Проект стандарту Міжнародної ради архівів "документи в контекстах" (RIC): концептуальна модель багатовимірного архівного описування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 006.053+930.253

Київський національний університет культури і мистецтв

Проект стандарту МРА «документи в контекстах» (RIC): концептуальна модель багатовимірного архівного описування

канд. іст. наук, доцент,

Анотація

архів описування документ міжнародний

Розглянуто діяльність та основні напрацювання експертної групи Міжнародної ради архівів з архівного описування в період 2012-2016 рр. Висвітлено методологічні засади і технологічний контекст розроблення та основні положення проекту стандарту архівного описування «Документи в контекстах».

Ключові слова: стандартизація, архівне описування, концептуальна модель, онтологія, Міжнародна рада архівів, «Документи в контекстах».

Annotation

Olena Hlushan,

Cand. Sci. (Historical), Associate Professor,

Kyiv National University of Culture and Arts

The Draft of the ICA Standard «Records in Contexts» (RiC): Conceptual Model of Multidimensional Archival Description

The activity and main products of the ICA experts group on archival description during 2012-2016 are considered. The methodological bases and technological context of the development of the draft of the archival description standard Records in Context and its main points are covered.

Keywords: standardization, archival description, conceptual model, ontology, International council of archives, Records in Contexts (RiC).

Аннотация

Елена Глушан,

канд. ист. наук, доцент,

Киевский национальный университет культуры и искусств Проект стандарта МСА «Документы в контекстах» (RiC): концептуальная модель многомерного архивного описания

Рассмотрены деятельность и основные разработки экспертной группы Международного совета архивов по архивному описанию в период 2012-2016 гг. Освещены методологические основы и технологический контекст разработки и основные положения проекта стандарта архивного описания «Документы в контекстах».

Ключевые слова: стандартизация, архивное описание, концептуальная модель, онтология, Международный совет архивов, «Документы в контекстах».

Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій вимагає не просто перегляду чинних міжнародних дескриптивних стандартів, а суттєвих змін підходів фахової спільноти до стандартизації архівного описування. В умовах інформатизації архівної справи дескриптивні стандарти розглядаються як «необхідний інструмент робочих процесів для електронних мереж, в яких інформація є спільним ресурсом чи об'єктом обміну між розподіленими комп'ютерами чи різними робочими місцями» [7, с. 8]. Відповідно дедалі активніше в роботі з перегляду існуючих міжнародних стандартів архівного описування, спрямованій на покращення архівної дескриптивної практики та підвищення її ефективності в задоволенні потреб користувачів, застосовуються методи концептуального моделювання. Використання прийомів і процедур формалізації різнорідних знань про власну предметну область та представлення їх в інтегрованій формальній моделі сприяє вирішенню ще одного актуального для фахівців середовища LAM (Library, Archive, Museum) завдання - підвищення інтероперабельності архівних, бібліотечних і музейних стандартів з метою формування інтегрованих систем доступу до культурної спадщини.

Міжнародний досвід стандартизації архівного описування та проблеми впровадження міжнародних дескриптивних стандартів у вітчизняну практику неодноразово ставали предметом наукових студій вітчизняних дослідників [1-6, 8-9]. Метою цієї розвідки є висвітлення основних напрацювань експертної групи Міжнародної ради архівів (МРА) з архівного описування в період з 2012 по 2016 р.

Розпочата МРА наприкінці 1980-х років робота з розроблення міжнародних стандартів архівного описування в наступні 20 років ознаменувалася появою двох редакцій Міжнародного стандарту архівного описування (загального) (ISAD(G)), двох редакцій Міжнародного стандарту архівних авторитетних записів для інституцій, приватних осіб і родин (фондоутворювачів) (ISAAR(CPF)), Міжнародного стандарту описування ділових функцій і адміністративної діяльності фондоутво- рювача (ISDF) та Міжнародного стандарту описування установ, що зберігають архівні фонди (ISDIAH) [15, с. 15]. Ці чотири стандарти розроблялися окремо: спершу з'явилися та були переглянуті ISAD(G) (1994, 1999) й ISAAR(CPF) (1996, 2004), а потім - опубліковані ISDF (2007) та ISDIAH (2008). Їх взаємозв'язок і послідовність забезпечувалися участю окремих архівістів у роботі над кількома стандартами [13, с. 568]. З чотирьох дескриптивних стандартів лише ISAD(G) та ISAAR(CPF) набули певного поширення і впровадження в національні практики архівного описування окремих країн.

