Вирішення ситуаційних задач з земельних спорів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністрество освіти і науки України

Сумський будівельний коледж

Циклова комісія землевпорядних дисциплін

ЗВІТ

про проходження практики

«Вирішення ситуаційних задач»

Студента (ки)4 курсу ЗВ-41 групи

Бондаренко І. М.

Керівник практики:

Капінос Н.О.

Суми 2016



Зміст звіту

Вступ

Пояснювальна записка

Розділ 1. Ознайомлення зі змістом проекту відведення, порядок його складання

Розділ 2. Вирішення земельних спорів на прикладах застосування нормативно - правових актів та законів

Розділ 3. Порядок приватизації земельних ділянок, складання правовстановлюючих документів на земельну ділянку

Розділ 4. Перенесення проекту в натуру

Висновок

Список використаної літератури



План проходження практики

№ п/п	Зміст практики	Кількість годин	Дата
1.	Складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.	6	07.11.16
2.	Вирішення земельних спорів.	6	08.11.16
3.	Складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, надану для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, ведення особистого селянського господарства.	6	09.11.16
4.	Перенесення проекту в натуру (на місцевість).	6	10.11.16
5.	Оформлення матеріалу звіту	6	11.11.16
Всього	30



Вступ

Навчальна практика для студента є важливою частиною в навчанні, щоб з формувати високий рівень та професійні знання , умінь і навичок для майбутньої діяльності .

Мета практики - поглибити та систематизувати знання студентів шляхом вирішення ситуаційних задач

Програма практики передбачає вирішення ситуаційних задач в умовах максимально наближених до виробничих, та на конкретних прикладах показати значення фахівців землевпорядників.

Під час проходження практики студенти повинні:

· Повинні вивчити найбільш поширені питання , які можуть виникати на виробництві ;

· Ознайомитися з деякими видами робіт із землеустрою;

· Навчитися застосовувати відповідні законодавчі акти та вирішувати ситуації, які виконують під час винекнення земельних спорів;

· Повинні описати послідовність необхідних заходів по складанню правовстановлюючих документів та право власності чи право користування земельною ділянкою.

Землевпорядні роботи -- обстежувальні, вишукувальні, топографо-геодезичні, картографічні, проектні та проектно-вишукувальні роботи, що виконуються спеціалістами землемірами з метою складання документації із землеустрою.

Мета землевпорядних робіт -- створення документації з землеустрою, що містить сукупність нормативно-правових, економічних і технічних документів, необхідних при вирішенні питань надання, передачі, викупу, відчуження, поділу або об'єднання земельних ділянок і зміни їхнього цільового призначення.

Земельне право -- це галузь права, що поєднує в собі риси багатьох правових систем (сімейне, процесуальне, адміністративне, контрактне тощо) і розглядає питання, хто є повноправним власником і які права стосовно власності має третя особа (право власності, користування; чи існують обмеження, пов'язані з даною нерухомістю).

Ця практика повинна навчити студентів професійно грамотно та коректно вирішувати різні ситуаційні задачі, в сфері земельних відносин.

При проходженні навчальної практики студенти не тільки закріплюють і поглиблюють теоретичні знання але й одержані в процесі вивчення загальних та спеціальних землевпорядних дисциплін, спостерігають й набувають уміння та навички практичної діяльності, спостерігають й аналізують різні боки діяльності землевпорядників.

Метою практики з вирішення ситуаційних задачє вивчення та закріплення знань набуття практики і поглиблення конкретних навчальних навичок для студента є важлива роль його майбутньої професії на виробництві.

Пояснювальна записка

Для замовлення землевпорядної документації на земельну ділянку замовник повинен звернутися з відповідним клопотанням до сільської радиабо до органів місцевого самоврядування на територію де знаходиться ця земельна ділянка.

Перенесення проекту в натуру - це прокладання і закріплення на місцевості. Меж ділянок, шляхів, лісосмуг та інших об'єктів, запроектованих на плані. Перенесення проекту в натуру є початком його здійснення, виконується із застосуванням сучасної вимірювальної техніки (електронні тахеометри тощо), методом лінійних вимірювань (мірним приладом); кутомірним методом (теодолітом і вимірювальним приладом); графічним методом (мензулою); за матеріалами аерофотознімання.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки - це документ, що розробляється фізичними або юридичними особами, які мають ліцензію на проведення робіт із землеустрою і включає в себе текстові та графічні матеріали, обов'язкові положення, встановлені завданням на розроблення проекту, інші дані, необхідні для вирішення питання щодо відведення земельної ділянки та складається у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок (ст. 50 Закону України «Про землеустрій», Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» від 26 травня 2004 року № 677).

Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

v зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону;

v надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Мета землеустрою полягає в забезпеченні раціонального використання та охорони земель, створенні сприятливого екологічного середовища та поліпшенні природних ландшафтів.

Коментоване визначення мети землеустрою не є загальноприйнятим у науці. Так, на думку М.М. Шульгіна, землеустрій переслідує "поліпшення порядків землеволодіння і землекористування"; за І.Є Германом, він спрямований на "поліпшення стану поземельних відносин". Втім, видається, що потреби законодавчої фіксації визначення мети землеустрою взагалі не було.

Мета землеустрою досягається шляхом вирішення його завдань

Виготовлення державного витягу з реєстру (акт,сертифікат) і внесення змін у земельно - облікову документацію.

Державний витягу з реєстру (акт,сертифікат) на право власності на земельну ділянку виготовляється після розробки технічної документації. Після реєстрації державного акту у відділі юстиції. Також здійснюється внесення змін до земельної облікової документації сільською радою.

Оренда - це засноване на договорі строкове платне володіння на користування земельної ділянки. Договори оренди землі як правило укладаються на термін не менше 5р. пріоритет при інших рівних умовах надається орендарю який укладає договір на більш тривалий термін, що забезпечить освоєння сівозмін і окупність основних фондів. При наданні в оренду земель запасу і резервного фонду в договорі оренди зазначено право органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування на розірвання договору для передачі (після збирання урожаю орендарем). Частини цих земель у власність чи користування згідно діючого законодавства.



Розділ 1. Ознайомлення зі змістом проекту відведення, порядок його складання

Проект відведення земельної ділянки вирішує питання: вилучення земельної ділянки у землекористувачів; викуп земельної ділянки у власників землі; відведення земельної ділянки у власність та у користування.

Проекти відведення розробляються державними та іншими землевпорядними організаціями. Замовниками виконання вказаних робіт є відповідні місцеві ради, юридичні та фізичні особи. Відведення земельних ділянок для потреб громадян України проводиться за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів.

Проект відведення земельної ділянки розробляється у разі:

· зміни цільового призначення земельної ділянки відповідно до закону;

· надання, передачі земельної ділянки, вилучення (викупу), відчуження земельної ділянки (її частини), межі якої не встановлено в натурі (на місцевості).

Розробником проекту відведення земельної ділянки є фізична або юридична особа, яка має ліцензію на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону (далі - виконавець).

Замовником проекту відведення земельної ділянки можуть бути сільська, селищна, міська рада, районна, Київська або Севастопольська міська держадміністрація, землевласник або землекористувач, інші особи відповідно до закону.

У разі прийняття судом рішення про надання земельної ділянки у користування або передачу у власність замовником проекту її відведення є фізична або юридична особа, на користь якої прийнято рішення.

Проект відведення земельної ділянки розробляється на основі завдання, затвердженого замовником, що є невід'ємною частиною договору на проведення відповідних робіт.

Типовий договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

До договору замовник додає вихідну документацію, необхідну для розроблення проекту землеустрою.

Виконавець у встановлений договором строк розробляє проект землеустрою, який включає текстові та графічні матеріали, обов'язкові положення, встановлені завданням на розроблення проекту, інші дані, необхідні для вирішення питання щодо відведення земельної ділянки.

Вимоги до складу, змісту та оформлення проекту відведення земельної ділянки встановлюються нормативно-технічною документацією із землеустрою.

Розроблений проект відведення земельної ділянки виконавець подає у випадках, установлених статтями 118 і 123 Земельного кодексу України, на погодження відповідній комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, за місцем розташування земельної ділянки.

В інших випадках проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, крім викупу земельних ділянок (їх частин) з підстав, що допускають можливість їх примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності, відповідними органами земельних ресурсів, містобудування і архітектури, охорони культурної спадщини, санітарно-епідеміологічної служби, природоохоронним органом.

У разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок (їх частин) лісогосподарського призначення чи водного фонду, земельних ділянок для цілей, пов'язаних з розробкою корисних копалин, проект також погоджується з відповідними органами лісового господарства, водного господарства, державного гірничого нагляду.

