Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

1.1 Основні види видань

1.2 Періодичність

1.3 Характеристика серійних видань

1.4 Типологічний ряд періодичних і продовжуваних видань

1.5 Тлумачення визначення серії книгознавцями

1.6 Періодичне видання, як найпоширеніший вид серійних видань

РОЗДІЛ 2. КНИЖКОВІ СЕРІЇ У ВИДАВНИЧОМУ РЕПЕРТУАРІ УКРАЇНИ: ТИПО-ВИДОВІ ПРІОРИТЕТИ

2.1 Структурування серійного книговидання

2.2 Ознаки які поєднують видання у серії

2.3 Питома вага серійних книг у репертуарі українських видавництв

2.4 Репертуар українських видавництв

2.5 Вплив серійності на купівлю книжок

2.6 Серійні видання та особливості їх оформлення

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ



ВСТУП

Актуальність обраної теми курсової роботи обумовлена тим, що будь-яка сфера людської діяльності так чи інакше пов'язана з документами і не обходиться без них. Читаючи книжку, журнал, газету, переглядаючи фільм чи фотографію, людина отримує, запам'ятовує, накопичує і використовує інформацію. Серії є свідченням видавничої культури, дають можливість читачеві глибоко і систематично знайомитись з проблематикою, що його цікавить.

Процес змін, який нині спостерігається на території України, проник в усі сфери життя і у практиці багатьох українських і зарубіжних підприємств все частіше виникає питання про ефективне планування та реалізацію серійних видань.

В Україні нараховується понад 750 книжкових видавництв і ви- давничих організацій різних форм власності, які намагаються систематизувати та конкретизувати спрямованість цільового призначення з допомогою серії. Це допомагає читачам, зокрема фахівцю, придбати функціонально необхідні видання. У цьому допомагає широкий діапазон тематики і проблем, що висвітлюються на сторінках їхніх видань і якими цікавляться всі прошарки читачів. Збагнувши зацікавленість читачів серійними виданнями, почали формувати різноманітні цікаві серії та бібліотеки і видавництва ряду товариств, асоціацій, підприємств тощо.

У цій роботі ми охарактеризую усі відмінності неперіодичних, періодичних та продовжуваних серій.



РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

Видання -- документ, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення[1].

Юридична особа, що здійснює підготовку і випуск видання, вступає у правові, майнові, виробничі відносини з суб'єктами інших сфер економіки і культури, називається видавцем

Згідно з ДСТУ 3017-95 видання -- це документ, який:

· пройшов редакційно-видавниче опрацювання,

· виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом,

· містить інформацію, призначену для поширення,

· відповідає вимогам державних стандартів, інших нормативних документів щодо їхнього видавничого оформлення і поліграфічного виконання [1].

У цьому контексті під документом слід розуміти матеріальний об'єкт, що містить інформацію, закріплену створеним людиною способом для її передавання в часі та просторі. Видання, що поряд з друкованим текстом містить записи звуків чи зображення на інших матеріальних носіях (платівках, магнітофонних стрічках, фотоплівках, слайдах, аудіо-та відеокасетах), або таке, що мас супровідну допоміжну інформацію (дискети тощо), зветься комбінованим.

1.1 Основні види видань

За носієм інформації та матеріалом, на якому її відтворюють:

· паперові (носій -- папір, відтворення інформації -- на папері);

· електронні (носій -- електронна пам'ять, відтворення інформації -- на екрані);

За формою інформації:

· знакові (текстові, нотні, брайлівські);

· графічні (ілюстраційні, картографічні, креслярські);

· аудіальні;

· відео;

· комбіновані (комбінації знакових, графічних, аудіальних, відео);

За цільовим призначенням:

· офіційне видання -- видання матеріалів інформаційного, нормативного чи директивного характеру, що публікується від імені державних органів, відомств, установ чи громадських організацій;

· наукове видання -- видання результатів теоретичних і (чи) експериментальних досліджень, а також підготовлених науковцями до публікації пам`яток культури, історичних документів та літературних текстів;

· науково-популярне видання -- видання відомостей теоретичних та експериментальних досліджень в галузі науки, культури і техніки, викладених у формі, зрозумілій читачам-нефахівцям;

· науково-виробниче видання -- видання відомостей результатів теоретичних чи експериментальних досліджень, а також конкретних рекомендацій, щодо їх впровадження у практику;

· виробничо-практичне видання -- видання відомостей з технології, техніки й організації виробництва, а також інших галузей суспільної практики, призначене фахівцям певного профілю та відповідної кваліфікації;

· нормативне виробничо-практичне видання -- видання норм, правил і вимог з конкретних сфер виробничо-практичної діяльності;

· виробничо-практичне видання для аматорів -- видання відомостей з технології, техніки та організації виробництва, окремих його галузей, а також інших сфер суспільної практики, викладених у формі, зрозумілій читачам-нефахівцям;

· навчальне видання -- видання систематизованих відомостей наукового або прикладного характеру, викладених у зручній для вивчення і викладання формі;

· громадсько-політичне видання -- видання твору громадсько-політичної тематики;

· довідкове видання -- видання коротких відомостей наукового чи прикладного характеру, розміщених у порядку, зручному для їх швидкого пошуку, не призначене для суцільного читання;

· видання для організації дозвілля -- видання популярно викладених загальнодоступних відомостей щодо організації побуту, дозвілля, різноманітних форм самодіяльної творчості, різних видів захоплень;

· рекламне видання -- видання відомостей щодо виробів, послуг, заходів, культурно-історичних об`єктів, творчих колективів тощо, у формі, яка привертає увагу, сприяє реалізації товарів і послуг, запрошує до ознайомлення чи відвідування;

