Теоретичні засади функціонування методики ЄЕО-редагування в Україні

Коломієць М.О.

Київський національний університет культури і мистецтв

Анотація

Предметом дослідження у XXI столітті усе частіше стають якісні, з позиції редагування, текстові контента сайтів. Створення та редагування ЭЕО-текстш відповідальний та трудомісткий процес. У даному контексті важливо визначити роль та функції редактора у створенні оптимізованого контенту. Тут варто акцентувати увагу не лише на методиках моделювання та впровадження культури тексту сайту, а й сукупності єдностей у ньому (форми, зручності користування та сприйняття користувачем-читачем). Важливим є вивчення проблеми створення ідеальної методики роботи з ЭЕО-текстами.

Ключові слова: ЄЕО-текст, вЕО-редагування, методика, контент, сайт, текст.

Постановка проблеми. Написання ЗЕО- текстів, ймовірно, найдовший і найвідповідальніший з етапів роботи у процесі внутрішньої оптимізації сайту. Перш ніж намагатись описати механізм редагування у мережі, варто визначитись чим саме є згаданий вид редакторської діяльності.

БЕО-текст -- це контент сайту, що створений з метою залучення більшої кількості користувачів Інтернету засобами ранжування видачі результатів пошуку.

Провідні відмінності під час створення сучасного БЕО-тексту проявляються у читабельності та релевантності, що призводить до збільшення кількості потенційних відвідувачів. Сучасний БЕО-текст визначається значенням матеріалу, тематикою, ідеєю та ключовими поняттями. контент редактор ранжування текст

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Варто зауважити, що у даній темі працювали як вітчизняні, так і зарубіжні науковці. Серед них: Н. Гребінець [2], С. Давидова [3], Л. Дмитрів [4],

А.Кузнецов [5], О. Лутовінова [6], Л. Свиридюк [9], А. Романенко [10], С. Чемеркін [12], Р. Шарапов та Е. Шарапова [13] і багато інших.

Окремої уваги для дослідження поставленого питання заслуговують роботи сучасників: Т. Басюка «Проектування системи автоматизації процесу БЕО-оптимізації» (2014 р.) [1]; С. Наза- ровця «Про рейтинг, антиплагіат, інформаційний простір і як усе це разом зафіксувати» (2010 р.) [7]; О. Сербіна «Згортання/розгортання інформації як спосіб уніфікації і представлення знання у веб-орієнтованому середовищі» (2016 р.) [8]; Н. Романюк «Редакторська підготовка текстових елементів інформаційного інтернет-видання» (2017 р.) [11] тощо.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Варто зауважити, що Інтер- нет-мова досліджується сучасними науковцями, але провідна проблема постає у тому, що досі не описано ідеального механізму редагування сучасного гіпертексту та моделі БЕО-тексту.

Головна мета статті полягає у дослідженні теоретичних засад функціонування української методики БЕО-редагування, визначенні ролі та функцій редактора у створенні оптимізованого контенту. З урахуванням мети роботи визначено необхідність вирішення таких завдань:

¦ дослідження наявної теоретико-методоло- гічної бази;

* визначення поняття мови Інтернету та її впливу на пересічних користувачів;

виділення групи критеріїв і механізмів створення та редагування якісного БЕО- контенту сайту.

Виклад основного матеріалу. Для того, щоб розумітись на редакторській роботі у мережі, варто було б поглянути на сучасні трактування в наукових колах щодо мови Інтернету та її особливостей. С. Чемеркін зазначає, що рівень дослідженості мови в Інтернеті дуже низький. Він припускає, що причина цього криється саме в нестандартності Інтернету як комунікативного явища [12, с. 7].

О.Лутовінова у своєму визначенні Інтернету наголошує на тому, що така своєрідна природа Інтернету неминуче відображається на всіх рівнях комунікації, тим паче на мові, яка слугує головним засобом спілкування та інструментом самовираження [6].

