Преса діаспори США як комунікативний чинник формування ідентичності українців (1939-2005 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ ЖУРНАЛІСТИКИ

УДК 070.19

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук соціальних комунікацій

ПРЕСА ДІАСПОРИ США ЯК КОМУНІКАТИВНИЙ ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ УКРАЇНЦІВ (1939-2005 РР.)

Спеціальність 27.00.01 - Теорія та історія соціальних комунікацій

ЧЕКАЛЮК ВЕРОНІКА ВАСИЛІВНА

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі теорії масової комунікації Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник:

Коновець Олександр Федорович, доктор історичних наук, професор кафедри соціальних комунікацій Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (МОН).

Офіційні опоненти:

Мелещенко Олександр Костянтинович, доктор філологічних наук, професор, завідуючий кафедрою міжнародної журналістики Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (МОН).

Губарець Василь Васильович, кандидат філологічних наук, спеціаліст зі зв'язків з громадськістю компанії "КПМГ".

Захист відбудеться "10" листопада 2008 року о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради номер Д 26.001.34 Київського національного університету імені Тараса Шевченка (04119, Київ, вул. Мельникова, 36/1).

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці ім. М.О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий "08" жовтня 2008 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Корнєв Віталій Михайлович.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

В історії журналістики розвитку преси української еміграції присвячено чимало сторінок. Проте більшість досліджень належать представникам української діаспори. Ця тема донедавна на теренах України розроблялася недостатньо, зокрема через ідеологічні причини. Посилена увага до проблем світового українства після здобуття нашою державою незалежності стимулює розвиток етнічних українців, консолідує численну українську діаспору. Більше того, останній часом склався певний культ "українськості".

Актуальність теми зумовлена відсутністю у вітчизняному журналістикознавстві та історії української журналістики комплексного об'єктивного дослідження діаспорної преси та її впливу на самоідентифікацію українців, а відтак і на політичні процеси в Україні, зокрема здобуття Незалежності.

Досліджений матеріал вважаємо актуальним для сучасності ще й тому, що, користуючись досвідом минулого, можемо з'ясувати деякі особливості формування, функціонування нині не тільки діаспорних видань, а й ЗМІ в Україні, а також - роль преси загалом у формуванні самосвідомості мас. Демократизація всіх сфер суспільства позначилася на змісті, тематиці матеріалів засобів масової комунікації, а процеси демократизації в Україні відбувалися й відбуваються не без впливу виступів українців діаспори в періодичній пресі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась у руслі досліджень кафедри теорії масової комунікації Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка і пов'язана з її напрямом роботи, що передбачає дослідження й розробку широкого кола журналістикознавчих проблем.

Обраний напрямок дослідження безпосередньо пов`язаний з науково-дослідною держбюджетною темою № 06 БФ - 045-01 "Дослідження в галузі українського журналістикознавства: методологія, термінологія, стандарти" Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Ступінь наукового опрацювання проблеми. Розвиток будь-якої галузі теоретичного знання базується на досягнутому. Вивчаючи суспільну природу преси, з'ясовуючи її роль та силу впливу у системі засобів комунікації, дисертантка здійснює гносеологічний аналіз, прагне з'ясувати взаємозв'язок та взаємодію преси і етнічної самосвідомості. У контексті дисертаційного дослідження висвітлюється проблема впливу друкованого слова на свідомість - збереження національного самовизначення українців діаспори США. В історії вітчизняної журналістики розвитку преси української еміграції присвячено студії таких дослідників, як: М. Боровик, А. Животко, М. Куропась, М. Марунчак, О. Гриценко. Серед доробку згаданих авторів, зокрема, заслуговують на особливу увагу такі праці: "Початок української преси в Канаді", "Історія української преси", "Історія української еміграції в Америці". Створений у Києві Дослідницький центр історії української преси, де видано анотований бібліографічний покажчик "Українська таборова преса часів І світової війни" й матеріали першої науково-практичної конференції "Українська преса за межами України", - свідчення того, що виступи українців діаспори у пресі - вагомий внесок у становлення та розбудову незалежної України. У кандидатській дисертації розкрито інструменти колосального впливу на збереження ідентичності та зв`язок українців із історичною батьківщиною саме завдяки пресі. Праця базується на сучасних методологічних принципах і присвячена ретельному вивченню і аналізу україномовної преси США.

Мета і завдання дисертаційного дослідження. Мета дослідження полягає у виявленні специфіки впливу публіцистики на самовизначення українців, збереженні їхньої культури в умовах еміграції. Звертаючись до проблем формування й збереження національної ідентичності українців США та ролі їх виступів у масових виданнях, дисертантка зосередила увагу на вивченні основних характеристик процесу національного самовизначення українців, на етапах, становленні, соціальних функціях, ефективності впливу матеріалів періодики української діаспори в США на сучасне політичне мислення.

