Тенденції розвитку ґендерного питання на сторінках періодичної преси

Размещено на http://www.allbest.ru/

Приватний вищий навчальний заклад «Міжнародний економікогуманітарний університет імені акад. Степана Дем'янчука»

Тенденції розвитку ґендерного питання на сторінках періодичної преси

Риженко Людмила, аспірант

вул. С. Дем'янчука, 4, м. Рівне, 33027, Україна

Анотація

Стаття присвячена актуальній проблемі розвитку ґендерної політики на сторінках української преси. Сьогодні утверджується думка про те, що кожен незалежно від статі має право на розкриття власного таланту й саморозвитку задля загального суспільного поступу. Виносячи на загальне обговорення ідеї, тиражуючи моделі поведінки, відкриваючи нові для суспільства способи комунікації, ЗМІ формують, зі свого боку, ґендерні принципи в суспільній свідомості. Право ж друкованого слова на аналітичність дозволяє пресі бути активним учасником ґендерних зрушень до позитивних змін. Апеляція до ґендерних стереотипів, їх нівелювання відбуватимуться постійно, а частота залежатиме від розвитку суспільства, його культурного рівня. Головним методом дослідження в статті виступив моніторинг; традиційно використано історико-порівняльний метод дослідження у вивченні ґендерних стереотипів на шпальтах вітчизняних медіа.

Вступ

Проблеми ґендерного характеру набувають нового розвитку. «Сьогодні в економіці й політиці, науці, дипломатії і навіть в армії визначаються ґендерні «підходи», «аспекти», «чинники», «настанови», «орієнтації», «особливості». Триває процес згладжування того соціального, духовного, культурного дисонансу, який і понині стимулює ґендерну дискримінацію» [10, с. 13], наголошують фахівці Інституту масової комунікації.

Засоби масової інформації, враховуючи їх влив на формування суспільної свідомості та культури, займають чільне місце в провадженні ґендерної політики. Оскільки вони реактивно реагують на будьякі зміни в суспільстві, моніторинг друкованих видань дає змогу аналізувати стан ґендерної проблематики в суспільстві.

Як зазначає дослідниця Ю. Маслова: «Ґендерну картину в соціумі найкраще експліковано за допомогою сучасних ЗМІ... газетні тексти в яких, з одного боку, відображено погляди, уявлення, стереотипи, а з іншого реалізовано латентну маніпуляцію свідомістю реципієнта. Ґендерно маркована лексика, яка трапляється на сторінках ЗМІ, становить лінгво-синергетику концептуального поля масмедійного ґендерного дискурсу що загалом відтворює уявлення про ґендерну ситуацію, ґендерні відносини в суспільстві» [7, с. 58].

Проблеми ґендерної асиметрії в суспільстві й медіа сьогодні розглядають учені різних наукових сфер, зокрема А. Волобуєва, В. Передирій, М. Маєрчик, Т. Старченко, Н. Сидоренко, О. Сушкова, О. Плахотнік, Ю. Маслова та ін. При написанні статті стали в нагоді творчі напрацювання О. Кісь та І. Засурського.

Мета цієї статті з'ясувати ґендерні пріоритети української преси, максимально ефективно провівши аналіз ґендерної проблематики на сторінках періодичних видань України, врахувавши при цьому інновації в царині громадсько-політичного життя.

Об'єктом дослідження є емпірика: насамперед, публікації, присвячені ґендерному дискурсу в національних ЗМК.

В масштабах статті авторка намагається вирішити питання, серед яких головними є специфіка або так званий формат жіночого стилю; ґендерна асиметрія в матеріалах національних, насамперед регіональних, ЗМІ.

Методи дослідження. Під час написання статті ми послуговувалися історико-порівняльним методом дослідження. Преса як соціальний інститут має свою історію та інструменти впливу на суспільну свідомість. Це дозволяє дослідити тенденції розвитку ґендерної політики відносно друкованого слова на шпальтах вітчизняних медіа. Враховуючи специфіку теми роботи, застосовувався порівняльний метод і моніторинг, дотримуючись принципів толерантності та поваги до колег-журналістів.

Використано результати соціологічних опитувань, що найкраще демонструють картину ґендерної асиметрії в суспільстві. Метод герменевтики використовувався у дослідженні текстів вітчизняних видань щодо ґендерних стереотипів.

