Інтонаційні особливості морського дискурсу (на матеріалі україномовних та англомовних радіотокшоу)
Результати інструментального дослідження англомовних радіопрограм, що відносяться до жанру ток-шоу. Опис особливостей ток-шоу як виду дискурсу, а також докладний аналіз тональних характеристик мовлення в досліджених передачах на морську тематику.
Рубрика | Журналистика, издательское дело и СМИ |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 28.05.2017 |
Размер файла | 21,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Одеська національна морська академія
ІНТОНАЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ МОРСЬКОГО ДИСКУРСУ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНОМОВНИХ ТА АНГЛОМОВНИХ РАДІОТОКШОУ)
Шальов А. С.,
доцент кафедри англійської мови в судовій енергетиці
судомеханічного факультету
Анотація
радіопрограма шоу морський дискурс
У статті представлені результати інструментального дослідження англомовних радіопрограм, що відносяться до жанру токшоу. Описано особливості ток- шоу як виду дискурсу, а також запропоновано докладний аналіз тональних характеристик мовлення в досліджених передачах. В результаті проведеного аналізу автор дійшов висновку, що англомовні радіотокшоу на морську тематику вирізняються певним набором інтонаційних засобів.
Ключові слова: радіотокшоу, морський дискурс, інструментальне дослідження, тональне завершення.
Постановка проблеми. Неможливо переоцінити важливість ЗМІ в суспільстві, їх ефективність, поширеність і вплив - вони мають високий ступінь виразності, а також величезний освітній потенціал. Увага лінгвістики до ЗМІ пояснюється тим зростаючим значенням, яке вони набувають сьогодні в основному завдяки їх універсальності і передачі актуальної інформації. В науковій літературі, яка розглядає це питання, підкреслюється, що система ЗМІ здатна багатобічно відображати реальність та представляти її як найбільш об'єктивну модель.
Виклад основного матеріалу дослідження. Система ЗМІ є оперативною, наочною, аналітичною, емоційною та масовою. її основними функціями є: 1) інформативна; 2) формування та вираження громадської думки; 3) інтегральна (об'єднання різноманітних груп населення в один соціальний організм); 4) спілкування; 5) навчальна, освітня; 6) естетична; 7) розважальна [1, с. 68].
Більшість з цих функцій реалізується у дискурсі радіоток- шоу, який становить собою складну багатоаспектну єдність творів мовленнєворозумової діяльності комунікантів, що об'єднує наступні складові контексту, в якому відбувається ра- діодискурс: 1) технічні особливості радіопростору; 2) психосо- ціальний контекст цільового впливу, орієнтованого на велику аудиторію і окремі групи слухачів; 3) пресуппозиційна база, що сприяє оптимальній взаємодії всіх структурних елементів бесіди [2, с. 57].
Складноструктурована послідовність знакових подій в дискурсі радіотокшоу репрезентує архетипові образи в безперервному потоці контекстуально зв'язаних епізодів, підпорядкованих типовому фреймовому сценарію. Події і об'єкти реального світу в процесі інтерпретованого перетворювання набувають форму певного узагальненого образу, що знаходиться на перетині різних семіотичних систем, зрозумілого і привабливого для більшості адресатів у певній соціально-культурній спільності, на конкретному часовому етапі.
У функціональному і семантичному плані програмам радіотокшоу властива гнучкість. Тому дискурс радіотокшоу запозичує риси інших дискурсивних практик і комбінує їх відповідно до стратегічної лінії організаторів інтеракції, підвищуючи тим самим ілокутивний потенціал трансльованого повідомлення, завдяки чому формується поліреференційна і багатоінтенціо- нальна модель дискурсу радіотокшоу.
Ведучий радіотокшоу - це особа, наділена винятковими комунікативними правами і повноваженнями, яка відстежує поетапний розвиток діалогу, координує мовленнєві дії учасників і зміну ролей між ними, а також корегує або модифікує загальний плин комунікації у межах обраного прагматичного типу інтеракції, переключаючись на інший епізод або мікросюжет у разі психологічно некомфортного або навіть конфліктного спілкування або ж комунікативного збою. Іншими словами, він виступає в ролі ключового комуніканта.
