Інформаційний простір Рівненщини: характеристика та структура

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інформаційний простір Рівненщини: характеристика та структура

А.В. Потапова,

асистент кафедри реклами і мови ЗМІ, «Міжнародний економіко-гуманітарний університет ім. академіка Степана Дем'янчука»

У статті розглянуто актуальні проблеми діяльності регіональних ЗМІ Рівненщини. Наголошено на основних характеристиках медіа як важливих компонентів інформаційного простору регіону. Проаналізовано тематичну та жанрову специфіку рівненської преси та телебачення. У результаті огляду місцевих мас-медіа було визначено характерні переваги та вади приватних та державних ЗМІ.

Ключові слова: регіональні ЗМІ, приватні медіа, державні медіа, інформаційний простір Рівненщини.

The article delas with the actual problems of regional mass media activity in the Rivne region. The author focuses attention on the basic characteristics of mass media as important components of information space of the region. The thematic and genre specifics of the Rivne press and television is analyzed. As a result of review of local mass-media the special advantages and lacks of private and state mass-media are defined. Keywords: regional mass media, private media, state media, information space of the Rivne region.

В статье рассматриваются актуальные проблемы деятельности региональных СМИ Ровенщины. Акцентируется внимание на основных характеристиках медиа как важных компонентов информационного пространства региона. Была проанализирована тематическая и жанровая специфика ровенской прессы и телевидения. В результате обзора местных масс-медиа были определены характерные преимущества и недостатки частных и государственных СМИ.

Ключевые слова: региональные СМИ, частные медиа, государственные медиа, информационное пространство Ровенщины.

Вступ. Могутність держави визначається багатьма чинниками, але найважливішою характеристикою є її інформаційний потенціал, який визначається станом розвитку засобів масової комунікації і, передусім, преси, телебачення і радіомовлення. Вони в другій половині ХХ ст. вийшли на перші місця серед найважливіших інститутів демократичного суспільства. І не лише визначили загальний рівень демократії, а й істотно впливали на її розвиток.

Сучасний інформаційний простір, на думку більшості дослідників, в Україні ще не сформувався. Зокрема Л. Білоус уважає, що «ми не зуміли сформувати справжній інформаційний простір у тому контексті, як його розуміє міжнародна спільнота» [1]. Діяльність суб'єктів інформаційного простору регіонів у демократичному суспільстві має бути, на думку В. Івановського «забезпечена юридично, з урахуванням всіх вимог публічного права, міжнародного гуманітарного права» [2, с. 5]. Нинішня ситуація існування ЗМІ в нашому дослідженні в регіоні, показала вічне «протистояння» між державними і приватними мас-медіа. А це є очевидним поділом, який порушує «паритетні основи діяльності ЗМІ у демократичному суспільстві», -- зазначає В. Івановський [2, с. 6].

Наукові розвідки сучасних науковців свідчать про те, що вивчення інформаційного простору в Україні досі має фрагментарний характер. Дослідження, зокрема, В. Карпенка, О. Романенка [1] окреслюють проблеми інформаційного простору. С. Грицай [3] та В. Ільганаєва [4] архітектоніку. Праці В. Виткалова [5], В. Каневської [6] аналізують особливості інформаційного простору

Рівненщини. Аналіз спеціальної та наукової літератури свідчить про те, що серед науковців немає одностайної думки щодо вирішення проблем, які накопичуються в інформаційному просторі регіону, шляхів їх розвитку в інформаційному суспільстві. У сучасній науці досі залишається багато прогалин щодо структури та характеристики інформаційного простору регіонів, зокрема Рівненщини.

Практика країн Західного світу є прикладом щодо становлення шляхів і принципів, напрямів розвитку інформаційного простору регіонів. Прикладом є країни зі сталою демократією США, Англія, Франції, Німеччина. Там, на думку В. Івановського, «воно має свої традиції і базу, яка склалася за роки незалежності» [2, с. 6]. Враховуючи їх використання, теж може сприяти вибору подальшого функціонування інформаційного простору регіонів України, а зневажливе ставлення до них, їх порушення, здатні призвести до порушення демократичного устрою не лише Рівненщини, тобто регіону, а й України в цілому. Саме тому обрана тема дослідження є актуальною.

