Фаховий часопис для видавців: основні засади функціонування в контексті розвитку сучасної видавничої справи (світовий та український досвід)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Класичний приватний університет

УДК 655.5+002

Фаховий часопис для видавців: основні засади функціонування в контексті розвитку сучасної видавничої справи (світовий та український досвід)

Спеціальність 27.00.05 - теорія та історія видавничої справи і редагування

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з соціальних комунікацій

Дмитрів Лідія Йосифівна

Запоріжжя 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі видавничої справи і редагування Української академії друкарства Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

доктор філологічних наук, професор Зелінська Надія Віталіївна Українська академія друкарства завідувач кафедри видавничої справи і редагування

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор Галич Валентина Миколаївна Луганський національний університет імені Тараса Шевченка завідувач кафедри журналістики і видавничої справи

кандидат філологічних наук, доцент Шевченко Вікторія Едуардівна Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка доцент кафедри видавничої справи та редагування

Захист дисертації відбудеться “6” липня 2009 р. о 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.127.05 у Класичному приватному університеті за адресою: 69002, Запоріжжя, вул. Жуковського, 70 Б.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, Запоріжжя, вул. Жуковського, 70 Б.

Автореферат розіслано “4” червня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, к. філол. н., доцент Пономаренко Л. Г.

видавничий редагування часопис періодика

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Низькі показники українського книго- та пресовидання, спричинені масовим увезенням на територію України російських видань-конкурентів, брак належної фахової освіти у багатьох видавців, недофінансування випуску друкованої продукції, зорієнтованої на кращі європейські взірці, а, натомість, домінування видань, які обіцяють комерційний успіх, низький рівень культури читання власне якісної, хоч і нечисленної, української книги, та ін., - усе це, разом з відчутними наслідками загальних економічних негараздів, призвело до кризових явищ у видавничій галузі.

Як сфера суспільних відносин, сутність якої полягає у створенні, виготовленні та розповсюдженні друкованих видань, видавнича справа потребує упровадження нових проектів, яким би надавалася державна підтримка та які б підняли набуті, забуті теоретичні розробки минулого та сьогодення фахівців галузі на якісно новий рівень розвитку, визначили пріоритетні напрямки подальших досліджень галузі в умовах мінливого інформаційного суспільства і трансформації електронних ЗМІ.

Відтак, першочергового значення за час тривалої кількадесятирічної відсутності, набуває створення в Україні часопису для видавців. Адже більшість наукових розробок галузі розпорошена у періодичних органах і продовжуваних виданнях суміжних галузей та часописах політематичного характеру. Наявні збірники наукових праць -- “Українська періодика: історія та сучасність”, “Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника”, “Збірник праць кафедри української преси” тощо -- відповідно до особливостей тематичного наповнення та періодичності хоч і звертаються до проблем видавничої галузі, все ж неспроможні охопити левової частки наукових здобутків, одержаних науковцями та видавцями-практиками.

Зникнення із видавничого обігу власне науково-практичних та масових часописів, які, як і збірники наукових праць, містили хоча б оказіональні спеціальні рубрики галузі видавничої справи (“Книжковий огляд”, “Книжник review”, “Палітра друку”, “Друкарство” тощо), лише поглибило кризу спеціальної періодики із видавничої справи та редагування. Відповідно, станом на 2009 р., за повної відсутності в Україні єдиного періодичного органу для видавців, який би популяризував досягнення видавничої справи та редагування як науки й був зорієнтований на читача-фахівця, акумулював результати науково-дослідної діяльності фахівців галузі та сприяв веденню ними наукової комунікації, забезпечував стабільний масовий випуск якісного власне українського книжково-журнального надбання минулого і сучасності у контексті редакційної сфери сучасних ЗМІ, теоретично обґрунтованим та актуальним є нагальне заповнення вільного сегменту української фахової періодики.

Проблематика створення нового часопису для видавців галузі стисло зазначена у наукових джерелах та навчальній літературі для вищої школи за спеціальністю видавничої справи та редагування. Однак, незважаючи на доведену у наукових публікаціях дослідників української преси необхідність виходу пропонованого видання на території України від етапу здобуття Україною незалежності у 1991 р. (при тодішньому обігу у видавничому полі видань, наближених до видавничої справи), відсутність державної підтримки унаслідок економічної та фінансової скрути не посприяла здійсненню кроків до практичного втілення часопису в життя. Заходів, які б сприяли довговічності та стабільності видання в умовах сучасного видавничого руху, постійної диференціації обов'язків редактора як працівника видавничої структури та визначення ступеня його втручання в авторський текст, зміни суспільної свідомості як підсумку розвитку інтернет-технологій, які вивели ЗМІ на якісно новий щабель розвитку, -- розробки концепції майбутнього видання, його оптимальної моделі та чіткої структури, звернення до історичного досвіду і врахування зарубіжної практики організації та випуску періодичних видань.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов'язана з науковою проблематикою досліджень кафедри видавничої справи і редагування Української академії друкарства, зокрема: “Інформаційний маркетинг на книжковому ринку України” (2000-2005), “Створення сучасного інформаційного продукту: теоретичні і практичні проблеми” (2007-).

