Ґендерна інтерпретація образів журналу "Країна"

Аналіз результатів експерименту щодо ґендерного сприйняття образів, створених журналом "Країна". Основні відмінності сприйняття одного і того ж образу залежно від контекстуальних знаків відтворення. Варіативність ґендерного сприйняття фотографій людей.

Рубрика Журналистика, издательское дело и СМИ
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 18.03.2018
Размер файла 293,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, вул. Мельникова, 36/1, м. Київ, 04119, Україна,

Ґендерна інтерпретація образів журналу «Країна»

Гридчина Вікторія,

канд. наук із соц. комунік.,

Анотація

ґендерний журнал фотографія образ

Стаття репрезентує аналіз результатів експерименту щодо ґендерного сприйняття образів, створених журналом «Країна». Аналізувалися всі обкладинки журналу за 2015 р. Експеримент проведений у березні 2016 р. у двох університетах: Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та Київському університеті імені Бориса Грінченка. Дослідженням виявлено: переважання чоловічих образів (44 %); відмінність сприйняття одного і того ж образу залежно від контекстуальних знаків відтворення (як приклад, образ України); варіативність ґендерного сприйняття фотографій людей (фотографії однієї статті можуть сприйматись як носії ґендерних ознак протилежної статі або бі-текстуально).

Ключові слова: ґендер, бі-текстуальність, журнал «Країна», експеримент, візуальне сприйняття.

Annotation

The article presents experiment results, regarding gender perception of the images, which were created by the magazine «Krajina». These are based on the analysis of people's perception of the image, put on the magazine cover. Thus media images are the object of the research, gender perception of the images, created by the media, is the main subject of the experiment. It was conducted in March 2016 among students of the two universities: Taras Shevchenko National University of Kyiv and Boris Grinchenko Kyiv University. The study found the following: the predominance of male pattern (44 %); the difference between the perception of the same image, depending on contextual characters (as an example, the perception of the image of Ukraine); variability the gender perception photos with the people (people one sex on photographs may be perceived as carriers the opposite sex or bi-textuality). The magazine is dominated by the male images. Moreover, only women with signs of male stereotypes (profession, appearance, «performed by male job» - to be at the war, to be imprisoned, etc.) appeared on the cover of the publication. The study found significant gender differences in the perception of students, that studying in various universities one direction. Need further audit the results that obtained in a group of Masters, where 80 % were found matching answers. We can hypothesize about the impact of the environment (social group).

Key words: gender, bi-textuality, magazine «Krajina», experiment, visual perception.

Аннотация

В статье представлен анализ результатов эксперимента относительно гендерного восприятия образов в журнале «Країна». Анализировались все обложки журнала за 2015 г. Эксперимент был проведен в марте 2016 г. среди студентов двух университетов: Киевского национального университета имени Тараса Шевченко и Киевского университета имени Бориса Гринченко. Исследования выявили: преобладание мужских образов (44 %); отличие восприятия одного и того же образа в зависимости от контекстуальных знаков воспроизведения (например, образ Украины); вариативность гендерного восприятия фотографий людей (фотографии одного пола могут восприниматься, как носители гендерных признаков противоположного пола или би-текстуальными).

Ключевые слова: гендер, би-текстуальность, журнал «Країна», эксперимент, визуальное восприятие.

Коли йдеться про ґендерні образи, то постає необхідність розгляду людського сприйняття та ідентифікації. Більше того, фактично можна виділити, користуючись термінологією Р. Барта [3], дві окремі площини, що успішно існують у комунікаційній системі ЗМІ: це площина образів, що створюють і передають медіа, і площина образів, які сприймає аудиторія. За умови ґендерної інтерпретації все ускладнюється, оскільки, крім пласту культурного, випливає ще й ґендерно-ідентифікаційний пласт кожної окремої людини.

Джерелом передавання образів обрано журнал «Країна», що має досить цікаву графічну концепцію: специфічну пізнавану верстку, де використовуються фотографії, малюнки та карикатури. Цей часопис - україномовний тижневик «про Україну та світ, про людей, культуру, політику, гроші, моду, спорт. Лише цікаві новини та фотографії»; заснований 2009 р. ТОВ «Видавничий дім „Нова інформація“», до складу якого входять «Газета по-українськи» та інтернет-видання «Газета.иа».

