Еволюція місцевої преси Чернігівщини (на прикладі Борзенської районної газети "Вісті Борзнянщини")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Еволюція місцевої преси Чернігівщини (на прикладі Борзенської районної газети «Вісті Борзнянщини»)

Бойко Максим

Районна преса в Україні, починаючи з років здобуття незалежності, перебуває в процесі постійного формування, оновлення. Районні засоби масової інформації вистояли за жорстких умов конкуренції з національною пресою тому, що виявилися потрібнішими певному колу читачів, адже саме в них шукає сільський житель відповіді на свої актуальні питання. Завдяки цьому «районки» здебільшого витримують і натиски інших видань у період передплатних кампаній, адже читачі залишаються вірними рідній, місцевій газеті. У комунікаційній системі регіонів України місцева преса (районні газети) відіграють особливу роль. Незаперечним є той факт, що великий масив регіональної преси не досліджений, зокрема преса Чернігівщини. В цій статті проведений аналіз розвитку районної газети «Вісті Борзнянщини», від заснування до сьогодення.

Актуальність цієї теми обумовлена постійною увагою науковців до проблематики місцевої преси. Стан сучасної регіональної преси розглядається в окремих розділах монографій М. А. Карася [1], О. К. Мелещенка [2], у працях А. 3. Москаленка [3 ; 4], статтях О. В. Чекмишева [5; 6], Л. Здіра [7]. Ролі місцевих ЗМІ в процесі державотворення присвячені публікації Ю. Ярмиша [8], Б. Загайського [9]. Моніторинг стану сучасної преси міст і районів проводиться у статті В. Ступака [10]. Указану пресу початку ХХ ст. у різних регіонах України вивчали А. Волобуєва, О. Дроздовська, М. Романюк, Н. Сидоренко, Т. Хітрова, О. Школьна, Н. Яблоновська та ін.

Питанню специфіки роботи районної газети за радянських часів було присвячено чимало теоретичних праць, однак цей матеріал не завжди можна застосувати до сучасності. Тому актуальним є дослідження особливостей функціонування районної газети на нинішньому етапі, проблем і перспектив розвитку такої преси. Роботі районної газети надавали достатньо уваги в часи розгортання робсількорівського руху 20-30-х рр. ХХ ст. Головна тема журналістських матеріалів - ударна праця трудівників заводів, фабрик, колгоспів. Читача місцевого (районного) видання насамперед цікавило, що відбувається в його регіоні, а не в столиці чи загалом у світі. Тому й набули такої популярності саме районні газети. Через те журналістикознавці білше уваги приділяли специфіці роботи районної газети, а журналісти-практики - ділилися власним досвідом роботи в районках. Що стосується сучасності, то кількість теоретичних праць, присвячених специфіці роботи районної газети, істотно зменшилася. Окремі видання на цю тему зовсім відсутні, а розділи в довідниках трапляються досить рідко.

Мета статті - провести паралелі й визначити зміни в особливостях функціонування борзенської районної газети (від заснування до наших днів), простежити процес розвитку.

Методи дослідження. Основні методи - моніторинг під час роботи з оригінальними паперовими примірниками районної газети «Колгоспник Борзенщини», «Комуністична праця», «Вісті Борзнянщини» за 1931, 1941, 1961, 1976, 1991, 2006 та 2016 роки в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського в Києві, а також порівняльно-історичний та проблемно-тематичний, що дозволили визначити своєрідність контенту часописів у різні історичні періоди.

Результати й обговорення. Зазначимо, що у 20-30-х рр. ХХ ст., а саме в період становлення СРСР, в Україні був сформований особливий сегмент друкованих засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження - «районна преса» - газети, засновані й фінансовані місцевими організаціями Комуністичної партії радянського Союзу практично в кожному адміністративною районі. У 1990 рр. після розпаду радянського Союзу ці видання перейшли в комунальну власність органів місцевого самоврядування. Слід зауважити, що в той час масової приватизації державних підприємств редакції комунальних засобів масової інформації не потрапляли під приватизацію і залишилися в комунальній власності.

Борзенська районна газета заснована в жовтні 1931 р. під назвою «Колгоспник Борзенщини», як орган Борзенського райкому Комуністичної партії України та районної ради народних депутатів Чернігівської області. Пізніше - «Комуністична праця», а нині - «Вісті Борзнянщини». У радянський період виходила тричі на тиждень - вівторок, четвер, суботу. Коштувала 3 копійки. Обсяг - 1 друкований аркуш, приведений до 4 сторінок формату А3. Тиражі в різні часи варіювалися від 2500 до 16000 примірників. Основні рубрики: «Офіційний відділ», «Після критики», «Огляд пошти», «Бесіди на міжнародні теми», «В районному комітеті народного контролю», «Хоч листа й не надруковано», «репортаж». Саме в радянський період на належному рівні був налагоджений зворотний зв'язок із читачем, реклама зводилася до мінімуму. Місцева газета «Вісті Борзнянщини» зразка 2016 р. зазнала значних змін: знизився наклад (до 4000 примірників), періодичність виходу - щотижнево, по суботах, щоправда, на 8 сторінках. Розповсюджується за передплатою, засновники - районна рада й райдержадміністрація. Зросли обсяги реклами й платних оголошень (ціла сторінка). Нині головні рубрики: «У районній раді», «Новини. Події. Факти», «Звідусіль». Заслуговує уваги рубрика «Нам пишуть», проте розглядаються теми зовсім не злободенні.

