Нові аспекти політкоректності у сучасних французьких медіа

Семантичні та функціональні зміни терміну політкоректності у сучасному медійному просторі Франції. Поява негативних конотацій у терміні політкоректності під впливом останніх подій у країні та світі. Дериваційні засоби створення політкоректних термінів.

Рубрика Журналистика, издательское дело и СМИ
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 29.05.2017
Размер файла 25,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

нові аспекти політкоректності у сучасних французьких медіа

Голтвяниця Надія Юріївна

кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії та практики перекладу, Запорізький національний технічний університет Серга Наталія Володимирівна старший викладач кафедри теорії та практики перекладу Запорізький національний технічний університет

Анотація

У статті розглядаються семантичні та функціональні зміни терміну політкоректності у сучасному медійному просторі Франції. Встановлено появу негативних конотацій у терміні політкоректності під впливом останніх подій у країні та світі.

Ключові слова: політкоректність, новомова, медійний простір, мігрант.

Аннотация

В статье рассматриваются семантические и функциональные изменения термина политкорректность в современном медийном пространстве Франции. Было установлено появление негативных коннотаций в термине политкорректность под влиянием последних событий в стране и мире.

Ключевые слова: политкорректность, новоязык, медийное пространство, мигрант.

Summary

The article touches upon semantic and functional changes of term ofpolitically correct in modern French mass media. Additional negative connotations of the term ofpolitically correct because of the latest events in France and the world were determined.

Key words: politically correct, newspeak, mass media, migrant.

Актуальність

Категорія ввічливості є однією з основних при міжособистісній комунікації, а показники ввічливості є індикаторами соціального статусу учасників комунікації: високий / більш низький / рівний, свій / чужий.

Ввічливість як соціокультурний вже феномен давно й широко досліджується фахівцями з гуманітаристики, а останнім часом до кола їх наукових інтересів потрапила й політкоректність. Попри те, що поступово інтерес науковців до цього феномену поступово став згасати, останні трагічні події в Європі та світі знову вивели поняття політкоректності на перші шпальта медіа хоч і переважно з негативними конотаціями.

Стаття має на меті показати, яких змін набуло поняття політкоректності та пов'язане з ним поняття «мігрант» у французькому медійному просторі за останні місяці.

Об'єктом нашої розвідки є поняття політкоректності як складова категорії ввічливості у французькому медійному просторі, а предметом - нові конотації та зміни у контексті функціонування поняття політкоректності у зв'язку з трагічними подіями в Європі наприкінці 2015 - початку 2016 рр.

Політкоректність - це лінгвокультурне явище, яке виникло у 70-ті роки в США та набуло поширення у Західній Європі, а потім і світі, полягає у пошуці таких мовних засобів, які б не ображали чи принижували індивіда через його расову, статеву приналежність, зовнішній вигляд, тощо. Воно базується на лінгвальному процесі евфемізації, а відтак навряд можна говорити його унікальність та новизну.

Відома французька дослідниця Марина Ягело ще у 1978 році писала, що мова є системою символів, яка є частиною соціальних відносин, а відтак слід відкинути саму ідею «нейтральної» мови, бо відношення індивіда до мови складається через його взаємини з суспільством [1]. Ці роздуми були підхоплені французькими феміністками, що сприяло фемінізації французької мови, навіть на законодавчому рівні у Бельгії та Канаді.