Метою статті є висвітлення та аналіз проблем приватних та державних редакцій, що існують в інформаційному просторі регіону, враховуючи суспільно-політичні зміни, які відбулися в Україні.

Вищезазначена мета містить у собі такі дослідницькі завдання:

- аналіз діяльності суб'єктів інформаційного простору Рівненського регіону впродовж останніх десяти років (2005 -- 2015);

- дослідження тематики та жанрології у державних та приватних газетах і телекомпаній (порівняльний аспект).

Об'єктом дослідження є інформаційний простір Рівненської області, а предметом дослідження -- процеси, що відбуваються в ньому.

Методи дослідження. Під час проведення дослідження використовувалися такі методи: системний аналіз при дослідженні практичної діяльності суб'єктів інформаційного простору регіону; порівняльний аналіз жанрового подання матеріалів у приватних та державних газетах та телеканалах; порівняльний аналіз тематики приватних та державних газет й телеканалів.

Результати та обговорення. Інформаційний простір Рівненщини є достатньо насиченою та структурованою сферою діяльності.

Найважливішою його складовою є друковані та електронні ЗМІ, які функціонують в інформаційному полі регіону. Усі ефірні телерадіомовні компанії регіону функціонують у конкурентному середовищі. Сьогодні в області нараховується 6 телерадіокомпаній, які працюють на підставі виданих Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення ліцензій. Серед них за формою власності:

- державних -- 1 (РОДТРК);

- приватних -- 5 (ПП ТРК «Сфера ТВ», ТзОВ ТРК «Рівне 1», ТОВ ТРК «Ритм», ТзОВТРК «Дубно», НАЕК «Енергоатом»). Усі ТРК за сферою розповсюдження -- місцеві.

На Рівненщині за ліцензіями Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення працює 15 радіоорганізацій, у тому числі в комунальній власності:

- КП ТРК «Полісся» (м. Сарни та Сарненський район);

- ТРК «Березне» (м. Березне);

- КП «ТРК «Бурштиновий шлях»» (спільний проект Кузнецовської міської та Володимирецької районної рад Рівненщини і Маневицької районної ради Волинської області).

За охопленою територією та населенням відповідні телерадіокомпанії мають такі показники:

- РОДТРК (обласна державна телерадіоком- панія) охоплює 70 % території та 95 % населення;

- телекомпанія «Рівне 1» відповідно 80 % та 60 %

- телерадіокомпанія «Дубно» -- місто Дубно та прилеглі населенні пункти;

- ПП «Сфера ТВ» ---- місто Рівне.

Найважливішими складовими телерадіопростору регіону є центральні телеканали (бо вони постійно присутні в ефірі регіону), місцеві комерційні (не комунальні) телекомпанії (обласні, міські, районні), обласні державні телерадіокомпанії, кабельне телебачення, проводові та ФМ-радіомовлення. З головної вежі області, що в с. Антопіль Рівненського району, нині розповсюджуються програми АТЗТ «УНТК» («Інтер»), Національної телекомпанії України (НТКУ), ТОВ «Міжнародна комерційна ТРК «ICTV», ТОВ «Телестудія «Служба інформації» (НТН), ТОВ ТРК «Кіно ТВ» (Ентер- фільм), ТОВ ТРК «Україна», ТРК «Студія «1+1», ПАТ «ТК «ТЕТ», ТОВ ТРК «НБМ» («5 канал»), ТОВ «ТРО «Мульти Медіа Сервіс (К1)»», ПрАТ «ММЦ «СТБ», ТОВ «Музичне телебачення» (MTV-Україна), ТОВ «Новий канал», ТОВ «Телеканал «К2», ТОВ «Телеодин» (М1), ТОВ ТРК «Україна» (Індіго), ТОВ «Телеканал «Мега», ТОВ «Голдбері», ТОВ «Реал Істейт ТВ» (2+2), ТОВ «Тотвельд» (X- Sport), ТОВ ТРК «Музика ТВ» (Піксель-ТВ), ТОВ ТРК «Нові комунікації» (Добро), ТОВ ТРК «Бізнес», ТОВ ТРК «Україна» (НЛО-ТБ), ТОВ «ТВ «112 Україна», ТОВ «Аспера 2011» (Ескулап-ТВ), ТОВ «Банківське телебачення» (БТБ), ТОВ «Корона Санрайс» (Вінтаж-ТВ), ТОВ «Телеканал «Тоніс», а також трьох місцевих каналів -- Рівненської ОДТРК, ТОВ ТРК «Рівне- 1» і ТОВ ТРК «Ритм».

