Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський університет імені Бориса Грінченка

Університетський коледж

Циклова комісія викладачів з видавничої справи, культури та української філології

Курсова робота

з редагування навчальної та довідкової літератури

Художнє оформлення довідкового видання (на прикладі путівника "Чернігів")

Крупка Я.С.

Київ - 2016

Зміст

Вступ

1. Теоретична основа художнього редагування довідкових видань

1.1 Редакторська підготовка довідкового видання: художній аспект

1.2 Роль художнього редактора у створенні друкованого видання

1.3 Співпраця художника та художнього редактора

2. Особливості художнього оформлення довідкового видання

2.1 Етапи проектування та оформлення довідкового видання

2.2 Художнє оформлення довідкового видання

2.3 Оформлення довідкового видання як складова створення якісного продукту

3. Обґрунтування проекту

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Актуальність. Друковане довідкове видання відіграє важливу роль у житті суспільства. Немає людини, яка б жодного разу не зверталась до довідника, путівника або енциклопедії, аби дізнатися про якісь відомості стосовно того чи іншого питання. Хоч довідкова література не призначена для суцільного читання, на сприйняття змісту фактичного тексту значною мірою впливають візуальні чинники, що формуються під час перетворення тексту в твір друку. До того ж, існують особливості оформлення, притаманні довідковим виданням.

Нині надзвичайно важливою ланкою у створенні якісного видання є саме художнє оформлення продукту, особливо це стосується оформлення довідкових видань, адже в залежності від того, на скільки якісно та естетично оформлене видання, залежить, по-перше, його місце на полицях книгарень, а, по-друге, те, як довго видання буде актуальним і його не "затьмарить" інше, схоже, але більш якісне. Проблеми оформлення друкованих видань досліджували різні науковці, але проблема художнього оформлення саме довідкового видання достатньо не досліджена.

Оформлення видання в усі часи привертало увагу науковців та, особливо, практиків. Саме цим пояснюється те, що більшість праць з художньо-технічного редагування, оформлення були написані художниками-редакторами з багаторічним досвідом (Ю. Адамов, Б. Валуєнко, П. Гіленсон, Н. Гончарова, С. Добкін, В. Пахомов, В. Фаворський). Серед сучасних дослідників художньо-технічного оформлення друкованих видань слід зазначити С. Гавенко, Н. Дубіну, В. Єфімова, А. Мільчина, Е. Огар, З. Партика, В. Саву, М. Тимошика, З С. Ярему. З розвитком науки і технологій змінюються процеси підготовки до друку видань, що знаходить своє відображення у науковій літературі. Крім того, змінюються потреби читачів, що має позначатися на оформленні й довідкового видання.

Оскільки вся робота пов'язана з опрацюванням авторського тексту, покладається на редакторів, дизайнерів, ми будемо найбільше акцентувати на роботі художнього та технічного редакторів.

Мета курсової роботи полягає в дослідженні етапів художнього оформлення довідкового видання, з'ясуванні, які бувають види оформлення, їх використання. редагування довідковий друкований

Мета роботи передбачає розв'язання таких завдань:

1) розкрити сутність поняття художнього оформлення;

2) схарактеризувати види художнього оформлення довідкового видання;

3) проаналізувати етапи проектування довідкового видання;

4) схарактеризувати художнє оформлення путівника "Чернігів".

Об'єктом дослідження є зовнішня форма друкованого довідкового видання, її відповідність змісту, призначенню, чинним нормам, стандартам, законам композиції відповідно до сучасних досягнень техніки й технологій.

Предметом курсової роботи є художнє оформлення друкованого довідкового видання, правила та прийоми опрацювання текстових та ілюстративних елементів.

Для розв'язання поставлених завдань необхідно використати такі методи дослідження: аналітичний - для окреслення особливостей довідкових видань та їх оформлення; теоретичний - аби дати визначення таким поняттям як "художнє оформлення", "шрифт", "дизайн", "ілюстрація" тощо та виокремити сфери їх впливу; системний - для створення системи художніх засобів, які допомагають створити схему якісно оформленого довідкового видання.

1. Теоретична основа художнього редагування довідкових видань

1.1 Редакторська підготовка довідкового видання: художній аспект

У сучасних умовах функціонування та розвитку української книговидавничої галузі видання довідкової літератури належить до пріоритетних напрямів діяльності багатьох видавництв та видавничих осередків І посідає чільне місце у видавничих програмах не лише спеціалізованих видавничих центрів, а й інших редакційних колективів. У спеціальній фаховій літературі часто лишається поза увагою художньо-конструкторська діяльність, пов'язана з оформленням енциклопедій, довідників, словників, путівників, каталогів. Редактор відповідає за імідж довідкового видання, адже у змістовому плані воно має бути досконалим, без жодної логічної, змістової чи фактологічної похибки. Навіть якщо у поліграфічному виконанні видання матиме вигляд ідеального, то огріхи роботи редактора можуть зіпсувати весь позитивний ефект від появи книги на книжкових полицях магазинів [10].

Як відомо, довідкове видання - це видання, що містить стислі відомості наукового або прикладного характеру, які розташовані у послідовності, зручній для їхнього швидкого віднаходження і не призначені для суцільного читання. Найважливіша вимога до укладання довідкових видань - це якомога повніша й чіткіша розробка його концепції, визначеної потребою певної читацької групи та конкретними завданнями. Довідкові видання, як й інші види літератури, мають свої особливості редакційно-видавничої підготовки. Це можна сказати не лише про весь масив таких видань, а й про кожен різновид довідкової літератури зокрема. Подавання матеріалу, стиль його викладу, особливості мови є специфічними для кожного виду довідкової літератури.

Процес редагування довідкових видань як одного зі специфічних видів літератури досліджували С. Антонова, Н. Сікорський, В. Соловйов, М. Тимошик, Н. Черниш, К. Ямчук. Довідкова література має низку особливостей не тільки щодо оформлення, конструкції, а й щодо специфіки мови - лексичного складу, стилістичних особливостей тощо [11].

