Інтернет-журналістика в Україні: еволюція, соціоінформаційний контекст, системні характеристики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут журналістики

УДК 316.28: 070:004(043)

Спеціальність 27.00.01 - теорія та історія

соціальних комунікацій

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора наук із соціальних комунікацій

ІНТЕРНЕТ-ЖУРНАЛІСТИКА В УКРАЇНІ: ЕВОЛЮЦІЯ, СОЦІОІНФОРМАЦІЙНИЙ КОНТЕКСТ, СИСТЕМНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

Артамонова Інеса Михайлівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі журналістики Донецького національного університету.

Науковий консультант:

доктор філологічних наук, професор Іванов Валерій Феліксович, Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри реклами і зв'язків з громадськістю

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор Мелещенко Олександр Костянтинович, Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка,

завідувач кафедри міжнародної журналістики доктор філологічних наук, професор Горевалов Сергій Іванович, Київський міжнародний університет,

заступник директора Інституту журналістики та телемистецтва доктор філологічних наук, доцент Яблоновська Наталя Всеволодівна, Таврійський гуманітарно-екологічний інститут, декан гуманітарного факультету

Захист відбудеться "13" жовтня 2009 року о 1600 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.34 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 36/1, Інститут журналістики.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці ім. М.О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат філологічних наук, доцент В.М. Корнєєв

Анотації

Артамонова І.М. Інтернет-журналістика в Україні: еволюція, соціоінформаційний контекст, системні характеристики. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук із соціальних комунікацій зі спеціальності 27.00.01 - теорія та історія соціальних комунікацій. - Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - Київ, 2009.

У роботі доведено стратегічну необхідність у проведенні досліджень інтернет-ЗМІ як нового виду засобів масової комунікації, а також в аналізі розвитку традиційних ЗМІ у новому комунікаційно-технологічному контексті і практиці їх адаптації до мультимедійних творчих умов.

В данном исследовании решается комплекс новых теоретических и практических задач, связанных с выделением сетевых средств массовой информации из всех ресурсов интернета и поиском их места в системе СМИ.

Впервые проведено комплексное изучение интернет-СМИ украинского сектора сети интернет как особенной типологической группы с совокупностью типологозначимых признаков, присущих данной группе СМИ, на базе чего определяются платформы для внутригрупповой дифференциации и представляется прогноз дальнейшего развития новых медиа. комунікація мультимедійний інтернет

Ключевые слова: интернет-журналистика, интернет-СМИ, аудитория сетевых СМИ, типология онлайновых СМИ, оффлайновые СМИ, жанры веб-журналистики, блог, интернет-текст, автор интернет-текста, языковая личность интернет-СМИ.

Artamonova I.M. Internet Journalism in Ukraine: Evolution, socio-informative context, system characteristics. - Script.

Dissertation to seek doctoral degree in social communication, specialization: 27.00.01. Theory and history of social communications. - Institute of Journalism. - Kyiv National University after Taras Shevchenko. - Kyiv, 2009.

The present dissertation is the first attempt to investigate internet media (Uanet) viewing it as integral systemic object. The work claims that in the conditions of globalizing world and media that are reshaped and transformed under the influence of the internet there is a strategic necessity to conduct studies of internet media as the al study of the material including traditional (press, television, radio) and network media (Uanet) for the whole period of its existence allowed to conclude that new media industry is being made up of such interrelated processes such as convergence, digitalization, interactivity and entering of media resources to the internet space. All above mentioned processes influenced in the major way traditional media as well causing transformation of off-line media including press, radio and television.

The work developed the principles of systemic, content, discourse, thematic, designers presentation of information by each kind of internet media, taking into account their unique interactive, hyper-textual and multimedia peculiarities on the basis of convergence and digitalization of means of mass communication.

New tendencies and perspectives of development of on-line journalism in Ukraine are defined on the basis of analysis of social and technological factors.

The work for the first time investigates the problem of transformation of theoretical and practical approaches to the concept of professionalism related to journalism and social communication linked with the development of internet media. It also defines new contemporary professional tokens.

Key words: Internet journalism; internet-media; network media audience; on-line media typology of on-line media; off-line media; web journalism genres; blog; internet text; internet text author; language identity of internet media.