З огляду на те, що дескриптивні стандарти МРА розроблялися послідовно, а не одночасно, їх взаємозв'язки один з одним не завжди явні для архівістів. ISAD(G) не містить відомостей про такі взаємозв'язки. Багатьом архівістам складно зрозуміти, як використовувати ці чотири стандарти разом, аби сформувати повне архівне описання. Першим кроком на шляху до розробки концептуальної моделі архівного описування стала уніфікація глави в ISAAR(CPF), ISDF та ISDIAH, присвяченої встановленню зв'язків між архівами, їх творцями чи власниками і функціями фондоутворювачів, що була презентована архівному співтовариству на Конгресі МРА в Брісбені (Австралія) у 2012 р. [13, с. 571]. Того ж року з метою узгодження, інтеграції та розвитку чотирьох стандартів архівного описування Комісією з Програми МРА було створено експертну групу МРА з архівного описування (Experts Group on Archival Description, EGAD) [15, с. 4]. Фахівці EGAD мали спрямувати свої зусилля на побудову схеми взаємозв'язків між елементами даних з тим, щоб запропонувати єдину базову модель для стандартів описування з виокремленням об'єктів, що відповідають архівним документам, фондоутворювачам та їх функціям. Розробити новий стандарт архівного описування EGAD повинна була до 2016 р.

До складу EGAD нині входить 20 представників із 14 країн: Австралії, Австрії, Бразилії, Великобританії, Іспанії, Італії, Канади, Кот-д'І- вуару, Німеччини, Румунії, США, Фінляндії, Франції, Швейцарії [12]. Той факт, що серед розробників нового стандарту архівного описування не представлені взагалі Азія, Східна Європа, тоді як деякі країни Західної Європи (Великобританія, Італія, Франція), США та Австралія мають по два і більше представників, викликає в окремих членів професійного співтовариства стурбованість щодо перспектив впровадження стандарту у практику багатьох країн і його широкого розповсюдження у світі [14].

Зустрічі EGAD проходили в Бельгії (2013 р.), Іспанії (2014 р.), Румунії (2015 р.), Франції (2016 р.). Як зазначають розробники, у своїй роботі вони спиралися на понад 20-річний успішний досвід з розробки дескриптивних стандартів МРА (над попередніми стандартами архівного описування працювали нинішні члени EGAD й розробники проекту нового стандарту - Адріан Каннінгам (Австралія) з 1998 р., Віктор Маноел Маркес де Фонсека (Бразилія) з 1996 р., Стефано Віталі (Італія) з 1996 р.) і враховували критику існуючих практик, національні концептуальні моделі архівного описування (австралійську, американську, іспанську, канадську, новозеландську, фінську та ін.), дескриптивні моделі, що розроблялися представниками споріднених галузей знань (наприклад, фахівцями Міжнародної ради музеїв (ICOM) - CIDOC Conceptual Reference Model, Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (IFLA) - Functional Requirements for Bibliographic Records, фахівцями у галузі історії - An Ontology for Linking Open Descriptions of Events та ін.), а також можливості, що їх надають нові інформаційно- комунікаційні технології, зокрема семантичні та технології пов'язаних відкритих даних (Linked Open Data) [16, с. 186].