Щоб доконечно реалізувати довідкову функцію, треба використати в книзі спеціальні засоби, що сприяють пошукові та орієнтації. Серед цих засобів виокремлюють текстові та нетекстові.

Текстові засоби подають словесну і цифрову інформацію, їх призначено для забезпечення системного читання. До цих засобів відносять колонелементи, заголовок, покажчик. У ролі текстових засобів пошуку виступають також словесні, номерні та літературні рубрики.

Нетекстові засоби (виступи, плашки, "тверді" шмуцтитули, змінний формат сторінок тощо) перетворюють пошук на суто механічну операцію і виступають або елементами матеріальної конструкції книги, або графічними елементами, які сприймаються візуально, але не мають текстового навантаження. Зрозуміло, можливі та часто застосовуються різноманітні змішані варіанти, поєднуючи в собі риси текстових і нетекстових засобів, а також кількох засобів одного типу [16].

У путівниках зазвичай використовують такі нетекстові засоби: зміна формату сторінок за висотою при переході від одного розділу до іншого, а також спеціальний клапан, що може використовуватись як закладка. Якщо окреслити вимоги до технічного редагування довідкової літератури, з-поміж пріоритетних - вибір формату видання. Формат довідкового видання обирається на принципових засадах, притаманних виданням будь-якого іншого виду. Технічний редактор має зосередити увагу на характері й структурі текстового та візуального матеріалу - як кожного окремо, так і в цілому.

Формат, обраний з урахуванням цього чинника, має сприяти оптимальному вираженню змісту і структури тексту, раціональному використанню системи пошуку та орієнтації у виданні, а також забезпечити функціональну й естетичну гармонійність усіх атрибутів книги (йдеться про тісний взаємозв'язок між форматом видання, його товщиною і обсягом, від яких залежить розмір видання). Редактор повинен брати до уваги умови читання та зберігання книги.

У зв'язку з цілями і читацькою адресою видання, а також із його призначенням для певних умов зберігання, формат має забезпечувати можливість транспортування видання - в портфелі, жіночій сумочці, кишені тощо, а також користування ним (його зберігання) в особливих умовах. Зазвичай, другий фактор прямо підпорядковується першому. Однак іноді він стає вирішальним, наприклад, при виборі формату для кишенькового видання. Дуже зручно вести пошук, тримаючи довідкове видання в руці. Невеликі за обсягом довідки у таблицях, переліках читаються з руки, що заощаджує час при користуванні книгою. Можливість і зручність такого користування визначається шириною формату [13].

Редакторський контроль на виробничому етапі створення видання, та проходження видавничого оригіналу приховує у собі чимало прикрих несподіванок, і часто трапляються недоробки у макеті видання. Часто вони бувають саме у художньому оформленні.

Терміни "художнє редагування", "технічне редагування" виникли у 20-30-ті рр. ХХ ст. за аналогією з терміном "літературне редагування", але термін "редагування" не зовсім підходить до творчого процесу, який здійснюється. Так, наприклад, художник М.В. Ільїн під час виконання роботи технічного редактора мав посаду "конструктор книги". Іноді художнього редактора називають режисером книги, художника - дизайнером, технічного редактора - книжковим техніком, конструктором. Нині посади технічного та художнього редакторів нерідко суміщаються, а художник працює лише над створенням зображального ряду чи обкладинки [15].

Художнє редагування - послідовні дії видавничих працівників, передусім художнього редактора і редактора, щодо обґрунтування концепції художнього оформлення та її поліграфічне втілення через аналіз, оцінку й контроль за якістю виконання усіх зображальних елементів зовнішньої та внутрішньої частин конкретного видавничого продукту на різних етапах проходження оригінал-макету.

Головним завданням цього виду редагування є відтворення ідеї того чи іншого видання такими зображальними засобами, які б сприяли виокремленню його серед безлічі інших і були логічно вмотивовані відповідно до виду, тематики, структури, змісту, матеріальної конструкції оприлюдненого твору. Важливо також забезпечити читачеві, що вибрав саме це видання, максимум зручності, корисності, результативності, естетичного задоволення.

Поява у конкретному виданні широкого розмаїття зображальних засобів та елементів художнього оформлення спонукана низкою інших завдань, які ставлять перед собою творці. Виділимо найголовніші з таких завдань: естетично довершеною цілісною матеріальною конструкцією забезпечити єдність форми і змісту, зробити видання зручним, надійним, довговічним у користуванні; привабливою, несхожою на інші, обкладинкою зацікавити читача, спонукати його розгорнути перші сторінки; внутрішніми елементами художнього оформлення допомогти в організації процесу читання, зробити його приємним і зручним; різноманітними видами ілюстрацій посилити пізнавальну, естетичну та виховну функції видання, допомогти читачеві повніше зрозуміти чи засвоїти текст, підсилити враження від прочитаного.

Незважаючи на те, що основну частину ілюстративного ряду готує все ж художній редактор, роль текстового редактора не можна применшувати. Адже саме цей творчий працівник, як ніхто інший, після ретельно проведеного редакторського аналізу, знає зміст, структуру твору, особливості стилістики, його сильні й слабкі сторони, добре орієнтується в запропонованому автором ілюстративному ряді. Тому цілком логічно, що пропозиції щодо задуму, ідеї, деталей художнього оформлення ініціює саме редактор.

Водночас у редактора має бути також довіра до смаку художника-професіонала, прагнення не прив'язувати його до своїх художніх чи естетичних смаків [17].

Найпершим завданням редактора перед початком редагування твору є обґрунтування та обговорення з художником концепції художнього оформлення видання і його основних елементів. Концептуальні підходи та повнота набору таких елементів, скажімо, для подарункових, поліпшених, дитячих, багатотомних, мініатюрних видань будуть одні, для навчальних - інші, а для замовних малотиражних - ще інші.

