Пізнавальний сегмент бібліотечної журналістики на веб-сайтах бібліотек України

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

ПІЗНАВАЛЬНИЙ СЕГМЕНТ БІБЛІОТЕЧНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ НА ВЕБ-САЙТАХ БІБЛІОТЕК УКРАЇНИ

О.О. Косачова,

кандидат наук із соціальних комунікацій,

старший викладач кафедри

телерепортерської майстерності,

Харківська державна академія культури,

м. Харків

Здійснено порівняльний аналіз інформаційної та культурно-просвітницької функцій сучасних ЗМІ. Виявлено місце пізнавального сегмента бібліотечної журналістики на веб-сайтах бібліотек загальнодержавного значення, обласних універсальних наукових бібліотек, бібліотек внз. З'ясовано, що пізнавальний сегмент бібліотечної журналістики представлений оглядами книжкових виставок, корисних сервісів та просвітницькими статтями, однак кількісно значно поступається інформаційному сегментові. Визначено резерви ефективного використання пізнавального потенціалу в бібліотечній журналістиці.

Ключові слова: бібліотечна журналістика, інформація, знання, пізнання, просвітництво, пояснювальна журналістика, новинна журналістика.

Осуществлен сравнительный анализ информационной и культурнопросветительской функций современных СМИ. Выявлено место познавательного сегмента библиотечной журналистики на веб-сайтах библиотек общегосударственного значения, областных универсальных научных библиотек, вузовских библиотек. Установлено, что познавательный сегмент библиотечной журналистики представлен обзорами книжных выставок, полезных сервисов и просветительскими статьями, однако количественно значительно уступает информационному сегменту. Определены резервы эффективного использования познавательного потенциала в библиотечной журналистике.

Ключевые слова: библиотечная журналистика, информация, знание, познание, просвещение, пояснительная журналистика, новостная журналистика.

The comparative analysis of the information, cultural and educational functions of modern media is conducted. The author reveals the place of cognitive segment of library journalism on the web sites of the national libraries, regional universal scientific libraries, university libraries. It has been found that the cognitive segment of library journalism provides an overview of book exhibitions, useful services and educational articles, however is quantitatively inferior to the information segment. The author identifies the reserves of effective use of cognitive capacity in library journalism. бібліотечний журналістика сайт змі

Key words: library journalism, information, knowledge, education, explanatory journalism, news journalism.

Постановка проблеми

Процес пізнання супроводжує людину протягом усього життя. У цьому їй допомагають книги, оточення, засоби масової комунікації, власні спостереження та висновки. Інформувати громадян про актуальні тенденції сьогодення покликана журналістика. Надзвичайні новини сповіщають суспільство про загрозливі та небезпечні тенденції сучасності, політичні -- про важливі рішення правлячої гілки влади, економічні -- про рівень незалежності країни та її подальший розвиток. Усе це корелює життя сучасного громадянина, допомагає бути обачнішим, економнішим, відповідальнішим, тому значення цих новин складно переоцінити. Важливою є не лише повсякденна побутова обізнаність, але й загальний світогляд особистості, її вміння вільно орієнтуватися в культурно-історичному розвитку суспільства. Знання роблять людину вільною, розвивають критичне мислення й дозволяють не лише аморфно сприймати медіа-повідомлення, але й відрізняти маніпулювання з інформацією, яке так часто закидають сучасним ЗМІ. Такий пізнавальний потенціал журналістики має окреме її відгалуження -- журналістика бібліотечна.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Нині у фаховій пресі бібліотечну журналістику розглядають переважно з точки зору навчальної дисципліни або проектів підвищення кваліфікації бібліотекарів. Водночас дослідженню бібліотечної журналістики як виду суспільної діяльності зі збирання, обробки й поширення актуальної для масової аудиторії інформації не приділяється належної уваги, зокрема не висвітлений і пізнавальний потенціал бібліотечної журналістики для суспільства загалом, закладений у культурно-просвітницькій функції журналістики. Найбільший інтерес для дослідження становили дві групи праць: перша -- розвідки, присвячені різним аспектам журналістської творчості (М. Кіма [5], Д. Рендалла [6], Н. Щудрі [10], О. Савіної [7], С. Якупова [11]; друга -- праці, що формують загальне теоретико-методологічне уявлення про роль інформації та знань у суспільному розвиткові особистості: В. Ільганаєвої [4] та А. Соколова [8] (соціальні комунікації), А. Урсула [9] (соціальна інформатика), О. Гапоненка [3] (менеджмент та управління).

