Тендерні орієнтири дитячої журнальної періодики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тендерні орієнтири дитячої журнальної періодики

Сьогодні особливої ваги й значущості набуває питання про роль засобів масової інформації в становленні гендерної соціалізації дівчаток і хлопчиків, оскільки, з одного боку, ця проблема детермінована процесом зміни нормативних уявлень про чоловічі й жіночі гендерні ролі в сучасному суспільстві, з іншого - тим, що дитина, саме дошкільного і молодшого шкільного віку, вибудовуючи власну картину світу, не обмежується пасивним засвоєнням гендерних норм і ролей, а самостійно й активно починає усвідомлювати свою гендерну ідентичність, виробляє власне бачення гендерної культури. Дитячі журнали є джерелом задоволення дитячої допитливості, пізнавальних та естетичних потреб, знань і навичок, необхідних для суспільного життя, стимулювання маленьких і юних громадян самовизначитися щодо ідеалів та цінностей, які пропагує соціум. Про вагомість дитячої періодики у формуванні пізнавальних, моральних та ціннісних орієнтирів молодших школярів свідчить той факт, що програмою початкової школи передбачено роботу з цим сегментом сучасного медіапростору. Зокрема пропонується навчити дітей практично розрізняти дитячі часописи (газету, журнал), правильно називати 1-2 журнали для дітей; ознайомити учнів із поняттям «рубрика» часопису, «число журналу», «рік видання», «примірник», «комплект»; самостійно добирати дитячі видання за завданням учителя, а також із власної ініціативи; знаходити в них потрібну навчально-пізнавальну інформацію.

Питання гендерної складової змісту дитячих журналів лежить на перетині кількох наукових площин. Так, психологічні основи теорії гендеру розглядали Ш. Берн, І. Кон, Р. Столлер, І. Жеребкіна, Є. Ільїн, І. Кльоцина, В. Єремеєва та інші. Гендерні стереотипи досліджували Д. Курі, С. Оксамитна, Т. Рябова, С. Тучман, Б. Фрідан. Понятійно-категоріальний апарат гендерного виховання розкрито в наукових працях С. Вихор, Т. Говорун, О. Кікінежді, Л. Штильової.

Проблеми гендеру в медіа торкалися І. Дяченко, О. Здравомислова, О. Пода, Н. Сидоренко, М. Скорик, О. Сушкова, М. Тарнавська, Р. Ямпольська та інші. Науковцями, зокрема, розглянуто способи конструювання гендеру в мас-медійних текстах, гендерні аспекти виробництва інформації, провадження гендерних стереотипів тощо.

Український дитячий часопис активно досліджують Т. Давидченко, Т. Єжижанська, Н. Кіт, І. Круть, О. Прокопчук, Н. Романюк, О. Сидоренко, Ю. Стадницька. На сьогодні визначено типологію дитячих журналів, вимоги до їх змістового й ху© Садовнікова О., Бондаренко І, 2015 дожньо-технічного оформлення, навчально-виховний потенціал. Окремі публікації розкривають гендерні аспекти змісту дитячого журналу. Гендерні концепти «жінка», «чоловік» у дитячих часописах аналізує О. Пода і доходить висновку про те, що дитяча журнальна періодика загалом побудована на гендерній асиметрії в бік маскулінності, а однією з характеристик гендерної концептосфери є патріархальність [6].

І. Дяченко окреслила рівні перетину публіцистичного дискурсу чоловічих і жіночих журналів з дитячою журнальною періодикою, визначила вплив гендерних стереотипів на розвиток дитячих журналів в Україні. Вона дослідила часописи (переважно для підлітків) із гендерним маркером, тобто ті, що в анотації акцентують на статі (для хлопчиків, для дівчаток) [3], тоді як інші видання, без гендерного маркеру, для молодшої вікової групи зокрема, не стали предметом наукового розгляду.

Актуальність нашої наукової розвідки визначається: 1) зміною соціальних орієнтирів щодо гендерних ролей чоловіка і жінки в суспільстві; 2) гендерними особливостями пізнавальної, емоційно-вольової сфери дошкільників і молодших школярів; 3) практикою формування гендерної культури.

Мета роботи - виявити особливості мовної, змістової та художньо-технічної реалізації гендерної складової у дитячих часописах.

Завдання: 1) визначити місце дитячих часописів у формуванні гендерної культури особистості; 2) з'ясувати гендерно-психологічні передумови сприймання медіатексту у дитячому віці; 3) здійснити гендерну експертизу дитячих журналів: проблемно-тематичний контент, мовне і художньо-технічне оформлення.