Розробляючи концепцію художнього оформлення, редактор повинен заздалегідь подбати про забезпечення принципу однакового підходу до виготовлення різноманітного ілюстративного матеріалу. Важливо також виробити однаковий підхід до подачі всього комплекту ілюстрацій - будуть вони всі тоновані чи штрихові. Різнобій у цьому питанні може призвести, з одного боку, до складнощів поліграфічного відтворення, з іншого - знизить культуру видання. Адже наявність, скажімо, в одному розділі портретів різностильового виконання (чорно-біле тоноване фото, штрихова перемальовка, скульптурний бюст чи гравюра) свідчитиме про редакторський непрофесіоналізм [14].

Потенційні помилки в художньому оформленні: невідповідність гами кольорів, запропонованих у макеті художником видавництва, і реальним друкованим відбитком (певний колір може зникнути або замінитися на іншу в результаті якогось дрібного втручання оператора комп'ютерного набору на етапі кольороподілу після підписання макета художнього оформлення до друку); літерні помилки в прізвищах авторів і заголовках видань, які з'явилися в результаті поверхневого читання редактором; літерне або і текстове розбіжність між написами на обкладинці і корінці видання; розбіжність у назвах розділів змістовної частини видання та шмуцтитул [20].

1.2 Роль художнього редактора у створенні друкованого видання

Художньо-технічне редагування охоплює всі роботи, пов'язані з перетворенням змісту інформації в графічну форму з урахуванням нормативних документів: від моменту, коли авторський оригінал надійшов, до рекомендацій поліграфічному підприємству та оцінювання якості контрольних відбитків. Основою художньо-технічного редагування є сучасні видавничі стандарти, які визначають показники зовнішньої форми видання відповідно до виду.

Художній редактор розробляє проект оформлення, композицію видання, стежить за графічно-стильовими елементами видання, а технічний редактор задумане оформлення шляхом умовних знаків і позначень перекладає на мову, зрозумілу працівникам поліграфічного підприємства. Сучасний технічний редактор досконало знає технологічний процес і вимоги до оригіналів, які передаються на поліграфічне підприємство, тому він визначає технічні характеристики всіх елементів видання. Художник, крім створення ілюстрацій, декору і всього зовнішнього оформлення, нерідко розробляє всю композиційну основу, навіть у вигляді точного посторінкового макета. Особливо важлива роль технічного редактора у виданнях без ілюстрацій, зі складною структурою тексту та різнорівневою рубрикацією [8, с. 67].

Досвідчений редактор знає правила і прийоми оформлення текстових і зображальних елементів, обкладинок і палітурок, титулів, довідково-допоміжного апарату видань із урахуванням змісту, категорії читачів, призначення, можливостей поліграфічних підприємств, якостей паперу, формату, способу скріплення, сучасних досягнень техніки і технологій. Він бачить особливості оформлення видання відповідно до його концепції.

Художньо-технічне редагування починається з розробки проекту художнього оформлення, який перетворюється на макет видання, ескізи, текстові та зображальні оригінали, оригінал-макет. Засобами художнього оформлення є зображення та декоративні елементи, засобами технічного оформлення - шрифтові елементи, візуальне оформлення структурної організації видання. Концепція оформлення розробляється відповідно до редакторської концепції видання, але це не обмежує творчої роботи художника, який створює оригінальні матеріали. Редакторська концепція відображає загальні напрями роботи над виданням, а художній та технічний редактори шукають конкретні варіанти оформлення і поліграфічного виконання [19, c. 89].

У своїй основі друкована продукція має багато спільних ознак, але кожному виданню притаманні особливості, які відрізняють його від багатьох інших. Кожен вид друкованих видань має специфічну внутрішню та зовнішню структуру, яка є основою його оформлення. Недотримання певних норм і стандартів при створенні видавничої продукції призводить до того, що друкований продукт виходить неякісним і незручним, не відповідає вимогам читача. Для читача важливі, крім відповідності заданій тематиці, такі показники видання, як формат, читабельність, ілюстративність, обсяг, міцність, зручність пошуку. Саме ці вимоги читача і повинні бути враховані під час перетворення авторського тексту в матеріальний продукт - друковане видання.

Головною метою діяльності будь-якого видавництва є підготовка і випуск друкованої продукції сукупності різноманітних за формою, змістом, зовнішнім виглядом, обсягом, характером інформації, структурою, періодичністю та призначенням видань. Друковане видання - документ, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення, і відповідає вимогам державних стандартів, інших нормативних документів щодо їхнього видавничого оформлення і поліграфічного виконання. Зміст друкованої продукції визначає зовнішню форму, а сукупність усіх характеристик дає змогу віднести її до певного типу. При роботі над оформленням видання найістотнішими ознаками є зміст, цільове і читацьке призначення. Правильне визначення виду видання і відповідне його оформлення є важливим для подальшого просування на ринку та у суспільному житті [7].

1.3 Співпраця художника та художнього редактора

В оформленні видання ключовою фігурою є художній редактор, який запрошує художника для подальшої організації створення проекту видання, його оформлення. Художній редактор - це більше адміністратор, керівник, людина, яка ставить завдання і перевіряє його виконання. А художник - творча особистість, яка може показати своє бачення на світ і, звичайно, на літературний твір, відобразивши його в ілюстраціях, виконаних у певному стилі. Композиційне оформлення видання має органічно сполучатися з жанром і стилем літературного матеріалу, зображальними засобами і технікою виконання всього декоративного оформлення. Все це обмежує оформлювальні можливості видавництва [10].

Художній редактор складає план художнього оформлення, вирішує, якого художника запросити для спільної роботи, також він повинен точно сформулювати завдання для художника та оцінити пророблену роботу.