Запрошений учасник може бути як відомою особою, компетентною в якійсь сфері і авторитетною в певних колах, так і представником тієї або іншої соціальної групи, носієм цінностей і настанов статистичної більшості. Окрім відправника, він може бути «проміжним» адресатом, одержувачем повідомлення ведучого. При позитивному, продуктивному розвитку діалогу у учасника активізується респонсивний механізм, а в протилежному випадку - захисний механізм, який блокує або трансформує перебіг подальшої інтеракції. На відміну від запитально-відповідної форми обміну думками, властивої інтерв'ю, під час радіобесіди відбувається обмін репліками, думками, міркуваннями. При цьому слід зазначити, що всі учасники мають свою позицію. І це збільшує шанси на об'єктивне висвітлення теми розмови, тому що дуже часто журналіст та інші учасники можуть відстоювати свої особливі позиції, що орієнтують їх на висвітлення не загальноприйнятих аспектів, зв'язків, позитивних та негативних якостей предмету дискусії. Таким чином, у радіотокшоу обов'язково буде проявлятися багатостороннє, поліфонічне бачення предмета, що дозволить підвищити об'єктивність та адекватність його розгляду. Важливу роль у цьому процесі відіграє просодія.
В основу вивчення просодичних параметрів досліджених радіотокшоу покладено комплексний метод експериментально- фонетичного дослідження інтонації, який був вперше розроблений В.А. Артемовим [3] та одержав подальший розвиток в працях Л.К. Цеплітіса [4], В.А. Васильєва [5] і багатьох інших вітчизняних і зарубіжних лінгвістів, що працюють у області експериментально-фонетичного вивчення звучної мови [6-10].
Актуальність проведеного дослідження визначається тим, що одержати повне уявлення про механізм мовленнєвої дії можна, лише розглянувши цей механізм в різних ситуаціях: в умовах міжособистісного спілкування, масової комунікації, взаємодії у малих групах, а також публічного виступу. На жаль, міжособистісна комунікація не одержала достатньої уваги, незважаючи на той факт, що вона посідає далеко не останнє місце в спілкуванні людей. Дотепер основну увагу надавалося дослідженню естетичної дії, яка характерна для художньої літератури, а також раціонально-психологічному впливу на масову аудиторію під час публічної комунікації [8].
Таблиця 1.Частотність тональних контурів завершення фраз ведучих і учасників україномовних та англомовних радіотокшоу на морську тематику (%)
Радіотокшоу |
Диктори |
Тональні контури завершення |
|||||||||
НН |
СН |
ВН |
НВ |
СВ |
ВВ |
Н-В |
В-Н |
змішан. |
|||
україномовні |
ведуч. |
24,7 |
15,5 |
8,5 |
32,1 |
12,9 |
2,8 |
4,0 |
- |
- |
|
учасн. |
28,3 |
24,4 |
7,2 |
10,6 |
6,5 |
- |
3,2 |
2,1 |
19,7 |
||
англомовні |
ведуч. |
7,3 |
6,5 |
4,0 |
24,9 |
27,4 |
2,9 |
5,3 |
7,1 |
14,6 |
|
учасн. |
15,6 |
18,5 |
10,2 |
9,3 |
13,7 |
2,6 |
3,7 |
1,4 |
25,0 |
Метою даної роботи є аналіз тональних характеристик українських та англомовних радіотокшоу на морську тематику.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній за допомогою використання сучасних електронних програм обробки мовленнєвого сигналу вперше отримано об'єктивні дані фонетичного аналізу мелодійних характеристик об'єкту дослідження, що дозволяє визначити відмінності в мелодійній організації україномовних та англомовних радіотокшоу на морську тематику.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що лінгвістичний аналіз дискурсу радіотокшоу як особливої форми радіоко- мунікації є внеском у розробку актуальних питань загального мовознавства - теорії мовленнєвої комунікації, теорії дискурсу, інтонології. Дослідження інтонаційної своєрідності дискурсу радіотокшоу й виявлення специфічних інтонаційних характеристик, типових для спонтанної мовленнєвої комунікації в досліджуваних мовах, має важливе значення для подальшого вивчення радіомовлення в галузі фоностилістики, в якій жанр радіотокшоу ще не був предметом опису.