Відповідно до мети дослідження та з урахуванням необхідності нового рівня теоретичного осмислення проблеми, розробки практичних рекомендацій щодо створення моделі сучасного ЗМІ, здатного сприяти самоідентифікації нації, впливати на процеси демократизації, поставлено такі завдання:

1) на конкретних прикладах з`ясувати роль газетних публікацій, їх вплив на збереження й розвиток етнокультурних зв'язків, самоідентифікацію української спільноти;

2) дослідити комунікативний потенціал української етнічної преси, зокрема публіцистичниі виступи щодо змін, які впливають на ідентифікацію українців;

3) провести кількісно-якісний аналіз змісту газетих видань окремих періодів, дати характеристику публікаціям видатних публіцистів у часописі "Свобода", що торкалися теми збереження ідентичності українців;

4) з'ясувати роль української етнічної преси США у висвітленні політичних подій, які відбувалися в Україні, їх вплив на тематичні та політичні коливання в інформаційному просторі української етнічної преси;

5) розкрити особливості динаміки розвитку жанрових варіантів у пресі діаспори.

Методологічна основа й методика дослідження. Під час розробки теми й вивчення джерел дисертантка виходила із принципів об'єктивності, системності й історизму, що в сукупності дало змогу здійснити ретельний аналіз розвитку й трансформації національної преси українців США в контексті існуючих загальнонаукових напрацювань щодо природи й механізмів дії інформаційно-комунікативних зв'язків, теорії етносу, синтезу жанрів.

У ході підготовки дисертаційного дослідження було використано такі методи дослідження, як статистичний, історико-порівняльний, жанрово-типологічний, контент-аналіз.

Об`єктом дослідження є періодичні видання української діаспори США. Особлива увага надається висвітленню інформаційного навантаження, аналізові тематичної палітри діаспорної періодики, чинникам, які гуртували українську еміграцію навколо ідеї відстоювання прав та соціально-політичних інтересів. В процесі дослідження вирізняємо такі видання, як: тижневики "Америка", "Міст", "Час і події", "Свобода", "The Ukrainian Weekly", та інші.

Предметом дослідження є процес становлення та розвитку преси української діаспори США, розкриття її ролі у в етнокультурному житті українців, особливості їх адаптації і самовизначення на чужині; висвітлення етапів суспільного життя у періодиці. А також визначення тенденцій розвитку преси діаспори США, впливу на національне самовизначення етнічних українців.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період: від початку Другої світової війни (1939 року) і до 2005 року.

Наукова новизна дослідження полягає в наступному:

- вперше ґрунтовно і системно досліджується періодична преса діаспори США, зокрема видання "Свобода" з другої половини ХХ ст. до початку ХХІ століття. Роль преси у самовизначенні українців, формуванні та розвитку української національної ідеї;

- вперше до наукового обігу введено раніше недоступні для дослідження документи і матеріали з приватних архівів представників української діаспори США, зокрема пана Осипа Зінкевича;

- у новому вимірі розглядається публіцистика відомих українських діячів (Н. Лінфорс-Русової, Мілени Рудницької, Ю. Шевельова, І. Багряного та інших);

- вперше розкрито особливості публіцистики, в якій висвітлювалися проблеми ідентифікації українців, утвердження національної ідеї в українській етнічній пресі США;

- під новим кутом зору на прикладі публіцистичної творчості представників української діаспори США (діяльність І. Багряного, Б. Антоненка-Давидовича, Г. Костюка та ін.) розкривається місце зарубіжної україномовної преси в процесі формування ідентичності українців.

Така постанова питання відкриває шляхи до розуміння кінцевої мети дослідження. А саме: преса діаспори була і залишається не лише засобом передачі етнічної інформації, головне - формує їх самосвідомість у єднанні зі своєю батьківщиною і думками, і справами, сприяє національному самовизначенню.

Практичне значення одержаних результатів полягає не лише в матеріалах для підготовки лекційних курсів багатьох пресовознавчих дисциплін у вищих навчальних закладах, розширенні тематики досліджень науковців-журналістів, філологів, істориків, культурознавців. Матеріали дисертаційної праці можуть бути корисними для вивчення історії преси діаспори як окремого спецкурсу, при викладанні історії зарубіжної журналістики.

Особистий внесок здобувачки. Дисертаційне дослідження, автореферат, а також оприлюднені матеріали, в яких викладено основні положення роботи, виконані самостійно.

Апробація результатів роботи. Основні результати, матеріали, висновки дисертаційного дослідження викладено у доповідях на науково-практичних конференціях та круглих столах.

"Україномовна преса США, її виплив на українські часописи (творення української державності)" - наукова доповідь-виступ на Міжнародній науковій конференції "Українська держава: історія та етапи розвитку", Львів, 24 жовтня 2002 р. Тема виступу: "Вплив преси діаспори на становлення української державності: минуле і сучасне", політологічна частина.