Затвердження проекту оформлення видання означає перехід до художнього та технічного редагування. Художній редактор вивчає авторській твір і вирішує питання щодо його ілюстрування, причому визначається кількість, кольоровість, розміри, спосіб виконання всіх зображальних елементів видання. В разі відсутності матеріалу художній редактор звертається до художників. Тут враховуються їх попередні роботи, відповідність стилю авторського твору. Художній редактор ставить художнику завдання на ілюстрування не лише у загальному розумінні, а й стосовно фрагментів, шмуцтитулів, заставок і кінцівок, титулу, обкладинки та ін.

Художній редактор замовляє у художника або фотографа: виконання ілюстрацій для всього твору або певних його фрагментів, шмуцтитулів; оформлення обкладинки, палітурки, титулу, яке включає як зображення, так і текстову частину; створення ініціалів; зйомку і опрацювання фотографій; виконання креслень і схем; створення монтажу з різних малюнків, фотографій і тексту; ретуш зображень; створення шрифтів для заголовків, іноді і для тексту.

Робота художника друкованого видання істотно відрізняється від роботи художника - творця власних творів мистецтва. Оформлювач друкованого видання повинен у своїй роботі чітко слідкувати за змістом авторського твору, перетворювати слово в образ, що сприймається візуально, при цьому форма ніколи не повинна затуляти або випереджати зміст. Друковане видання, особливо книга, може жити сторіччя, тому завдання художника книги - виражальними засобами підкреслити ключові моменти твору, акцентувати у потрібних місцях, полегшувати сприйняття суцільного тексту. Відомі творці художнього обличчя книги розробили методи та прийоми оформлення, вміле застосування яких завжди дає очікуваний результат [6].

Висновки до розділу 1.

Образно художнє редагування можна назвати процесом естетичного оздоблення текстової частини видання, логічним умонтуванням до неї різноманітних зображальних засобів. Таке оздоблення передбачає створення на професійному рівні цілісного комплексу текстових та графічних елементів, які формують обличчя, зовнішню і внутрішню стилістику майбутнього видання

Редактор повинен знати видотипологічну класифікацію довідкових видань та, у свою чергу, вміти редагувати залежно від специфіки виду довідкової літератури. Видавничі стандарти покликані допомогти редакторам та видавцям правильно зорієнтуватись у видавничому просторі.

Один із найважливіших напрямів діяльності редактора - робота над ілюстраціями, які в довідковій літературі - один з істотних засобів збагачення їх інформативності. Найважливіша вимога до ілюстрування - органічний та логічний його зв'язок із текстом. Ретельно дібрана ілюстрація дозволяє значно скоротити статтю чи відповідний текстовий фрагмент у систематичному виданні. При розробці плану ілюстрування слід орієнтуватися на характеристики конкретного видання, зокрема - предметні. Особливу роль відіграють ілюстрації у мистецьких довідкових виданнях.

2. Особливості художнього оформлення довідкового видання

2.1 Етапи проектування та оформлення довідкового видання

Довідкове видання займає важливе місце у житті суспільства. Сприйняття людиною змісту друкованих довідкових видань значною мірою залежить від тієї оболонки, зовнішньої форми, яку надають змісту видання під час опрацювання авторського оригіналу у видавництві. Візуальне сприйняття є також важливим фактором, який визначає, чи візьме читач взагалі до рук видання, а акценти, розставлені шрифтовими та нешрифтовими засобами, можуть значною мірою змінити авторський текст, надати йому іншого відтінку, по-іншому вплинути на читача [4].

Процес оформлення друкованого видання складається з трьох послідовних етапів.

Підготовчий етап, на якому виникає, розвивається й складається задум оформлення: народження та формування задуму; перетворення задуму в проект оформлення; перетворення задуму у модель оформлення - макет. Цей етап повністю входить у процес режисури видання.

Етап виконання та редагування оригіналів оформлення: обкладинок, суперобкладинок, палітурок, форзаців, внутрішнього оформлення, зображень: робота над ескізами або пошук та добір зображень; робота з оригіналами, їх компонування і приведення у єдиний зображальний ряд. Це - етап художнього редагування.

Композиційно-технічний етап: набір та верстка, підготовка зверстаного матеріалу для поліграфічного етапу.

До редакції поступає рукопис у вигляді сукупності текстів та зображень. Завдання художнього та технічного редакторів на першому етапі - визначити значення і місце кожного з цих матеріалів у виданні відповідно до задуму і закріпити за ними певні графічні характеристики, а також їх взаємодію, ієрархічну структуру і відображення її у системі рубрикації.

Весь текстовий матеріал видання розділяється на основний, додатковий та довідково-допоміжний. Кожен з цих видів тексту відіграє власну роль у виданні і вимагає особливого опрацювання під час художнього оформлення довідкового видання. Додатковий текст, як правило, дрібніший, ніж основний текст, довідково-допоміжний також дрібний, але ще має виділення, які акцентують увагу читача.

На другому етапі головне, щоб існуючі та підібрані зображення гармонійно співіснували з текстовою частиною та зовнішнім оформленням - обкладинкою, палітуркою. Весь графічно-зображальний ряд має зв'язувати різнорідну текстову частину і утворювати нерозривну єдність, видання повинне сприйматися цілісно і неповторно.

Остаточне розташування текстових та зображальних матеріалів, їх відповідність установленим нормам і стандартам, законам і закономірностям відбувається на третьому етапі. Тоді ж створюється оригінал-макет, який передається на поліграфічне підприємство для друкування. Але і на поліграфічному етапі художній та технічні редактори можуть узгоджувати деякі поточні питання [5, с. 121-126].

2.2 Художнє оформлення довідкового видання

Художній редактор особливу увагу приділяє зображальному ряду видання. Визначається кількість сторінок, повністю або наполовину зайнятих зображеннями, наприклад, оновити фронтиспис і шмуцтитули або заставки на спускні сторінки. Значення має й вид ілюстративного оригіналу: однокольоровий чи багатокольоровий, штриховий чи півтоновий.