Однією з основних подій Конгресу МРА, що проходив з 5 по 10 вересня 2016 р. у Сеулі (Південна Корея), стала презентація розробленого EGAD проекту нового стандарту архівного описування під назвою «Документи в контекстах» (Records in Contexts, RiC) [16]. У завершеному вигляді стандарт має складатися з двох частин: концептуальної моделі (RiC-CM) й онтології (RiC-O). Проект першої частини нового стандарту

МРА оприлюднила у вересні 2016 р. [18]. Його публічне обговорення тривало до 31 січня 2017 р. [10]. Винесення на публічне обговорення проекту другої частини стандарту «Документи в контекстах» (RiC-O) заплановано на 2017 р. [11]. Передбачається, що RiC-O буде транспозицією (представленням) RiC-CM у формальну онтологію, створену з використанням технології RDF (Resource Description Framework) - технології семантичної павутини, та мови OWL (Ontology Web Language) - формальної мови опису онтологій для семантичної павутини, що рекомендовані Консорціумом Всесвітньої павутини (W3 C). RiC-O має надати можливість установам, відповідальним за створення метаданих, що описують архівні документи та їх контексти, представляти ці метадані в мережі Internet у вигляді придатних для обробки й інтероперабельних наборів даних у форматі RDF, які будь-яка інша установа чи особа могла б повторно використати. Таким чином, RiC-O міститиме технічні специфікації для розробників інформаційних систем, що забезпечуватимуть точне багатовимірне архівне описування.

Винесений на розгляд і обговорення широких кіл професійного співтовариства проект першої частини стандарту RiC-CM є документом, що визначає ключові високорівневі поняття архівного описування - об'єкти (14), їх властивості й атрибути (загалом - 67 і 2 атрибути взаємозв'язків) та основні взаємозв'язки між ними (загалом - 792 позиції; однак варто зауважити, що останні потребують подальшої регламентації, оскільки в нинішньому проекті взаємозв'язки розглядаються лише як можливі і не пропонується їх повний чи нормативний опис) [18, с. 1-2]. Об'єктами, що описуються, у проекті визначено документ; складову частину документа; групу документів (фонд, справу, колекцію, додаткове надходження); агента (ним може бути фізична чи юридична особа або група осіб); професію (заняття); посаду (становище); функцію; функцію (узагальнено); діяльність; повноваження; документальну форму; дату; місце; поняття (подію, явище). Серед властивостей та атрибутів об'єктів, що описуються, виокремлено чотири, що є спільними для всіх об'єктів: глобальний постійний ідентифікатор; місцевий ідентифікатор; назва; загальні примітки.

ISAD(G) розроблявся на базі прийняття фонду як основного рівня описання. Відповідно ESAD(G) передбачає, що описування починається з описування фонду як окремого та цілісного об'єкта і потім може продовжуватися описуванням частини цілого, частини частин. Усі описування пов'язані й утворюють єдину окрему ієрархію. На відміну від ISAD(G), що встановлює однакову схему описування для документа та групи документів як одиниці описування, RiC розглядає документ і групу документів як окремі явища, створені в різний час і з різною метою, та пропонує різні способи їх описування [18, с. 10]. Новий стандарт вводить багатовимірне описування об'єктів, за якого описання, замість ієрархії, може бути представлене у формі графіка чи мережі. Документи, групи документів, взаємозв'язки між ними, їхні взаємозв'язки з функціями, подіями, місцями та іншими об'єктами описування, взаємозв'язки останніх один з одним представлені як мережа, всередині якої розміщені окремі фонди [20]. Таким чином багатовимірне описування включає й багаторівневе, орієнтоване на фонд як цілісність і представлене в ISAD(G), але водночас дає можливість більш широкого розуміння взаємозв'язків між документами й інституціями або особами, які створюють, накопичують і використовують їх у процесі своєї особистої чи суспільної діяльності. Також багатовимірна модель забезпечує представлення фондів у ширшому контексті, у взаємозв'язках з іншими фондами. На переконання розробників RiC-CM, така модель описування здатна задовольнити принцип «поваги до фонду», але також може бути пристосована до інших типів груп документів, що мають складне походження (напр., серія, що документує одну функцію, яка виконується послідовно різними особами).