Мета дослідження -- розробити модель фахового часопису із видавничої справи і редагування на основі вивчення історичного досвіду вітчизняної та аналізу зарубіжної періодики, більшою чи меншою мірою дотичної до галузі видавничої справи та редагування, теоретичних засад творення періодичних видань в умовах функціонування сучасних ЗМІ -- зумовлює такі завдання:

1) визначити місце фахових періодичних видань із видавничої справи у сучасних українських ЗМІ;

2) провести комплексне дослідження історії формування та сучасності української періодики на підставі чинних видань галузі та суміжних видань книгознавчого комплексу, на шпальтах яких друкуються матеріали з видавничої справи та редагування;

3) обґрунтувати доцільність включення до ряду журнальних видань України якісно нового часопису для фахівців галузі та сформувати комплекс моделей часопису, необхідних для його стабільного випуску відповідно до реалій розвитку сучасних ЗМІ;

4) здійснити тематико-типологічний аналіз видавничої періодики країн ближнього зарубіжжя з метою виявлення основних закономірностей її успішного функціонування у сучасному світовому медіапросторі (на прикладі видавничих часописів Росії та Польщі);

5) на основі отриманих результатів розробити концепцію впровадження у видавничий обіг українського аналогу часопису з видавничої справи від видавничого задуму до видавничого втілення видання у його друкованому та електронному відповідниках.

Об'єктом дослідження обрано малодосліджені факти організації випуску українських та зарубіжних часописів, наближених до видавничої справи, у контексті творення сучасної фахової періодики.

Предметом дослідження стала сукупність моделей, закономірностей організації та можливостей функціонування пропонованого періодичного видання в українському медіапросторі зважаючи на поглиблення кризових явищ розвитку галузі.

Методи дослідження. Реалізація мети та завдання дисертаційної роботи обумовила застосування методів класифікації, системного аналізу та синтезу для виявлення стану української періодики, наближеної до видавничої справи, та побудови типологічної схеми як сукупності елементів об'єкта дослідження; методу аналогії при аналізі джерел зарубіжних країн, що мають першочергове значення для теоретичної та практичної частини дисертаційного дослідження. Історико-описовий, проблемно-хронологічний і порівняльно-історичний методи сприяли дослідженню виникнення, формування і розвитку вітчизняної та зарубіжної видавничої періодики та визначення ступеню їх важливості на кожному історичному етапі, завдяки чому було здійснено ряд тематичних публікацій та уведено до наукового обігу нові архівні документи, маловідомі опубліковані джерела. Послуговуючись методами моделювання, програмно-цільового планування і комплексного підходу у стратегії маркетингу, сформовано універсальну модель як комплекс дій та правил для вибору властивостей часопису “Ab Scriptum”, його зовнішнього та внутрішнього наповнення і шляхів дистрибуції до зацікавленого читача.

Наукова новизна результатів дослідження визначається темою, яка досі не була об'єктом комплексного наукового дослідження і належним чином не вивчена. Дисертаційне дослідження є комплексною працею, у якій на основі історичного досвіду видавничої періодики України та країн Європи розроблено видавничу концепцію як комплекс моделей побудови часопису “Ab Scriptum” для видавців.

Знакові наукові результати, які формують новизну наукового дослідження та особистий внесок авторки в розробку проблеми й виносяться на захист, викладено у таких положеннях:

вперше:

проаналізовано значення часописів із видавничої справи у медіапросторі європейського континенту;

сформовано комплекс визначальних ознак вітчизняних і зарубіжних власне видавничих часописів та наближених до них за тематико-типологічною схемою;

обґрунтовано низку дій та правил передбачувано успішного функціонування часопису для видавців на ринку української періодики від етапу його видавничого задуму до нових тенденцій дистрибуції;

визначено основні тенденції побудови електронного відповідника часопису для видавців з метою забезпечення його виходу на широкий загал фахівців галузі.

удосконалено:

типологічний аналіз сучасної наукової та фахової періодики з метою визначення особливостей її функціонування в умовах України;

типологію моделей фахових часописів для формування їх видавничої концепції;

набули подальшого розвитку:

теоретичні аспекти організації періодичного органу для фахівців видавничої галузі в умовах України;

дослідження витоків та передумов сучасного динамічного розвитку видавничої періодики у країнах Європи.