Книжкова ілюстрація - зображення, що пояснює чи доповнює текст. Ілюстрація в книзі несе інформацію, але не самостійну, а пов'язану з текстом; відбиває явища дійсності в зорово сприйманій, образній, документальній і умовній формі. Роль ілюстрації у різних видах літератури відрізняється: у виданнях художньої літератури - це художньо-образні ілюстрації, що відтворюють літературні образи; у наукових, навчальних, науково-популярних, довідкових виданнях - це науково-пізнавальні ілюстрації предметного характеру, які максимально точно подають необхідну для розуміння тексту інформацію.

Ілюстрації мають доповнювати текст, але питання кількості ілюстрацій завжди вирішується індивідуально на підготовчому етапі, на стадії укладання авторського договору.

Ілюстрації в довідкових виданнях - один із суттєвих засобів збагачення їх інформативності. Необхідна вимога до ілюстрування - органічний і логічний його зв'язок зі змістом тексту.

Так, ілюстрації відіграють особливу роль у довідкових виданнях мистецтва. Наприклад, популярні енциклопедії з мистецтва, в яких порівняно з іншими типами енциклопедій переважають репродукції й інший ілюстративний матеріал, встановлюють прямий контакт зі світом мистецтва, що формує смакові переваги особистості, яка з усього різноманіття мистецтва створює власний унікальний світ, що виявляє себе в естетичних ціннісних орієнтаціях. важливого освітнього значення набувають коментарі до кожної ілюстрації, що розкривають художні особливості твору [1].

Під час оцінювання змісту ілюстративного матеріалу враховується психологічне сприйняття їх різними категоріями читачів. Тому деякі подані автором зображення можуть бути відхилені, якщо вони важкі для сприйняття чи односторонньо характеризують зміст, чи містять зайві подробиці, що відволікають від теми. Також враховуються естетичні якості ілюстрацій, манера і техніка виконання.

У довідкових, виробничих виданнях структура має бути пристосована до вибіркового читання.

Усі елементи видання мають бути оформлені таким чином, щоб вони відповідали висунутим до них вимогам з урахуванням жанрової специфіки і функціонального призначення. При цьому відсутність чи складний пошук потрібних читачеві елементів твору друку знижує ефективність видання. Цінність видання може бути у правильній організації, структурі, системі виділень і композиційного розташування елементів [18].

Друкарський шрифт

Друкарський шрифт - важливий засіб оформлення книги. він слугує для відтворення тексту й значною мірою визначає легкість для читання, увесь художній вигляд книги та її собівартість.

До основних штрихів відносяться вертикальні штрихи і косі, спрямовані зверху вниз (вважаючи зліва направо). У більшості гарнітур (але не в усіх) ці штрихи товщі за інших.

Найважливіші вимоги до шрифту як елементу оформлення книги - його легкість для читання, художні переваги, технологічність (здатність давати неспотворений відбиток при друкуванні накладу книги), економічність. Тому при створенні довідкового видання слід урахувати всі аспекти вибору шрифтів.

Ілюстрування книги

Ілюстрації - істотний елемент багатьох видань, що належать до найрізноманітніших видів літератури. При цьому різноманітний і сам образотворчий матеріал, різні завдання його оформлення, призначення ілюстрацій, різний їх зв'язок з текстом. Особливо помітні суттєві відмінності, якщо порівняти ілюстрації до довідкової та художньої літератури.

Наприклад, ілюстрації в довідковому виданні мають бути реальними - це може бути і фото, тому що довідкова література призначена для того, аби інформувати реципієнта про реальні предмети з того чи іншого питання. На противагу довідникам, у художній літературі можна використати нереальні ілюстрації, часто намальовані, чого не зустрінеш в довідковому виданні.

Завдяки своїй наочності ілюстрації до кожного виду видання значно полегшують розуміння тексту. У багатьох випадках ілюстрації здатні графічними засобами передавати зміст ясніше, ніж це можна зробити словами, і тому ілюстрації в тій чи іншій мірі замінюють текст. Таким чином, ілюстрації завжди дуже тісно пов'язані з текстом і дуже часто є невід'ємною, рівноправною (разом з текстом) частиною твору.

Під час редакційної оцінки ілюстрацій необхідно звертати увагу не лише на їх тематику, але і на змістовність, на відповідність призначенню книги. При недостатньо вдумливому ставленні до ілюстрації в книзі часто відсутні потрібні ілюстрації і, навпаки, з'являються ілюстрації, що не несуть корисної інформації.

Естетичні властивості ілюстрацій значно посилюють емоційний вплив на читача, тому при їх підготовці великого значення набувають раціональне колірне рішення, різні образотворчі прийоми. При цьому редактор стежить за тим, щоб використання цих елементів було функціональним.

Фотографія

Сучасна техніка фотографування дозволяє знімати дуже широке коло об'єктів і явищ. Фотографічним способом можна зняти й мікросвіт, й величезні простори (наприклад, при аерофотозніманні). У багатьох випадках фотографія являється єдиним способом отримати необхідне зображення. Наприклад, у довідковій літературі часто можна зустріти саме фото.

На фотознімку неможливо отримати узагальнене зображення. Тому дуже важливо вибрати зручне місце для зйомки, аби було зрозуміло, що головне на фото, а що - другорядне. Особливо це важливо під час при зйомки етнографічних і географічних об'єктів, тварин і рослин.

На фотографії фіксується те, що об'єктив "бачить" у момент зйомки; тому велике значення для пізнавальної цінності й наочності знімка мають вибір точки зйомки, положення об'єкту, характер його освітлення та довкілля, фон [9, с. 96-98].

Роль художньо-технічного редагування видання надзвичайно важлива. Головне в оформленні - всіма можливими друкарськими й композиційними способами чітко відобразити зміст тексту, винайти в кожному окремому випадку таку художньо-поліграфічну форму, що відповідає читацькому призначенню. Для правильного формулювання загального задуму оформлення, який враховує теми для ілюстрацій, формат видання, формат набору, шрифт, оформлення обкладинки або палітурки, необхідно досконало володіти матеріалом, розуміти зміст твору, а також уявляти читацьку аудиторію, умови читання, характер розповсюдження тощо [3].

