Глобалізація засобів масової комунікації значною мірою пов'язана з проблемами власності та контролю провідних світових ЗМІ. Характерною рисою сучасного ринку засобів масової комунікації є те, що на ньому все більш значущу роль відіграють транснаціональні суб'єкти, що розглядають світові медіа як деякий єдиний простір.

Вплив глобального досвіду може зробити певний творчий вплив на українські ЗМІ. Однак мова йде не лише про творчу адаптацію глобальних концепцій до українського медіаконтексту, а й про калькування закордонної продукції, що суто негативно відображається на якості продукту масмедіа [1, с.51-53].

Глобалізація в Україні, як і всюди в світі, стала характеризуватися залученням позанаціональних елементів масової культури в національний контекст. За умов зростаючої конкуренції на ринку ЗМІ змінюється стратегія медіакомпаній, які все більше розвиваються як багатопрофільні холдинги, що містять у собі всі відомі типи ЗМІ.

Найважливіший чинник глобалізації, що відіграв важливу роль у трансформації української медіасистеми, - це проникнення професійних "західних" стандартів у щоденну практику журналістів. Розгортаючи "День" або "Високий замок", український читач відразу ж бачить "ліди" і матеріали, побудовані за принципом "перевернутої піраміди". верстання, ілюстрації, заголовки - все це сьогодні робить великі українські газети більш схожими на британські чи американські видання, ніж на щоденну пресу радянської епохи [2, с.12-22].

Ефективна економічна структура наших засобів масової інформації, об'єднання газетно-журнальних холдингів, створення газетно-журнально-радіо-телевізійних корпорацій - усе це може не лише забезпечити більшу дієвість ЗМІ, а й вирішити назрілі проблеми формування і розвитку нашого інформаційного середовища - ефективної економічної і технологічної структури засобів масової інформації. Проте цей бік медалі абсолютно виключає з поля зору питання про впливовість і якість інформації, що розповсюджується через "холдингові" медіа.

Однією із ключових відмітних особливостей медіаринку як такого є характер ме - діапродукту, який виготовляють сучасні медіахолдинги. Продукт медій може використовуватися неодноразово, що робить його унікальним у контексті розгляду будь - яких продуктів, товарів та послуг. Іншим боком медалі можна вважати той факт, що на даний момент інформація має тенденцію до швидкого "старіння". Саме тому великі холдинги стають суперниками в гонитві за "свіжою" інформацією та намагаються випередити конкурентів у всьому, що стосується її розповсюдження.

Сучасні українці поволі звільняються від різноманітних міфів і починають усвідомлювати своє місце і свою роль у сучасному світі. Демократизація держави й зростання освіченості суспільства надають особливе значення мас-медіа, під впливом яких формуються суспільна думка й державна інформаційна політика [8, с.42-44]. Якщо взяти до уваги той факт, що інформація в наш час перейшла від джерела одержання даних до розряду товару, який є необхідною умовою для нормального функціонування будь-якого соціуму, то роль масмедіа та їх ринкової політики і взаємозалежності навряд чи можна переоцінити.

Уважний представник мас-медійної аудиторії рано чи пізно звертає увагу на те, що попри декларований плюралізм думок і розмаїття інформації в ЗМІ все ж можна простежити їх певну практичну спрямованість. відсутність явної цензури не заважає фактичним керівникам чітко регламентувати діяльність і контролювати інформаційний простір.

Свобода й незалежність засобів масової інформації характеризуються трьома основними чинниками: наявністю контролю за засобами масової інформації; наявністю вмілих організаторів, які забезпечують функціонування масмедіа за ринкових умов; професіоналізмом і відповідальністю журналістів [6, с.11-13].

Якісно нові можливості відкриваються перед ЗМІ у період глобалізації. Сучасні інформаційно-комунікаційні технології радикально змінюють місцеві, національні й глобальні соціально-економічні та політичні інститути. Масмедіа формують свідомість і волю суспільства, що знаходить своє відображення в усіх сферах діяльності держави. вони забезпечують суспільну підтримку політиці без якої вона не може бути ефективною. Фактично ЗМІ стали частиною механізму функціонування не лише державної влади, а й усього соціуму на якісно новому етапі його розвитку.

Попри наявність такої функції, масмедіа як "четверта влада" знаходиться у приватних руках з усіма наслідками, що витікають із такого постановлення реального стану речей. Будучи реальною владою, ЗМІ практично не несуть відповідальності за підбір інформації, що формує суспільну думку. Керуючись головним чином фінансовими критеріями, ЗМІ зосереджують увагу на конфліктах, а не на суті справи [7, с. 193]. Увага громадян часто-густо елементарно відволікається від реальних проблем. Така ситуація не може не відповідати потребам конкретних людей, партій чи організацій. Тому й розмови про комплексну реальну картину, одержану із одного ЗМІ навіть і не йде. Мовиться, по суті, про своєрідний інформаційний опій. Як наслідок, і зовнішня, і внутрішня політика держави постає перед читачем у спотвореному вигляді або взагалі ізолюється від нього.

