Використання контенту користувачів в українських телевізійних новинах: види, частота, особливості подачі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання контенту користувачів в українських телевізійних новинах: види, частота, особливості подачі

Осюхіна Марина

Анотація

Використання контенту користувачів в українських телевізійних новинах: види, частота, особливості подачі

Осюхіна Марина, аспірант, Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара, просп. Гагаріна, 72, Дніпро, 49000, Україна.

Метою роботи є з'ясування частоти використання контенту користувачів (UGC) українськими телеканалами в новинних випусках, зазначити, які види контенту користувачів трапляються в теленовинах, описати особливості їх подачі. У статті подано узагальнену класифікацію видів користувацького контенту. За допомогою методу контент-моніторингу встановлено, що в усіх новинних випусках чотирьох досліджуваних телеканалів використовується користувацький контент. З'ясовано, що найбільша частка сюжетів із UGC спостерігається в новинах каналу "Україна" (52,6 %,) далі - "СТБ" (40,7 %), "1+1" (33,3 %), "Інтер" (22,6 %). Найбільш уживаними видами UGC в аналізованих випусках є: відео, фото, коментарі й дописи з соціальних мереж, бліц-опитування, зображення сайтів, оголошень. Названі випадки, коли використання контенту користувачів є єдиною можливістю проілюструвати подію в телеефірі.

Ключові слова: контент користувачів, телевізійні новини, "Веб 2.0", соціальні мережі.

Annotation

User Generated Content (UGC) in the Ukrainian television news: types, frequency, features of submission

Osiukhina Maryna, PhD student, Oles Honchar Dnipropetrovsk National University 72, Gagarin Avenue, Dnipro, 49010, Ukraine.

The purpose of the article is to find out the frequency of the User generated content (UGC) in Ukrainian channel's news, to specify, which types of user's content are in TV news, to describe the features of their submission. The article presents a generalized classification of user-generated content. With the help of content monitoring we revealed, that all four monitored TV channels use custom content in news. We found out, that there were more examples of UGC in the news of channel "Ukraine" (52, 6 %) than in - "STB" (40,7 %), "1+1" (33,3 %), "Inter" (22,6 %). The most common types of UGC in the analyzed issues are: videos, photos, comments, and posts on social networks, blitz-poll and others. We named events, when the use of user content is the only way to illustrate the event.

Key words: user generated content, TV news, "Web 2.0", social networks.

Аннотация

Использование контента пользователей (UGC) в украинских телевизионных новостях: виды, частота, особенности подачи

Осюхина Марина

Целью работы является выявить частоту использования контента пользователей (UGC) украинскими телеканалами в новостных выпусках, указать, какие виды контента пользователей встречаются в теленовостях, описать особенности их подачи. В статье представлена обобщенная классификация видов контента пользователей. С помощью метода контент-мониторинга установлено, что во всех новостных выпусках четырех исследуемых телеканалов используется контент пользователей. Больше всего сюжетов с КП встречается в новостях канала "Украина" (52,6 %), далее - "СТБ" (40,7 %), "1+1" (33,3 %), "Интер" (22,6 %). Наиболее часто используемыми видами UGC в рассматриваемых выпусках являются: видео, фото, комментарии и сообщения в соцсетях, блиц-опросы, изображения сайтов, объявлений. Названные случаи, когда использование контента пользователей представляется единственной возможностью проиллюстрировать событие в телеэфире.

Ключевые слова: контент пользователей, телевизионные новости, "Веб 2.0", социальные сети.

Вступ

На сьогодні велика кількість світових та українських прогресивних медіа у своїй роботі намагаються використовувати концепцію "Веб 2.0" - "відкриту інформаційну структуру, яку розвивають та покращують самі користувачі" [11]. За словами Т. О'Реїлі, автора терміну "Веб 2.0", одним із семи основних базових принципів Веб 2.0, що використовують компанії, є "довіра до користувачів як до співрозробників" [11], тобто користувач може самостійно обирати інтерфейс, створювати власний порядок денний, пропонувати свої зміни програмного забезпечення, пропонувати контент. Зважаючи на суть зазначеного принципу, додамо, що одним із базових суджень "Веб 2.0" є поняття UGC (User-Generated Content), або контент користувачів, чи користувацький контент. Засоби масової інформації (газети, журнали, радіо, телеканали, он-лайн ЗМІ тощо) для того, щоб зекономити час і кошти на виробництво інформаційного повідомлення, одержати ексклюзивні факти й коментарі, налагодити взаємозв'язок зі своєю аудиторією тощо, намагаються використовувати концепцію "Веб 2.0" та зразки контенту, підготовленого користувачами.