Зазначені органи розглядають проекти відведення земельних ділянок протягом трьох тижнів з дня надходження та видають у межах своїх повноважень висновки про їх погодження або мотивовану відмову.

Погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яка проводиться органом земельних ресурсів відповідно до законодавства.

Після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

Відповідно до закону України «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо встановлення земельної ділянки в натурі (на місцевості) складається у такому порядку:

ь реєстрація клопотання фізичної (юридичної) особи про надання дозволу на розробку землевпорядної документації;

ь підготовка проекту рішення про надання дозволу на розробку землевпорядної документації, його прийняття, реєстрація та видача заявнику;

ь розробка землевпорядної документації:

· підготовчі роботи (збір попередньої інформації про земельну ділянку, складання завдання на виконання робіт, підписання договору);

· камеральні землевпорядні роботи (визначення координат точок, визначення площі земельної ділянки).

Розділ 2. Вирішення земельних спорів на прикладах із застосування нормативно-правових актів і законів

Порядок розгляду земельних спорів

1. Земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

2. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

3. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, вирішує земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів.

5. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин спір вирішується судом.

(Стаття 158 зі змінами, внесеними Законом M 5462- VI від 16.10.2012)

До ч. 1. Відповідно до ч. 1ст. 124 Конституції України " [п] равосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються."

Проте, відповідно до ч. 1. ст. 158 ЗКУ, земельні спори вирішуються не лише (1) судом, а і (2) органами місцевого самоврядування та (3) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Деякі вчені вказують на неконституційність даного положення. На їх думку, воно суперечить наведеній ст. 124 Конституції України, за якою правосуддя здійснюється виключно судом.

На нашу думку, суперечність у даному випадку відсутня. Слід відрізняти поняття "вирішення спору" та"здійснення правосуддя". Вважаємо, що ці поняття співвідносяться між собою як ціле і частина. Відмежувальною ознакою правосуддя є те, що при його здійсненні вирішення спору характеризується остаточністю і неможливістю оскарження прийнятого рішення до іншої системи органів.

З іншого боку, на наш погляд, норми ст. 158 ЗКУ, які дозволяють вирішувати земельні спори іншим органам, крім суду (а відповідно, і ст. 159-161 ЗКУ, які регламентують різні аспекти вирішення спорів цими органами), є декларативними і не мають практичного застосування. Практично всі спори, вирішення яких віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч.ч. 3 та 4 ст. 158 ЗКУ), підпадають під категорію спорів, вирішення яких ч. 2 цієї ж статті віднесено до виключної компетенції суду - спорів з приводу володіння, користування та розпорядження земельними ділянками.

У спеціальній літературі висловлюються пропозиції запровадити спеціальну форму та механізм вирішення земельних спорів, а також запровадити спеціалізовані земельні суди19. Як видається, у сучасних умовах, коли складність судової системі часто стає серйозною перешкодою для захисту порушених прав, запровадження спеціальної земельної юрисдикції видається невиправданим. Воно здатне ускладнити і без того доволі заплутану судову систему України. Не можна не погодитися із Н.В. Ільків та О.В. Ільницьким у тому, що, хоча історії відомий позитивний досвід запровадження спеціалізованих земельних судів або квазісудових установ, «на сучасному етапі це не ідеальне вирішення проблеми».

Більш перспективним є запозичення позитивного досвіду США та інших країн, де використовується т.з. медіація - посередництво, сприяння виробленню компромісу. По ряду категорій спорів досудове звернення до медіатора є обов'язковим. Медіація довела свою дуже високу ефективність і дозволила розвантажити суди. Як видається, правило про обов'язковість медіації доцільно було б передбачити для окремих земельних спорів (зокр., з приводу дотримання правил добросусідства, межових спорів тощо). Крім того, у США запроваджено суд для дрібних спорів, де справи розглядаються за спрощеною процедурою, позивачеві достатньо викласти сутність своєї вимоги. Рішення суду є остаточним і оскарженню не підлягає. Сума позову обмежена, суд захищає право лише шляхом присудження до відшкодування шкоди, збитків або виконання грошового обов'язку в натурі. Такі суди також могли б сприяти ефективному захисту земельних прав і дозволили б розвантажити існуючу судову систему.