Мета статті -- виявити місце пізнавальної складової бібліотечної журналістики на веб-сайтах провідних українських бібліотек.

Виклад основного матеріалу дослідження

Основною функцією журналістики прийнято вважати інформаційну. Проте поширення інформації не є гарантією того, що глядач (читач) отримує знання, так потрібні для його інтелектуального вдосконалення та підвищення рівня життя. Дослідники медіа фіксують зниження попиту на якісне усвідомлення інформації. «Маси поглинають інформацію, не «перетравлюючи» її. Пізнавальна активність згасає. Інформація як копія реальності замінює саму реальність чи випереджає її. Тому повідомлення про реальність утрачає сенс, що призводить до атрофії свідомості. Виконуючи культурно-просвітницьку функцію, преса виступає як педагог, від котрого вимагається самовідданість культурного творця» [1, с. 590]. Однак ЗМІ не завжди ефективно реалізують пізнавальну (культурно-просвітницьку) функцію, тому часто зазнають критики: нині увага споживачів інформації фокусується на фрагментарних відомостях про скандали, життя зірок, курйози та містичні явища. У погоні за прибутком преса починає конструювати відірвані від життя цінності та ідеали, інформаційна функція знижується та не відображає усієї картини світу. Аналітики вважають: потік негативної інформації в ЗМІ формує в людей недовіру до інститутів державної влади, призводить до морального та психічного спустошення [7].

Дійсно, поняття «інформація» та «знання» у фаховій літературі близькі, але не синонімічні. Найпоширеніше визначення поняття «інформація» належить У Р. Ешбі та А. Д. Урсулу, яке науковці розглядають як відображене в будь-яких об'єктах і процесах живої та неживої природи різноманіття [9; 4]. У ЗМІ це і є об'єктивним відображенням усіх подій сьогоднішнього дня. Поняття «знання» водночас акцентує на тому, що отримана інформація має бути корисною людині. Одним з найточніших, з комунікаційної точки зору, визначенням вважаємо таке: знання -- це сукупність перевіреної практикою інформації про об'єкт, його якісні й кількісні характеристики, а також причинно-наслідкові зв'язки з навколишнім світом [4]. Загалом знання -- це комбінація досвіду, цінностей, експертних оцінок та контекстної інформації, за допомогою якої нові відомості та досвід інкорпоруються в інформацію та стають особистісно значимими [3].

Прикладом беззаперечної практичної користі для людини є надзвичайні новини, у яких інформують про снігові заметілі та знеструмлення міста, що дозволяє врятувати найцінніше -- людське життя. Однак такі новини дозволяють людини бути обізнаною, проте не мислити. Щодня на людину обрушується забагато політичних, соціальних, природних проблем та катаклізмів, які стомлюють та виснажують, не дозволяють «піднятися» над ними та усвідомлювати себе повноправним учасником соціальних процесів. Для аналізу глобальних процесів сучасності потрібний інтелектуальний потенціал журналіста. Бібліотечна журналістика, працюючи із соціальною пам'яттю, закріпленою в книжкових пам'ятках, має всі можливості для того, щоб досліджувати складні актуальні процеси сьогодення та розповсюджувати цю інформацію серед масової аудиторії.