Теоретичне значення одержаних результатів дослідження визначено тим, що подальший розвиток отримали питання теорії створення нового часопису із видавничої справи і редагування на основі здійсненого тематико-типологічного аналізу обраної періодики та комплексу основних доцільних моделей для побудови фахових часописів загалом.

Практична значущість результатів дисертаційного дослідження полягає у можливості врахування отриманих результатів дисертаційного дослідження на етапі створення паралельної версії часопису у мережі Інтернет, а також організації нових видавничих проектів видавництвами фахової літератури.

Доцільним та практично необхідним є уведення у навчальний процес для студентів українських вищих навчальних закладів, у яких здійснюється підготовка фахівців з видавничого бізнесу, дисципліни “Видавнича періодика в Україні і світі”. Окремі положення практичної частини роботи, зокрема розробку концепції видання, можливо включити до навчальних планів дисциплін “Вступ до спеціальності”, “Основи редакційно-видавничої діяльності”, “Видавничий бізнес”, “Сучасний літературний та видавничий процес” та ін..

Особистий внесок здобувача. Дисертація виконана самостійно. Всі публікації підготовлено одноосібно. У контексті сучасних реалій видавничої справи та редагування на території України запропоновано один із шляхів виходу галузевої видавничої періодики із кризи.

Апробація результатів дисертації. Дисертаційна робота обговорювалася на засіданні кафедри видавничої справи і редагування Української академії друкарства, основні положення виголошувалися на звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу, наукових працівників і аспірантів Української академії друкарства (Львів, 2005, 2007). Апробація результатів відбувалася на 6 міжнародних, всеукраїнських та регіональних конференціях: ІІІ Тикторівських читаннях “Видавнича справа в сучасному світі: традиційне і новітнє” (Львів, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Українська журналістика та закономірності розвитку сучасного світового інформаційного простору” (Дніпропетровськ, 2005 р.); IV Тикторівських читаннях “Видавнича справа в Україні: міст між минулим і майбутнім” (Львів, 2006 р.); П'ятих Тикторівських читаннях “Видавнича справа та редагування в Україні: фах - наука - професійний вишкіл” (Львів, 2007); XVI Міжнародній науковій конференції молодих науковців “Наука і вища освіта” (Запоріжжя, 2008); Десятій Всеукраїнській науково-теоретичній конференції “Українська періодика: історія і сучасність” (Львів, 2008).

Обсяг і структура дисертації. Дисертацією є рукопис. Обсяг основного тексту 194 сторінки. Робота складається зі вступу, трьох розділів (8 пунктів та 11 підпунктів), висновків, списку використаних джерел (179 позицій) та 6 додатків.

Публікації. Основні результати дисертації викладені у 10 публікаціях, з яких 6 статей у фахових виданнях, 4 публікації у збірниках наукових праць матеріалів конференцій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано актуальність проблеми, ступінь наукового опрацювання теми, визначено мету і завдання, об'єкт і предмет дослідження, охарактеризовано методи наукового пошуку, розкрито наукову новизну та практичне значення дисертаційної роботи, встановлено її зв'язок з науковими програмами, темами, основний внесок здобувача, вказано форми апробації результатів дослідження.

У першому розділі -- “Типологічний та організаційний аспекти творення сучасної фахової періодики” -- досліджено особливості випуску фахових часописів у контексті трансформації сучасних ЗМІ внаслідок швидких темпів росту науково-технічного прогресу, а відтак всеширшого використання переваг електронних видань та мультимедіа. Адже в умовах інформаційного суспільства зросла потреба у налагодженні та постійній підтримці спеціальних комунікацій між фахівцями кожної галузі знань, інформуванні спільноти про результати здійснених тематичних досліджень для подальшого розвитку науки.

Поділений на два підрозділи -“Особливості типології сучасної наукової і фахової періодики” та “Теоретичні засади моделювання журнального номера”, - перший розділ є результатом класифікації й опрацювання широкого пласту наукових джерел із теорії та типології сучасних ЗМІ як сукупності підсистем, комплексу періодичних видань і місця фахових часописів у ньому. Відомості, викладені у ньому, у підсумку дають змогу, враховуючи реалії сучасного ринку, визначити та спрогнозувати вплив усіх чинників на організацію, випуск і дистрибуцію пропонованого часопису враховуючи реалії сучасного ринку.

У пункті 1.1.1. “Медіатипологія” простежено особливості підсистем сучасних ЗМІ, які забезпечують безперервність комунікаційного процесу у сучасному інформаційному суспільстві, визначено основні чинники впливу на них. Наголошено, що редакційна підсистема як організатор комунікативної функції ЗМІ є показником розвитку видавничої справи як галузі, що забезпечує появу якісних друкованих видань, класифікується на книжкові, газетні та журнальні типи, охоплює планування, моделювання і розробку концепцій видань, рецензування, редагування.