Мета статті - з'ясувати варіативність ґендерного сприйняття образів, що ретранслюються засобами масової інформації (на прикладі журналу «Країна»). Об'єктом дослідження є комунікаційні образи, залучені до комунікаційного процесу, а саме: створені та передані засобами масової інформації, а також сприйняті аудиторією. Предметом є ґендерне сприйняття аудиторією образів, створених медіа.

Методи дослідження. В ході дослідження використано методи експерименту, семіотичний, аналізу та статистичного аналізу (зокрема логічні функції для обробки даних).

результати й обговорення. Дослідження умовно поділене на кілька послідовних і взаємозв'язаних етапів, які відповідно розглянемо.

І. Проблеми ґендерної інтерпретації образів. Передусім необхідно зупинитися на понятті образу. А. Бергер у праці «Бачити - значить вірити. введення до зорової комунікації» визначає «образ як комбінацію різних знаків і символів ... Образ - це набір символів, кожний із яких має особливе значення; в деяких образах існує багато різних рівнів значення та взаємодій між ними» [4, с. 45]. Спираючись на модель комунікації Г. Ласуела [6], автор наголошує, що візуальна комунікація відбувається через образи: автор створює образ, аудиторія сприймає його, образи функціонують у суспільстві, а засоби масової інформації передають їх.

При цьому існує також зворотний процес. Свого часу Р. Арнхейм проводив дослідження, стверджуючи, що будь-яке мислення, зокрема логічне й лінгвістичне, ґрунтується на надшвидкісних геометрично-динамічних образах. Лише геометрично-динамічні форми достатньо чіткі за своєю структурою і обробляються досить швидко. «Людське мислення не може вийти за межі образів, що постачаються людськими відчуттями» [2, с. 233].

Насправді для розуміння образу необхідний суспільний контекст. Так само і ґендер є суспільно-маркованим об'єктом [8].

Ще складніша ситуація виникає, коли йдеться про інтерпретацію ґендерного сприйняття. Специфіка сприйняття так чи інакше лежить у площині психологічної науки. Проте, як тільки мова заходить про психологію, то відбувається зіткнення із різними напрямами та школами. Залежно від ідей, покладених в основу, інтерпретація даних може діаметрально змінюватися. найбільш придатними для використання в процесі інтерпретації результатів є два напрями психології - психоаналіз та гештальтпсихологія.

Під час дослідження ґендеру, незалежно від психологічних напрямів, у межах яких відбувається обговорення, завжди порушується поняття сексуальної ідентичності (оскільки з нею пов'язується розподіл місця та поведінкової норми в суспільстві).

Проведений експеримент показав варіативність і неоднозначність сприйняття образів. Можна говорити про наявність різних ґендерних ознак. Останнім часом дослідники почали активно вживати термін «бі-текстуальність». Альміра Усманова у вступній статті до збірника «Бі-текстуальность і кінематограф» порушує питання розгляду полівалентної сексуальності, «яку ще З. Фрейд розглядав як «норму» сексуальної ідентичності суб'єкта. ... Ця теорія зацікавила не лише як концепція, що пояснює становлення сексуальної/ґендерної ідентичності суб'єкта, а головним чином як теорія прочитання певних культурних текстів» [1, с. 6].

«Бі-текстуальність ... з точки зору психології означає існування в одному індивіді психологічних характеристик як чоловічого, так і жіночого; психоаналітиків більше цікавили форма сексуальної ідентифікації, яка трапляється в осіб обох статей» [5, с. 148]. Школа психоаналізу інтерпретує сприйняття неоднозначних образів за ґендерною ознакою у бік сексуальних уподобань, натомість гештальтпсихологія говорить про вплив незавершених гештальтів [7].

ІІ. Результати експерименту. Для аналізу були обрані обкладинки всіх номерів журналу «Країна» за 2015 р. В експерименті, що відбувся в березні 2016 р., взяли участь 104 особи, переважний вік від 18 до 20 років, студенти двох університетів: Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Гуманітарного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка. Пропонувалося відповісти на запитання: який ґендерний образ репрезентує зображення? Варіанти відповідей були такі: жіночий (ж), чоловічий (ч), жіночо-чоловічий (ж/ч)/чоловічо-жіночий (ч/ж), немає ґендерного забарвлення/неможливо визначити (-).