Загальна характеристика роботи

Україна, як і весь світ, поступово входить в епоху, де інформаційна галузь стає визначальною у функціонуванні найважливіших сфер життя суспільства. Звідси якість інформаційної основи сучасного суспільства набуває першорядного значення. Відомі дослідники Ф. Вебстер, М. Кастельс, М. Маклюен та інші звертають увагу на ключову роль інформації для перспектив розвитку людства, оскільки однією з головних умов добробуту громадян, захисту їхніх прав, успішної самореалізації в постіндустріальному суспільстві є безперешкодний доступ до інформації та вміння орієнтуватися в розмаїтті інформаційних потоків. Активізація інформаційних потреб на певному етапі розвитку людства стала основою появи нового виду діяльності - інформаційної, компонентом якої є засоби масової комунікації (ЗМК). Отже, історично поява засобів масової інформації (ЗМІ) зумовлена необхідністю задоволення інформаційних потреб суспільства.

Журналістика в Україні сьогодні переживає перехідний період не лише тому, що країна прямує до демократії та ринкової економіки, але й у зв'язку з глобальними змінами в мас-медіа. Виникнення інтернету стало чи не найважливішою подією у світі за останні 20 років. Оскільки інтернет має цілий ряд специфічних комунікаційних та інформаційних особливостей, поступово, але при цьому дуже швидко, спираючись на інтернет, народився новий вид засобів масової інформації - мережеві ЗМІ: інтернет-преса, інтернет-телебачення, інтернет-радіо.

Інтегральним результатом діяльності засобів масової інформації як комунікативної системи має бути створюваний ними єдиний інформаційний простір, який з'являється тоді, коли засоби масової інформації допомагають членам суспільства спілкуватися, взаємодіяти, щоб на основі збагачення, розвитку та засвоєння духовного потенціалу суспільства спільно та організовано брати участь у різних видах соціальної діяльності.

Зміни, що відбуваються в журналістиці у зв'язку з розвитком нових інформаційних технологій і насамперед інтернету, надають нові можливості для комунікації - комунікації більшої за обсягом, змістом і більш різнопланової.

Аналіз наукової літератури показав відсутність загальновизнаних сучасних методик аналізу інтернет-журналістики, що спричиняє труднощі як в теоретичному, так і практичному дослідженні інтернет-ЗМІ. До цього часу немає чіткого визначення, який інформаційний ресурс мережі інтернет можна вважати засобом масової інформації. Поняття інтернет-ЗМІ ще не визначене і на законодавчому рівні. В умовах правової невизначеності з'являються різноманітні інтерпретації мережевих засобів масової інформації, але й досі це явище не з'ясоване. Більш того, незважаючи на вже понад п'ятнадцятирічну історію розвитку інтернету в Україні, на сьогодні ще не вироблено загальноприйнятого підходу до цього феномену: різні дослідники розглядають інтернет і як канал поширення інформації, і як нове комунікаційне середовище, і як поле, у якому ЗМІ здійснюють свою діяльність, і як засіб масової інформації. Основна причина цього - новизна явища, без наукових досліджень якого теорія сучасної журналістики і засобів масової комунікації буде неповною.

Саме тому системний аналіз діяльності ЗМІ Уанету є актуальним: важливим постає визначення цілісності системи засобів масової інформації, місце інтернет-ЗМІ як її складової, а також якісна специфіка функціональної, технологічної, організаційної, економічної, змістовної, аудиторної моделей інтернет-ЗМІ, що впливають на всі аспекти діяльності медіа такого типу.

Отже, актуальність комплексного дослідження інтернет-ЗМІ зумовлена соціальною, теоретичною, практичною значущістю та недостатньою розробкою як загальної, так і конкретної проблематики, тому нова медіаплатформа повинна мати на сьогодні науково-дослідницькі пріоритети, оскільки мережеві ЗМІ вже функціонують de facto.

Об'єкт дослідження - мережева журналістика в Україні як новий вид засобів масової інформації.

Предмет дослідження - сучасний стан, проблеми і перспективи розвитку мережевої журналістики як нового виду ЗМІ в Україні у контексті трансформації загальної системи засобів масової інформації.

Новації вносять суттєві зміни у традиційні уявлення про статус журналістики та її аудиторії, тому вперше було виявлено специфічні особливості аудиторії інтернет-ЗМІ та з'ясовано статус мережевої журналістики в системі соціальних комунікацій.

Уперше розглянуто трансформацію теоретичних і практичних підходів до поняття "професіоналізм" щодо журналістики і сфери соціальних комунікацій у зв'язку з розвитком інтернет-медіа і визначені нові, сучасні професійні орієнтири.