Інтернет, як нова сфера функціонування суспільства, закріплює і продовжує тенденцію демократизації мови, оскільки мова -- це та форма нашого існування, що першою починає віддзеркалювати зміни в настроях та почуттях суспільства. Загальна демократизація, в якій важливу роль відіграє Інтернет, посилює ініціативу до волевиявлення і самоствердження. Відсутність регуляторів норми мовлення в Інтернеті призвела до необмежених варіацій спілкування і самовираження через мову тексту -- у повідомленнях можна концентруватися на граматичній та орфографічній правильності, а можна передавати чисто суть без дотримання зазначених вище правил.

Схожу думку виражає Л. Свиридюк: «З появою Інтернету істотно змінюється роль тексту в суспільстві, змінюється свідомість особистості в Інтернеті, формується новий, мережевий спосіб життя та мислення, що суттєво впливає на мовну ситуацію» [9].

У своєму тлумаченні поняття мови Інтернету С. Давидова пропонує таку точку зору: «Мова Інтернету -- це складна багаторівнева мультимедійна система, що увібрала в себе досягнення усіх традиційних засобів масової інформації» [3]. Справді, мультимедійність мови Інтернету зумовлена тим, що автор може наповнювати публікації як основною складовою -- текстом, так і супровідним контентом у вигляді зображень (що прийшли до нас із друкованої ілюстрованої періодики), відеороликів (прототипами яких були сюжети на телебаченні), подкастів, аудіодоробків (що характерні для радіовиробництва).

В умовах глобального розвитку мережі Інтер- нет, який сьогодні набув максимального охоплення серед пересічних користувачів та споживачів інформації, зовсім не дивно, що велика кількість представників малого, середнього та великого бізнесу, реклами, журналістики та інших галузей презентують свої компанії, товари та послуги саме за допомогою мережі. Сайт з відповідним текстовим та візуальним контентом може допомогти в охопленні ширшої аудиторії, збільшенні кількості переглядів та підвищить рівень релевантності (відповідності) серед пошукових систем та машин, що за ключовими словами та словоформами здійснюють вибірку серед текстів, які будуть здатні задовольнити запит користувача. Створення якісного текстового наповнення потребує певного кваліфікаційного рівня автора та редактора, маючи на меті максимально наблизити цей матеріал до поняття ідеальної одиниці контенту.

Взагалі, на думку Л. Дмиртів, з розповсюдженням мережі Інтернет (яка ще донедавна виконувала суто інформативну функцію, сприймалась як додаткове до традиційних ЗМІ джерел інформації), відбулись значні зміни в поведінці користувачів -- видозмінилося значення категорії «комунікант-реципієнт» та «автор-читач», як ключових фігур комунікаційного процесу. Замість засобу масової інформації в усталеному розумінні, поняття «Інтернет» стало середовищем масової інформації -- місцем обов'язкової присутності для соціально активного населення. Отже, відповідно до концепції «вивільненого авторства», користувачі, які раніше перебували у ролі реципієнтів інформації, водночас стали комунікантами -- авторами повідомлень різного ступеня складності [4, с. 10].

З одного боку це свідчить про легкість процесів створення та передавання інформації, наприклад у соціальних мережах, де користувачі перебувають у спільному інформаційному середовищі [2, с. 203], а з іншого це суттєво відбилося на якості вільно поширюваного контенту при наповненні сайтів.

Як відомо, до поняття контенту сайту входить кілька складових -- текстовий, графічний та мультимедійний контент. Із розвитком Інтер- нет-технологій текстовий контент набуває нового значення. Л. Дмитрів зазначає: «...його можна розглядати з погляду методики побудови унікального тексту для зацікавлення користувача через прийоми реклами та РИ, БЕО-оптимізації під час визначення ключових слів для подальшого поширення через пошуковики тощо» [4, с. 10].