З'ясування частоти та особливостей використання контенту користувачів (UGC) українськими телеканалами в новинних випусках і є метою нашого дослідження.

Завдання - розглянути визначення та класифікації видів контенту користувачів, систематизувати й узагальнити його типології; описати випадки використання користувацького контенту як єдиної можливості для ілюстрації події.

Наукова новизна полягає в тому, що на основі аналізу інформаційного контенту телеканалів "Україна", "СТБ", "1+1" та "Інтер" уперше виявлені види, частота й особливості подачі контенту користувачів в українських телевізійних новинах.

Методи дослідження. У статті використано загальнонаукові методи аналізу, синтезу, узагальнення та абстрагування. Для дослідження емпіричної бази роботи, а саме для виявлення частоти використання контенту користувачів в українських телевізійних новинах, видів та особливостей подачі, використовувалися такі методи, як спостереження, порівняння, контент-моніторинг та статистичний метод.

Результати й обговорення

У полі нашого зору не опинилося великого розмаїття підходів до визначення поняття "користувацький контент", здебільшого в науці та практиці послуговуються визначенням Л. Стіблінга та М. Скотта, згідно з яким контент користувачів ("споживчий контент", "соціальні медіа", "спільні медіа") означає "весь доступний через ЗМК контент, створений не теле- або радіомовною компанією, а її аудиторією (або одержати компанією з незалежних або приватних джерел); будь-який контент, здобутий за допомогою медіатехнологій (факс, SMS- повідомлення, цифрова фотографія, відео, блог, підкаст тощо); використовується як у традиційних ЗМІ, так і в нових медіа" [12]. Тобто глядач, слухач, читач є одночасно й автором і споживачем інформації.

Здатність до індивідуальної та колективної медіатворчості (наприклад, створення користувацького контенту), за словами доктора наук із соціальних комунікацій Т. Крайнікової, є однією з рис медіапросьюмеризму - "типу компетентного медіаспоживання, який виявляється в здатності аналітично вибирати, оцінювати й декодувати медіапродукти, опановувати інформаційні технології й самостійно виробляти повідомлення, підтримувати діалог із редакціями ЗМІ та впливати на їхні концепції тощо" [3]. Однією з особливостей просьюмерів є те, що вони спонукають медіа до реального діалогу, що змушує ЗМІ весь час підтримувати це спілкування, відповідати запитам аудиторії, більш відповідально ставитися до своєї роботи.

Що сприяє розвитку медіапросьюмеризму та збільшенню обсягів користувацького контенту? На думку Н. Баласумраманіам [9], існують чотири основні причини, що призвели до зростання кількості контенту користувачів останнім часом, серед них він називає технологічні, соціальні, економічні, законодавчі причини. Технологічні - доступність та швидкий темп зростання кількості інструментів, що сприяють створенню контенту користувачів (мережа Інтернет, технології швидкої передачі даних, доступність смартфонів, професійних фото- й відеокамер тощо). Соціальні - бажання саморозвиватися та самостверджуватися (наприклад, за допомогою медіа), збільшення вікової групи так званих "народжених цифровими", тобто тих людей, які народилися в часи існування Інтернету й мобільних технологій, мають навички користування ІКТ, вирізняються інтуїтивним умінням освоювати нові комунікаційні технології. Економічні - низька ціна (або взагалі можливість безкоштовного користування) інструментів, пристроїв для створення користувацького контенту, можливість монетизації власного контенту, що дає можливість авторам заробляти гроші за свій продукт. Законодавчі - розвиток законодавства, що сприяє ліцензуванню поширення продуктів у мережі Інтернет, а також того, що захищає авторські права. контент користувач телеканал новина

У полі нашого зору були різні варіанти класифікацій контенту користувачів. Спробуємо розглянути найбільш цікаві та систематизувати їх.

Типологію контенту користувачів пропонують А. Джонсон та Г. Орнебрінг за ступенем участі користувача в медіавиробництві, виділяючи високий (приклади громадянської журналістики, коли учасники створюють матеріали для редакцій самостійно або разом із професійними журналістами), середній (блоги, фотографії, відео, підкасти), низький (коментарі й відгуки на сайті) [10, с. 144.].

