Видавництво рукопису

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Переддипломна практика - це важливий етап у формуванні майбутнього фахівця за спеціальністю «Видавнича справа та редагування».

Мета практики: ознайомлення з організацією роботи видавництва; ознайомлення зі специфікою ведення справ у видавництві; виконання обов'язків молодшого редактора та секретаря; ознайомлення з порядком проходження рукопису та методикою його підготовки до випуску; вивчення специфіки роботи молодшого редактора в сучасних умовах; ознайомлення з методикою та прийомами проведення коректорської правки; виконання функціональних обов'язків коректора; закріплення, поглиблення та розширення теоретичних знань.

Завдання практики: ознайомитися зі структурою видавництва та функціональними обов'язками працівників; плануванням видавничої діяльності, етикою професійних відносин, особливостями ведення справ у видавництві, функціями редактора, роботою редактора над підготовкою оригінал-макету, роботою редакторських працівників у підготовці видавничого оригіналу, методами та прийомами коректури і правки; навчитися аналізувати та оцінювати рукопис з точку зору редакторських та видавничих вимог, здійснювати коректуру, перевіряти фактичний матеріал, здійснювати мовностилістичну правку, подавати практичні рекомендації щодо удосконалення рукопису, готувати до друку матеріали різних жанрів на різних етапах редакційно-видавничого процесу.



ТЕМА 1. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З МІСЦЕМ ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ

Мета: ознайомитись зі структурою підприємства, штатом та посадовими обов'язками працівників.

Зміст теми: видавнича діяльність та структура видавництва. Видавництво в умовах ринкової економіки. Штат та посадові обов'язки працівників. редактор коректорський видання рукопис

Газета «Вечерний Луганск» (укр. Вечірній Луганськ) -- луганський обласний суспільно-політичний щотижневик. Розповсюджується по всій території Луганської області. Виходить щотижня. Дане видавництво має такі посади:

· директор;

· головний редактор;

· журналіст;

· дизайнер журналу;

· коректор;

· менеджер з реклами;

Що стосується обов'язків кожної штатної одиниці, то вони мають наступний вигляд:

· Директор - спрямовує діяльність усього колективу і несе повну відповідальність за результати його роботи, виконує організаційного-управлінські, господарсько-фінансові та інші функції.

· Головний редактор - це фахівець з редакторською або журналістською освітою. Визначає видавничу програму, керує видавничо-редакційними процесом.

· Журналіст - збір інформації. Інформація, що цікавить, про події, теми і тенденції життя.

· Коректор - робить читку та правку макетів продукції видання.

· Менеджер з реклами - працівник видавничої діяльності, який здійснює прийом рекламних замовлень та їх розміщення на сторінках газети.

· Дизайнер -- специфічний ряд проектної діяльності, що об'єднує художньо-предметне мистецтво і науково обґрунтовану інженерну практику у сфері індустріального виробництва.

Саме за такою посадовою структурою та за такими функціональними обов'язками кожного працівника видавництва здійснюються всі етапи і процеси роботи.

Етика професійних відносин у колективі

Професійна робота будь-якого працівника організації пов'язана з дотриманням етичних норм, правил поведінки і взаємовідносин зі своїм зовнішнім оточенням (колегами, підлеглими, клієнтами і партнерами). Дотримання етики ділових відносин є одним із основних критеріїв оцінки професіоналізму як окремого працівника, так і організації в цілому.

Під етикою розуміють систему універсальних та специфічних моральних вимог і норм поведінки, які реалізуються в процесі громадського життя.

Етичні норми службових відносин ґрунтуються на загальнолюдських цінностях, нормах і правилах поведінки, але мають деякі особливості.

Ділова етика в широкому розумінні -- це сукупність етичних принципів і норм, якими повинна керуватись діяльність організації, у сфері управління й підприємництва.

Вона включає елементи різного порядку: етичну оцінку як внутрішньої, так і зовнішньої політики організації в цілому; моральні принципи членів організації: професійну мораль; моральний клімату колективі; норми ділової етики -- ритуальні зовнішні норми поведінки.