Книга для професійного журналіста не є провідним методом збору інформації. Робота з джерелами поступається методам інтерв'ю, спостереження, експерименту. Проте аналізувати дійсність лише вимірами сьогоднішнього дня -- доволі недоцільно, адже структура публіцистичного часу має складну систему координат: «Освоєння соціального часу закладено в сутнісній основі публіцистичної творчості; у ній відбивається не тільки «злоба дня», а й історія сучасності, ретроспектива й перспектива людської життєдіяльності, що мають актуальне соціальне значення. Оперативне розпізнавання ознак поступального ходу соціального часу передбачає не «естетичну дистанцію», а здатність до випередження, ґрунтовної розвідки нового, проблемних ситуацій» [10, с. 7].

А. Бергсон слушно зауважив, що «здоровий глузд -- це сама увага, звернена до життя» [1]. Проте життя як самої людини, так і суспільства загалом має певну тривалість, будь-яка подія -- свій контекст; передумови та наслідки. Поряд з інформаційною функцією набуває актуальності й пізнавальна, здатна до глибшого усвідомлення культурно-історичного розвитку суспільства.

З метою виявлення пізнавального сегмента бібліотечної журналістики здійснено контент-аналіз опублікованих бібліотеками новин за останній рік. Емпіричною базою слугували веб-сайти дев'ятнадцяти провідних книгозбірень:

* бібліотек загальнодержавного значення [2]: Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки ім. В. Г. Заболотного (ДНАББ ім. В. Г. Заболотного), Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського (ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського), Державної науково-технічної бібліотеки України (ДНТБ України), Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника (ЛННБУ ім. В. Стефаника), Національної бібліотеки України для дітей (НБУ для дітей), Національної історичної бібліотеки України (НІБУ), Національної наукової медичної бібліотеки України (ННМБУ), Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук України (ННСГБ НААН), Національної парламентської бібліотеки України (НПБУ), Одеської національної наукової бібліотеки (ОННБ), Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУ ім. В. І. Вернадського), Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка (ХДНБ ім. В. Г. Короленка), Центральної державної науково-технічної бібліотеки гірничо-металургійного комплексу України (Дніпропетровськ) (ЦДНТБ ГМКУ);

• обласних універсальних наукових бібліотек (ОУНБ): Дніпропетровської ОУНБ імені Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія, Миколаївської ОУНБ ім. О. Гмирьова, Херсонської ОУНБ ім. О. Гончара;

• бібліотек внз: наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія», Науково-технічної бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка», Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна.

Незважаючи на те, що поняття «інформація» та «знання» є спорідненими, результати контент-аналізу тематики бібліотечних новин засвідчили суттєвий розрив між інформаційною та пізнавальною складовими бібліотечної журналістики. Так, інформаційні повідомлення (оперативні відомості про заходи бібліотек, оголошення) значно переважають за чисельністю пізнавальні (огляд книжкових виставок, корисних сервісів, просвітницькі статті) (рис. 1.).

Рис. 1. Тематика новин на веб-сайтах провідних бібліотек України

Висвітлення невідомих широкій аудиторії відомостей пов'язують бібліотечну журналістику з просвітницькою діяльністю. Серед «якорів» (інформаційних приводів), які використовують бібліотечні фахівці у новинах, найпоширеніші такі: міжнародні та всеукраїнські свята, річниці видатних відкриттів, роковини українських та світових трагедій, дати народження та смерті відомих письменників, науковців та культурних діячів, вихід друком та презентації нових книг.

Контент-аналіз новин провідних українських бібліотек дозволяє стверджувати, що нині в журналістській, водночас і просвітницькій діяльності, мають успіх:

• ДНАББ ім. В. Г. Заболотного (серії публікацій «Споруди О. В. Беретті в м. Києві» квітень 2016, «Мінливий світ архітектури Захи Хадід (1950-2016)» 31.03.16; «Кость Трутовський: «Скільки нерозроблених сюжетів у Малоросії для художника» 09.02.16);

• НБУ для дітей («Краща дитяча американська література» 23.05.16, «Чарівний світ Беатріс Поттер» 22.07.16, «Країна чудес Френка Баума» 26.05.16, «Книжкові віражі «Заморожені казки» (19.01.2016);