За інформацією головного управління юстиції у Рівненській області за станом на 1 грудня 2014 р. в області зареєстровано та перереєстровано 159 постійних періодичних друкованих видань, у тому числі 20 державних і комунальних друкованих засобів масової інформації. Найпоширенішими видами видань є: газети -- 136, журнали -- 18 , альманахи -- 3, збірники -- 2, дайджести -- 0.

Їх засновниками виступають здебільшого юридичні особи -- суб'єкти підприємницької діяльності та фізичні особи, зокрема, обласна рада, районні ради, міські ради, державні установи, навчальні заклади, комерційні структури, профспілки, творчі спілки, політичні партії, громадські організації, релігійні організації, фізичні особи тощо.

За тематичним спрямуванням у Рівненській області поширенні загальнополітичні, економічні, наукові, науково-виробничі, науково-технічні, навчальні, довідкові, спортивні, правові, медичні, релігійні, рекламні та інформаційні видання [7].

Найбільш тиражними та впливовими газетами області є «Вільне слово», «Вісті Рівненщини», «Рівне вечірнє», «ОГО», «Рівне експрес», «Рівненська газета», «7 днів», наклади яких становлять від 15 до 20 тис примірників кожна [8].

Питому вагу в реалізації суспільно-політичного інформування має місцева преса, висвітлюючи різноманітне життя регіону, області, міста. Тому друковані ЗМІ краю залишаються одними із основних джерел забезпечення реалізації основних прав та свобод людини на отримання інформації.

Пріоритетним завданням регіональних медіа є своєчасне інформування спільноти регіону про основні події, висвітлення актуальних тем, швидке реагування на проблеми регіону. Дати характеристику регіональним медіа можна, проаналізувавши тематику та жанрологію цих ЗМІ. Для прикладу, проаналізуємо діяльність регіональних засобів масової інформації, беручи до уваги дві газети міста Рівного -- державну «Вісті Рівненщини» та приватну «Рівне вечірнє».

Газета «Вісті Рівненщини» -- обласне комунальне загальнополітичне видання, яке існує із 1994 р. Газета інформує мешканців регіону про новини регіонального та державного характеру, акцентуючи увагу на місцевій проблематиці. Основні рубрики видання: «Події», «Подробиці», «Звідусіль», «Суспільство», «Бізнес», «Освіта», «Політика», «Крок до здоров'я», «Правопорядок», «Різне», «Спорт» [9].

Видання «Рівне вечірнє» -- рівненська рекламно-інформаційна обласна газета. У газеті представлені різноманітні публікації про події Рівненського регіону та України в цілому. Видання виходить в області з 1991 р. та спеціалізується на місцевих та всеукраїнських новинах, економіці, політиці, освіті, криміналі, спорті, культурі. В газеті «Рівне вечірнє» є постійними рубрики: «Тема Номера»; «Тема Тижня», «Новини і Коментарі», «Людина і Суспільство», «Кримінальний огляд», «Актуально», «Спорт», «Культура», «Новини з України», «Вікно в світ», «Освіта», «Особливий погляд», «Медицина», «Політика», «Подіум», «Пишемо в газету» тощо [10].

Огляд обох газет свідчить про те, що основним елементом, який характеризує регіональні друковані медіа, як особливі складові інформаційного простору, є тематична та жанрова специфіка публікацій.