· літературно-художнє видання -- видання твору художньої літератури

За повторюваністю:

· одноразові: книжкові видання, аркушеві видання;

· багаторазові (серійні): періодичні й неперіодичні;

За конструкційними особливостями матеріальної будови (паперові видання):

· аркушеві (несфальцьовані аркуші);

· газетні (сфальцьовані аркуші);

· книжко-журнальні (зшиті чи склеєні зошити);

· за обсягом (паперові видання):

· листівки (аркушеві видання обсягом від 1 до 4 с.);

· брошури (книжкові видання обсягом від 4 до 48 с.);

· книги (книжкові видання обсягом понад 48 с.);

За місцем розташування інформації (електронні, зокрема цифрові, видання):

· на компакт-дисках (знакові, графічні, аудіальні, аудіовізуальні, комбіновані);

· на сайтах інтернету (інтернет-видання: книжкові видання, періодичні видання)[2].

1.2 Періодичність

Періодичність означає регулярність випуску видань, що визначаються кількістю його чисел чи випусків за певний проміжок часу.

Неперіодничне видання -- виходить одноразово і продовження якого не передбачене. Перш за все це листівки, брошури та книги. Також до неперіодичних видань належать і книжкові видання у двох чи багатьох томах, або в двох чи кількох частинах.

Серіальне видання -- виходить протягом часу, тривалість якого заздалегідь не визначена, як правило, нумерованими чи датованими випусками (томами) з постійною спільною назвою.

Періодичне видання -- виходить через певні проміжки часу, має заздалегідь визначену постійну щорічну кількість і назву нумерованих чи датованих, однотипово оформлених випусків, які не повторюються за змістом.

Продовжуване видання -- виходить через заздалегідь невизначені проміжки часу, в міру накопичення матеріалу, нумерованими чи датованими випусками, неповторюваними за змістом, однотипово оформленими, із спільною назвою[6].

1.3 Характеристика серійних видань

серійний видання періодичний книговидання

Серія -- видання, однотипово оформлене, що включає сукупність томів, об'єднаних спільністю задуму, тематики, цільовим або читацьким призначенням.

Серіальні -- це видання, які виходять протягом часу, як правило, ізольованими випусками, що мають однакову назву.

Серія може бути неперіодичною, періодичною та продовжуваною. Періодична або продовжувана серія складається з нумерованих чи датованих випусків. Неперіодичні виднання утворюють відкриту серію, якщо тривалість її виходу і кількість випусків заздалегідь не встановлені, та закриту серію чи «бібліотеку», якщо її вихід обмежено певним часом і кількістю видань.

Частина серії, що має більш вузьке читацьке та цільове призначення або певну тематику, а також власну, відмінну від серійної, назву, називається підсерією.

Перша група серіальних видань називається періодичними -- виходять через певні проміжки часу, постійним для кожного року числом номерів, однотипно оформленими, нумерованими випусками, що мають однакову назву[2].

1.4 Типологічний ряд періодичних і продовжуваних видань

Газета -- періодичне видання, що виходить через короткі проміжки часу, відповідно до своєї програми, що містить різножанрові текстові та зображальні матеріали, оперативну інформацію і статті з актуальних суспільно-політичних, наукових та інших питань[3].

Загальнополітичні газети, систематично висвітлюють питання внутрішньої і зовнішньої політики країни, а також міжнародного життя;

Спеціалізовані газети, систематично висвітлюють окремі проблеми суспільного життя, науки, техніки, культури та інших сфер діяльності і адресовані певній категорії читачів. Розрізняють загальноросійські, обласні, міські, районні, багатотиражні газети, а також спеціальний газетний випуск -- видання, підготовлене виїзної або громадської редакцією основної газети для оперативного доведення інформації до читачів, що має поточний і валовий номера, рік, дату видання, що виходить протягом обмеженого терміну;

Журнал (часопис) -- це періодичне зброшуроване видання, що має постійну назву, рубрикацію, виходить через триваліші проміжки часу, містить, відповідно до своєї програми, різноманітні матеріали як інформаційного, так і аналітичного характеру, зазвичай у обкладинці, офіційно затверджені як таке видання.

Журнали бувають:

· Суспільно-політичні, містять статті та матеріали актуальної суспільно-політичної тематики, призначені для широких кіл читачів;

· Наукові, містять статті та матеріали про теорію досліджень, а також статті та матеріали прикладного характеру, призначені науковцям;

· Науково-популярні, що містять статті та матеріали про основи наук, про теоретичні і експериментальні дослідження в області науки, культури і практичної діяльності, службовці поширенню знань та самоосвіти;

· Виробничо-практичні, містять статті та матеріали з техніки, технології, економіки, організації виробництва або практичної діяльності, методичні розробки та інші матеріали, призначені працівникам певної галузі;

· Популярні журнали, що містять статті та матеріали з питань культури, побуту, спорту, моди і т. д., Призначені для широкого кола читачів;

· Літературно-художні журнали, що містять твори художньої літератури, а також публіцистичні та критичні статті та матеріали;

· Реферативні журнали - видання, офіційно затверджені як журналу, містять реферати книг, статей та інших різновидів документів.

Бюлетень -- видання оперативного характеру з постійними рубриками (періодичне або продовжуване), що містить різноманітні матеріали організації-засновника. Слово "бюлетень" походить від французького bulletin, що первинно означало записку, аркуш.