Цікаво, що вже на етапі визначення образів, що належать до обох статей, лише 30 % диференціювали жіночо-чоловічі та чоловічо-жіночі образи, 51 % використав шаблон (38,5 % - жіночо-чоловічі та 12,5 % - чоловічо-жіночі), 19 % - не використали таке ранжування (2 особи - розподілили всі зображення між чоловічими та жіночими образами; 1 людина вжила визначення «унісекс», 17 осіб використали лише три варіанти відповіді: чоловічий, жіночий, немає ґендерного забарвлення/неможливо визначити).

Під визначення співвідношення чоловічих і жіночих образів за суто формальною ознакою (за зображенням на фото) виявилася така ситуація: на фотографіях (50 номерів журналу «Країна») зображення людей були на 17 обкладинках: на 14 представлено чоловіків і лише на 3 жінок (їхній вік від 55 до 95 років).

Обличчям першого (№ 254) номера журналу за 2015 р. стала відома письменниця Оксана Забужко (55 років). У двох інших випадках - це історії літніх жінок Ольги Ільків, 95-річної зв'язкової головнокомандувача Української повстанської армії Романа Шухевича, яка 14 років відсиділа в Александрівській та Владимирській в'язницях (№ 41/294) , та Марії Гаврилів, 86 річної медичної сестри Української повстанської армії, яка 10 років відбула покарання в радянських таборах (№ 49/ 302).

Однак навіть фотографії не гарантують того, що образ буде сприйнято ідентично зі змістом публікації. Так, обкладинку з фотографією Оксани Забужко лише 60 % визначили як жіночий образ; 23 % позначили наявність як жіночих, так і чоловічих ознак (при цьому 4 % опитуваних віддали перевагу чоловічим, а не жіночим ознакам); 18 % визначили як чоловічий образ і 3 % - без ґендерних ознак.

Подібна ситуація спостерігається з визначенням образу на обкладинці № 31/284, де розміщена фотографія Тараса Компаніченка, 46-річного бандуриста з довгим волоссям. Лише 49 % визначили образ як чоловічий, 28 % вказали наявність ознак обох статей (по 14 % - жіночо-чоловічий та чоловічо-жіночий образ), 14 % сприйняли як жіночий образ і 9 % - без ґендерних ознак. У деяких групах подавалися коментарі, мовляв, обкладинка відтворює образ «російської красуні» з казок: нахил голови, волосся заплетене в косу, перекинуту через плече наперед.

Несподіваним є стиль визначення ґендерного забарвлення у шаблонних зображеннях карти У країни. За весь рік видрукувано три номери журналу «Країна», де редакція використала картографічні обриси України: № 11/264 (із Кримом), №12/265 і № 25/278. Лише 16 % однаково визначили всі три образи, для 84 % велике значення мало те, з чого виготовлена карта. Так, у № 12 обриси України виліплені з сірого пластиліну, а в № 25 - викладені з яскравих клаптиків тканини. Обкладинку № 25 74 % опитуваних співвіднесли з жіночим образом, 13 % визначили наявність обох ґендерних ознак (11 % - жіночо-чоловічий, 2 % - чоловічо-жіночий образ), 11 % - без ґендерних ознак і 2 % опитуваних побачили ознаки чоловічого образу.

Натомість сірий пластилін (обкладинка № 12) став вирішальним у визначенні приналежності. Так, найбільше опитуваних - 41 % - визначили зображення як носія чоловічого образу, 23 % - без ґендерних ознак, 21 % побачив наявність ознак обох статей (15 % - жіночо-чоловічі, 6 % - чоловічо-жіночі), і найменше 15 % співвіднесли зображення з жіночим образом. Там, де на обкладинці намальований Крим із пальмою з плодами у вигляді гранат (№ 11), 7 % опитуваних визначили як дитячий образ. 37 % надали зображенню ознак обох статей (27 % - жіночо-чоловічі, 10 % - чоловічо-жіночі), 20 %, навпаки, відзначили відсутність ґендерних ознак, 34 % назвали образ жіночим і 13 % - чоловічим.

Можна сказати, що майже однозначним було сприйняття обкладинки № 19/272, де зображено вінок із кульбаб. 96 % опитуваних назвали образ жіночим, 3 % не змогли визначити ґендерне забарвлення, 1 % побачив ознаки чоловічо-жіночого образу і жоден не сприйняв обкладинку як чоловічий образ.

Переможцем серед чоловічих образів стала обкладинка № 20/273 із зображенням шоколадного танку. 92 % назвали образ чоловічим, 5 % - жіночо-чоловічим, 2 % - жіночим і 1 % не зміг визначити ґендерне забарвлення.