Проект нового дескриптивного стандарту МРА на відміну від чотирьох попередніх більшою мірою орієнтований на описування не лише традиційних паперових документів, а й електронних. За задумом його розробників він має бути цікавим і потрібним у практичній діяльності як архівістам, так і фахівцям з керування документаційними процесами. Адже описування й інтелектуальний контроль - необхідні елементи керування документами в контексті, у якому вони створюються, накопичуються та використовуються. У світі паперових документів співробітництво між фахівцями з керування документаційними процесами та архівістами було бажаним і важливим, аби архіви могли впоратися з величезними масивами документів, що передавалися їм на зберігання. Співробітництво ж між ними в умовах вибухового зростання обсягів електронних документів є не просто бажаним, а й необхідним [18, с. 2].

На Конгресі МРА в Сеулі проекту нового дескриптивного стандарту «Документи в контекстах» була присвячена окрема сесія [19]. Деталі концептуальної моделі архівного описування та пов'язаної з нею онтології у своїх доповідях розкрили голова EGAD Даніель Пітті (Вірджинський університет, США), члени виконавчого комітету EGAD Вільям Стоктінг (Британська бібліотека, Великобританія) і Флоренс Клаво (Національні архіви Франції) [16]. У своєму аналітичному огляді підсумків роботи Конгресу румунський архівіст Богдан- Флорін Поповічі відзначив, що доповіді членів EGAD викликали значний інтерес в учасників Конгресу, а «запропонована заміна стандарту архівного описування ISAD(G) і ще трьох інших, пов'язаних з ним стандартів, вважається необхідною та бажаною» [17].

Разом з тим, визнаючи потребу в розробці концептуальної моделі архівного описування і відповідної онтології, низка фахівців у сфері архівної справи та керування документаційними процесами висловили свої критичні зауваження до представленого членами EGAD проекту стандарту RiC. Зокрема учасники міжнародного дослідницького проекту InterPARES Trust суттєвим недоліком RiC-CM називають відсутність чітких визначень базових категорій «об'єкт», «властивість», «взаємозв'язок», що лежать в основі побудови моделі, а також невизначеність місця архівіста в запропонованій моделі архівного описування [14]. Очевидно, що схваленню й публікації нового стандарту архівного описування, придатного для широкого впровадження в національні практики багатьох країн світу, передує кропітка й відповідальна робота з опрацювання численних зауважень і пропозицій, отриманих EGAD у вересні 2016 р. - січні 2017 р., постійні консультації із широкими колами професійного співтовариства п'яти континентів.

Отже, проект нового стандарту архівного описування «Документи в контекстах» не є результатом переписування існуючих дескриптивних стандартів, а став наслідком зусиль фахівців різних країн з розробки базової концептуальної моделі архівного описування та пристосування до потреб архівного співтовариства новітніх інформаційно-комунікаційних технологій. Його поява також відобразила прагнення фахівців середовища LAM підвищити інтероперабельність архівних, бібліотечних і музейних стандартів.

Література

1. Драгомірова Л. Українські дескриптивні стандарти: стратегія і тактика впровадження / Л. Драгомірова // Студії з архівної справи та документознавства. - 2005. - Т. 13. - С. 14-87.

2. Загальний міжнародний стандарт архівного описування ISAD(G) : схвалено Комітетом з дескриптивних стандартів, Стокгольм, Швеція, 19-22 вересня 1999 р. / Держкомархів України, УНДІАСД ; пер. та укр. версія Г. В. Папакіна. - 2-е вид. - Київ, 2001. - 47 с.

3. Марченко П. Стандарти кодованих архівних опису та контексту (проблеми впровадження) / П. Марченко // Архіви України. - 2009. - № 1/2. - С. 79-85.