Виходячи з цього, від організації вимагається вирішення таких соціальних проблем: покрашення якості життя найманих працівників; захист навколишнього середовища; благодійна діяльність. Загальною основою професійної етики є розуміння праці як моральної цінності на відміну від стародавнього уявлення про працю як про міру покарання, прокляття.

Праця стає моральною цінністю, якщо вона сприймається не як джерело існування, а як спосіб формування людської гідності. Індивідуальна мораль у професійній сфері передбачає також усвідомлення професійного обов'язку. Досягнення успіху в будь-якій професії пов'язано з визначенням самообмеження, без чого неможлива професійна реалізація особистості і виражається в бажанні сформувати в собі такі якості, як дисциплінованість, організованість, діловитість, охайність, наполегливість. Керівники організації відповідають за реалізацію професійних можливостей працівників, їх кар'єру, а значить -- за соціальний статус.

Моральні та ділові якості людей для менеджера з управління персоналом є об'єктом професійної діяльності. Вони повинні сприяти формуванню у своїх працівників таких якостей:

· професійних -- професійний рівень знань, навиків, умінь, знання іноземних мов;

· морально-психологічних як професійних -- цілеспрямованість, витримка, чесність, принциповість, вимогливість;

· моральних--добрий, гуманність, гідність, повага інших, порядність, мужність, чесність, справедливість.

Адміністрація газети «Вечерний Луганск» знає, які норми потрібно складати в колективі. Від їх якості залежить робота організації. Головне завдання полягає втому, щоб працівників сприймали не як робочу силу, а як особистість, однаковими правами і гідністю, як керівників, а трудові відносини формувались як партнерство. Трудові відносини вимагають від людини напруження розуму, фізичних і духовних сил.

Тому колектив газети «Вечерний Луганск» пропонує певні заходи для забезпечення ділових етичних відносин:

· впровадження етичних норм, що відображають систему цінностей організації;

· організація навчання етичній поведінці всього персоналу;

· надання інформації про випадки як високо-етичної поведінки, так і аморальних вчинків;

· вивчення морального клімату в колективі і взаємовідносин між керівниками та підлеглими.

ТЕМА 2. ВИВЧЕННЯ СПЕЦИФІКА ПІДГОТОВКИ ВИДАНЬ

Мета: ознайомитись зпорядком проходження рукопису та методикою його підготовки до випуску.

Вимоги до авторського оригіналу

Рукописи статей (авторські оригінали) подаються до редколегії газети «Вечерний Луганск» в електронній формі разом із роздруком на стандартному папері А4 формату. Файли записані два рази (назви латинським шрифтом) - оригінал і копія.

Тексти статей набирають у текстовому редакторі Microsoft Word (шрифт - 11, інтервал - 1,1, гарнітура Times New Roman Cyr) відповідно до таких вимог:

1. Формат видання А4 (210 х 297 мм).

відступи: ліворуч - 18 мм, праворуч - 25 мм, зверху - 20 мм, знизу - 27 мм;

колонцифра нижня, по центру сторінки, відступ від краю сторінки до колонцифри - 17 мм.

2. Основний шрифт: гарнітура Times, кегль 11. Відступ першого рядка - 1.

3. Рубрикація.

У першому рядку праворуч вказується УДК (п/ж); у кожному наступному рядку:

- ініціали і прізвище автора і співавторів (п/ж), виключка - вправо;

- назва та адреса організації, в якій працює автор, виключка - вправо;

- назва статті - Times, 14, великими літерами, п/ж, п/ц;

- підзаголовки у статтях - Times, 11, малими літе ра ми, п/ж, п/ц.

4. Ілюстрації: врозріз сторінки - залежно від розміру. Підрисунковий підпис Times, 10, п/ц, накреслення світле, курсивом. Усі рисунки та графіки виконують у вигляді окремих об'єктів за розмірами, які відповідають параметрам сторінки. Ри сунки під писують і нумерують (якщо їх більше від одного) під рисунком, по центру текс ту. Рисунки форматів *.tif, *.psd, *jpg (роздільна здатність не менше за 300 dpi) імпортуються у файл Word за допомогою меню: Вставка!Рисунок. Чорно-білі ілюстрації - Grayscale, кольорові - CMYK Color. Окремо подаються файли рисунків. Чорно-білі рисунки, створені у програмах Excel, Visio Drawing, WordPad, CorelDRAW імпортуються у файл Word за допомогою меню: Вставка!Об'єкт, щоб забезпечити можливість трансформації, кольорові - переводяться у формат *.tif, *.psd, *jpg (300 dpi, CMYK Color) (файли додаються окремо). Рисунки, створені за допомогою засобів Word, групуються та повинні бути доступними для виправлення.