Загалом якість газети за роки незалежності значно погіршилася. Навіть структурно це помітно: зникли відділи сільського господарства, листів і масової роботи, зі зрозумілих причин ліквідовано відділ партійної роботи.

Проте чільними тепер вважається відділ реклами й оголошень. Розвиток цифрового фотодруку не пішов на користь районній пресі. Так, фотографій стало більше, але їх художня якість і доречність сумнівні. Інколи складається враження, що недостатньо актуальний текст просто доповнюють фотоілюстрацією, причому часто надто великого розміру.

Відбулися зміни й у використанні розмірів шрифтів. Ще 30-50 років тому текст був достатньо щільним, менше «повітря»; нині шрифти більші й різноманітніші, значний інтервал між рядками. Це свідчить про те, що загальний масив інформації зменшується, стає одноріднішим, а наповнення газети втрачає різноманітність та актуальність.

Із таблиці бачимо, що тиражі районної газети за останній період кінця ХХ - початку ХХІ ст. значно зменшилися. Спробуємо з'ясувати основні причини. Тут істотними є два фактори:

1) значно скоротилася кількість професійних журналістів у колективах районних редакцій, після закінчення факультетів журналістики випускники воліють будувати кар'єру в столиці або ж в обласному центрі, район не є пріоритетом для молодого спеціаліста;

2) практично зведено нанівець впливовість публікацій у районній пресі. Тобто, якщо за радянських часів на сторінках «районки» з'являлася критична стаття, то обов'язковою була логічна реакція - розголос, догана, а то й звільнення недолугого керівника, сьогодні ж така практика відсутня. Як соціальні, так і моральні функції засобів масової інформації послаблені.

Можна стверджувати, що розквіт борзенської районної газети припав саме на 1970-1990 рр. хоча радянська ідеологія мала істотні недоліки, проте позитивні моменти в роботі тогочасної районки були, сама тенденція висвітлення проблем і вад місцевого життя була побудована правильно. А одна з найголовніших функцій преси «критики й контролю» реалізовувалася набагато ширше, ніж зараз. Переглядаючи комплект «Вістей Борзнянщини» за 2016 р., не знайдено жодного критичного матеріалу. При цьому не применшуємо значення новин від районної влади, етнографічних описів чи історичних розвідок, нарисів із життя окремих людей, що прославляють малу батьківщину своїми досягненнями, трудовими чи творчими, тож заслуговують потрапити на шпальти районки. Однак чи створена місцева преса винятково для цього? Питання відкрите.

Якщо ж говорити про рік заснування газети, то в 1931 р. вона більше нагадувала інформаційний листок, до того ж із чітко визначеним напрямом. Левова частка повідомлень, що зовсім не були схожі на журналістські твори, стосувалася хлібо- та м'ясозаготівель, роботи колгоспів (суха статистика, скільки зібрано і скільки потрібно зібрати), боротьбі з куркулями. Перша шпальта рясніла заголовками на кшталт «Боротьба за хліб - боротьба за соціалізм», «Жодного центнера хліба приватникові» й т. п. Засилля офіціозу, рубрикація відсутня. В кожному примірнику було не більше 5-7 оголошень, кілька з них обов'язково стосувалися зречення «молодих колгоспників» батьків-куркулів. Повідомлення були невеликого обсягу - 1000-1500 знаків. Багато їх присвячено «глибокій кризі на Заході» й «неймовірному піднесенню» в Радянському Союзі.

У 1941 р. в газеті з'явилася фотоілюстрація. Невеликого розміру, посередньої якості, переважно передруки фотографій РАТАУ. Офіційні повідомлення Комуністичної партії займають великі площі, подекуди всю першу сторінку. Друкуються Постанови Ради Народних комісарів СРСР і Центрального Комітету ВКП (б). Іноді займають повністю всі шпальта. Рубрик немає. Багато інформації газета подавала про воєнні дії в Європі, дихання невідворотної війни відчувалося чи не в кожному номері. Середній обсяг публікації складав приблизно 5000 знаків. Не оминали увагою і вождів - друкували матеріали, присвячені Сталіну та Леніну. Останній номер вийшов друком 27 червня, через п'ять днів після початку Великої Вітчизняної війни, поновився вихід борзенської районки лише в 1946 р.

