Размещено на http://www.allbest.ru

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. КОЛОНКА. КОЛУМНІСТИКА. ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

1.1 Колумністика та колонка: визначення жанрової специфіки, порівняльний аналіз

1.2 Колонка: складові, специфіка, будова

РОЗДІЛ 2. СПЕЦИФІКА КОЛОНКИ РЕДАКТОРА В ЖУРНАЛІ «ФОКУС» (ЗА МАТЕРІАЛАМИ 2015 РОКУ)

2.1 Журнал «Фокус»: загальна характеристика, історія виникнення, інформаційна політика

2.2 Особливості колонки редактора у виданні «Фокус» (за матеріалами публікацій 2015 року)

ВИСНОВКИ

БІБЛІОГРАФІЯ

ВСТУП

Колонка - це один із найважливіших жанрів журналістської діяльності. Журналістський текст у жанрі колонки наштовхує читача на взаємодію, на занурення в себе задля осмислення тих проблем, над якими розмірковує автор, навіюючи читачеві певний настрій, передаючи емоцію, закодовану в публіцистичному образі. Колумністика - найчастіше атрибут якісної преси, яка робить свій вплив на суспільство інформованістю, аналітичністю, здатністю передбачати події. Крім того, якісна преса здатна впливати на умонастрої еліти, яка приймає важливі рішення.

Цей жанр викликає багато суперечок у науковців. Журналістикознавці сперечаються щодо визначення ролі й значення в журналістиці.

Після 90-х років, коли зникла залізна завіса, й в український журналістський простір хлинули деякі елементи західноєвропейської та американської моделей журналістики, теоретики та практики почали використовувати колонку. Вивчаючи цей жанр, деякі дослідники порівнюють його з коментарем, есе, нарисом, колишньою передовою статтею, або навіть просто називають її (колонку) рубрикою.

Зараз жанр колонки дуже популярний. Він відображає тенденції сучасного інформаційного простору. Це й процеси демократизації в суспільстві, й обізнаність сучасної людини в багатьох галузях життя та бажання поділитися інформацією.

Комунікативна стратегія сучасних ЗМІ створює сприятливі умови для рівноправного і безперервного діалогу з аудиторією. На перший план сьогодні висувається рівень авторитетності суб'єкта. Що й обумовлює актуальність існування авторської колонки, як особливого жанру журналістики.

Отже, актуальність даної курсової роботи полягає в популярності жанру авторської колонки, ефективності її використання, доречності при розкритті творчого потенціалу автора. Дослідження цього незвичайного жанру актуальне ще й тому, що колонка є важливим інструментом вираження думки з суспільно значущих подій та ефективним способом зв'язку з аудиторією. У сучасній журналістиці, яка все більше тяжіє до свободи слова і думки, жанр колонки має попит та є частим у використанні.

Предметом дослідження курсової роботи є специфіка колонки на шпальтах видання «Фокус».

Об'єктом дослідження - матеріали журналу «Фокус» у жанрі колонки за 2015 рік.

Мета роботи - дослідження різноманіття та специфіки колонки в журналі.

Для досягнення зазначеної мети ставилися наступні завдання:

- дати визначення понять колонка та колумністика;

- з'ясувати місце колонки серед журналістських жанрів;

- визначити особливості зазначеного жанру;

- дослідити специфіку колонки на сторінках журналу «Фокус»;

- детально проаналізувати матеріали в жанрі колонки на сторінках досліджуваного видання;

- проаналізувати проблематику колонки на сторінках досліджуваного видання;

- дослідити механізми та інструментарій впливу автора на читача.

Курсова робота складається зі змісту, вступу, двох розділів (теоретичного та практичного), бібліографії та висновків. У ході роботи нами було проведено вивчення та аналіз матеріалів щотижневого загальнополітичного журналу «Фокус» за 2015 рік.

колумністика колонка журнал фокус редактор

РОЗДІЛ 1. КОЛОНКА. КОЛУМНІСТИКА. ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

1.1 Колумністика та колонка: визначення жанрової специфіки, порівняльний аналіз

Сьогодні колонка - одна з найбільш затребуваних на сторінках ЗМІ текстових форм, яка в повній мірі віддзеркалює процеси, що відбуваються в сучасному інформаційному просторі.

Зокрема, широкого розповсюдження в ЗМІ набула колумністика як сукупність текстів з яскраво вираженим особистісним фактором. У результаті сучасні дослідники заговорили про формування новoго жанру - жанру колумністики. Її поява (як і поява будь-якого публіцистичного жанру) свідчить про вдосконалення комунікативних стратегій у системі ЗМІ і, зокрема, означає, що вітчизняна преса дедалі більше орієнтується на діалог зі своїми читачами.

Комунікативні стратегії сучасних засобів масової інформації створюють сприятливі умови для рівноправного і безперервного діалогу з аудиторією, у якому великого значення набуває авторитетність автора [35, с.19].

Варто зауважити різноманітність вживання понять колонка та колумністика. У науковому дискурсі зафіксовано кілька визначень до понять колумністика та колонка. Деякі вчені цілком ототожнюють окреслені терміни, розглядаючи їх як абсолютні синоніми. О. Цвєтаєва пропонує власне визначення «колумністики як новітньої жанрової форми репрезентації публіцистичних конструкцій сучасного медіа-тексту, що характеризуються високим рівнем використання постмодерністського інструментарію та авторитетністю автора-колумніста» [39, с.6]. Колонку дослідниця дефініює аналогічно: «Колонка в українській пресі - це новітня жанрова форма репрезентації публіцистичних конструкцій сучасного медіа-тексту» [39, с.12].