4. Міжнародні дескриптивні стандарти ISAD(G), ISAAR (CPF), ISDIASH, ISDF, EAD, EAC та проблеми їх впровадження в українському архівознавстві : аналіт. огляд / П. М. Марченко, Н. М. Христова ; Держкомархів України, УНДІАСД. - Київ, 2009. - 57, [3] с.

5. Папакін Г. В. Загальний міжнародний стандарт архівного описування ISAD(G) та перспективи його впровадження в Україні (на прикладі фамільного фонду Скоропадських ЦДІАК) / Г В. Папакін // Архіви України. - 2001. - № 4/5. - С. 3-24.

6. Принципи архівного опису (перший перероблений варіант), затверджені спеціальною комісією з стандартів опису, Мадрид, Іспанія, 1992 р. / Секретаріат Комісії МРА зі стандартів опису. Оттава, лютий 1992 р. / пер. Л. В. Шаріпової, Л. А. Дубровіної // Національна архівна інформаційна система «Архівна та рукописна україніка» і комп'ютеризація архівної справи в Україні. - Київ, 1996. - Вип. 1: Інформатизація архівної справи в Україні: Сучасний стан та перспективи. - С. 261-271.

7. Розвиток стандартизації у сфері архівної справи та керування документаційними процесами: міжнародний досвід та українські реалії // Бюлетень Галузевого центру науково-технічної інформації з архівної справи та документознавства. - Вип. 1 (23) / уклад.: А. А. Майстренко, Г. І. Калінічева, В. І. Кугай [та ін.]. - Київ, 2015. - С. 5-22.

8. Селіверстова К. Т. До проблеми впровадження у практику ISAD(G) 1994 і адаптації українських методик архівного описування до світових інформаційних систем. Загальний міжнародний стандарт архівного описування / К. Т. Селіверстова // Студії з архівної справи та документознавства. - 1997. - Т. 2. - С. 123-143.

9. Христова Н. М. Стандартизація в архівній справі: проблеми та перспективи / Н. М. Христова // Студії з архівної справи та докумен- тознавства. - 2004. - Т 12. - С. 75-77.

10. Call for comments: Release of Records in Contexts by EGAD [Electronic resource] // International Council on Archives : [website]. - Mode of access: http://ica.org/en/call-comments-release-records-contexts-egad. - Title from the screen.

11. ClavaudF Release of the ICA-RiC-O ontology for comments: coming soon! / F. Clavaud // Flash. - 2017. - No. 33. - P. 11.

12. EGAD Steering Committee [Electronic resource] // International Council on Archives : [website]. - Mode of access: http://www.ica.org/en/ egad-steering-committee-0. - Title from the screen.

13. Gueguen G. Towards an International Conceptual Model for Archival Description: A Preliminary Report from the International Council on Archives' Experts Group on Archival Description / Gretchen Gueguen, Victor Manoel Marques da Fonseca, Daniel V Pittti, Claire Sibille-de Grimouard // The American Archivist. - 2013. - Vol. 76. - No. 2. - pp. 566-582.

14. InterPARES Trust responds to EGAD-RiC [Electronic resource] // InterPARES Trust : [website]. - Mode of access: https://interparestrust. com/2016/12/11/interpares-trust-responds-to-egad-ric/. - Title from the screen.

15. Pitti D. Records in Context. An international standard for archival description : Progress report / D. Pitti, B. Stockting, A. Rubinstein. - Cleveland, 2015. - 39 р.

16. Pitti D. Records in Contexts (RiC): a standard for archival description developed by the ICA Experts Group on Archival Description [Electronic resource] / D. Pitti, B. Stockting, F. Clavaud // Archives, Harmony and Friendship: Ensuring cultural sensitivity, justice and cooperation in a globalised world : Abstracts and Biographies ICA International Congress, 5-10 September 2016, Seoul, Republic of South Korea. - Seoul, 2016. - pp. 186-188. - Mode of access: http://www.ica.org/sites/default/files/ICA%20 2016%20 Abstracts%26 biographies%20 ENG%20 v%20 print.pdf. - Title from the screen.