Особливості сучасних соціальних комунікацій в Україні в умовах мінливого інформаційного поля та у світовому вимірі, які мають важливе теоретико-методологічне значення для здійсненого дослідження, були враховані опираючись на монографії та публікації у науковій періодиці праць О. Антоник, Г. Глотової, О. Гриценко, Я. Засурського, Н. Зелінської, Б. Єсіна, В. Пісарека, В. Пузакової, В. Тулупова, Дж. Фетцнера, М. Шкондіна та ін.

У пункті 1.1.2. “Мікротипологія”, у контексті наукових комунікацій редакційної підсистеми ЗМІ, зважаючи на відсутність єдиної типології наукових та фахових часописів, зумовлену постійним розвитком науки, зміною їх соціальних функцій та методів дистрибуції, здійснено мікротипологічне комплексне дослідження даних часописів. Беручи до уваги різні підходи до розуміння фахового часопису як типу періодичного видання, виявлено відмінності типологічних ознак наукових і фахових часописів у системі наукових комунікацій. Враховано творчі пошуки дослідників минулого та вплив на загальноприйняті типологічні ознаки часописів реалій сучасного журнального випуску -- співвідношення читацьких потреб та пропозиції, випуск часописів для фахівців організаціями різних форм власності, звернення до електронних ЗМІ.

Особливості мікротипологічного аналізу наукових та фахових часописів як типів видань проаналізовано із врахуванням наукових досліджень Н. Зелінської, Л. Кавуненка, Дж. Ламберта, Є. Неміровського, А. Судина, А. Тертічного, В. Шевченко та ін.

Поділений на три пункти, підрозділ 1.2. “Теоретичні засади моделювання журнального номера” є основою для формування часопису як типу видання, оскільки вміщує теоретичні відомості щодо його організації від етапу видавничого задуму до практичного втілення часопису включаючи довгострокове планування та моделювання, формування оптимальної структури видання та подальше визначення основних пріоритетів тематичного наповнення, дослідження цільової аудиторії та налагодження двостороннього зв'язку із нею, що значною мірою забезпечує успіх кампанії часопису в умовах сучасного журнального ринку. Відповідно, пункт 1.2.1. “Визначення місії та цілей видавництва” конкретизує необхідні передумови для формування видавничого задуму у площині усього журнального видавництва, а звідси й подальших видавничих проектів, визначає основні зовнішні та внутрішні чинники впливу на нього.

Звертаючись до сучасної практики випуску фахових часописів у видавництвах різних країн, у пункті 1.2.2. “Основні аспекти наукової роботи секретаріату періодичного видання”, у зв'язку із постійними змінами редакційної підсистеми ЗМІ, ролі редактора та вимог до редакторських професій, розглянуто особливості організації роботи редакції та інших структурних підрозділів сучасного журнального видавництва. Своєю чергою доведено, що роботу редактора необхідно розглядати у комплексі здійснюваних ним функцій у межах виробничого та управлінського аспектів.

Пункт 1.2.3. “Моделі журнального номера” передбачає дослідження комплексу усіх обов'язкових та факультативних моделей періодичних видань для подальшого моделювання журнального номера пропонованого часопису для видавців. Теоретичною базою для написання підрозділу слугували дослідження Дж. Бутчерса, Я. Влодарчека, В. Галич, Г. Глотової, І. Мельника, М. Еріашвілі, Н. Зелінської, Т. Крайнікової, В. Різуна, К. Серажим, В. Теремко, М. Тимошика, В. Шевченко та ін.

У другому розділі -- “Досвід функціонування фахових видавничих часописів у країнах Європи: історія та сучасний стан” -- визначено та доведено першочергове значення фахових часописів із видавничої справи і редагування у світових інформаційних процесах, забезпеченні наукових комунікацій між фахівцями галузі та подальшого розвитку науки в Україні і світі. За основу дослідження фахової періодики із видавничої справи і редагування, із можливістю застосування отриманих результатів у подальшу видавничу практику якісно нового українського часопису для фахівців галузі, взято європейські часописи Росії та Польщі як держав, історично та культурно пов'язаних із Україною, та Великої Британії як одного із найбільших світових лідерів книго- і пресовипуску останніх сторіч. Враховано можливість застосування отриманих результатів у подальшій видавничій практиці якісно нового українського часопису для фахівців галузі.

