Програми та вимоги до верстки газетних видань. Газетні заголовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Основні програми для верстки газетних видань

В даний час існують дві настільні видавничі системи, що стали стандартом в області цифрової додрукарської підготовки - PageMaker фірми Adobe і QuarkXPress компанії Quark Ink. Незважаючи на те, що обидві програми орієнтовані на вирішення одних і тих же завдань і володіють практично ідентичними можливостями, між ними є ряд досить істотних відмінностей. Тому в середовищі дизайнерів і фахівців з комп'ютерної верстки не вщухають суперечки з приводу того, що краще - QuarkXPress або PageMaker.

З появою одного з перших пакетів додрукарської підготовки - це був PageMaker фірми Aldus - стали реальністю повноцінні настільні видавничі системи. Через рік вийшла перша версія програми QuarkXPress, і з цього моменту між ними почалася боротьба за володіння титулом кращого продукту на ринку. На початку 90-х років QuarkXPress вдалося закріпитися в якості кращого інструменту для найвимогливіших користувачів, але після виходу в 1993 році версії 3.3 розвиток програми було майже заморожено - весь цей час компанія Quark безуспішно намагалася просунути свої продукти на нові ринки.

Тим часом PageMaker зробив потужний ривок вперед. Компанія Adobe придбала продукт у фірми Aldus і розробила дві нові версії, 6.0 та 6.5, в яких можливості програми були значно розширені, особливо в областях створення квітів, поліграфічної точності і елементів управління макетом - зокрема, з'явилися текстові та графічні фрейми.

У QuarkXPress основним елементом верстки є фрейм - блок, всередині якого може розташовуватися текст або графіка. На відміну від нього в PageMaker традиційно базовим елементом верстки є текстовий блок, а зображення поміщаються в публікацію вільно (аналогічний підхід використаний в CorelDRAW). Починаючи з версії 6.5, PageMaker підтримує фрейми, але вони грають лише допоміжну роль (так як у них, за великим рахунком, рідко виникає необхідність) і, відповідно, можливості налаштування текстового фрейму PageMaker поступаються аналогічним можливостям QuarkXPress.

У порівнянні з PageMaker, QuarkXPress має більш багатий арсенал спеціальних ефектів. Наприклад, в четвертій версії QuarkXPress додана функція створення тексту вздовж кривої Безьє або фрейму довільної форми. Крім того, додаток тепер дозволяє автоматично виконувати обтікання текстом обтрамочних контурів і альфа-каналів імпортованих зображень. У пакеті PageMaker створювати контур для обтікання його текстом доведеться вручну. QuarkXPress 4 дозволяє створювати текстові і образотворчі об'єкти за допомогою кривих Безьє. Хоча ці кошти не можуть служити повноцінною заміною спеціалізованими програмами створення векторної графіки, таким, як Adobe Illustrator або CorelDRAW, вони, тим не менш, цілком ефективні при створенні простих малюнків або графіки середньої складності. У програмі PageMaker еквівалентних функцій немає. Крім того, в QuarkXPress можна створювати градієнтні переходи і власні лінії і пунктири для контурів, а також малювати стрілки, чого, на жаль, не можна зробити в PageMaker (він дозволяє тільки вибрати тип лінії з палітри і задати необхідну товщину).

У пакеті QuarkXPress зручніше управляти вертикальним вирівнюванням тексту на сторінці. У ньому можна задати вертикальне вирівнювання, при якому проміжки між абзацами і / або інтерліньяж змінюються таким чином, щоб текст заповнював всю висоту колонки. Є можливість примусового вирівнювання за базовою сітці, тоді в сусідніх колонках текст буде автоматично вирівняний. Можливості вертикального вирівнювання тексту PageMaker більш обмежені, а його технологія вирівнювання тексту за базовою сітці досить трудомістка.

Одне з визнаних переваг пакета PageMaker над QuarkXPress - можливість використовувати верстви, яка дозволяє створювати кілька документів в одному. Оскільки шари можна включати і відключати вибірково, з'являється зручна можливість створювати багатомовні документи (тексти на різних мовах будуть розташовуватися на різних шарах). Можна також додати робочі нотатки (також на власному шарі) або прискорити друк, розміщуючи графіку на окремому шарі (і забороняючи його друк при виведенні чорнових пробних відбитків).