На сьогодні можна говорити про два стилі в журналістиці. Один, який можна назвати репортажно-фейлетонним, інший - аналітичний, проблемний. Справа не в тому, що жанри репортажу, фейлетону погані, другосортні, а проблемна стаття хороша вже в наслідок обраного жанру. Політичний фейлетон - тонкий, іронічний - справа хороша, однак це велика рідкість у наших журналістів. Можна назвати буквально два-три прізвища журналістів-міжнародників, які володіють цими жанрами [5, с.272]. Проте багато імітаторів, що виробляють сіру "фейлетонну продукцію", яку легко розпізнати за примітивізмом і поверхневим володінням темою, навіть коли йдеться про важливі справи.

Ще один безпомилковий індикатор - вторинність інформації, суджень, а головне - представники цього "жанру", як правило, не утруднюють себе збиранням та аналізом інформації, а задовольняються тим, що беруть із різних джерел - Інтернету, телеграфних агентств, газет, телебачення. При цьому повторюють і їх помилки, що інколи подаються спеціально. І, змішавши чужу інформацію з критичним, гамірним гарніром, вважають своє завдання виконаним [3, с.125-126]. Якщо викреслити з такого тексту цитати західних і російських газет, залишиться 10-15 відсотків свого тексту.

Із розвитком суспільства та держави поступово змінюється роль масмедіа і збільшується їх потенційний інформаційний вплив на глядача, читача чи слухача. Саме тому за нових умов ЗМІ повинні вирішувати завдання виключної важливості. Першочерговим завдання ЗМІ стає забезпечення відповідного високого рівня просвіти, культури та насадження високих моральних орієнтирів широким колам населення.

За умов глобалізації життєво важливе значення має утвердження культури миру, що включає загальнолюдську мораль і правосвідомість, що відображають уявлення про справедливий, гуманний світоустрій. Люди повинні усвідомлювати, що те спільне, яке їх об'єднує, значно вагоміше того, що їх роз'єднує. Необхідно усвідомлювати про єдність долі людства. Від інтернаціоналізації відповідної моралі та права залежить виживання людства. В їх основу варто покласти концепцію спільної відповідальності за долю цивілізації - як її сьогодення, так і майбутнього. Вона повинна пронизувати і законодавства окремих держав, і міжнародне право. Інтереси людства вимагають утвердження спільних цінностей, цілей, ідеалів, уявлення майбутнього [4, с.214-216]. Досягти цього без самої активної участі ЗМІ неможливо.

Проте погляд власників медіахолдингів істотно відрізняється від ідей науковців та громадських діячів. Основою діяльності цих магнатів є накопичення все більше і більше коштів. Пропонований погляд на світ розроблений господарями масмедіа для досягнення їхніх власних цілей, а тиск на споживача для прийняття та перейняття такого погляду більш ніж суттєвий. люди підганяють свої думки під цей погляд, голосують відповідно до нього й будують своє життя так, щоб воно знаходилося з ним у повній гармонії [Іванова]. Наявність альтернативних джерел інформації спостерігається лише в мережі Інтернет, а саме в незалежних медійних продуктах, які своєю метою проголосили не заробляння грошей, а гонитву за реальними фактами. Проте говорити про масовий вплив цих джерел на соціум не можна, адже кількість передплатників не порівнянне з рейтинговими показниками всеукраїнських ЗМІ.

Так, за статистичними даними за листопад 2015 року найпопулярнішим холдингом, продукти якого представлені в інтернеті, можна назвати United Media Holding. Інформаційним контентом цього медіа гіганта цікавиться 51,66 % української аудиторії. Окремо варто нагадати про те, що Корреспондент і Forbes є дочірніми організаціями саме цієї медіагрупи. Холдинг 1plus1 дещо посунули в рейтингу і тепер він на третьому місці із результатом в 30,61 % [11]. його інформаційні ресурси, на зразок ТСН. иа, УНІАН та Телекритика цікавлять аудиторію значно менше. Ще один впливовий холдинг Inter Media Group опустився на сьому позицію із результатом 12,03 %. Але попри такі не зовсім втішні результати для холдингу StarLightMedia не варто його ігнорувати. Адже саме цей гравець на українському медіаринку вважається одним із найбільш серйозних і не дає приводу для його забуття.

Якщо ж говорити про конкретні ЗМІ, то рейтинги глядацької любові до них є ще більш прикметними й характерними для сучасного українського медіаринку. До трійки телеканалів-переможців увійшли INTER.ua - Головний канал країни - 75,11 %, ICTV.ua. Події на сході України: новини, відео, фото - 72 % та Кримінал. TV, кримінальні новини - 88, 61 % [10]. Що ж до періодичних видань, то тут популярністю користуються відповідно Корреспондент - 56,69 %, "СЕГОДНЯ" - 64,71 % і ТСН. иа - 68,19 % [9].

Висновки. Таким чином, можна говорити вже не про потенційний, а про реальний та істотний вплив інформації й того контексту, в якому вона подається ЗМІ, підпорядкованим конкретному холдингу. Така ситуація викликає серйозні сумніви щодо можливостей пересічних громадян одержати повноцінну картину навколишнього світу без глибокого аналізу даних із різних джерел та розуміння специфіки власності засобів масової інформації в сучасній Україні.

