Трансформація медійного тексту в умовах сучасного суспільства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Трансформація медійного тексту в умовах сучасного суспільства

Фєдотова Наталія

Зміна медійного середовища - це одночасно і наслідок, і причина інформаційних перетворень у соціумі. Наслідок, оскільки масова комунікація твориться на запит аудиторії й будь-які зміни пріоритетів суспільства відбиваються на змісті й формі текстів мас-медіа. Причина, адже через посередництво текстів ЗМІ встановлюється інформаційна культура, вподобання реципієнтів. Нагромадження інформації змушує реципієнта швидше осягати її, а отже, повідомлення сприймаються фрагментарно, поверхово. Унаслідок таких процесів констатуємо трансформацію медійного тексту, який підлаштовується під запити зміненого соціуму. Це робить досліджувану тему актуальною.

Актуальність теми підтверджується посиленою увагою до неї зарубіжних і вітчизняних науковців. Американський учений М. Кастельс переконаний, що утворюється нова комунікаційна організація, в основі якої лежить мережа, котра пронизує соціальну структуру в усіх напрямках, тобто формується суспільство, «найважливішою рисою якого виступає навіть не домінування інформації або знання, а зміна напрямку їхнього використання, внаслідок цього головну роль в житті людей набувають глобальні, „мережеві” структури, що витісняють попередні форми особистої та речової залежності» [1, с. 293]. його співвітчизник Е. Тоффлер виділяє основні відмінності засобів масової інформації кінця XX - початку XXI ст. [2]. Трансформацію інформаційного середовища в контексті формування постіндустріального суспільства розглядають Б. Веллман і С. Берковіц, які зазначають, що в інформаційному суспільстві учасники соціальної системи взаємодіють як сукупність сполучних ланок у мережі і їхня поведінка визначається її структурним тиском, при якому особисті настанови учасників беруться до уваги меншою мірою [3]. Системні зрушення відзначають і словацькі вчені й. Тінка і Шт. Крульова, котрі констатують формування нового типу аудиторії - «клітинної аудиторії»: «Комунікація на цьому рівні втрачає атрибути масовості <...> і набуває нових ознак, якими є адресність та двонаправленість комунікації» [4, с. 27]. Український учений В. Різун говорить про системні зміни масової комунікації, наголошуючи на глобалізаційних тенденціях. Перетворення мас-медійного середовища вчені пов'язують із розвитком технологій поширення інформації. Так, О. Зернецька і П. Зернецький відзначають системний характер трансформацій у віртуальному просторі, що веде до зміни сутності ролей його учасників [6]. Л. Василик розглядає «крос-медіа», проводячи паралелі між мультимедіа та конвергентною журналістикою: «Крос-медіа більше розвиває © Федотова Н, 2015 філософію нової журналістики - розширення рамок традиційної комунікації через залучення ширшого кола споживачів інформації, які стають її співтворцями та зумовлюють ефект транс-медіа» [7, с. 297].

Мета статті - висвітлити прояви трансформаційних тенденцій у сучасному українському медіатексті. Об'єктом розвідки виступають тексти інтернет-медіа в українському інформаційному просторі. Завдання: окреслили тенденції зміни контенту інтернет-ЗМІ; схарактеризувати особливості віртуальної аудиторії трансформованого медіасередовища; проаналізувати особливості використання гіперлінків.

Методи дослідження. Вирішення сформульованих завдань вимагає залучення порівняльного й описового методів, прийомів аналізу й синтезу. Для визначення зміни контенту застосовано тематичний аналіз текстів інтернет-ЗМІ.