Майже ідентичні визначення до цих понять подає і С. Шебеліст: «Колумністика - один із різновидів есею, художньо-публіцистичний твір, невеликий за обсягом, довільної композиції, в якому головна увага зосереджена на регулярному висловленні суб'єктивних думок автора з приводу суспільно важливих чи особисто значущих явищ і подій» [41, с.40]; «колонка - це журналістський твір художньо-публіцистичного жанру, невеликий за обсягом, довільної композиції, в якому головна увага зосереджена на регулярному вираженні суб'єктивних думок автора з приводу суспільно важливих чи особисто значущих явищ і подій» [42, с.344].

На відміну від Цвєтаєвої та Шебеліста, І. Михайлин розмежовує термінологічні значення. Спільною дефінітивною основою у підходах науковців є ідентифікація колонки з видом есею. За твердженням журналістикознавця, «авторську колонку можна вважати особливим видом есею, як найбільш суб'єктивного художньо-публіцистичного жанру, де авторська концепція життя підпорядковує собі публіцистичний сюжет, добір фактів, логічних аргументів, художніх засобів, риторичних емоційних звернень до читача» [36, с.156], а «сукупність творів, надрукованих за певний час в стилі колонки - колумністикою» [35, с. 4].

Ще одним виразним підтвердженням неідентичності термінів колумністика та колонка є запропонована дефініція С. Ярцевої. Під колумністикою науковець розуміє «жанровий масив текстів, що асоціюється з особою автора й розміщуються в постійних авторських рубриках: коментар, есе, фейлетон, репліка та ін.»

В той час до поняття колонка російська дослідниця подає низку близьких та різнородних значень, що функціонують одночасно в сучасній теорії публіцистики:

- колонка як окремий стовпець на газетній смузі, як прийом виділення матеріалу за допомогою лінійок, заголовків, шрифтів;

- колонка як авторська рубрика (авторська колонка), що вміщує в собі тексти різних жанрів;

- колонка, як особливий жанр, що актуалізує особисте преживання автора з конкретного приводу у вигляді демонстрації точки зору автора [35, с.9].

Із запропонованих у журналістикознавстві визначень спробуємо окреслити розуміння поняття колумністика. Колумністика у вузькому значенні - сукупність суб'єктивно забарвлених аналітико-публіцистичних текстів, опублікованих у персональній рубриці колумніста (авторській колонці) упродовж певного часового проміжку. Колумністика у ширшому розумінні - це соціокомунікативний феномен, адекватний сучасним запитам суспільства та покликаний репрезентувати світоглядну позицію колумніста, його суб'єктивний погляд на значущі явища чи події [35, с.58].

Вищезазначені визначення чітко аргументують наші міркування щодо семантичної нетотожності понять колонка та колумністика. Та все ж, враховуючи аналіз колонки та колумністики, можна зазначити, що вони мають багато спільних ознак: яскраво виражена позиція автора, публіцистичний сюжет, суспільно важливий факт в основі, активне використання художніх засобів.

1.2 Колонка: складові, специфіка, будова

Питання ідентифікації авторської колонки вже тривалий час науково дискусійне. Одні дослідники теорії журналістики, зокрема, російський дослідник Ю. Гордєєв, говорять про те, що колонка може існувати лише як форма подачі матеріалу [32, с. 24]. Відомий український дослідник Олександр Тертичний не згадує її у своїх жанрових системах [38, с. 76]. Декотрі визначають колонку як форму коментаря або різновид есе [43, с. 27]. А російська дослідниця Олена Чернікова визнає можливість появи на місці колонки самостійного жанру [40, с. 54].

Існує кілька рис, завдяки яким можна визначити тексти, які називають авторськими колонками, як типологічну єдність. Це авторська суб'єктивність, яка переважає над фактом, та домінування автора над предметом відображення. У творі колумніст поступово доводить правильність своєї точки зору, при цьому роздуми у творі часто переплетені з особистими історіями з життя автора або його знайомих.

Колонка завжди відображає одну конкретну позицію. Чим гостріше та актуальніше колонка, тим більше суперечливих думок вона викликає. У колумністиці висловлюються з певної проблеми. Теоретичною базою для колонки може бути будь-що. Професійний колумніст вміє «красиво» розкрити навіть дуже складну проблему. Цьому допомагає й те, що колонка публіцистична, тому велика кількість колонок більше схожі на художні оповідання, ніж на журналістський текст. Колонка вбирає в себе елементи різних жанрів, намагаючись знайти свою нішу.

Варто зазначити, що раніше колонку зазвичай трактували як спосіб оформлення матеріалу на газетній шпальті. З огляду на сучасні тенденції розвитку та різноаспектність досліджень колумністики, можна перелічити ще й такі ототожнення авторської колонки в медіазнавстві: різновид нового журналізму, журналістика думок, вид пресоніфікованої публіцистики, аналітична журналістика, різновид художньої публіцистики, авторська журналістика тощо [33, с. 56].

Теоретичне осмислення матеріалу дає підстави констатувати, що сьогодні більшість науковців ідентифікує колонку як жанр чи рубрику. Переважно вчені дають жанрові визначення колонки: «Авторська колонка - жанр, що цілком представляє особу автора, його світогляд, спосіб мислення, думки, погляди, почуття й переживання» [36, с. 94]. «Це унікальний синтетичний жанр, зосереджений навколо репрезентації авторської оптики бачення світу, його проблем, інтенції виправлення світу, поліпшення його» [37, с.156] .