Розрізняють:

· Нормативний бюлетень, який містить матеріали нормативного, директивного чи інструктивного характеру, що видається, як правило, будь-яким державним органом;

· Довідковий бюлетень, що містить будь-які довідкові матеріали, розташовані в порядку, зручному для їх розшуку;

· Рекламний бюлетень, який містить викладені в привабливий формі відомості про вироби, послуги, заходи з метою створення попиту на них;

· Бюлетень-хроніка, що містить повідомлення, що відображають діяльність видає організації;

· Бюлетень-таблиця, що містить фактичні дані цифрового чи іншого характеру, розташовані в формі таблиці;

· Статистичний бюлетень, який містить оперативні статистичні дані, що характеризують певну область життя і діяльності суспільства[4].

Календар -- періодичне довідкове видання, в якому в чіткій послідовності зазначаються дні, тижні, місяці конкретного року, а також вміщується різноманітна інформація.

Виділяють такі види календарів:

· відривний (перекидний) календар -- настінний (настільний) календар-щорічник, на окремих аркушах якого зазначається число, назва місяця, дня тижня тощо; такі аркуші відривають або перекидають;

· табель-календар -- аркушеве видання, на якому в формі таблиці наведено перелік днів року, розташованих за місяцями;

· календар книжкового типу -- календар-щорічник, який випускається у вигляді книжкового видання, з матеріалами, підібраними до певної тематики і призначений певним категоріям читачів;

· календар знаменних дат -- календар-щорічник (щоквартальник, щомісячник, щотижневик) з вибірковим переліком днів року, пов`язаних з певними пам`ятними подіями та відомостями щодо цих подій.

До серіальних видань відносяться також так звані триваючі видання, які виходять через невизначені проміжки часу в міру накопичення матеріалу, однотипно оформленими, нумерованими випусками, що мають загальну назву. Це, як правило, збірники праць, що випускаються науково-дослідними установами та вищими навчальними закладами під загальним заголовком[7].

1.5 Тлумачення визначення серії книгознавцями

Чинний стандарт виокремлює серію як один із видів видань за структурою паралельно з одно- й багатотомними виданнями, зібраннями творів і вибраними творами й подає таке визначення: «видання, однотипово оформлене, що включає сукупність томів, об'єднаних спільністю задуму, тематики, цільовим або читацьким призначенням» [8].

Міждержавний стандарт 7.60-2003 розглядає серію як один із видів видань за способом організації твору, а саме -- серіальне видання, що включає сукупність томів, об'єднаних спільністю задуму, тематики, цільовим та читацьким призначенням, що виходять в однотипному оформленні[9].

Серійне видання потрактовано як таке, що «виходить протягом часу, тривалість якого заздалегідь не визначена, як правило, нумерованими або датованими випусками зі спільною назвою» [2].

«Тлумачний словник-довідник з книжкового бізнесу» зазначає, що випуски (томи) такого видання, окрім загальної, мають власні назви [10].

Авторитетні дослідники А. Мільчин, Е. Огар та Н. Черниш розглядають серію не як видання, а як сукупність видань [15].

Російська книгознавець А. Бєловіцкая теж тлумачить серію як «ряд однотипних (наукових, науково-масових, масових) самостійних видань, що виходять у світ згідно з єдиним спільним задумом» й визначає її як «спосіб упорядкування видавничого репертуару» [18].

1.6 Періодичне видання, як найпоширеніший вид серійних видань

Серійне видання планується як безкінечне необмежене в часі видання. Його окремі випуски мають суцільну (безперервну) нумерацію, не повторюються за змістом.

Для серійних видань характерна ще одна ознака: їх, як правило, видають декілька колективів (наукових, просвітницьких, суспільних). Назва цих колективів обов'язково вказується у вихідних даних.

Періодичні видання як види серійного видання мають певну специфіку. Періодичне видання виходить в світ регулярно через рівні проміжки часу. В періодичних серійних виданнях тимчасовий інтервал в обов'язковому порядку вказується у вихідних даних. Проте періодичне видання серійного видання може бути і не періодичним[11].

Не періодичне видання створює відкриту серію, якщо продовжуваність її виходу і кількості випусків завчасно не встановлені. Закрита серія або "бібліотека" -- це не періодичне серійне видання, вихід якого обмежений відповідним часом і кількістю видань. При їх оформленні враховується, що книги серії розраховані на використанні не в домашніх умовах, а в суспільних бібліотеках.

Іноді серія поділяється на частини -- під серії, які мають більш вузьке цільове і читацьке призначення і відповідну тематику, а також власну, на відміну від серійного, назву.

За ознакою регулярності виходу в світ періодичні видання можуть бути щотижневими, щомісячними, щоквартальними, щорічними.

За місцем випуску і сферою поширення розрізняють місцеві (в межах однієїобласті, міста, одного або декількох районів, підприємства, установи, господарства чи навчального закладу), регіональні, загальнодержавні (національні) і зарубіжні періодичні видання[4].



РОЗДІЛ 2. КНИЖКОВІ СЕРІЇ У ВИДАВНИЧОМУ РЕПЕРТУАРІ УКРАЇНИ: ТИПО-ВИДОВІ ПРІОРИТЕТИ

2.1 Структурування серійного книговидання

Характеризується серія як особливий вид видавничої продукції і спосіб упорядкування товарної пропозиції за різними ознаками; аналізується динаміка випуску книжкових серій; визначаються типо-видові пріоритети сучасного серійного книговидання. Книжкова серія, класифікація серій, структура серійного книговидання, видавничий репертуар. Орієнтуватися у масиві друкованої продукції як книгарям, так і читачам допомагають серії. Так видавництва структурують товарну пропозицію, вибудовують асоціативний книжковий ряд довкола певної ідеї, позиціонують його як «сильний» товар і, тим самим, формують конкурентоспроможні бренди. Видання книг у серії знижує собівартість конкретного її випуску, скорочує витрати на просування. Cама ідея серії приваблива і престижна для видавництва, адже оцінюючи його діяльність, згадують саме про серії, які стали подією у науковому і культурному житті [13].

