Структурно-функціональні особливості преси для дітей періоду незалежності України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут журналістики

УДК 070.489 - 053.2:316.77

Спеціальність 27.00.01 - теорія та історія соціальних комунікацій

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій

Структурно-функціональні особливості преси для дітей періоду незалежності України

Давидченко Тетяна Станіславівна

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі реклами та зв'язків з громадськістю Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Іванов Валерій Феліксович, Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри реклами та зв'язків з громадськістю.

Офіційні опоненти:

- доктор філологічних наук, доцент Фінклер Юрій Едуардович, Галицький інститут імені В'ячеслава Чорновола Національного університету "Києво-Могилянська академія", завідувач кафедри редакторської та рекламної майстерності;

- кандидат філологічних наук, доцент Огар Емілія Ігорівна, Українська академія друкарства, професор кафедри видавничої справи і редагування.

Захист відбудеться "12" cічня 2009 р. о ___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.34 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ-119, вул. Мельникова, 36/1, Інститут журналістики.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці імені М.О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розіслано "__" грудня 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Д.26.001.34 к.філол. н., доцент В.М. Корнєєв.

Анотація

Давидченко Т.С. Структурно-функціональні особливості преси для дітей періоду незалежності України. - Рукопис.

Дисертація подана на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій за спеціальністю 27.00.01 - теорія та історія соціальних комунікацій. - Інститут Журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - К., 2008.

Здійснено комплексне дослідження структурно-функціональних характеристик дитячої преси України періоду 1991-2007 рр. Виявлено систему типоутворюючих чинників дитячого періодичного медіа. Запропоновано та проаналізовано типологічну класифікацію дитячих газет і журналів, яка ґрунтується на таких типах дитячих мас-медіа: пізнавальні, розважальні, навчальні, культурологічні, науково-популярні періодичні видання, а також видання, призначені для спільного прочитання з батьками, видання для вивчення іноземних мов, релігійні, книжково-журнальні серії. Вивчено дитячі очікування, з'ясовано тематичне наповнення дитячої преси. Розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення друкованих медіа для дітей.

Ключові слова: преса для дітей, структурно-функціональні особливості, типологія, класифікація, журнал, газета, цільове призначення, типоутворююча ознака, тематичне наповнення, аудиторія.

Аннотация

Давидченко Т.С. Структурно-функциональные особенности прессы для детей периода независимости Украины. - Рукопись.

Диссертация представлена на соискание научной степени кандидата наук по социальным коммуникациям по специальности 27.00.01 - теория и история социальных коммуникаций. - Институт журналистики Киевского национального университета имени Тараса Шевченко. - К., 2008.

В диссертации впервые осуществлено комплексное исследование структурно-функциональных особенностей прессы для детей в Украине первых лет независимости (1991-2007 гг.). В результате анализа работ, посвященных структурно-функциональным характеристикам медиа, выяснено, что структурно-функциональный анализ предусматривает в первую очередь классификацию и типологизацию прессы. Изучение явлений типологии и классификации дало возможность схематически проиллюстрировать классификационно-типологические связи детских газет и журналов, показать их отличия и сходства, представить классификацию детских изданий, систематизировав их по видам и типам.

Важность исследования заключается и в изучении предпосылок формирования современных газет и журналов для детей. В частности, рассмотрение дореволюционных и советских детских изданий, которые выходили в разные исторические периоды на территории Украины, дало возможность проследить основные этапы становления и развития детской прессы, трансформацию типологических конструкций детских изданий. За все годы существования досоветской и советской периодики для детей мы не встречаем типы сугубо развлекательной или игровой прессы. Развлечениям и играм в детском издании почти не уделяется внимания; развлекательными могли быть одна страница, рубрика в журнале или газете, но никак не все издание. Обучение, воспитание и развитие ребенка происходили не через игру и развлечение, а с помощью художественной литературы, в то время как сегодня художественная литература в детском журнале уступила место играм, развлечениям, комиксам.

Изучение структурно-функциональных характеристик периодических изданий для детей неразрывно связано с их типологически-видовыми особенностями. В диссертации проанализированы основные виды журналов и газет для детей: познавательные, развлекательные, учебные, культурологические, научно-популярные. В исследовании выделены основные типообразующие признаки, которые оказывают непосредственное влияние на формирование каждого детского издания, а именно: целевое назначение, владелец и учредитель издания, характер аудитории и территория распространения, читательский адрес, материальная конструкция, тематика, язык, авторский состав, внутренняя структура, технические характеристики.

В работе очерчены параметры функционирования и развития современной прессы для детей в Украине, рассмотрены особенные типы детских изданий, возникшие в период независимости Украины: англоязычные, религиозные издания, раскраски, комиксы, журналы-книжки, издания, предназначенные нескольким читательским группам, журналы и газеты для детей разного пола, а также издания для самых юных читателей возрастом от 2 до 6 лет. В работе проанализированы тематическое и жанровое наполнения детских изданий. На этих принципах теоретический материал подтвержден практическим изучением детской аудитории, которое помогло выяснить реальные потребности детей в получении информации, важность существования того или иного типа детского печатного масс медиа на рынке прессы, его преимущества и недостатки. Социологическое исследование, которое базировалось на анкетировании, а также контент-анализ текстов позволили изучить тематическое наполнение детских газет и журналов, выделить доминирующие темы детской прессы, сравнить потребности детей разного возраста, детей, которые воспитываются в различных условиях, оформить практические рекомендации по совершенствованию структурно-функциональных характеристик периодических изданий для маленьких читателей.