Колонка багато перейняла від традиційних жанрів публіцистики, перш за все - цікавість до авторитетного слова автора. Сама ідея авторської рубрики, яка передбачає яскраво виражене авторське «я» і високий ступінь свободи публіциста.

Також варто врахувати думку молодої дослідниці О. Деяк-Якобишин, яка вважає, що «авторська колонка, так само, як і колонка редактора, - це не жанр, а форма, в якій реалізується або певний «чистий» жанр, або сплав жанрів» [34, с.181].

Розглянувши колонку з наукової точки зору, вважаємо, що колонка може бути водночас і симбіозним жанром журналістики, і формою реалізації різножанрових текстів колумністики.

Колонка як жанр має свої ознаки. А саме:

1. Предмет колонки - особисте переживання автора через актуальну на його думку проблему.

2. Функція - демонстрація погляду автора у зв'язку з певною ситуацією з метою звернути увагу аудиторії не лише на саму ситуацію, а й на характер її оцінки.

3. Метод - образний аналіз, тобто поєднання аналізу (виявлення взаємозв'язків предмета, причин, наслідків, їх оцінка, прогноз розвитку) та художнього узагальнення.

4. Зміст. За змістовим наповненням колонка - це система переживань, породжених фактами, подіями чи явищами, з якими автор зіштовхується безпосередньо, або які здаються йому актуальними на даний момент (багато колонок прив'язані до певних події і дат). Так як основним у колонці є не факт, а ставлення автора до нього.

5. Форма. За своєю формою колонка - вільна розповідь, що містить елементи різних жанрів, від замітки до есе. Ключовими прийомами інтимізації в колонці є імітація усного мовлення, використання експресивної лексики, розмовного жанру [ 35, с. 16].

Найбільш полемічною є жанрова специфіка колонки: належність її до аналітико-публіцистичного чи художньо-публіцистичного спрямування, до аналітичної чи художньої публіцистики. Окремі медіазнавці ідентифікують колонку тільки з рубрикою чи просто з формою подання матеріалу та не відносять її до жанру. Втім ідеться про одне й те ж поняття - колумністичний текст під різним кутом наукового розгляду [33, с. 60].

На наш погляд, колонка може паралельно функціонувати як жанр і як рубрика та бути при цьому формою персоналізованої журналістики. Попри спірність визначень, вони базуються на спільних поняттях.

РОЗДІЛ 2. СПЕЦИФІКА КОЛОНКИ РЕДАКТОРА В ЖУРНАЛІ «ФОКУС»

2.1 Журнал «Фокус»: загальна характеристика, історія виникнення, інформаційна політика

У другій частині роботи перед нами постає завдання проаналізувати колонки редактора в журналі «Фокус», його специфіку та особливості.

«Фокус» («Тижневик Фокус») - щотижневий український російськомовний загальнонаціональний соціально-політичний журнал і щоденний новинний інтернет-ресурс.

Девіз: Кожна деталь має значення.

Наклад журналу - 32 000 примірників. Видається з 30 вересня 2006 року.

Тижневик «Фокус» - загальнонаціональний журнал, який виходить в 40 містах України.

Цільова аудиторія - забезпечені жителі мегаполісів 25-45 років. Журнал виходить щоп'ятниці на 84 повноколірних глянцевих шпальтах.

З початку свого видання «Фокус» - проект групи компаній «Український Медіа Холдинг», президент якого відомий український медіа магнат Борис Ложкін. За словами Бориса Ложкіна , «Фокус» - журнал про найважливіші події, що сталися в Україні і світі впродовж тижня. Мета проекту - дати зайнятій людині змогу сфокусуватися на найважливішому, дізнатися думку компетентних експертів, одержати розумний прогноз на майбутнє. «Фокус» як класичний news magazine - добре ілюстрований, емоційний, глибокий журнал, який цікаво читати.

«Тижневик «Фокус» стане зразком нової незалежної журналістики, кращих ідей, якісної фотографії і висококласного дизайну» - наголосив Ложкін, коментуючи вихід першого номеру видання.

Тематика. Видання надає читачеві актуальну аналітичну інформацію про події в країні в діловому форматі.

Знаковими для видання є спецпроекти та рейтинги: «200 найбагатших людей», «100 впливових жінок», «200 впливових українців», «Школи», «Кращі міста для життя в Україні», «Сучасне мистецтво», «Вузи».

Редакція випускає спеціальні додатки з аналітикою ринку нерухомості, авто та IT-технологій. 4 рази на рік у світ виходять випуски «Фокус. Красивая страна», редакційні матеріали яких присвячені винятково подорожам та популярним туристичним маршрутам країни.

Редакція. Першим головним редактором видання був Вахтанг Кіпіані. З 2012 року редакцію журналу очолює головний редактор Яна Мойсєєнкова. Наприкінці 2013 року завдяки істотним кадровим змінам штат видання зазнав радикальних змін. Редакція поповнилася професійними журналістами з видань «Кореспондент», «Тиждень.ua», «Forbes», інтернет-видання «Лівий Берег».

З червня 2013 року проектом володіє група компаній Vertex United., що належить Борису Кауфману. В офіційному прес-релізі про угоду група Vertex United заявила про свій намір розвивати «Фокус» як авторитетне джерело актуальної ділової інформації і підтримувати стандарти незалежної журналістики, прийняті у видання [44].