Є. Грігор'янц зазначає, що серії привносять у видавничу практику певну системність й організованість, можливо, ефемерну, але тим не менше привабливу і навіть бажану [7].

Йдеться не лише про естетичні властивості, які, за словами С. Вальчука та В. Камнєва, ще асоціюються з «одноманітністю корінців», а про можливість зорієнтуватись у нескінченному різноманітті титулів, якщо вони систематизовані за серійно-тематичним принципом [14].

Серії завжди привертали увагу дослідників, які узагальнювали видавничий досвід, напрацьовували теоретичні засади серійного книговидання, що знайшло своє відображення як у дисертаціях (А. Бєловіцкая, О. Казніна, П. Полєвая тощо); так і у статтях на сторінках журналів та збірників (праці І. Кауф- мана, Б. Коссова, А. Вуліса, В. Волкової та інших); термінологічних стандартах, словниках-довідниках (А. Мільчин, Е. Огар, Г. Швецова-Водка та інших) тощо.

Останніми роками серії вивчають як складову товарної, комунікаційної та збутової політики видавництв. Йдеться про статті Є. Грігор'янц, О. Орлової, Є. Козлова, О. Славнікової, Л. Зіміної та ін. В Україні серії характеризують у контексті аналізу статистики друку або вивчення певного напряму книговидання. Наприклад, науково-популярні книжкові серії характеризували Е. Огар та М. Процик [19], академічні -- А. Радченко та О. Вакаренко [23], біографічні -- Н. Любовець [16].

Серію як показник видавничої культури розглядали Д. Кусько та С. Пліхтяк [19].

2.2 Ознаки які поєднують видання у серії

Дослідник академічного книговидання В. Васильєв ці ознаки систематизував так: загальний задум (мета), однотипність і спільність тематики, вирішення одного соціального завдання, спільна назва, спільні цільове і читацьке призначення, однотипне оформлення і обсяг, відповідність одним і тим самим техніко-економічним параметрам, приналежність до одного виду літератури тощо; справедливо вважаючи, що не усі з них прийнятні й актуальні для сучасного книговидання [9].

Сьогодні серія формується згідно з тематикою країни або регіону (наприклад, «Невідома Україна», «Мандрівка України», «Бібліотека Лемківщини», «Художники Черкащини», «Письменники Херсонщини», «Реки Крыма», «Львівська сотня», «Волинь унікальна»), історичного періоду («Україна у першій третині ХХ століття», «Правда історії про Велику вітчизняну війну»), релігії або конфесії («Ислам для всех», «Православна бібліотека», «Трактування Протестантизму»), літературної премії («Коронація слова», «Бібліотека Шевченківського комітету», «Лауреати Нобелівської премії»), мов («Читаймо англійською»), установи («Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень», «Бібліотека Історичного клубу «Холодний Яр»») тощо.

Як зазначає російська дослідниця О. Орлова, видавець встановлює між текстами серії примусовий транстекстуальний зв'язок [20, с. 91].

Частину серії зі звуженими цільовим призначенням або тематикою, яка має власну назву, називають підсерією. Так, книги бібліотеки світової літератури для дітей «Світовид» перерозподіляються між підсеріями «Давня література», «Література ХІХ століття», «Література ХХ століття».

Серія, вихід якої обмежений певним часом і кількістю видань, називають закритою. До таких можна віднести серії «Бронебійна публіцистика» та «Підривна література», випущені з ініціативи всеукраїнської газети «День». У кожній з них налічується по 15 книжок, які поширюються по одній або комплектом у фірмовому футлярі.

Поширенішими у репертуарі українських видавництв є відкриті серії, які наперед не розраховані на певну кількість випусків і виходять доти, доки мають успіх у читачів.

Випуски міжвидавничої серії випускаються кількома суб'єктами ринку за загальним планом. Такий видавничий проект дає можливість підвищити якість видань завдяки спеціалізації його учасників. Скажімо, до видання серії «Словники України» були долучені видавництва «Наукова думка», «Довіра», «Перун».

Бібліотечна серія (як і випливає з назви) призначена для бібліотек. Особливим різновидом серії є авторська, до складу якої входять книги одного автора. Наприклад, усі видання серії «Львівські вулиці і кам'яниці» написав Ігор Мельник -- український журналіст, письменник, краєзнавець.

Для всебічної характеристики серії В. Васильєв розробив спеціальний типологічний паспорт, який базується на таких критеріях: назва, рік заснування, задум (ідея), вид і тип серії, гриф (надзаголовкові дані), орган, що затверджує видання до друку, підсерії, періодичність і структура, цільове призначення, склад основного тексту, характер інформації, читацька адреса, особливості художньо-технічного оформлення, товарний знак [17].

Науково-видавнича рада НАН України теж запровадила паспортизацію академічних книжкових серій. Порядок їх започаткування, реєстрації, видання, реорганізації та припинення випуску відображені у «Положенні про книжкові серії НАН України».

У цьому ж документі передбачено характеризувати серію за такими параметрами: назва, засновник і дата заснування, програмні цілі, вид, структура, підсерії, видання за цільовим призначенням, особливості оформлення, видавець, Міжнародний стандартний номер. Власне, виданням ненумерованої книжкової серії надають тринадцятизначний персональний (для кожного випуску) і загальний (для всіх випусків) Міжнародний стандартний номер книги (ISBN). Обов'язковим елементом вихідних відомостей нумерованої серії є восьмизначний Міжнародний стандартний номер серіального видання (ISSN), що фактично присвоюється її назві [1].