У підрозділі 2.1. “Часописи із видавничої справи у сучасних комунікаційних процесах” наголошено, що фахові часописи із видавничої справи як галузі знань акумулюють інформацію про нові дослідження галузі різних країн світу, дають поштовх до впровадження нових перспективних проектів у друкованій формі та мережі Інтернет, якнайповніше висвітлюють сучасні тенденції підготовки різних видань до друку від ознайомлення із текстом авторського оригіналу та роботи з автором до дистрибуції та налагодження зв'язку із читачами. Підкреслено, що сутність часописів для фахівців галузі й у наданні оцінки випущеного інтелектуального продукту та зверненні до питань культури й якості видань в умовах стихійності ринку українського друкованого слова. Охарактеризовано перші часописи із видавничої справи на території Європи та випуск часописів галузі у ринкових умовах у ХХІ ст.

У підрозділі 2.2. “Російські часописи із видавничої справи у контексті їхнього тематико-типологічного аналізу” досліджено передумови започаткування видавничої періодики на території Росії з XVIII ст. -- часу утвердження принципів та методів процесу редагування та підготовки книжково-журнальних видань. Простежено перші спроби (у радянський період) створити часопис із матеріалами галузі для забезпечення комунікації між фахівцями та зацікавленими читачами. Здійснено тематико-типологічний аналіз поточної періодики галузі та встановлено, що представлені у секторі часописи належать до типу комплексних із оказіональними матеріалами до видавничої справи.

Підрозділ 2.3. “Польські часописи із видавничої справи у контексті їхнього тематико-типологічного аналізу” розпочато із дослідження передумов розвитку видавничої періодики Польщі. Досліджено розвиток типологічної схеми польських часописів у період реформи преси у середині XIX ст. Особливу увагу звернено на перші наукові дослідження із формування теоретичних засад редагування, які спричинили її швидкий розвиток як усвідомленої галузі знань, організовану наукову діяльність перших спілок та асоціацій польських видавців початку ХХ ст. У контексті реалій сучасної видавничої справи Польщі, за типологічними характеристиками досліджено ряд тематичних видань із матеріалами галузі, проаналізовано видавничі традиції єдиного фахового видавничого часопису “Wydawca”.

Підсумковий розділ 3 “Українські часописи із видавничої справи у контексті їхнього тематико-типологічного аналізу” є комплексним та містить як питання розвитку та типології українських часописів із оказіональними та постійними рубриками галузі, так і проблематику доцільності часопису для видавців в умовах українського інформаційного простору та окремі тематичні пункти, що стосуються розробки концепції майбутнього видання і особливостей його випуску.

У підрозділі 3.1 “Тематико-типологічний аналіз при формуванні моделі часопису для видавців” проведено дослідження засад та умов розвитку редакторського фаху, формування наукової та фахової літератури на території України та етнічних українських земель з ХІХ ст. Проведено аналіз видавничого репертуару часописів “Літературно-науковий вістник”, “Книгарь”, “Бібліологічні вісті”, “Нова книга”, у яких уперше публікувалося обговорення питань редакторської майстерності, гігієни та якості видань, економіки й організації книжкової справи.

Здійснено комплексне маркетингове дослідження сучасного стану української видавничої справи загалом та видавничої періодики зокрема, яке полягало у пошуку та систематизації групи часописів із постійними та оказіональними матеріалами щодо проблем галузі видавничої справи і редагування. За результатами проведеного дослідження доведено відсутність єдиного фахового часопису для фахівців видавничої галузі, виявлено заповнення даної ніші журнального ринку часописами із тяжінням до комплексу питань книгознавства, статистики друку та журналістики.

У підрозділі 3.2. “Доцільність створення фахового українського часопису для видавців” доведено, що вилучення із видавничого обігу часописів “Друкарство”, “Палітра друку”, “Книжковий огляд”, “Книжник review” не призвело до започаткування нових видавничих проектів, а лише посилило кризу у секторі фахової періодики із видавничої справи. Адже хаотичність та нечисленність публікацій тематичних досліджень, що з'являються на шпальтах наукових збірників, не дає змоги стабільно забезпечувати потреби видавничої справи як галузі та потребує уведення єдиного часопису, який би був розроблений фахівцями для фахівців та продовжив видавничі традиції часописів минулого.

Підрозділ 3.3. “Європейський досвід випуску часописів для видавців при формуванні оптимальної моделі для українського відповідника” акумулює найважливіші результати першого та другого розділів, які становлять теоретичну частину дисертаційного дослідження, необхідні для формування видавничої концепції та комплексу моделей для видавничого втілення пропонованого часопису “Ab Scriptum”. Складений із шести нижченаведених пунктів, об'єднаних поняттям видавничої концепції, підрозділ містить результати визначення поняття видавничої концепції, що обґрунтовує внесення подальших пропозицій.

Пункт 3.3.1. “Формат” пропонованого періодичного видання для видавців. Основні засади типологічної моделі” включає основні положення формування часопису як типу видання, його позиціювання на журнальному ринку та особливості двосторонньої співпраці із читацькою аудиторією. Складові часопису як типу видання представлені визначенням спрямованості часопису на цільову аудиторію, конкретизацію та обґрунтування назви часопису, цільове та читацьке призначення, налагодження контакту із читачем для більш ефективної роботи та вдалого продажу видання.