2.2 Особливості колонки редактора у виданні «Фокус» (за матеріалами публікацій 2015 року)

Колонка редактора в журналі «Фокус» завжди розміщена на першій шпальті. Її доповнюють фото або картинка, що яскраво та виразно ілюструють головні події або ситуацію в країні за минувший тиждень. Також на сторінці з колонкою редактора розміщено цитату відомих політичних діячів, філософів, письменників. Обсяг зазвичай 2,5-5 тисяч знаків.

Особливістю колонки редактора у виданні «Фокус» є те, що кожного номеру її пишуть редактори або оглядачі інших відділів. Це дає змогу зрозуміти не лише позицію головного редактора Яни Мойсєєнкової, а й інших працівників журналу.

«Фокус» - щотижневе видання, тож за 2015 рік ми розглянули найбільш цікаві за своєю структурою та змістом колонки редактора в 50 журналах.

Автором колонки в першому журналі 2015 року є головний редактор Яна Мойсєєнкова. Колонка має назву «Пять шагов к мечте». Вона впевнена, що для того щоб жити в європейській Україні, потрібно виконати п'ять умов упродовж нового 2015 року. У колонці автор звертається до керівництва держави і наголошує на п'яти кроках, які повинна зробити українська влада задля досягнення цієї самої мрії - процвітаючої країни. П'ять кроків до миру, на думку головного редактора, - це боротьба з корупцією, вирішення податкового питання, виконання передвиборних обіцянок, реформа Збройних сил. У колонці авторка яскраво висловлює свою позицію і аргументує запропоновані дії [6 , c. 2].

У колонці наступного номера оглядач відділу «Большая тема» Дмитро Синяк висвітлює воєнні дії, їх вплив на громадян та власну позицію на цей рахунок. Автор говорить про те що, падіння цін на нафту та війна, яка затягнулася, не входили в плани «маленького чоловічка» з Кремля. Дмитро Синяк наголошує, що Україна на стан січня 2015 схожа на будинок, який знаходиться на капремонті: його хочуть зупинити через складнощі, але долають їх і йдуть далі. Наголошує на своїй позиції: «Я не здамся», і закликає кожного на неї ставати [11, с. 2].

Наступні колонки у лютневих випусках журналу яскраво висвітлюють головні події та проблеми лютого 2015. Так у колонці, що має назву «Не поднять руку», Михайло Кригель присвятив роковинам Освенцима. Автор наголошує на тому, що під час трагічних подій весь світ мовчав і, навіть, сприяв геноциду євреїв. Ключовою в колонці є розповідь про солдата, який закохався у єврейку. Він єдиний серед тисяч солдат, які вскинули руку в привітанні Гітлера, схрестив руки на грудях. Посил, який несе колонка: кожен із нас може мати свою позицію, незважаючи на думку маси [1, с. 2].

Хвиля «Ленінопадів» захлеснула Україну впродовж 2014-2015 років. У одному з міст гроші, отримані від переплавки «символів епохи» відправили на купівлю двох позашляховиків для бійців АТО. Автор розповідає про те, що «ленінопади» розділили громадян, які мають свої стійкі позиції щодо «радянської пам'яті» [14, с. 2].

У лютому 2015 року українці вшанували загиблих у трагічних подіях на річниці Революції Гідності. Колонка Дмитра Фіоника «Смерть по недоразумению» розповідає про смерть журналіста з Донбасу, який був добровольцем сепаратистського батальйону. Автор підсумовує результати перемовин у Мінську та говорить про те, що Путін краде життя в цілого покоління своїх прибічників [21, с. 2].

Також роковинам Революції Гідності присвячена колонка у лютневому номері журналу «Рожденные революцией». Сергій Литвиненко підіймає питання Майдану та його ефекту. Через призму історії чоловіка, який ніколи не вважав себе українцем та не підтримував ідей Майдану, поїхав на Майдан після розстрілу на Інститутській, а згодом пішов добровольцем до АТО. Майдан назавжди поміняв більшість українців, громадяни зрозуміли можливість і бажання міняти країну [4, с. 2].

Колонка березневого журналу продовжує тему Революції Гідності, боротьби та майбутнього України. Колонка Дмитра Синяка, оглядача відділу «Большая тема» має назву «Бороться, чтобы выжить». У ній автор розповідає про агресію РФ у всіх сферах: диверсанти, що підривають міни у містах, дипломатів, спецпризначенців. Порівнює ситуацію в Україні з агресією Гітлера в Чехословаччині та Мусоліні в Албанії. Автор закликає жити і боротися, бо, на його думку, це єдиний шлях для українців [10, с. 2].

Також у березневому журналі у колонці «Восьмимартовские» автор розмірковує над долею Надії Савченко, її роль для країни. Наголошує на тому, що країна повинна боротися і жити як сильна духом льотчиця, бо «надія не вмирає». Колонці передує фото Савченко за гратами [16, с. 2].

У колонці «Спроси его, Зураб!» автор розмірковує над першим що недільним випуском інтерв'ю з президентом. Леонід Швець порівнює цей крок Порошенко із серіалом, наповненим драматизмом та з складним сюжетом [28, с. 2].

Автор Тетяна Селезньова у колонці під назвою «Лагідна інтервенція» наголошує, що події та проблеми в Україні, відомі російським громадянам. Вони змогли уловити головний посил революції і підтримують Україну [7, с. 2].

Політична ситуація в Україні дуже пильно розглядається авторами колонок у «Фокусі». Вони, не боячись критикувати як владу так і бізнес, розмірковують над роллю бізнесу в нинішній ситуації країни. Так в колонці «Игры патриотов». Автор наголошує на тому, що зараз ми у тій ситуації, коли патріотизм може перерости в зраду. І бізнесмени, які спонсорують добровольчі батальйони, можуть розвернути їх проти держави. Як доказ цього - ілюстрація розпаду Київської Русі та Речі Посполитої через внутрішні чвари [9, с. 2].