В диссертации сделан вывод: идеального детского периодического издания, которое в полной мере удовлетворяло бы потребности растущего ребенка, который воспитывается в независимом государстве, учитывало бы современное состояние развития украинского общества, в полной мере обеспечивало бы диалог маленького читателя со взрослым, отражало бы проблемы общества, еще не создано, хотя в последние годы журналы и газеты для детей становятся ближе к своему читателю и быстрее реагируют на потребности юной аудитории.

Ключевые слова: пресса для детей, структурно-функциональные особенности, типология, классификация, журнал, газета, целевое назначение, типообразующий признак, тематическое наполнение, аудитория.

Annotation

Tatiana S. Davydchenko. Structural and Functional Features of Press for Children of the Period of Independence of Ukraine. - Manuscript.

Thesis is given on the gaining of scientific degree of Candidate of Sciences in Social Communications in specialty 27.00.01 - Theory and History of Social Communications. - Institute of Journalism, Taras Shevchenko National University of Kyiv. Kyiv, 2008.

Complex research of structural and functional features of children's press of Ukraine of period 1991-2007 was done. There was defined the system of creating of the type factors of the periodic media for children. The typological classification of children's newspapers and magazines was proposed and analyzed. It is based on such types of children's mass-media as cognitive, entertaining, educational, cultural, religious, popular scientific periodicals, and also media published for the reading with parents, for the studying of foreign languages, and book and magazines series. Children's expectations were studied, and the thematic content of children's press was found out. Practical recommendations considering improving the printed media for children were developed.

Keywords: press for children, structural and functional features, typology, classification, magazine, newspaper, target usage, creating typical feature, thematic content, audience.

1. Загальна характеристика роботи

За ступенем розвитку преси для дітей можна визначити рівень розвитку будь-якого суспільства, адже дитячі періодичні видання - це своєрідне дзеркало, у якому відображаються ключові етапи цивілізаційної культури, формування й функціонування демократії, а також обриси майбутнього розвитку держави. Дитяча преса найяскравіше і по-особливому реагує на події, що відбуваються у соціумі. Сучасна дитина не хоче залишатися осторонь від суспільних подій, навколишнього світу та саме від улюблених журналів і газет очікує відповідей на свої, часом "недитячі" запитання. У цьому контексті особливого значення набуває вивчення ключових характеристик друкованих мас-медіа, призначених для дитячої аудиторії.

Актуальність дослідження зумовлена трьома чинниками. По-перше, постійним зростанням кількості періодичних видань для дітей в Україні. Під впливом економічних, політичних, культурних процесів кардинальних змін зазнала концепція усієї структурно-функціоналістської парадигми дитячої періодики. Сучасні періодичні видання для дітей адресовані групам читачів, що різняться за ступенем підготовки, віком, статтю, уподобаннями, набувають принципово нових вимірів функціонування. Тому назріла потреба провести структурно-функціональний аналіз дитячої преси, класифікувати її, виявити основні типоутворюючі та прикладні ознаки, вивчити запити сучасної дитини.

По-друге, необхідністю системного опрацювання проблем становлення, функціонування та розвитку типів газет і журналів для дітей. Останнім часом розгляд типологічних особливостей сучасної дитячої преси в Україні помітно активізувався, однак подібні розвідки поодинокі і враховують лише окремі аспекти функціонування дитячої періодики.

По-третє, поєднанням теоретико-методологічного обґрунтування засад типологізації дитячої періодики із використанням соціологічних методів у відповідях на запитання: яке періодичне видання приваблює сучасну дитину і чому, чи відповідає той чи інший тип дитячої преси своєму структурно-функціональному призначенню, якими є тематичні домінанти преси для дітей.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов'язана із науковою темою Інституту журналістики НДР №06БФ045-01 "Дослідження у галузі українського журналістикознавства: методологія, термінологія і стандарти", що виконується в рамках комплексної програми "Наукові проблеми сталого державного розвитку України".

Мета дослідження полягає у комплексному вивченні структурно-функціональних особливостей преси для дітей перших років незалежності України (1991-2007 рр.), з'ясуванні ролі газет і журналів для дітей у формуванні світогляду юних читачів, дослідженні запитів дитячої аудиторії та рівня задоволення цих потреб.

Досягнення зазначеної мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:

- розглянути структурно-функціональні особливості мас-медіа;

- проаналізувати підходи до вивчення явищ "класифікація" та "типологія" як ключових структурно-функціональних характеристик мас-медіа;

- розглянути класифікацію періодичних видань для дітей як джерело наукового дослідження;

- вивчити структурно-типологічні засади функціонування періодичних видань для дітей в Україні в дорадянські та радянські часи у контексті виникнення передумов для формування та розвитку сучасних дитячих газет і журналів;

- окреслити етапи функціонування сучасної преси для дітей в Україні;

- розкрити становлення типів газет і журналів для дітей в Україні;

- здійснити теоретико-типологічний аналіз преси для дітей, створити класифікаційну схему цього аналізу, визначивши місце кожного типу газети та журналу для дітей в системі класифікаційної схеми мас-медіа;

- провести вибіркове соціологічне дослідження для з'ясування потреб дитячої аудиторії в отриманні тієї чи іншої інформації зі сторінок дитячих газет та журналів;

- визначити за допомогою контент-аналізу публікацій у пізнавальних, розважальних, навчальних, культурологічних, науково-популярних дитячих періодичних виданнях відповідність тематичного наповнення матеріалів їхньому цільовому призначенню;

- розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення структурно-функціональних характеристик дитячих періодичних видань для потенційного введення на ринок преси нових типів дитячих газет і журналів.