Результати й обговорення. Важливою особливістю дитячої публіцистики, зокрема й журналів, Ю. Стадницька визначає чітку орієнтацію на вік читача, адже психіка, мовлення, розумові здібності, пізнавальні потреби та інтереси дитини стрімко розвиваються, зумовлюючи різну мотивацію щодо читання. Від віку реципієнта залежить характер адресованих йому періодичних видань, їхні стилістичні особливості, специфічні якісні, а також кількісні характеристики: тематика, обсяг художнього та публіцистичного матеріалу, вибір жанрів, лексична база, використання художньо-образних засобів тощо [10, с. 22]. Зауважимо, що всі ці характеристики видання зумовлюються психолого-педагогічними особливостями пізнавальної, емоційної, вольової сфери, що у свою чергу мають і гендерний відбиток. На сьогодні вся друкована література - навчальна, пізнавальна, розважальна, естетична тощо - враховує вікові психологічні особливості кожної цільової аудиторії, тоді як внутрішньої гендерної диференціації в межах вікових груп ми не спостерігаємо, якщо не брати до уваги спеціальних гендерно маркованих часописів. У зв'язку із цим доцільно зупинитися на особливостях сприймання медіапродукту хлопчиками і дівчатками. Аналіз психолого-педагогічних наукових наробок щодо гендерної специфіки когнітивно-емоційної сфери дітей старшого дошкільного і молодшого шкільного віку Л. Бегас, Т. Говорун, В. Єремєєвої, С. Жданової, І. Кона, І. Кльоциної дозволив розкрити специфічні особливості хлопчиків і дівчаток. Так, важливим етапом соціалізації є вік між 7-ма та 10-ма роками, коли формується світобачення дитини та її уявлення про власне призначення й смисл життя [5]. Якщо в дитини чотирьох - п'яти років формується розуміння образу «Я» як представника певної статі (дитина відрізняє хлопчика від дівчинки за зовнішніми ознаками, отримує перші уявлення про зміст статевих ролей); у 5-6 років дівчатка і хлопчики засвоюють незворотність своєї статі, і виникає статева ідентичність; то в 7 років і старше статева ідентичність поглиблюється, збагачується - завершується гендерна ідентифікація [1, с. 202]. Власне, таке розуміння гендерної соціалізації обґрунтовує вибір дитячих часописів для гендерного аналізу: «Яблунька», «Стежинка», «Пізнайко», «Барвінок».

За С. Ждановою, гендерна специфіка алгоритмів процесу світосприймання виявляється таким чином: від емоційного компонента до значеннєвого - у дівчаток; і від інтелектуального до емоційного - у хлопчиків [4]. У дівчаток краще розвинений боковий зір, тоді як у хлопчиків - прямий і дальній. Відтак у дівчаток візуальне сприйняття інформації відбувається по горизонталі, що дозволяє їм краще засвоювати інформацію із довгих рядків, текст, розташований в ширину, а у хлопчиків - по вертикалі, тому для них інформацію краще розташовувати не довгими рядками, а ділити на кілька стовпчиків. Дівчатка швидше схоплюють новий матеріал, сприймають все більш деталізовано, мислять конкретніше і прагматичніше, засвоюють матеріал від простого до складного. Хлопчики краще виконують завдання на кмітливість, для них важливіше зрозуміти принцип, смисл завдання і важче сприймати пояснення від простого до складного. Отже, на нашу думку, реалізація гендерного підходу в організації текстового й ілюстративного матеріалу дасть можливість дівчаткам і хлопчикам реалізувати свій потенціал у різноманітній діяльності, задовольнити пізнавальні й естетичні потреби.