Достатньо цікавою з погляду сприйняття та ідентифікації за ґендерною ознакою стала обкладинка № 43/296, що відтворює образ надгробка-хреста, виготовленого з металевого совка із червоною іржею. 26 % визначили образ як чоловічий, 9 % - як жіночий, 24 % побачили ознаки обох статей (13 % - чоловічо-жіночі, 11 % - жіночо-чоловічі) і 41 % відзначив відсутність ґендерного забарвлення. Інтерпретуючи результат, можна припустити, що під час сприйняття образу надгробка відбувається зрівняння: мертва людина втрачає ґендерну ідентичність та ґендерні ознаки.

Деякі опитувані маркували власні відповіді додатковою ознакою «дитячий образ». Як не дивно, більшість маркованих обкладинок віднесені до жіночих образів.

Загальні результати сприйняття ґендерного образу обкладинок журналу «Країна» по кожному номеру наведені у таблиці 1.

Таблиця 1. Статистичні дані сприйняття ґендерного образу обкладинок журналу «Країна» за 2015р.

Номери

журналу

Жіночий

(ж)

%

Жіночо- чоловічий/ чоловічо- жіночий (ж/ч, ч/ж) %

Жіночо-

чоловічий

(ж/ч)

%

Чоловічо-

жіночий

(ч/ж)

%

Немає ґендерного забарвлення / неможливо визначити

(-)

%

Чоловічий

(ч)

%

1 (254)

57,7

22,1

18,3

3,85

2,88

17,3

2 (255)

23,1

17,3

13,5

3,85

25

34,6

3 (256)

0

15,4

12,5

2,88

9,62

75

4 (257)

23,1

14,4

8,65

5,77

37,5

25

5 (258)

3,85

10,6

8,65

1,92

16,3

69,2

6 (259)

0,96

7,69

6,73

0,96

7,69

83,7

7 (260)

10,6

30,8

22,1

8,65

26,9

31,7

8 (261)

53,8

20,2

16,3

3,85

8,65

17,3

9 (262)

9,62

23,1

20,2

2,88

0,96

66,3

10 (263)

2,88

15,4

10,6

4,81

29,8

51,9

11 (264)

32,7

35,6

26

9,62

19,2

12,5

12 (265)

15,4

21,2

15,4

5,77

23,1

40,4

13 (266)

5,77

26,9

16,3

10,6

11,5

55,8

14 (267)

13,5

31,7

20,2

11,5

20,2

34,6

15 (268)

84,6

12,5

7,69

4,81

0,96

1,92

16 (269)

3,85

12,5

9,62

2,88

26,9

56,7

17(270)

22,1

22,1

17,3

4,81

21,2

34,6

18 (271)

10,6

29,8

21,2

8,65

22,1

37,5

19 (272)

96,2

0,96

0

0,96

2,88

0

20 (273)

1,92

4,81

4,81

0

0,96

92,3

21 (274)

6,73

18,3

15,4

2,88

10,6

64,4

22 (275)

24

8,65

5,77

2,88

1,92

65,4

23 (276)

0

12,5

8,65

3,85

8,65

78,8

24 (277)

1,92

22,1

15,4

6,73

14,4

61,5

25 (278)

74

12,5

10,6

1,92

11,5

1,92

26 (279)

31,7

22,1

18,3

3,85

26,9

19,2

27 (280)

1,92

5,77

2,88

2,88

7,69

84,6

28 (281)

22,1

25

15,4

9,62

6,73

46,2

29(282)

2,88

27,9

17,3

10,6

22,1

47,1

30 (283)

3,85

26,9

16,3

10,6

22,1

47,1

31 (284)

13,5

27,9

14,4

13,5

9,62

49

32 (285)

16,3

28,8

19,2

9,62

34,6

20,2

33 (286)

63,5

20,2

15,4

4,81

10,6

5,77

34 (287)

11,5

15,4

12,5

2,88

9,62

63,5

35 (288)

1,92

7,69

5,77

1,92

11,5

78,8

36 (289)

2,88

17,3

13,5

3,85

5,77

74

37(290)

9,62

18,3

8,65

9,62

5,77

66,3

38 (291)

3,85

16,3

10,6

5,77

5,77

74

39(292)

54,8

25

21,2

3,85

13,5

6,73

40 (293)

4,81

11,5

9,62

1,92

2,88

80,8

41 (294)