2.3 Питома вага серійних книг у репертуарі українських видавництв

Середні наклади серійних книг вищі, ніж позасерійних (на 24,5 % у 2013 р.), хоча останніми роками «розрив» між ними скорочується, адже приріст перших значно менший. Інша тенденція склалася за загальними річними накладами: у серійних вони втричі нижчі, попри істотне підвищення минулого року. У 2013 збільшилася питома вага серійних книг у репертуарі українських видавництв, досягнувши найвищих показників за десятиліття: 19,8 % за назвами й 23,6 за накладами. Книжкова палата України щорічно публікує на сторінках «Літопису книг» покажчик серій, зареєстрованих у бібліографічному посібнику впродовж року. Так, 2013 р. в ньому зафіксовано майже 1 500 серій (на 50,5 % більше, аніж попереднього). Максимальна кількість припала на 2011 рік, а саме -- 2095 серій. Слід наголосити, що деякі з них опубліковані двічі, оскільки видавці у вихідних відомостях по-різному подавали назву: зі словом «серія» або без нього; дублювали серії українською і російською мовами. У кожній третій серії випущена лише одна книга[10].

2.4 Репертуар українських видавництв

Найбільш представницькими були серії «Бібліотека «Шкільного світу» (К.: Шкільний світ), «Бібліотека шкільної класики» (К.: Національний книжковий проект, Школа), «Бібліотека юриста» (К.: ФІНН), «Вища освіта в Україні» (К.: Знання), «Посібники та підручники ВНУ імені Лесі Українки» (Луцьк: ВНУ імені Лесі Українки, Терен), «Альма-матер» (К.: Академія, Академвидав), «Готуємось до школи. Читаємо по складах» (Х.: Septima), «Закони України» (К.: Парламентське видавництво, Х.: Одіссей), «Законодавство України» (К.: Правова єдність; Суми: Нотіс). Більша частина серій 2011 р. поповнилася 2-3 випусками.

Кожна четверта серія, зафіксована у «Літописі книг» за 2013 р. призначена для дітей. Домінують серед них серії казок: «Казки з усього світу» (Львів: Видавництво Старого Лева), «Світ чарівних казок» (Х.: Фактор), «Пограємо з казкою», «Мої перші казки», «Золота колекція казок світу» (Х.: Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля»), «Світ казки» (Х.: Белкар-книга), «Казковий край» (Х.: Septima), «Світ казок» (Х.: Чайка), «Мудрі казки» (Х.: Основа), «Золоті казки» (К.: Країна мрій), «Казкарі світу» та «Казкова мозаїка» (Х.: Пегас), «Скарбничка казок світу» (Т.: Навчальна книга - Богдан), «Українські народні казки» (К.: Казка), «Казки-хіт» (К.: Національний книжковий проект) тощо. Більша частина серій казок вийшла друком паралельно українською і російською мовами. Видавництво «Пегас» випустило англомовну серію казок «English». Окремі казки випускають у формі книжок-іграшок: ними можна бавитись, складаючи пазли або клеючи наліпки. Йдеться про серії «Прочитай казку, збери пазл» (Х.: Аргумент-принт), «Казки з наліпками» (Х.: Букс медіа тойс) тощо[20].

Оригінальні матеріально-конструктивні властивості характерні для пізнавальних книг, об'єднаних у серії «Моя магнітна книга» та «Пиши - стирай» (Х.: Елвик), «Прикоснись и почувствуй» (Х.: Фактор), «Книжка-звірятко» (Х.: Пегас) тощо. Книги у дитячих серіях групуються довкола таких тем, як пори року, тварини, транспорт, професії, правила безпечної поведінки тощо.

Для організації дозвілля дитини випускають серії ужиткових видань, які навчають виготовляти «шедеври» з глини, яєчної шкарлупи, зерен, сірників, паперу, пластиліну і т. ін. Такі книги побачили світ у серіях «Школа творчості» (Х.: Фактор), «Креативні ідеї» (Х.: Ранок), «Школа розвивальних занять» (Х.: Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля»), «Чарівна майстерня» (Донецьк: Глорія трейд) та ін.

Навчальні видання для загальноосвітніх навчальних закладів рідко видають у серіях, частіше як складові навчальних або навчально-методичних комплектів і ліній. У серії об'єднують, передусім, довідники з різних шкільних предметів. Скажімо, видавництво «Ранок» систематично перевидає такі серії довідників: «Рятівник», «Предметний довідник», «Короткий довідник», «Наочний довідник», «Шкільні таблиці». Відомості зі шкільних предметів узагальнюються у виданнях серій «Крок до ВНЗ» (Х.: Весна), «Учням та абітурієнтам» (К.: Логос-М), «Довідник для учнів та абітурієнтів» (Т.: «Навчальна книга -- Богдан») тощо. «Український центр підготовки абітурієнтів» випустив книги з хімії, біології, історії України, української мови, географії, алгебри, геометрії та інших предметів у серіях «Ґрунтовна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації за 50 тижнів» «Ґрунтовна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання за 100 днів» «Ґрунтовна підготовка до державної підсумкової атестації у 9 класі за 50 тижнів» українською та російською мовами. Навчальні словники виходять друком у серії «Словничок школяра» (Т.: Навчальна книга -- Богдан), «Словникова скарбничка» (Х.: Весна), «Моя кишенькова книжечка» (Т.: Підручники і посібники) тощо.