Об'єкт дослідження - дитячі періодичні видання, що виходять і розповсюджуються на території України.

Предметом дослідження є структурно-функціональні особливості преси для дітей, а саме: класифікація, типологізація, функціональні характеристики дитячих газет і журналів.

Методи дослідження. Використано загальнонаукові методи аналізу, синтезу, узагальнення. На різних етапах роботи застосовано описовий та порівняльно-історичний методи, метод опитування (анкетування) та контент-аналізу.

Джерельна база роботи - комплекс наявних у каталогах передплати (1991-2007 рр.), у державній бібліотеці України для дітей та у національній бібліотеці України імені В. Вернадського дитячих газет і журналів (71 назва), а також основна дорадянська та радянська дитяча періодика, що виходила на території України до періоду її незалежності.

Ступінь наукового опрацювання проблеми, винесеної на захист.

Дитяча преса як об'єкт дослідження входила до сфери зацікавлень представників різних наук, що підтверджують праці в галузі соціології, історії, психології, педагогіки, мовознавства, літературознавства, книгознавства, філософії. Щодо опрацювання даної проблеми журналістикознавством, то воно ґрунтується на роботах: а) комунікативістів, які здійснювали структурно-функціональний аналіз медіасистем - це, зокрема, праці В. Владимирова, О. Гояна, В. Демченка, В. Іванова, О. Мелещенка, А. Москаленка, З. Партико, Б. Потятиника, В. Різуна, Ю. Фінклера, Т. Хітрової, О. Холода, А. Чічановського, Б. Чернякова, В. Шкляра, О. Школьної; б) соціологів, які досліджували аудиторію мас-медіа як структурно-функціональний чинник розвитку медіасистем - це наукові розвідки Н. Костенко, Р. Мертона, Т. Парсонса, А. Ручки, В. Танчера; в) учених, які намагались розкрити зміст явищ "класифікація", "типологія" як структурно-функціональних характеристик мас-медіа - це дослідження О. Акопова, В. Андрєєнкова, В. Гак, А. Грєчіхіна, С. Гурьєвої, І. Здорова, Є. Корнілова, А. Москвітіна, І. Руденка, А. Черняка, М. Пріор-Міллер, Р. Е. Уолслі; г) науковців, які вивчали різнобічні аспекти функціонування видань для дітей - це, зокрема, праці М. Алєксєєвої, Л. Бєлєнької, В. Богданова, С. Велігонської, В. Дзядевич, В. Дружбинського, Н. Ісакової, А. Капралової, Г. Литвинової, Н. Кіт, Л. Колесової, Л. Кусий, В. Моруги, Е. Огар, Л. Перверзенцевої, Ю. Стадницької, Т. Старченко, Н. Сидоренко, А. Токарської, М. Холмова, В. Шевельової, Є. Якутіної.

Проте у сучасному журналістикознавстві структурно-функціональні характеристики, класифікація та типологізація, комунікативні та аудиторні прояви преси для дітей залишаються недостатньо дослідженими.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше в українському журналістикознавстві комплексно вивчено структурно-функціональні особливості дитячої преси в Україні періоду 1991-2007 років, дано оцінку друкованим мас-медіа для дітей як у зв'язку з журналістським досвідом попередніх поколінь, так і сучасного журналістського явища. До наукового обігу введено відомості про основні дорадянські та радянські періодичні видання для дітей, а також про сучасні газети і журнали, здійснено детальний опис структурно-функціональних характеристик сучасної дитячої преси (засновник, видавець, читацька адреса, характер аудиторії, тематика, мова, авторський склад, внутрішня структура, технічні характеристики), запропоновано класифікаційну схему аналізу сучасної періодики для дітей.

Теоретичне значення дослідження полягає у науковому осмисленні явищ "класифікація" та "типологія" як структурно-функціональних характеристик мас-медіа, дослідженні структурно-функціональних характеристик періодичних видань для дітей, вивченні процесів становлення та функціонування дитячої преси, з'ясуванні основних типоутворюючих ознак сучасних дитячих газет і журналів.

Практичне значення результатів роботи. Матеріали дисертації можуть використовуватися для подальшої розробки поставлених у дослідженні проблем, стати основою при викладанні відповідних курсів на гуманітарних факультетах університетів, у педагогічних інститутах та курсах підвищення кваліфікації вчителів, при складанні навчальних і методичних посібників, текстів лекцій, проведенні спецкурсів та спецсемінарів, а також для створення спеціальної навчально-методичної та науково-дидактичної літератури. Поданий у дослідженні фактологічний матеріал можна використовувати для підготовки систематизованих покажчиків періодичних видань. Матеріали дисертації можуть знайти практичне втілення в галузі дитячого пресовидання, допоможуть обрати успішні й неординарні підходи до створення і побудови нових та вже існуючих типів газет і журналів для дітей, цілеспрямованого формування смаків і запитів юного читача, який потребує новітніх підходів до подання інформації. Запропонований у роботі теоретико-типологічний аналіз преси для дітей, класифікаційна схема цього аналізу й визначення типоутворюючих ознак допоможуть побудувати матриці типів та видів дитячих газет і журналів, провести комплексний аналіз будь-якого видання або групи видань, змоделювати нові видання та їх типи. Дисертація містить рекомендації щодо вдосконалення структурно-функціональних характеристик періодичних видань для дітей, які будуть корисними для видавців, редакторів, власників дитячих газет і журналів. Результати дослідження можуть знайти застосування й у книговидавничій діяльності. Розвідка ґрунтується на значному фактологічному матеріалі, а тому може зацікавити істориків, педагогів, журналістів.