Практичне значення дослідження полягає в можливості використання результатів роботи під час навчання студен- тів-лінгвістів сприйняттю спонтанного діалогічного мовлення на автентичному матеріалі (на матеріалі україномовних і англомовних радіотокшоу), що є важливим складником процесу навчання іноземній мові в умовах аудиторного білінгвізму. Крім того, отримані результати, одержані в ході проведеного дослідження, можуть бути використані в лекційних курсах із загального мовознавства (розділ «Типологія»), із фоностиліс- тики (розділ «Просодичні особливості публіцистичного стилю»), із психолінгвістики (розділ «Психолінгвістичний аналіз процесів породження і сприйняття мовлення»).
Матеріал дослідження, відібраний для проведення інструментального аналізу склав 60 програм радіотокшоу на морську тематику, що транслюються україномовними та англомовними радіостанціями загальною тривалістю більше 30 годин.
Інтонографічний аналіз експериментального матеріалу виявив певні закономірності в характері і частотності тональних контурів завершення в досліджених радіотокшоу.
В мовленні ведучих англомовних радіотокшоу спостерігалася максимальна кількість низьких висхідних і низхідних тонів завершення (32,1% і 24,7% відповідно). Крім того, була зафіксована значна кількість середніх низхідних і висхідних завершальних тональних контурів (15,5% і 12,9% відповідно). Кількість високих висхідних і нисхідно-висхідних тонів була незначною (2,8% і 4% відповідно). Висхідно-низхідні та змішані тональні контури завершення в мовленні ведучих англомовних радіотокшоу були відсутні, що свідчить про спокійний емоційний стан ведучих.
Аналіз мовлення ведучих українських радіотокшоу виявив такі закономірності: найбільш часто вживаними виявилися середній висхідний (27,4%) і низький висхідний (24,9%) тони. Мовлення ведучих в українських радіотокшоу також характеризувалася досить великою частотністю змішаних тонів (14,6%). При цьому була зареєстрована мінімальна кількість високих висхідних тонів (2,9%), оскільки мовлення ведучих відрізнялось спокійними ремарками або питаннями.
В мовленні учасників радіотокшоу на морську тематику були відмічені дещо інші закономірності в характері і частотності тональних контурів завершення.
Загальною особливістю мовлення учасників радіотокшоу на відміну від мовлення ведучих є більша кількість випадків змішаних і складних фінальних тонів. Ця обставина свідчить про більший ступінь емоційної насиченості мовлення учасників радіотокшоу, що знаходить підтвердження в результатах аудиторського аналізу матеріалу на обох досліджених мовах.
Результати комп'ютерного аналізу виявили як деякі загальні закономірності тональних контурів завершення в мовленні учасників радіотокшоу на морську тематику, так і відмінності між ними в досліджених мовах.
Так, мовлення учасників англомовних радіотокшоу характеризується максимальною частотністю випадків низького низхідного (28,3%) і середнього низхідного (24,4%) завершення, а також значною кількістю змішаних тонів (19,7%). При цьому було зафіксовано мінімальну кількість висхідно-низхідних тонів (2,1%) і повну відсутність високих висхідних тонів у зв'язку із спокійним емоційним станом учасників цих програм.
В мовленні учасників українських радіотокшоу переважаючим є вживання змішаних тонів (25%). Крім того, для цих програм характерна велика частотність середнього низхідного тону завершення (18,5%), а також низького низхідного (15,6%) і високого низхідного (10,2%) тонів. Найменш характерними в досліджених українських радіотокшоу були визнані нисхід- но-висхідний (3,7%) і висхідно-низхідний (1,4%) тони, оскільки тематика більшості бесід не виводила учасників зі стану емоційної рівноваги.
Результати комп'ютерного аналізу характеру тонального завершення фраз ведучих і учасників досліджених радіотокшоу на морську тематику представлені в таблиці 1.
Висновки. Таким чином, результати інструментального аналізу підтверджують висунуту гіпотезу про існування певного набору тональних параметрів, що беруть участь в організації і диференціації україномовних і англомовних радіотокшоу на морську тематику.
