Синергетична сутність тележурналістки крізь призму метамови

Модуси синергетики і метамови в практиці тележурналістів, засади синергетики на телеконтент. Концепція розуміння телевізійного слова, що несе у собі приховану інформацію, яку потрібно декодувати. Висвітлення телевізійної комунікації з позиції синергетики.

Рубрика Журналистика, издательское дело и СМИ
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 01.02.2018
Размер файла 21,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет “Львівська політехніка ”,

вул. Кн. Романа 1/3, 79000, м. Львів, Україна,

e-mail: irynaputsyata1@gmail.com

Синергетична сутність тележурналістки крізь призму метамови

Ірина Пуцята

Анотація

синергетика метамова телеконтент телевізійний

Розглянуто основні модуси синергетики та метамови в практиці тележурналістів, спроектовано засади синергетики на телеконтент.

Ключові слова: синергетика, метамова, тележурналістка.

Annotation

Synergistic essence of television journalism through the prism metalanguage

Iryna Putzyata

National University “LvivPolytechnic”,

Kniazia Romana Str. 1-3, 79000, Lviv, Ukraine,

е-mail: irynaputsyata1@gmail.com

The article is dedicated to the methodology of synergetics and to the potential of it's use in TV journalism. Qarify the characteristics synergistic understanding metalanguage as a symbolic system, characteristics magical power of human speech.

The main modes of synergy and metalanguage in practice practice broadcasters. Analyzed scientific work of experts in journalism theory interpretation synergy. Сharacterized connectivity synergy of TV journalism. Designed on the principles of synergy TV content. Vectors defined meta impact on TV journalism. TV deciphered word which is hidden information. The use of synergetic approaches is perspective for the following development ofjournalism.

Key words: synergetics, metalanguage, journalism.

У сучасному телезнавстві відчутне прагнення переосмислити та розширити теоретичні надбання тележурналістки та її досвіду, що зумовлено інноваційними процесами зростання потреби дослідити в телевізійній творчості журналістів синергетичну природу тексту як духовного начала. Адже проблема синергетики в проекції на телевізійну творчість ще не стала об'єктом ґрунтовного вивчення.

Синергетику позиціонують, здебільшого, у трьох іпостасях: як науку, як методологію, як картину світу (В. І. Аршинова, В. Г Буданова). Проте існують численні спроби надати синергетиці іншого статусу, зокрема як новий науковий напрям (Ю. А. Данилов, Б. Б. Кадомцев, О. М. Князєва, С. П. Курдюмов, Д. С. Чернавський), метанауку (Ю. А. Данилов), і як теорію (Г. Хакен) [4].

На думку Марії Титаренко, журналістика за своєю природою - синергетична, адже є складною мета системою, в яку входять різні підсистеми, вона постійно оновлюється і видозмінюється в так званих точках біфуркації [6].

Ідеї духовно-синергетичної сутності мови значною мірою були закладені працями німецького лінгвіста і лінгвофілософа В. фон Гумбольдта, видатного українського мовознавця і філософа мови О. О. Потебні, відомих німецьких філософів Е. Кассіре- ра, М. Гайдеґґера, Е. Гуссерля, російських релігійних філософів (і лінгвофілософів)

О.Лосєва, П. Флоренського, С. Булгакова та інших учених [2]. Ці концепції не були призабуті й, запліднюючись ідеями сучасної філософії, лінгвофілософії, лінгвістики та інших напрямів науки, продовжують розвиватись і у тележурналістиці. Пізнавальна енергія людини, через яку особистість може магічно впливати на світ і на інших людей, виформовується вербально, вважає Вікторія Бабенко. На її думку, слово несе в собі енергію пізнання й енергію пізнаванного. Ці типи енергії породжують незбагненне явище синергії (грец. synergos - той, що діє разом) [1].

“ Слова - таємна нитка, за якою навпомацки пробирається крізь час справжнє буття людини” (К. Ясперс). Відеоряд на ТБ у стані наблизитися до досконалості, увібрав у

себе величезний досвід, накопичений фотографією і кінематографом. “Мова при картинці” - ще одна сторона біфуркації, мова неминуче стане тим важелем, який зможе перевернути ситуацію, поставити її з голови на ноги, фігурально кажучи, “зрушити земну кульку” [5].

Як писав Д. Хармс, “сила, закладена в словах, повинна бути звільнена. Є такі поєднання зі слів, при яких стає помітнішою дія сили. Недобре думати, що ця сила змусить рухатися предмети. Я впевнений, що сила слів може зробити і це ” [3, с. 558].