Результати й обговорення

В умовах формування в суспільній свідомості принципів ґендерної рівності преса виступає медіатором хорошого і поганого, висвітлюючи на своїх сторінках з одного боку, набуті і актуальні моделі поведінки, з іншого пропонує нові суспільні норми.

Аналізуючи друковані ЗМІ в науковому полі ґендерної тематики, варто зазначити, що в Україні існує сегмент журналів і газет, що розраховані виключно на чоловічу чи жіночу аудиторії. З цього приводу професор Н. Сидоренко зазначає: «В образах чоловіків і жінок, представлених у сучасних засобах масової інформації, можна вгадати як чимало історичних нашарувань, так і новітнього гриму» [9, с. 4].

Глянцеві журнали вже не визначають потреби, як скажімо, в часи сексуальної революції в 5060 рр. ХХ ст., намагаючись їх задовольнити, а продукують ці потреби, визначаючи спосіб та стиль життя для жінок та для чоловіків. Влучно зазначає І. Засурський: «Для багатьох російських жінок читання журналу стало джерелом уявлень про спосіб життя» [2, с. 73].

Мова, якою звертаються автори зі шпальт журналу до пересічної читачки, проста і невибаглива, історії відірвані від буденного життя, в багатьох мало художньо-стилістичних вдало підібраних матеріалів, культури. Жінкам просто пропонуються зразки поведінки в текстах, фотографіях, створюється ефект вже здійснених надій, відбувається нівелювання інтелектуального розвитку. Такі журнали відволікають від нагальних потреб суспільства, адже «злободенність» не може межувати в журналі поряд із «гламуром», вони спотворюють споживчі інстинкти. О. Кононенко вважає: «Споживацька спрямованість жіночих журналів здавалося б абсолютно не узгоджується з купівельними можливостями основної маси українських жінок. Для кого ж усе це? Для дівчат і жінок, у котрих усе в порядку!.. А хто не вміє використати симпатичне личко і поки що струнке тіло, хай звинувачують себе, а не економічну кризу або важкий спадок комуністичного минулого. Хворобливих соціальних проблем в Україні не існує: існують лише креми для обличчя...» [5, с. 27].

Проте спостерігається і позитивна динаміка. на обкладинку жіночих глянців запрошувались українські жінки-політики, громадські діячки, видатні представниці культури, спорту тощо. Після Революції гідності змінились орієнтири суспільної думки, які, зокрема стосуються і ґендерної проблеми. Жінка-політик, жінка-революціонерка поруч із чоловіками брала участь у запеклих протистояннях у столиці України; жінка-журналістка, відома своїми розслідуваннями, була по-звірячому побита представниками колишнього режиму. Жінки-медсестри і жінки-волонтерки допомагали рятувати поранених і доглядати за ними. Тож чимало глянцевих видань, виходячи, насамперед, із прагматичних міркувань, не могли не відреагувати на подібні реалії українського життя.

Тим більше, що робота фоторепортерів під час події революційного протистояння дала надзвичайно багатий фактичний матеріал: популярність здобули світлини, фоторепортажі, колажі, на яких жінка-революціонер і жінка-волонтер відображені максимально експресивно, яскраво, в драматичному оточенні, що робить ці роботи оптимальними для розміщення їх у досі закритих для подібних образів і сцен глянцевих виданнях. Прикладом, цього можуть бути публікації в журналі «Натали» про Ольгу Богомолець (20132014),Тетяну Чорновол, Ірину Ваннікову, Оксану Корчинську [13]. Якщо раніше вважалось, що це не «класичний формат» для таких видань, то два роки тому нова тематика заповнила сторінки традиційно мирної жіночої періодики в Україні.

На шпальтах української преси можемо спостерігати наявність ґендерних стереотипів. Звичайно, класичний, архаїчний приклад: це подання образу чоловіка сильного, годувальника, жінки, як матері, берегині родинного вогнища тощо. Скажімо, відома дослідниця О. Кісь, вважає образ Жінки-Берегині штучно нав'язаним українському суспільству [4].