Водночас французькі дослідники доволі скептично чи навіть іронічно ставляться до самого терміна «політична коректність», наголошуючи, що евфемізми завжди були невід'ємною складовою дипломатичного спілкування. До того ж подібні мовленнєві явища вже мали місце у французькій лінгвокультурі, і тут можна згадати преціозниць або манерність 17 століття, яку висміював Мольєр. Тоді намагалися розмовляти витончено, блискуче, використовуючи яскраві метафори: le «conseiller des grвces» - радник з витонченості та елегантності, що означало «un miroir» - дзеркало, l'«antipode de la raison» - протилежність розуму для sotte - нерозумна, дурна, les «commoditйs de la conversation» - комфорт для розмов замість fauteuils - крісло, або un «traоtre», коли говорили про un paravent - ширма. Але, за словами Катрін Малаваль, Оскар серед усіх прецензійних виразів належить безумовно pauvres porteurs de chaise- бідні носії стільців, які стали des «mulets baptisйs» - хрещеними віслюками [2] . У 20 столітті з'явилася новомова « langue de bois» «дерев'яна мова» та політкоректність [3, 4]. Метафоричний вираз « langue de bois» = novlangue увійшов у французьку мову у 70-х роках 20-го століття та позначав закостенілий стиль радянського мовлення, мову пропаганди, відсутність вільного висловлення. Сьогодні «дерев'яна мова» або ж новомова присутня всюди: у політичному та дипломатичному дискурсі, ЗМІ, рекламі, мові маркетингу та адміністрації. Вона вважається пустою, застиглою, яка заважає живій, вільній мові, заважає говорити правду, те що думаєш насправді. На думку Домініки Бретон сучасна «дерев'яна мова» на відміну від попередніх часів дещо втратила свою пропагандистську функцію, оскільки вже не йдеться про створення єдиної правди мовою. Водночас ново- мова зберегла дискурсивні риси первинної «дерев'яної мови»: вживання стереотипних форму лювань, гучних, «пишних» виразів, пошук найкращого слогану, яким часто обмінюються з опозиціонерами, загравання до аудиторії, приниження опонента, популізм, демагогія, тощо [7].

Існують навіть словники новомови [5, 6]. І якщо у 2008 році перший словник новомови містив близько 300 одиниць, у 2013 - більше 500, то у 2015 - більше 1000. Вихід нового словника новомови, звісно ж, не міг лишитися непоміченим і спровокував достатньо жваве обговорення в першу чергу серед франкофілів. Серед яких вирізняється погляд есеїста Мішеля Жофруа на новомову, який поділяє чимала частина французького суспільства [8].

З одного боку, вражаюча кількість одиниць у словнику свідчить про те, наскільки заангажованою та брехливою є мова мас-медіа, що послуговуються ново мовою, а з іншого боку, що звісно є позитивним моментом, знайомство з цим словником допоможе розуміти, що насправді повідомляють нам телебачення, преса, тощо [9].

У сучасному світі новомова нерозривно пов'язана з політкоректністю. Термін «політкоректність» увійшов у французьку мову у 90-х роках 20го століття та набував свого сучасного значення.

Практична мета використання політкоректності полягає в тому, щоб уникати того, що могло б образити ті чи інші категорії людей за расовими, тендерними, релігійними, професійними, фізичними, віковими, сексуально-орієнтаційними ознаками.

І хоча, зазначає Домініка Бретон, політкоректність є феноменом демократичного суспільства, на відміну від дерев'яної мови, вони використовують однакові мовні засоби, оскільки мова йдеться про розрив семантичного зв'язку між мовними знаками, що сприймаються тепер як образливі, та їх референтами. А саме про евфемізми, кліше, слогани, оксиморони, плеоназми, неологізми шляхом деривації, складання, запозичення, абревіації, метафори, тощо [7].

Так, «неприємні» номінації на зразок chфmeur замінюються нейтральними однокомпонентними лексемами або словосполученнями: centre psycho- thйrapeutique, психотерапевтичний центр - (asile de fous, притулок для божевільних), chercheur d'emploi, пошукачроботи- (chфmeur, безробітний), dйfavorisйs,малозабезпечені - (pauvres, бідні), non- voyants, які втратили зір - (aveugles, сліпі).

Серед дериваційних засобів для створення політкоректних термінів часто використовуються префікси та суфікси, що виражають ідею обмеження, таким чином наближуючи меншини до основної соціальної спільноти: dйfavorisйs, малозабезпечені має позитивний компонент favorisйs, забезпечені та префікс обмеження dй-, або dйmunis, малозабезпечені з позитивним компонентом munis, забезпечені замість прикметника pauvres, бідні який має негативну конотацію [1]. Інший спосіб створення евфемізмів - це використання негативних префіксів або слів: «non»-apprenant або «mal»- sachant, який погано вчиться замість un cancre, ледар, ou « contre »-performance,протилежність успіху насправді un йchec, провал, невдача, «sans»- abri, безпритульний це un clodo або un clochard, злидень , «dys»-fonctionnement, дисфункціонування замість une bavure policiиre, поліцейське зловживання, «contre»-vйritй, протилежність правди замість un mensonge, брехня, « sans »-papiers, без документів замість un immigrй clandestin, нелегали .