О. Жуков залежно від участі людини в процесі комунікації, "увесь користувацький контент по формі" поділяє на первинний - "повідомлення, що публікуються у вигляді постів", і вторинний - "повідомлення, що публікуються... у вигляді коментарів, реплік і т. д." [2, с. 98-99]. Це типологія певним чином перегукується з попередньою.

Українська дослідниця К. Афанасьєва (Горська) пропонує власну типологію користувацького контенту у співвідношенні з його розміщенням у нових медіа: 1) контент створюється користувачем і надалі використовується ЗМІ в складі свого медіапродукту після редакційного контролю; 2) користувацький контент існує паралельно із професійним медіаконтентом ЗМІ (коментарі на сайті); 3) контент створюється в результаті спільної творчості працівників ЗМІ та користувачів (співавторство); 4) контент генерується та розміщується на спеціально створених медіа- платформах ЗМІ [1, с. 75].

За сферою використання К. Вардл та А. Вільямс вирізняють новинний контент: відеозаписи, підкасти, фото, коментарі (як телефоном, так і оприлюднені на он-лайн платформах), пости в соціальних мережах, які журналісти використовують у блоках новин; неновинний контент: містить фото, коментарі, відео, огляди, рецензії та ін., що не мають гострої суспільної ваги й не використовуються у новинних блоках (прикладом можуть слугувати фотографії користувачів у ранкових шоу, аматорське відео у програмах випадкових свідків тощо); спільний контент - створений слухачами, глядачами, читачами за підтримки теле- та радіокомпаній, наприклад під час майстер-класів; коментарі та обговорення - це будь-який UGC, що містить погляди і думки читачів, слухачів, глядачів (наприклад, дзвінки в студію, онлайн- дискусії і навіть бліц-опитування), саме коментарі телеглядачів теле- і радіокомпанії одержують найчастіше, і саме ними вони найчастіше оперують. За формою UGC дослідники пропонують розрізняти "старі" форми (дзвінки в редакцію, ефір теле- чи радіопрограм, листи та факси) і "нові" форми (блоги, фото, відео, підкасти, коментарі в мережі Інтернет) [13].

Ю. Любановська контент користувачів розр^дыляэ на: спродукований спонтанно - "документально зафіксовані будь-яким із видів медіа свідчення очевидців, інколи анонімних, які випадково опинилися співучасниками того чи іншого інформаційного приводу"; спродукований із певними намірами - "тематичний контент, цілеспрямовано створюваний і трансльований джерелами, що їх можна ідентифікувати, а також із певною періодичністю" [4, с. 100].

Дослідниця О. Сухомлин висловлює цікаву думку про ще один вид користувацького контенту: "завдяки технічній можливості ставити "лайки", робити "репости", голосувати тощо користувач теж бере участь у створенні контенту, адже "лайк" - це актуалізація, схвалення, виокремлення матеріалу із масиву інших, а репост - прямий заклик ознайомитися, звернути увагу, висловити своє ставлення, зреагувати. Таким чином, клік стає функцією, що теж несе змістове навантаження і набуває ознак інформативності" [7, с. 160].

Розглянувши типології контенту користувачів, спробуємо створити узагальнену типологію описуваного явища (табл. 1).

Таблиця 1. Узагальнена типологія користувацького контенту

Використовуючи контент користувачів у власних медійних продуктах, журналісти отримують низку переваг, серед них: унікальна та ексклюзивна інформація, яку журналіст не може одержати сам (наприклад, фото та відео з місця спонтанної події - аварія, катастрофа, теракт тощо, учасниками чи очевидцями яких були користувачі ЗМІ); пропозиції щодо інформаційних приводів, героїв програм та сюжетів, які журналісти не могли б знайти самостійно; встановлення зв'язку між аудиторією та ЗМІ, забезпечення постійного кола активних глядачів, слухачів, читачів.

Деякі ЗМІ створюють спеціальні проекти для публікації контенту користувачів, наприклад, "у BBC з квітня 2005 р. існує Live_Report, у CNN - з 2006 р. портал uReporter, у РІА Новини - Ти-репортер, де люди можуть залишати коментарі, додавати відео й текст" [5].