В обох пакетах є можливість створення складових кольорів, для чого використовується один і той же механізм управління кольором компанії Kodak. Тут пакет QuarkXPress має невелику перевагу, оскільки його функція багатобарвного кольору дозволяє змішувати колірні моделі. В області роботи з півтонами і налаштування колірного балансу QuarkXPress також має деяку перевагу, оскільки має більш широким діапазоном настроювання кольорів виводу. Однак на практиці немає необхідності змінювати колірний баланс зображень, імпортованих в пакети для верстки, так як всі необхідні операції з колірної і тонової корекції виробляються в спеціалізованих програмах, наприклад, в Photoshop.

Якщо розглядати рішення завдань імпортування графіки, то програма PageMaker має явну перевагу перед QuarkXPress. PageMaker підтримує набагато більше ключових форматів графічних файлів, ніж QuarkXPress, чиє відставання в цій області тягнеться роками. У той час як PageMaker дозволяє імпортувати навіть такі формати, як AutoCAD DXF, CGM, CorelDraw та фільми QuickTime, для QuarkXPress практично єдиним доступним форматом є EPS.

Крім того, завдяки здатності пакету PageMaker застосовувати до двійкового картками фільтри Photoshop, ця програма перевершує QuarkXPress і в обробці растрових зображень. Навіть у четвертій версії QuarkXPress, коли розробники звернули підвищену увагу на створення ілюстрацій, в програмі не з'явилися можливості маніпуляції з растровими зображеннями.

PageMaker має простий текстовий редактор, який дозволяє користувачам працювати з текстом в окремому вікні, де вони можуть налаштувати розмір і шрифт тексту, щоб поліпшити його читаність без зміни діючих атрибутів тексту макета. У програмі QuarkXPress цієї можливості не було ніколи. Пакет PageMaker володіє широкими можливостями редагування тексту, наприклад, дозволяє виконувати пошук і заміну кольору, відтінку, горизонтального масштабування, інтерліньяжу та розміру трекінгу тексту, у той час як в QuarkXPress таких функцій немає.

Важливою обставиною при порівнянні пакетів є те, що PageMaker забезпечує кращу підтримку імпорту тексту, допускаючи імпорт електронних таблиць Microsoft Excel і вихідних текстів HTML, чого позбавлений QuarkXPress. У PageMaker можна без проблем помістити будь-який текст, у той час як для того, щоб помістити текст в QuarkXPress, потрібно спочатку конвертувати його у формат *. rtf (інакше буде втрачено все форматування, задане в текстовому процесорі).

2. Види та призначення газетних заголовків

Заголовки матеріалів у газеті - один з найголовніших елементів, від їх характеру та оформлення залежить обличчя видання. Основна функція газетного заголовка - керувати увагою читача. Вони значною мірою визначають ефективність, дієвість матеріалів газетного номера.

Заголовок виступає складовою частиною, постійним елементом газети - незмінний, повсякденний, завжди присутній у номері.

Розмір і розміщення заголовка газети. Звичайно заголовок газети має постійний розмір. Іноді він розташовується по всій ширині першої шпальти одним довгим рядком. Такий заголовок надзвичайно ефективний, яскравий, добре виглядає. Проте в більшості газет заголовок займає лише частину всього формату шпальти, і такий варіант розміщення забезпечує додаткові можливості для оформлення першої сторінки, дозволяючи раціональніше використовувати місце поряд із заголовною частиною, а також переміщувати його на шпальті. При необхідності можна змінювати і розмір заголовка газети, але обов'язково зі збереженням його малюнка.

Традиційне розташування заголовка газети - вгорі зліва, (рис.1) над першими колонками першої сторінки, хоча в деяких газетах, особливо орієнтованих на молодіжну аудиторію, його щораз частіше поміщають в інші місця першої шпальти. (рис.2.)

Інколи заголовок зміщують униз (рис.3.), а на місці, що вивільнилося, на початку номера розмішують важливе повідомлення або актуальну інформаційну підбірку. Розташовувати заголовок дуже низько не рекомендується, щоб не порушити рівновагу матеріалів на сторінці. Категорично не варто зміщувати зі свого звичного місця заголовок, що займає всю ширину шпальти, - це можу розділити першу сторінку газети на дві частини, порушивши її цілісність.

Рис.1. Варіант розміщення заголовка над текстом

Рис.2. Варіант розміщення заголовка між колонками тексту

Рис.3. Варіант розміщення заголовка всередині тексту

У деяких газетах заголовну частину друкують (постійно або в окремих номерах) іншим кольором. Найчастіше так виділяють саму назву видання. Іноді кольорову плашку підкладають під заголовок. Колір може використовуватися як виділення заголовка цілком, так і для окремих його частин.