Щоб запобігти расової та соціальної дискримінації «неприємні» назви професій замінюються більш приємними евфемізмами на зразок technicien de surface, технік площини замість un balayeur, прибиральник, або hфtesse de caisse, робітниця каси замість une caissiиre, касирша, femme de mйnage, хатня робітниця - це : une technicienne des sols, технік підлоги, або une employйe de maison, хатній службовець. У галузі економіці «грубі» слова пом'якшуються: так «rйajuster», переглянути використовують замість dйvaluer, знецінювати, «rйamйnager», уточнювати скоріше ніж rйduire, скоротити, зменшити; словосполучення «ouverture du capital», відкритість капіталу замінює une privatisation, приватизацію, а «lignes de production», виробничі лінії вживається замість travail а la chaоne, праця на конвеєрі.

Використовуються також наукові терміни: aliйnation, психічний розлад замість folie, божевілля, oncologie або carcinologie, онкологія замість cancйrologie, рак.

Й нарешті акроніми : HLM, IVG, HP, які є ім- пліцитно приємнішими, відповідно «habitation а loyer modйrй », житло за помірну платню, « interruption volontaire de la grossesse », добровільне переривання вагітності, « heures pleines », години номінального навантаження.

Звісно ж, підкреслює Мішель Жофруа, полі- ткоректність, починаючи з виправлення граматичних форм, веде до виправлення ідеології, яка першочергово не розглядалася як образлива, з тим, щоб зменшити кількість випадків ображення деяких категорій населення [9].

Прикладом, може бути фемінізація професій.

Також, не слід забувати про те, політкорект- ність має у своєму розпорядженні не тільки мас-медіа, але й рекламу (тенденція обирати для реклами «змішані сім'ї»), кінематограф (чіткий поділ на «гарних» та «поганих»), та освітні програми (перегляд національної історії, антирасове виховання)[10].

Водночас поступова зміна обличчя французького суспільства призводить до появи нових по- літкоректних термінів, або ж заміни старих. Так, наприклад, у 2015 році Nouvel Observateur разом з Rue89 присвятили цілу статтю функціонуванню термінів « Rйfugiйs », « migrants » та « clandestins » на позначення мігрантів у контексті існуючої політичної та соціальної ситуації в країні. Особливий наголос робиться на жонглюванні цими термінами в залежності від того, про яких мігрантів з та до якої країни йдеться мова. Подібне жонглювання не є припустимим, бо мігранти мають різний правовий статус (rйfugiйs - біженці, йtranger en situation irrйguliиre - нелегальні трудові мігранти, тощо), а відтак і ставлення у суспільстві до них різне (migrant - мігрант, clandestin - нелегал ). Так, наголошують автори огляду, у сучасних французьких медіа вживається clandestin переважно по відношенню до нелегальних трудових мігрантів, якщо мова йдеться про Францію. Як наслідок, через появу негативної конотації, clandestin замінено на migrant - термін, позбавлений пейоративного компоненту, тоді як по відношенню до інших країн вживається clandestin. Що, звісно, викликає збурення правих сил у країні:

«Sur le site “Je suis stupide, j'ai votй Hollande”, on trouve ce coup de gueule :

“Il n'y a plus de clandestins en France, ni de sans-papiers, il n'y a plus que des migrants ! Ils n 'ont donc pas violй nos frontiиres ou ne sont pas restйs illйgalement chez nous aprиs l'expiration de leur titre de sйjour. Ils ont simplement ` migrй '. ” »

Але, наголошують автори публікації, зважаючи на той факт, що чи не половина біженців - діти, якось некоректно називати дітей мігрантами, а відтак “clandestin” поступово замінюється “rйfugiй” чи “exilй”[11].