73,1

13,5

9,62

3,85

9,62

3,85

42 (295)

11,5

14,4

8,65

5,77

24

50

43 (296)

8,65

24

10,6

13,5

41,3

26

44 (297)

13,5

26

18,3

7,69

26

34,6

45 (298)

5,77

26

15,4

10,6

15,4

52,9

46 (299)

0

13,5

8,65

4,81

14,4

72,1

47(300)

13,5

24

13,5

10,6

14,4

48,1

48 (301)

60,6

10,6

7,69

2,88

22,1

6,73

49(302)

71,2

22,1

14,4

7,69

2,88

3,85

50 (303)

24

41,3

29,8

11,5

23,1

11,5

Загальну картину сприйняття яскраво демонструє діаграма (рис. 1).

Рисунок 1. Діаграма сприйняття ґендерного образу

Якщо говорити про кількісну характеристику номерів, віднесених за сприйняттям до жіночого або чоловічого образу (тобто набрали 50 % і більше), то 22 номери були визначені як носії чоловічого образу, 10 - жіночого. Решта 18 номерів не мала 50-відсоткового показника певної ознаки.

До недоліків проведеного експерименту можна віднести незначну кількість учасників чоловіків (12 осіб) - 12 % опитуваних, які показали 63 % збігів у відповідях.

Також дискусійним залишається питання порядку появи обкладинок під час експерименту. За основу було обрано хронологічний принцип. Проте є припущення щодо впливу повторюваних підряд ознак образів на сприйняття.

Висновки та перспективи

Говорячи про інтерпретацію результатів, необхідно відразу обумовлювати психологічний напрям (психоаналіз чи гештальтпсихологія), оскільки це може істотно вплинути на висновки.

Під час проведення експерименту щодо ґендерного сприйняття образів, що ретранслюються засобами масової інформації, на прикладі журналу «Країна» за 2015 р. виявлено переважання чоловічих образів (22 обкладинки); натомість образ, сприйнятий майже однозначно (96 %), вінок із кульбаб - жіночий.

Як можна побачити, у журналі переважають чоловічі образи. Більше того, ті жінки, які з'являються на обкладинці видання, мають ознаки чоловічих стереотипів (професія, зовнішність, виконували чоловічу роботу - воювали, сиділи у в'язниці тощо). Так, інколи «чистий» образ (скажімо, Україна), що зазвичай асоціюється із жіночим образом, може набути ознак чоловічого під час відтворення в певному матеріалі та кольорі. Можна стверджувати, що журнал «Країна» ретранслює в образах переважно чоловічі ознаки.

Проведений експеримент виявив низку проблем, що потребують подальшого ґрунтовного дослідження. Залишається відкритим питання сталості результатів. Якщо повторити експеримент із тими самими людьми через деякий час або змінити порядок розміщення об'єктів, чи одержимо ми тотожні дані.

Дослідження показало значну розбіжність у ґендерному сприйнятті студентів, які навчаються у різних ВНЗ одного спрямування.

Потребують подальшої перевірки результати, що стосувалися групи магістрів, де було виявлено 80 % збігів у відповідях. Можна висунути гіпотезу про вплив середовища (соціальної групи). Причому вплив відбувається не через акт приналежності, а через протяжність часу перебування (5 років оволодіння спільними навичками/ однакова професійна підготовка). Для подальшого аналізу доречним вбачається використання поділу на семіотичні групи.

Цікавим є проведення подібного дослідження серед різних груп: зібраних за віковим принципом; людей різних спеціальностей; людей різної сексуальної орієнтації; людей, які проживають у різних регіонах тощо. використання гетерогенних груп має надати можливість визначення факторів впливу на сприйняття.

На осмислення заслуговує факт переважання чоловічих образів у медіа. Фактично українські медіа відтворюють образ панівного «чоловічого світу», до якого жінки можуть потрапити лише за умов наявності «чоловічих ознак».

Окремим дослідженням може стати бі-текстуальність образів, а саме проведення експериментів на визначення ознак, що сприймаються як маркери ґендеру.

Тож проведений експеримент поставив чимало нових завдань, які ще мають знайти своїх дослідників і способи вирішення.

Література

1. Би-текстуальность и кинематограф / ред., сост. и автор вступ. ст. А. Усманова. - Мн. : Пропилеи, 2003. - 188 с.