результати й обговорення. Із розвитком цифрових медіа кардинально збільшилася кількість ресурсів, у яких можна знайти інформацію. Приміром, за запитом «новини України» пошукова система Google знаходить близько 6 млн сайтів. Така кількість інформації не може бути охоплена одним споживачем, однак дає йому альтернативу для інтерпретації фактів. Разом із тим відзначається зміна аудиторії, на яку спрямована інформація. С. Машкова наголошує на трансформації способу доступу до неї й можливості реципієнта самостійно інтерпретувати факти дійсності [8]. Це потенційно розширює кількість доступних відвідувачу джерел і дає йому змогу порівнювати інформацію. Однак розвиток інформаційного середовища впливає на споживача й негативно, оскільки збільшується кількість ресурсів, які подають не- перевірену чи спотворену інформацію, стає відчутною небезпека інформаційних атак чи спрямованого впливу однобокої інформації. Таке явище ми спостерігаємо на тимчасово окупованих територіях України, де місцевими провайдерами обмежено доступ до українських сайтів, що збільшує вплив інформаційної зброї ворожої держави на населення непідконтрольних Україні територій.

Надмірне нагромадження інформації - ще одна причина, яка викликає трансформації медіапростору. О. Зернецька і П. Зернецький стверджують, що засоби масової комунікації «завдяки Інтернету, поступово так скоротили простір і час обміну інформацією та збільшили феномен „присутності” індивіда в певних світових подіях, що на сучасному етапі <...> розвивається ефект „всеприсутності” індивіда в просторі» [6, с. 102]. Такі можливості мережі дозволяють оперувати масивами доступної інформації незалежно від фізичного перебування її споживача. Ця особливість відображається у структурі сучасних медіатекстів, де через гіперпокликання можна закласти будь-який обсяг матеріалу, необхідний, за задумом автора, для повного розуміння змісту повідомлюваного. Р. Крейг вважає, що використання гіперлінків змінює сам процес читання [9]. Читачеві надається можливість самостійно розширювати структуру тексту, переходячи за гіперпокликаннями, які уточнюють зміст і надають додаткові відомості. Крім того, гіперлінки є додатковим засобом утримування читача на сайті, оскільки часто закладають переходи до інших текстів того ж самого веб-ресурсу, а не стороннього джерела.

Іншою ознакою трансформованого медіасередовища ми вважаємо активне включення споживача у формування медіатексту. Це відбувається як свідомо (коментарі до публікацій, де читачі можуть висловити своє бачення висвітлюваних подій, погоджуючись чи не погоджуючись із автором тексту), так і неусвідомлено (формування інформаційного поля відбувається завдяки пошуковим запитам користувачів, глибині перегляду сайтів, що ретельно аналізується власниками інтернет-медіа). Через такі інструменти, як Google Analytics, Яндекс.Метрика тощо, адміністратори веб-ресурсів можуть аналізувати поведінку відвідувачів сайту й оцінювати доцільність розміщення матеріалу. У режимі реального часу зазначені додатки дозволяють власникові сайту не лише бачити кількість відвідувачів та визначати їхнє географічне розміщення, а й відстежувати, наскільки швидко читається матеріал, до яких фрагментів тексту користувач повертається, через які гіперпокликання переходить на наступні сторінки, навіть фіксувати рух комп'ютерної мишки сторінкою. Таким чином, відчуття усамітненого читання тексту споживачем перетворюється на ілюзію, а він сам стає об'єктом аналізу як одиниця активного сегменту аудиторії у статистиці аналітичних машин. Вочевидь, збільшення кількості відвідувань ресурсу - це одна з головних умов, що зумовлює успішне існування сайту. Через це більшість інтернет-ЗМІ розміщує «сенсаційні» чи «шокуючі» матеріали, запити на які особливо популярні серед споживачів. На такій зміні пріоритетів наголошує й Г. Бакулєв, вказуючи, що «нові медіа часто дають людям те, що вони хочуть, навіть якщо довгоочікувані наслідки можуть виявитися негативними. на відміну від „традиційних” медіа, вони не мають зв'язків з іншими традиційними соціальними інститутами, які відчувають відповідальність перед суспільством. Адаптація до нових медіа та їхнього змісту часто підриває існуючі соціальні ролі та зв'язки» [10]. Це приводить не лише до зміни культури споживання інформації, а й до зміни свідомості людства, усталених шляхів поширення інформації.