Питання патріотизму та шляху, яким варто йти українцям, гостро стоїть у багатьох колонках. Так, наприклад, в колонці «Быть честным» Станіслав Мірошніченко через призму історії своєї подруги «цікавої» Віки, яка сказала, що ні в що не вірить, і поїхала до РФ. Автор говорить, що вони зробили свій вибір і стали принаймні чесними [5, с. 2].

Журналісти «Фокуса» критикують владу і роздумують над її діями та реформами. Яскравий приклад - колонка Леоніда Швеця «Посадили за смешное». На прикладі найбагатшої людини Румунії, бізнесмена, якого посадили за грати за незаконне фінансування президентської кампанії. Автор ставить запитання чи можна уявити таку справу в Україні, розмірковує про європейський шлях для України [27, с. 2].

Колонки в травневих номерах журналу колонки присвячені річниці Великої світової війни та проведення паралелі з воєнними діями в країні. Олександр Шульман у колонці «Остаться в живих» розповідає про велику пожежу, яка охопила Далекий Схід РФ. Автор наголошує, що з тих країв приїхали загарбники України. Але закликає, що ми повинні залишатись людьмиі співчувати, незважаючи ні на що [30, с. 2].

Серйозні роздуми з приводу ролі Великої світової війни можна побачити в колонці Дмитра Синяка «Выйти из окопа». Автор розмислює над війною з різних «окопів». Робить висновок, що немає ні переможців, ні переможених. Є велика трагедія людства. А День перемоги дуже сумнівний. Краще шанувати в цей день пам'ять про загиблих [8, с. 2].

Тему війни продовжує у своїй колонці військовий журналіст Шульман. У колонці, яка має назву «Неизвестные герои» автор говорить, що у всі часи солдат нагороджували бойовими відзнаками. Зараз ця традиція втрачена [31, с. 2].

Напруженні воєнні стосунки та інформаційна війна між Росією та Україною є провідною темою колонки Леоніда Швеця «Лень доказывать». На прикладі справи російських десантників в полоні українських військових автор показує як РФ стирає у інформаційному просторі сліди своїх дій [24, с. 2].

Тему діяльності післяреволюційного парламенту, що замість покладеної на нього місії розірвати злочинну систему, що створив режим Януковича, поводять себе як журналісти: критикують, розказують в ФБ наскільки все погано, розглядає в своїй колонці «Герои Фейсбука» Дмитро Синяк [17, с. 2].

Ситуацію, що склалася в РФ, її зовнішню політику розглядає Л. Швець у колонці «Что убивает Россию?». Автор наголошує, що антизахідна позиція, аморально-вольові методи РФ, руйнують її зсередини. Швець говорить, що це приклад для України того, як не треба робити [26, с. 2].

Важливу тему реформ піднято в трьох послідовних колонках різних авторів. У колонці «Ускоритель реформ» порівнює Україну із Сингапуром. Говорить про те, що в Сингапурі «середньовічні» покарання, які діють. А Україна - демократична країна, в якій громадяни плюють собі під ноги. Автор наголошує, що на шляху реформ не має бути компромісів [12, с. 2]. У колонці «Дорога в рай» журналіст аналізує реформи, що вже зроблені: «діамантові» прокурори, справа з Госавіаслужбою, поліція [18, с. 2]. Призначення російської реформаторки Марії Гайдар стало темою колонки «Гайдар шагает впереди». Автор говорить, що її призначення - це тролінг РФ Міхеїлом Саакашвілі, якій створює «команду мрій», кожен член котрою мріє повернутися до своєї країни переможцем [23, с. 2].

Тема російського впливу і російської пропаганди дуже часта для колонок «Фокуса». Так у колонці «Российские уроки» публіцист Леонід Швець говорить, що найкращою забавою для українців стала розвага над абсурдом зі сторони РФ. Росія демонструє приклади як не можна себе позиціонувати і вести [29, с. 2].

Поведінку українців під час стану війни описує Михайло Кригель у колонці «Когда говорят пушки». Він описує колективну ідейну боротьбу проти ворога. Та війну в середині суспільства, коли йде постійний пошук ворога серед своїх. Автор зазначає, що потрібно помовчати, щоб почути один одного і припинити чвари [2, с. 2]. Також поведінкою українців, але вже щодо реформ, переймається автор колонки «О дураках и большинстве». Автор розглядає дві петиції до президента України: «Про призначення Ю. Тимошенко послом у Гондурасі» і «Про звільнення М. Саакашвілі». На думку автора, реакція на ці дві петиції показує інтелектуальний рівень українського суспільства [13, с. 2].

Стан реформ продовжує розглядати Л. Швець у колонці «Революція справедливості». На прикладі ажіотажу над арештом одіозного нардепа І. Мосійчука в провладних колах, який все ж таки не набув очікуваного захвату в суспільстві. Автор наголошує, що показові затримання недогодних президентові осіб його ж «ручними» керівниками структур - це не те, за що боровся Майдан [25, с. 2].

Зомбованість російського суспільства стала головною темою колонки «Агония красного человека». Приводом стало отримання Нобелівської премії авторки «Конец красного человека». Коментуючи книгу, автор зазначає, що вона про «обломки країни, якої нема». «Красна» людина - це шаблон зазомбованого громадянина РФ, який думає тільки завдяки пропаганді ТБ, і в тренді якого світогляд і принципи РССР [15, с. 2].