На допомогу учням видавництва започаткували серійні проекти «Ваш домашній репетитор» (Т.: Навчальна книга -- Богдан), «Без репетитора» (Суми: Університетська книга; Ростов-на-Дону: Фенікс), «Розв'язник» та «Усі шкільні домашні завдання» (Х.: Ранок), «Моя домашка» (Т.: Підручники і посібники) тощо. Навчальні видання для вищої школи представлені у видавничій пропозиції невеликою кількістю.

Найрезонанснішими останніми роками серіями довідкових книг можна вважати «Енциклопедію ерудита», в межах якої побачили світ економічна, літературознавча, соціологічна та психологічна енциклопедії; «Nota bene», у рамках якої оприлюднено низку термінологічних словників; «Словники України», присвячена передусім лінгвістичним лексикографічним працям.

Провідне місце у репертуарі українських видавництв посідають літературно-художні серії. Їх активно продукує харківське видавництво «Фоліо», відоме серією науково-масових видань художніх творів «Бібліотеку світової літератури», яку розроблено спільно з Інститутом літератури імені Тараса Шевченка НАН України. У межах серії опубліковані україномовні переклади творів Германа Гессе, Йогана Вольфгана Гете, Чарльза Діккенса, Умберто Еко, Альбера Камю, Мішеля Монтеня, Алеха Карпентьєра, Марселя Пруста, Гюстава Флобера, Альберта Моравія тощо.

Твори класиків зарубіжної літератури виходили друком і у серіях «Классика», «Русская классика», «Світова література» та ін. У 2010 р. видавництво «відкрило» серію сучасних європейської та світової прози кінця XX -- початку XXI ст. в українському перекладі творів найуспішніших письменників з Франції, Німеччини, США, Естонії, Фінляндії, Швеції, Данії, Норвегії та інших куточків світу. Це -- невеликі за форматом видання, особливістю зовнішнього оформлення яких є палітурки з вирубками, через які видно ілюстрації, винесені на форзац, та логотип серії у формі кола, куди вписується портрет автора опублікованого твору. Серія «Графіті» презентує твори молодих, але вже знаних, українських письменників: Сергія Жадана, Любка Дереша, Артема Чеха, Марії Штельмах, Ірени Карпи, Наталки Сняданко, Юрка Покальчука, Ірени Роздобудько та ін. Класичні твори українських авторів видавництво публікує у серіях «Українська класика», «Українська література», «Українська література. Колекція».

Серії художньої літератури представлені в репертуарі книжкового клубу -- «Клуб сімейного дозвілля». Серія «Шедеври на всі часи» охопила твори класиків української (Леся Українка, Іван Франко, Тарас Шевченко, Григорій Квітка-Основ'яненко, Іван Котляревський, Іван Нечуй-Левицький Михайло Коцюбинський) та російської (Федір Достоєвский, Олександр Пушкін, Михайло Лермонтов, Антон Чехов, Лєв Толстой і т. ін.) літератури.

Виробничо-практичні серії групують за видом професійної діяльності: «Библиотека генеолога и краеведа» (Харківський приватний музей міської садиби), «Бібліотека професійного менеджера (у туристичній сфері)» (К.: Альтерпрес), «Библиотека менеджера сетевой компании» (Вінниця: Нова книга), «Бібліотека бухгалтера» (К.: Алерта), «Азбука дистриб'ютора» (Х.: Бизнес Инвестор Групп), «Библиотека моряка» (О.: Астропринт), «Библиотека подводника» (Х.: Фарватер submariners), «Бібліотека дизайнера» (К.: Альтерпрес), «На допомогу професійній самоосвіті працівників освітянських бібліотек» (К.: Нілан-ЛТД), «Бібліотека видавця, редактора, автора» (К.: Наша культура і нау- ка), «Бібліотека стоматолога» (Вінниця: Нова книга), «Библиотека практического психолога» (Донецк: Ин-т культры ДОнНТУ; Луганск: Резников В. С.), «Бібліотека практикуючого лікаря» (К.: Медкнига), «Бібліотека акушера-гінеколога» (К.: Інтермед), «Бібліотека юриста» (Х.: Юрайт), «Бібліотека дільни- чого інспектора міліції» (К.: ВАІТЕ), «Бібліотека прокурора» (К.: Алерта) та ін. Найбільше видань у серіях, призначених для роботи за фахом, отримують педагоги.

Серії видань для організації дозвілля сприяють раціональному використанню читачем вільного часу, який може асоціюватися просто з відпочинком, аматорською працею, хобі, фізкультурою і спортом, туризмом, розвагами та іграми, непрофесійною творчою діяльністю тощо. Більша частина таких серій присвячена кулінарії. Їх випускає книжковий клуб -- «Клуб сімейного дозвілля» (наприклад, «С пылу, с жару», «Готовим, едим, худеем», «Домашняя кулинария. Готовим легко и быстро»), видавництво «Аргумент принт» («Солодке життя», «Смачне життя», «Вдалі рецепти, «Коронна страва», «Кулинарные хиты», «Приятного аппетита») та ін. Книги про в'язання, вишивання, печворк, квілінг та інші види рукоділля виходять у серіях «Чудеса своїми руками», «Энциклопедия вязания», «Волшебная вышивка бисером и нитками». Для чоловіків адресовані серії «Советы Самоделкина», «Советы Сан Саныча», «Мастерская дачника» та ін. Серед нормативних видань найпоширеніші серії-двійнята, спільними для яких є назви, але не оформлення. Скажімо, серія «Закони України» представлена у репертуарі «Парламентського видавництва», видавництв «Одіссей», «Алерта» А. В. Паливоди; «Законодавство України», або «Законодавство» -- «Правова єдність», «Алерта», «Юрінком Інтер»; «Кодекси України» -- «Центр навчальної літератури» та видавець А. В. Паливода. Нормативні виробничо-практичні серії продукують харківські видавництва «Фактор», «Страйд», нормативно-інструктивні -- львівський «Леонорм-Стандарт»[21].