Можливість друку кольорових ілюстрацій необхідно узгодити з редакційною колегією газети «Вечерний Луганск»

5. Таблиці подають як окремі об'єкти у форматі Excel for Windows або у МS Word з розмірами, приве де ними до сторінки складання. Основний кегль таблиці 10, заголовок 11. Заголовки таб лиць роз мі щу ють по центру сторінки, накреслення п/ж, пряме, а нумерація (якщо їх більше ніж одна) - по пра вому краю таблиці накреслення світле, курсивом.

6. Формули подають у форматі Equation 2-4, розміщують посередині тексту і нумерують в круглих ду жках по правому краю. Шрифт за визначенням MS Word: звичайний - 11 пт, великий індекс - 9 пт, маленький індекс - 7 пт, великий символ - 18 пт, маленький символ - 11 пт. Великі за розміром вирази та рівняння необхідно записати у кілька рядків.

8. Назви файлів мають бути латинським шрифтом.

Вимоги для відповідального секретаря редколегії

а) титульний аркуш повинен бути з візою НДЧ і підписом відповідального редактора;

б) на звороті титульного аркуша вказується склад редакційної колегії;

в) обов'язково подавати на електронних носіях копії файлів статей в іншому каталозі (продублювати для більшої надійності). Альтернативні носії інформації - CD-диски, Інтернет, передача по внутрішній мережі;

г) зміст повинен бути набраний рядковими літерами, гарнітура Times, кегль 11.

Редакторський аналіз

Редакторський аналіз будь-якої статті починається з оцінки теми та її розробки. Тут застосовують загальні для усіх видів літератури критерії: вірогідність, актуальність, на основі яких робиться висновок про своєчасність і доцільність публікації. У першу чергу редактор повинен оцінити актуальність теми та обґрунтованість її вибору. Композиція - це побудова твору, обумовлена його жанром. Композиція скріплює елементи форми і сукупність їхніх ідей у закон композиції, що є підсумком наукового та естетичного пізнання добутку.

Перед аналізом композиції слід визначити тип побудови тексту і види його структурних зв'язків. Факт - об'єктивно існуюча річ, властивість, подія, розглянута окремо від своєї системи та умов. Фактичний матеріал твору - це не тільки числа, імена, прізвища, цифри, дати, назви, речі, події, явища. Можна навести низку прикладів, які підтверджують, що фактичний матеріал твору - поняття більш широке і складне, аніж вище перераховані. Звідси і складність задач, які постають перед редактором при аналізі тексту з фактичної сторони.

У процесі редакторського аналізу статті важливі аналіз і оцінка фактичного матеріалу, поміщеного в книзі. Фактичний матеріал у виданні - опис того, що реально вчинилося, твердо встановлене, і вірогідність чого не підлягає сумніву. І хоча перевірити фактичний матеріал та переконатися в його вірогідності - першорядна задача редактора, слід відзначити, що вона далеко не єдина. Зрозуміло, фактична невірогідність підриває довіру до видання. Але не тільки вірогідність робить твір переконливим. Без фактів твір безтілесний. Задача редактора - проаналізувати всю сукупність фактів, які відносяться до конкретної проблеми, і дати всебічну, тобто кількісну і якісну оцінку наведеного фактичного матеріалу.

Оформлення редакторського висновку

Формулювання редакторського висновку є надзвичайно важливою справою, оскільки на цьому етапі редакторської діяльності проявляється кібернетичний аспект праці редактора, який виконує по відношенню до автора регулюючу, управлінську функцію. Це той момент праці, коли встановлюється комунікативний зв'язок між редактором і автором. Зміст цього зв'язку надзвичайно важливий, адже від нього залежить реакція автора на зауваження, та й наступна робота самого автора.