Сучасне телебачення, як система відкритого типу з нелінійними зворотними зв'язками, ємогутнім менеджером слова. Тому тележурналісти у своїй практиці часто використовують принцип метамови (грец. meta - перед, після). Під метамовою розуміють “знакову систему, яка існує для опису природної мови [7, с. 334]. Як і синергетика, метамова виникає як порядок і організація з безладу і хаосу внаслідок самоорганізації та обміну з зовнішнім середовищем.

Доречною в цьому випадку буде думка Гегеля. Він вважає, що для будь-якої логічної системи існує таке твердження, яке не можна ні довести, ні спростувати, залишаючись у рамках цієї системи. З цього і випливає ідея метамови: опис мовних процесів відбудеться лише тоді, якщо ми вийдемо за межі мови.

Тобто, метамова - це істинні думки співрозмовника приховані у його словах і виразах. Основною ціллю використання цих слів на телеекрані є пом'якшення словесного удару, що допомагає нам маніпулювати співрозмовником, досягаючи власних цілей.

Важливою, і водночас невід'ємною складовою української мови, є логічний наголос. Уміле його використання надає можливість журналістові маніпулювати своєю глядацькою аудиторією. Найчастіше такий прийом використовують ведучі та кореспонденти інформаційних випусків новин, щоб у такий спосіб сконцентрувати увагу на істинну інформацію, яку несе повідомлення. Вдалим прикладом може бути сюжет Івана Костроби про нацгвардію: “Бійці нацгвардії отримають статус учасників бойових дій після оформлення документів” (Підсумки дня. Перший національний. 12.06.2014). Виокремивши у повідомленні слово “отримають” ведучий вказує на те що, бійці можуть мати статус учасників бойових дій, але чи вони його отримають - залишається невідомим.

В іншому сюжеті “Підсумків дня” на питання кореспондента чому міліція у Слов'янську не виконувала свого прямого обов'язку - захисту людей, а навпаки допомагала сепаратистам, колишній начальник слов'янського міськвідділу Олександр Мельковський відповів так: “В цій ситуації, насправді, діяли спецпризначенці, міліція зовсім для іншого призначення” (Підсумки дня. Перший національний. 12.06.2014). Декодуємо “насправді”, а також його синоніми “чесно кажучи”, “по правді”, “якщо бути щирим” як прагнення розповісти істинну правду, перекладаючи провину, зокрема на спецпризначенців.

Свою думку щодо теперішньої ситуації у зоні військових дій у підведенні продемонструвала Інна Шевченко. Ведуча у повідомленні вжила слово “зокрема” (не навмисне, між іншим), що покликане замаскувати важливість повідомлення, яке йтиме за цим словом. “Військово-медичний департамент Міноборони повідомляє, що за час

АТО загинуло 147українських вояків, поранені 267, 13 американців у тяжкому стані у госпіталі. Сьогодні ж з 'явилася інформація про безлад у загонах антитерористичних операцій, зокрема київський батальйон відправили до кордонів з Росією без патронів і старших командирів, а за кілька кілометрів бойовики із гранатометами. За даними РНБ на сході країни 15-20 тисяч терористів” (“Факти”. ICTV. 18.06.2014).

Часто журналісти всеукраїнських телеканалів, як складову метамови, використовують риторичні питання, чим скеровують глядача на думку, яка є істинна, але яку заборонено говорити. Вдалим прикладом може бути сюжет Христини Коціри про екіпаж літака ІЛ-76: “Можливо керівники, які відправляли літаки на некеровану зону, сподівалися «напронесе». Із першим це спрацювало? (Факти тижня. ICTV 15.06.2014).

Продовженням теперішньої ситуації в Україні є сюжет Володимира Соколова. “На Одещині оголосили справжнє полювання на російських шпигунів, контролерів і провокаторів. Цього тижня СБУ вже затримала і відправила в Україну неонациста і провокатора Антона Риєвського, що закликав до війни. А до цього впіймала цілу диверсійну групу зі зброєю. Однак, ситуація в Одесі все ще залишається напруженою. Щоправда шансів, щоброз 'єднати країну все менше. Якщо на початку було кілька тисяч людей, то тепер менше сотні”. Журналіст завдяки правильно підібраним словам (справжнє полювання, вже затримала) у перших двох реченнях, створює атмосферу спокою, незважаючи на ситуацію в Україні. Та саму суть і основну проблему несе інформація про те, що, незважаючи на всі спроби перешкодити терористичним діям на Сході країни, в Одесі все не так і позитивно, якби цього хотілося. Сумніви автора можна почути в слові “щоправда” (слово дає зрозуміти, що автор не такий вже і правдивий) він намагається приховати ситуацію на Одещині. Це свого роду маніпуляція, яку Володимир Соколов вжив, щоб не сіяти паніку серед глядачів сюжету (Факти тижня. ICTV. 15.06.2014).