Головну тему реформ продовжує Д. Фіоник о колонці «Несчастный случай на стройке». Приводом стало затримання Г. Корбана, як людини. Автор говорить, що допущення до публічної політики осіб, що мають сумнівне минуле при режимі Януковича, може принести негативний результат [20, с. 2].

Взаємодії і реакцію суспільства на реформи описано в колонці «Общественное место». Автор зазначає, що сучасне суспільство стало більш прискіпливим до реформ і активне бере участь, наприклад, у подоланні корупції. Автор наголошує, що ми зробили важливий крок, адже зараз і суспільство і ЗМІ впивають на затримання корупціонерів [3, с. 2].

Гучна сварка і обливання водою між Арсеном Аваковим і Міхеїлом Саакашвілі стала предметом колонки «Горячая кровь», у якій автор аналізує результати допущення до влади іноземців, а саме Саакашвілі. Його вплив на українську політику, реформи та відносини з прем'єром. Автор робить висновок, що цей конфлікт яскраво демонструє крах старої системи управління [22, с. 2].

Остання колонка журналу в 2015 році має назву «Ми идем по плану». У ній автор робить підсумок подіям за рік і роздумує над їх місцем в історії розвитку країни. Автор зазначає, що, незважаючи на результати, почуття перемоги відсутнє. За його словами, за два роки Україна подолала сторічний шлях інших європейських країн. І нам залишився головний квест - квест на витривалість [19, с. 2].

Ще однією важливою частиною нашого дослідження є тематика колонок у виданні. Ми підрахували кількість колонок на воєнну, реформаторську, політичну, суспільну, культурну, та антипропагандистську тематику. Варто зауважити, що кожна колонка висвітлює одразу декілька тем. Так воєнній тематиці присвячено 51,6 %, реформаторській - 45,2 %, політичній - 96,8 %, суспільній - 54,8 %, культурній - 6,5 %, антипропагандистській - 90,3 %.

Підсумовуючи, варто зазначити, що колонки в «Фокусі» мають свій особливий стиль та специфіку. Вони гострополітичні та суспільно важливі. Автори коментують та аналізують політичні кроки президента, реформи, ситуацію в АТО, моральне та психологічне становище громадян, політичні та суспільні віяння, критикують та дають свої поради.

Наскрізною темою колонок є протистояння російській пропаганді. Майже в усіх текстах автори аналізують інформаційне поле РФ і намагаються об'єктивно розібратися, де правда, а де антиукраїнська пропаганда, аргументуючи висновки фактами.

Отже, проаналізувавши тематику колонок в журналі «Фокус», можна зробити висновок, що переважна більшість колонок висвітлює політичну тематику. Також значна більшість колонок написана з метою протистояння російській пропаганді. Теми війни, реформ та суспільства розглянуті рівною мірою. Найменша кількість колонок мають культурну тематику.

Також варто сказати про те, що іноді, розглядаючи резонансні події та теми, що стоїть на порядку денному, автори ігноруюють інші важливі події.

Як висновок, слід зазначити, що кожна розглянута колонка «Фокуса» є професіональним журналістським матеріалом, відповідає вимогам жанру, є актуальною та суспільно важливою, дає відповіді на найважливіші запитання.

Отже, дослідивши колонки в журналі «Фокус» за 2015 рік, можна зробити наступні висновки щодо структури та будови колонок:

- Ілюстраціями до колонок найчастіше служили фото, що підкреслювали думку в колонці, а також влучні висловлювання та цитати відомих політиків та філософів, зокрема Ж. П. Сартра, Арістотеля, Дж. Пайета, М. Саакашвілі.

- Заголовки завжди дуже влучно виражають головну думку тексту. Лаконічні та загадкові, вони інтригують, привертають увагу та породжують інтерес, що змушує прочитати матеріал.

- Колонки написані у різних стилях мовлення: публіцистичному, розмовному, художньому.

- Автори задля встановлення діалогу з читачем використовують різні стратегії і застосовують різні інструменти. Серед них є наступні:

1. Тексти містять багато кличних речень, які, як правило, виражають емоції та почуття. Из Фейсбка выглянула смерть!; Но цель его еще страшнее - искалечить судьбы всех украинцев! [20, c. 2].

2. Активно використані експресивні синтаксичні конструкції, зокрема риторичні запитання. Вы готовы добровольно поддерживать свою страну в тяжелое время?; Знаете, как понять, стар человек или молод на самом деле, а не по паспорту? [6, c.2].

3. У колонках наявні звертання, спонукальні речення, що демонструє комунікацію з аудиторією. Давайте проанализируем предвыборные обещания и их результаты [6, c.2].

4. У текстах можна знайти численні приклади парцеляції, яка дозволяє розставити акценти та виділити головне, краще зорієнтуватися читачеві. Пропаганда сделала свое дело. Большинство жителей поддерживает террористов [20, c.2]; Страшно. Больно. Но надо [6, c.2].

5. Майже в кожній колонці автори застосовують історичну аргументацію, подаючи ситуації та явища, які склалися, в історичному порівнянні. Це дає змогу читачеві проаналізувати причини та наслідки того, що описує автор. Распад Киевской Руси начался с того, что...; В 1169 внук Мономаха...; Спустя более чем 600 лет...; Монголо-татарам осталось лишь поставить точку на существовании некогда могучего государства Киевская Русь [9, c. 2].