2. Arnheim R. Visual thinking / R. Arnheim. - Berkeley ; Los Angeles : University of California Press, 1969. - 345 р.

3. Barthes R. Mythologies / R. Barthes. - London : Paladin, 1972. - 158 p.

4. Berger А. А. Seeing is Believing: аn Introduction to Visual Communication / A. A. Berger. - Mayfield Publishing Company, 1998. - 210 р.

5. Hemming C. Bisexual theoretical perspectives : Emergent and contingent relationships / С. Hemming // Bi Academic Intervention E.H. Gombrich. - London : Phaidon, 1977. - 386 p.

6. Lasswell H. D. Politics: Who Gets What, When, How / H. D. Lasswell. - New York : Whittlesey house, McGraw-Hill book Company, Incorporated, 1936. - 264 p.

7. Madsen K. B. A History of Psychology in Metascientific Perspective / K. B. Madsen. - Amsterdam ; New York ; Oxford ; Tokyo : North Holland, 1988. - 604 p.

8. Understanding Gender // Psychology Today [Electronic resource]. - Reference : https:// www.psychologytoday.com/basics/gender. - Дата доступу : -16.03.2016.

1. Bi-textuality and cinema / ed., comp. and author of the introductory article Almira Ousmanova. - Minsk: The Propylaea, 2003. - 188 p.

2. Arnheim R. Visual thinking / R. Arnheim. -- Berkeley and Los Angeles : University of California Press, 1969. - 345 p.

3. Barthes R. Mythologies / R. Barthes. - London : Paladin, 1972. - 158 p.

4. Berger А. А. Seeing is Believing: An Introduction to Visual Communication / A. A. Berger. - Mayfield Publishing Company, 1998. - 210 p.

5. Hemming C. Bisexual theoretical perspectives : Emergent and contingent relationships / С. Hemming // Bi Academic Intervention E.H. Gombrich. - London : Phaidon, 1977. - 386 p.

6. Lasswell H. D. Politics: Who Gets What, When, How / H. D. Lasswell. - New York : Whittlesey house, McGraw-Hill book Company, Incorporated, 1936. - 264 p.

7. Madsen K. B. A History of Psychology in Metascientific Perspective / K. B. Madsen. - Amsterdam, New York, Oxford, Tokyo : North Holland, 1988. - 604 p.

8. Understanding Gender // Psychology Today [Electronic resource]. - Reference : https:// www.psychologytoday.com/basics/gender. - Accessed: 16.03.2016.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Жанрова палітра журналу "Здоров'я". Повідомлення журналу завжди про найважливіші профілактичні міри проти грипу, ангіни, застуди. Аналіз рубрик журналу. Рубрика журналу веде прихований діалог з аудиторією. Увага журналу до методів нетрадиційної медицини.

    контрольная работа [21,0 K], добавлен 07.01.2009

  • Основні підходи до дослідження масової комунікації. Особливості зв'язку масової комунікації, соціальних стереотипів та політичних процесів. Негативна та позитивна дія масової комунікації. Проблеми комунікатора, аудиторії і сприйняття масової інформації.

    реферат [23,7 K], добавлен 10.06.2011

  • Формат макету видання збірки дитячих віршів про котиків, його поліграфічне виконання і шрифтове оформлення, загальні вихідні відомості. Вимоги до ілюстрації. Скріплення книжкового блока, його покриття. Вплив кольорів і картинок на сприйняття дитини.

    курсовая работа [9,9 M], добавлен 23.12.2013

  • Дослідження проблем та потенціалу використання оптичних знаків у сучасних зразках поетичних видань вітчизняних видавництв. Аналіз двох рівнів вибору та використання оптичних знаків - для організації окремого вірша та загальної архітектоніки книги.

    статья [499,9 K], добавлен 31.08.2017

  • Еволюція сучасних глянцевих видань: соціальні ефекти. Роль особистості редактора в тематичному наповненні журналу: перехід від сімейного до літературного видання. Суттєві зміни цінностей сучасної жінки на сторінках "Cosmopolitan". Вплив журналу на молодь.

    дипломная работа [461,6 K], добавлен 23.06.2015

  • Становлення та розвиток жіночої української преси. Риси формування образу жінки на сторінках преси для жінок. Основні характеристики оформлення видань. Аналіз тематичних аспектів публікацій. Аудиторія жіночої української преси та рівень її зацікавленості.