Сам термін «політкоректність» донедавна у французькому медійному просторі сприймався дещо іронічно і асоціювався в першу чергу зі Сполученими Штатами, звідки він власне і походить, внаслідок останніх подій в Європі пов'язаних з мігрантами, отримує нове життя. І цей термін дедалі частіше з'являється на шпальтах французької преси, але переважно з негативними конотаціями.

Наприклад,

«La France va payer trиs cher son "politiquement correct"»

«La fracture d'aprиs Cologne : 63% des Franзais considиrent que les pouvoirs publics sont dans le "politiquement correct" et minimisent les problиmes quand ils parlent d'immigration et de migrants»

Різкий поштовх до критики політики політ- коректності дають теракти у Парижі у листопаді та напад на жінок у Кельні у новорічну ніч:

«Le politiquement correct aurait changй de camp : les dйclinistes, les islamophobes, les antieuropйens et les souverainistes auraient gagnй la guerre idйologique» [12].

Що підтверджують різні соцопитування серед французьких громадян:

«Alors que les incidents de Cologne font beaucoup parler aujourd'hui, un sondage exclusif IFOP pour Atlantico montre qu'une grande majoritй de Franзais ne sont pas satisfaits par l'attitude des mйdias sur les questions d'immigration et de migrants. Egalement interrogйs sur l'attitude des pouvoirs publics sur ces thиmes, les Franзais ne sont pas plus indulgents.»[13]

Все частіше термін «політкоректність», «по- літкоректний» звучать як осуд зовнішньої та внутрішньої політики Франції у питанні міграції. Донедавна Франція достатньо терпляче ставилася до іммігрантів з країн Північної Африки та з ісламських країн, але після останніх подій саме цю терпимість поставили у провину. Більш того, звинувачують у тому, що вона стоїть на заваді свободи слова: Libertй d'expression: «En France, la pire censure est le politiquement correct»[14].

І якщо ще у 2015 році французи досить терпляче ставилися до усього, що пов'язане з міграцією та політкоректністю, то вже у 2016 році з'являються публікації на зразок: «Crachons ensemble sur le politiquement correct» [15].

політкоректність медійний термін конотація

Висновки

Політкоректні евфемізми як і інші подібні мовленнєві явища мають місце у сучасній французькій мові, їх вживання, як спосіб пом'якшення «неприємних» номінацій та «грубої» лексики, поширюється й тому заслуговують подальшого вивчення.

Список літератури

1. Lфpez Diaz M. L'euphйmisme, la langue de bois et le politiquement correct. Chagements linguistiques et stratйgies йnonciatives [Електронний ресурс] / M. LфpezDiaz - L'information grammaticale № 143, 2014 - Режим доступу: http://www.academia.edu/9823227/L euph%C3%A9 misme la langue de bois et le politiquement corre ct changements linguistiques et strat%C3%A9gies %C3%A9nonciatives

2. Mallaval C. Mкme le mot noir devient tabou, c'est de la pure folie [Електронний ресурс] / C. Mallaval - Libйration, 2007- Режим доступу : http://www.liberation.fr/vous/2007/12/10/meme-le- mot-noir-devient-tabou-c-est-de-la-pure-folie 108193

3. Gйrald A. De la « langue de bois » au « politiquement correct » [Електронний ресурс] A. Gйrald- Acadйmie des sciences morales et politiques - Режим доступу : http://www.asmp.fr/fiches academiciens/textacad/ant oine/languedebois.pdf

4. Шапина Л.Н. Эвфемизмы в социальных сферах деятельности: политкорректность и «деревянный язык» (на примере французского языка) [Електронний ресурс] // Людмила Николаевна Шапина - Вестник Адыгейского государственного университета. - Серия 2: «Филология и искусствоведение». Выпуск №1, 2008 - Режим доступу: http://cvberleninka.ru/article/n/evfemizmv-v- sotsialnvh-sferah-devatelnosti-politkorrektnost-i- derewannvv-vazvk-na-primere-frantsuzskogo-vazvka

