Текст-інтерв’ю сучасної англомовної преси як гібридний текст

Размещено на http://allbest.ru

Текст-інтерв'ю сучасної англомовної преси як гібридний текст

Інтерес до вивчення певного типу тексту зумовлює необхідність виявити й описати його структурні, семантичні, прагматичні особливості та дискурсні характеристики. Лінгвістичні дослідження останніх років характеризуються зростанням інтересу дослідників до розгляду дискурсу, який ґрунтується на безпосередній взаємодії його учасників (face-to-face discourse type), що зумовлює актуальність розгляду текстів-інтерв'ю в пресі (journalistic interviews).

Інтерв'ю в пресі вже досліджувалося, зокрема, інтерв'ю як метод отримання інформації [1], як портрет мовної особистості [2], жанрові [3; 4; 5] та структурно-композиційні особливості тексту-інтерв'ю [6].

Дискурсивні особливості текстів-інтерв'ю не потрапляли дотепер у коло лінгвістичних досліджень.

Актуальність теми визначається спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на вивчення тексту та дискурсу в комунікативно-прагматичному аспектах. Предметом аналізу статті є структурно-композиційні та семантичні особливості текстів-інтерв'ю сучасної англомовної преси, що свідчать про його гібридну природу. Мета статті розкрити специфіку текстів-інтерв'ю як гібридного тексту та описати структурно-композиційні та семантичні особливості даного типу дискурсу.

Матеріалом дослідження слугували діалогічні та не діалогічні тексти-інтерв'ю, надруковані в 90-х роках ХХ століття у Financial Times, The Guardian, The Wall Street Journal Europe, Newsweek, People, Time.

Проблема класифікації та типології текстів цікавить багатьох лінгвістів [7; 8 та ін.]. Наявність текстів-інтерв'ю з сильною периферійною семантичною зоною свідчить про гібридизацію даного типу тексту, а саме: про наближення даного тексту до тексту-звіту.

Під звітом (report) розуміють повідомлення висловлювання мовця з будь-якого приводу або події для публікації в пресі, а також формальне повідомлення або висловлення точки зору після дослідження, розгляду або співставлення інформації; опис, короткий виклад або відтворення події або розмови для публікації в пресі [9: 630]. Звіт є складним актом, що поєднує різні джерела інформації (факти, цифри, інтерв'ю, розповіді очевидців тощо) та погляди з метою відтворення і висвітлення певною події [10: 277].

Під гібридністю тексту розуміють його здатність сполучати у собі стилістично різнорідні елементи, ознаки різних типів тексту [11: 76]. М. Снелл-Хорнбі [12: 31] вважає, що більшість текстів є гібридними формами, багатомірними структурами зі злиттям рис, що здаються конфліктуючими. Реальні тексти є динамічними, перехідними, текучими формами, які неповністю реалізують ідеальні моделі цих текстів, а лише, в певній мірі, ними організуються.

У сучасній пресі “чисті” жанри зустрічаються нечасто. Еволюція системи газетних жанрів відбиває тенденцію у газетному мовленні до інформативності. У жанрах, що формуються, з одного боку, різко підсилюється тенденція до інформативності, з іншого боку, особистісна тенденція. Прагнення максимально наситити матеріал відомостями виявляється сильнішим за класичні уявлення про жанри [13: 221-222; 14: 38], тому тексти-інтерв'ю часто зараховують до “прикордонних форм” [3: 78]. На думку М.П. Подоляна [15: 38], сила публіцистичного заряду прямо пропорційна можливостям жанру. Тому стикування або, точніше кажучи, “гібридизація” - це спосіб кращого освоєння життєвих ситуацій і формування громадської думки читацької аудиторії. За словами В. Шкловського, жанри стикаються, як криги під час льодоходу, утворюють нові сполучення, створені з раніш існуючих єдностей [див. 15: 38].