Мета редакторського висновку: поставити перед автором або самим же собою, редактором, конкретне завдання щодо правки твору на основі наукового аналізу матеріалу.

Під час формулювання загального й конкретних висновків необхідно уникати багатозначних, неточних, поетичних висловів типу «мова твору - барвиста, соковита, яскрава; недостатньо розкрита тема» тощо. Висновки мають бути лаконічними, точними, конкретними, аргументованими. Цього можна досягнути лише через постановку редакторських діагнозів, коли називається не тільки факт порушення, а й причини, що привели до нього, тобто визначається «хвороба» твору. Для цього необхідна система термінів, які позначали б порушення у творі та їх причини. Так, замість формулювання «незрозуміла тема» потрібно давати вислів типу «твір тематично аморфний», оскільки існує визначення тематичної аморфності як неоднорідної тематичної структури, яка утворюється в результаті асоціативних тематичних відхилень. Останні спричиняються або відсутністю усвідомленої комунікативної мети, або поганою роботою механізмів уваги й пам'яті.

Письмовий редакторський висновок, крім усього, є єдиним документом після аналізу твору, на який може посилатися редактор і редакція в конфліктних ситуаціях.

ТЕМА 3. ВИДАВНИЧА КОРЕКТУРА

Мета: ознайомитись з методикою та прийомами проведення коректорської правки.

Зміст теми. Робота коректора в процесі підготовки видавничого оригіналу. Вимоги до тексту. Методика та прийоми правки. Проведення коректури видавничого оригіналу рукопису. Специфіка роботи корректора у видавництві. Виконання функціональних обов'язків корректора.

Робота коректора в процесі підготовки видавничого оригіналу

Коректор - це фахівець, який перевіряє орфографію і пунктуацію в текстах газет, його завдання - виправлення помилок різного роду, вилов за допомогою словників і енциклопедій несуразностей і друкарських помилок.

До коректора у газеті «Вечерний Луганск» рукопис потрапляє вже після редагування, він стежить, щоб дотримувалося загальноприйняте скорочення слів, оформлення таблиць, зносок, посилань, погоджує з редактором відмічені стилістичні погрішності.

Cпецифіка роботи коректором:

Робота одноманітна, цілий день доводитися знаходитися в сидячому положенні. Велике навантаження на очі. Не завжди гладко будується робота з журналістами і редакторами: багато хто з них хворобливо реагує на спробу виправлень у вистражданому тексті, і навколо однієї коми можуть розгоратися неабиякі баталії з багаторазовим перегортуванням словників.

З іншого боку, коректор має можливість одним з перших прочитувати сенсаційні новини, що ще не вийшли в друк, або цікаву літературу різного роду.

Правка

Основна умова -- правити самому тільки в тому випадку, коли автор не може цього зробити. На жаль, у засобах масової інформації ця умова найчастіше порушується, оскільки рідко випадає змога співпрацювати з автором над його матеріалом. Основні умови правки:

1. Не починати правку, не познайомившись із твором у цілому.

2. Правити тільки після того, як точно визначена «хвороба» твору.

3. Під час правки не виходити за межі доцільного редакторського втручання в авторський твір.

4. Робити мінімум правок, намагаючись зберегти авторський текст і використовуючи авторські мовні засоби.

5. Не зосереджуватися довго на важких місцях правки, повертатися до них тільки після того, як буде закінчена правка усього тексту.

6. Брати під сумнів свої власні правки.

7. Погоджувати усі правки з автором.

Дотримуючись цих умов, редактор та коректор повинен керуватися й такими правилами літературної правки:

1. Не починати правку з виправлення правописних і мовних помилок.

2. Починати правку з актуалізації теми, визначивши перед цим актуальну комунікативну мету.

3. Визначити тематичний обсяг фактичного матеріалу.

4. Залишати для розкриття теми тільки якісні факти.

5. Скоригувати композицію подачі фактичного матеріалу згідно з комунікативною метою.