Особистий внесок здобувача. Дисертація, автореферат, опубліковані статті, в яких викладено основні положення наукової роботи, виконані здобувачем самостійно, без співавторства.

Апробація результатів дисертації відбувалася під час виголошення доповідей на семи конференціях: Міжнародна науково-практична конференція "Дискурс у комунікаційних системах - 2" (Київ, 2005), Міжнародна науково-практична конференція "Глобалізація та проблеми вітчизняного медіапростору" (Запоріжжя, 2005), І Всеукраїнська науково-теоретична конференція "Творчі та організаційні особливості функціонування сучасного медійного простору" (Тернопіль, 2007), І Всеукраїнська наукова конференція "Регіональні ЗМІ України: історія, стан та перспективи розвитку" (Луганськ, 2008), Міжнародні дні науки Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка (Київ, 2008), Міжнародна науково-практична конференція "Мас-медіа та демократизація світу" (Київ, 2008), Міжнародна наукова конференція "Література для дітей і про дітей: історія, сучасність, перспективи" (Бердянськ, 2008).

Публікації. Основні положення та результати роботи викладено у 5 статтях, опублікованих у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що містять дев'ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел ( 229 найменувань, серед них 7 - іноземними мовами, викладених на 22 сторінках), 4 додатків. Загальний обсяг дисертації 263 сторінки, з них основного тексту 185.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, подано об'єкт і предмет дослідження, визначено ступінь наукового опрацювання проблеми, сформульовано основну мету та завдання, розкрито наукову новизну, теоретичну й практичну цінність дисертації, показано зв'язок праці з науковими програмами, описано методи дослідження, наведено відомості про апробацію положень розвідки та структуру дисертації.

Перший розділ - "Теоретико-методологічні засади структурно-функціонального аналізу періодичних видань" складається з трьох підрозділів. У розділі обґрунтовано вибір методики дослідження преси для дітей та здійснено ґрунтовний аналіз наукових робіт з досліджуваної проблеми. преса дитячий газета журнал

У підрозділі 1.1. "Феномен структурно-функціональних особливостей мас-медіа" розглянуто змістове наповнення явища структурно-функціонального аналізу. Феномен структурно-функціонального підходу до вивчення мас-медіа охоплює широкий спектр характеристик: структуру суспільства, розвиток соціальних систем, аудиторію як суспільну складову. Особливості і всієї структурно-функціональної системи мас-медіа, і конкретних медіа обов'язково визначаються очікуваннями аудиторії, її структурою та запитами. Дитяча аудиторія поділяється на групи, які різняться віковими характеристиками, інтересами, статтю, особливостями розвитку, комунікаційними потребами. Для цих груп класифікуються дитячі медіа, в межах кожного окремого видання реалізуються ті структурно-функціональні характеристики, які відображають природу, різнорідність, потреби дитячої аудиторії. Структурно-функціональні характеристики мас-медіа втілюються в сучасній журналістській практиці у контексті трьох ключових вимірів: належність мас-медіа до конкретної типологічно-видової групи, здійснення конкретним медіа певної стратегії діяльності, врахування специфіки аудиторії, в межах інтересів якої функціонують дитячі видання. Структурно-функціональні особливості мас-медіа тісно пов'язані з їхнім класифікуванням та типологією, адже типологічна сфера є тією з'єднувальною ланкою, яка спроможна стимулювати аналіз принципів створення та діяльності мас-медіа у суспільстві.

У підрозділі 1.2. "Основні підходи до аналізу явищ "класифікація" та "типологія" як структурно-функціональних характеристик мас-медіа" доведено, що типологія є логічним продовженням класифікаційного аналізу. Об'єктом розподілу типології є "класифікаційний продукт", адже для свого розподілу типологія обирає те, що вже здійснено класифікацією. Визначення місця кожного об'єкта класифікації у медіасистемі дає змогу перейти до аналізу цих об'єктів - окремих газет і журналів. Для такого аналізу складається типологічна характеристика, що містить виявлені типові (видові) відмінності кожного об'єкта класифікації. Дослідник, здійснюючи такий аналіз, орієнтується на типоутворюючі атрибути: журналістське завдання, видавця, авторський склад, читацьку адресу, матеріальну конструкцію, тематику, мову, внутрішнє наповнення. Будь-яка типологічна структура не може формуватися самостійно, адже на неї впливають зовнішні (зміни, що відбуваються в суспільстві) та внутрішні (очікування читачів, думка власників, актуальність тем) чинники. Зазначено ключові фактори формування типологічної структури мас-медіа: тип суспільства, законодавчу базу, кон'юнктуру інформаційного ринку, технологічний та міжнародний контексти, менталітет аудиторії. Виділено метод структурно-типологічного аналізу періодики, що реалізується в ієрархії побудов: рід - вид - тип, акцентовано увагу на тому, що здійснення структурно-функціонального аналізу друкованих мас-медіа можливе не лише через їхню класифікацію та типологізацію, а й через їхню стратегію діяльності, комунікативні та аудиторні вияви. Цим виявам (у контексті дитячих друкованих мас-медіа) присвячено матеріал другого та третього розділів дисертації.