Майстерність художнього і технічного редакторів полягає ще й у тому, щоб у процесі верстки створити цілісне, струнке видання, не порушуючи його естетичної гармонії. Для цього застосовуються композиційні закони: закон симетрії, пропорційності, рівноваги, оптичної ілюзії, а також елементи контрасту.

Щоб досягти потрібного ефекту, потрібно вміло обирати кегль та накреслення шрифтів основного та додаткового текстів, розумно використовувати різноманітність форматів набору, домагатися логічного підбору шрифтів для заголовків, застосовувати таку верстку, щоб обсяг суцільного текстового набору оптично скорочувався, а найважливіше було яскравішим.

Художній редактор розробляє проект оформлення, стежить за графічно-стильовими елементами видання, а технічний редактор задумане оформлення шляхом умовних знаків і позначень перекладає мовою, зрозумілою поліграфістам.

Технічний та художній редактори повинні пам'ятати: при виділенні головного не варто нехтувати другорядним, адже цей аспект також має значення для розуміння змісту. Художньо-технічне редагування як творча діяльність є мистецтвом оформлення друкованих видань разом із графікою та типографікою [12].

2.3 Оформлення довідкового видання як складова створення якісного продукту

За всіх часів цінувалася книга не тільки корисна й доцільно зроблена, але й гарна, що визначається гармонійною злагодженістю її елементів, і функціональних, і тих, що прикрашають.

Зображення в довідкових виданнях гуманітарного характеру утворюють додатковий рівень інформації, який візуалізує відомості, укладені в тексті. Іноді цей зоровий ряд буває факультативним елементом, але в більшості випадків він виправданий цільовим призначенням і читацькою адресою видання. Візуалізація ключових моментів розповіді дає читачеві додаткову інформацію, активізує її духовну, ментальну діяльність.

Інформаційний ефект будь-якої ілюстрації залежатиме від того, наскільки повно, точно і швидко читач зможе сприйняти інформацію. Оцінюючи образотворчий матеріал, редактор повинен визначити, наскільки він зрозумілий, зручний для читання. Найменші труднощі при його сприйнятті призводять до затрати додаткового часу читача. Будь-які неточності знижують ефективність, ставлять під сумнів можливість споживача швидко і в достатньому обсязі відшукати необхідну інформацію.

Роль візуальної інформації не можна недооцінювати. У багатьох випадках просторове пояснення вдається вдало замінити хорошою, зрозумілою ілюстрацією, заощадивши тим самим і час, необхідний для засвоєння матеріалу, і місце у виданні [2].

Хороший дизайн книги значною мірою залежить від розуміння особливостей її оформлення. При цьому слід враховувати, що чималу роль тут відіграє художня композиція видання, тобто така побудова всього оформлення і його окремих елементів, яке створює внутрішню єдність оформлення як художньо-поліграфічного твори мистецтва. Складається вона з компонентів поліграфічного набору (літер, пробільних матеріалів тощо). Головною складовою художньої форми видання є макет книги.

Кожне видання являє собою складне поєднання елементів, різних за задумом, призначенням і своєму зоровому вигляду. При роботі над оформленням книги потрібне поєднання таких якостей, як уява, гармонійне сприйняття зорових образів, сприйняття друкованого слова як засобу комунікації, гарне знання поліграфічних процесів [21].

У процесі створення художнього оформлення конкретного видання використовують не всі відомі засоби декору - їхній вибір визначається художньою ідеєю, що виникла в художника при вивченні змісту книги й умов її функціонування.

Роль декору - прикрашає, додає індивідуальності, розкриває ідейно-образний зміст, формує емоційно-образний лад, допомагає створити архітектонічну побудову, композиційної організувати.

Декор розділяють за ознакою образотворчості складових на: необразотворчі елементи - геометричний орнамент, фактури, текстури, тангіри, розчерки й деякі інші; образотворчі елементи - художньо перетворені природні об'єкти за допомогою ускладнення форми, її геометризації, ритмізації й схематизації, деформації предмета й простору, трансформації природного кольору й інші, що допомагає висвітити найбільш характерні риси поступаючись другорядними якостями й малозначними деталями.

Книжковий декор зв'язаний зі змістом літературного тексту за трьома типами зв'язку: слабко пов'язаний із змісту - елементи прикрашення; декор відповідає змісту видання в обмежених межах - змісту співзвучна лише частина застосованих засобів прикраси, а інші не суперечать (віньєтки приблизно співпадають зі змістом тексту або тільки натякають на зміст); декор гармоніює зі змістом видання в повному обсязі своїх можливостей - кожний декоративний елемент є образотворчим та служить прикрасою.

Застосування декору характеризується призначенням як елементу видання (службові, декоративні прикраси, ознака композиційної побудови); складом декору за видами (орнамент, декоративні ілюстрації, текстури й інші) та співвідношенням частки необразотворчих та образотворчих мотивів; змістом орнаментальних мотивів та частотою повторюваності у виданні; відношенням декору до змісту твору, та до призначення видання; співвідношенням між конструктивним і декоративним початками в художньо-графічному оформленні книг; мірою умовності, прийнятої в художньому трактуванні зображень; кольоропластичним ладом декоративних композицій [7].

Висновки до розділу 2.

Зручний для роботи над книгою формат, легкий для читання шрифт, добре знайдена композиція книжкових сторінок і розворотів, титульного аркуша і зовнішніх елементів - завдяки усьому цьому оформлення книги сприймається як гармонійне, красиве, витончене, дає читачеві естетичне задоволення.

Завдання конструкції книги - сприяти спокійному, зосередженому читанню, поглибленій і вдумливій роботі над книгою. При такому розумінні художнє оздоблення має бути не помітним. З цієї точки зору найкраще оформлення книги таке, на яке читач не звертає уваги - адже воно природне та органічне. Прагнення до такого оформлення позначається і у виборі шрифту й формату, і в характері виділень, і в підборі фарб. Дуже помітно воно проявляється в симетричній побудові книжкових смуг і розворотів - така композиція завжди сприймається як урівноважена, не помітна.