Призначення газетного заголовка:

- зацікавити читача, оскільки найперше, що впадає у вічі, це заголовки;

- стисло й виразно подати головну ідею публікації;

- привернути увагу читача до газетного матеріалу;

Якісний газетний заголовок:

- виражає єдність форми і змісту матеріалу;

- забезпечує актуальність і конкретність публікації;

- передає ставлення автора і редакції до описуваних подій, процесів, явищ;

- підкреслює значення повідомлюваного факту, отже, активно впливає на читача.

Якісний заголовок у газеті - це концентроване відображення основної ідеї твору, головної думки автора, однак відображення лаконічне, максимально стисле, чітке, конкретне.

За способом поліграфічного виконання всі заголовки в газеті поділяються на набірні та клішовані. Зазвичай використовують декілька заголовків, що різняться за своїм призначенням, роллю, яку вони відіграють на полосі.

Газетні заголовки поділяються на декілька типів:

- основні (або головні);

- підзаголовки;

- внутрішні підзаголовки;

- над заголовки;

- рубрики;

- шапки;

Основний (головний) заголовок Є органічною частиною газетного твору, одним з найважливіших засобів організації уваги читача. Він коротко й лаконічно виражає сутність ідеї публікації, створює про неї у читача чітке уявлення.

Внутрішній підзаголовок використовують для розчленування значного за розміром суцільного тексту публікації на окремі частини (розділи), щоб допомогти читачеві краще орієнтуватись у великому матеріалі.

Надзаголовок завжди конкретний, деталізує основний заголовок, наголошує на головній думці публікації. Інколи стисло висловлює ставлення до повідомлюваних фактів, сповіщає адресність виступу.

Розташовують над заголовок, як правило, двома-трьома рядками, набраними видільним вузьким шрифтом, над основним заголовком.

Рубрика - особливий рызновид газетного заголовка, що визначає тематичний напрям або характер матераілу, його жанрові особливості. Рубрика не розкриває змісту публікації, а в найзагальніших рисах вказуі на порушувані в них проблеми.

Значення рубрики у тому, що вона виконує не тільки інформаційну функцію, а й звертає увагу читача на матеріали, які відображають важливі теми сьогодення.

Шапка - один із типів заголовка, що об'єднує дукілька газетних публікацій, кожна з який має власне найменування. Призначення її - привернути увагу читача до розвороту, полоси, добірки (блока) матеріалів на актуальну політичну, економічну чи культурну тематику, виразно й стисло висловити загальну сутність певних матеріалів.

Епіграф - заголовний елемент, який безпосередньо долучається до тексту та пояснює характер публікації, її головну ідею. Епіграфом можуть служити не тільки цитати, а й самостійні повідомлення, створені автором, редакцією (наприклад, епіграф маже коментувати карикатуру).

Газетна практика показала доцільність поєднання заголовків різних видів в одному тексті. Рубрика розкриває напрям і характер публікації, основний (головний) заголовок дає уявлення про зміст, ідую матеріалу, підзаголовок уточнює цей зміст. Отже, читач отримує той мінімум інформації, що викликає інтерес до тексту.

Тобто йдеться про застосування комплексу заголовних відомостей: основного заголовка, підзаголовка, рубрики. Комплексні заголовки набувають у газетах все більшої популярності.

Відмові від поєднання різних заголовків погіршує оформлення газети, позбавляє її додаткових можливостей впливу га читацьку вудиторію. Однак не варто зловживати таким прийомом - надмір частей ого використання може призвести до нагромадження заголовків на газетній полосі. Зазвичай у газетах використовують сполучення двох видів заголовків - рубрики і звичайного заголовка чи заголовка й підзаголовка.

Розміщення заголовків на полосі повинно відповідати певним правилам. Є заголовки, набрані в один газетний рядок, у два, три й навіть більше. Це залежить в основному від кількості слів у заголовкові.

Чим більше рядків у заголовку, тим важче його оформити. Набраний великим шрифтом багаторядковий заголовок займає на полосі значну площу; він утворює чорну пляму, яку, щоб вона не виділялася на полосі надто різко, треба чимось зрівноважити. Отож багаторядкові заголовки рекомендується набирати меншими шрифтами.

газетний цифровий додрукарський заголовок

3. Композиція заголовків

Розміщення заголовків на газетних полосах, їх композиційно-графічне моделювання, шрифтове оформлення - це важлива справа, що потребує великих творчих зусиль. Існує декілька способів композиційного розташування заголовків на газетній полосі, у газетному номері.