2.5 Вплив серійності на купівлю книжок

Вплив серійності на купівлю книжок можна простежити за матеріалами соціологічних досліджень книжкового ринку, які проводила компанія GFK Ukraine на замовлення різних організацій у 2006-2008, 2013-2014 роках. За допомогою опитування з'ясовано, що для споживачів найважливішими є такі характеристики видання як зміст, автор і оформлення. Серія спонукала придбати книгу від 6 до 19 % опитаних у 2007-2008 роках [8].

Сегментаційне дослідження книжкового ринку в Україні дає змогу з'ясувати, як впливає серія на купівлю видань різних видів. Як бачимо серія має найбільше значення під час придбання літературно-художніх книг. Найменше на серію звертають увагу, вибираючи наукову і навчальну книгу, адже орієнтуються більше на рекомендації педагогів, поради друзів та прохня рідних (загалом 50,3 %), посилання іншого автора (5,0 %), назву/тему книж- ки (41,5 %), її зміст (24,2 %), відсутність аналогів (8,1 %) [24].

Вплив серії на купівлю книг різних видів (за матеріалами сегментаційного дослідження книжкового ринку в Україні). При купівлі видання на серію більше зважають дорослі покупці (12 % у 2013 р. та 10 % у 2014 р.), аніж діти (відповідно 9 % і 6%) [9, 26]. За результатами опитування, зацікавлення серією серед респондентів знижується, що зумовлено, на нашу думку, зміною структури споживання, ретельнішим вибором книг, а також дискредитацією окремими видавцями серій через наповнення їх випадковими текстами або призупиненням їх випуску після виходу у світ однієї-двох назв. Споживні переваги видань, що виходять у межах серії, підсилюються споживною цінністю серії. В окремих випадках лише серія здатна задовольнити пізнавальні, естетичні, духовні та інші потреби споживачів. Розпочавши колекціонування книг, покупець може відстежувати лише «новинки» серії, ігноруючи позасерійні видання схожої тематики, виду, автора. Тобто рішення про купівлю чергового випуску споживач ухвалює на основі попереднього купівельного досвіду та через впевненість у відповідності товару його уявленням щодо якості та корисності. Серія повинна виправдовувати сподівання читача, беручи на себе відповідальність. Нівелювання її концепції випадковими виданнями розчаровує покупця, відвертаючи від придбання наступних томів. І, навпаки, вихід книги з очікуваними параметрами примножує лояльність споживача до серії.

Важливо, щоб сутнісні характеристики серії відображала її назва. Влучне, оригінальне, виразне, часом метафоричне та несподіване, однак доцільне словесне найменування, може не лише розкрити ідею серії, її основні характеристики, а й привернути увагу потенційного покупця. На нашу думку, номен «Таємниці підсвідомості», «Божий промінчик», «Рідна мова в рідній школі» інформативніший, аніж «Література», «Нова серія».

Видавцям не слід забувати інформувати читача про попередні або наступні випуски серії у кожній її книзі. Таке самопросування видається нам найменш витратним і найбільш дієвим. Анонсувати прихильників серії про нові випуски можна із залученням соціальних мереж. Важливо, щоб серія була впізнаваною. Цьому сприяє дизайн оправи, її колористика, стилістика, типографіка. Кращими у межах Форуму видавців називали «Поетичну серію» львівського «Видавництва Старого Лева», «Українську поетичну антологію» та «Дорослу серію» видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Підривну літературу» газети «День» («Українська прес-група») та ін[23].

2.6 Серійні видання та особливості їх оформлення

Відповідно до Держстандарту 7.60-2003, що дає в тому числі і класифікацію видів видань за періодичністю, серіальне (або серійне) видання -- це видання, що виходить протягом часу, тривалість якого заздалегідь не встановлена, як правило, нумерованими і (або) датованими випусками (томами ), що мають однакове назву [5].

Видавничий словник додає до цього визначення ще один важливий нюанс: крім загального заголовка, видання серії мають збірне (або навіть однакове) оформлення [11].

Якщо говорити про художню літературу, то в даний час серійні видання завойовують все більшу популярність на видавничому ринку. Це пов'язано з тим, що, випустивши лише одне вдале продовження комерційно успішної книжки, видавництво майже зі стовідсотковою ймовірністю отримає високий прибуток, а на продажу цілої серії може значно підвищити рівень свого доходу. Для читачів ж придбання серіальних видань також має свої плюси - полюбилися, знайомі герої, що переходить з книги в книгу художній простір зближують читача з твором, більше і більше переносячи його в цей дивовижний світ.

Для того, щоб серія була зручна в зверненні для читача і легко ідентифікувалася, видавцеві необхідно дотриматися деяких принципів оформлення серійних видань. Художньо-технічне оформлення книг повинно бути виконано ідентично або в єдиному ключі[5].

На виданнях (передня сторона палітурки, титульний лист, кінцева смуга) повинен бути зазначений порядковий номер видання в серії.

Може бути присутнім список, що включає всі видання серії, що вже вийшли в ній або плануються до випуску



ВИСНОВОК

Отже, видавати серії сьогодні намагається все більше суб'єктів книжкового ринку, часто не враховуючи вимоги до цього виду друкованої продукції. Слід розуміти, що вказавши у надзаголовкових даних назву серії, видавництво не перетворює книгу на серійну. Такий формальний підхід нейтралізує усі переваги, які може отримати виробник і споживач від серії. Лише добре продумана серія працює на імідж видавництва, формує коло читання і книжкові смаки зацікавлених осіб, сприяє становленню покупця-бібліофіла. Сподіваємось, що майбутнє українського книжкового ринку саме за такими серіями.