5. Vocabulaire politiquement correct, 2006 [Електронний ресурс] / - Режим доступу : https://spqr7.wordpress.com/2006/10/17/vocabulaire- politiquement-correct/

6. Volle Michel. Petit dictionnaire correct - franзais, 2013[Електронний ресурс] / - Режим доступу : http://michelvolle.blogspot.com/2013/10/petit- dictionnaire-correct-francais-et.html

7. Електронний ресурс - Режим доступу: http://babel.revues.org/25377lanFen

8. Електронний ресурс- Режим доступу: http://www.polemia.com/le-nouveau-dictionnaire-de- novlangue-est-sorti/

9. Електронний ресурс- Режим доступу: http://vigile.quebec/La-novlangue-la-langue-de-l

10. Електронний ресурс- Режим доступу: http://www.polemia.com/la-novlangue-la-langue-de- loligarchie-et-notamment-des-medias-troisieme- episode-la-novlangue-et-ses-limites-2/

11. Електронний ресурс- Режим доступу: http://rue89.nouvelobs.com/blog/les-mots- demons/2015/08/26/refugies-migrants-ou-clandestins- les-mots-comptent-234877

12. Електронний ресурс- Режим доступу: http://www.levif.be/actualite/international/zemmouris ation-des-esprits/article-opinion-451435.html

13. Електронний ресурс- Режим доступу: http ://www. atlantico .fr/pepitesvideo/immigration-et- politiquement-correct-dans-opinion-debat-entre-jean- sebastien-feriou-et-laurent-mauduit-2542686.html

14. Електронний ресурс- Режим доступу: http://reseauinternational.net/liberte-dexpression-en- rrance-la-pire-censure-est-le-politiquement-correct/

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Аналіз друкованих і електронних медіа, які позиціонуються як православні, їх головної теми і ідеї. Доведення пропагандистського підґрунтя аналізованих медіа завдяки комунікаційним технологіям. Домінанти, на яких основується ідеологія "русского мира".

    статья [26,7 K], добавлен 19.09.2017

  • Специфіка засобів масової комунікації як основного способу передачі соціальної інформації. Роль медіакомунікацій в забезпеченні сталого функціонування сучасного суспільства. Специфіка сучасної журналістики в контексті комунікацій нових цифрових медіа.

    контрольная работа [69,4 K], добавлен 19.02.2021

  • Портрет як композиційно-структурного елемент в журналістському творі. Функціонал та типологізація портрету. Мовностилістичні засоби створення портрету. Методи й засоби фіксації ознак зовнішності людини. Виразно-стильові засоби створення портрету.

    курсовая работа [76,1 K], добавлен 24.05.2014

  • Сучасні тематичні тенденції в українських мас-медіа. Відведення важливого місця актуальним проблемам соціальної практики у висвітленні мас-медіа. Специфіка журналістики для молоді. Аналіз висвітлення проблем молодіжної тематики в запорізьких газетах.

    курсовая работа [910,6 K], добавлен 25.05.2016

  • Історичний розвиток рекламних видань. Наукові підходи до їх класифікації. Характеристика колекцій плакатів. Створення брошури з метою проведення політичної реклами. Аналіз електронного варіанту рекламно–інформаційного тижневика "Афіша Прикарпаття".

    курсовая работа [2,1 M], добавлен 04.10.2014

  • Визначення поняття "інформація". Сучасна система ЗМІ в Українському та світовому просторі. Основні ознаки газетних новин. Проблеми системи ЗМІ. Система роботи міжнародних каналів в інформаційному проторі. Приклади дезінформації в ЗМІ.

    дипломная работа [97,6 K], добавлен 29.05.2006

  • Місце ведучого в сучасному інформаційному просторі та його професійні якості. Телевізійний імідж ведучого як складова його майстерності. Аналіз іміджу ведучих на провідних українських каналах (інформаційних, аналітичних та розважальних програм).