Оксана Соколова у риторичному питанні-ствердженні намагається натякнути своєму глядачу, що у ситуації, яка склалася в Україні в останні місяці, винна або колишня влада, а теперішня, насправді, не може вивести країну з цієї кризи, або в Україні є зрадники, які ведуть державу надумано і цілеспрямовано до краху. “Хто довів збройні сили України до розвалу, можливо все робилося спеціально? (Факти тижня. ICTV. 15.06.2014).

Під час перегляду ток-шоу “Шустер-Live” спостерігаємо таку ситуацію. На уточнююче питання Савіка Шустера (Ви говорите про православний фундаменталізм, порівнюючи його з ісламськими країнами?) представник Служби безпеки України Валентин Наливайченко відповів: “Я вам доповідаю і всім людям, що правда є в головах. Саме сьогодні затриманий, як ви знаєте, в Києві на вокзалі з Донецька особистий посланець-диверсант (Шустер-Live. Перший національний. 16.06.2014). Можна трактувати так, що в першу чергу доповідь розрахована на самого Савіка Шустера і він все правильно зрозумів, але для чого на цьому так акцентувати увагу і турбувати всіх людей. Далі представник Служби безпеки України намагається доказати, що їхня служба робить все можливе для спокою людей, акцентуючи увагу слухачів на словах “саме сьогодні,як ви знаєте” вказують на те, що Валентин Наливайченко позиціонує себе розумнішим від тих до кого звертається.

Євген Зозуля у телевізійному повідомленні (Проекти постанови про дострокове припинення повноважень сьогодні вже зареєстрували, щоправда, окрім “Удару”, Свободиі Батьківщини”. Їхні колеги з Батьківщинивисувають свої вимоги) за допомогою метамови намагається розповісти глядачеві істинну ситуацію, що відбувалася на засіданні Верховної Ради. Цю інформацію можна трактувати так, що проект постанови за стільки часу його розгляду, нарешті вже зареєстрували, незважаючи на зауваження і поправки до нього партії “Батьківщина” (“Факти”. ICTV. 18.06.2014).

Часто метамова звучить у програмі “Світське життя”, як з вуст Катерини Осадчої, так і від її співрозмовників, які намагаються уникати відповідей на питання. Вдалим прикладом є розмова з Марічкою Яремчук, де Катерина Осадча влучними запитаннями веде розмову у потрібному їй напрямку. Приміром, основна думка, яка пронизує діалог, що Марія Яремчук повинна бути зразком співочої молоді України. На це вказує слово “здається”, призначене для пом'якшення висловлювання, тобто автор цілком впевнений у висловленій думці, але приховує її за цим словом. Ти -- донька славетного Назарія Яремчука, ти славна представниця Західної України, мені здається, що тобі б самій мало боліти вмовити Олену Коляденко зробити щось українське у номері на Євробаченні” (Світське життя. 1+1. 16.06.2014).

Можна спостерігати маніпуляцію і в іншому випуску “Світського життя”, зокрема у сюжеті, де Катерина Осадча розмовляє з Анатолієм Тимощуком, гравцем футбольного клубу “Зеніт” про його футбольну кар'єру на фоні теперішньої ситуації, що склалася між Україною і Росією. Відповіді на більшу частину питань Анатолій починає з метаслів “ну, ви знаєте...” чим намагається досягнути розуміння від ведучої. З уст футболіста можна почути і метаслово “але”, яке заперечує все, що було перед ним сказане, або є сигналом брехні співрозмовника. Тобто все, про що йдеться далі, можна розшифрувати як протистояння точно були, і його колеги часто говорили щось образливе, чи то про Україну чи про її мешканців, але самого Анатолія не чіпали. “Ну, ви знаєте я не бачу ніяких проблем у Санкт-Петербурзі, бо мене там люди люблять і відносяться до мене з повагою але, якщо якісь були політичні протистояння, то ні від кого нічого не чув образливого в мою адресу ”. У подальшій розмові з футболістом, Катерина Осадча переходить до глибшої комунікативної атаки, зокрема, у питанні про мову спілкування дітей Анатолія Тимощука (Ваші діти говорять українською, російською, вони відчувають себе українцями?). На що він звично відповідає метамовою з якої випливає, що діти ні російською, ні українською не розмовляють: “Вони багато часу проводять у Мюнхені. Основна і рідна мова для них українська, німецька, англійська, а потім російська” (Світське життя. 1+1. 01.06.2014).