Роком успіхів, миру й прогресу можна назвати 1961 рік (принаймні так стверджувала газета). Справді, за 15 років країна вже оговталася після війни й поступово розвивалася. Всі досягнення в сільському господарстві, будівництві знаходили своє відображення на шпальтах. З'явилися рубрики (див. таблицю), матеріали стали набагато яскравішими й професійнішими (невеликі за обсягом - у середньому 2500 знаків, проте дуже різнопланові), покращилась якість фотоілюстрації.

Рік 1976-й був «піковим» щодо визначення якості й професійності районних журналістів. Матеріали друкувалися яскраві й багатоманітні, різножанрові. З'явилася значна кількість рубрик (див. таблицю). Вражав тираж - 16000 примірників, адже для районної газети це серйозний показник.

У 1991 р. борзенська районка зберегла передплатників (загальний наклад -14000 примірників). Матеріали в плані професійності та інформаційної насиченості практично не втратили. Залишилася майже незмінною кількість рубрик, проте урізноманітнився контент. Рубрики стали менш заполітизованими, ближчими до нагальних потреб місцевого читача. Відчувався настрій перебудови в країні. З'явилося чимало нарисів, віршів, невеликих оповідань.

Газета «Вісті Борзнянщини» у 2006 й 2016 рр. кардинально відрізнялася від попередніх років. На жаль, не на краще. Катастрофічно впав тираж - залишилося лише 4000 передплатників. Зменшилися кількість рубрик і жанрове розмаїття. Матеріали стали сухими й малоактуальними. Практично нульова наявність критики. Зате відчутне засилля реклами й оголошень, подекуди на цілу сторінку. Покращилася якість фотоілюстрації - цифровий фотодрук добре опанували місцеві газетярі. До того ж вони ним зловживають. Складається враження, що великими яскравими фотографіями компенсується нестача актуального контенту.

Висновки та перспективи

Як бачимо, борзенська районна газета розвивалася по спіралі. Була «сухою» й малоцікавою на початку створення, досягла непоганого рівня в 60-80-х роках ХХ ст. і знову знизила свій професійний рівень за період розбудови незалежної Української держави. Чому ж так сталося? Справді, сьогодні місцева преса загалом і « Вісті Борзнянщини» зокрема потребують ґрунтовного переосмислення своєї діяльності, усвідомлення своєї ролі в суспільстві. Перед місцевою пресою постає чимало викликів. Це й залежність від місцевих органів влади, недостатність фінансування, нестача кваліфікованих кадрів, які б воліли піднімати районну пресу на новий рівень, процес роздержавлення ЗМІ теж забуксував й реально не працює. Проте чому б не повернути в редакційну діяльність те краще, що було в традиціях минулого, лише адаптувававши під сьогодення. Усе ж деякі підходи варті того, аби їх взяти на озброєння. Районна газета зразка 60-80-х років минулого століття багато в чому виграє порівняно із сучасною пресою: передусім виваженістю підходів до створення журналістських матеріалів, належним ставленням до їх актуальності, жанрової багатоманітності, професійним складом редакцій.

жанровий місцевий преса газета

Література

1. Карась М. А. Регіональна преса в демократичному суспільстві (на прикладі періодики США): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.01.08 «Журналістика» / М. А. Карась. - К., 1999. - 15 с.

2. Мелещенко О. К. Газетні інформаційні моделі: взаємозв'язок та взаємозалежність концепції і структури тематики: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.01.08 «Журналістика» / О. К. Мелещенко. - К., 1993. - 22 с.

3. Засоби масової інформації: поняттєвий апарат / за ред. А. 3. Москаленка. - К., 1997.

4. Сучасна інформаційна політика / відп. ред. А. 3. Москаленко. - К., 1999

5. Чекмишев О. В. Регіональна преса з 1976 року до нинішнього часу // Сучасна українська журналістика: поняттєвий аспект. - К., 1997. - С. 32-36.

6. Чекмишев О. В. Український монітор / Чекмишев О. В. // Аналітичний збірник інформаційних моделей українських ЗМІ. - К., 1997. - № 9. - С. 12-18.

7. Здір Л. Економічний стан і якість ЗМІ залежить від взаєморозуміння обох сторін / Л. Здір // Народне слово. - 2001. - 24 лют.

8. Ярмиш Ю. Роль ЗМІ в процесах державотворення / Юрій Ярмиш // Украинский медиабюллетень. - К., 1999. - № 3. - С. 13-15.

9. Загайський Б. Регіональна преса чекає зрушень / Б. Загайський // Наш вибір - радикальні реформи. - К., 1995. - С. 5-9.

10. Ступак В. Моніторинг української преси / В. Ступак // Вісн. Книжкової палати. - 2001. - № 4. - С. 35-37.

Размещено на Allbest.ru