Тексти-інтерв'ю характеризуються різним ступенем наближення до тексту-звіту. Залежно від обсягу інформації, що входить до ядрової та периферійної зон, та способу її подачі, виділено такі види текстів-інтерв'ю: інфільтровані, контаміновані, амальгамовані та акомодовані тексти (класифікація Т.І. Ямчинської [16] на матеріалі текстів рекламних анотацій художніх творів сучасної англомовної прози).

До інфільтрованих текстів-інтерв'ю належать тексти, які характеризуються невеликою кількістю елементів тексту-звіту, що “проникли” у текст-інтерв'ю. Такі тексти-інтерв'ю містять мінімум інформації про те, як відбувалося інтерв'ю. У інфільтрованих текстах-інтерв'ю, як правило, периферійна семантична зона представлена у другорядному заголовку й/або у вступній частині. Основна частина тексту-інтерв'ю має діалогічну форму. Розглянемо кілька текстів-інтерв'ю даного типу.

У тексті-інтерв'ю `Desperation leads to desperate acts' (Newsweek 16.06.1997) інформація про те, як відбувалося інтерв'ю, зосереджена виключно у вступній частині: “In an exclusive interview [характер інтерв'ю], Palestinian authority President Yasir Arafat [респондент] sat down last Friday [час інтерв'ю] with Newsweek's Lally Weymouth [інтерв'юер] at his Gaza City headquarters [місце, де відбувалося інтерв'ю]. Excerpts…”

Отже, цей текст-інтерв'ю містить такі елементи тексту-звіту як: інформація про характер інтерв'ю, про респондента, інтерв'юера та час і місце інтерв'ю.

Вищезгаданий приклад можна порівняти з текстом-інтерв'ю, що не має інфільтрованих елементів тексту-звіту. Так, текст-інтерв'ю `We don't want the bubble to burst' (Financial Times 03.10.2000) не має другорядного заголовка, а вступна частина: “Ireland's deputy prime minister answers questions from Quentin Peel and John Murray Brown about some of the pressure point on Ireland's economy - inflation, house prices, skill shortages and rising employment” - не містить інформації про те, як відбувалося інтерв'ю, додаткової інформації про респондента або про проблему, що обговорюється в інтерв'ю. Інформація, що подається у вступній частині, не є додатковою, а представляє резюме інтерв'ю, поданого в основній частині. Отже, цей текст не є гібридним.

Інфільтровані тексти-інтерв'ю характеризуються розширеним обсягом вступної частини за рахунок “проникнення” елементів тексту-звіту, а саме: використання інформації про те, як відбувалося інтерв'ю, та про власні враження інтерв'юера, що є проявом тенденції до інформативності. Основна частина тексту зберігає традиційну діалогічну форму.

У контамінованих текстах-інтерв'ю відбувається синтез тексту-інтерв'ю та тексту-звіту. Такі тексти характеризуються більшим обсягом вступної частини, у порівнянні з інфільтрованими текстами, що пояснюється збільшенням інформації про інтерв'ю, респондента, а також про проблему, яка обговорюється в інтерв'ю. Додаткова інформація є елементом звіту, має характер переказу фактів, іноді може нагадувати репортаж з місця подій, передавати власне розуміння або ставлення інтерв'юера до проблеми, що обговорюється в інтерв'ю, або до респондента. У таких текстах вступна частина графічно відокремлена від основної частини, яка зберігає діалогічну форму.

Наприклад, у тексті-інтерв'ю Courtney's second coming (Newsweek 28.10.1996,) увагу читача привертає заголовок, в якому ім'я (Courtney) і фото респондентки дозволяють читачеві зробити висновок, що інтерв'ю дає відома співачка і акторка Кортні Лав. Пояснюючу функцію щодо заголовка та прогнозуючу щодо основної частини інтерв'ю виконує другорядний заголовок: Death. Drugs. Rebellion. But it's only a movie. Rocker Courtney Love talks about her riveting performance in “The People vs. Larry Flint.” Вступна частина цього тексту нагадує звіт з місця подій. У цьому блоці міститься інформація:

- про зовнішній вигляд респондентки (She arrives at her publicist's office on time, wearing a classy dark suit and black stockings. Neat blond hair, perfect makeup. A big ripe pearl on a gold necklace);