Міжнародна наукова конференція "Українська держава: історія та етапи розвитку" (доповідь "Вплив преси діаспори на творення української державності"), Львів 25-26 вересня 2003 р.;

Перша міжвузівська конференція молодих учених "Політичний лідер та політичний імідж як суспільно-політичні феномени" - доповідь "Фактори формування та корекції політичного іміджу", Київ, 27-28 листопада 2003 р.;

"Семінар творчої молоді", круглий стіл "Культура і політичне життя" - доповідь "Звернення Русових до української творчої молоді", Ірпінь - 2003 р.;

Ювілейна Х Міжнародна науково-практична конференція "Мовний портрет сучасної молоді (за матеріалами ЗМК)" - доповідь "Народність педагогічних ідей Софії Русової", Київ, 24 лютого 2004 р.;

Треті міжнародні науково-практичні читання "Українське народознавство: стан і перспективи розвитку на зламі віків", присвячені пам`яті українського вченого - етнолога і фольклориста - Михайла Пазяка (1930-1999), секція "Етнопедагогіка" - доповідь "Народність ідей Софії Русової", Київ, 2002 р.

Структура дисертації. Дослідження складається зі вступу, трьох розділів, що містять вісім підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг - сто шістдесят одна сторінка. Список використаних джерел - 21 стор., це 135 найменувань друкованої літератури. Окремо зазначено перелік періодичних видань діаспори.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Дисертаційне дослідження розпочинається зі вступу у якому обґрунтовано актуальність і новизну обраної теми.

Перший розділ дослідження "Історіографічні аспекти розвитку преси діаспори" - вступний. Складається з двох підтем: "Історичний огляд і методи розробки проблеми" та "Джерельна база дослідження". Наша держава практично позбавлена історичних документів, оригіналів багатьох мистецьких, художніх і публіцистичних творів, що могли б стати вагомим внеском у духовну скарбницю нації. Значна частина матеріалів, які лягли в основу цієї праці, і досі знаходяться у приватних колекціях, архівах Міжнародного благодійного фонду "Смолоскип" в українських осередках США і малодоступні для широкого загалу та науковців. Опрацьована джерельна база дає підстави твердити, що:

- ще на теренах СРСР, незважаючи на ідеологічні заборони, науковці приділяли велику увагу засобам масової комунікації української діаспори, а особливо помітний науковий інтерес до друкованого слова рідною мовою за кордоном нині, в умовах незалежності нашої держави;

- пресова діяльність українців за кордоном - могутній стимул до національної самоідентифікації українців, які волею долі проживали і проживають у США;

- деякі моменти діяльності україномовних ЗМІ, зокрема у США, у працях попередніх дослідників висвітлені фрагментарно; потребують ретельного дослідження, наприклад тематична палітра, мовностилістичні засоби; діяльність окремих публіцистів, громад, які опікувалися друкованим словом; тих, хто стояв біля витоків збереження національної самосвідомості тощо;

- доступ широкого кола науковців до матеріалів, які зберігаються у приватних колекціях, сприяв би відтворенню більш повної картини діяльності пресових органів діаспори, що дало б змогу на основі досвіду попередників виробити рекомендації для сучасних вітчизняних ЗМІ щодо їхньої діяльності у напрямі підтримки національного духу, утвердження рідної мови, формування світогляду громадян незалежної України тощо.

Автор, розглядаючи історію української преси в США і Канаді, аналізуючи масив публікацій, умовно розподіляє його за трьома напрямками:

- публікації, де розглядається етнополітичне життя української діаспори і зовнішня політика України;

- публікації з питань підтримки мови, культури, національних традицій українців;

- публікації про міжнародні зв'язки діаспори США з українськими громадами інших країн.

Найбільший джерельний матеріал базується на колекції газети "Свобода", інші видання українців діаспори США представлені фрагментарно, такі як: "Америка", "The Ukrainian Weekly", "Час і Події", "Міст", "Гомін України", "Новий шлях", журнали з культурно-мистецького життя, зокрема "Сучасність", "Форум", "Бандура".

З першого розділу випливає, що Історичний матеріал і опрацьована джерельна база дають підстави твердити, що:

- ще на теренах СРСР, незважаючи на ідеологічні заборони, науковці приділяли велику увагу засобам масової комунікації української діаспори, а особливо помітний науковий інтерес до друкованого слова рідною мовою за кордоном нині, в умовах незалежності нашої держави;

- пресова діяльність українців за кордоном - могутній стимул для національної самоідентифікації українців, які волею долі проживали і проживають у США;

- українці в діаспорі систематично робили спроби долучитися до національно-визвольного руху материкової України, відстояти її незалежність, і це зайшло своє відображення у творчості публіцистів;

- деякі моменти діяльності україномовних ЗМІ, зокрема у США, у працях попередніх дослідників висвітлені фрагментарно; потребують ретельного дослідження, наприклад, тематична палітра, мовностилістичні засоби пресових видань, діяльність окремих публіцистів, громад, які опікувалися друкованим словом - тих, хто стояв біля витоків збереження національної самосвідомості;

- більш детально досліджено просвітянський рух серед українців діаспори США, опрацьовано таборову пресу;

- ширший доступ науковців до матеріалів, які зберігаються у спеціальних приватних колекціях, сприятиме відтворенню більш повної картини діяльності пресових органів діаспори, дасть змогу повно проаналізувати досвід ЗМІ з підтримки національного духу, утвердження рідної мови, збереження ідентичності світового українства.