Висновки. Трансформація медіатексту - наслідок низки перетворень, починаючи від технічного прогресу до переходу суспільства на якісно новий рівень розвитку. Ці зміни системні й стосуються всіх складових масової комунікації. вони відбиваються на способі поширення повідомлень, коли споживач сам обирає ту інформацію, з якою він хоче ознайомитися. Трансформації позначаються на участі споживача в медіатворенні інформації: він виступає і замовником контенту, і творцем власних інтерпретацій повідомленого автором факту, висловлюючи своє бачення проблеми в коментарях до публікації. Якість та проблемно-тематичний склад контенту онлайн- ЗМІ зумовлюється рівнем професіоналізму дописувачів і прагненням власників сайту збільшити кількість відвідувачів ресурсу. Структура й обсяг інформації залежать від особливостей відтворення тексту на моніторі: споживач сприймає текст побіжно, тому він має бути максимально простим і лаконічним. Розширення повідомлення може досягатися завдяки розміщенню гіперпокликань на уточнюючі матеріали, тексти, що публікувалися на сайті раніше, довідкові матеріали тощо. Як принципово нове явище соціальної дійсності віртуальний медіапростір поступово освоюється споживачами й поширювачами інформації. разом із перевагами віртуальної комунікації ми відзначаємо й такі недоліки, як інформаційні атаки, поширення спотворених повідомлень, надання переваги сенсаційним матеріалам, штучне утримування уваги споживача на сайті. Гібридна війна, в умовах якої перебуває Україна, проявила негативні аспекти поширення інформації в кіберпросторі, що спонукає замислитися над механізмами нейтралізації руйнівного впливу інформаційної зброї. Подальше дослідження окресленої в розвідці проблеми ми вбачаємо в конкретизації кожної із зазначених трансформованих складових масової комунікації, виокремленні етапів зміни медіатексту залежно від умов історико-суспільного розвитку й технічного прогресу.

контент віртуальний гіперлінк медіатекст

Література

1. Кастельс М. Информационная епоха: экономика, общество и культура / М. Кастельс ; пер. с англ. под научн. ред. О. И. Шкаратана. - М.: ГУ-ВШЭ, 2000. - 608 с.

2. Тоффлер Э. Метаморфозы власти / Э. Тоффлер ; пер. с англ. - М.: ООО «Издательство ACT», 2003. - 669 с.

3. Berkowitz S. D. Social structures: a Network approach / S. D. Berkowitz, B. Wellman. - Cambrige: Cambrige University Press, 1988. - 513 p.

4. Тінка Й. Конверсія масової аудиторії та її вплив на конфігурацію медіа / й. Тінка, Шт. Крульова // Актуальні питання масової комунікації. - 2014. - Вип. 16. - С. 26-36.

5. Різун В. В. Системи масової комунікації [Електронний ресурс] / В. В. Різун. - Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1699

6. Зернецька О. Трансформації віртуального простору та парадигми впливу мас-медійних дискурсів / О. Зернецька, П. Зернецький // Політичний менеджмент. - 2005. - № 3 (12). - C. 100-107.

7. Василик Л. Є. Крос-медіа як тренд сучасної журналістики / Л. Є. Василик // Наукові записки Інституту журналістики. - 2013. - Т. 52. - С. 297-300.

8. Машкова С. Г. Интернет-журналистика: [учеб. пособ.] / С. Г. Машкова. - Тамбов: Издательство ТГТУ, 2006. - 80 с.

9. Крейг Р. Інтернет-журналістика: робота журналіста і редактора у нових ЗМІ: [навч. по- сіб. для студ. вищ. навч. закл.] / Р. Крейг ; ред. О. Л. Рудь ; перекл. з англ. А. Іщенка - К.: Києво-Могилянська академія, 2007. - 323 с.

10. Бакулев Г. П. Массовая коммуникация: западные теории и концепции / Г. П. Бакулев. - М.: Аспект Пресс, 2005. - 176 с.

Размещено на Allbest.ru