Періодичне видання найбільш поширений вид серійного видання. Воно характеризується певними ознаками: актуальність тематики, різний характер змісту, оперативність і регулярність виходу є світ, відповідні назви характеру видання, які не змінюються протягом тривалого часу, наявність однієї або декількох організацій, органом якої виступає видання. Періодичне видання являється одним із основних засобів в системі масової комунікації.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абрамова Н. Ю. ISSN: понятие, правила оформления и необходимость использования [Электронный ресурс] / Н. Ю. Абрамова // Научная периодика: проблемы и решения. -- 2011. -- № 3. -- С. 34-37. -- Режим доступа : http://nppir.ru/article/2277/

2. Вальчук С. В. Особенности тематической издательской политики в современных условиях [Электронный ресурс] /С. В. Вальчук, В. М. Камнев // Научная книга. -- 2001. -- № 3. -- Режим доступа : http:// www.naukaran.ru/sb/2001_3/2.shtml.

3. Васильев В. И. Академические научные серии: вопросы классификации типологии / В. И. Васильев // Научная книга. -- 2000. -- №1. -- С. 18-23.

4. Васильев В. И. Издательская деятельность Академии наук в ее историческом развитии: (От зарождения до наших дней): в 2 кн. / В. И. Васильев -- Кн. 2. -- М. : Наука, 1999. -- 318 с.

5. Видання. Основні види. Терміни та визначення (відповідно до ДСТУ 3017-95) // Стандарти з поліграфії і видавничої справи : довід. / Б. В. Дурняк, В. П. Ткаченко, І. Б. Чеботарова. -- Львів : УАД, 2011. -- С. 18-31.

6. ГОСТ 7.60--2003. Издания. Основные виды. Термины и определения // Основные стандарты по издательскому делу: сб. / сост. А. А. Джиго, С. Ю. Калинин. -- 2-е изд., испр. и доп. -- М. : Университетская книга, 2010. -- С. 112-144.

7. Григорьянц Е. И. Книжная серия как инструмент стимулирования читательских интересов [Электронный ресурс] / Е. И. Григорьянц // Вестник СПбГУКИ. -- 2012. -- № 1. -- Режим доступа : http://cyberleninka. СОЦІАЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ 77 ru/article/n/knizhnaya-seriya-kak-instrument-stimulirovaniya-chitatelskih-interesov

8. Дослідження ринку книжок в Україні [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://uabooks.info/ua/book_ market/analytics/?pid=3282

9. Дослідження читання книжок в Україні [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://www.slideshare.net/Kyivstar/report-gfk-reading2014for-uploading-38932265

10. Есенькин Б. С. Толковый словарь-справочник по книжному бизнесу: основные термины / Б. С. Есенькин, Ю. Ф. Майсурадзе. -- М. : Библио-Глобус, 2006. -- 232 с. -- (Книжный бизнес -- теория и практика)

12. Книга : энцикл. -- М. : Большая рос. энциклопедия, 1999. -- 800 с.

13. Книжные серии в СССР. Современная практика издания. -- М. : Книга, 1978. -- 40 с. -- (Издательское дело. Обзорная информация ; вып. 3)

14. Кусько Д. Серія як показник видавничої культури / Д. Кусько, С. Пліхтяк // Полігр. і вид. справа. -- 1997. -- № 32. -- С. 199-204.

15. Літопис книг: держ. бібліографічний покажч. України. -- К., 2009-2013.

16. Любовець Н. І. Біографічні серії в контексті розвитку української біографічної традиції [Електронний ресурс] / Н. І. Любовець // Українська біографістика. -- 2008. -- Вип. 4. -- С. 267-282. -- Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ubi_2008_4_21.pdf

17. Мильчин А. Э. Издательский словарь-справочник / А. Э. Мильчин. -- 2-е изд., испр. и доп. -- М. : ОЛМА-Пресс, 2003. -- 560 с.

18. Огар Е. І. Українсько-російський та російсько-український словник-довідник з видавничої справи / Е. І. Огар. -- Львів : Палітра друку, 2002. -- 224 с.

19. Огар Е. І. Сучасні науково-популярні книжкові серії в Україні / Е. Огар, М. Процик // Полігр. і вид. справа. -- 1999. -- № 35. -- С. 255-260.

20. Орлова О. А. Серийность современной массовой литературы как фактор «формовки читателя» / О. А. Орлова // Текст. Книга. Книгоиздание. -- 2013. -- №1 (3). -- С. 89-97.

21. Положення про книжкову серію Національної академії наук України [Електронний ресурс] : додаток до постанови Президії НАН України від 14.06.2006 p. № 171. -- Режим доступу : http://www1.nas.gov.ua/infrastructures/.../060614_171.pdf.

22. Положення про серію видань «Бібліотека Шевченківського комітету» і порядок її формування [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://www.knpu.gov.ua/content/

23. Радченко А. Академічні книжкові серії [Електронний ресурс] / А. Радченко, О. Вакаренко // Вісник Національної академії наук України. -- 2008. -- № 10. -- С. 50-54. -- Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/vnanu_2008_10_8. pdf

24. Сегментаційне дослідження ринку книжок в Україні [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://www.gfk.ua/imperia/md/content/gfkukraine/presentations/segmentation_ukr.pdf]

25. Черниш Н. Основи бібліології : навч. посіб. / Н. Черниш. -- К. : Наша культура і наука, 2014. -- 220 с.

Размещено на Allbest.ru

...