Споріднює між собою ці два типи видань підхід до тематики. В обох газетах переважають рубрики, де подають інформацію локального характеру (політичні новини, розповіді про відомі постаті регіону, історія краю, надзвичайні події), що стосується лише регіону. Наприклад, у газеті «Вісті Рівненщини» такими є рубрики: «Події», «Політика», «Правопорядок», «Подробиці», у «Рівне вечірнє» -- «Новини і Коментарі», «Актуально», «Політика» тощо. Інформація про Рівненщину в обох виданнях становить близько 60 %, оскільки основною метою локальних видань є інформування про події, що відбуваються на певній території. Інші 40 % повідомлень у газетах -- інформація про Україну та світ. Слушною є думка дослідника А. Левченка, який вважає, що «чим ближча інформація до людини, до її рідної домівки, тим цікавіше це для неї. Саме за таким опорним принципом на своє місто, на свій регіон повинні працювати місцеві ЗМІ» [11].

У кожній з цих газет висока частка публікацій -- інформація соціальної та економічної спрямованості й переважає вона в державній газеті «Вісті Рівненщини». Відчутним є тяжіння газети «Рівне вечірнє» до таблоїду, тому що видання загострює увагу читача на кримінальних подіях. На противагу їй «Вісті Рівненщини» більше «цікавляться» культурою. Теми, які висвітлюють обидві газети є характерними для регіональних видань, як зазначає М. Недопитанський, вони «мають бути приземленими, тобто не цуратися суто побутових тем: цін на місцевому базарі, рейтинг побутово-розважальних закладів» [12].

Обидва видання мають матеріали розважального характеру, Наприклад, у газеті «Вісті Рівненщини» під рубрикою «Різне» та в «Рівне вечірнє» під рубрикою «Подіум» публікують кулінарні рецепти, анонси вистав закладів культури, гороскопи, календарі, поради тощо. Як вважає теоретик В. Іванов, «таким чином, використовуються інтерактивні методи залучення читачів до змісту газети, так щоб кожен відчував, що це його газета, що вона створюється для нього і що він може взяти участь у цьому процесі» [13, с. 19].

У кожному номері газет є чимало повідомлень рекламного характеру. Погоджуємося з думкою дослідників В. Виткалова та С. Виткалова, які вважають, що «утім, і надалі економічний чинник дається взнаки: фактично усі газети краю друкують чималий обсяг (8--12 стор. телепрограм та рекламних повідомлень) інформації, що виходить за межі тематичного спрямування часопису» [5, с. 158].

Проаналізувавши обидві газети, можемо сказати, що між державною та приватною пресою, хоч є багато спільних типологічних ознак притаманних регіональним виданням, існують очевидні суттєві відмінності на користь державного видання. Газета «Рівне вечірнє» орієнтована на гостроту та сенсаційність матеріалів, кримінальні новини, політичні викриття, гострі соціальні сюжети, що зазвичай містять елементи конфлікту та протистояння. А частка негативних новин серед усіх матеріалів однозначно вища, ніж у газети «Вісті Рівненщини». Газета «Вісті Рівненщини» більшою мірою спрямована на позитивне висвітлення життя області та політики України. Характер матеріалів більш спокійний. Хоча газета є офіційною, в ній друкують також новини шоу-бізнесу, практичні поради, життєві історії тощо.

Інформаційний простір Рівненщини має й власне регіональне телемовлення. Серед шести телерадіокомпаній, з яких п'ять приватних, найвагомішими є обласна державна телерадіо-компанія та приватна телекомпанія «Рівне - 1».

Варто зазначити, що Рівненська обласна державна телерадіокомпанія (РОДТРК) здійснює формування телевізійної мережі, яка здатна забезпечити 24 години мовлення на добу. РОДТРК наповнює телепростір передачами, серед яких, зокрема: «Без права на забуття», (загальнопросвітницька програма про невідомі сторінки історії Рівненської області), «Почерк долі» (програма про цікаві історії з життя відомих людей Рівненщини), інформаційні передачі «День» та «Огляд подій тижня». На телеканалі є кілька соціальних проектів. До таких належать «З перших вуст», «Громадська приймальня», «Телевісник служби зайнятості». Новою та актуальною стала рубрика «Герої серед нас», яка розповідає про події на сході України та її героїв.