Варто зазначити, що і чинне процесуальне законодавство дозволяє ефективно вирішувати земельні спори, враховуючи при цьому їх специфіку. Так, вірно вчиняють ті суди, які у необхідних випадках проводять огляд спірної земельної ділянки за її місцезнаходженням (ст.140 ЦПК України)Ц. Разом із тим, далеко не завжди це доцільно, тому пропозиція зробити огляд земельної ділянки при вирішенні земельного спору обов'язковим, яка висловлюється деякими авторами, видається нам необґрунтованою.

Розділ 3. Порядок приватизації земельних ділянок, складання правовстановлюючих документів на земельну ділянку

У Земельному кодексі України (ЗКУ) відносини громадян з державою (територіальними громадами) у зв'язку з безкоштовною передачею їм у приватну власність земельних ділянок визначається як “безкоштовна приватизація”.

Сам термін “приватизація” в земельному законодавстві не визначений. Але з формулювань, даних в інших нормативно-правових актах (закон України “Про приватизацію державного майна”, закон України “Про приватизацію державного житлового фонду”), а також з його вживання в інших нормативних актах, можна резюмувати, що під приватизацією мається на увазі передача громадянам фізичним особам, або юридичним особам майна , що належить державі або місцевим територіальним громадам. Приватизація різних видів майна регулюється окремими законами: майна державних підприємств - Законом України “Про приватизацію державного майна”, невеликих державних і комунальних підприємств - Законом України “Про малу приватизацію», житла - Законом України “Про приватизацію державного житлового фонду”.

В земельному законодавстві платна приватизація як спосіб придбання землі взагалі не передбачена. Придбання землі визначається як купівля-продаж землі у держави чи місцевої громади і здійснюється в загальному порядку, передбаченому для купівлі державної або комунальної землі.

Земельним кодексом України (пп. «в», «г», «ґ» п. 1 ст. 121) передбачає, що для будівництва будинку громадянам України належить:

* на землях, відведених для садівництва, - до 0,12 га;

* на ділянках, призначених для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 га;

* на присадибних ділянках (відведених для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд): не більше 0,25 га - в селах, не більше 0,15 га - в селищах і не більше 0,10 га - в містах.

Громадянин може приватизувати кілька ділянок - по кожному виду цільового призначення землі (п. 4 ст 116 ЗКУ). Отже якщо він, наприклад, використав своє право на приватизацію землі, відведеної для садівництва, то може отримати ще й ділянку, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Як здійснюється приватизація земельної ділянки?

Порядок приватизації землі різний залежно від того, знаходиться ділянка в користуванні громадянина на момент початку приватизації чи ні. Ділянка може перебувати в користуванні у кількох випадках.

1. Громадянин є власником житлового будинку, побудованого на землі, виділеній для будівництва ще в радянські часи. У цьому випадку не має значення, чи є власником будинку той, кому виділявся ділянку, або ж будинком володіє особа, яка отримала її у спадщину, внаслідок купівлі або дарування. Якщо з того моменту, коли в Україну було встановлено право безоплатної приватизації землі (з 15.03.1991 р .- з дати набрання чинності Земельним кодексом України від 18.12.1990 р.), Власник житлового будинку правом його приватизації не скористався, вважається, що земля перебуває у його користуванні.

2. Громадянин є членом садового або дачного кооперативу (товариства). І ділянка була виділена цією структурою в порядку, встановленому статутом.

3. Ділянка знаходиться у фактичному користуванні громадянина, але у нього немає ніяких документальних свідоцтв, що підтверджують право власності. Таке буває у випадках, коли громадянин, наприклад, здійснив самовільне будівництво на землі, не відведеній йому для цієї мети.

Умова приватизації земельної ділянки, що перебуває у фактичному користуванні: термін сумлінного, відкритого і безперервного користування такою ділянкою має становити не менше 15 років. У цьому випадку у фактичного користувача з'являється право отримати використовувану ним ділянку по праву набувальної давності. Це передбачено ст.119 ЗКУ. Розмір землі, яку можна отримати на підставі набувальною давністю, той же, що і при звичайній безкоштовної приватизації (ст. 118 ЗКУ). Порядок отримання у власність такої землі є таким же, що й у випадку “звичайної” приватизації.

Порядок приватизації

Приватизація земельних ділянок, що знаходяться в користуванні громадян, відбувається в кілька етапів.