Теза О. Кісь, на думку авторки статті, є доволі суб'єктивною, очевидно вона була актуальною в 1990ті рр. у період відносного спокою, що характеризувався відповідними тенденціями розвитку ґендерної проблеми, які були спрямовані в основному на романтизацію жіночого образу в дусі ліричної поезії і, що звучить парадоксально, прагматизації жіночого питання. Зрештою образ Берегині можна при бажанні звести і до архетипу Жінки-Матері, призначенням якої є виховання дітей і збереження домашніх традицій. гендерний медіа преса

Ґендерні дослідження виявляють чимало прямих та прихованих ознак того, що мова, якою ми користуємося, не є статево нейтральною. За допомогою слів, які називають поняття, ми засвоюємо знання про структуру навколишнього світу та відносини, що в ньому панують. Дослідники доводять, що існуюча мовна система відображає підлегле, другорядне становище жінки у суспільстві і не відповідає уявленням жінки про себе [6, с. 290].

Ряд науковців підтримує думку зміни назви виду діяльності залежно від статі. Під час перекладу дієслів та іменників з англійської мови, що позначають професію та різновид зайнятості, українські журналісти не користуються можливостями рідної мови. Адже українською можна зазначити: сенаторка, демократка, губернаторка тощо.

Авторка статті звернулася до відомого українська мовознавця О. Пономарева з проханням роз'яснити ситуацію для одного зі студентських видань України. В розмові, що мала формат інтерв'ю, професор О. Пономарів підтвердив, значно розширив і обґрунтував висловлені тези. (Матеріали інтерв'ю, що безперечно мають наукову і прагматичну цінність, авторка збирається опублікувати у вигляді окремого наукового дослідження).

Журналістські матеріали в своїй множинності це масштабна площина для ґендерних досліджень. Так, останні соціологічні дослідження говорять про певну ґендерну асиметрію в українському суспільстві. Відповідно до досліджень Інституту масової інформації, жінки згадуються в матеріалах регіональних друкованих ЗМІ втричі рідше за чоловіків: в ролі експертів у 2015 р. було запрошено 471 жінку і 1492 чоловіків, героями сюжетів стали 4357 чоловіків і лише 1359 жінок [11]. Важливим завданням друкованих ЗМІ є всебічний моніторинг ґендерних питань в бурхливій сучасності. Досить великого резонансу набули результати соціологічного дослідження «Невидимий батальйон» першого масштабного дослідження про роль жінки в антитерористичній операції. Виявляється, що готовність жінки брати участь в АТО, виконувати бойові завдання в суспільстві не сприймається позитивно. У двох жінок соціальні служби намагалися, навіть, забрати дитину. Попри все, 40 респонденток із 42 пішли на війну добровільно.

Координатор проекту М. Берлінська говорить, що на минулорічне святкування Дня захисника України мало хто вітав жінок-захисниць. Адже свято сприймається як для батьків, чоловіків, синів тощо [12]. В цьому аспекті роль жінки стає невидимою для суспільства, тоді як медіа, маючи всі для цього інструменти, можуть змінити цей стереотип української сучасності.

Висновки та перспективи

У статті зроблена спроба проаналізувати розвиток ґендерної проблематики на сторінках періодичних видань України. На основі емпіричного матеріалу було доведено ряд тверджень, серед яких слід виділити такі:

1. невпинно збільшується кількість виступів журналісток на сторінках друкованих національних ЗМІ. Проте кількість героїв жінок в матеріалах преси значно менша за чоловіків;

2. констатуємо, що жінки-журналістки беруть найактивнішу участь у подіях Революції Гідності і, певним чином, скерували громадську думку на ґендерні проблеми, що досі лишалися пріоритетом суто специфічних громадських об'єднань, видань тощо.

3. вважаємо одним із можливих напрямів досліджень специфічне питання впровадження в масову свідомість змін назви виду діяльності в залежності від статі. У вирішенні цього питання авторка сподівається на допомогу наукового загалу, зокрема мовознавців Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Ґендерна політика твориться повільно, але суспільні відносини виступають на кілька кроків вперед. Тож у ЗМІ, як «п'ятої колони» є всі можливості вести свою діяльність у векторі ґендерної симетрії, де вбачаються риси громадянського суспільства.

Подяки. Висловлюю подяку своїм консультантам, професорам М. Василенку та Ю. Фінклеру за фахові поради, орієнтири в світі засобів масової інформації.