Другий розділ "Українська періодична преса діаспори США у другій половині ХХ століття" розглядає найбільш впливові видання української діаспори цього періоду, виокремлюючи їх характерні тематичні рубрики, розділи і сторінки. У першому пункті розділу "Історичні передумови розвитку преси української діаспори США" йдеться про причини еміграції та появу пресових органів, їх вплив на консолідацію українців за океаном.

Преса української діаспори від часу свого засування, як випливає із дослідження, не мала виразного політичного спрямування. Але на початку ХХ століття, відстоюючи соціально-політичні та економічні права української громади, висвітлюючи політичне життя США, преса набирає політичного спрямування, а також розширює інформаційний простір. Зростає її роль і в національно-культурному житті українців діаспори.

На початку ХХ століття простежується не тільки швидкий розвиток української преси, а й її диференціація за тематикою та політично-програмовими ознаками. Цьому сприяла, насамперед, поява у США численних українських організацій різної політичної орієнтації - громадських, професійних, жіночих, молодіжних. Їх трибуною ставали органи етнічної преси, які задовольняли потреби української громади в інформації насамперед національного характеру.

Підпункт "Формування української політичної еміграції в контексті еволюції преси діаспори" доводить, що, навіть опинившись на чужині, не сподіваючись на сторонню ласку, переборюючи економічні труднощі, організатори української преси і численні співробітники досягли найважливішої мети: низка політичних, інформаційних, мистецько-літературних, студентських, сатирично-гумористичних видань різного ґатунку, періодичності, оформлення стали конкретним свідченням їх наполегливої праці.

Нами простежено етапи еволюції, зокрема, газети "Свобода". В ході вивчення опрацьованого матеріалу встановлено, що з перших днів існування діаспорна преса взяла на себе роль вихователя, організатора та інформатора, вартівника і захисника долі зарубіжного українства. Вона фактично стала зброєю в боротьбі за справедливість, за демократичний принцип: воля народам і воля - людині, об`єднуючим чинником ідентифікації українців. Спостерігаємо на прикладах публікацій у пресі, що українська еміграція чітко розмежувалася на політичну й заробітчанську. Українське друковане слово закликало до самоорганізації, до всенаціональної єдності.

В історії розвитку преси діаспори від 40-50-х років ХХ століття до 2005 р. виділяємо три основних етапи.

Перший - 40-50 роки ХХ століття. Як свідчить аналіз, після Другої світової війни гостро не стояло питання ідентичності, бо дискусії здебільшого точилися довкола сталінських режимів, масових репресій в Україні. Криза у період холодної війни, вихід України з Другої світової війни - ось головні теми видань післявоєнного періоду. Аналіз основних наведений у розділі.

Другий період вирізняємо, починаючи з кінця 1950-х до 1980-х рр. Проблема ідентичності українців діаспори гостро постала у зв`язку з процесом русифікації в Україні. Одним із лідерів і противників русифікації був Іван Дзюба.

Третій період - кін. 1990-х років ХХ століття - 2005 рік. Спостерігається зростання преси діаспори змістовно, а також удосконалюється форма подачі матеріалів. Жанрові композиції відповідають професійним журналістським визначенням: інтерв'ю, репортаж, нарис, замітка. Раніше матеріали подавалися у формі листів. Зокрема ця тенденція простежується на шпальтах "Свободи".

У третьому підпункті "Особливості розвитку газетної періодики діаспори США на прикладі газети "Свобода" простежено етапи її розвитку у період 1945-2006 рр. доведено, що, порівняно з друкованими ЗМІ в Україні, діаспорна преса більш "міфічна", поряд матеріалами про реальні процеси в розвитку всесвітнього українства подано листи, публікації, які значною мірою втілюють мрії заокеанських українців. Проте не будемо применшувати її роль, зокрема й газети "Свобода". Преса діаспори є одним із основних чинників самозбереження нації, вона коригує світоглядну інтеграцію широких кіл громадськості, несе об`єднуючу функцію всіх верств населення за океаном в єдиному українському мовно-культурному просторі.

Розділ третій дисертаційної роботи "Українська ідентичність у тематичному контексті видань діаспори" складається з трьох пунктів. Перший "Особливості відображення української національної ідеї у 1939-1980 роках" відкриває в історії преси української діаспори імена, які для пострадянських людей як були, так і залишаються невідомими, попри їхній вагомий внесок у справу становлення української державності, у розвиток публіцистики, філософії, політології. Однією з таких постатей є Мілена Рудницька (1898-1976) - політик, соціолог, педагог, учений, журналіст. Протягом всього свого свідомого життя вона, зокрема як член Польського сейму, активно захищала політичні й соціальні права українців, якi жили за межами радянської України.