6. Обирати найкращі архітектонічні форми вираження теми.

7. Тільки після цього зробити правописну й мовну правку з погляду літературної мови.

Виконання функціональних обовязків коректора

До найголовніших функціональних обов'язків коректора у газеті «Вечерний Луганск» належать:

· зчитування як зрівняння видавничого оригіналу з авторським (другої верстки з першою) після внесення редакторських правок;

· вичитування як усунення орфографічних, пунктуаційних помилок, буквених неточностей і технічних вад верстки;

· дотримання принципу єдності (уникнення різночитань елементів тексту, що повторюються) у поданні прізвищ та ініціалів, географічних та історичних назв, мір ваги;

· виявлення смислових, логічних, стилістичних та фактичних помилок;

· читання з подвоєною увагою специфічних елементів тексту (висновки і визначення термінів, дати, числа, імена);

· спеціальне звіряння з оригіналом прізвищ, оскільки редакторські комп'ютерні програми нерідко самочинно замінюють зовсім не відоме прізвище на подібне, яке вже введено до їх словників (для прикладу, Вілінська на Віленська, Козирський на Мозирський, Полонська-Василенко на Полянська-Василенко, Сальський на Сільський та ін.);

· «прив'язування» у змістовий контекст слів, у яких при комп'ютерній заміні букви замінюється смисл речення (шкода - на школа, лише на дише, реактора на редактора).

ТЕМА 4. СПРАВОЧИНСТВО У ВИДАВНИЦТВІ (РЕДАКЦІЇ)

Мета: ознайомитись зі спецификою організації та ведення справ у редакції.

Зміст теми: Специфіка ведення справ у редакції. Документообіг. Контроль за виконанням документів. Номенклатура справ. Особливості формування справ у даному видавництві (редакції). Функції молодшого редактора у справочинстві редакції.

Специфіка ведення справ у видавництві

Діяльність газети «Вечерний Луганск» будується на основі статуту, в якому визначені:

Взаємні права та обов'язки засновника, редакції, головного редактора;

Повноваження колективу журналістів - штатних співробітників редакції;

Порядок призначення (обрання) головного редактора, редакційної колегії та (або) інших органів управління редакцією;

Підстави та порядок припинення і призупинення діяльності засобу масової інформації;

Передача і (або) збереження права на назву, інші юридичні наслідки зміни засновника, зміни складу співзасновників, припинення діяльності ЗМІ, ліквідації або реорганізації редакції, зміни її організаційно-правової форми.

Порядок затвердження і зміни статуту редакції, а також інші положення, передбачені Законом про ЗМІ та іншими законодавчими актами.

Статут редакції (видавництва) затверджувався засновником самостійно.

Собівартість друкованої продукції

Одним з головних питань газети «Вечерний Луганск» є визначення собівартості друкованої продукції. Метою такого обліку є своєчасне, повне і достовірне визначення фактичних витрат,пов'язаних з випуском і реалізацією видавничої продукції, обчисленняфактичної собівартості окремих її видів по кожному виданню і всієїпродукції в цілому.

Витрати, що враховуються в собівартості для цілей оподаткування, порядокїх обліку, порядок обчислення собівартості продукції (робіт, послуг),що приймається при формуванні оподатковуваного прибутку від продажів продукції (товарів, робіт, послуг), а також склад позареалізаційних доходів і витрат, що враховуються для цілей оподаткування.

З усіх витрат, визнаних і врахованих організацією в собівартостіпроданих товарів (робіт, послуг) у бухгалтерському обліку, для цілейоподаткування враховуються тільки ті з них, які пойменовані в cпеціальному положенні про склад витрат по виробництву і реалізації продукції (робіт,послуг) та про порядок формування фінансових результатів, що враховуються при оподаткування прибутку.

Собівартість видавничої продукції включає сукупність витрат навипуск і реалізацію готової продукції і складається з авторського гонорару, поліграфічних послуг, матеріалів, витрат на оплату праці працівників видавництва, відрахувань до позабюджетних фондів, витрат на рекламу та ін

Метою обліку собівартості є своєчасне, повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з випуском і реалізацією видавничої продукції, обчислення фактичної собівартості окремих видів цієї продукції по кожній назві (замовлення) і всієї продукції в цілому,а також контроль за правильним і раціональним використанням матеріальних,трудових і грошових ресурсів.