З'ясуємо, чи використовують українські засоби масової інформації у своїх медійних продуктах користувацький контент.

Для цього проаналізуємо новини чотирьох всеукраїнських телевізійних каналів і, застосувавши метод контент-моніторингу, з'ясуємо, скільки сюжетів у новинних випусках містять користувацький контент, який вид користувацького контенту (відео, фото, пости в соціальних мережах, бліц-опитування тощо) найбільше використовують українські журналісти.

Згідно з даними експертної групи Kwendi, на основі даних Nielsen у березні 2016го в аудиторії 18-54 років найбільш рейтинговими загальноукраїнськими телеканалами були "СТБ" (11,1), "1+1" (10,1), "Україна" (8,3), "Інтер" (7,2) [8]. Саме ці телевізійні канали як найбільш рейтингові обрані для нашого дослідження. Ми проаналізували вечірні новини зазначених телеканалів за період 22.03.201622.04.2016 (місяць). Дата початку періоду дослідження - серія терактів у Брюсселі; подія такого характеру могла спровокувати появу в нових користувацького контенту (цю гіпотезу ми спробуємо перевірити). До вибірки дослідження потрапив кожен третій вечірній випуск новин, починаючи від дати початку дослідження. Загалом проаналізовано 44 новинні випуски, сукупний обсяг - 29 год.

Варто зазначити, що всі досліджувані нами канали у своїх новинних випусках застосовують користувацький контент. Ми порівняли кількість сюжетів у новинах, у яких використовується UGC, і кількість сюжетів без нього. З'ясували, що найбільше сюжетів з використанням контенту користувачів трапляється у новинах каналу "Україна" (52,6 %,) на другому місці канал "СТБ" (40,7 %), на третьому - "1+1" (33,3 %), на четвертому - "Інтер" (22,6 %). За кількістю одиниць користувацького контенту, залученого в новини, на першому місці - телеканал "1+1" (148 одиниць), на другому - "Україна" (126), третє місце - "Інтер" (98), на четвертому - "СТБ" (65).

Це говорить про те, що в одному сюжеті для ілюстрації можуть бути використані кілька одиниць користувацького контенту (наприклад, для висвітлення терактів у Брюсселі телеканал "1+1" від 22.03 використав 4 різні відео очевидців; канал "Україна" того самого дня для ілюстрації пожежі маршрутки у Харкові використав 4 відео з різних ракурсів, для сюжету "Земфіра і стяг" - 4 пости із соціальних мереж; у сюжеті "Двоє на рейках" телеканал "1+1" 28.03 використав 6 фото).

Види користувацького контенту, найчастіше замінювані журналістами в аналізованих новинних випусках: відео (48,5 %), фото (19,7 %), коментарі й дописи у соцмережах (18,1 %), бліц-опитування (9,6 %), зображення сайтів, оголошень, створених користувачами (4,1 %). Інших видів UGC у досліджуваних нами випусках знайдено не було.

Також була підтверджена наша гіпотеза про те, що така подія, як теракт у Брюсселі, буде проілюстрована відео, знятими очевидцями. Усі досліджувані телеканали для сюжетів про вибухи застосовували зразки користувацького контенту.

Зазначимо кілька особливостей подачі контенту користувачів в українських телевізійних новинах, на які ми звернули увагу.

Маркування. Не всі приклади UGC в ефірі телевізійних новин маркуються відповідним чином, що ускладнює розуміння походження відео чи фото. Звісно, трапляється маркований контент. Телеканал "Україна" зазначає, що відео взяте з YouTube (для полегшення сприйняття в лівому верхньому куті розміщує емблему відеохостингу), "1+1" підписує дрібним кеглем світло-білого кольору адресу сайту, звідки взяте відео, а також "нік" користувача, часто журналісти й ведучі цього телеканалу замість візуального маркування пояснюють у закадровому тексті походження відео ("як повідомляє один зі свідків", "на відео очевидця") тощо.

Згідно з нашими спостереженнями відео, створене користувачами, має такі ознаки: низьку роздільну здатність відео та зернистість; відсутність фокуса та стабілізації, тобто зображення "тремтить"; ширина та довжина кадру відрізняються від інших відео каналу, часто кадр видовжений по вертикалі (це відбувається найчастіше під час знімання на мобільний телефон). Саме на такі ознаки ми спиралися під час аналізу новин для того, щоб виявити немаркований користувацький контент. Часто UGC подібний до оперативного відео й відсутність маркування значно знижує можливості сприйняття інформації. Немарковане відео, походження якого встановити не вдалося, не враховувалося під час контент-моніторингу.