Пункт 3.3.2. “Змістова модель часопису „Ab Scriptum” як складова типологічної моделі” складається із пропозицій тематичного наповнення часопису для видавців, об'єднаних у рубрики й тематичні цикли як результатів аналізу кращих видавничих традицій російських, польських та британських часописів, які потребують продовження для заповнення вільної ніші видавничої періодики України.

Пункт 3.3.3. “Особливості жанрового втілення пропонованого часопису згідно із його тематичним наповненням”, із урахуванням реалій сьогодення, містить пропозиції й обґрунтування критеріїв вибору жанрових форм часопису для видавців відповідно до специфіки формату часопису як єдності пропонованих рубрик та тематичних циклів.

У пункті 3.3.4. “Особливості добору авторського активу часопису “Ab Scriptum” як складова його типологічної моделі”, на підставі кількісного аналізу провідних наукових установ України, які дотичні до галузі видавничої справи і редагування у науковій чи навчальній діяльності, теоретично обґрунтовано та сформовано перелік основних авторських сил для здійснення наукової комунікації та забезпечення процесу підготовки часопису та розширення його географії випуску.

Пункт 3.3.5. “Вибір формальних ознак для пропонованого часопису” визначає кількісні характеристики формату, обсягу та накладу видання, необхідні для забезпечення оптимальної величини продажу і передплати часопису з метою досягнення стабільності й самоокупності часопису у сучасних умовах журнального ринку.

Пункт 3.3.6. “Робота редактора над часописом “Ab Scriptum” базується на попередньо обґрунтованих принципах та правилах роботи над моделями журнального номера враховуючи світові тенденції та зміни до професії редактора, проілюстровані на прикладах поданих таблиць та стисло зазначає специфіку роботи редактора над часописом на кожній стадії його підготовки: особливості композиційно-графічної моделі, технічні характеристики та науково-довідковий апарат, розроблення рекламної, маркетингової стратегії та електронного доступу, (що винесено у тематичні додатки).

ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів дослідження великого за обсягом масиву видань дає підстави сформулювати такі висновки:

1. За цільовим призначенням фахові часописи є найдрібнішим, точковим різновидом спеціальної преси. Їхні визначальні ознаки полягають у вузькій тематичній спрямованості та високопрофесійності, адже вони висвітлюють всі аспекти розвитку певної професії та створені фахівцями для фахівців.

Всезростаючі потреби у створенні, переробленні та розповсюдженні інформації, які виникають у процесі масової комунікації, посприяли формуванню розгалуженої системи ЗМІ. Дослідження типології ЗМІ в українському та світовому контексті показало їх найбільшу трансформацію після входження у повсякденне життя суспільства мережі Інтернет та нових можливостей електронного видавництва, що змінило традиційний підхід до розуміння сукупності підсистем ЗМІ.

Розширення типологічної схеми сучасних ЗМІ у контексті медіатипології та мікротипологічного аналізу на прикладі країн близького зарубіжжя та Великої Британії, суміші типологічних ознак, покладених в основу класифікації часописів для підготовленого читача в умовах України, зумовлює пошук особливостей підготовки до друку схожих за функціями наукових та фахових часописів як об'єктів дисертаційного дослідження.

2. Тематико-типологічний аналіз української видавничої періодики ХІХ-ХХ ст. показав, що у тяжких соціально-політичних та економічних умовах, які визначали долю держави:

були закладені теоретичні основи галузі видавничої справи і редагування;

результати наукових пошуків були представлені комплексом книгознавчих та видавничих часописів “Книгарь”, “Бібліологічні вісті”, “Нова книга” та ін., у яких вперше обговорювались питання редакторської майстерності та підготовки видань високої якості.

Доведено, що тематичний та, частково, жанровий репертуар часописів того періоду фактично повністю збігається із сучасними проблемами галузі та набуває ще більшої актуальності у час кризи якісного українського книго- і пресодруку.

3. Зважаючи на масове зникнення часописів, які містили оказіональні рубрики до питань видавничої справи, обґрунтовано та доведено доцільність розробки комплексу журнальних моделей для вироблення оптимальної видавничої концепції та впровадження у видавничу практику часопису для видавців, який би задовольняв інтереси фахівців, підтримував наукову комунікацію та заповнив вільну нішу української періодики.

Сформовано комплекс моделей часопису, які відображають його профіль, необхідних для стабільного випуску часопису відповідно до реалій розвитку сучасних ЗМІ.