1. Подача заяви (п. 1 ст. 118 ЗКУ). Громадянин, зацікавлений у приватизації землі, подає заяву до відповідної районної (Київської чи Севастопольської - міської) державної адміністрації або до сільської, селищної чи міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються прізвище, ім'я, по батькові заявника, місце його проживання, місцезнаходження земельної ділянки, її розмір (не більше максимального розміру, що підлягає безоплатній приватизації згідно ст. 121 ЗКУ), підстави перебування земельної ділянки в користуванні.

До заяви додаються копії паспорта громадянина та довідки про присвоєння йому індивідуального ідентифікаційного коду.

Додатково до вищезазначеного, до заяви залежно від того, до якої категорії (див. вище) відноситься земля що підлягає приватизації, додаються копії інших документів.

У першому випадку - копія правовстановлюючого документу, що підтверджує право власності на житловий будинок (договору купівлі-продажу, дарування, свідоцтва про право на спадщину, зареєстровані органами БТІ).

У другому випадку - крім вищезазначених правовстановлюючих документів, потрібно довідку з дачного (садового) кооперативу (товариства) про те, що заявник є членом цієї організації і що йому виділено земельну ділянку під певним номером згідно зі схемою (плану) організації території кооперативу (товариства), викопіювання з якої (якого) зазвичай додається до довідки.

У третьому випадку - докази, що підтверджують не менш ніж 15-річне сумлінне, відкрите і безперервне володіння земельною ділянкою.

Випадків, коли можна легко довести право абувальної давності, дуже мало. Найчастіше таке право доведеться встановлювати в судовому порядку шляхом подання позову про встановлення факту добросовісного, відкритого і безперервного користування земельною ділянкою протягом не менше 15-річного терміну. Основними доказами в суді можуть бути: показання свідків (наприклад сусідів), а також будь-які інші документи, наприклад, про покупку будматеріалів, договір підряду з будівельниками.

2. Прийняття рішення про приватизацію. Воно приймається (у місячний термін) органами, в які громадянин подав заяву про приватизацію. У цьому ж рішенні зазвичай дається дозвіл на виготовлення технічної документації для отримання акта на право приватної власності на землю (далі - акт).

3. Виготовлення технічної документації. Отримання акту. На цьому етапі громадянин, який отримав дозвіл на виготовлення технічної документації, звертається в організацію, що має ліцензію на проведення землевпорядних робіт. Відомості про такі організації , як правило, можна отримати у місцевому відділі земельних ресурсів. Крім того, сам відділ також має право проводити землевпорядні роботи. Послуга з виготовлення технічної документації платна. Її вартість, орієнтовно становить приблизно 1000,00 грн. за один акт. Таким чином, безоплатна приватизація виявляється не зовсім безкоштовною, оскільки при її здійсненні необхідно платити за послуги, без яких приватизувати землю неможливо.

Зазвичай організація, яка виконує землевпорядні роботи, передає необхідні для отримання акту документи до органів державного земельного кадастру (ДЗК).Безпосередньо там виготовляються і оформляються акти. Якщо громадянин видав землевпорядній організації відповідну довіреність, ця ж організація отримує виготовлений та оформлений акт в органах ДЗК, і передає його замовникові. Якщо доручення немає, замовник після отримання повідомлення про те, що акт готовий, сам їде і отримує його в органах ДЗК.

Коли ділянка не перебуває у користуванні

Порядок приватизації земельних ділянок, які не перебувають у користуванні громадян, регламентується пп. 6-10 ст. 118 ЗКУ і теж складається з декількох етапів.

1. Подача заяви (п. 6 ст. 118 ЗКУ) до районної, Київської чи Севастопольської міських державних адміністрацій, або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються бажаний розмір і цільове призначення ділянки.

До клопотання додаються: копії паспорта заявника та довідки про присвоєння йому ідентифікаційного коду; графічні матеріали, на яких показано бажане місце розташування земельної ділянки; згода землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

2. Отримання дозволу на виготовлення проекту землеустрою (п. 7 ст. 118 ЗКУ).

Орган, до якого подано клопотання, розглядає його в місячний термін, і дає дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, або дає вмотивовану відмову в його наданні. Підставою для відмови може бути невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель, проектів землеустрою населених пунктів.