У рамках дисертаційного дослідження було опрацьовано матеріали фонду рукописів Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, де зібрано найбагатшу в Україні колекцію архівних матеріалів українських письменників кінця XVII - XX ст., та фонду бібліотеки діаспори імені О. Ольжича. Із дослідження випливає, що палко виступав проти ізольованості України від світової спільноти професор Ю. Шевельов. Надзвичайно важлива роль у цьому процесі належить і Сергієві Єфремову: журналіст, публіцист, видавець, редактор, політичний й громадський діяч, історик літератури, літературний критик, шевченкознавець, учений-академік, віце-президент Української Академії наук, керівник багатьох комісії УАН, автор численних статей, літературних монографій, курсу "Історії українського письменства" - один із найталановитіших діячів українського відродження. Надзвичайну творчу енергію виявив в еміграції І. Багряний не тільки як поет і романіст, а й як публіцист і політичний діяч. Великого розголосу серед української еміграції та й у світі набув його памфлет "Чому я не хочу повертатися до СРСР?" - шедевр політичної публіцистики. Зовсім не випадково І. Багряного цікавила філософія Ніцше, бо це, насамперед, філософія індивідуума, а не індивідуаліста. У розділі простежується вплив філософських ідей Ф. Ніцше на становлення політичних переконань Івана Багряного.

Пункт другий третього розділу "Проблеми українського державотворення в україномовній пресі США у 1990-х роках" побудований у дисертації на контент-аналізі. Якщо порівнювати якісно-кількісні зрушення в розвитку української діаспорної преси американського континенту з більш ранніми її періодами, очевидними стають позитивні зрушення. Насамперед, ширша тематико-функціональна палітра самих видань і посилення впливу на україномовного читача. На прикладах публікацій у пресі діаспори США простежується відпрацювання надійного правового захисту громадян, збереження розмаїття мов, культур у планетарному вимірі.

Узагальнюючи, можна сказати, що новини про Україну за останнє століття сколихнули світову спільноту двічі, крім здобуття Незалежності: трагедією на Чорнобильській АЕС та Помаранчевою революцією. У "Свободі", "Час і події", газеті "Міст" та ін. з`явилися оперативні інтерв`ю з першими особами України, коментарі щодо подій як в Україні, так і в світі.

Спільною ознакою преси діаспори, орієнтиром для часописів завжди була найдавніша українська газета "Свобода". Провідною темою газети є проблема розвитку почуття етнонаціональної свідомості, яке ґрунтується на чітко сформульованій платформі етнічної єдності. Цю лінію підтримує "Новий шлях". Ідеї націоналістичного характеру підтримує "Гомін України", приділяючи багато уваги не лише питанням інформативно-політичної роботи, а й поглибленню і збагаченню мистецько-культурного життя української спільноти.

Збереженню самоіндефікації сприяли такі популярні видання, як "Америка", "The Ukrainian Weekly", "Гомін України" і "Новий шлях" - вони посідають перші позиції щодо аналітичного рівня і стабільності газетних рубрик, пов'язаних з життям української діаспори.

Третій пункт розділу "Актуалізація українських реалій в сучасній газетній публіцистиці діаспори" розкриває феномен Четвертої хвилі української еміграції. Перспективним є створення газети для українців всього світу з друком локалізованих версій; плекання в середовищі Четвертої хвилі корпоративної культури на базі соціотипу шляхом просвітницької діяльності, навчання, консультацій, залучення до корпоративних проектів, радикальної зміни іміджу цієї хвилі еміграції, розвитку національної самосвідомості та самоповаги. Об`єктами дослідження на рівні кількісно-якісного аналізу та традиційно-описових прийомів є публікації у газеті "Свобода", The Ukrainian Weekly, "Міст", "Америка" за період - 1999-2005 рр. Вибір для аналізу саме цих видань зумовлений тим, що вони найбільш повно й оперативно інформують українську громаду про поточні події сьогодення.

Цінними у розділі є архівні матеріали дисертантки: листування з онукою педагога С. Русової. У праці викладено найцікавіші, найвагоміші з теми роботи факти у формі цитат з коментарями, взятими із цього листування. З кореня педагогічних ідей Софії Русової пішло плодоносне пагіння почуттів не просто любові до батьківської землі, а усвідомленого вболівання за її долю, за її майбутнє як незалежної і багатої держави.

У формі контент-аналізу матеріалів у сучасній пресі діаспори показано ступінь актуальності тем, що висвітлюють діаспорні ЗМІ. З висновків контент-аналізу можемо прогнозувати перспективи преси діаспори у майбутньому, вплив інформації на національну свідомість читацької аудиторії, її індентифікацію як нації. Кількісно-якісні показники підтвердили авторитетність і роль пресових видань діаспори.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дає підстави для твердження: ЗМІ пробуджували національну свідомість і особливо цей процес помітний на прикладі пресових видань української діаспори другої половини ХХ століття у США. І навпаки, національна самосвідомість стимулювала розвиток преси, утворення різних за ідеологічним спрямуванням творчих спілок, організацій, видавництв. Журналісти здобули право на неупереджене висвітлення суспільних явищ, а публіцисти - на глибокоаналітичне осмислення і вдумливий аналіз епохальних подій в житті країни і народу.