Емпіричну базу дослідження, спостереження та аналізу склали традиційні ЗМІ (преса, телебачення, радіо), а також мережеві ЗМІ українського сектору мережі інтернет. Досліджуваний період (1994 - 2009 рр.) охоплює усі стадії становлення нових медіа в Україні, що дозволяє простежити тенденції формування інтернет-видань, виявити проблеми, накреслити шляхи їхнього подолання.

Практичне значення одержаних результатів визначається можливістю їх

У розділі 2. "Тенденції розвитку інтернет-медіа в Україні" поглиблено проблему подальшого розвитку теорії журналістикознавства під впливом нових засобів масової комунікації, розглянуто, як сучасні інформаційно-комунікаційні технології змінили саму природу журналістики, спонукали виробити нову структуру медіасистеми, яка потребує на сьогодні теоретичного та методологічного обґрунтування й узагальнення. Як цілісний об'єкт система засобів масової інформації має певні властивості, що транслюються на її підсистеми, складені засобами масової інформації різних типів. Зміни в кожній з таких підсистем - а найбільш динамічною з них є інтернет-журналістика - позначаються на всій системі ЗМІ.

У підрозділі 2.2. "Модифікації інформаційно-комунікаційної системи інтернет-ЗМІ" увагу зосереджено на унікальних особливостях інтернет-медіа - дигіталізації, конвергенції, інтерактивності, мультимедійності, гіпертекстуальності, що є ключовими чинниками нових засобів масової інформації і які докорінно змінили їх сучасний медіапростір, трансформувавши і модифікувавши при цьому сучасний медіатекст. У нашому контексті конвергенція (пункт 2.2.1. "Конвергенція") означає реалізацію медіаконтенту на основі мультимедійної платформи конвергованих ЗМІ, що сукупно генерують зміст, який неможливо було б донести у повному обсязі до аудиторії через кожний засіб масової інформації окремо. У роботі виявлено засади появи конвергентної журналістики. Інтерактивність передбачає можливості: відстеження споживачем контенту, участь у його формуванні через визначення проблем для обговорення чи висвітлення, обмін думками з іншими користувачами, авторство, тобто інтерактивність гарантує право людини на свободу інформації, як і право на свободу від інформації (пункт 2.2.2. "Інтерактивність"). Мультимедійність подання інформації, тобто інтеграція інформації просторового (текст, нерухоме зображення, звук) та часового (голос і відеозображення) типів, сполучання у межах одного матеріалу одразу декількох знакових систем дає змогу створити журналістський текст більш динамічним, інформаційно насиченим, виразним, конкурентноздатним (пункт 2.2.3. "Мультимедійність").

Текстотвірний аспект онлайн-журналістики виявляється досить виразно: це, по-перше, співвіднесеність з єдиним глобальним гіпертекстом як семіотичним елементом єдиної структури - інтернету і як всеохоплювальним артефактом, феноменом, іманентним гіперцивілізаційним утворенням; по-друге, це оперування гіпертекстом на рівні будь-якої конкретної галузі, навігація в межах якої здійснюється завдяки відповідним гіперпокликанням; по-третє, формування і використання різних текстів, адаптованих до певних мультимедійних систем, а саме, текстів символічних, іконічних, індексальних тощо; по-четверте, у кіберпросторі можуть з'являтися тексти у формі фрагментів більших семіотичних утворень, які при цьому зберігають можливості до утворення нових смислів, - гіпотексти, що також пристосовані до конкретних мультимедійних каналів і

Підрозділ 3.2. "Блоги" присвячений новому явищу, що характеризує певний етап розвитку суспільства, коли потреба у самовираженні стає актуальною для самого суспільства. Вперше: подано визначення блогів, їхня типологія, класифікація за різними параметрами; виявлена їхня роль у становленні громадянської журналістики; проаналізовано стан сучасної української блогосфери, виділено типи користувачів блогосфери за особливостями ролей, які вони виконують у процесі блогового спілкування; виявлено ознаки, що відрізняють блог від журналістського твору, від особистісної сторінки, від сторінки сайту; акцентовано увагу на особливостях співіснування та функціонування блогосфери, інтернет-ЗМІ і традиційної журналістики, на ролі блогів у консолідації журналістської спільноти; висловлено думку про те, що стимулюванню розвитку громадянського суспільства в Україні може сприяти нова комунікаційна поведінка споживачів та виробників медіаконтенту інтернет-ЗМІ.

У підрозділі 3.3. "Офлайнові та онлайнові ЗМІ: загальне і відмінне" наочно анрове і видове розмаїття матеріалів. Доведено, що онлайнова журналістика розвивається за власними, специфічними канонами.