Проект землеустрою розробляється ліцензованими організаціями. Відомості про них можна отримати в місцевому відділі земельних ресурсів. Крім того, сам відділ земельних ресурсів також має право проводити землевпорядні роботи.

Розробка проекту землеустрою є платною послугою. Її вартість різна не тільки для різних регіонів України. Вона істотно варіюється навіть у межах одного регіону, в межах від 1 до 3 тис. грн.

Необхідність платити за підготовку проекту землеустрою також розвінчує міф про безоплатну приватизацію.

3. Узгодження проекту землеустрою (п. 8 ст 118 ЗКУ, Типове положення про комісію з розгляду питань, пов'язаних з узгодженням землевпорядної документації;. Далі - Типове положення).

Розроблений проект землеустрою подається до комісії, яка спеціально створюється районними, міськими у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями або міськими радами - у містах обласного значення, для узгодження землевпорядної документації.

До складу комісії входять представники (п. 13 Типового положення.):

* територіального органу Держкомзему;

* органу містобудування та архітектури;

* територіального органу Мінприроди;

* органу охорони культурної спадщини.

Протягом трьох тижнів з дня отримання проекту комісія надає органу виконавчої влади або місцевого самоврядування висновок про погодження проекту землеустрою або про відмову в такому. Підставою для відмови може бути лише невідповідність його положень вимогам закону та нормативно-правових актів.

4. Державна експертиза проекту землеустрою (п. 8 ст. 118 ЗКУ, ст. 9 Закону України “Про державну експертизу землевпорядної документації”).

Після узгодження проекту землеустрою комісія подає його до органу земельних ресурсів для проведення державної експертизи.

5. Прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою ділянки та надання її у власність (п. 9 ст. 118 ЗКУ). Таке рішення приймається органом, до якого подавалося клопотання про приватизацію, у двотижневий строк з дня отримання ним узгодженого Комісією проекту землеустрою та позитивного висновку державної експертизи.

6. Виготовлення технічної документації. Отримання акту. Цей етап повністю аналогічний третьому етапу описаної вище процедури приватизації землі, що знаходиться в користуванні заявника.

Розділ 4. Перенесення проекту в натуру

Перенесення проекту в натуру - це процес протилежний зйомці, він полягає у закріпленні на місцевості меж запроектованих доріг та ділянок. При роботах землеустрою потрібна відповідна точність зйомки, проектування та перенесення в натуру. Опорними точками для перенесення проекту в натуру є: точки теодолітних ходів, прокладених в основному по межах землекористувань; при графічному і механічному методах проектування - також чітко виражені на плані точки місцевості. Варто до початку роботи з перенесення проекту в натуру оглянути місцевість і визначити стан межових знаків, а в разі потреби поновити їх.

Перенесення проекту в натуру виконується такими методами:

1. вимірювання стрічкою;

2. прокладення теодолітного ходу (теодолітом та мірною стрічкою);

3. графічно-мензулою.

Застосування того чи іншого методу залежить від: методу проектування, топографічних умов місцевості, типу проектних ліній (прямі або криволінійні), планового матеріалу, використаного для проектування.

Перенесення лінії мірною стрічкою вживають за умови відкритої місцевості, коли проектні лінії опираються па тверді точки та чіткі межі контурів місцевості.

Прокладання теодолітних ходів проводиться за таких умов: на закритій місцевості; межі контурів ситуації нечіткі; проектні межі складаються з ламаних ліній, через що необхідно будувати на місцевості кути за допомогою теодоліта.

Графічний метод застосовують: в сухий період року; коли проект складено на плані мензульної або аерофотозйомки.

Робота з перенесення проекту в натуру складається з трьох стадій:

1. огляд місцевості;

2. підготовка даних для роботи в полі;

3. польові вимірювання та закріплення проектних точок.

В результаті огляду місцевості обирають метод та порядок виконання польових вимірювань. Підготовка даних полягає у виготовленні робочого креслення на копії плану (восківці). На кожному аркуші восківки треба скопіювати лише частину складеного проекту, з розрахунку роботи в полі на протязі двох-трьох робочих днів. На креслення наносять вихідні та проектні точки, головні елементи ситуації, межі землекористувань та проектні лінії.

При аналітичному методі проектування записують величину кутів між проектними лініями та лініями опори і довжину всіх ліній (з матеріалів обчислення). Вихідні та проектні лінії повинні утворювати теодолітні ходи з твердими на кінцевих точках (з записаними величинами прилеглих кутів з твердим лініями).