- про поведінку респондентки під час інтерв'ю (She seems timid, easily nonplussed). Щоб аргументувати свою думку інтерв'юер наводить слова респондентки, що не увійшли до основної частини інтерв'ю. Слова респондентки подаються прямою мовою і супроводжуються коментарем інтерв'юера (“I'm sorry,” she says, staring at the floor. “I'm not very good at asserting myself.”), або непрямою мовою, де запитання інтерв'юера опускаються (She'd prefer not to discuss her personal life, past or present, but a couple of phrases slip through. Acupuncture. Positivity. Meditation. Buddhist chanting. Episcopal church on Sundays);

- про ставлення інтерв'юера до респондентки (This woman is perfectly nice, but when does Courtney Love get here?);

- про тему інтерв'ю: участь Кортні Лав у зйомках кінофільму (one of the most touching and triumphant movies ever made about a total lowlife...). З метою охарактеризувати респондентку, інтерв'юер цитує слова режисера кінофільму М.Формана (тематичний складник експерт) (“When I started to fight to cast Courtney, I heard all kinds of horror stories,” says Forman, who ended up posting the insurance bond himself. “But people don't know the other half of Courtney Love.” Clean. Vulnerable. “Larry Flynt” could be the movie New Courtney made about Old Courtney).

Основна частина тексту-інтерв'ю подає зміст розмови інтерв'юера та респондентки у формі діалогу.

На відміну від контамінованих текстів-інтерв'ю, де частина тексту, що містить інформацію про інтерв'ю, та частина, що передає зміст інтерв'ю, розміщені у різних блоках і розділені графічно, амальгамовані тексти-інтерв'ю характеризуються злиттям цих частин.

На відміну від контамінованих текстів, де розмова інтерв'юера і респондента передається у формі діалогу, амальгамований текст сполучає опис поведінки респондента під час інтерв'ю, повідомлення інформації, що була відома інтерв'юеру ще до початку інтерв'ю, інформацію про привід до інтерв'ю та іншу інформацію, пов'язану з респондентом та інтерв'ю, з передачею змісту інтерв'ю у формі діалогу або непрямої мови.

Ілюстрацією амальгамованого тексту-інтерв'ю є Playboy Dane with a grating sense of humour (Financial Times 20/21.02.1999). Даний текст, крім вищенаведеного заголовка, має другорядний заголовок Lucy Kellaway meets a restaurateur who caters for ladies who lunch. Вступної частини (блок, який, як правило, включає інформацію про інтерв'ю) цей текст не містить. Натомість інформація про інтерв'ю (елемент звіту) вклинюється в основну частину тексту-інтерв'ю. Цей текст містить інформацію:

- про респондента, яка була відома інтерв'юерові ще до початку інтерв'ю (Just in case you have managed to escape the gossip columns these past 10 years, let me introduce you to Mogens Tholstrup. He is the dashing Dane who created Daphne's, Princess Diana's favourite place for a ladies' lunch. He is the man who flies helicopters and who goes out with “it” girls, models and aristocrats. He is the tall, handsome restaurateur who understands the eating habits of London's smartest women better then they do themselves);

- про привід до інтерв'ю (So when a charming PR woman phoned to ask if I would like to have lunch with “Moans” (which is apparently the correct way to pronounce his first name) I accepted with pleasure. Lunch with a playboy is not something FT girls offered every day);

- про перше враження інтерв'юера про респондента (The man waiting for me at the entrance to Daphne's in South Kensington turned out to be a pleasant enough looking fellow with a slightly limp handshake. He flicked back his blonde hair and ordered an orange juice. He seemed ill at ease).

Далі йде блок, що подає розмову учасників комунікації. Певні сегменти цієї частини мають форму діалогу - елемент тексту-інтерв'ю:

Me: “Can you cook?”

Him: “I can.”

Me: “What are your specialities?”

Him: (long pause) “Risotto. Or pasta. Some fish. Maybe meat. Something simple. I am not into complicated arrangements.”