Підрозділ 3.3.2. "Професіоналізм інтернет-журналіста: трансформація поняття і вимог" присвячений аналізу детермінант професії журналіста у сучасному медійному середовищі та транспрофесіоналізму як майбутнього цієї професії. У процесі аналізу виявлене розширення спектра функціональних ролей журналіста, які він виконує у новому інформаційно-комунікаційному середовищі, народження нових професій в галузі соціальних комунікацій, характерні риси нового типу професіоналізму.

Висновки

Узагальнення результатів дослідження теоретичного та емпіричного матеріалу дає підстави зробити такі висновки.

Мережеві ЗМІ на сьогодні є сферою, де, з одного боку, відбувається найбільш динамічний розвиток, а з іншого, - найменш дослідженою сферою медіа.

Сучасна наука про комунікацію, про інформацію сьогодні виростає на вивченні феноменів розриву в еволюційному процесі розвитку - тобто переході від традиційних засобів масової інформації до нових медіа. Зусилля теоретиків і практиків вітчизняної журналістики повинні бути спрямовані сьогодні на створення концепції ЗМІ, де буде врахований як світовий досвід і світові тенденції у функціонуванні медіа, так і ментальність української нації, сучасний суспільно-політичний стан і перспективи розвитку держави, традиції вітчизняної журналістики.

У нашій роботі проблема розглядається не тільки з погляду використання для її розв'язання сучасних інформаційних технологій, а й з урахуванням мережевих засобів масової інформації відбуваються процеси трансформації організації соціуму. Мережеві структури виникають не лише в інформаційній сфері, а й в економіці, і в суспільстві цілому.

Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та соціально-економічні процеси у житті країни перебувають у взаємозалежності і взаємозумовленості. Ці тенденції впливають на сферу засобів масової інформації, визначаючи стан цієї галузі. Своєю чергою, зміни у сфері ЗМІ безпосередньо позначаються на тенденціях перетворень у соціумі, на його соціальних настроях, а також слугують важливим чинником розвитку інформаційно-комунікаційної сфери.

Звідси перспективи розвитку інформаційного суспільства, які активно сприяють розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, ставлять Україну перед необхідністю інституціональних змін у сфері електронних ЗМІ. Вони повинні стосуватися інформаційного законодавства, інформаційних парадигм владних органів на всіх рівнях суспільства, соціально-політичних амплуа соціально-політичних інститутів, організацій, груп та окремих громадян, включених у простір електронних комунікацій.

Незважаючи на активний розвиток онлайнових засобів масової інформації силою, що все активніше впливає на свідомість усіх соціальних груп, формує світоглядні картини людини, безпосередньо беручи участь у соціалізації аудиторії.

2. Зростання ролі інформації у житті суспільства підводить до висновку про можливість виокремлення засобів комунікації в особливу сферу соціального життя, діяльність у межах якої виявляється тісно переплетеною з духовним виробництвом і формуванням суспільної свідомості. Інформація в інтернет-ЗМІ має як загальні для всіх засобів масової інформації риси, так і специфічні, властиві тільки їм. До загальних належать: оперативність, висвітлення життя соціуму, універсальність та різнобічність тематики, навіть якщо канал спеціалізований, жанрове розмаїття матеріалів. Традиційні ЗМІ здатні виконувати функцію формування порядку денного, або фокусування суспільної уваги. В інтернеті цей процес ускладнюється, по-перше, через значну кількість ресурсів, по-друге, диверсифікацію, а також через можливість швидкого оновлення контенту аж до режиму реального часу. Разом з тим унікальні особливості інтернету - мультимедійність та гіпертекстуальність -уможливлюють збагачення інформації виражальними та художніми засобами, надають їй багатошаровості, а також більшої повноти, глибини, ємності, різноплановості.

Загальнотеоретичні аспекти функціонування мережевих ЗМІ ще перебувають на стадії формування і вивчення. Це пов'язане, зокрема, з тим, що інформаційні технології зазнають безперервних змін, звідси про кінцеві результати розвитку нових медіа говорити на передчасно. Однак вже зараз контур нової інформаційно-комунікаційної системи частково окреслився в онлайнових медіа. Так, в дисертації:

1) визначено теоретичні проблеми, пов'язані з трансформацією системи засобів масової інформації під впливом розвитку інтернет-журналістики, які потребують подальшого розгляду і вивчення. Актуальними напрямами дослідження масової комунікації на сьогодні виступають: роль журналістики в сучасних трансформаціях суспільства, трансформація системи ЗМІ, осмислення цієї реконструкції і зміна ролі журналістики у суспільстві; законодавство і регулювання діяльності ЗМІ; роль журналістики у процесі сучасних трансформацій суспільства, нові технології і журналістика; етичні норми, які в умовах свободи преси набувають особливого значення для правового функціонування ЗМІ у суспільстві, аудиторія і споживачі інформаційного продукту;

2) відкориговано визначення таких базових для цього дослідження понять, як журналістика, інтернет-журналістика, інформація, масова комунікація, масова інформація тощо; уточнено терміни, що обслуговують новий вид, радіо, телебачення, інтернет;

6) виявлено іманентні для онлайн-журналістики жанри, оскільки на цьому етапі спостерігається поступове заміщення загальних для офлайнових і онлайнових ЗМІ матеріалів оригінальними, характерними лише для інтернет-ЗМІ жанрами. Онлайнові жанри - це насамперед журналістика малих за обсягом форм, підпорядкованих основним правилам інформаційних медіа, - оперативність, лаконічність, релевантність: стрічка новин, подробиці, деталі, довідки; симбіозні жанри авторського спрямування; тексти довідково-біографічного змісту про людей, організації, різноманітні явища, події - "стрічкопедія"(автори терміну - "Lenta.ru"), блоги. Мережева журналістика розвиває в основному новинарну складову друкованих матеріалів, особливістю подання яких є рівнозначність та рівноцінність;

7) визначено чинники ефективного функціонування мережевих засобів масової інформації: імпліцитні та експліцитні. Для цього було узагальнено теоретико-методологічні підходи у сфері вивчення проблеми ефективності ЗМІ, виділено специфіку та основні напрями дослідження ефективності ЗМІ в інтернеті, а також проаналізовано імпліцитні чинники ефективності, що належать до системних компонентів нових медіа - комунікатора, змісту, тематики, аудиторії та каналу комунікації;

8) з'ясовано: аудиторія онлайнових медіа якісно відрізняється від аудиторії традиційних ЗМІ - це активна аудиторія: щоб отримати інформацію, її потрібно знайти й інтерпретувати, і це завдання реалізується безпосередньо аудиторією, яка має потребу в певному інформаційному контенті.

В інтернет-ЗМІ маємо справу з реальною аудиторією, яку при бажанні можна не тільки виміряти кількісно, але й схарактеризувати якісно. Поняття аудиторія наповнюється різним змістом залежно від виду ЗМІ, його складових, а також міцно пов'язане з часом, суспільством, технологіями. В інтернет-ЗМІ відбувається сегментація аудиторії, збільшення малих груп споживачів зі своїми інтересами та уподобаннями, що у свою чергу приводить до збільшення різноманітності видань, програм та каналів.

Діяльність онлайнових ЗМІ пов'язана з інформуванням масових аудиторій, що й відрізняє їх від інших ресурсів, які можуть бути націлені на міжособове або міжгрупове спілкування (чати, телеконференції, ICQ), займаються тільки зберіганням та пошуком інформації (електронні бібліотеки та бази даних) або пов'язані з іншими видами виробництва (наприклад, з електронною комерцією).

У ході аналізу засобів масової інформації нового виду було зафіксовано такі найсуттєвіші тенденції:

· українські інтернет-ЗМІ процедуру державної реєстрації не проходять, користуючись відсутністю правової бази з цього питання;

· засновниками інтернет-ЗМІ найчастіше є редакції ЗМІ, комерційні та їхній жанровий формат;

· сучасний період розвитку засобів масової інформації, особливо інтернет-ЗМІ, характеризується зміною структури категорії автора медіатексту, а також появою нового поняття - автор інтернет-тексту, який намагається підкреслити своєрідність свого бачення ситуації, свого підходу до формування оцінки факту або особи, намагається при цьому бути ближче до читача, виявляючи інтерес до людини, до її життя; отже, формується нова тенденція щодо категорії автора саме в інтернет-тексті - переважання в ній людини приватної, яка отримала врешті-решт свій особистісний простір, відчула в собі своє "я";

· професія журналіста з появою інтернету зазнає значних трансформацій: інтернет-журналіст повинен володіти навичками аналізу і структурування великого масиву інформації, володіти мережевими жанрами, вміти взаємодіяти з аудиторією, націленою насамперед на інтерактив, знати закони і психологічні особливості комунікації в мережі, її культуру, мову, мати уявлення про методи роботи в мережі, про особливості роботи веб-редакції і менеджменту ЗМІ в інтернеті;

· використання нових технологій у журналістиці викликає потребу у змінах підготовки журналістських кадрів;

· зміст сайтів свідчить про те, що вже склалася культура оформлення мережевих видань, і вони виділяються як повноцінні, самостійні засоби масової інформації.