Проблему національного самовизначення українців діаспори наочно відтворює преса діаспори США, зокрема на шпальтах часопису "Свобода" це явище висвітлено, на думку дисертантки, найповніше.

Джерельна база, опрацьована дисертанткою, дала змогу всебічно розглянути тему дисертаційного дослідження: "Преса діаспори США як комунікативний чинник формування ідентичності українців /1939-2005 рр./".

У ході даного дослідження зроблено наступні стверджувальні висновки:

1. На прикладах публікацій у періодичних виданнях діаспори, серед яких "Свобода", "Міст", "Час і події", було простежено їх вплив на збереження національної самоідентифікації українців у США;

2. На прикладі праць публіцистів, науковців у дисертації було виявлено значний комунікативний фактор, його вплив на свідомість українців діаспори, які не лише зберегли свою націю за океаном, а й систематично робили спроби долучитися до національно-визвольного руху материкової України, відстояти її незалежність. Це зайшло своє відображення на шпальтах періодичних видань;

3. Проведено контент-аналіз публікацій у газетах "Свобода", The Ukrainian Weekly, "Міст", "Америка" за 1999-2005 рр., що дало можливість простежити тенденцію еволюції тематики, жанрів, стильових особливостей газетної публіцистики української діаспори;

4. Опрацьовані у дисертаційному дослідженні видання найбільш інформативні щодо висвітлення поточних подій сьогодення в США, Україні й у всьому світі. Визначено їх вплив на процеси у політичному та культурному житті українців діаспори;

5. Розглянуто особливості еволюції жанрів у пресі діаспори. Акцентується на можливості доступу широкого кола науковців до матеріалів, які зберігаються у приватних колекціях, що сприяло б відтворенню більш повної картини діяльності пресових органів діаспори і дало б змогу на основі досвіду попередників виробити рекомендації для сучасних вітчизняних ЗМІ щодо їхньої діяльності у напрямі підтримки національного духу, утвердження рідної мови, формування громадян незалежної України тощо.

Нами визначено наступні періоди преси діаспори в Америці. Так, у першому еміграційному періоді (1896-1914 рр.) головними були соціально-економічні мотиви, надалі переважали політичні. З перших днів виникла потреба у спілкуванні, окремими групами було створено невеличкі за накладом та обсягом газети, що згодом перетворились на повноцінні видання українців США. самоідентифікація українець діаспора публіцистика

Матеріали, опубліковані у періодиці української діаспори США, здебільшого мають ідейне спрямування. У роботі виділено три етапи в історії становлення преси української діаспори. Перший - події після Другої світової війни. Дискусії здебільшого активно велися щодо сталінського режиму, масових репресій в Україні, кризи у період "холодної війни" тощо. Ось і є головні теми видань післявоєнного періоду, аналіз яких подано у другому розділі дослідження.

Другий період - це кінець 1950-х - до 1980-х рр. Проблема ідентичності українців діаспори гостро постала у зв`язку з русифікацією в Україні. Одним із лідерів і противників русифікації був Іван Дзюба, діяльність якого й аналізує автор. Третій період - це 1999-2005 р. - початок нової ери в історії сучасної України. Це час, коли на шпальтах діаспорних ЗМІ домінує політична тематика, зростає інтерес діаспорних українців у другому - третьому поколінні до подій в етнічній Батьківщині.

Лідером з висвітлення політичних подій в Україні є "The Ukrainian Weekly" - 35 %. Матеріалів, написаних власними кореспондентами, найбільше у тижневиках "Міст" - 34 %, та "Америка - 32 %. Кількість статей, що сприяють збереженню ідентичності українців діаспори, домінує у виданнях "Америка" - 18 % й "Свобода" - 16 %. У газетній періодиці публікації відомих письменників й громадських діячів з проблем збереження української ідентичності посідають чільне місце.

З результатів проведеного контент-аналізу випливає, що рік у рік відсоткове співідношення висвітлення тем коливається, тематика стає дедалі різноманітнішою, всеохоплюючою. Аналіз видань 1999-2005 років дає можливість простежити тенденцію еволюції тематики, жанрів, стильових особливостей газетної публіцистики преси української діаспори США. Дані, які охарактеризують її загальний стан: власні матеріали, написані спеціальними кореспондентами та штатними авторами - 35 %; передрук публікацій з українських пресових видань - 20 %; на політичні теми - 10 %; соціально-побутова тематика - 5 %; статті, присвячені питанням мови становлять 10 %; матеріали світового значення, про події у світі, прогнози й аналітика - 12 %; проблемам ідентичності українців діаспори присвячено 8 % від загального обсягу матеріалів.

На прикладі тижневика "Свобода", який у досліджені представлений найповніше, простежуючи період від 1990-х років до 2005 року, помічаємо особливу увагу до політичних подій, здебільшого в Україні. Критерії контент-аналізу за тематикою: політична - 48 %; економічна - 22 %. Матеріали присвячені висвітленню подій в Україні - 57 %; висвітленню проблем самоідентифікації українців діаспори відведено - 43 %.