Елемент тексту-звіту вкраплюється у текст-інтерв'ю у вигляді ремарок: long pause та коментаря після діалогу: His voice was a mixture of Sloaney English and Scandinavian. Певні частини інтерв'ю передані у цьому тексті у непрямій мові, що є елементом тексту-звіту: But these days, he said, he doesn't cook. Instead he spends all his time at his three London restaurants - Daphne's, Pasha and The Collection - instructing rather than doing. Although the restaurants were bought out by the Belgo chain last year he is as involved as ever.

Іноді мовленнєвий хід інтерв'юера передано у непрямій мові, а мовленнєвий хід респондента частково у прямій (елемент тексту-інтерв'ю), частково у непрямій мові (елемент тексту-звіту): Obediently, I asked about Vietnam where Tholstrup had been on a fact-finding tour. “It was very interesting, he said flatly, and did not elaborate. Instead he told me that the furniture in Bam Bou would be colonial and that it was going to be quite a drinks-led venue.”

Таким чином, у поданому тексті елементи тексту-звіту вкраплюються у текст-інтерв'ю. Місце розташування елементів тексту-звіту не є жорстко закріпленим. Елементи тексту-звіту і тексту-інтерв'ю переплітаються та зливаються у єдину текстову форму.

Акомодовані тексти-інтерв'ю максимально наближаються до текстів-звітів. Про “розмитість” поняття “звіт” свідчить думка, що традиційний звіт “пішов у минуле і як шагренева шкіра скорочується до розмірів розширеної інформаційної замітки” [17: 430].

В акомодованих текстах втрачаються ознаки текстів-інтерв'ю і такий текст сприймається як звіт. На відміну від амальгамованих текстів-інтерв'ю акомодовані тексти не друкуються під рубрикою INTERVIEW (FT Interview, the Monday Interview або Q/A etc.) і не містять інших вказівок на зв'язок даного тексту з інтерв'ю, як наприклад, амальгамований текст-інтерв'ю The judge most likely to succeed (Financial Times 25.05.2001), надрукований під рубрикою LAW, але вступ має вказівку на тип тексту: Public confidence in the justice system needs boosting and Nicholas Phillips is just the man to do it. Interview by Frances Gibb.

Слід зазначити, що акомодований текст не є переказом бесіди з респондентом (порівн. з визначенням інтерв'ю як переказу змісту відповідей респондента [18: 50-51]), а є повідомленням репортера про стан справ у певній сфері. Для свого звіту репортер використовує інформацію, отриману від респондента/респондентів та з інших джерел.

Текст Environmentalists set to fight over Bush's oil plan (Financial Times 27/28.01.2001) - акомодований текст. Він не має маркерів інтерв'ю, оскільки його надруковано під рубрикою WORLD NEWS, а другорядний заголовок вказує на те, що даний текст є звітом (повідомленням) Indigenous people will join in any move opposing the US president's plan to drill for oil in the Artic Wildlife Refuge. Ken Warn reports (“Кен Уорн повідомляє”). Цей текст сприймається як звіт (повідомлення) К.Уорна про існування певної проблеми: намір адміністрації Дж.Буша відкрити Арктичний національний заповідник на Алясці для видобутку нафти та газу. Буріння вплине на прибережну рівнину, яку перетинає кордон між Аляскою і Юконом, і яка є місцем отелу порк'юпайнського карибу (канадського оленя). Буріння може призвести до зменшення чисельності оленів, які використовуються народом гуічін у якості харчування, одягу, знаряддя тощо: Indigenous people of the Arctic and the Canadian government are looking to the US Congress to halt President George W.Bush's plans to open up the Arctic National Wildlife Refuge in Alaska to oil and gas drilling. Mr. Bush's administration confirmed this week that it intended to move swiftly to implement a national energy policy that would open up the refuge for drilling. Drilling would affect the 1.5m acre coastal plain that straddles the border between Alaska and the Yukon, which is the calving ground for the Porcupine caribou. Drilling in the area is fiercely opposed by environmental groups and by the Gwich'in people, the most northerly of the Indian nations, whose way of life is entirely dependent on the Porcupine caribou (named after the area's main river). Any drilling activity would cut the numbers of caribou, the Gwich'in say, on which they rely for food, clothing and tools etc. [ХТОСЬ/ЩОСЬ ДІЄ НЕ ТАК].