6. Яскравою рисою багатьох колонок «Фокусу» є те, що автори дуже часто ілюструють події та явища історіями з власного життя, життя друзів, або пересічних людей. Це надає колонкам «життя», близькості до читача. Некий донецкий журналист В., он же доброволец сепаратистского батальона, погиб под артобстрелом в тот момент, когда Путину предлагали мирный план [20, c.2].

На основі лексико-синтаксичного аналізу можливо дослідити особливості образу автора в тій чи іншій колонці. Наприклад, колонкам «Фокусу» притаманне часте використання іронії, сарказму, гумору, а також фразеологізмів та метафор. Дураком в обычном смысле слова его назвать было нельзя [20, c.2]. Таким чином постає образ автора-іроніста. Важливо також зазначити, що автори, створюючи конкретні образи, показують своє ставлення до того, що описують. Україна все еще молода! [6, c.2]; Если перейти эту черту, свои быстро могут стать чужими, и наоборот [9, c. 2]; Независимость Украины открыла нам другой вигляд - из окопов [8, c.2].

Проведений аналіз показав, що автори вміло використовують різноманітний лексико-синтаксичний інструментарій для впливу на читача.

ВИСНОВКИ

Отже, колонка - це специфічний жанр дифузної форми. Говорячи про жанроутворюючі чинники, які дозволяють виділити колонку як окремий жанр, варто зазначити, що хоча тексти колонок і мають очевидні відмінні ознаки, сама специфіка цього жанру із сильним авторським «я», увагою до форми і прагненням до самовираження не дозволяє обмежувати його жорсткими рамками, і тому для жанру колонки характерна розмитість жанрових меж.

Завдяки авторському стилю, колонка привертає увагу і викликає довіру аудиторії. Призначення авторського стилю - показати авторську картину сприйняття дійсності і, тим самим, вплинути на самого читача.

Колонка - жанр, що представляє особу автора, його світогляд, спосіб мислення, думки, погляди й переживання. Близкість колонки до есею, щоденника, новели, притчі зумовлює поєднання в ній об'єктивного та суб'єктивного, а також розкриття соціально-філософської проблематики через призму авторського «переживання» факту, події, проблеми.

Колумністика та колонка - яскравий прояв авторської журналістики, що являє собою незвичайної спосіб впливу і взаємодії з аудиторією. Авторське «я» в колонці виражається відкрито, створюється ефект авторського монологу в дружній бесіді з читачем. І, відповідно, у читача виникає довіра до видання. У колонці авторське «я», авторський індивідуальний стиль проявляється дуже яскраво в порівнянні з іншими видами журналістики. Адже в колонці автор має право висловлювати свою думку, позиціонувати себе по відношенню до читача, осмислювати факти, аналізувати суспільновагомі події з власної позиції, власного досвіду та не приховувати емоцій.

«Фокус» - суспільно-політичне видання, в якому щотижня відображаються головні події країни. В матеріалах аналізуються найважливіші та актуальніші теми, що хвилюють суспільство.

Колонка редактора журналу «Фокус», розміщена на другій сторінці, має важливу роль для всього видання. Слід зазначити, що кожного випуску колонку редактора пише різний журналіст, що показує плюралізм думок у виданні.

У кожній колонці висвітлюється найрезонансніша або найгучніша тема тижня. Авторами виступають редактори та журналісти тематичних рубрик. Вони, використовуючи всі елементи колонки, роздумують, аналізують, коментують подію. Яскраво ілюструють колонку прикладами з історії, порівняннями, білійними притчами, висловами відомих людей.

У колонках часто присутній сарказм та гумор. Важливе місце в них посідає позиція автора, його думка, бачення ситуації. У всіх колонках автори показують свою позицію та не приховують емоцій щодо теми, яку висвітлюють. Журналісти показують авторську картину сприйняття дійсності, впливаючи на самого читача. Вони вступають у діалог з читачем, підштовхуючи його до висновку за наведеними аргументами.

Кожна важлива подія в країні: артобстріл Маріуполя, чутки про повномасштабний наступ РФ, нічні мінські перемовини, чергова хвиля девальвації, дві хвилі мобілізаціїї, тарифний шок бійня під ВР, місцеві вибори, політичні конфлікти, розвиток реформ - все ці події були предметами колонок в журналі.

Отже, колонка редактора - важливий елемент в журналі «Фокус», що дає змогу редакції бути ближчою до аудиторії, виражати свої думки, емоції щодо ситуації в країні, ділитися враженнями з читачем.

БІБЛІОГРАФІЯ

Досліджувані матеріали

1. Кригель Михайло, заступник головного редактора Не поднять руку / Михайло Кригель // Фокус. - №4. - 2015.

2. Кригель Михайло, заступник головного редактора Когда говорят пушки / Михайло Кригель // Фокус. - №34. - 2015.

3. Лєліч Мілан Общественное место / Мілан Лєліч // Фокус. - №48. - 2015.

4. Литвиненко Сергій, заступник головного редактора Рожденные революцией / Сергій Литвиненко // Фокус. - №7. - 2015.

5. Мірошніченко Станіслав, редактор відділу «Страна» Быть честным / Станіслав Мірошніченко // Фокус. - №13. - 2015.

6. Мойсєєнкова Яна, головний редактор Пять шагов к мечте / Яна Мойсєєнкова // Фокус. - №1-2. - 2015.

7. Селезньова Тетяна «Лагідна» інтервенція / Тетяна Селезньова // Фокус. - №11. - 2015.

8. Синяк Дмитро Выйти из окопа / Дмитро Синяк // Фокус. - №17. - 2015.

