослідники можуть відтворити об'єктивну картину минулого.

6. Наприкінці XIX - на початку ХХ століття набули розвитку рекламні повідомлення. У процесі дослідження виявлені такі жанри: оголошення, „життєва історія”, прейскурант, каталог, афіша, бібліографічна реклама, вивіска, вітрина. У видавничій сфері періоду 1861 - 1917 реклама розвивалась у двох напрямках: рекламування власне видавничої продукції і рекламування інших продуктів та послуг засобами друкованого слова. При цьому перший напрям стимулював розвиток другого, формуючи окреме явище - друковану рекламу.

7. Вагомою культурно-будівничою силою свого часу були і видавці Сумщини, розповідь про яких заслуговує на окреме дослідження. Серед найбільш уславлених - П. Куліш, М. Лазаревський, М. Парпура, інші. Редакторська та видавнича діяльність була суттєвою складовою їх професійної біографії. Маючи великий організаційно-видавничий досвід вони в певній мірі будували теоретичні концепції та виробляли принципи видавничої діяльності, переводячи її з площини аматорської у площину професійну. На різних етапах своєї практики ці люди в широкому розумінні слова сприяли піднесенню ролі книги, читання, культури загалом.

8. Сумщина мала достатньо розвинуту систему розповсюдження книжкових видань. У багатьох повітах працювали відділення губернських книжкових складів, книжкові магазини, проводилися народні читання та ярмарки.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ НА ТЕМУ ДИСЕРТАЦІЇ

Книжкові видання

1. Історія видавничої справи Сумщини. Збірник документів та матеріалів. 1861 - 1920 / Упорядник Н. С. Подоляка. - Суми: Мрія-1, 2007. - 128 с.

2. Каталог неперіодичних та продовжуваних видань 1861 - 1917, створених у межах території сучасної Сумщини: (Матеріали до бібліографічного репертуару) / Укладач Н. С. Подоляка. - Суми: Слобожанщина, 2009. - 32 с.

Статті у наукових фахових виданнях

3. Подоляка Н. С. До витоків видавничої справи на Сумщині / Н. С. Подоляка // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Сер. Журналістика. - 2010. - Вип.17. - С.35-38.

4. Подоляка Н. С. Земські книжкові склади: мета створення та діяльність відділень наприкінці XIX - початку ХХ ст. (На матеріалах Сумського краю) / Н. С. Подоляка // Наук. зап. Ін-ту журналістики. - 2009. - Т.34. - С.68-72.

5. Подоляка Н. С. Типологія періодичних видань Сумського краю (1861- 1917 рр.) / Н. С. Подоляка // Наук. зап. Ін-ту журналістики. - 2009. - Т.35. - С.43-47.

6. Подоляка Н. С. Особливості провінційного книгарства другої половини XIX - початку ХХ ст. (На матеріалах Сумського краю) / Н. С. Подоляка // Наук. зап. Ін-ту журналістики. - 2009. - Т.36. - С.114-118.

7. Подоляка Н. С. Наукові та практичні видання Сумської сільськогосподарської дослідної станції початку ХХ століття / Н. С. Подоляка // Наук. зап. Ін-ту журналістики. - 2009. - Т.37. - С.182-186.

Статті в інших виданнях

8. Подоляка Н. Родина Пашкових в історії видавничої справи Сумщини / Н. Подоляка // Сумська старовина. - 2004. - № XIII-XIV. - С. 113-116.

9. Подоляка Н. Історія видавничої справи Харківської губернії (друга половина XIX - початок ХХ ст.) / Н. Подоляка // Сумський історико-архівний журнал: збірка наукових праць. - Суми, 2005. - Вип. 1. - С.91-95.

Тези наукових доповідей

10. Подоляка Н. Видавнича діяльність земств 1861 - 1917 рр. (На матеріалах Сумського краю) / Н. Подоляка // Слобожанське культурне надбання: збірка статей учених з пам'яткоохоронної роботи [матеріали другої науково-практичної конференції молодих учених „Слобожанщина та її культурна спадщина”, 2 жовтня 2009 р.]. - Х., 2009. - Вип. 2. - С.270-274.

11. Подоляка Н. Науково-освітні періодичні видання Сумського краю (1861 - 1917 рр.) / Н. Подоляка // Всеукраїнська науково-практична конференція „Журналістика, філологія та медіаосвіта”: зб. наук. доповідей. До 95-річчя від дня заснування Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. - Полтава, 2009. - Т.II. - С.286-289.

12. Подоляка Н. С. Дмитро Васильович Гутніков - педагог, літературознавець, видавець / Н. С. Подоляка // Матеріали восьмої Сумської наукової історико-краєзнавчої конференції, 29-30 жовтня 2009 р. - Суми: Сум ДПУ ім. А. С. Макаренка, 2009. - С.246-251.

13. Подоляка Н. С. Видання сільськогосподарських товариств та дослідних станцій Сумського краю початку ХХ століття / Н. С. Подоляка // Всеукраїнська науково-практична конференція „Журналістика. Лінгвістика. Дидактика”: зб. наук. праць / Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка. Кафедра журналістики; Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Національна спілка журналістів України. Полтавська обласна організація. - Полтава, 2010. - С.224-229.

14. Подоляка Н. С. Знавець старовини з Сіверщини (До біографії Степана Даниловича Носа) / Н. С. Подоляка // Конотопські читання. - Конотоп, 2010. - С. 126-129.

Размещено на Allbest.ru

...