Це повідомлення репортера підтверджує думка кількох “експертів”. Д.Керролл з керівного гуічінського комітету в Анкоріджі (Аляска), повідомляє, що Конгресу буде важко ухвалити рішення про відкриття Арктики, оскільки більшість людей бажає зберегти заповідник, і вони мають велику підтримку у Конгресі. Репортер наводить пряме цитування, що є наслідком інтерв'ю: “It still takes an active decision by Congress to open up the Arctic,” said Donna Carroll, of the Gwich'in steering committee in Anchorage, Alaska. “We believe that the majority of people want the refuge preserved, and we have lots of support in Congress.” The coastal plain was “a sacred place where life begins. It should not be disturbed,” she said.

Репортер також наводить повідомлення про позицію Канади з цієї проблеми, яку представляє міністр закордонних справ Канади Дж. Менлі своїми діями: Canada is also looking to US domestic pressure to head off drilling. Ottawa publicity opposes drilling within the refuge, and has given full protection to the caribou on its side of the border. John Manley, Canada's foreign affairs minister, this week urged the US to abide by treaty obligations to consult Ottawa before pressing ahead with drilling. Mr. Manley expressed Canada's concerns on the issue when he met Secretary of State Colin Powell on Thursday. However, Canadian officials say they will wait and see precisely what plans emerge from Congress.

Репортер також повідомляє про можливу проблему: Дж. Буш може бути більш зацікавленим у стосунках США з Мексикою, а не з Канадою - However, Ottawa has recently toned down its criticisms. Canada's high-technology companies are likely beneficiaries from the system, and Ottawa wishes to tread carefully as it establishes a relationship with the Bush team. There was relief in government circles this week that Prime Minister Jean Chrйtien will be the first foreign leader to meet President Bush. He is due to visit the White House on February 5, and the Arctic is likely to be discussed. Canadian officials fear Mr. Bush, a former governor of Texas, may be more focused on US relations with Mexico than with Canada, its biggest trading partner and a partner in Nato, і наводить пряме цитування Дж. Менлі, що є слідом інтерв'ю “I don't think it's a race,” said Mr. Manley. “But if you are counting… the prime minister will be the first head of government to be received by the president.” Mr. Manley said Canada “did not fully understand what the US has in mind” over the national energy policy. Although it is opposed to drilling within the Arctic refuge, there is no blanket opposition to oil and gas development elsewhere in the region. Canada also stands to gain from construction of a pipeline to bring gas to US markets.

Як можливе розв'язання проблеми [ХТОСЬ/ЩОСЬ МАЄ ДІЯТИ ТАК] репортер наводить слова Д. Керролл: “But we are rich in heritage, family, land, clean air and water. This is how we want to live.”

Таким чином, сценарій даного тексту можна подати схемою (рис. 1):

Рис. 1. Схема сценарію семантичного ядра акомодованого тексту-інтерв'ю

Сценарій акомодованого тексту-інтерв'ю (див. рис. 1) відрізняється від сценарію інших видів тексту-інтерв'ю (рис. 2.). У сценарії неакомодованого тексту-інтерв'ю слоту РЕСПОНДЕНТ відповідає слот РЕПОРТЕР у сценарії акомодованого тексту-інтерв'ю.

Рис. 2. Схема сценарію семантичного ядра неакомодованого тексту-інтерв'ю

Даний текст сприймається як звіт (повідомлення) репортера про дійсний стан речей. Інформація про інтерв'ю з Д. Керролл і Дж. Менлі, що послугували джерелами інформації (але не єдиними), має залишковий характер, тобто передається кількома цитатами. Отже, акомодовані тексти сприймаються як текст-звіт, оскільки втрачають ознаки інтерв'ю.

Таким чином, текст-інтерв'ю є гібридним текстом, про що свідчать його змістово-функціональні параметри.