9. Синяк Дмитро, кореспондент відділу «Страна» Игры патриотов / Дмитро Синяк // Фокус. - №12. - 2015.

10. Синяк Дмитро, оглядач відділу «Большая тема» Бороться, чтобы выжить / Дмитро Синяк // Фокус. - №8. - 2015.

11. Синяк Дмитро, оглядач відділу «Большая тема» Я не сдамся / Дмитро Синяк // Фокус. - №3. - 2015.

12. Сорочан Олег Ускоритель реформ / Олег Сорочан // Фокус. - №25. - 2015.

13. Хомяков Володимир, заступник головного редактора О дураках и большинстве / Володимир Хомяков // Фокус. - №37. - 2015.

14. Хомяков Володимир, заступник головного редактора Прощание с идолом / Володимир Хомяков // Фокус. - №5. - 2015.

15. Фіоник Дмитро, редактор відділу «Большая тема» Агония красного человека / Дмитро Фіоник // Фокус. - №41. - 2015.

16. Фіоник Дмитро, редактор відділу «Большая тема» Восьмимартовские / Дмитро Фіоник // Фокус. - №9. - 2015.

17. Фіоник Дмитро, редактор відділу «Большая тема» Герои Фейсбук / Дмитро Фіоник // Фокус. - №21. - 2015.

18. Фіоник Дмитро, редактор відділу «Большая тема» Дорога в рай / Дмитро Фіоник // Фокус. - №27. - 2015.

19. Фіоник Дмитро, редактор відділу «Большая тема» Мы идем по плану / Дмитро Фіоник // Фокус. - №51-52. - 2015.

20. Фіоник Дмитро, редактор відділу «Большая тема» Несчастный случай на стройке / Дмитро Фіоник // Фокус. - №6. - 2015.

21. Фіоник Дмитро, редактор відділу «Большая тема» Смерть по недоразумению / Дмитро Фіоник // Фокус. - №6. - 2015.

22. Швець Леонід Горячая кровь / Леонід Швець // Фокус. - №50. - 2015.

23. Швець Леонід Гайдар шагает / Леонід Швець // Фокус. - №29. - 2015.

24. Швець Леонід Лень доказывать / Леонід Швець // Фокус. - №20. - 2015.

25. Швець Леонід Революция справедливости / Леонід Швець // Фокус. - №38. - 2015.

26. Швець Леонід Что убивает Россию / Леонід Швець // Фокус. - №22. - 2015.

27. Швець Леонід, журналіст Посадили за смешное / Леонід Швець // Фокус. - №14. - 2015.

28. Швець Леонід, журналіст Спроси его, Зураб! / Леонід Швець // Фокус. - №10. - 2015.

29. Швець Леонід, публіст Российские уроки / Леонід Швець // Фокус. - №31. - 2015.

30. Шульман Олександр, військовий журналіст Остаться людьми / Олександр Шульман // Фокус. - №16. - 2015.

31. Шульман Олександр Неизвестные герои / Олександр Шульман // Фокус. - №19. - 2015.

Наукова і навчально-методична література

32. Гордеєв Ю. А. Жанровая специфика колонки в печатних СМИ / Ю. А. Гордеев// Жанровые метаморфозы в российской журналистике: тезисы. - Самара : Изд-во "Порто-принт", 2010. - С. 22-23.

33. Гурч Л. Феномен сучасної колумністики: дефінітивний підхід / Л. Гурч // Теле- та радіожурналістика.- Львів, 2012. - Вип. 13. - С.56-63.

34. Деяк-Якобишин О. М. Історіографія теми авторської колонки в системі журналістської жанрології/ О. М. Деяк-Якобишин // Наукові записки Інститу журналістики: науковий збірник. - К., 2012. - С.179-182.

35. Калинюк Х. Авторська колонка: проблеми жанрової ідентифікації / Х. Калинюк // Авторська колонка: проблеми жанрової ідентифікації. - Київ, Інститут журналістики КНУ ім. Т. Г. Шевченка, 2012. - С. 38-39.

36. Михайлин І. Л. Жанр авторської колонки в масмедійних текстах Віталія Портникова / І. Л. Михайлин // Журналістика. Лінгвістика. Дидактика: збірник наукових праць. - Полтава, 2010. - С. 155-160.

37. Свалова М. Колумністика В. Жежери я репрезентант світоглядних домінант українців / М. Свалова // Українознавчий альманах. - Київ, Мелітополь, 2012. - Вип. 9. - С.93-96.

38. Тертычный А.А. Жанры периодической печати / А. А. Тертычный. - М.: Аспект Пресс, 2000. - 312 с.

39. Цвєтаєва О.В.Сучасна колумністика як складова персонального журналізму в українській та американській пресі: автореф. дис. канд наук із соц. комунікацій/ О. В. Цвєтаєва. - Запоріжжя, 2013. - 20 с

40. Черникова Е. В. Азбука журналиста / Е. В. Черникова. - М., 2009. - 283 с.

41. Шебеліст С. В. Авторська колонка в сучасній газетно-журнальній періодиці / С. В. Шебеліст // Образ.- 2009. - Вип.10. - С. 39-45.

42. Шебеліст С. В. Від першої особи: колумністика в сучасних українських мас-медія / С. В. Шебеліст // Журналістика. Лінгвістика. Дидактика: зб. наук. праць. - Полтава, 2010. - С.343-348.

43. Шостак М. Журналист и его призвание / М. Шостак. - М.: Гендальф, 1998. - 95 с.

Інтернет-ресурси

44. Сайт журналу «Фокус» / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://focus.ua

Размещено на Allbest.ru

...