Література

1. Волобуєва А. М. Гендерна політика у дзеркалі преси (моніторинг газет «День», «Дзеркало тижня», «Столиця», «Хрещатик») / А. М. Волобуєва // Наукові записки Інституту журналістики. 2002. Т. 6. С.6669.

2. Засурский И. И. Массмедиа второй республики / И. И. Засурский. М. : Издво Москов. унта, 1999. 326 с.

3. Іванов В. Ф. Основні теорії масової комунікації і журналістики : [навч. посіб.] / В. Ф. Іванов ; [за наук. ред. В. В. Різуна]. К. : Центр вільної преси, 2010. 258 с.

4. Кісь О. Моделі конструювання ґендерної ідентичності жінки в сучасній Україні / О. Кісь // Ї. 2003. № 27. Режим доступу: http://www.ji.lviv.ua/n27texts/kis.htm. Дата доступу: 16.03.2016.

5. Кононенко Є. Їхня наука виживання серед чоловіків / Є. Кононенко // Критика. 1999. № 6. С. 2728.

6. Маслова Ю. П. Сексизм у мові друкованих засобів інформації / Ю. П. Маслова // Українське мовознавство : міжвідомчий наук. зб. Київ. нац. унту ім. Т. Шевченка. К., 2009.

7. Вип. 39/1. С. 289293. Маслова Ю. П. Концептосфера ґендерного дискурсу ЗМІ / Ю. П. Маслова // Нова інформаційна ситуація та тенденції альтернативного розвитку ЗМК в Україні. Острог : Видво НаУ «Острозька академія», 2012. С. 5769.

8. Маєрчик М. Гендер для медій / М. Маєрчик, О. Плахотнік, Г. Ярманова. К. : Критика, 2013. 220 с.

9. Сидоренко Н. М. Гендерна мозаїка українських масмедіа / Н. М. Сидоренко та ін. ; ред. упоряд. Н. М. Сидоренко // Гендерні ресурси українських масмедіа: ціна і якість : практ. посіб. для журналістів та працівників ЗМІ. К. : К.І.С., 2004. 76 с.

10. Сухомлин М. І. Посібник для журналістівпрактиків «Гендерний погляд» / М. І. Сухомлин. Х. : Райдер, 2009. 160 с.

11. Як дотримуються гендерного балансу регіональні ЗМІ [Електронний ресурс]: за даними Інституту масової комунікації від 04.02.2016. Режим доступу : http://imi.org.ua/ analytics/52150yakdotrimuyutsyagendernogobalansuregionalnizmi.html. Дата доступу: 12.03.2016.

12. Гриценко Г. Невидимий батальйон: участь жінок у військових діях АТО (соціологічне дослідження) / Г. Гриценко, А. Квіт, Т. Марценюк [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.uwf.kiev.ua/files/ Nevydymiy_batalion.pdf. Дата доступу: 15.03.2016.

13. Архив журнала «Натали» [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.natali. ^/аг^гуе/. Дата доступу : 15.03.2016.

14. Volobuieva A. M. Henderna polityka u dzerkali presy (monitorynh hazet «Den», «Dzerkalo tyzhnia», «Stolytsia», «Khreshchatyk») / А. М. Volobuieva // Naukovi zapysky Instytutu zhurnalistyky. 2002. T. 6. P. 6669.

15. Zasurskij 1.1. Massmedija vtoroi respubliky / I. I. Zasurskij. Moscow : Izdvo Moskow. unta, 1999. 326 p.

16. Ivanov V. F. Osnovni teorii masovoi komunikatsii i zhurnalistyky : [navch. posib.] / V. F. Ivanov ; [za nauk. red. V. V. Rizuna]. Kyiv : Tsentr Vilnoi Presy, 2010. 258 p.

17. Kis O. Modeli konstruiuvannia gendernoi identychnosti zhinky v suchasnii Ukraini / Kis O. // I. 2003. № 27. Referense: http://www.ji.lviv.ua/n27texts/kis.htm. Accessed: 16.03.2016

18. Kononenko Ye. Yikhnia nauka vyzhyvannia sered cholovikiv / Ye. Konontnko. Kyiv : Krytyka, 1999. № 6. P. 2728.

19. Maslova Yu. P. Seksyzm u movi drukovanykh zasobiv informatsii / Yu. P. Maslova // Ukrainske movoznavstvo: Mizhvidomchyi naukovyi zbirnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu im. Tarasa Shevchenka. Kyiv, 2009. Vyp. 39/1. P. 289293.