Дослідження синергетики в журналістиці стало тим рушієм, за допомогою якого виформовується нова концепція розуміння телевізійного слова, що несе у собі приховану інформацію, яку потрібно декодувати. Ефективність залучення принципів синергетики важко переоцінити, бо це надає змогу простежити динамічну позиційність і взаємодію різних внутрішньосистемних і зовнішніх сил. Адже й досі поза увагою дослідників залишається висвітлення телевізійної комунікації з позиції синергетики. Тому у статті зроблено деякі спроби за допомогою метамови провести паралель до подальшого вивчення, переосмислення й розширення теоретичних і практичних надбань у синергетичному дослідженні тележурналістки.

Список використаної літератури

1. Бабенко В. Семіотико-синергетичний аспект ефірного мовлення / В. Бабенко // Теле- та радіожурналістика. - Вип. 10. - Львів, 2011. - С. 203-210.

2. Бацевич Ф. Духовно-синергетична сутність мови: Огляд деяких сучасних лінгвофілософських концепцій / Ф. Бацевич // Теле- та радіожурналістика. - Вип. 8. - Львів, 2009. - С. 266- 272.

3. Цит. за: Джойс Д. Собр. соч: в 3 т. Т 3./ Д. Джойс. - М. : Знаменитая книга, 1994. - С. 558.

4. Домброван Т І. Актуалізація синергетичного підходу в сучасних лінгвістичних дослідженнях / Т. І. Домброван // Записки з романо-германської філології. - Одеса, 2011. - Вип. 26. - С. 51-58.

5. Назарчук А. В. Теория коммуникации в современной философии / А. В. Назарчук. - М. : Прогресс-Традиция, 2009. - 320 с.

6. Титаренко М. Новочасна журналістика в контексті синергетики або в пошуках унікального “надлишку”. [Електронний ресурс] / Марія Титаренко. - № 14 - 22. 01. 2009. - Режим доступу до сайту: http://www.mediakrytyka.info/drukovani/novochasna-zhumalistyka-v-konteksti-synerhetyky- abo-v-poshukakh-unikalnoho-nadlyshku.html

7. Українська мова: Енциклопедія / Редкол.: Русанівський В. М. (співголова), Тараненко О. О. (спів- голова), М. П. Зяблюк та ін. - К. : Українська енциклопедія, 2004. - 824 с.

Стаття надійшла до редколегії 02.11.14 Прийнята до друку 07.11.14

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Розкриття авторського задуму та постаті телевізійного ведучого як основи створення телевізійної програми. Теоретичний аспект образу телевізійного ведучого. Особливості реалізації авторського задуму в моделях: ведучий як автор і як реалізатор задуму.

    дипломная работа [70,0 K], добавлен 11.08.2010

  • Економічна та політична проблематика на шпальтах сучасних видань. Психологічний аспект кризової комунікації. Специфіка висвітлення газетою "День" питань щодо різних аспектів перебігу економічної кризи в Україні. Вплив ЗМІ на розвиток кризової ситуації.

    дипломная работа [195,6 K], добавлен 30.09.2014

  • Характеристика громадської думки як об'єкту впливу засобів масової комунікації. Аналіз участі телебачення в політичній маніпуляції, використання вербалізації та нейролінгвістичного програмування. Вивчення основних методів і техніки регулювання іміджу.

    дипломная работа [186,5 K], добавлен 23.05.2012

  • Способи вираження авторського "я" в колумністиці. Структура творчої індивідуальності журналіста. Інструменти журналістської творчості. Специфіка телевізійної колумністики. Якості телевізійної "колонки". Практичне вивчення авторських прийомів колумністів.

    дипломная работа [126,6 K], добавлен 03.02.2012

  • Теоретичні засади вивчення соціальних комунікацій, їх структура та види. Аналіз тлумачень терміну "книга" різними авторами. Оновні бар’єри книжкової комунікації. Функціональна сутність книги, її властивості та типологія. Роль книги в житті людства.

    курсовая работа [120,3 K], добавлен 06.08.2013

  • Основні підходи до дослідження масової комунікації. Особливості зв'язку масової комунікації, соціальних стереотипів та політичних процесів. Негативна та позитивна дія масової комунікації. Проблеми комунікатора, аудиторії і сприйняття масової інформації.