У підрозділі 1.3. "Класифікація періодичних видань для дітей як джерело наукового дослідження" міститься розгляд наукових праць, у яких проаналізовано класифікаційні характеристики преси для дітей. Констатується, що підходи, застосовані дослідниками до вивчення та класифікування структурно-функціональних особливостей дитячої періодики у різні часи - в залежності від потреб суспільства, у якому функціонували зазначені мас-медіа, - мали різні змістові відтінки. За радянських часів вчені докладно вивчали внутрішнє наповнення преси для дітей: жанри, ілюстрації, авторський склад. Сьогодні структурно-функціональні парадигми вивчення дитячої періодики змінюються, у розвідках науковців на перший план виходять такі об'єкти досліджень, як зміст інформації, читацька аудиторія, технічні параметри конкретного медіа. Ці елементи дають змогу не лише повніше класифікувати існуючі типи преси для дітей, а й аналізувати її структурно-функціональні особливості, прогнозувати виникнення нових типів газет і журналів для наймолодшої аудиторії. З урахуванням поглядів дослідників наголошено на тому, що дитяча преса призначена для читача з певними віковими характеристиками, у зв'язку з якими окреслено межі категорії дитинства: діти - це особи, які не досягли повноліття, а дитинство - період життя людини, що триває від народження до отроцтва (до 12 років).

У другому розділі дисертації - "Класифікація друкованих мас-медіа для дітей в Україні" досліджено історію виникнення основних типів газет і журналів для дітей, розглянуто особливості функціонування сучасної преси для дітей в Україні, проведено теоретико-типологічний аналіз, за допомогою якого побудовано типологічну модель функціонування дитячої преси, вивчено види та типи газет і журналів для дітей.

У підрозділі 2.1. "Система періодичних видань для дітей в Україні в дорадянський та радянський часи: структурно-типологічні засади формування та розвитку" розглянуто становлення і формування основних типів дорадянської та радянської дитячої періодики. Проаналізовано такі видання: "Ластівка", "Веночек", "Тук-тук", "Барвінок", "Знання та праця", "Веселка", "Червоні квіти", "Будь напоготові" та інші. Звернено увагу на тематику, мовні особливості тогочасної дитячої преси, ареал її видання та форму випуску. Розвиток преси для дітей в Україні, формування її структурно-функціонального наповнення відбувалися у нерозривному зв'язку з політичними, соціальними і культурними реаліями суспільства. Так, у дорадянські часи виникають перші дитячі газети і журнали пізнавального та літературно-мистецького характеру. Головне призначення цих видань - виховувати підростаюче покоління. Структурно-функціональні особливості таких газет і журналів у дорадянський період підпорядковувались законам тогочасного суспільства, про що свідчать тематичне наповнення і жанрова палітра медіа. У радянський період кардинально змінюється типологічна структура преси для дітей, і, хоча видання цього часу сповнені дидактичних настанов, друковані мас-медіа вже чіткіше орієнтуються на певну читацьку аудиторію. Газети і журнали стають більш прив'язаними до соціально-політичної історії країни, відчутно розширюється їх тематика, урізноманітнюються типологічна структура і жанрове наповнення. Виникають нові типи видань: народознавчі, культурологічні, освітні, науково-пізнавальні, літературно-художні й водночас суспільно-політичні. Це свідчить про орієнтацію видань не на індивідуального, а на колективного читача: особа дитини розглядалася на тлі суспільних взаємозв'язків. Серед елементів змін у типології радянської преси відзначаються дві: редактори дозволяли дітям бути співавторами публікацій у газетах та журналах, а видавці намагалися привабити читацьку аудиторію тематичними номерами, в яких порушувались суспільно важливі, "дорослі" проблеми. У радянський час оформлюються і спеціалізовані видання - наприклад, для незрячих дітей. Зазначається, що за всі роки існування дорадянської та радянської дитячої періодики не зустрічається тип суто розважальних або ігрових видань: розвагам та іграм у дитячому виданні приділялось мало уваги, розважальними могли бути одна сторінка, рубрика в газеті чи журналі, але ніяк не видання в цілому.

У підрозділі 2.2. "Розвиток сучасної преси для дітей в Україні" проаналізовано тематичне, жанрове наповнення основних дитячих газет і журналів: "Пізнайко", "Викрутас", "Малятко", "Барвінок", "Професор Крейд", "Комикс Симсоны", "Казковий вечір", "Котя", "Велика дитяча газета", "Клякса", "Bratz", "Веселочка", "Стежка", "Ухтышка", "Джміль", "Дзвіночок", "Человек-паук", "Веселые идейки", "Яблунька", "Для малят-маляток", "Цвінь-цвірінь", "Школяр" та інших. Звернено увагу на об'єднання деяких дитячих видань у межах однієї видавничої структури, групи. Зроблено висновок про насиченість сучасного ринку преси для наймолодших читачів. Відзначено, що істотно розширився діапазон зворотного зв'язку редакцій зі своїми читачами. Майже в кожній дитячій газеті чи журналі є свій головний герой - персонаж, який стає для дитини другом, дає поради, допомагає виконувати завдання. Найчастіше він має ім'я, яке є водночас і назвою видання. Більшість сучасних видань мають сторінки, присвячені вивченню англійської мови, сторінки-листування. В більшості журналів ("Пізнайко", "Викрутас", "Барвінок", "Професор Крейд") є рубрика з літературно-художніми творами нових авторів (казки, оповідання, вірші). Розвиток дитячої преси зумовив і появу такого нового виду періодичних видань, як журнали для дітей віком від 2 до 6 років, призначених для спільного прочитання з батьками. З'явився і такий особливий тип періодики, як журнал-книжка для дітей віком від 2 до 6 років. За поліграфічними характеристиками такі видання нагадують книжку, проте за періодичністю - це журнали, кожен номер яких є тематичним.