Досліджуючи дану тему, варто звернути увагу на ЭЕО-редагування як процес створення оптимізованого контенту. Це вид роботи коли створюється БЕО-текст як провідний інструментарій просування сайту у мережі в пошукових системах. Створення такого контенту обумовлює обов'язкове використання ключових слів й низки домінуючих вимог.

Тож задачі БЕО-редагування полягають у наступному:

• підвищення позицій певного ресурсу, який просувається фахівцем за результатами пошукового запиту;

• швидке ознайомлення цільової аудиторії з інформаційним полем;

¦ поповнення цільової аудиторії активними споживачами чи контент-користувачами.

Враховуючи сказане, ми погоджуємось з тим, що створення контент-наповнення за допомогою копірайтингу це процес, що також має власні механізми впровадження, що складаються з таких етапів роботи БЕО-редактора:

1. Знайомство з загальним змістом написаного;

2. З'ясування текстового ядра;

3. Пошук за тематичними запитами;

4. Створення/корекція тексту;

5. Перевірка контенту на унікальність;

6. Розміщення матеріалу.

Спираючись на праці А. Кузнецова, можна виокремити такі вимоги до вЕО-тексту:

- унікальність і оригінальність подачі матеріалу;

• дотримання грамотності та професійності викладу;

¦ реклама у БЕО-тексті має бути прихована чи замаскована;

¦ відсутність великого перенасичення цитуванням;

• оптимізація усіх сторінок мережевого ресурсу під певний набір ключовий слів;

• побудова структурної розмітки [5, с. 109].

Подібний матеріал буде створювати умови

для комунікації між автором і читачем, часто отримуватиме відгук у вигляді коментарів, пропозицій та запитань тощо.

Типи текстів, що створюються за допомогою вЕО-редагування абсолютно ідентичні провідним видам текстів, що розміщуються у мережі. Це можуть бути рекламні тексти, статті різного роду та обсягу, і навіть, художня література.

Також варто виокремити низку задач, які вирішуються БЕО-редактором під час створення оптимізованого контенту. Першочергово це грамотність, переконливість, тематичність, також важливе дотримання вимог та стандартів сайту, чітка структура, наявність ключових слів, автентичність тексту.

Питання автентичності тексту, зокрема, розглядають сучасні науковці Р. Шарапов та Е. Ша- рапова, що займаються вивченням форм запозичення текстів у мережі. Вони пропонують наступну типологію:

• повне чи часткове копіювання з одного джерела у інше;

• копіювання і компонування тексту з декількох джерел;

¦ копіювання зі зміною порядку цитування [13, с. 122].

Для того, щоб технологія запозичення тексту була не явною, сучасні

редактори застосовують низку заходів та маніпуляцій із текстом. Сюди відносять декілька технологій, а саме:

1. Коректура форм дієслів та відмінків іменників;

2. Вставки абревіатур;

3. Скорочення тексту, що був запозичений;

4. Вставка та цитування відомих людей, науковців чи посилання на авторитет;

5. Корекція заголовків;

6. Обман систем антиплагіату шляхом зміни літер кирилиці на латиницю;

7. Наповнення контенту синонімами, антонімічними формами чи однорідними словами.

Інформацію, яка поширюється в електронних текстах, достатньо легко проаналізувати, оскільки на сьогоднішній день існує безліч програм, які можуть визначити чи є БЕО-текст запозиченим. Серед них велику популярність отримали програми Advego Plagiatus, Text.ru, Ипсісору тощо. В редакційній практиці початок роботи з текстом може мати такий алгоритм:

1. Застосування зазначених вище програм, що здатні визначити недоліки написаного тексту;

2. Внесення коректив до уже створеного тексту;

3. Покращення якості контенту.

Без роботи редактора над створенням текстового контенту говорити про якісний інформаційний продукт немає жодного сенсу. Адже, саме наповнення сайту (текстове, візуальне, аудіо тощо) у відповідності до вимог може гарантувати йому більшу кількість переглядів та забезпечити його релевантність для пошукових систем та машин.