Сьогоднішній український медіаринок під впливом глобалізаційних перетворень усе більше схиляється до отримання чистого прибутку, без урахування якості контенту та виконання базових функцій журналістики працівниками медіа. Така суто фінансова спрямованість істотно впливає на те, що зі шпальт газет та екранів телевізорів одержує аудиторія. Говорити ж про позитивний вплив медіа в такому розрізі дуже важко.

Література

1. Гайванович Н.С. Стан та перспективи розвитку телекомунікаційної галузі України / Н.С. Гайванович // Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. праць. - 2008. - Вип. С.50-55.

2. Гуревич С.М. Оформление и выпуск районной газеты / С.М. Гуревич. - М.: Книга, 1969. - 142 с.

3. Жирков Г.В. Журналистика на пороге ХХ века / Г.В. Жирков // Журналистика - ХХ век: Эволюция и проблемы: тезисы междунар. науч. - практ. конф., 24-25 апреля 1996 г. - СПб., 1996. - С.125-126.

4. Іванова В.В. Особливості формування та функціонування інформаційних ринків / В.В. Іванова // Регіональна економіка. - 2008. - № 2. - С.213-219.

5. Ким М.Н. От замысла к воплощению: Технология подготовки журналистского произведения / М.Н. Ким. - СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2001. - 320 с.

6. Сморгунов Л.В. Политическое управление в глобализирующемся мире // Перспективы человека в глобализирующемся мире / под ред.В. В. Парцвания. - СПб.: Санкт-Петербургское философское общество, 2003. - C.148-159.

7. Рейтинг по группе СМИ и периодика [Електронний ресурс] // Рейтинг bigmir) net. - Режим доступу: http://top. bigmir.net/show/mass_media/. - Назва з екрану. - Дата доступу: 27.11.2015.

8. Рейтинг по групе Телевидение [Електронний ресурс] // Рейтинг bigmir) net. - Режим доступу: http://top. bigmir.net/show/television/. - Назва з екрану. - Дата доступу: 29.11.2015.

9. Статистика холдингов за период 28.10.2015-29.11.2015 [Електронний ресурс] // Рейтинг bigmir) net. - Режим доступу: http://top. bigmir.net/holding. - Назва з екрану. - Дата доступу: 27.11.2015

10. Пономаренко Н.Ш. Особливості розвитку інформаційного ринку: моногр. / Н.Ш. Пономаренко, О.В. Фінагіна; НАН України, Ін-т економіко-правових досліджень. - Донецьк: ТОВ "Юго-Восток Лтд", 2006. - 193 с.

11. Katz P. (1982).communication theory and research and their application to psychological operations. In R. D. McLaurin (Ed.), Military propaganda: Psychological warfare and operations (pp.37-90). - New York: Praeger.

12. Gayvanovich N. S. State and prospects of development of telecommunication industry of Ukraine / N. S. Gayvanovich // Forming of market relations in Ukraine: collection of scientific works. - 2008. - № 6. - P.50-55.

13. Gurevich S. M. Registration and producing of district newspapers / S. M. Gurevich. - М.: Book, 1969. - 142 p.

14. Zhirkov G.V. Journalism on the threshold of the XXth century Journalism / G. V. Zhirkov // Journalism - of the XXth century: Evolution and problems. Theses of international research and practice conference, April 24-25, 1996. - SPb., 2005. - P.125-126.

15. Ivanova V.V. Features of forming and functioning of informative markets / V. V. Ivanova // The Regional economy. - 2008. - № 2. - P.213-219.

16. К1ш M. N. From intention to embodiment: Technology of preparation of journalistic work: textbook / M. N. Kim. - SPb.: Publishing house of Mihaylov V. A., 2001. - 320 p.

17. Smorgunov L.V. Political governance in a globalizing world // Perspectives of a person in a globalizing world / Edited by Partsvaniy V. V. - SPb.: Sankt-Peterburgskoe filosofskoe obschestvo, 2003. - P.148-159.

18. Rating according to the group of mass-media and periodicals [Electronic resource]: Rating bigmir) net. - Access mode: http://top. bigmir.net/show/mass_media/. - The name is taken from a screen. - Date of access: 27.11.2015.

19. Rating according to the group of Television [Electronic resource]: Rating bigmir) net. - Access mode: http://top. bigmir.net/show/television/. - The name is taken from a screen. Date of access: 29.11.2015.

20. Rating of holding during this period 28.10.2015 - 29.11.2015 [Electronic resource]: Rating bigmir) net. - Access mode: http://top. bigmir.net/holding. - The name is taken from a screen. Date of access: 27.11.2015.

21. Ponomarenko N. S. Features of informative market development: Monograph / N. S. Ponomarenko, O. V. Finagina; NAS of Ukraine, Institute of economically-legal researches. - Donetsk: "Yugo-Vostok Ltd", 2006. - 193 p.

22. Katz P. (1982).communication theory and research and their application to psychological operations. In R. D. McLaurin (Ed.), Military propaganda: Psychological warfare and operations (P.37-90). - New York: Praeger.

Размещено на Allbest.ru