Література

текст інтерв'ю гібридний англомовний

1. Шумилина Т.В. Интервью в журналистике (Основы метода получения сведений для произведений различных жанров): автореф. дис. на соискание науч. степени канд. фил. наук: спец. 10.01.10 Журналистика / Т.В.Шумилина. - М., 1973. - 28 с.

2. Лавринович В.Э. Политический текст и внутренний мир его автора // Текст в гуманитарном знании: Материалы межвуз. науч. конф., 22-24 апреля 1997 г. - М.: Российск. гос. гуман. ун-т. - 1997. - С. 305-309.

3. Мальцевич Р.В. Проблема типологизации жанров публицистики // Веснік Беларускага дзяржаўнага универсітэта. - Сер. 4. Філологія, Журналістыка, Педагогіка. - 2000. - № 3. - С. 74-79.

4. Сыченков В.В. Интервью-портрет в системе современных публицистических жанров // Вестник Москов. ун-та. Сер. 10. Журналистика. - 2000. - № 2. - С.108-114.

5. Тищенко В.М. Интервью в газете: теория и практика развития жанра: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. фил. наук: спец. 10.01.10 Журналистика / В.М. Тищенко. - М., 1980. - 23 с.

6. Ананьева Н.А. Структурно-композиционные особенности текста печатного интервью как формы массовой коммуникации // Стилистические аспекты устной и письменной коммуникации: Сб. науч. тр. - М.: Гос. пед. ин-т ин. яз. им. М.Тореза. - 1987. - Вып. 286. - С. 4-12.

7. Почепцов Г.Г. Прагматические особенности текста // Прагматическая интерпретация и планирование дискурса: тезисы совещания семинара. - Пятигорск: ПГПИИЯ. - 1991. - С. 3-6.

8. Радзієвська Т.В. Текст як засіб комунікації. - 2-е вид. стереотип / Т.В. Радзієвська. - К.: НАН України, Ін-т укр. мови, 1998. - 194 с.

9. Webster's New World Dictionary of the American Language / Ed. by D.B.Guralnik. - New York: Fawcett Popular Library, 1979. - 696 p.

10. Forstorp P.-A. Reporting on the MS Estonia catastrophe: Media-on-media events and interprofessional boundary work // Text. - 1998. - Vol. 18, № 2. - P. 271-299.

11. Анисимова Е.Е. Паралингвистика и текст: К проблеме креолизованных и гибридных текстов // Вопросы языкознания. - 1992. - № 1. - С. 71-77.

12. Snell-Hornby M. Translation Studies: Integrated Approach. / Ed. by M. Snell-Hornby - Amsterdam, Philadelphia: Bejamins, 1988. - 163 p.

13. Солганик Г.Я. О русском литературном языке и языке СМИ на рубеже веков // От книги до Интернета. Журналистика и литература на рубеже тысячелетия / Отв. ред. Л.Н.Загурский, Е.Л.Вартанова. - М.: МГУ. - 2000. - С. 218-223.

14. Солганик Г.Я. О новых аспектах изучения языка СМИ // Вестник Москов. ун-та. Сер. 10. Журналистика. - 2000. - № 3. - С. 31-38.

15. Подолян М.П. Публіцистика як система жанрів / М.П. Подолян. - К.: Київ. ун-т ім. Т.Шевченка, Ін-т журналістики, Центр вільної преси Слово-зброя, 1998. - 39с.

16. Ямчинская Т.И. Лингвистические особенности текстов рекламных аннотаций художественных произведений современной англоязычной прозы: Дис… канд. фил. наук: 10.02.04 Германские языки / Т.И. Ямчинская. - К., 1997. - 197с.

17. Современная журналистика: учебник для студентов институтов и факультетов журналистики / А.З. Москаленко и др. / Ред. В.Ф.Иванов. - К.: Центр свободной прессы, 1999. - 687 с.

18. Основы публицистики жанра / Б.В.Стрельцов - Минск: Университетское, 1990. - 239 с.

Размещено на Allbest.ru