Література
1. Багиров Э.Г, Борецкий РА., Юровский А.Я. Основы телевизионной тележурналистики / [Э.Г Багиров, РА. Борецкий, А.Я. Юровский]. - М. : Изд-во Моск. ун-та, 1987. - 240 с.
2. Радиожурналистика / Ред. А.А. Шереля. - М. : Моск. Ун-та, 2000. - 368 с.
3. Артёмов В.А. Метод структурно-функционального изучения речевой интонации / В.А. Артёмов. - М. : МГПИИЯ им. М. Тореза, 1974. - 160 с.
4. Цеплитис Л.К. Анализ речевой интонации / Л.К. Цеплитис. - Рига : Зинтане, 1974. - 272 с.
5. Васильев В.А. Учебное пособие по организации, проведению и анализу итогов экспериментального исследования по фонетике английского язика / В.А. Васильев. - М., 1976. - 74 с.
6. Бровченко Т.А. Уровневая структура устного текста и его просодический анализ / Т.А. Бровченко // Вісник Одеського національного університету. Філологія: мовознавство. - Одеса, 2007. - Т. 12. - Вип. 3. - С. 31-40.
7. Гойхман О.Я., Надеина Т.М. Речевая коммуникация : учебник для вузов / О.Я. Гойхман, Т.М. Надеина. - М. : ИНФРА-М, 2008. - 272 с.
8. Брызгунова Е.А. Количественный и качественный анализ в экспериментальной фонетике / Е.А. Брызгунова // Материалы международной конференции «100 лет экспериментальной фонетике в России». - СПб., 2001. - С. 32.
9. Волошин В.Г., Григорян Н.Р, Музя Е.М., Олинчук В.В. Методы обработки результатов экспериментально-фонетических исследований речи и их лингвистическая интерпретация / [В.Г Волошин, Н.Р Григорян, Е.М. Музя, В.В. Олинчук]. - Одесса : ВМВ, 2011. - 186 с.
10. Надеина Т.М. Просодическая организация речи как фактор речевого воздействия : дис. ... д-ра филол. наук : спец. 10.02.19 / Т.М. Надеина. - М., 2004. - 428 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дискурс як об’єкт дослідження лінгвістики. Аналіз дискурсу медіа-простору і телебачення як його частини. Розвиток прагматики мовлення. Соціолінгвістичний аналіз комунікації та логіко-семіотичний опис різних видів текстів. Дослідження мовного використання.
курсовая работа [50,6 K], добавлен 23.01.2015Аналіз англомовних видань. Міжособистісні зв'язки, формалізація відносин і масова комунікація. Дослідницький комплекс, масова комунікація: управлінські аспекти. Інверсії в англомовному публіцистичному тексті на прикладі матеріалів газети "Вашингтон пост".
курсовая работа [175,6 K], добавлен 11.03.2012Розслідування як журналістський жанр. Всебічне і докладне дослідження мало вивченої, закритої або ретельно приховуваної теми. "Переслідувательна журналістика" та "чорний піар". Два суттєві моменти розробки теми і обробки журналістського розслідування.
реферат [19,6 K], добавлен 08.03.2009Аспект культурно-національної конотації заголовків журнальних статей. Дослідження структури та лексико-семантичних ознак журнальних заголовків. Особливості країнознавчого аспекту заголовків як однієї з характеристик культурно-національної конотації.
курсовая работа [56,5 K], добавлен 13.12.2016Особливості спортивного репортажу в аспекті специфіки жанру. Аналіз репортажів у різних друкованих ЗМІ України: порівняльний аспект. Жанрові особливості репортажу в газеті "Команда". Специфіка стилю та композиції спортивного репортажу в журналі "Футбол".
курсовая работа [107,2 K], добавлен 19.11.2014Ставлення до релігії за роки незалежності України. Аналіз теле-, радіопрограм релігійної тематики. Радіопрограма "Блаженна Мати Тереза з Калькутти. Життя, сповнене любові" на радіостанції "Воскресіння". Телепрограма "Твоє життя" телекомпанії "Пілігрим".
дипломная работа [283,6 K], добавлен 07.08.2013Засоби масової інформації: сутність, функції, права, обов’язки. Дослідження основних проблем функціонування сучасних ЗМІ (преси, радіо, телебачення). Особливості книговидання в Україні. Результати використання глобальної інформаційної мережі Інтернет.