Подача дописів і коментарів із соціальних мереж. Оскільки телеканали часто використовують одні й ті самі пости в соціальних мережах, а також для створення унікального способу подачі цього виду користувацького контенту, у новинах дописи й коментарі із соціальних мереж графічно оформлюються по-різному. Так, наприклад, у новинах телеканалу "Інтер" спочатку показується вся сторінка в цілому (щоб глядач міг зрозуміти, звідки взято допис чи коментар), а потім наближено крупним планом сам допис чи коментар, сторінка монтується на власному чорно-білому тлі, текст, як правило, не зачитується дослівно - журналіст чи ведучий переповідають суть; у новинах каналу "1+1" також спочатку на екрані демонструється сторінка, потім допис, який зазвичай не озвучується; у новинах телеканалу "Україна" дописи подаються на синьому фоні, сторінка загально показана побіжно, у дописі ключові фрази виділяються жовтим кольором, часто озвучуються; у програмі "вікна" на СТБ допис виділяється квадратом та масштабується, також здебільшого дописи й коментарі озвучуються.

Заохочення. На сайтах усіх телевізійних каналів, які ми розглянули під час моніторингу, є можливість передачі контенту від користувача до редакції ЗМІ. На нашу думку, зручними для користувачів, які бажають поділитись інформацією, є сайт телеканалу "Інтер": у правому верхньому куті сайту розміщена кнопка "повідомити новину", натиснувши її, користувач відкриває вкладку, де розміщений мотивувальний текст, поля для заповнення. Зручним є те, що можна завантажити файл будь-якого формату (відео, аудіо, текст тощо). Менш зручним ми вважаємо сайт каналу "Україна", де для зв'язку аудиторії та редакції використовується панель "Народний репортер" (після огляду сюжетів та випусків розміщується панель, де користувач може зазначити свої дані та посилання на відео, розміщене на будь-якому відеохостингу; недоліком, на нашу думку, є непередбачена можливість передачі іншого контенту, наприклад фото, інформаційних повідомлень тощо). Також ведучі телеканалу "Україна" під час інформаційних випусків повідомляють, що глядачі можуть надсилати свою інформацію до редакції, а найцікавіша - потрапить до випусків новин. Найменш зручними ми вважаємо способи передачі контенту за допомогою сайтів каналів "1+1" (у кінці сторінки є кнопка "звертайтеся до нас", що дозволяє написати електронного листа до редакції) та "СТБ" (на сайті є кнопка "звернутися до редакції", після натискання якої потрібно авторизуватися в одній із соціальних мереж, після чого звернення буде розміщене на особистій сторінці користувача).

Однак, як бачимо, зручність можливості передачі користувацького контенту і частота його використання не є взаємозв'язаними. Однією з причин ми вважаємо низьку якість контенту, що створюють користувачі, й неможливість журналістів обробляти, перевіряти й використовувати всі повідомлення аудиторії.

Випадки обов'язкового використання UGC. Проаналізувавши випуски новин, що були об'єктом нашого дослідження, ми вважаємо, що можна назвати низку випадків, коли застосування користувацького контенту - єдина можливість проілюструвати подію.

1. Надзвичайна ситуація (пожежа, вибух, напад, аварія, в момент якої журналісти не були присутні на місці події, однак очевидці змогли зняти відео чи зробити фото на мобільні телефони, фотоапарати, відеореєстратори).

Приклади: теракти у Брюсселі (22.03), аварії за участі жінок (22.03), літак Дубаї-Київ мінував росіянин (25.03), ДТП на Полтавщині (25.03), обстріл Авдіївки (6.04), у Харкові горіла маршрутка (9.04), удар стихії в США (12.04), героїня з немовлям (18.04), наїзд на дитину (21.04).

2. Приватні події, на які не мали доступ журналісти, однак інформація про них має суспільне значення.

Приклади: весілля (28.03), масові арешти (31.03).

3. Особисте листування, дописи в соцмережах, листи, фото та інші докази, що можуть пролити світло на обставини загибелі людей чи інші злочини.