Основними функціями дитячих часописів Ю. Стадницька визначає такі: виховну, навчальну, пізнавальну, довідкову, інформативну, ідеологічно-пропагандистську, розвивальну, розважальну, художньо-естетичну [9]. Наголосимо, виховна функція у пріоритеті поряд з іншими. Важливою її складовою на сьогодні є гендерне виховання, яке С. Вихор визначає як «цілеспрямований і систематичний вплив на свідомість, почуття, поведінку вихованців з метою формування в них егалітарних цінностей, поваги до особистості, незалежно від статі, розвиток індивідуальних якостей і здібностей задля їх самореалізації, оволодіння навичками толерантної поведінки» [2, с. 85]. У педагогічній теорії і практиці основними завданнями гендерного виховання визначено такі: 1) виховання і розвиток самоповаги у хлопчиків і дівчаток, поваги до осіб протилежної статі; 2) розширення уявлення дітей про поняття «мужність», «жіночність», укріплення їх упевненості в статевій ідентичності; 3) допомога у формуванні ціннісних орієнтацій і способів поведінки, характерних для тієї чи іншої статі; 4) створення умов для максимальної самореалізації хлопчиків і дівчаток [1, с. 200]. Саме такі підходи обрано нами за критерії в проведенні гендерної експертизи названих часописів. Мета гендерної експертизи передбачала: 1) визначення ступеня гендерної стереотипізації текстового матеріалу, особливостей реалізації принципу гендерної рівності у навчанні і вихованні; 2) з'ясування гендерних ознак у мовному оформленні матеріалів; 3) вивчення запропонованих соціальних ролей, специфічних рис чоловіків і жінок, а також специфіки трансляції цих образів у текстах та ілюстративному матеріалі [7, с. 42]

Розгляд текстового оформлення з погляду їх формально-граматичної організації показав, що в журналах переважають дієслівні форми 2-ї особи однини, рідше множини - таким чином приділяється однакова увага всім читачам: і хлопчикам, і дівчаткам. Однак трапляється використання слів чоловічого роду, наприклад: «один із вас», «інший», «розпитай у друга», «якби ти був свідком», «привітайся з товаришем», «де товариш відпочивав улітку?» тощо; тоді як слів-маркерів жіночого роду, крім одного випадка - «привітай друга (подругу)», у завданнях не виявлено. Редакції журналів переважно послуговуються множинними формами у формулюванні завдань і у звертаннях: «діти», «читачі», «барвінчата» тощо, хоча водночас журнали не позбавлені андроцентризму мови, як-от: «Ти вирішив ребус з минулого номера?»; «Завжди будь першим» (слоган «Пізнайка»). «Барвінок» має постійні рубрики, які «ведуть» рятівник Еко, крамар Здоровий Бублик, дядечко Запитальник, балакучий Мотя, Гриць Всезнайло та Ясь Всевмійло, Мудрило Перший і Останній, Мишко Смайлик - чомусь усі персонажі чоловічого роду. Кожен із них має свою рубрику й уособлює певні якості, що демонструють ті чи інші уявлення про соціальні ролі. Діти схильні ідеалізувати казкових героїв, хочуть бути схожими на них. І якщо читачі-хлопчики можуть прагнути до еталонних типів поведінки та характеру Мишка Смайлика та рятівника Еко, то дівчаткам важко асоціювати себе з маскулінними образами.

Підкреслимо, що текстів, авторами яких є жінки, в аналізованих журналах помітно менше - близько 25% (тоді як над художнім оформленням у журналах працюють переважно жінки - близько 70%). Зважаючи на те, що лінгвістична гендерологія співвідносить мову з особистістю за ознакою соціальної статі і визначає гендерні ознаки мовної картини світу як сутнісні прояви пізнання світу крізь призму чоловічого і жіночого бачення [8], можемо передбачити, що така асиметрія чоловічих і жіночих текстів може негативно вплинути на формування стилю мислення і між - особистісного спілкування дітей молодшого шкільного віку.

Зупинимося на виховному потенціалі змістового контенту аналізованих журналів. У більшості матеріалів журналу «Стежинка» головними героями є чоловіки, адже основний масив текстів - це біблійні перекази або адаптовані релігійні історії, дійовими особами яких є біблійні персонажі: Ісус, його учні тощо. Як позитивне відзначимо те, що редакція журналу врівноважує маскулінний контент повчальними розповідями, головними героями яких є, зазвичай, дівчатка. Наприклад, в оповіданні «Марусині дві лепти» головна героїня мріяла про ляльку і збирала на неї гроші, але віддала їх на благочинність. Дівчинка має гендерно стереотипізоване бажання - мати ляльку, а її вчинок свідчить, що у неї добре і чуйне серце. У журналі простежується андроцентризм у доборі пізнавально-розважальних завдань: із 6 загадок з теми «Міста в Біблії» тільки одна про жінку; у «Вікторині» із 8 відповідей 7 - чоловічі імена.