    курсовая работа [47,9 K], добавлен 18.05.2016

  • Періодичні видання в українській дитячій літературі: жанрова система й типологічна класифікація. Вимоги до оформлення періодичних видань для дітей. Функції дитячої літератури. Аналіз світського та християнського журналу з точки зору жанрових особливостей.

    курсовая работа [287,9 K], добавлен 07.08.2013

  • Візуалізація інформації за допомогою різноманітних методик і технік фотоінтерв'ю інтерв'юванню, коли питаннями і стимулами для відповідей респондента слугують фотографії. Аналіз історії розвитку цього методу та сучасні тенденції його застосування.

    статья [24,8 K], добавлен 19.09.2017

  • Аналіз діяльності підприємства на ринку, маркетингового середовища, споживачів, конкурентоспроможності, можливостей та загроз, розміщення реклами на полосах журналу від рекламодавців. Розроблення системи цілей маркетингу, стратегії позиціонування.

    курсовая работа [1,8 M], добавлен 03.01.2015

  • Молодіжна журналістика як медійне явище. Сучасні тенденції розвитку регіональних ЗМІ. Студентські редакції в Україні. Тематика дитячих шкільних газет. Контент-аналіз кіровоградського літературно-мистецького журналу "шTOPOR". Авторська концепція видання.

    научная работа [224,7 K], добавлен 08.07.2014

  • Виникнення фотожурналістики. Використання фотографій у різних жанрах як самостійного матеріалу. Відображення зовнішнього світосприйняття автора. Фотожанри на сторінках газети "Погляд". Важливість коментарів до фотознімків в статтях періодичного видання.

    курсовая работа [4,7 M], добавлен 29.12.2013

  • Журналы в системе СМИ. Общая типологическая характеристика журнальной периодики. Особенности моделей изданий в связи с интересами и потребностями аудитории. "Общение" читателя с журналом. Анализ профессионального издания для журналистов "Журналист".

    курсовая работа [38,9 K], добавлен 21.11.2012

  • Общественная и литературная деятельность Короленко. Статьи и речи о "Мултанском деле". Письма Короленко В.Г. Луначарскому. Реалии нового времени. Журналистская деятельность Короленко, связанная с журналом "Русское богатство". Очерки Короленко об Америке.

    реферат [40,3 K], добавлен 25.09.2012

  • Розглядається поняття релігійної публіцистики. Проведений дискурс-аналіз релігійної публіцистики Романа Рахманного та встановлення авторської особливості розкриття питань релігії як чинника формування не лише образу Церкви, але й України загалом.

    статья [30,3 K], добавлен 06.09.2017

  • Аналіз сутності і функцій заголовків до матеріалів у пресі: номінативної (називної, сигнальної), функції залучення читачів. Основні завдання заголовків - показувати суть, зміст тексту і залучати увагу аудиторії. Процес створення заголовку. Перший абзац.

    контрольная работа [24,3 K], добавлен 21.12.2010

  • Розробка технологічної схеми процесу обробки графічної інформації для підготовки до друку видання: запрошення та візитної картки. Обгрунтування вибору способу друку. Аналіз оригіналу і вироблення стратегії обробки графічної та текстової інформації.

    курсовая работа [3,5 M], добавлен 13.12.2012

  • Сутність та структурні характеристики спеціальних інформаційних операцій (СІО), їх види та цілі. Основні етапи створення та сценарії СІО, аналіз їх наслідків. Характерні особливості різних типів операцій та приклади їх застосування в "гарячих точках".

    курсовая работа [51,0 K], добавлен 13.10.2012

  • Анализ мотивов использования традиционными СМИ интернета. Телеканал "2х2" - яркий пример использования традиционным СМИ всех возможностей интернета, его целевая аудитория. Реализация коммуникативной функции радиостанцией "ROCK FM" и журналом "MAXIM".

    реферат [19,0 K], добавлен 05.05.2015

  • Аналіз змісту сучасних зарубіжних бібліотекознавчих журналів. Висвітлення результатів контент-аналізу журналів європейських країн: Великобританії, Нідерландів, Німеччини та Франції. Визначення наукових тенденцій бібліотечної галузі на основі публікацій.

    статья [78,1 K], добавлен 18.12.2017

  • Життєва і творча біографія М. Євшана - одного з діячів національної журналістики Східної України початку ХХ століття, його особистість у літературно-критичному громадському місячнику "Українська хата". Аналіз публіцистичного доробку цього часопису.

    реферат [19,9 K], добавлен 14.05.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.