Отже, специфіка мережевої журналістики полягає у глобальному поширенні інформації і глобальній аудиторії, у роботі в режимі реального часу, конвергенції, інтерактивності, гіпертекстуальності, мультимедійності, горизонтальних і вертикальних зв'язках, текстових основах, необмеженому архіві інформації, нелінійному характері споживання інформації, довільному часі доступу, можливості необмеженої кількості повторів перегляду, у форматі і компресії, а також персоналізації.

Досвід українських ЗМІ у використанні інтернету поки що скромніший, ніж у Росії, а тим більше у порівнянні з міжнародними мас-медіа, проте він є, і стрімко зростає. Тенденції у сфері інтернет-ЗМІ дозволяють прогнозувати подальший динамічний розвиток такого типу засобів масової інформації та його вплив на якість і ефективність медіапроцесів у суспільстві. Але прогрес у цій сфері буде залежати від змін у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, від розширення доступу до комп'ютерних технологій широкої аудиторії, від фактом залишається, що на медійному полі існує й інтенсивно розвивається новий вид інформаційної журналістської діяльності, який відкриває широкі можливості і перспективи для досліджень різних його сфер і напрямів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Артамонова І.М. Текстопороджувальні чинники медіатексту / І.М. Артамонова // Вісник Донецького університету. Серія Б. Гуманітарні науки. - Донецьк, 2003. - №2. - С.51-56.

2. Артамонова І.М. Комунікативна система "текст-інтерпретатор" у структурі знакового спілкування / І.М. Артамонова // Українська періодика: історія і сучасність. - Львів, 2003. - С.528-532.

3. Артамонова І.М. Комунікативна індивідуальність мовної особистості у сучасному медіатексті / І.М. Артамонова // Мова і культура. - К., 2003. - Вип. 6. - Т.2. Психологія мови і культури. Мова і засоби масової комунікації. - С.271-280.

4. Артамонова І.М. Ментальний простір газетного видання / І.М. Артамонова // Вісник Дніпропетровського університету. Літературознавство. Журналістика. - Дніпропетровськ, 2003. - Вип.6. - С.55-60.

5. Артамонова І.М. Текст газетного видання як системне явище / І.М. Артамонова // Восточноукраинский лингвистический сборник. - Донецк, 2004. - Вып. 9. - С.324-333.

6. Артамонова І.М. Медіатекст у структурі дискурсу мовної особистості / І.М. Артамонова // Вісник Сумського державного університету. Серія "Філологічні науки" - Суми, 2004. - №1(60) - С.165-170.

7. Артамонова І.М. Текстостворювальні аспекти кібержурналістики / І.М. Артамонова // Вісник Донецького університету. Серія Б. Гуманітарні науки. - Донецьк, 2005. - №1. - С.103-107.

8. Артамонова І.М. Ігрове кодування як структурний покажчик заголовкового комплексу в газеті / І.М. Артамонова // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия "Філологія". - Симферополь, 2006. - Т.19(58). - С.107-113.

9. Артамонова І.М. Ігрове кодування як структурний покажчик мотивуючих заголовків / І.М. Артамонова // Русский язык и литература. Проблемы изучения и преподавания в школе и вузе. - К., 2006. - С.104-110.

10. Артамонова І. М. Філософія газети / І.М. Артамонова // Держава та регіони: наук.-виробн. журнал. Запорізького ін-ту держ. та муніцип. управління. Серія "Гуманітарні науки". - Запоріжжя, 2006. - №2. - С.106-110.

11. Артамонова І.М. Ігрові стратегії газетних заголовків / І.М. Артамонова // Мова і культура. - К., 2007. - Вип. 9; Том XII(100). - С.42-50.

12. Артамонова І.М. Медіатекст сучасних ЗМІ / І.М. Артамонова // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - Харків, 2007. - №766. - С.120-123.

13. Артамонова І.М. Есе як жанр сучасної публіцистики / І.М. Артамонова // Українська журналістика: умови формування та перспективи розвитку: зб. наук. пр. - Черкаси, 2007. - Вип.7. -С.141-146.