• НІБУ («Виставка однієї книги «Букварь южнорусский» 29.01.16, «Острозькій Біблії -- 435 років» 12.08.16, «Невтомний збирач духовних скарбів (до 130-ої річниці з дня народження К. В. Ши- роцького)» 07.06.16, «Китайська література та Т. Г. Шевченко» 16.03.16);

• ННСГБ НААН («130 років з дня виходу в світ журналу «Русский пчеловодный листок»» (1886-1919) -- періодичного видання в галузі бджільництва», «170 років з дня народження Василя Васильовича Докучаєва (1846-1903) -- видатного геолога і ґрунтознавця, основоположника національної школи ґрунтознавства і географії ґрунтів»);

• НПБУ («Засідання клубу «Бібліотека і Місто»», Презентація книги Кирила Степанця «Малые реки Киева и их исследователи» 10.02.16, «Засідання клубу прихильників книги «Субота у Бегемота»», Презентація книги «Татьяна Николаевна Кисельдорф (Булгакова). Воспоминания. Письма» 14.05.16);

• Херсонська ОУНБ («Сніданок у «Тіффані». 55 років екранізації» 05.09.2016, «Зі сторінок журналів минулого століття» 03.09.2016, «Бернарду Шоу присвячується» 19.05.2016, «Книга з автографом» 21.03.2016, «Пікассо: акробат лінії» 16.03.2016);

• НБ Національного університету «Києво-Могилянська академія» («День слов'янської писемності та культури -- книжкова виставка» 24.05.2016).

• Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна (анонси фотовиставки «Природа Слобожанського краю, яка випестувала І. І. Мечникова», художньої виставки «По місцях Зінаїди Серебрякової. Гайдари», вересень 2016).

Зазначені публікації характеризуються публіцистичним (єдино можливим для журналістських матеріалів) стилем, містять унікальний ілюстративний матеріал (відскановані сторінки з книг, карт та альбомів) та цікаву композицію.

На увагу заслуговують і персоніфіковані новини бібліотек, у яких головними героями є:

• класики української та світової літератури («Леся Українка -- видатна українська поетеса, перекладачка, культурна діячка» ЛННБ ім. В. Стефаника 18.02.2016; «Чисте, ніжне, незлобливе серце: до 140-річчя від дня народження американського письменника Джека Лондона. Тематична виставка» ХДНБ ім. В. Г. Короленка 12.01.2016);

• відомі історичні постаті (політики, художники, архітектори, фольклористи, актори тощо) («Малевич, або Пошук абсолюту» ДНАББ ім. В. Г. Заболотного 09.06.2016; «Анна Ярославна -- королева Франції» НІБУ);

Такі пізнавальні матеріали не лише інформують читача, але й сприяють його інтелектуальному розвитку. Водночас ґрунтовних публікацій замало (2% від загальної тематики) для того, щоб вважати, що журналістські матеріали сфери бібліотечної журналістики в Україні повністю реалізують пізнавальний потенціал.

Наразі бібліотечна журналістика має значний потенціал до пошуку й розробки нових журналістських тем та їх повного висвітлення. Серед цікавих методик -- методика Девіда Рендалла. Рекомендуючи піклуватися про різноманіття, він пропонує готувати різножанрові матеріали. Для бібліотечної журналістики доцільними можуть бути: річниці -- важливі події, винаходи, відкриття й інші віхи суспільного життя, що вможливлюють здійснити ретроспективний аналіз; знахідки -- дослідники в архівах, учені, археологи та інші, котрі здійснюють важливі або просто цікаві знахідки й відкриття, у пошуках потрібної інформації доцільно звертатися до фахових журналів [6]. Пропонує Д. Рендалл і різні способи подання матеріалу. Для бібліотечної журналістики інтерес становлять: фон -- стаття, що пояснює передуючий розвиток подій або ті теми, яким присвячена основна публікація; такі матеріали поміщають події в контекст, не створюючи ілюзії непередбачуваних поворотів долі; «із-за куліс» -- тип статей, що пояснюють або демонструють принцип дії того або іншого явища.