курсовая работа [26,3 K], добавлен 25.11.2010Сутність, особливості та історичні передумови виникнення ток-шоу як жанру. Особливості та основні види ток-шоу в українському шоу-бізнесі. Реаліті–шоу як окремий вид ток–шоу, специфіка українського формату ток-шоу (на прикладі проекту "Свобода слова").
курсовая работа [45,6 K], добавлен 12.01.2012Історія радіоінтерв'ю в радянській Україні, його специфічні особливості на "ворожих голосах" (радіо "Свобода", "Голос Америки"). Відмінні ознаки радіоінтерв'ю в прямому ефірі і в записі. Принципи та правила використання даного жанру на FM радіо "Ера".
дипломная работа [133,5 K], добавлен 23.11.2015Детальний опис та характеристики таких журналістських жанрів, як замітка, звіт, інтерв’ю, репортаж, кореспонденція. Дослідження функцій, класифікації та правил застосування. Аналіз та схема побудови найчастіше використовуваних форм досліджуваних жанрів.
контрольная работа [18,9 K], добавлен 05.12.2010Формування набору характеристик публіцистичних текстів. Аналітичний звіт, кореспонденція, інтерв'ю. Анкетування. Визначення функцій жанру. Публікації, виконані в жанрі листа. Концепції видання. Різні жанри журналістських та літературних творів.
контрольная работа [30,1 K], добавлен 09.02.2009Поняття та відмінні особливості оперативної поліграфії як порівняно нового виду діяльності на поліграфічному ринку, її методи та прийоми. Папери для різних видів друку з покриттям. Цифрові дуплікатори: застосування, технологічні особливості, інтерфейс.
контрольная работа [18,0 K], добавлен 31.05.2015Культура мовлення як складова загальної культури людини. Засоби масової інформації - носії культури. Роль засобів масової інформації, їх види та функції в Україні. Позитивний та негативний вплив засобів масової інформації на культуру спілкування.
курсовая работа [60,9 K], добавлен 20.10.2014Алгоритм роботи викладачів та кафедри. Самоаналіз навчального закладу. Аналітичні матеріали про результати проведення оцінки якості діяльності вищого учбового закладу. Перелік напрямів діяльності вузу, за якими проводиться аналіз. Додаткові послуги.
контрольная работа [9,0 K], добавлен 17.02.2009Основні проблеми українських засобів масової інформації у висвітлені новин. Крайнощі міжнародної журналістики. Висвітлення міжнародних подій українськими телеканалами. Діяльність міжнародних відділів новин. Локалізація міжнародних новин на каналі "СТБ".
курсовая работа [70,7 K], добавлен 18.12.2012Світовий та вітчизняний досвід становлення жанру та метода журналістського розслідування у пресі. Аналітичні методи збору та подачі інформації у друкованих ЗМІ. Заміна розслідування дослідженням на сторінках сучасних українських друкованих видань.
курсовая работа [59,5 K], добавлен 02.11.2014Світовий та вітчизняний досвід становлення жанру та метода журналістського розслідування у пресі. Аналітичні методи збору та подачі інформації у друкованих ЗМІ. Заміна розслідування дослідженням на сторінках сучасних українських друкованих видань.
курсовая работа [57,2 K], добавлен 02.11.2014Система відбору новин та їх інтерпритація у засобах масової інформації. Дослідження жанру "часопису новин". Вплив першого "часопису новин" - американського "Тайму" - на світову журналістику. Характеристика тижневика "ПІК" ("Політика і культура").
курсовая работа [45,9 K], добавлен 20.04.2010Особливості використання аналітичного жанру в газеті: поняття, принципи створення, структура. Вимоги та стилі подання аналітичних матеріалів, визначення ролі журналіста у цьому процесі. Жанрова своєрідність аналітики на шпальтах газети "Суббота плюс".
курсовая работа [49,4 K], добавлен 17.05.2010Поняття про інформацію та документ. Напрями і види інформаційної діяльності. Сутність і функції засобів масової інформації, їх вплив на діяльність людей і роль в геополітиці. Особливості роботи з джерелами інформації в процесі журналістського дослідження.
курсовая работа [111,3 K], добавлен 21.10.2012