При графічному методі проектування на креслення наносять вихідні точки для проектування і основні контури ситуації. Циркулем, за допомогою масштабної лінійки, визначають довжину проектних ліній, яку записують на кресленні (при цьому треба враховувати деформацію плану), а транспортиром вимірюють кути між лініями.

Існуючі елементи плану викреслюють на восківці тушшю чорного кольору, проектні-червоного. Довжина відрізків між межами ділянок виписується вздовж цих відрізків - з боку ділянок, до яких вони належать. Виміри до меж ділянок записують сумарним підсумком по ходу.

При складанні креслення проробляють маршрут руху виконання польових вимірів і зазначають його відповідною позначкою.

Перенесення проекту лише за допомогою мірної стрічки складається з вимірювання довжини проектної лінії і відкладення проектних відрізків. Під час вимірювання виникає лінійна нев'язка, величина якої не повинна перевищувати: якщо довжини всієї лінії обчислена аналітично - 1:1000 довжини лінії; якщо ж графічним методом (кінцеві точки лінії - контурні точки) - 0,7 мм на плані. приватизація земельний ділянка спір

Проектні точки на лінії закріпляють кілками. Отримана лінійна нев'язка розподіляється пропорційно на всі відрізки між проектними точками; точки переміщуються та замінюються стовпами.

Перенесення проекту прокладанням теодолітного ходу виконується теодолітом та мірною стрічкою між двома твердими точками, з вимірюванням на початковій точці прилеглого кута між твердою лінією. Послідовно встановлюються всі проектні



Висновок

В ході проходження навчальної практики з Вирішення ситуаційних задач, я навчився вирішенню земельних спорів, складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, надану для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, ведення особистого селянського господарства. перенесення проекту в натуру (на місцевість), оформлення матеріалу звіту - щоденника.

Землеустрій - сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних одиниць, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.

Проекти відведення земельних ділянок (далі проекти відведення) розробляються державними та іншими землевпорядними організаціями. Замовниками виконання вказаних робіт є відповідні місцеві ради, юридичні та фізичні особи. Відведення земельних ділянок для потреб громадян України провадиться за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів.

Згідно зі статтею 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування вмежах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Метою практики з вирішення ситуаційних задачє закріплення отриманих знань та їх застосування на практиці при виготовленні технічної документації землекористувачам різних форм власності з використанням кадастрових зйомок для визначення меж земельних ділянок згідно з вимогами та інструкцією Держкомзему України. Навчитися застосовувати нормативні і інструктивні документи, в яких встановлено порядок відведення земельних ділянок з застосуванням матеріалів кадастру і кадастрових робіт.

Під час практики ознайомились із застосуванням на виробництві законодавчих та нормативних актів у сфері зем відносин ,земельного кадастру,було вивчено особливість складання і зміст різних видів документації із землеустрою ,методику їх оформлення ,видачи та реєстрації,методику одержання,обробки,зберігання земельно-кадастрової інформації ,порядок складання проектів землеустрою.

Навчилися застосовувати відповідні законодавчі акти,вирішувати питання та ситуації ,які виникають під чаз різних земельних спорів.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Суть і способи перенесення проекту в натуру -- Студопедія studopedia.com.ua

2. Перенесення… lektsii.org

3. Технічне проектування при землеу… lektsii.org

4. 5.1.3. Перенесення проекту в натур (на місцевість) - Методика І технології землевпорядного проектування mir.zavantag.com

5. Правила приватизації земельної ділянки pomichnyk.org

6. ? Приватизація земельної ділянки - Інгер-Град inger-grad.com

7. «КАДАСТР УКРАИНЫ» Инжиниринговая компания - Геодезические и кадастровые работы, Землеотводы, Изменение целевого назначения земли, Переоформление земли, Разбивка земли, Инвентаризация земли, Межевые споры, Оценка земли, Проекты севооборотов - Профессионально! uakadastr.com

8. Вирішення земельних спорів www.amm.org.ua

9. Порядок складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки lektsii.org

10. Проект відведення земельної ділянки| Порядок 2016 zemlevporyadnik.com.ua

11. Мета землеустрою, Завдання землеустрою - Науково-практичний коментар Земельного кодексу України - Навчальні матеріали онлайн pidruchniki.com

Размещено на Allbest.ru

...