    реферат [23,7 K], добавлен 10.06.2011

  • Поняття та функції масової комунікації, їх внесок в формування соціальних стереотипів. Сутність суспільної та індивідуальної свідомості. Соціально-психологічні механізми впливу ЗМК на неї. Шляхи і засоби формування іміджу індивідуальності та особистості.

    курсовая работа [33,2 K], добавлен 13.04.2013

  • Становлення та розвиток історико-наукових серіальних видань в Одесі, їх характеристика. Аналіз проблемно-тематичних пріоритетів публікацій, визначення функцій, виявлення позитивних й негативних рис їх функціонування в контексті ґенези історичної науки.

    статья [43,6 K], добавлен 07.08.2017

  • Загальна ситуація зі свободою слова в Білорусі. Друковані ЗМІ. Електронні ЗМІ: телебачення, FM-радіомовлення, Інтернет. Законодавство Білорусі щодо свободи слова та діяльності ЗМІ. Гучні випадки порушення прав журналістів.

    курсовая работа [434,8 K], добавлен 10.09.2006

  • Загальна історія аналітичного телебачення. Журналістика періоду перебудови і гласності. Розвиток українського телебачення в 1991-2000 роках. Жанрова структура телевізійної журналістики. Сутність та характеристика аналітичних програм телеканалу "Київ".

    контрольная работа [16,0 K], добавлен 10.03.2011

  • Поняття про інформацію та документ. Напрями і види інформаційної діяльності. Сутність і функції засобів масової інформації, їх вплив на діяльність людей і роль в геополітиці. Особливості роботи з джерелами інформації в процесі журналістського дослідження.

    курсовая работа [111,3 K], добавлен 21.10.2012

  • Основні етапи розвитку української науки про журналістику. Журналістикознавчі засади Івана Франка. Методологія наукової діяльності. Структуроване й неструктуроване спостереження. Технологія наукової роботи. Основні прийоми викладу наукових матеріалів.

    реферат [37,6 K], добавлен 17.11.2009

  • Жанрова система сучасної есеїстикі. Концепція індивідуального стилю в есеїстиці. Стильові домінанти есеїстки Ірени Карпи. Творча манера Ірени Карпи як відображення авторської позиції. Саморепрезентація на мовному рівні. Рольові домінанти автора і читача.

    магистерская работа [98,9 K], добавлен 19.06.2015

  • Авторська позиція в журналістському творі. Образ автора як загальнокультурна категорія. Факти як основа журналістської творчості. Формування авторської позиції під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів. Вплив політики та ідеології на журналістику.

    курсовая работа [54,1 K], добавлен 10.03.2011

  • Организационная структура телеиндустрии. Жанрово-тематическая типология телеконтента, характеристика его производителей и каналы в современной России. Понятие и специфические особенности нишевых телеканалов. Анализ конкурентных преимуществ телеканала.

    курсовая работа [281,0 K], добавлен 26.12.2014

  • Національні, регіональні складові специфіки висвітлення українських подій у закордонних засобах масової інформації. Тематика закордонного медійного матеріалу відносно українських новин. Головні історичні події незалежної України у фокусі закордонних ЗМІ.

    курсовая работа [45,9 K], добавлен 17.10.2014

  • Сучасні тематичні тенденції в українських мас-медіа. Відведення важливого місця актуальним проблемам соціальної практики у висвітленні мас-медіа. Специфіка журналістики для молоді. Аналіз висвітлення проблем молодіжної тематики в запорізьких газетах.

    курсовая работа [910,6 K], добавлен 25.05.2016

  • Висвітлення в друкованих ЗМІ наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС. Систематизація різних поглядів на причини катастрофи. Основні аспекти, які висвітлюються журналістами при описанні наслідків аварії. Джерела інформації для написання матеріалу.

    курсовая работа [48,4 K], добавлен 27.04.2010

  • Основні проблеми українських засобів масової інформації у висвітлені новин. Крайнощі міжнародної журналістики. Висвітлення міжнародних подій українськими телеканалами. Діяльність міжнародних відділів новин. Локалізація міжнародних новин на каналі "СТБ".

    курсовая работа [70,7 K], добавлен 18.12.2012

  • Конституционное понятие свободы слова. Роль свободных СМИ в демократическом обществе. Анализ предвыборных кампаний в региональной прессе. Рекомендации и аналитические сведения относительно реализации принципа свободы слова в популярных масс-медиа региона.

    курсовая работа [62,2 K], добавлен 14.12.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.