З опрацьованих архівів видання "Свобода", власне з контент-аналізу, випливає, що у тижневику здебільшого домінують матеріали політичного спрямування саме про ситуацію в Україні, проте стабільно у кожному з випусків є новини безпосередньо з США, а також, так звана, міжнародна рубрика новин з усього світу. Щодо питань української та англійської мови, асиміляції, то цими темами опікуються здебільшого напередодні національних свят. Статті на соціально-побутову тематику є у кожному номері - їх зміст допомагає адаптуватися у "чужому середовищі" і при цьому залишитися українцем.

Політична незалежність України відкрила українському народові нові можливості для ствердження своїх світоглядних ідеалів. За таких умов цінний досвід тих українців, які тривалий час проживали в соціально-економічних умовах, відмінних від тоталітарної системи. Вивчення матеріалів пресових органів на теренах США дає змогу твердити, що саме завдяки засобам масової комунікації, серед яких найвагомішим є друковане слово, українці за межами Батьківщини зберегли свою ідентичність як нація. Концентрація кращих, свідоміших представників української нації, зокрема в США (І. Багряний, У. Самчук, Є. Маланюк, Ю. Шевельов, Я. Падох та інші), у відносно вільних для творчої праці умовах, створила своєрідну інтелектуальну й духовну атмосферу, яка спонукала до пошуків та тверезих дискусій, у яких і народжувалася істина. Все це широко представлено на сторінках пресових органів діаспори, таких як "Свобода", "Час і Події", "The Ukrainian Weekly", "Міст", "Америка".

Усі зміни, які ми спостерігаємо нині в періодиці, є відображенням національного досвіду багатьох поколінь, що переконливо доведено у дисертаційному дослідженні. Зокрема й тих, які на чужині плекали національну самосвідомість, відчуття приналежності до українського народу.

Акцентовано на тому як функціонує українська преса, народжувана в діаспорі: пресові органи українців діаспори в США завжди були творцем громадської думки, невід'ємною часткою громадського життя української етнічної спільноти; преса української діаспори була і залишається засобом передачі етнічної інформації, є одним із каналів збереження ідентичності українців. Така інформація допомагає формувати етнічне самовідчуття і етнічну поведінку українського етносу поза межами України, водночас визначати роль і місце діаспорної преси в державотворенні материкової України, а загалом з'ясувати значення рівня національної свідомості у повсякденному житті українського етносу за кордоном.

Поставлені в дисертації питання відкривають шляхи до розуміння кінцевої мети дослідження. А саме: преса діаспори була і залишається не лише засобом передачі етнічної інформації, а, головне, розкриває місце й спосіб життєдіяльності етнічних українців, формує їх самосвідомість у єднанні зі своєю батьківщиною і думками, і справами, сприяє національному самовизначенню.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Чекалюк В.В. Вплив преси діаспори на творення української державності / В.В. Чекалюк // Збірник, присвячений Міжнародній науковій конференції // Українська держава: історія та етапи розвитку // Традиції державотворення в Україні: політологія, юриспруденція, народознавство. - Львів, 2003.

2. Чекалюк В.В. Недарма Іван Багряний не хотів "повертатися до СРСР" / В.В. Чекалюк // Українське журналістикознавство, - К. 2003. - Вип. 4. С. - 16-20.

3. Чекалюк В.В. Україномовна преса США і Канади. Її вплив на творення української держави / В.В. Чекалюк // Актуальні питання масової комунікації. К. - 2003. - Вип. 5. - С. 33-35.

4. Чекалюк В.В. Україномовна преса США та Канади, її вплив на українські видання / В.В. Чекалюк // Наукові записки Інституту журналістики. - К. - 2004. - Том 15. - С. 50-55.

5. Чекалюк В.В. Українська національна ідея у періодичній пресі діаспори до Другої світової війни / В.В. Чекалюк // Наукові записки Інституту журналістики. К. - 2005. - Том 20. - С. 101-105.

6. Чекалюк В.В. Жити для себе - сумно і нецікаво (З кореня педагогічних ідей Софії Русової) / В.В. Чекалюк // Освіта України. К - 2007. - № 23-24 - С. 4.

7. Чекалюк В.В. Вплив ідей Софії Русової на сучасну пресу діаспори США / В.В. Чекалюк // Освіта України, К - 2002. - № 22. - С. 3.

8. Чекалюк В.В. Трансформація проблеми самоїдентифікації українців на шпальтах газети "Свобода" у період з середини 40-х кінця 90 років ХХ століття/ В.В. Чекалюк // Наукові записки Інституту журналістики. - К. - 2008. - Том 30. - С. 41-56.

АНОТАЦІЯ

Чекалюк В.В. "Преса діаспори США як комунікативний чинник формування ідентичності українців (1939-2005 рр.)" - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій за спеціальністю: 27.00.01 - Теорія та історія соціальних комунікацій - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2008.