Констатації факту достатньо для надзвичайних новин, проте не для бібліотечної журналістики. С. Якупов, розробник платформ для мережевих ЗМІ, зазначає, що з новин громадяни дізнаються про те, що й коли відбулося, хто є дійовими особами. Проте часто цього недостатньо для розуміння тих або інших явищ. Пояснювальну журналістику він визначає як процес «поглиблення в розуміння процесів, які пов'язують факти і явища. Вона відповідає на два основні запитання: «Що я повинен знати про це?» і «Чому я повинен про це знати?» [11]. Дійсно, «бібліотечні новини» часто висвітлюють нединамічні події: конференції, круглі столі тощо. Завдання пояснювальної журналістики -- роз'яснити у цікавій формі читачеві актуальність заходу.

Висновки

Таким чином, це дослідження дозволило сформулювати такі висновки:

1. Знання -- це інформація, яку не лише можна застосувати на практиці, але й дослідити контекст та причинно-наслідкові зв'язки подій та явищ. Саме бібліотечна журналістика може систематизувати та викласти новини таким чином, що пасивне знання користувача заміниться на активне.

2. Незважаючи на цілісність понять «інформація» та «знання», у бібліотечній журналістиці вони розмежовані. Переважають інформаційні повідомлення (70%), присвячені заходам бібліотеки та різним оголошенням. Пізнавальні (просвітницькі) матеріали (книжкові виставки, нові сервіси та історичні розвідки) значно поступаються кількісно та становлять 30%. Брак журналістського професіоналізму в підготовці новин про заходи бібліотеки нівелює їх пізнавальний потенціал. Невиправдано чисельною для масової користувацької аудиторії є і велика кількість оголошень у новинній стрічці бібліотечних новин (13,3 %). Публікація просвітницьких матеріалів здійснюється в контексті до сьогоднішнього дня -- річниць подій, дат народження та смерті видатних історичних постатей, що відповідає журналістським вимогам.

3. Бібліотечні події (56,7 %) значно перевищують кількісно новини, присвячені книжковим виставкам (24 %), що ставить під сумнів історичну місію бібліотек -- збереження світової мудрості.

4. Для реалізації пізнавального потенціалу бібліотечної журналістики бібліотечним фахівцям необхідно:

• підвищувати рівень медіа-грамотності у фаховому висвітленні поточних новин (зокрема використання різної методики збору інформації, створення ефекту присутності та розробки вдалої композиції твору);

• бути експертами в обраній галузі, бібліотечні журналісти мають не лише вільно орієнтуватися в бібліотечній галузі, передусім -- книжковій; приділяти більше уваги книзі як методу отримання інформації та провідному джерелу знань про минуле, теперішнє та майбутнє, використовувати досвід створення буктрейлерів;

* долучати резерви пояснювальної журналістики, що надасть користувачеві відповідь не лише на запитання «що?», але й «навіщо?», він має знати цю інформацію на поточну чи історичну тематики.

Перспективами подальших досліджень є тематичний аналіз інформаційних, аналітичних та художньо-публіцистичних жанрів у бібліотечній журналістиці; новинної журналістики зарубіжних бібліотек.

Список використаних джерел

1. Азаренко С. А. Образование [Электронный ресурс] / С. А. Азаренко // Современный философский словарь. -- Режим доступа: http://nenuda. ru/. -- Загл. с экрана.

2. Бібліотеки загальнодержавного значення [Електронний ресурс] / НБУВ ім. В. Н. Вернадського. -- Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/ webnavigator/libraries_public_importance. -- Назва з екрана.

3. Гапоненко А. Л. Стратегическое управление / А. Л. Гапоненко; А. П. Пан- крухин. -- М. : Омега --Л. -- 2004. -- 472 с.

4. Ильганаева В. А. Социальные коммуникации (теория, методология, деятельность) : словарь-справочник / В. А. Ильганаева. -- Харьков : КП «Городская типография», 2009. -- 392 с.

5. Ким М. Технология создания журналистского произведения : монография / М. Ким. -- М. : Издательство Михайлова В. А., 2001. -- 320 с.