14. Артамонова І.М. Філософсько-ірраціональні аспекти концепцій журналістики (А. Шопенгауер, Ф. Ніцше, З. Фройд) / І.М. Артамонова // Вісник Сумського державного університету. Серія "Філологічні науки". - Суми, 2007. - №1. Том 1. - С.5-10.

15. Артамонова І.М. Проблеми ефективності інтернет-ЗМІ / І.М. Артамонова // Інформаційне суспільство. - 2007. - Вип. 6. - С.27-34.

16. Артамонова І.М. Вербальний та іконічний комплекси як текстостворювальні чинники періодичного видання / І.М. Артамонова // Поліграфія і видавнича справа. - Львів, 2007. - Вип. №1(450). - С.77-84.

17. Артамонова І.М. Інтернет як специфічний тип мас-медійного тексту (на матеріалах українського сектору мережі) / І.М. Артамонова // Вісник Сумського державного університету. Серія "Філологічні науки". - Суми, 2007. - №2. - С.5-10.

18. Артамонова І.М. Актуальні тенденції дизайну сучасних періодичних видань / І.М. Артамонова // Культура народов Причерноморья: научный журнал / Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского. - Сімферополь, 2007. - №101. - С.5-8.

19. Артамонова І.М. Системні характеристики онлайнових та офлайнових ЗМІ / І.М. Артамонова // Вісник Сумського державного університету. Серія "Філологічні науки" - Суми, 2008. - №1. - С.181-189.

20. Артамонова І.М. Телебачення як чинник ефективного формування соціальних настроїв в українському суспільстві / І.М. Артамонова // Вісник Київського міжнародного університету (журналістика, медіалінгвістика, кінотелемистецтво). - К., 2008. - Вип. 6. - С.5-16.

21. Артамонова І. М. Професіоналізм журналіста: трансформація поняття / І.М. Артамонова // Наукові записки Інституту журналістики Київського національного університету ім.. Т.Шевченка. - 2008. - Т. 30. - С. 18-22.

22. Артамонова І.М. Жанри онлайнової журналістики / І.М. Артамонова // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия "Филология. Социальная коммуникация". - Симферополь, 2008. - Т.21(60), №1 - С.302-310.

23. Артамонова І.М. Проблеми типології Інтернет-ЗМІ у журналістикознавстві / І.М. Артамонова // Діалог. Медіа студії : зб. наук. праць. - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2008. - Вип.7. - С.63-78.

24. Артамонова І.М. Онлайнові та офлайнові ЗМІ: спільне та відмінне / І.М. Артамонова // Діалог. Медіа студії: зб. наук. праць. - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2009. - Вип.8. - С.86 -97.

25. Артамонова И.М. Деловые игры как реализация гибких моделей обучения / И.М. Артамонова // Вісник Донецького державного університету економіки і торгівлі. - Донецьк, 2000. - Вип.№5. - С.65-76.

26. Артамонова І.М. Засоби сегментації газетного видання тексту / І.М. Артамонова // Становление региональной журналистики. - Луганск, 2004. - Вып. 1. - С.37-42.

27. Артамонова И.М. Роль прецедентных феноменов в структуре и фукционировании языка масс-медиа в Украине / И.М. Артамонова, С.Б. Сереброва // Вісник Дон ДУЕТ. - Донецк, 2005. - №2(26). - С.129-138.

28. Артамонова И.М. Пресса национальных меньшинств Донбасса / И.М. Артамонова // Курсив-Луганськ: зб. наук. праць. - Луганськ, 2006. - Вип. 1. - С.10-14.

29. Артамонова І.М. Сучасний погляд на управління підприємствами друкованих ЗМІ / І.М. Артамонова // Вісник економічної науки України. - К., 2007. - №2(12). - С.224-226. - Рец. на кн. : Садеков А.А., Брадов В.В. Управление предприятиями печатных СМИ : маркетинговый подход. - Донецк: ДОНДУЕТ, 2007. - 190 с.

30. Артамонова І.М. Інтерактивність як головна тенденція сучасного телебачення / І.М. Артамонова // Творчі та організаційні особливості функціонування сучасного медійного простору: зб. наук. праць. - Тернопіль; Львів, 2008. - Т. 2. - С.10-14.

31. Артамонова І.М. Конвергенція засобів масової інформації на сучасному етапі / І.М. Артамонова // Збірник наукових праць Науково-дослідного центру періодики. - Львів, 2008. - С.156-170.