17. Popovici B.-F. Congresul ICA de la Seul [Electronic resource] / B.-F. Popovici // Bogdan's Archival Blog - Blog de archivist. - Mode of access: https://bogdanpopovici2008.wordpress.com/2016/09/13/congresul-ica-de-la- seul. - Title from the screen.

18. Records in Contexts. A Conceptual Model for Archival Description : Consultation Draft v0.1 [Electronic resource]. - September 2016. - 108 p. - Mode of access: http://www.ica.org/sites/default/files/RiC-CM-0.Lpdf. - Title from the screen.

19. Records in Contexts. An Archival Description Draft Standard : Presentation [Electronic resource] / D. Patti, B. Stockting, F. Clavaud // International Council on Archives : [website]. - Mode of access: http://www.ica.org/ sites/default/files/session-7.8-ica-egad-ric-congress2016.pdf. - Title from the screen.

20. Stockting B. ICA-Records in Contexts / B. Stockting // Flash. - 2017. - № 33. - pp. 10-11.

References

1. Drahomirova, L. (2005). Ukrainski deskryptyvni standarty: stratehiia i taktyka vprovadzhennia. Studii z arkhivnoi spravy ta dokumentoznavstva - Studios from the archived business and scientific disciplines of documentation. Vol. 13. pp. 14-87 [in Ukrainian].

2. Zahalnyi mizhnarodnyi standart arkhivnoho opysuvannia ISAD(G) : skhvaleno Komitetom z deskryptyvnykh standartiv, Stokholm, Shvetsiia, 19-22 veresnia 1999 r. Derzhkomarkhiv Ukrainy, UNDIASD (2 d ed.). (H. V. Papakina, Trans). Kyiv, 2001. 47 p. [in Ukrainian].

3. Marchenko, P. (2009). Standarty kodovanykh arkhivnykh opysu ta kontekstu (problemy vprovadzhennia). Arkhivy Ukrainy - Archives of Ukraine. no. 1/2. pp. 79-85 [in Ukrainian].

4. Marchenko, P. M., Khrystova, N. M. (2009). Mizhnarodni deskryptyvni standarty ISAD(G), ISAAR (CPF), ISDIASH, ISDF, EAD, EAC ta problemy yikh vprovadzhennia v ukrainskomu arkhivoznavstvi : analit. ohliad. Derzhkomarkhiv Ukrainy, UNDIASD. Kyiv. 57, [3] p. [in Ukrainian].

5. Papakin, H.V. (2001). Zahalnyi mizhnarodnyi standart arkhivnoho opysuvannia ISAD(G) ta perspektyvy yoho vprovadzhennia v Ukraini (na prykladi familnoho fondu Skoropadskykh TsDIAK). Arkhivy Ukrainy - Archives of Ukraine. -no. 4/5. pp. 3-24 [in Ukrainian].

6. Pryntsypy arkhivnoho opysu (pershyi pereroblenyi variant), zatverdzheni spetsialnoiu komisiieiu z standartiv opysu, Madryd, Ispaniia, 1992 r. / Sekre- tariat Komisii MRA zi standartiv opysu. Ottava, liutyi 1992 r. (L. V. Sharipova, L. A. Dubrovina, Trans). Natsionalna arkhivna informatsiina systema «Arkhivna ta rukopysna ukrainika» i komp'iuteryzatsiia arkhivnoi spravy v Ukraini - The national archived informative system «Archived and handwritten ukrainika» and computerization of the archived business are in Ukraine. Kyiv, 1996. issue 1: Informatyzatsiia arkhivnoi spravy v Ukraini: Suchasnyi stan ta perspektyvy. pp. 261-271 [in Ukrainian].