3. Обґрунтування проекту

Актуальність проекту. Путівник "Чернігів" - проект до курсової роботи. Чернігів - величне місто України, яке часто відвідують туристи, аби дізнатися дещо з історії самої країни. Ми обрали саме путівник Черніговом, тому що сьогодні подібного якісного видання немає, а воно обов'язково необхідне.

Ми вважаємо, що такий путівник буде актуальним для туристичної сфери нашої держави.

Метою проекту є створення якісного продукту; моделювання вдалої структури видання, якісно оформленого та правильно написаного в ньому тексту для того, аби привабити читача відвідати визначні місця Чернігова.

Завдання проекту:

1) Створити конкретне уявлення того, як буде виглядати довідник, яке розташування елементів видання, його оформлення.

2) Підібрати якісні ілюстрації для проекту.

3) Змоделювати карту з визначними місцями Чернігова, аби найвдаліше показати їхнє розташування.

4) Створити макет майбутнього видання, зважаючи на всі компоненти створення путівника.

5) Перевірити макет на наявність у ньому недоліків, помилок або курйозів, які зможуть спричинити неточності у сприйнятті реципієнтом видання.

Видання спеціалізоване, призначене для реципієнтів будь-якого віку, тобто не має вікових обмежень. Путівник буде корисним як для туристів міста, так і для місцевих мешканців корінних чернігівців, адже довідник ілюструє та описує різноманітні історичні пам'ятки міста, культурні та пізнавальні об'єкти, а також місця, де можна відпочити на території столиці історії України.

Мова путівника проста, зрозуміла кожному, тому читач, котрий не мав справи з подібним виданням або котрий не має тезаурусу про місто, не буде собі ламати голову під час прочитання тексту видання.

Кожний турист, який бажає ознайомитись з "містом легенд", обов'язково має придбати собі такий пізнавальний довідник. Також корисним він стане і для людей, що шукають те, чого раніше не помічали у рідному місті, або не мали змоги відвідати той чи інший заклад чи історичну пам'ятку.

Путівник має дві назви - "Чернігів" та "Містом легенд - Черніговом". Друга назва обумовлена тим, довідник ніби сам говорить, що в ньому наявний своєрідний екскурс старовинним містом. "Містом легенд" Чернігів вже давно називають, адже багатовікова історія України неодноразово змальовується саме в історії Чернігова. Це місто також часто називають історією України - йому вже більше 1300 років! Перша згадка про місто - приблизно в 690 році.

Макет проекту створювався в програмі з відкритим кодом для комп'ютерної верстки (DTP) під назвою Scribus. Програма підтримує основні типи текстових та графічних файлів, схему кольорів CMYK, профілі кольорів ICC, тому проблем з передачею кольорів зображень та фотографій не виникало.

Під час створення проекту, ми зверталися до видавничих стандартів:

ДСТУ 3017-95. Основні види. Терміни та визначення.

ДСТУ 3003-95. Технологія поліграфічних процесів.

ДСТУ 3017-95. Видання. Основні види: Терміни та визначення.

ДСТУ 3018-95. Видання. Поліграфічне виконання.

ДСТУ 3772-98. Оригінали для поліграфічного відтворення. Загальні технічні вимоги.

ГСТУ 29.4-2001. Обкладинки та палітурки. Типи.

ГСТУ 29.5-2001. Видання книжкові. Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги.

Формат паперу - 60x90/8 - ідеальний для путівника, оскільки його розміри невеликі, що є дуже зручним. Для туриста це дуже важливо, адже зазвичай речей і так багато у людей, що подорожують.

Кількість аркушів умовних друкованих аркушів 0,025, аркушів А 4 - 3,5.

Путівник умовно поділяється на п'ять частин:

1) Вихідні відомості на початку видання і в кінці (вихідні, випускні відомості, макет анотованої каталожної картки тощо)

2) Зміст без вказування сторінок.

3) Вступна стаття про Чернігів.

4) Основна частина: складається з 11-ти статей з фотографіями.

5) Карти визначних місць.

Верстка. Обкладинка видання - фотографія Свято-Троїцького собору в Чернігові. На обкладинку було розміщено це фото, адже собор - визначна архітектурна пам'ятка України доби Гетьманщини - історія. Назва путівника "Чернігів" набрана 41 розміром, шрифтом Book Antiqua Italic і вирівняна по центру.

Вихідні та випускні відомості розміщено на початку видання та в кінці. Зміст вирівняно по лівому краю, без номерів сторінок, надруковано шрифтом Cambria Bold для художнього оформлення, далі - весь текст такого ж шрифту, тільки не жирний (Cambria Math Regular). Основний текст надрукований чорним кольором, заголовки статей - синім, аби виділити їх серед основного тексту.

В основу макета видання було покладено принцип "текст і до нього ілюстрація", тобто кожен текст має своє зображення (фотографію). На нашу думку, таке розташування головних елементів путівника цілком доречне, адже реципієнт читає про визначне місце - і одразу бачить його на картинці. Фотографії відіграють також роль приваблення, тобто читач побачить фото (це є звичним, адже спочатку сприймається зображальний елемент), йому сподобається споруда або місце, він прочитає текст згори ілюстрації, і йому захочеться відвідати те, що зображено на фотографії.

Фоновий малюнок путівника в основній частині видання - фото прекрасного Чернігова. Воно не дуже перенапружує очі читача, але й відіграє художню функцію - прикрашає сторінку. На початку видання фоновий малюнок - вокзал, він ніби "каже" про те, що варто відвідати Чернігів, чого й прагне текст на сторінці.

Карти визначних місць знаходяться після головного тексту, щоб читач безпосередньо розглянув фактичне положення пам'яток, вже прочитавши про кожне з них. Назви карт написані на білому фоні для читабельності.