Дисертацію присвячено проблемам національного самовизначення українців у контексті преси української діаспори другої половини ХХ ст. (за матеріалами газетно-журнальної періодики США). Періодика української діаспори в США - яскравий приклад формування національної самосвідомості засобами ЗМІ. Завдяки відносній незалежності від політичного устрою, друковані органи діаспори працюють на консолідацію нації, розв'язують проблеми її самоідентифікації.

Мета дисертаційного дослідження полягає у виявленні специфіки матеріалів преси української діаспори США з висвітлення національної проблеми самовизначення українців, збереження їхньої культури в умовах еміграції.

Шлях до становлення газетної періодики як дієвого, незалежного засобу інформації, здатного формувати громадську думку, пролягає через запозичення досвіду друкованих органів зарубіжжя, зокрема тих, які успішно реалізують завдання щодо консолідації нації.

Ключові слова: преса діаспори, газета "Свобода", газетно-журнальна періодика, самоідентифікація нації, збереження ідентичності, національне самовизначення, функціонування ЗМІ, інтеграційний процес.

АННОТАЦИЯ

Чекалюк В.В. "Пресса диаспоры США как коммуникативный способ формирования идентичности украинцев (1939-2005 гг.)" - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук с социальных коммуникаций по специальности: 27.00.01 - Теория и история социальных коммуникаций - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. Киев, 2008.

Диссертация посвящена проблемам национального самоопределения украинцев в контексте прессы украинской диаспоры второй половины ХХ столетия (по материалам газетно-журнальной периодики США). В диссертации показаны примеры влияния СМИ диаспоры на сохранении идентифицирования украинцев как нации. Исследования проводились на примере самых популярных в США изданиях периодической прессы: "Свобода", "Міст" и другие.

Периодика украинской диаспоры в США - яркий пример формирования национального самосознания путем использования ЗМИ. Благодаря относительной независимости от политического строя, печатные органы диаспоры работают на консолидацию нации, решают проблемы ее самоидентификации.

В данной диссертации акцентируется на том, что диаспора - это тот не что инок как частичка зеркала, что хранит в миниатюре память о целом, о великом историческом прошлом народа. Она вобрала в себя многие лучшие, отборные интеллектуальные и духовные силы прошлой Украины. За долгую и трудную свою историю она накопила колоссальный опыт по сохранению и развитию национальной культуры и ее традиций в условиях "чужбины", научилась адаптироваться и не забывать свои корни, оставаться сими собой. Прошедший апробацию целым столетием, опыт этот тем более уникален, что современная мировая цивилизация переживает сегодня сложнейший период своего развития.

Цель диссертационного исследования состоит в определении специфики материалов прессы украинской диаспоры США из описания национальной проблемы самоопределения украинцев, сохранения их культуры в условиях эмиграции.

Выводы, сделанные в диссертации, аргументируют, что именно СМИ стали главным источником информации про Украину для переселенцев и повлияли на сохранение исторических истоков украинцев, связь с прошлым и содействовали правильному будущему и адаптации в чужой среде.

Особую функцию средств массовой информации за рубежом нельзя недооценивать, именно механизмы воздействия на психологию диаспорян в США мы рассматриваем в данном исследовании. Пресса - это стратегическая линия по перестройке украинского мира там, где он наиболее уязвим, и там, где существует угроза его исчезновения вообще за счет ассимиляции населения. Благодаря СМИ диаспоряне могут как дать информацию о себе, так и получить скорую и точную информацию о событиях, происходящих в Украине и США на украинском родном языке или же на местном - английском. Качественная работа украинских СМИ за рубежом, безусловно, поможет формировать в мире позитивный имидж Украины в целом.

Путь к становлению газетной периодики как действенного, независимого средства информации, способного формировать общественное мнение, лежит сквозь заимствование опыта печатных органов зарубежных стран, в частности тех, которые успешно реализуют задания относительно консолидации нации.

Ключевые слова: пресса диаспоры, газета "Свобода", газетно-журнальная периодика, самоидентификация нации, сохранение идентичности, функционирование ЗМИ, интеграционный процесс.

ANNOTATION

Chekalyuk V.V. "Diaspora press of USA is a communicating way of formation of ethnical Ukrainians (1939-2005)". - Manuscript

Dissertation for the scientific degree of candidate of science in social communications. The specialty is 27.00.01 = The theory and history of social communications - Taras Shevchenko Kyiv National University, KYIV, 2008.

The dissertation is devoted to the problems of the ethnical identity of Ukrainians in diaspora press in the second part of 20 century /after the articles which were published in that periods in USA/ Ukrainian diaspora press in USA is a bright example of the formation of national intelligence by using the press. Thanks to the relative independence from the political system diaspora press work for the consolidation of the nation, solve the problems of its selfidentification.

The aim of theses is to find in special material of diaspora press showing ethnic problems selfconscousness of Ukrainians, conservation their culture in emigration.

The way for the independent press is get through using the experience of foreign press especially those which realize the tasks of the consolidations of nations.

The key words: diaspora press, periodical press, ethnic selfidentification, concervation of identity, ethnical selfdetermination, using of press, process of integration.

Размещено на Allbest.ru

...