20. Maslova Yu. P. Kontseptosfera hendernoho dyskursu ZMI / Yu. P. Maslova // Nova informatsiina sytuatsiia ta tendentsii alternatyvnoho rozvytku ZMK v Ukraini. Ostroh : Vydvo NaU «Ostrozka akademiia», 2012. P. 5769.

21. Maierchyk M. Hender dlia medii / M. Maierchyk, O. Plakhotnik, H. Yarmanova. Kyiv : Krytyka, 2013. 220 p.

22. Sydorenko N. M. Henderna mozaika ukrainskykh masmedia / N. M. Sydorenko ta in. ; red. uporiad. N. M. Sydorenko. // Henderni resursy ukrainskykh masmedia: tsina i yakist : prakt. posib. dlia zhurnalistiv ta pratsivnykiv ZMI. Kyiv: K.I.S., 2004. 76 p.

23. Sukhomlyn M. I. Posibnyk dlia zhurnalistivpraktykiv «Hendernyi pohliad» / М. І. Sukhomlyn. Kharkiv : Raider, 2009. 160 p.

24. As observed gender balance regional media Gender monitoring [Electronic resource]: according to the Institute of Mass Communication 04/02/2016. Reference : http://imi. org. ua/analytics/52150yakdotrimuyutsyagendernogobalansuregionalnizmi.html. Accessed: 15.03.2016.

25. «Unvisible battalion» [Electronic resource]: investigation on women in ATO. Reference : http://www.5.ua/video/nevydymyibataliondoslidzhenniaprozhinokvato100344.html. Accessed: 10.03.2016.

26. Archive of the magazine «Natali» [Electronic resource]. Reference : http://www.natali. ua/archive/. Accessed: 15.03.2016.

Summary

Gender trends on the pages of Periodicals

Ryzhenko Liudmyla, PhD student, Private higher education establishment named after academician Stepan Demianchuk «International University of Economics and Humanities», S. Demianchuka St., 4, Rivne, 33027, Ukraine

The article is devoted to the issue of development of gender policy on the pages of the Ukrainian periodicals. It is impossible to imagine today any serious psychological, politological or other scholarly research without gender approach, namely without clarification of the role of woman and man in the modern life, those specific contributions that each of them makes to development of the society. Journalism has an impact on public consciousness. Today the idea that everyone, regardless of gender has the right to unlock one's own talent and selfdevelopment for a general social progress is being only argued. Disseminating the models of behaviors, opening new forms of communication to the public, the media, for its part, form the gender principles in public consciousness. Nowadays periodicals are behind other media in efficiency. However, the analytics is their advantage allowing them to remain active participants of positive changes in gender issues. An appeal to gender stereotypes will take place constantly. Its frequency will depend on development of the society, its cultural level. The main research method in the article is monitoring. Traditionally in the study it was used the historicalcomparative method of research of gender stereotypes on the pages of national periodicals.

Key words: gender, media, gender stereotype; language, culture, society.

Аннотация

Анализ развития гендерного вопроса на страницах периодической пресы

Рыженко Людмила

Статья посвящена актуальной проблеме развития гендерной политики на страницах украинской прессы. Сегодня утверждается мысль о том, что каждый независимо от пола имеет право на раскрытие собственного таланта и саморазвития во имя общего общественного прогресса. Вынося на всеобщее обсуждение идеи, тиражируя модели поведения, открывая новые для общества формы, коммуникации, СМИ формируют, со своей стороны, гендерные принципы в общественном сознании. Право печатного слова на аналитичность позволяет прессе быть активным участником гендерных изменений. Появление гендерных стереотипов на страницах печатних СМИ неизбежность. Его частота будет зависеть от развития общества, его культурного уровня. Главным методом исследования в статье выступил метод мониторинга, который применен на протяжении всей научной публикации. Традиционно использован историкосравнительный метод в исследовании гендерных стериотипов на страницах отечественной периодики.