Просування видання на ринку буде відбуватися наступними способами:

1) через глобальну мережу Інтернет, тобто реклама, створення в соціальних мережах різних анкет для просування товару;

2) довідник буде продаватися в продовольчих магазинах, в супермаркетах Чернігова та області;

3) на через створення буктрейлера;

4) через книгарні в Чернігові та в інших містах України;

5) видання буде продаватися в крамницях з різними сувенірами Чернігова, де часто бувають туристи.

Висновок до розділу 3.

Створюючи путівник "Чернігів" або "Містом легенд - Черніговом", ми дізналися багато про саме місто, про його історичні пам'ятки, про те, куди можна сходити відпочити, перебуваючи в Чернігові, також на практиці продемонстрували, як можна оформлювати подібні видання, аби реципієнту було цікаво брати до рук довідник. З'ясували, що створення такого видання допоможе країні в просуванні туристичної справи, адже путівник часто відіграє роль саме реклами міста, аби читач захотів відвідати його та помилуватися тим, про що він читав та що бачив лише на фотографії. Мова подібного видання завжди має бути зрозумілою, адже існують різні люди, думки та сприйняття різні. Видання може підійти для будь-кого, воно - майбутнє туристичного "міста легенд" Чернігова.

Висновки

Довідкове видання - це складний єдиний організм, і тому в його оформленні все має бути взаємопов'язано. Не можна вирішувати зовнішнє оформлення книги у відриві від внутрішнього, призначати розмір шрифту незалежно від формату, вибирати формат, не враховуючи складність ілюстрацій тощо.

Подвійна природа книги визначає два основні завдання її оформлення: по-перше, полегшити користування книгою, зробити її зрозумілою для читання, зручною для роботи над нею, досить міцною, і по-друге, за допомогою художніх і поліграфічних засобів повніше розкрити зміст книги і тим самим допомогти читачеві краще зрозуміти й засвоїти його. Ще одне важливе завдання оформлення - зробити книгу привабливою для читача.

Якісне проектування і художнє оздоблення книжкового видання є головною запорукою комерційного успіху продукції, що випускається. Вибір формату, смуги набору, а відповідно, гарнітури та кегля шрифту, елементів дизайну та ілюстрації в цілому, безпосередньо впливають на собівартість видання.

При виготовленні видання всі виробничі процеси тісно взаємозв'язані. Художнє оздоблення як естетична сторона виробництва й технологія виготовлення видання як сторона технічна, незважаючи на різність за своєю природою, роблять один на одного безпосередній вплив. Так, наприклад, вибір формату видання безпосередньо впливає на витрату паперу, а щільність паперу впливає на товщину блоку і, відповідно, його зовнішній вигляд і гармонійність пропорцій готової книги.

Таким чином, перш ніж взятися до розробки проекту видання, необхідно визначитися з бажаним результатом, і відповідно до цього ставити перед собою певні завдання. Тут завжди треба шукати компроміс між витратами і дизайном, орієнтуючись, в першу чергу, на читацьку адресу видання, його наклад і об'єм, на літературний вид видання.

Список використаних джерел

1. Адамов Е., Кричевський В. Оформлення довідкових видань. - К., 2008.

2. Антонов А.В. Сприйняття внетекстових форм інформації у виданні. - К. : Книга, 2008.

3. Афонін О. До Дня працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження // Вісник Книжкової палати. - 2005. - № 5. - С. 12-13

4. Гринчишин Д., Капелюшний А., Сербенська О., Терлак З. Словник-довідник з культури української мови - 3-тє вид., виправл. - К. : Знання, 2006. - 367 с.

5. Іванов В.Ф. Техніка оформлення газети: Курс лекцій. - К. : Знання, КОО, 2000. - 222 с.

6. Ісаєвич Я. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми. - Л., 2002. - 520 с.

7. Капелюшний А.О. Редагування в Засобах масової інформації: навчальний посібник / А.О. Капелюшний. - Львів: ПАЮ, 2005. -304 с.

8. Мільчин Е., Чельцова Л.К. Довідник видавця автором. - М. Логос, 2009. - 298 с.

9. Огар Е.І. Українсько-російський та російсько-український словник-довідник з видавничої справи. - Львів: Палітра друку, 2002. - С. 152.

10. Рябініна Н. Технологія редакційно-видавничого процесу: навч. посібник - М. : Логос, 2008. - 256 с.

11. Серажим К. Особливості редагування довідкових видань // Журналістика. Філологія. Медіаосвіта: Збірник наукових праць. - Полтава, 2014. - С. 201-203

12. Тимошик М. Видавнича справа та редагування: навчальний посібник. - К. : Наша культура і наука. - К. : Видавничий дім "Ін Юре", 2004. - 224 с.

13. Тимошик М. Редакторські посади: фахові вимоги та функціональні обов'язки їх носіїв // Друкарство. - 2005. - № 1. - С. 44-48.

14. Тимошик М. Технічне редагування: теоретичні та практичні аспекти. - К. : Наша культура і наука, 2012. - 31 с.

15. Тимошик М. Художнє редагування: теоретичні та практичні аспекти - К.: Наша культура і наука, 2012. - 38 с.

16. Шевченко В.Е. Розрахункові таблиці та стандартні документи з дисципліни "Художньо-технічне редагування". - К. : Інститут журналістики, 2009. - 108 с.

17. Шевченко В.Е. Художньо-технічне редагування: Тексти лекцій для студентів відділення "Видавнича справа та редагування". - К. : ВПЦ "Київський університет", 2005. - 254 с.

18. Шевченко В.Е. Шрифтове оформлення видань // Наукові записки Інституту журналістики. - 2005. - Т. 18. - С. 13-21.

19. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://um.co.ua/12/12-8/12-88355.html

20. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.bestreferat.ru/referat-202099.html

21. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://ofkni.hol.es/

Размещено на Allbest.ru

...