Приклади: убивство адвоката Юрія Грабовського (25.03), смерть підлітка на рейках поїзда (28.03), бійка за маршрут (31.03), патрульний "злив" (21.04).

4. Прижиттєві фото загиблих.

Приклади: похоронили Гонґадзе (22.03), смерть підлітка на рейках потяга (28.03), жорстоке кохання (15.04).

5. Коментарі осіб у соцмережах на ту чи іншу подію, коли немає можливості взяти коментар особисто (людина знаходиться в лікарні, переховується, є високопосадовцем, який згодився коментувати подію лише у соціальній мережі).

Приклади: замах на депутата Парасюка (31.03), офшорний скандал - коментар П. Порошенка (4.04), велонокдаун Кличка (21.04).

6. Огляди світових новин (для економії коштів, часу та сил, новинні редакції зазвичай мають кількох кореспондентів, які працюють за кордоном в обмеженій кількості країн, інформацію про події в інших країнах або про ті, що не мають великої суспільної ваги, журналісти беруть із мережі інтернет і часто ілюструють користувацьким контентом).

Приклади: огляди на телеканалі "Інтер" (28.03, 31.03, 12.04), рубрики "Звідусіль", "Світ сьогодні" на каналі "Україна" (4.04, 18.04).

Також, на нашу думку, можна вирізняти користувацький контент за мірою "присутності" користувача в його продукті: особистість автора є невід'ємною частиною контенту (пост, коментар, реценція, де акцент - на емоціях, враженнях чи ставленні автора; автор присутній на фото, наприклад на тлі якоїсь події; автор коментує відео, яке знімає; підкаст), автор відділений від свого продукту, не є його активним учасником (виконує роль оператора, фотографа, не коментує та не з'являється в кадрі).

Крім того, за способом застосування контенту користувачів журналістами, можна назвати використання його як інформаційний привід, як ілюстрацію чи доповнення до повідомлення і як єдине можливе джерело інформації (відео з місця подій, надзвичайної ситуації, під час якої не були присутні журналісти або до якої не мають доступу, наприклад воєнній дії).

Якщо ЗМІ повністю ігнорують можливість використання UGC, це може призвести до втрати аудиторії. "У глядачів, слухачів і читачів виникає постійна необхідність брати участь, сперечатись і коментувати те, що відбувається, за допомогою ЗМІ. І якщо теле- і радіомовні компанії не навчаються ефективно використовувати UGC, то їх аудиторія незабаром переключиться на ті медійні платформи, що забезпечуватимуть можливість діалогу" [6, с. 12]. Однією з причин, чому ЗМІ відмовляються від контенту користувачів, є його низька якість: "відсутність професійних журналістських навичок, високий рівень інформаційного шуму, недостовірність і суб'єктивність, часті порушення (зокрема авторського права чи приватного життя), відсутність необхідної техніки" [6, с. 6]. Крім того, не кожні ЗМІ можуть дозволити тримати в штаті спеціаліста, який би шукав і відбирав контент користувачів, умів його редагувати й вести переговори з користувачами щодо правомірності використання їх матеріалів. Що стосується редагування користувацького контенту, то тут є небезпека значного викривлення вихідного тексту й навіть цензури. Редактор вноситиме правки, виходячи з професійних стандартів, але якщо повідомлення від початку створене неякісно й зі значними порушеннями, правка може перерости в повне переписування або призведе до того, що цінний і цікавий матеріал узагалі не потрапить до аудиторії.

Висновки та перспективи

Спираючись на результати нашого контент-моніторингу, можемо зазначити, що найбільш рейтингові телевізійні канали країни у своїх новинних випусках використовують користувацький контент; найбільше зустрічаються відео, а також фото, дописи й коментарі в соціальних мережах, бліц-опитування, сайти й оголошення в Інтернеті, створені користувачами. Використання UGC сприяє налагодженню взаємодії та довіри між аудиторією та ЗМІ, дає змогу використовувати унікальну інформацію. До випадків, коли застосування контенту користувачів єдина можливість, щоб проілюструвати подію, можемо віднести надзвичайні ситуації, приватні події, на які не мали доступу журналісти, особисте листування, дописи та коментарі у соціальних мережах, листи, фото та інші докази, що можуть допомогти з'ясувати обставини злочинів, огляди світових новин та ін.