Матеріали конференцій

1. Артамонова І.М. Медіатекст: цілі та ефекти / І.М. Артамонова // Українська періодика: історія і сучасність: доп. і повідомл. десятої Всеукр. наук.-теорет. конф. (Львів, 31 жовт. - 1 лист. 2008 р.) / НАН України. ЛННБУ ім. В. Стефаника. Відділення "НДЦ періодики"; за ред.. М.М. Романюка. - Львів, 2008. - С. 489-494.

2. Артамонова І.М. Комунікативна індивідуальність особистості у сучасному медіа тексті / І.М. Артамонова // Семантика мови і тексту. - Івано-Франківськ, 2003. - С.35-38.

3. Артамонова И.М. Интертекстуальность в функционировании языковой личности / И.М. Артамонова // Средства массовой информации в современном мире. Петербургские чтения: материалы меж вуз. научно-практ. конф. - СПб. : Роза мира, 2003. - С.301-303.

4. Артамонова И.М. Сетевой текст в средствах массовой коммуникации / И.М. Артамонова // Когнитивные стили коммуникации. Теории и прикладные модели: доклады междунар. конф. (Крым, Партенит, 20-25 сент. 2004 г.). - Симферополь, 2004. - С.98-99.

5. Артамонова И.М. Социально-лингвальные характеристики террористического дискурса / И.М. Артамонова // Средства массовой информации в современном мире: конф. (Санкт-Петербург, 21-22 апр. 2004 г.). - СПб., 2004. - С.105.

6. Артамонова І.М. Основні тенденції розвитку мови преси на сучасному етапі / І.М. Артамонова // Українська журналістика в контексті доби: матеріали всеукр. науково-практичної конф. - Львів, 2004. - С.374-377.

7. Артамонова И.М. Демократический дискурс современных украинских СМИ / И.М. Артамонова // Средства массовой информации в современном мире: конф. (Санкт-Петербург, 20-21 апр. 2005г.). - СПб., 2005. - С.227-228.

8. Артамонова И.М. Политический дискурс в современных СМИ / И.М. Артамонова // Теория и практика обучения иностранных студентов в современных условиях: материалы научно-метод. конф. - Донецк, 2005. - С.22-24.

9. Артамонова И.М. Текст как иерархия коммуникативно-познавательных программ / И.М. Артамонова // Теория и практика обучения иностранных студентов в современных условиях: материалы научно-метод. конф. - Донецк, 2005. - С.34-36.

10. Артамонова И.М. Личностное сознание как функциональный базис текстовой деятельности / И.М. Артамонова // Теория и практика обучения иностранных студентов в современных условиях: материалы научно-метод. конф. - Донецк, 2005. - С.32-34.

11. Артамонова И.М. Диалогический текст - основа для создания модели русского языка / И.М. Артамонова // Текст: проблемы и перспективы. Аспекты изучения в целях преподавания РКИ: междунар. научно-метод. конф. - М., 1996. - С.33-44.

12. Артамонова И.М. Совершенствование системы тестирования русской интонации / И.М. Артамонова, А.Я. Белых // Материалы научной конференции. - Донецк, 2001. - С.8-10.

13. Артамонова И.М. К вопросу об описании сложного предложения в аспекте функциональной стилистики / И.М. Артамонова, Ван Яминь // Материалы научной конференции. - Донецк, 2001. - С.18-20.

14. Артамонова И.М Роль медиатекста в формировании картины мира иностранного студента / И.М. Артамонова // Теория и практика обучения иностранных студентов в современных. условиях: материалы междунар. научно-практ. конф. - Донецк, 2003. - С.293-295.

15. Артамонова И.М. Полифункциональность текста в процессе перевода / И.М. Артамонова, А.Я. Белых // Теория обучения иностранных студентов в современных. условиях: материалы научной конф. - Донецк, 2003. - С.14-16.

16. Артамонова І.М. Перспективи українського інтернет-телебачення / І.М. Артамонова // Матеріали наукової конференції професорсько-викладацького складу наукових співробітників і аспірантів Донецького національного університету за підсумками науково-дослідної роботи за період 2007-2008 рр. (Донецьк, 6 квіт. - 14 трав. 2008 р.). - Донецьк, 2009. - Т.2. Суспільно-гуманітарні науки. - 394 с.

17. Артамонова І.М. Інтернет-ЗМІ як нова парадигма теорії української журналістики / І.М. Артамонова // Соціальні комунікації сучасного світу: матеріали першої міжнар. конф. (м. Запоріжжя, 19-20 лютого 2009р.). - Запоріжжя, 2009. - С.44-47.

Размещено на Allbest.ru

...