4. Аналіз історичного, тематико-типологічного аспектів формування та розвитку видавничої періодики показав, що у Великій Британії перші спроби налагодити випуск часопису із видавничої справи, у якому б піднімалися питання організації редакційно-видавничого процесу, датуються кінцем ХІХ ст. від випуску першого числа часопису “The Writer and the Reader” (1888 р.). Безперервний випуск фахових часописів галузі у цій країні зумовлений державною підтримкою книго- та пресодрукування, запровадженням спеціальних міжнародних програм та сприятливою політикою держав-сусідів, відкритістю доступу до інформаційних ресурсів, сильними позиціями англійської мови у різних сферах.

Серед низки російських часописів галузі немає єдиного часопису для видавців, який акумулював би теоретичні дослідження галузі у історичному та сучасному аспектах, інформував про нові досягнення та стан видавничих проектів. Єдині наукові збірники “Редактор и книга” та “Редактор и перевод”, які здійснювали спроби узагальнити та осмислити досвід роботи кращих редакторів, перестали виходити наприкінці 1980-х років. Відтак практичного значення для розвитку видавничої справи і редагування у Росії набувають часописи комплексного добору матеріалів, серед яких видавничій справі і редагуванню відведені оказіональні, рубрики.

Теоретичні засади редагування у Польщі були визначені на З'їзді істориків літератури, мовознавців та філологів у 1884 р. Упродовж усього ХХ ст. польська видавнича справа була представлена різноманітними фаховими часописами теоретичного та практичного значення, випущеними у світ за сприянням наукових інституцій та спілок видавців, які визначили подальший розвиток галузі. На сьогодні фахові питання із видавничої справи піднімає часопис “Wydawca”.

5. Сформовано комплекс обґрунтованих дій та правил, спрямованих на розробку оптимальної моделі українського часопису для видавців, які полягають у:

розробці формату пропонованого часопису та формулюванні основних засад його типологічної моделі як ядра усього видання;

визначенні основних тематичних напрямків змістової моделі часопису “Ab Scriptum” та авторського активу часопису як складових його типологічної моделі;

доборі жанрового складу часопису відповідно до його тематичного наповнення;

виборі оптимальних, згідно з економічними та фінансовими чинниками, які визначають розвиток видавничої справи і редагування в Україні, формальних ознак часопису для видавців;

визначенні основних засад роботи редактора над фаховим часописом “Ab Scriptum”, враховуючи динамічний розвиток видавничої справи у світі та зміщення акцентів у специфіці редакторських професій;

розгляді та врахуванні сучасних тенденцій ведення маркетингової політики пропонованого видання з метою розширення кількості читачів групами потенційних та стабільного виходу часопису на цільові ринки;

наголошенні на актуальності та доцільності створення електронної сторінки часопису із частково вільним доступом до ресурсів часопису “Ab Scriptum”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях

1. Піскозуб Л. Проблеми і перспективи ринку українських періодичних видань з видавничої справи / Л. Піскозуб // Вісник Дніпропетровського університету. Серія літературознавство. Журналістика. - 2006. - №.1. - С. 355-358.

2. Піскозуб Л. Часописи з видавничої справи та редагування у Польщі: тематико-типологічний аспект / Л. Піскозуб // Збірник праць науково-дослідного центру періодики: збірник / НАН України, Львівська наукова б-ка ім. В. Стефаника, Науково-дослідний центр періодики. - Львів, 2006. - Вип. 14. - С. 388-397.

3. Піскозуб Л. Засоби зацікавлення читача польської періодики із видавничої справи і редагування / Л. Піскозуб // Друкарство. - 2006. - № 5 (70). - C. 31-35.

4. Піскозуб Л. Російські журнали з видавничої справи / Л. Піскозуб // Поліграфія і видавнича справа. - 2007 - № 46. - С. 186-193.

5. Піскозуб Л. Журнал “Научная книга”: моделюючи український аналог / Л. Піскозуб // Поліграфія і видавнича справа. - 2008. - № 47 (1). - С. 60-68.

6. Дмитрів Л. Англійські часописи з видавничої справи і редагування у сучасних комунікаційних процесах / Л. Дмитрів // Діалог: медіа-студії: збірник наукових праць / За заг. ред. Александрова О. - Вип. 8. - Одеса: Астропринт, 2008. - С. 250-256.

Матеріали конференцій

7. Піскозуб Л. Особливості польського видавничого законодавства / Л. Піскозуб // Тези доповідей науково-технічної конференції професорсько-викладацького складу, наукових працівників і аспірантів УАД (5-8 лютого 2007 р.). - 2007. - С. 160.

8. Піскозуб Л. Передумови розвитку української видавничої періодики (за матеріалами часописів кінця ХІХ - першої половини ХХ ст.) / Л. Піскозуб // Українська періодика: історія та сучасність. Доповіді та повідомлення десятої Всеукраїнської науково-теоретичної конференції, Львів, 31 жовтня -1 листопада 2008 р. / За ред. М.М. Романюка. - Львів: ЛННБУ ім. В. Стефаника, 2008. - С. 159-167.