Телекомпанія «Рівне - 1» здійснює власне мовлення в обсязі 4 години 30 хвилин щодоби і надає перевагу прямому ефіру. Постійними є програми «На часі», в якій беруть участь відомі політики, діячі культури, дискусійна телепередача «Європейська інтеграція: за і проти» про актуальні проблеми, програма «Громадський контроль», яка допомагає мешканцям міста вирішувати нагальні суспільно-побутові проблеми тощо.

Серед особливостей рівненських регіональних телевізійних медіа є кілька негативних тенденцій. Це, по-перше, неякісне програмне забезпечення частини ефіру, по-друге, заповнення ефіру продукцією невласного виробництва.

Державне телебачення залежить передусім, від місцевого керівництва, яке «фільтрує» ефір від невигідної інформації. Тому державний телеканал не часто порушує суспільно важливі теми, або подає їх у вигідному для влади контексті. У даному випадку не доводиться розраховувати на особливу зацікавленість глядача такими програмами.

Час мовлення приватних телекомпаній у регіоні становить переважно кілька годин на добу. І ця тенденція притаманна практично всім регіональним телевізійним медіа. Слушною з цього приводу є думка О. Головчука про те, що «практично жодна місцева (регіональна) приватна телекомпанія не дотримується жорсткої програмної сітки каналу, коли кожна програма має свій чітко визначений час в ефірі, що в першу чергу зручно глядачам. Одна й та сама програма, у тому числі й новинна, сьогодні може виходити о 18-й, а завтра -- о 20.15.» [14].

Крім новинних випусків та соціальних проектів, які виробляє приватний телеканал, такі телерадіокомпанії часто закуповують музичні кліпи, телесеріали, кінофільми в інших каналів. Така телепродукція не завжди є цікавою та конкурентною в порівнянні з продукцією центральних каналів. Тому попит серед місцевих глядачів зазвичай є низьким на такі телепередачі. Але якість телепередач власного виробництва телеканалу «Рівне - 1» є значно вищою, ніж у РОДТРК.

Висновки. Аналіз інформаційного простору Рівненщини, зокрема приватних та державних регіональних медіа, дає підстави зробити такі висновки. Інформаційний простір Рівненщини є структурованою системою, якій притаманні характерні ознаки. Так, місцеві ЗМІ сприяють швидкому інформуванню населення області про події в регіоні, Україні та світі, забезпечують обмін думками, поглядами, задовольняють інформаційні потреби мешканців області. Функціональні особливості рівненських медіа свідчать про те, що вони виконують свою суспільну місію: інформують про місцеві події та налагоджують зв'язок між мешканцями області, що є характерним для всіх українських регіональних ЗМІ. Попри це, між мас-медіа регіону відчувається дисонанс, який вносить постійна «дуель» між державними та приватними ЗМІ області.

Рівненські державні та приватні медіа суттєво різняться між собою. Відчутною є відмінність у жанровому поданні матеріалів. Якщо газета «Вісті Рівненщини» зберігає всі три види жанрів: інформаційний, аналітичний та художньо-публіцистичний, то «Рівне вечірнє» здебільше виходить у «форматі» інформаційного жанру й спрямованість матеріалів кримінально-сенсаційного характеру. Велика газетна площа в приватній газеті відводиться матеріалам рекламного характеру, а також піарматеріалам. Що ж стосується тематичного спрямування державної газети, то в ній є матеріали науково-пізнавального (краєзнавство, мистецтво краю, видатні земляки тощо) та дослідницького характеру (історія, проблеми та інтереси громадськості, суспільні потреби). Тобто офіційна газета є набагато якіснішою в тематичному та жанровому планах.

Аналізуючи тележурналістику Рівненщини, бачимо протилежне від вищезазначеного про пресу. Державні телерадіоканали, для прикладу, обласна державна телерадіокомпанія, не має популярності серед населення регіону, чого не скажеш про приватний телеканал «Рівне-1». Серед реципієнтів канал є популярним, доступним, інформаційна насиченість приватного телеканалу висока, хоча, на жаль, порівнюючи із державними каналом, грамотність мовлення та професійність тележурналістів у приватному ТБ значно нижча.