У газеті «Вечерний Луганск» існує два способи реалізації друкованої продукції: підписка й роздріб. Підписка буває редакційна (безпосередньо через видавництво), поштова й альтернативна (через інші організації - агентства по поширенню). При поширенні по підписці компанії заздалегідь відома кількість реалізованої продукції, тому що вона відпускається на умовах передоплати. При одержанні коштів від передплатника вони відображаються як аванс, а виторг зізнається вроздріб у момент випуску видань.

Документообіг

Широка інформатизація всіх сфер діяльності нашого суспільства принципово зміцнює роль інформації та інформаційних технологій. Особливо актуальні ці питання для економічних об'єктів: виробничих підприємств, фірм, компаній, фінансових, банківських, податкових, інвестиційних організацій, торгівлі, маркетингу, державних та інформаційних органів управління.

Впровадження інформаційних систем (ІС) здійснюється з метою підвищення ефективності виробничої діяльності фірми за рахунок не тільки опрацювання і збереження рутинної інформації, автоматизації типових робіт, але і за рахунок принципово нових методів управління, заснованих на моделюванні дій спеціалістів фірми при прийнятті рішень (методи штучного інтелекту, експертні системи і т.п.), використанні сучасних засобів телекомунікацій (електронна пошта, телеконференції), глобальних і локальних обчислюванних мереж і т.д.

Газету «Вечерний Луганск» теж неможливо уявити без персональних комп'ютерів - вони встановленні майже в усіх віділах і постійно знаходяться в роботі.

При оформленні нового замовлення на виготовлення періодичної продукції формуються типові документи: звіт, що містить калькуляцію витрат на видання, акт на використання матеріалів для виробничих цілей, договір на виготовлення поліграфічної продукції. Частково робота із документами у видавництві була вже автоматизована, а саме: існували шаблони основних документів. Але із збільшенням кількості замовлень (рекламних) витрачалась велика кількість часу на формування документів при оформленні замовлень. Тому виникла необхідність систематизованого зберігання усіх цих документів, зведення до мінімуму ризику їх втрати, забезпечення легкого доступу до них, і можливість швидкого внесення змін до замовлення. Проаналізувавши усі дані, можна зробити висновок про необхідність в автоматизації роботи редакційно-видавничого відділу через створення єдиної системи ведення фінансової документації.

Система ведення фінансової документації у газету «Вечерний Луганск» має такий вигляд:

* ведення Книги замовлень;

* здійснення калькуляції витрат на видання;

* збереження в базі даних сукупності значень змінних процесу калькуляції;

* автоматизоване створення типових документів та їх збереження в базі даних;

* реалізація зручного інтерфейсу роботи з програмою.

Номенклатура справ

Для забезпечення правильної систематизації документів в організації повинна складатися номенклатура справ. Номенклатура справ - «систематизований перелік найменувань справ, що заводяться в організації, з вказівкою термінів їх зберігання, оформлений у встановленому порядке»

У номенклатуру справ включаються всі документи, що утворюються в діяльності підприємства, окрім технічної документації і друкарських видань. Номенклатура справ складається в останньому кварталі поточного року на наступний.

Формуляр номенклатури справ у газеті «Вечерний Луганск» містить такі дані: емблема; найменування організації ; найменування виду документа (НОМЕНКЛАТУРА СПРАВ).

Змінні реквізити «єдиного» бланка такі: дата; реєстраційний номер; місце складання або видання документа; заголовок; текст; підпис укладача; гриф узгодження; гриф твердження.

Змістовна частина тексту номенклатури справ групується по розділах.

Назвами розділів є найменування структурних підрозділів або напрямів діяльності видавництва. Назви розділів нумеруються парами арабських цифр і указуються в графі

У номенклатурі справ указується діловодний індекс справи, який повинен включати порядковий номер розділу і порядковий номер заголовка справи в межах цього розділу.