У підрозділі 2.3. "Типологічний аналіз періодики для дітей", що складається з двох пунктів, здійснено типологічну класифікацію сучасних українських дитячих газет і журналів, створено універсальну класифікаційну схему дитячої періодики та на її основі проаналізовано основні типи газет і журналів для дітей, виявлено й схарактеризовано чинники впливу на формування типу дитячого періодичного видання, надано характеристику типоформуючим ознакам. У контексті історичного вивчення преси для дітей здійснено класифікацію цих видань за такими типами та видами: пізнавальні (представлені пресою довідкового та ігрового характеру); розважальні (газети і журнали з кросвордами, коміксами, розмальовками); навчальні (освітні та релігійні); культурологічні (літературно-художні та літературно-мистецькі); науково-популярні (до них відносяться науково-технічні і науково-художні). Звернено та проаналізовано фактори, що впливають на формування структури кожного типу сучасного дитячого періодичного видання: первинні (цільове призначення, засновник, характер аудиторії та територія видання і розповсюдження, читацька адреса), вторинні (матеріальна конструкція, тематика, мова, авторський склад), формальні (оформлення, рубрики, жанри, ілюстрація, технічні характеристики).

У третьому розділі - "Дослідження функціональних характеристик української преси для дітей" за допомогою соціологічних методів вивчено потреби та запити дитячої аудиторії, а також досліджено тематичне наповнення пізнавальних, розважальних, навчальних, культурологічних, науково-популярних типів газет і журналів для дітей.

У підрозділі 3.1. "Вивчення потреб та зацікавлень аудиторії дитячих мас-медіа" подано результати анкетного опитування 900 читачів міста Запоріжжя, що складає 100% респондентів, - дітей різних вікових категорій: тих, хто виховується в сім'ї (від 1 до 6 років - відповідали батьки дітей - та від 7 до 12 років), і тих, хто виховується у дитячому будинку (від 7 до 12 років). Мета опитування полягала у вивченні читацьких інтересів сучасних дітей, які зростають у різних умовах. Проведене дослідження засвідчило, що більшість дітей, які мешкають в інтернаті, до дитячих періодичних видань звертаються лише 1 раз на місяць, тоді як діти, які живуть у родині, такі газети і журнали читають щотижня. За свідченням батьків, у журналах для дітей вікової категорії від 1 до 6 років друкується мало художніх творів: казок, оповідань, віршів. Саме тому роль преси як допоміжного засобу виховання дитини в очах батьків знижується. 43% опитаних віком від 1 до 6 років зазначали, що читають журнал "Пізнайко", ще 11% респондентів зазначали, що їх приваблюють російські журнали та газети для дітей (зокрема, журнали "Scooby-Doo!", "Ералаш", "Винни и его друзья", "Принцесса", "Приключения Шрека"). Діти, що виховуються в дитячому будинку, активно читають християнську періодику: 18% дітей-сиріт надають перевагу україномовному журналові релігійного спрямування "Стежинка", 11% дітей читають російськомовну версію цього журналу - "Тропинка". Трохи меншою популярністю серед вихованців дитбудинків користується пізнавальна преса, представлена журналами "Пізнайко від 6", "Професор Крейд" та англомовним журналом "Posnayko". На відміну від дітей з повноцінної сім'ї, дітей-сиріт набагато менше цікавлять видання розважального характеру: наприклад, такі розважальні журнали, як "Комикс Симпсоны", "Человек-паук" читають відповідно 3% та 6% всіх опитаних. Малюкам віком від 1 до 6 років на сторінках дитячих періодичних видань бракує ігор, красивих і яскравих малюнків, порівняльних картинок, завдань на розвиток уваги, пам'яті, мислення - тобто, таких матеріалів, які б сприяли навчанню й вихованню маленької людини.

Вихованці дитбудинків орієнтовані на читання навчальних та пізнавальних видань, у той час як діти з повної родини таку періодику ігнорують, надаючи перевагу російськомовним розважальним виданням (зауважимо: у таких виданнях найбільша кількість матеріалів агресивного забарвлення). Більшість маленьких читачів зазначали, що їх цікавить новинна інформація, теми взаємовідносин між людьми, еротика - тобто, такі повідомлення, яких у дитячих виданнях немає. Тому діти звертаються до дорослих періодичних видань як допоміжного засобу отримання подібної інформації: 67% опитаних хлопчиків і дівчат віком від 7 до 12 років, окрім дитячих періодичних видань, читають газети "Сегодня", "Аргументи і факти", "Суббота плюс" (обласна запорізька газета). Дівчатка надають перевагу журналам для підлітків "Юная леди", "Мадмуазель" та дорослим жіночим журналам "Натали", "Лиза", "Бурда", "Полина", "Elle", "Отдохни", хлопчики читають журнали "Мій комп'ютер", "Тюнинг", "Автомир", "Команда", "Автоцентр", "Улица спортивная", "Автобазар", "Автошопинг", "Гол", "Моби Lux". Діти-сироти виявили зацікавленість дорослими виданнями християнського спрямування: журналами "Вера и жизнь", "Надежда".