6. Рэндалл Д. Универсальный журналист / Д. Рэндалл; Пер. с англ. А. По- рьяза, под ред. В. Харитонова. -- Москва, 2000. -- 180 с.

7. Савинова О. Н. К вопросу о трансформации функций журналистики [Электронный ресурс] / О. Н. Савинова // Медиаскоп. -- Режим доступа: http://www.mediascope.ru/node/660. -- Загл. с экрана.

8. Соколов А. В. Общая теория социальной коммуникации : учебн. пособ. / А. В. Соколов. -- СПб. : Изд-во Михайлова В. А., 2002. -- 461 с.

9. Урсул А. Д. Информация: методические аспекты / А. Д. Урсул. -- М. : Наука, 1971. -- 240 с.

10. Щудря H. H. Эстетические особенности публицистического творчества : автореф. канд. дис. / Н. Н. Щудря. -- Киев, 1985. -- 23 с.

11. Якупов С. Объяснительная журналистика. Новые форматы подачи и оценки [Электронный ресурс] : матер. междунар. форума «Publishing Expo-2015» : Ч. 2. / С. Якупов, С. Паранько // «Университетская книга»: информационно-аналитический журнал. -- Режим доступа: http://www. unkniga.ru/vistavki-konferents/5585-zhurnalistika-v-nogu-so-vremenem-2. html. -- Загл. с экрана.

References

1. Azarenko S. A. Obrazovanie [Elektronnyy resurs] / S. A. Azarenko // Sovre- mennyy filosofskiy slovar. --Elektron. dannye. --Rezhim dostupa: http:// nenuda.ru/. -- Zagl. s ekrana.

2. Biblioteki zagalnoderzhavnogo znachennya [Elektronniy resurs] / NBUV im. V. N. Vernadskogo. --Rezhim dostupu: http://nbuv.gov.ua/webnavigator/ libraries_public_importance. --Nazva z ekranu.

3. Gaponenko A. L. Strategicheskoe upravlenie / A. L. Gaponenko; A. P. Pan- kruhin. --M. : Omega. --L. --2004. --472 s.

4. Ilganaeva V. A. Sotsialnye kommunikatsii (teoriya, metodologiya, deyatel- nost) : slovar-spravochnik / V. A. Ilganaeva. -- Harkiv : KP «Gorodskaya tipografiya». 2009. -- 392 s.

5. Kim M. Tehnologiya sozdaniya zhurnalistskogo proizvedeniya : monografiya / M. Kim. --M. : Izdatelstvo Mihaylova V. A., 2001. --320 s.

6. Rendall D. Universalnyy zhurnalist / D. Rendall; Per. s angl. A. Poryaza, pod red. V. Haritonova. --Moskva, 2000. --180 s.

7. Savinova O. N. K voprosu o transformatsii funktsiy zhurnalistiki [Elektronnyy resurs] / O. N. Savinova // Mediaskop -- Rezhym dostupu: http://www. mediascope.ru/node/660. --Zagl. s ekrana.

8. Sokolov A. V. Obshchaya teoriya sotsialnoy kommunikatsii : uchebnoe po- sobie / A. V. Sokolov. -- SPb.: Izd-vo Mihaylova V. A., 2002. -- 461 s.

9. Ursul A. D. Informatsiya : metodicheskie aspekty / A. D. Ursul. --M. : Naukua, 1971. --240 s.

10. Shchudrya H. H. Esteticheskie osobennosti publitsisticheskogo tvorchestva : avtoref. kand. dis. / N. N. Shchudrya. --Kiev, 1985. --23 s.

11. Yakupov S. Obyasnitelnaya zhurnalistika. Novye formaty podachi i otsenki [Elektronuy resurs] : mater. mezhdunar. foruma «Publishing Expo-2015» : Ch. 2. / S. Yakupov, S. Paranko // «Universitetskaya kniga»: informatsionno- analiticheskiy zhurnal. --Rezhim dostupa: http://www.unkniga.ru/vistavki- konferents/5585-zhurnalistika-v-nogu-so-vremenem-2.html. --Zagl. s ekrana

Размещено на Allbest.ru