Тож виникає питання, яким же чином 8ЕО- редактор має створити якісний та унікальний текст, аби задовольняти запити пошукових ботів і зберегти при цьому загальну архітектоніку сайту і тексту. Слід виокремити наступні механізми:

1. Відмова від використання багаторівневої структури тексту під час написання контенту;

2. Створення читомих посилань з тією метою, щоб кожен користувач розумів наповнення контенту сайту. Адже копірайтер не повинен забувати, що він орієнтується, як правило, на серед- ньостатистичного споживача;

3. Використання Мті-елементів, ПаБІї- контенту, що задовольнить естетичні потреби користувачів. Копірайтер мусить розуміти, що гарний інтерфейс сайту привабливий для користувача, але принципово неважливий для пошукового бота;

4. Застосування внутрішніх лінків, що стануть додатковою допомогою у роз'ясненні інформації для цільової аудиторії.

Ми виділяємо групу критеріїв якісного текстового контенту сайту, що відображають характер подання інформації. Як відомо, показником якості текстового контенту завжди виступає актуальність й інформаційна новизна тексту -- публікація нових матеріалів, або матеріалів, що подаються під іншим кутом вже опублікованого тексту, що особливо важливо під час підготовки фундаментальної інформації. Тексти різних жанрів мають віддзеркалювати події та тенденції галузей, доповнюватись новими матеріали залежно від інформаційного приводу. Саме ці ознаки актуальності інформаційного ресурсу зроблять текст читомим. Критерієм якісного контенту сайту виступає створення авторського стилю тексту, оригінальної витонченої манери письма, також загальна відповідність тексту стилістиці сайту. Розміщення на сайті тексту має слугувати легкості читання, не містити термінології чи незрозумілостей. Тексти специфічного характеру мають супроводжуватись малюнками, графіками, списками та підтвердженими інфографічними даними.

Легкість сприйняття контенту обумовлюється структурованістю тексту, де інформація розподілена на відповідні частини. Не варто штучно збільшувати обсяг тексту, необхідно виділяти лише те, що становитиме безпосередній інтерес для реципієнта.

Також під легкістю читання розуміється виправдане використання шрифтових та не шрифтових виділень, задля увиразнення тексту та акцентування уваги на найважливішому. Вдалим є застосування та поєднання гарнітур та кеглів шрифту, які не відволікатимуть увагу.

Питання редагування мережевого контенту постає нині одним з актуальних та необхідних для сучасників. У своїх роботах А. Романенко наголошує, що в процесі створення БЕО-тексту слід дотримуватись наступної моделі:

1. Зміна ділянок тексту;

2. Видалення зайвого;

3. Заміна слів синонімами;

4. Перестановка ключів;

5. Зміна щільності ключових слів;

6. Корекція тексту під перераховані вище значення [10].

Під час редагування тексту змінюється кількість символів, і, відповідно, корегуються і результати аналізу. Після кожного циклу змін варто знову проводити аналіз. Таким чином, автор досягає унікальності опису для всіх сторінок сайту.

Перспективи подальших досліджень. Варто зауважити, що нині поняття БЕО-тексту починає усе більше входити до українського Інтернет-ме- діпростору і набувати усе більшої актуальності як предмет дослідження. Разом з тим, ми не знаходимо достатню кількість праць українських науковців присвячених саме дослідженню проблематики БЕО-редагування.

Актуальними для дослідження лишаються питання механізмів створення якісного тексту. Власники сайтів, як правило, наймають копірайтера та редактора, кваліфікаційний рівень яких дозволяє їм створити належне текстове наповнення відповідно до наявних вимог. І якщо фахівець з ко- пірайтингу займається тільки написанням тексту, то робота редактора полягає в тому, аби цей текст був максимально наближеним до поняття ідеальної одиниці контенту. Редактор проводить низку аналізів тексту, що дозволяє встановити його слабкі місця та ввести відповідні правки.

Висновки