У підрозділі 3.2. "Аналіз тематики дитячих періодичних видань" відображені результати контент-аналізу публікацій у дитячій пресі, який здійснювався на тлі реальних потреб і уподобань дитячої аудиторії. За категорії контент-аналізу було обрано такі структурні одиниці змісту тематичних повідомлень у дитячих журналах і газетах: ігри, історія України, історія світу, агресія, культура, література, місто та урбаністична природа, музика, навчання, наука, новинна інформація, пізнавальна інформація різного характеру, побут та домашні тварини, релігія, реклама, розважальний матеріал, рослинний та тваринний світ, стосунки/взаємовідносини, техніка, фантастика, шкільне життя, еротика, економіка. Засобом вимірювання характеристик тем став підрахунок частотності їх використання, тобто фіксувався кожний прояв їхньої ознаки. До вибірки контент-дослідження дитячих друкованих мас-медіа потрапили: пізнавальні журнали "Пізнайко від 6", "Пізнайко від 2 до 6", "Професор Крейд" і газета "Новачок", розважальні журнали "Bratz", "Комикс Симпсоны", "Новые приключения Человека-паука" та газета "Умка", навчальні журнали "Posnayko", "Стежинка", "Абетка", культурологічні журнали "Джміль", "Дзвіночок", "Чарівна казка" та газета "Казковий вечір", науково-популярний журнал "Колосок" (єдине видання цього типу для дітей до 12 років).

Зазначено, що своєму функціональному призначенню відповідають лише пізнавальні типи дитячої преси, у яких пізнавальна інформація становить 36% обсягу матеріалу. У розважальних періодичних виданнях домінують, займаючи більшу частину площі всього матеріалу, теми агресії та еротики, а безпосередньо розважальній тематиці присвячено лише 0,8% матеріалу. У навчальних періодичних виданнях тема навчання, поступаючись місцем ігровому матеріалові, складає лише 32,2% обсягу матеріалу. Домінування ігор над основною інформацією прослідковуємо й у культурологічних періодичних виданнях: тема культури займає тут 19,9%, а тема гри - 22% обсягу матеріалу. У науково-популярних періодичних виданнях найбільша кількість загально-пізнавальної інформації - 22,5% матеріалу, в той час як власне тема науки не є провідною, хоч і мала б домінувати. Узагальнені результати контент-аналізу засвідчили, що у всіх типах преси для дітей домінуючими є теми: гра, пізнавальна інформація та агресія. Саме ці елементи і створюють основне тематичне тло всієї преси для дітей.

У підрозділі 3.3. "Практичні рекомендації щодо вдосконалення структурно-функціональних характеристик періодичних видань для дітей" запропоновано шляхи покращання якості газет і журналів для дітей. Дано чіткі та конкретні рекомендації щодо вдосконалення організаційних, творчих, психологічних, гігієнічних, поліграфічних аспектів журналістської підготовки матеріалів. Зокрема, рекомендації стосуються вдосконалення структурно-функціональних характеристик періодичних видань для юних читачів, що дає змогу суттєво поліпшити журналістську якість дитячих газет і журналів, зробити періодичне видання для дитини успішним на ринку преси. Практичні рекомендації включають в себе ряд комплексних заходів, серед яких домінує необхідність вивчення дитячої аудиторії, її потреб, запитів, інтересів. Важливим є і врахування статі дитини, її віку, умов, у яких вона зростає, особливостей розвитку. Запропоновано випускати для дітей, які виховуються у дитячих будинках, спеціалізовані видання - такі діти є досить вразливими, вони потребують особливих підходів до отримання інформації. Позитивним було б і регулювання якості дитячої преси на рівні держави, залучення до створення дитячих журналів і газет психологів, вихователів, педагогів.

Висновки

Зазначається, що дослідження дало можливість вирішити комплекс питань пов'язаних із функціонуванням сучасної дитячої преси, здійснити системний аналіз становлення, функціонування та розвитку газет і журналів для дітей, вивчити потреби дитячої аудиторії і зіставити їх з реальними типами та видами преси для наймолодших читачів. Проведена робота дала підстави зробити такі висновки.

1. Зміст структурно-функціонального підходу в журналістській діяльності передбачає оперування не тільки і не стільки поняттями "структура" та "функція", скільки феноменом "структурно-функціональний аналіз". Категорія структури у сучасній науці про журналістику співвідноситься із поняттям функції, а структурний підхід до вивчення журналістської діяльності доповнюється функціональним.

2. Явища класифікації та типології є невід'ємними чинниками структурно-функціонального аналізу, а типологія - логічним продовженням класифікації. Метод структурно-типологічного аналізу друкованих мас-медіа передбачає не лише класифікацію та типологізацію мас-медіа, що здійснюється у ієрархії побудов рід - вид - тип, а й вивчення їхньої стратегії діяльності, комунікативних та аудиторних проявів.

3. Вчені, досліджуючи дитячу пресу, акцентують увагу на вивченні читацької аудиторії, характері інформації, технічних параметрах, матеріальній конструкції періодичних видань для маленьких читачів. Ці елементи дають змогу повніше класифікувати наявні типи преси для дітей, порівнювати, аналізувати їх структурно-функціональні особливості, а також прогнозувати виникнення нових газет і журналів для наймолодшої аудиторії.

4. У дорадянські часи на сторінках дитячих газет і журналів велика увага приділялась релігійному вихованню, в радянський період домінує атеїстичне, колективне й інтернаціональне виховання дитини. За всі роки існування дорадянської та радянської періодики для дітей майже не було суто розважальних періодичних видань. Розвиток, навчання і виховання дитини відбувалися не через гру і розвагу, а за допомогою художньої літератури, тоді як сьогодні художня література в дитячому виданні поступилася місцем іграм, розвагам, коміксам.

5. У перші роки незалежності України типологічна структура дитячої преси нагадує радянську, проте згодом зазнає значних трансформацій: виникають особливі типи видань для найменших читачів (від 2 до 5 років), розважальні, журнали-розмальовки, комікси, релігійні видання та видання для вивчення іноземних мов, книжково-журнальні серії видань. Газети і журнали для дітей у сучасній Україні подають матеріали, адресовані читачам різних вікових категорій, характеризуються слабким тематичним наповненням, часто містять нецікавий для дитини матеріал, видаються на папері низької якості.