7. Maistrenko, A. A., Kalinicheva, H. I., Kuhai, V. I., Romanovskyi, R.V., Tytarenko, A. I. (compilers) (2015). Rozvytok standartyzatsii u sferi arkhivnoi spravy ta keruvannia dokumentatsiinymy protsesamy: mizhnarodnyi dosvid ta ukrainski realii. Biuleten Haluzevoho tsentru naukovo-tekhnichnoi infor- matsii z arkhivnoi spravy ta dokumentoznavstva - Bulletin of the Branch center of scientific and technical information from the archived business and scientific disciplines of documentation. issue 1 (23). Kyiv. pp. 5-22 [in Ukrainian].

8. Seliverstova, K. T. (1997). Do problemy vprovadzhennia u praktyku ISAD(G) 1994 i adaptatsii ukrainskykh metodyk arkhivnoho opysuvannia do svitovykh informatsiinykh system. Zahalnyi mizhnarodnyi standart arkhivnoho opysuvannia. Studii z arkhivnoi spravy ta dokumentoznavstva - Studios from the archived business and scientific disciplines of documentation. Vol. 2. pp. 123-143 [in Ukrainian].

9. Khrystova, N. M. (2004). Standartyzatsiia v arkhivnii spravi: problemy ta perspektyvy. Studii z arkhivnoi spravy ta dokumentoznavstva - Studios from the archived business and scientific disciplines of documentation. Vol. 12. pp. 75-77 [in Ukrainian].

10. Call for comments: Release of Records in Contexts by EGAD. International Council on Archives : [veb-sait]. Retrieved from http://ica.org/en/ call-comments-release-records-contexts-egad [in English].

11. Clavaud, F. (2017). Release of the ICA-RiC-O ontology for comments: coming soon! Flash. no. 33. p. 11 [in English].

12. EGAD Steering Committee. International Council on Archives : [veb-sait]. Retrieved from http://www.ica.org/en/egad-steering-committee-0 [in English].

13. Gueguen, G., Marques da Fonseca, V. M., Pittti, D. V, Sibille-de Grimouard, C. (2013). Towards an International Conceptual Model for Archival Description: A Preliminary Report from the International Council on Archives' Experts Group on Archival Description. The American Archivist. Vol. 76. no. 2. pp. 566-582 [in English].

14. InterPARES Trust responds to EGAD-RiC. InterPARES Trust : [veb-sait]. Retrieved from https://interparestrust.com/2016/12/11/interpares- trust-responds-to-egad-ric/ [in English].

15. Pitti, D., Stockting, B., Rubinstein, A. (2015). Records in Context. An international standard for archival description : Progress report. Cleveland, 39 р. [in English].

16. Pitti, D., Stockting, B., Clavaud, F. (2016). Records in Contexts (RiC): a standard for archival description developed by the ICA Experts Group on Archival Description. Archives, Harmony and Friendship: Ensuring cultural sensitivity, justice and cooperation in a globalised world : Abstracts and Biographies ICA International Congress, 5-10 September 2016, Seoul, Republic of South Korea. Seoul. pp. 186-188 Retrieved from http:// www.ica.org/sites/default/files/ICA%202016%20 Abstracts%26 biogra- phies%20 ENG%20 v%20 print.pdf [in English].

17. Popovici, B.-F. Congresul ICA de la Seul. Bogdan's Archival Blog - Blog de archivist. Retrieved from https://bogdanpopovici2008.wordpress. com/2016/09/13/congresul-ica-de-la-seul [in English].

18. Records in Contexts. A Conceptual Model for Archival Description : Consultation Draft v0.1. September 2016. 108 p. Retrieved from http://www. ica.org/sites/default/files/RiC-CM-0.1.pdf [in English].

19. Patti, D., Stockting, B., Clavaud, F. Records in Contexts. An Archival Description Draft Standard : Presentation. International Council on Archives : [veb-sait]. Retrieved from http://www.ica.org/sites/default/files/session-7.8- ica-egad-ric-congress2016.pdf [in English].

20. Stockting, B. (2017). ICA-Records in Contexts. Flash. no. 33. pp. 10-11 [in English].

Стаття надійшла до редакції 11.07.2017.

Размещено на Allbest.ru