Матеріали журналу «Яблунька» за тематичним наповненням можна умовно об'єднати у дві групи: 1) пізнавального змісту; 2) повчального змісту. Матеріали пізнавального змісту в журналі не є гендерно маркованими та не продукують ген - дерних стереотипів. Це переважно історії про тваринний і рослинний світ, будову Землі, стосунки між людьми, традиції, свята тощо. Матеріали повчального змісту передають ті чи інші гендерні стереотипи. в оповіданні «Петрик хворіє» головний герой змальовується як розбишака, який полюбляє жарти і витівки, заважає на уроках, робить друзям підніжки, але йому це пробачається. Отже, образ Петрика відповідає усталеним уявленням про чоловічу поведінку. Проте можемо помітити й нетиповий в гендерному аспекті підхід: інший герой, Сашко, - чуйний, доброзичливий і ввічливий. Героїня оповідання «Грушева дівчинка» Фіолетта є відважною та хороброю, потрапляє в пригоди, проходить випробування та отримує те, чого прагне. Таким чином дещо врівноважуються нестереотипні та стереотипні образи, що в цілому має сформувати різнопланові уявлення про хлопців та дівчат у свідомості маленьких реципієнтів і навчити співпереживати та допомагати одне одному незалежно від статевої приналежності.

Усталених в суспільстві традиційних гендерних установок притримується редакція журналу «Барвінок». Стереотипні уявлення про гендерні ролі членів сім'ї ілюструє, наприклад, оповідання «Вечірній чай»: 1) заняття членів родини вдома: «Сестричка розставляє горнятка. Дідусь вимикає телевізор. Тато відкладає газету. Братик кладе на місце м'яча. Мама приносить гарячий чайник»; 2) образ батька: «…він тато, і це означає, що в нього багато справ. Бо в кого може бути більше справ, ніж у тата? Хіба в мами.», «Удома тато добрий і пухнастий»; 3) образ матері: «…вона мама, а тому сувора. Звичайно, вона дуже добра, але часом свою доброту мусить ховати. Бо з добротою давати всьому лад ой як не просто», «Мама теж інколи дибає на роботу, та ніхто не зна коли і як, а головне - навіщо»; 4) образи бабусі та дідуся: «.вони [бабуся та дідусь] такі ж добрі, як тато й мама, але не такі пухнасті. Це тому, що вони мудрі - а мудрість усе притамовує.»; 5) образ хлопчика: «Ось братик, він із дітей найстарший, а тому в нього теж інколи прокидається мудрість. Вона завжди підказує йому, не тільки те, яку зробити шкоду, але і як уникнути покарання». «Барвінок» активно підтримує зв'язок зі своїми читачами, публікуючи матеріали дописувачів (запитання, жарти, цікавинки). Тут витримується принцип гендерної рівності. Наприклад, із семи опублікованих читацьких запитань 3 від дівчаток і 4 від хлопчиків. У рубриці «Веселий кіш», що розміщує жарти від дописувачів, в одному номері з восьми анекдотів 4 надіслали дівчатка, а 4 - хлопчики.

Головний герой однойменного журналу Пізнайко має чоловічий маркер і задіяний майже у кожному матеріалі. У розділі «Пригоди» розміщено комікс про Пізнайка та детектива Муркюля Муаро. Усі дієві персонажі коміксу - хлопчики, яким притаманні такі якості, як відважність, хитрість, розум, винахідливість, жага до пригод. У розділі «Чудасія» вміщено матеріал «Міс Мур-р-нявка», де описуються «чистокровні киці» з людськими рисами: «круглі щічки», «обожнює бути в центрі уваги», «граційна та інтелігентна», «вишукана панночка», «з почуттям власної гідності». Такий підхід ілюструє традиційний розподіл соціальних ролей й уявлень про жіночність і мужність.

Серед проаналізованих матеріалів журналів «Стежинка», «Яблунька», «Барвінок» та «Пізнайко» (див. рис. 1), гендерно спрямованих виявилось у середньому близько 70%. Із них таких, що передають гендерні традиційні установки - 65%, тих, де гендерні стереотипи порушуються, - 22%. Матеріалів, що відходять від традиційних гендерних стереотипів і при цьому відповідають визначеній на сьогодні меті гендерної освіти, виховання і формують гендерну культуру - 13%.

Рисунок 1. Специфіка трансляції гендерних стереотипів у дитячих журналах

дитячий журнальний періодика гендерний

Цікавими, з огляду на предмет нашого дослідження, є сюжетні малюнки, що демонструють спільне дозвілля хлопчиків та дівчаток і мають виховний потенціал у гендерному плані. Такі малюнки, що сприяють вихованню поваги до осіб протилежної статі, переважають у журналі «Стежинка», тоді як в інших журналах їх менше. В одному з номерів журналу «Пізнайко» на малюнку зображені хлопчик і дівчинка і міститься завдання: «Стрибай разом з Наталкою». Хлопчик зауважує: «Така гра не для хлопчиків…». Вочевидь, автори радять хлопцям проводити дозвілля не з дівчатками, а, ураховуючи зміст інших номерів, краще грати у м'яча. Художньо-технічне оформлення журналу «Яблунька» справляє враження гіноцентричного (враховуючи кольори оформлення, перевагу жіночих зображень), хоча тематичне наповнення не має яскраво вираженої фемінінності.