6. Сучасні дитячі друковані мас-медіа представлені такими типами та видами: пізнавальні (енциклопедична та ігрова преса); розважальні (журнали і газети з кросвордами, коміксами); навчальні (освітні і релігійні); культурологічні (літературно-художні й літературно-мистецькі); науково-популярні (науково-технічні і науково-художні). Кожен з названих типів видань має свою структуру й функціональне призначення. Структура пізнавальних періодичних видань відповідає їхнім цілям, такі журнали і газети будуються на основі добору й висвітлення великої кількості тем. Наповнення розважальних періодичних видань - це комікси, кросворди, різноманітні розмальовки й ребуси, домінуючі жанри у таких виданнях - анекдот, комікс. Структура навчальних періодичних видань зумовлена їхньою основною метою - навчати за допомогою гри, домінуючі жанри цього типу видань - стаття, загадка, оповідання - доповнені різноманітними завданнями. Навчальні періодичні видання - це допоміжний матеріал у вивченні дитиною мов чи абетки. Культурологічні періодичні видання містять на своїх сторінках велику кількість творів художньої літератури, пропонують читачам різноманітні літературні конкурси, пісні, ігри, сценарії до свят; домінуючі жанри - вірш, оповідання, казка. Функціональне призначення науково-популярних періодичних видань - розповісти дитині про навколишній світ, новинки в галузі науки і техніки; домінуючі жанри - стаття, нарис, есе.

7. На формування структури дитячих газет і журналів насамперед впливають: цільове призначення періодичного видання, його власник і засновник, характер аудиторії, читацька адреса, ареал розповсюдження, тематика, мова, авторський склад, внутрішня структура (тематичне оформлення, рубрики, жанри, ілюстрації), технічні характеристики (періодичність, обсяг, матеріальна конструкція).

8. Потреба дітей в отримані інформації у галузі суспільно-політичного, культурного життя є дуже високою, але сучасні дитячі друковані мас-медіа відсторонились від інформування своєї аудиторії про такі теми. Хоч, як засвідчує проведене анкетування, діти потребують такої інформації; крім того, вони хочуть знати про новини у галузі науки, техніки, моди та про інші цікаві події, що відбуваються в державі і світі. Про це треба замислитись редакторам, видавцям та всім тим, хто причетний до випуску газет і журналів для дітей.

9. Щодо цільового призначення друкованих мас-медіа для дітей, то лише група пізнавальних періодичних видань за змістовим наповненням відповідає цільовому призначенню; натомість, розважальному типові дитячої преси притаманні матеріали, в яких домінує тема агресії, в навчальних і культурологічних типах переважає тема ігор, у науково-популярних значний відсоток займає пізнавальна інформація. Проведений контент-аналіз щодо змістового наповнення дитячої преси засвідчив: у всіх типах преси для дітей домінують три елементи змістового наповнення: гра, пізнавальна інформація та агресія, які й створюють основне змістове ядро всієї дитячої преси.

Ідеального дитячого періодичного видання, яке повною мірою задовольняло б потреби дитини, що зростає й виховується у незалежній державі, враховувало б сучасний стан розвитку українського суспільства та забезпечувало "діалог" маленького читача з державою, зі світом в цілому, ще не створено, хоча в останні роки журнали і газети для дітей стають дедалі ближчими до свого читача і швидше реагують на потреби юної аудиторії.

10. Результати проведеного дослідження мають важливе значення для глибокого і ґрунтовного вивчення структурно-функціональних особливостей дитячої преси як невід'ємної частини засобів масової комунікації нового демократичного суспільства. Розгляд дитячих газет і журналів на тлі розвитку суспільно-політичних процесів дає можливість замислитись над важливістю випуску друкованих мас-медіа для дітей, їх якістю, виконанням газетами та журналами свого функціонального призначення. Вивчення потреб дітей дозволяє відтворити належне місце дитячої преси в системі національних засобів масової комунікації, у культурному розвитку України.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Давидченко Т.С. Типологія видань української дитячої преси. Історико-типологічний аналіз (на прикладі журналу "Барвінок") / Т.С. Давидченко // Актуальні питання масової комунікації. - 2004. - Випуск 5. - С. 29-33.

2. Давидченко Т.С. Формування понять: "тип", "типологія" в теорії та практиці журналістики, їх сутність та визначення / Т.С. Давидченко // Інформаційне суспільство. - 2006. - Випуск 4. - С. 49-51.

3. Давидченко Т.С. "Типологічне обличчя" дитячих газет та журналів (1775-1991 рр.) / Т.С. Давидченко // Творчі та організаційні особливості функціонування сучасного медійного простору: збірник наукових праць / Національний університет "Києво-Могилянська академія", Галицький інститут імені В'ячеслава Чорновола. - Тернопіль-Львів: ЛА "Піраміда", 2008. - Том 2. - 362 с. - С. 174-179.

4. Давидченко Т.С. Типоформуючі ознаки сучасних українських журналів і газет для дітей / Т.С. Давидченко // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Філологічні науки. - 2008. - Частина ІІ. - №3 (142). - С. 16 - 25.

5. Давидченко Т.С. Сучасна преса для дітей в Україні: переваги та недоліки / Т.С. Давидченко // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. - Львів, 2008. - Вип. 16. - С. 123-134.

Размещено на Allbest.ru