    дипломная работа [86,6 K], добавлен 27.09.2013

  • Історико-культурні та суспільно-політичні передумови виникнення альманаху "Дукля", програмні засади редакції та процес їх реалізації. Літературні здобутки журналу "Дукля", місце у медійному контексті та в українському культурному житті Словаччини.

    автореферат [40,4 K], добавлен 16.04.2009

  • Засоби масової інформації: телебачення, газети, радіо, журнали та Інтернет. Поведінкові наслідки впливу масових комунікацій на громадськість. Фізіологічні зміни у нашому організмі, що викликає діяльність ЗМІ. Футурологічна та контрольно-критична функція.

    презентация [4,5 M], добавлен 29.04.2014

  • Основні етапи розвитку студентської преси, історичний аспект. Типологічні різновиди та функціональні особливості студентської преси. Розробка концепції створення студентського видання факультету. Недоліки та складності організації редакційного процесу.

    курсовая работа [78,2 K], добавлен 17.05.2012

  • Види сучасних енциклопедій, історія виникнення та особливості їх створення та видання. Типи енциклопедичних статей. Сучасні українські енциклопедії. Порівняння сучасних українських енциклопедій із радянськими енциклопедіями та енциклопедіями інших країн.

    дипломная работа [139,6 K], добавлен 26.08.2013

  • Методологія журналістської праці, технології сучасних ЗМІ та їх формування під впливом соціокультурного простору, одночасно видозмінюючи його. Роль ЗМІ у формуванні етнічних стереотипів, які відображають уявлення, що виникли в наслідок виховання, освіти.

    реферат [19,2 K], добавлен 06.05.2019

  • Загальна характеристика мас-медіа, становлення фонографічної музики. Аналіз характеристик музики як інструменту формування масової свідомості в українському контексті, розробка шляхів та рекомендацій щодо вдосконалення політики у музичній сфері.

    курсовая работа [67,5 K], добавлен 05.03.2012

  • Визначення та функції політичної журналістики, історія її розвитку в Україні. Зародження незалежної української журналістики. "Кланізація" українських ЗМІ, втрата свободи. Утиски опозиційної преси, поява цензури. Вплив на ЗМІ зміни влади та курсу країни.

    доклад [68,0 K], добавлен 25.08.2013

  • Авторська позиція в журналістському творі. Образ автора як загальнокультурна категорія. Факти як основа журналістської творчості. Формування авторської позиції під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів. Вплив політики та ідеології на журналістику.

    курсовая работа [54,1 K], добавлен 10.03.2011

  • Історія радіоінтерв'ю в радянській Україні, його специфічні особливості на "ворожих голосах" (радіо "Свобода", "Голос Америки"). Відмінні ознаки радіоінтерв'ю в прямому ефірі і в записі. Принципи та правила використання даного жанру на FM радіо "Ера".

    дипломная работа [133,5 K], добавлен 23.11.2015

  • Інформація як товар і економічний ресурс: властивості, класифікація й особливості ринку. Реклама, виставки, конференції і друковані видання як джерела інформаційних продуктів. Сегментація і тенденції розвитку інформаційного ринку в розвинених країнах.

    курсовая работа [61,3 K], добавлен 13.10.2012

  • Аналіз змісту сучасних зарубіжних бібліотекознавчих журналів. Висвітлення результатів контент-аналізу журналів європейських країн: Великобританії, Нідерландів, Німеччини та Франції. Визначення наукових тенденцій бібліотечної галузі на основі публікацій.

    статья [78,1 K], добавлен 18.12.2017

  • Історія виникнення та розвиток перших європейських газет. Поява професії журналіста та спосіб подачі газетних новин. Нова система обміну інформацією і передумови до створення англійських інформбюро. Становлення перших журналів та використання реклами.

    курсовая работа [338,8 K], добавлен 31.08.2010

  • Висвітлення спортивних подій засобами масової інформації. Аналітичні програми футбольної спрямованості на українському телебаченні. Різниця у висвітленні програмами "Футбольний Уік-Енд" і "Профутбол" прецедентних справ та подій в українському футболі.

    дипломная работа [45,7 K], добавлен 28.02.2016

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.