1.Найпоширеніший - відкрита верстка заголовка. Це заголовок,розміщений над усім текстом. Його побудова не залежить від змісту, обсягу та місця матеріалу на полосі, а лише від кількості колонок, на яку розверстано публікацію.

До відкритої верстки належать знаки, формат яких є меншим, аніж формат матеріалу. У таких випадках частину тексту набирають в обробку.

Обробка - це частина тексту, набрана на зменшений формат для розміщення на вивільненій площі знаків, рубрик, ілюстрацій, таблиць. Бувають однобічними й двобічними.

2. Напіввідкрита верстка. Заголовок розміщують не над усіма колонками тексту, а тільки над їх частиною - ліворуч або праворуч угорі матеріалу, над опущеними колонками.

3. Закрита верстка заголовка. Заголовок знаходиться також угорі публікації, але між колонками тексту.

4. Напівглуха верстка заголовка, коли текст обрамляє заголовок із трьох боків.

5.Глуха верстка - текст обрамляє заголовок з усіх чотирьох боків. Заголовок розміщують усередині публікації. Його в редакціях називають «занурений». «Занурений» заголовок використовують для уникнення злиття з сусідніми, розташованим на одному рівні над текстами (наприклад, перерізу полоси). Можна скористатися глухою версткою («зануреним» залоговком) і тоді, коли треба якось «розрядити» текстовий масив («цеглину»). За будь-якого переміщення заголовка всередину тексту потрібно обов'язково вказувати початок матеріалу за допомогою ініціала.

Не рекомендується переносити всередину тексту той заголовок, формат якого дорівнює загальному форматові матеріалу: він «переріже» публікацію, відокремить верхню її частину від нижньої. Заголовок не варто опускати нижче від оптичного центра матеріалу, бо це порушить його пропорції. Не треба встановлювати його й унизу газетного тексту.

6. «Квартирка». Заголовок «квартиркою» вміщується всередині тексту на спеціальному білому просторі в лівій або правій верхній частині матеріалу, набирається в обробку і на формат, ширший від основного (стандартного). Такий заголовок може бути накритий зверху кількома рядками тексту (не менше двох).

7. Журнальна верстка - це коли газетний заголовок розміщують вертикально, літера під літерою. До такої верстки належить і заголовок, що «лежить» збоку тексту («лежачий» заголовок). Цей спосіб композиційного розташування заголовка вимагає застосування оборок або ж зменшення формату набору.

8. «Прапорцева» верстка. Це складна форма заголовка, що розміщується над більшою кількістю колонок, ніж їх забирає матеріал, до якого він належить. Наприклад, заголовок охоплює чотири або п'ять колонок, текст - лише одну чи дві. Цей ефективний спосіб оформлення використовується тоді, коли необхідно підкреслити актуальність і важливість порівняно невеликого матеріалу. Від інших публікацій заголовок-«прапорець» відокремлюють видільними лінійками; отже, він має вигляд прапора. «Прапорцева» верстка - складний засіб композиції заголовків.

9. Комбінований спосіб також належить до складних видів композиційного оформлення заголовків. «Шапка», скажімо, набрана кількома шрифтами різних кеглів.

Набирають рубрики шрифтом, як уже зазначалося, невеликого кегля (10-12-14 пунктів) і вміщують над заголовком, поряд із заголовком, підзаголовком. Шрифт рубрики має відрізняти від основної текстової гарнітури. Верстка рубрики має відрізнятися від основної текстової гарнітури. Верстка рубрик у газеті передбачає використання різних композиційних і видільних, а також набірно-графічних засобів.

Вимоги до оформлення заголовків можна згрупувати наступним чином. Заголовки, що складаються з двох або декількох рядків, повинні бути поділені на рядки за змістом.

Виключення заголовків можливе вліво по центру. При розподіленні заголовків на рядки не можна розділяти слова. При врізанні заголовків «квартиркою» втяжки і відступи на всіх полосах повинні бути однаковими.

Оптимальна висота «повітря» (висота кегля плюс верхня і нижня відбивки) залежить від складання заголовків прописними, нормальними чи капітельними буквами, від кількості рядків і кегля.

Різні схеми заголовних комплексів, що займають завширшки від однієї до декількох колонок, набираються за допомогою шаблонів і розміщуються у вигляді готових блоків на сторінках (полосах складання) відповідно до модульної сітки.

Размещено на Allbest.ru