Ситуація, що склалася, вимагає мобілізації зусиль усіх владних структур на центральному рівні та місцях, органів місцевого самоврядування та всіх суспільних сил. Насамперед, необхідно сприяти формуванню чіткої системи функціонування суб'єктів інформаційного простору регіону, оптимізації їх чисельності, кадрового забезпечення, визначення в законодавстві та статутах територіальних громад, їх місця й ролі в системі народовладдя, форм політичної, економічної, організаційної, приватної активності, а також забезпечення ефективності їх діяльності.

преса телебачення регіональний

Джерела і література

1. Білоус Л. Український інформаційний простір [Електронний ресурс] / Л. Білоус. - Режим доступу: http: // iijimv.knukim.edu.ua/zbirnyk/1--_1 /bilovus_1_I_ukrayinskyy-_ informatsiynyy_prostir.pdf. - Дата доступу: 12.09.2015.

2. Івановський В. Інформаційний простір регіону: проблеми та перспективи розвитку / В. Івановський. - Житомир: «Полісся», 2005.- 168 с.

3. Грицай С. Архітектоніка сучасного медіапро- стору / С. Грицай / / Вісник Книжкової палати. - 2012. - № 5. - С. 26-29.

4. Ільганаєва В. Теоретико-методологічний синтез соціально-комунікаційного знання / В. Ільганаєва / / Філософія спілкування: філософія, психологія, соціальна комунікація. - 2009. - № 2. - С. 96-101.

5. Виткалов В. Інформаційний простір сучасної Рівненщини / В. Виткалов, С. Виткалов / / Вісник Маріупольського державного університету. Сер. : Філософія, культурологія, соціологія. - 2012. - Вип. 3. - С. 31-40

6. Каневська В. Між елітою й масою : моногр. / В. Каневська. - Рівне : Дятлик: М., 2013. - 127 с.

7. Стан інформаційного простору Рівненської області у ІІ півріччі 2014 року [Електронний ресурс] / Поточний архів Державного комітету телебачення і радіомовлення України. - 12.12.2014. - Режим доступу: http://comin.kmu.gov.ua/control/uk/pub- lish/printable_article?art_id=117291.- Дата доступу: 10.09.2015.

8. Звіт про стан інформаційного простору Рівненської області за 2007 рік [Електронний ресурс] / Поточний архів управління у справах преси та інформації Рівненської обласної державної адміністрації за 2007 рік. - Режим доступу: http: // oblrada.rv.ua/rubric268/1.- Дата доступу: 15.09.2015.

9. Рівне вечірнє [Електронний ресурс] / Газета. - Режим доступу: http://rivnepost.rv.ua./. - Дата доступу: 12.09.2015.

10. Вісті Рівненщини [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: visti.rovno.ua./rubric/other/. - Дата доступу: 12.09.2015.

11. Левченко А. Роль регіональних ЗМІ у соціо-культурній, економічній та політичній системах суспільства [Електронний ресурс] / Електронна бібліотека Інституту журналістики / А. Левченко. - Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=arcticle&a rcticle=1381. - Дата доступу: 18.09.2015.

12. Недопитанський М. Сучасна українська періодика: типологічний аспект [Електронний ресурс] / Електронна бібліотека Інституту журналістики / М. Недопитанський. - Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&ar ticle=15538. - Дата доступу:14.09.2015.

13. Іванов В. Шляхи підвищення популярності періодичної преси // Сучасний медіа-менеджмент в друкованих ЗМІ: Шляхи роздержавлення української преси : 2-ге вид., доповн. та виправ. / В. Іванов; за ред. В. Іванова та Н. Ланге. - К.: ЦВП, АУП, 2008. - С. 7-25.

14. Головчук О. Актуальні проблеми організації та функціонування приватного регіонального телемовлення [Електронний ресурс] / Електронна бібліотека Інституту журналістики / О. Головчук. - Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&ar ticle=1536.- Дата доступу: 19.09.2015.

Размещено на Allbest.ru