Одним із недоліків UGC є його низька якість (як технічна, так і змістова), через що працівники редакцій не встигають обробляти, перевіряти та редагувати весь обсяг контенту користувачів, саме тому ми вважаємо, що працівники медіа мають виробити стратегію навчання аудиторії щодо створення якісних медійних продуктів, що відповідатимуть стандартам журналістики, не порушуватимуть законів та норм, не потребуватимуть додаткової перевірки та редагування. Сприяти навчанню користувачів можуть медіаосвіта та розвиток медіаінформаційної грамотності (МІГ) аудиторії. вважаємо, що наше дослідження може бути продовжене в майбутньому для розроблення журналістської моделі медіаінформаційної грамотності в Україні, зважаючи на національні особливості, потреби, реалії.

Література

1. Афанасьева (Горська) К.О. Користувацький контент: зона відповідальності ЗМІ чи аудиторії? / К.О. Афанасьева (Горська) // Держава та регіони. Серія: Гуманітарні науки. - 2014. - № 1-2. - С. 74-79.

2. Жуков А.С. Пользовательский контент в новых социальных медиа / А.С. Жуков // Молодой ученый. - 2014. - № 3. - С. 98-100.

3. Крайнікова Т. Медіапросьюмери як виклик українським ЗМІ [Електронний ресурс]/ Тетяна Крайнікова // MediaSapiens. - 2015. - Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua/trends/1411978127/mediaprosyumeri_yak_viklik_ukrainskim_zmi/undefined. - Дата доступу: 01.09.2016.

4. ЛюбановскаяЮ. О. Журналистика vs пользовательский контент / Ю.О. Любановская // Междунар. науч.-исслед. журн. - 2014. - № 2. - С. 99-102.

5. Пенчилова Д. Проект "Ты - репортер" и работа с UGC: первый опыт и результаты [Електронний ресурс]/ Дарья Пенчилова // New media edu. - 2016. - Режим доступу: http:// newmediaedu.ru/content/41. - Дата доступу: 30.08.2016.

6. Скотт М. Руководящие принципы для теле- и радиовещательных компаний по развитию пользовательского контента (ПК) и медиа и информационной грамотности (МИГ) / Мартин Скотт. - Международная евразийская академия телевидения и радио, 2011. - 72 с.

7. Сухомлин О. UGC (User-GenerAted Content) у журналістському полі / Ольга Сухомлин. // Образ: науковий журнал. - Суми; Київ, 2015. - Вип. 1 (16). - С. 159-165.

8. Топ-каналов марта: Интер и трижды СТБ [Електронний ресурс]// МБ Медіабізнес. - 2016. - Режим доступу до ресурсу: http://www.mediabusiness.com.ua/content/view/46712/ lang,ru/. - Дата доступу: 30.08.2016.

9. Balasubramaniam N. User-generated content / Niroshan Balasubramaniam. // Table of Contents Business Aspects of the Internet of Things Seminar of advanced topics, Zurich, Switzerland. - 2009. - 28-33 p.

10. Jonsson Anna M. User-generated Content and the News: Empowerment of Citizens or Interactive Illusion? / Anna M. Jonsson and Henrik Ornebring // Journalism Practice. - 2011. - № 5 (1). - pp. 2-18.

11. O'Reilly T. What is Web 2.0: Design Patternsand Business Models for the next generation of software [Електронний ресурс]/ Tim O'Reilly // Media Inc. - 2005. - Режим доступу: http:// www.oreillynet.com/pub/a/oreilly/tim/news/2005/09/30/ what-is-web-20.html, http://www. oreilly.com/pub/a/web2/archive/what-is-web-20.html?page=5. - Дата доступу: 08.09.2016.

12. StribblingL. Media literacy from the per-spective of broadcasters and user generated content producers around the world. Preparedfor UNESCO / L. Stribbling, M. Scott. - London: Commonwealth Broadcasting Asso-ciation, 2008. - 39 p.

13. Wardle C. Ugc@thebbc: Understanding its impact upon contributors, noncontributors and BBC News [Електронний ресурс]/ Claire Wardle, Andrew Williams // Cardiff School of Journalism, Media and Cultural Studies. - 2008. - Режим доступу: http://www.bbc.co.uk/ blogs/knowledgeexchange/cardiffone.pdf. - Дата доступу: 25.08.2016.

Размещено на Allbest.ru