Спосіб організації текстового й ілюстративного матеріалу, як засвідчив аналіз художньо-технічної складової часописів, враховує гендерні особливості пізнавальної сфери однаковою мірою хлопчиків і дівчаток: завдання головоломок розташовано горизонтально з переходами на наступні рядки, ребуси й кросворди - вертикально; поєднання на сторінці поетичних творів та ілюстрацій до них - вертикальне, а текстовий матеріал розміщено горизонтально. Проте, ми передбачаємо, що це не є свідомим кроком авторів, а зумовлено нормами художнього оформлення часописів.

Висновки. Українські журнали для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку транслюють традиційні гендерні установки, а саме: стереотипи маскулінних і фемінінних якостей - в образі жінки підкреслюється емоційність, відповідальність, уважність, а в чоловічому стереотипі акцент робиться на логічності, активності, самостійності; стереотипи щодо закріплення сімейних і професійних ролей - професійна сфера маркується як чоловіча, а сімейна - як жіноча; стереотипи в змісті праці - для жінок пропонується робота зі сфери послуг, діяльність чоловіків - творча, що вимагає високого інтелекту і фізичної підготовки. Позитивним є те, що більше 20% текстів змінюють гендерні стереотипи, розширюють соціальні норми жіночої і чоловічої поведінки, а ідейно-тематичний, проблемний контент текстів та ілюстрацій, у яких зображуються дружні стосунки хлопчиків і дівчаток, описується спільна діяльність, відпочинок, етикетні моменти спілкування тощо, може бути використаний як учителями, так і батьками з метою формування гендерної культури.

Література

1. Бегас Л. Соціалізація дітей дошкільного і молодшого шкільного віку в умовах паралельно-роздільного навчання / Л. Бегас // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: зб. наук. праць Уманського держ. пед. ун-ту ім. Павла Тичини. - Умань, 2013. - Випуск 47. - С. 200-205.

2. Вихор С.Т. Гендерне виховання: паралелі крізь століття / С.Т. Вихор // Наука і сучасність: зб. наук. пр. Нац. пед. ун-ту ім. М.П. Драгоманова. - К., 2003. - Т. ХКІ. - С. 82-90.

3. Дяченко І. М. Вплив сучасного публіцистичного дискурсу гендерно спрямованих журналів на розвиток дитячих часописів / І. М. Дяченко // Наукові записки інституту журналістики: науковий збірник / за ред. В.В. Різуна; КНУ імені Тараса Шевченка. - К., 2014. - Т. 54.-С. 217-220.

4. Жданова С.Н. Социально-педагогические аспекты дифферен-цированного воспитания девочек и мальчиков: учеб. пособие / С.Н. Жданова. - Оренбург, 2009. - 55 с.

5. Клецина И.С. Психология гендерных отношений: теория и практика / И.С. Клецина. - СПб.: Алетейя, 2004. - 408 с.

6. Пода О. Тендерні концепти в дитячому журналі (на прикладі «Ангелятка», «Малятка», «Пізнайка») / О. Пода, О. Скупа // Журналістика. - 2011. - №10. - С. 163-182.

7. Садовнікова О.П. Тендерна складова мовно-літературної освіти молодших школярів / О.П. Садовнікова, А.А. Д'яченко // Матеріали IV Міжнародної інтернет-конференції молодих учених і студентів «Глухівські наукові читання». - Глухів, 2014. - С. 42-46.

8. Ставицька Л. Мова і стать / Л. Ставицька [Електронний ресурс] // Критика. - 2003. - №6. - Режим доступу: http://krytyka.com/ua

9. Стадницька Ю. Цільове призначення і функціональність дитячого часопису (на матеріалі галицьких дитячих періодичних видань 20-30-х рр. ХХ ст.) / Ю. Стадницька // Теле - та радіожурналістика. - 2010. - Вип. 9. - Ч. 1. - С. 84-89.

10. Стадницька Ю.В. Дитяча публіцистика як об'єкт дослідження / Ю.В. Стадницька // Вісник СумДУ. - 2006. - №3 (87). - С. 20-24.

Размещено на Allbest.ru