Функції редактора у справочинстві видавництва

Посадові обов'язки молодшого редактора у газеті «Вечерний Луганск».

Молодший редактор:

Під керівництвом редактора здійснює технічну підготовку рукописів до здачі в набір.

Перевіряє цитати і цифрові дані по першоджерелах, повноту бібліографічного опису і наявності в тексті посилань на першоджерела, транскрипцію імен, термінів, найменувань, правильність написання й уніфікацію символів, одиниць виміру, дотримання однаковості позначень в ілюстраціях, тексті.

Зчитує рукопис після передруку, виправляє допущені при цьому помилки, вписує формули, спеціальні знаки і букви алфавітів, що рідко застосовуються, іноземний текст.

Перевіряє комплектність рукописів, нумерує сторінки видавничих екземплярів, що направляються поліграфічним підприємствам.

З доручення редактора переносить авторське виправлення в робочий екземпляр.

Реєструє прийняті рукописи і терміни виконання авторами.

Справочинство у видавництві є важливим організаційним етапом всіх видавничо-редакційних процесів створення періодичного видання.

ВИСНОВКИ

Під час переддипломної практики була ознайомлена із загальним устроєм газети «Вечерний Луганск», його структурою та завданнями. Вивчила характер та способи зв'язків між його відділами. Виконуючи обов'язки коректора,молодшого редактора мною були вивчені можливості застосування комп'ютерів під час зчитування та вичитування текстів, та можливості застосування іншої техніки, зокрема сканерів та принтерів у редакційно-видавничому процесі. Дізналися, які зміни функціональних обов'язків коректора відбулися у зв'язку з використанням електронно-обчислювальної техніки та засобів оперативної поліграфії.

В процесі роботи були зроблені всі види завдань, що входять до роботи коректора: зчитування, вичитку, звірку та коректорську правку помилок. Слід зауважити, що вся ця робота виконувалась за допомогою комп'ютерів та специфічного програмного забезпечення для роботи редакторів та коректорів.

Також була ознайомлена зі структурою видавництва та функціональними обов'язками працівників; плануванням видавничої діяльності, етикою професійних відносин, особливостями ведення справ у видавництві, функціями молодшого редактора, роботою молодшого редактора над підготовкою оригінал-макету, роботою редакторських працівників у підготовці видавничого оригіналу, методами та прийомами коректури і правки.

Під час проходження практики навчилося аналізувати та оцінювати рукопис з точку зору редакторських та видавничих вимог, здійснювати коректуру, перевіряти фактичний матеріал, здійснювати мовностилістичну правку, подавати практичні рекомендації щодо удосконалення рукопису, готувати до друку матеріали різних жанрів на різних етапах редакційно-видавничого процесу.

Таким чином мета переддипломної практики була досягнута, а завдання - виконані.

СПИСОК ВИКОРОСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Тимошик, М. С. Книга для автора, редактора, видавця : практ. посібник / М. С. Тимошик. - К. : Наша культура і наука, 2005. - 560 с.

2. Різун В. Літературне редагування: Підручник. - К.: -Либідь. - 1996. 237 с.

3. Тимошик М. Її величність - книга. - К.: - Наша культура і наука. - 1999. 306с.

4. Партико З.В. Загальне редагування: нормативні основи. Навч. посібник. - Л.: Афіша, 2001. - 416 с. (укр.)

5. Капелюшний А.О. Стилістика й редагування: практичний словник-довідник журналіста. - Л.: ПАІС, 2002. -576 с. (укр.)

6. Капелюшний А.О. Стилістика. Редагування журналістських текстів: Практ. заняття: Навч. пос. - Л.: ПАІС, 2002. - 544 с. (укр.)

7. Редакторская подготовка изданий // ред. Антонова С.Г. - М.: Логос, 2004. - 496 с. (рос)

8. Мильчин А. Э. Методика редактирования текста - М.: Книга, 1980. (укр.)

9. Пономарів О. Д. Культура слова: Мовностилістичні поради. - К. : Либідь, 1999. - 238с.(укр.)

10. Різун В. В. Літературне редагування: Підручник. - К., 1996. - 240 с. (укр.)

Размещено на Allbest.ru

...