9. Піскозуб Л. Організація праці сучасного українського видавництва у системі видавничого менеджменту / Л. Піскозуб // Наука і вища освіта. Тези доповідей учасників ХVI Міжнародної наукової конференції молодих науковців. М. Запоріжжя. 17-18 квітня 2008 р.: У 4 т. - Класичний приватний університет. -- Запоріжжя: КПУ, 2008. - Т. 3. - С. 250-251.

10. Піскозуб Л. Основні моделі побудови журнального номера / Л. Піскозуб // Тези доповідей науково-технічної конференції професорсько-викладацького складу, наукових працівників і аспірантів УАД (3-6 лютого 2009 р.). - 2009. - С. 121.

АНОТАЦІЇ

Дмитрів Л.Й.: Фаховий часопис для видавців: основні засади функціонування в контексті розвитку сучасної видавничої справи (світовий та український досвід). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з соціальних комунікацій за спеціальністю 27.00.05 - теорія та історія видавничої справи і редагування. - Класичний приватний університет. - Запоріжжя, 2009.

У роботі подальшого теоретичного розвитку із пропозиціями щодо практичного втілення набула проблематика організації в Україні фахового часопису для видавців. Запропоновані підходи ґрунтуються на дослідженні особливостей побудови таких часописів на прикладі тематико-типологічного та історичного аналізу розвитку аналогів періодики Росії, Польщі та Великої Британії.

Проаналізовано структуру сучасних українських ЗМІ, доведено важливе історичне, соціальне й теоретичне значення видавничих часописів для розвитку галузі. Розроблено видавничу концепцію пропонованого часопису як комплекс моделей для його організації та практичного втілення.

Ключові слова: наукова комунікація, видавнича концепція, електронні ЗМІ, маркетингове дослідження, мікротипологія, модель видання, фаховий часопис, “Ab Scriptum”.

Дмытрив Л.Й. Профессиональный журнал для издателей: основные принципы функционирования в контексте развития современного издательского дела (зарубежный и украинский опыт). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук социальных коммуникаций по специальности 27.00.05 - теория и история издательской деятельности и редактирования. - Классический частный университет. - г. Запорожье, 2009.

В работе получила дальнейшее теоретическое развитие проблема организации на территории Украины нового профессионального журнала для издателей и работников отрасли издательского дела с предложениями практического воплощения. Предложенные подходы основаны на исследовании теории и практики построения профессиональных журналов по издательскому делу на примере теоретических разработок отечественных ученых и анализа профессиональной периодики стран ближнего зарубежья.

Проанализирована совокупность подсистем современных украинских СМИ, определено место периодической прессы и электронных СМИ в украинском информационном пространстве. В системе микротипологического анализа отслежены различия основных типологических признаков научных и профессиональных журналов для создания специальных коммуникаций между разными сообществами. Доказана и обоснована необходимость функционирования в системе украинских профессиональных журналов периодического органа по издательскому делу и редактированию.

Исследованы предпосылки развития теоретических основ выпуска первых профессиональных журналов по издательскому делу и редактированию в странах Европы -- России, Польши и Англии. Проведен тематический и типологический анализ профессиональных журналов отрасли, отслежены основные аспекты их организации, которые необходимо учитывать при создании украинского аналога.

Разработана издательская концепция предложенного журнала как комплекса моделей для его организации и практического внедрения от выбора типологической модели журнала, которая и есть его основным издательским замыслом, до методов распространения и рекламы различными каналами информации.

Ключевые слова: научная коммуникация, издательская концепция, электронные СМИ, маркетинговое исследование, микротипология, модель издания, профессиональный журнал, “Ab Scriptum”.

Dmytriv L.J. The professional journal for editors: the main principles of existance in the context of modern publishing business (ukrainian and world experience). - The manuscript.

Dissertation for the academic degree of the Candidate of Sciences (PhD) in social communication in the speciality 27.00.05 - theory and history of publishing and editing. - Classical Private University. - Zaporizhzhya, 2009.

The dissertation includes further theoretical development with suggestions of practical embodiment of the organization of Ukrainian journal about publishing business. Offered approach is based on the research of the development and construction of Russian, Polish and British analogues.

The dissertation consists of analysis of structure of Ukrainian media, the conception of the offered journal, it's organization and inculcation, made to improve the development of publishing business and prove giant historical, sociological and theoretical meaning of publishing periodicals.

Key-words: scientific communication, publishing conception, electronic media, market investigation, macrotypology, the model of the journal, professional journal, “Ab Scriptum”.

Размещено на Allbest.ru