Сприйняття медіааудиторією мови війни: асоціативний експеримент

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сприйняття медіааудиторією мови війни: асоціативний експеримент

Бондаренко Тетяна

У статті обґрунтовано особливості відлуння мови війни в соціумі; доведено доцільність формування риторики миру, корекції індивідуальної й колективної картин світу. Схарактеризовано процедуру проведення, етапи, результати опитування та асоціативного експерименту для з'ясування особливостей сприйняття медіааудиторією мови війни. Сформульовано положення стосовно тлумачення негативних конструкцій у суспільстві, специфіки їх оцінювання та конструювання моделі поведінки аудиторії.

Ключові слова: мова війни, аудиторія медіа, асоціативний експеримент, слово-стимул, слово- реакція, асоціати, асоціативне поле.

This article examines how the media audiences perceive and interpret lexical innovations classified as «language of war» that are produced and used by media. The survey and associative experiment to determine their procedures, stages, and the concluding results are analyzed. Providing thorough analysis identified the ways the media audiences perceive the «war discourse». Furthermore, the author explains how the audience takes the negative constructs, evaluates them and consequently establishes certain behavioral patterns and attitudes.

Key words: language of war, media audiences, associative experiment, word-stimulus, word-response, associates, associative field.

В статье обоснованы особенности эха языка войны в социуме; доказать целесообразность формирования риторики мира, коррекции индивидуальной и коллективной картин мира. Охарактеризована процедура проведения, этапы, результаты опроса и ассоциативного эксперимента для изучения особенностей восприятия медиааудиторией языка войны. Сформулировано положения о толковании негативных конструкций в обществе, специфике их оценки и конструирования модели поведения аудитории.

Ключевые слова: язык войны, аудитория СМИ, ассоциативный эксперимент, слово-стимул, слово-реакция, ассоциаты, ассоциативное поле.

У сучасному комунікаційному просторі продуктивну групу становлять негативно забарвлені конструкції - слова, словосполучення й цілі речення, що маркують складний етап у житті України, яка нині перебуває в стані гібридної війни. Поставши перед проблемою професійного висвітлення воєнних дій, журналісти відчули брак знань не лише про суто технологічні аспекти підготовки таких текстів (пошук, опрацювання джерел, перевірка достовірності, дотримання обмежень щодо поширення конфіденційних відомостей, сповідування етичних засад та ін.), а й про мовне наповнення своїх матеріалів, добір коректних лексем для відображення жорстоких реалій. Дослідники В. Іванов, О. Совенко, О. Волошенюк стверджують, що інформаційний простір стає додатковим гравцем у фактологічному, інтерпрета- ційному протистоянні суб'єктів. Від правдивості, точності й об'єктивності поданої інформації залежить самовизначення, ідентифікація та тлумачення подій громадянами, їхня подальша стратегія дій [1, с. 2].

У наукових розвідках, на онлайн-платформах ідеться про те, що мова ворожнечі, війни, ненависті, вербальна агресія, до яких нерідко вдаються ЗМІ, породжують консцієнтальну війну, покликану деформувати свідомість. Згідно з визначенням політолога А. Колодій, консцієнтальна війна (лат. conscientia - свідомість, сумління) спрямована на ураження свідомості, руйнування ідентичності, а також здатності людини до самоідентифікації. Серед особливостей консцієнтальної війни дослідниця називає «латентність упродовж тривалого часу; різноманітність, гнучкість та не- передбачуваність засобів впливу; застосування насильницьких методів викривлення інформаційно-комунікативного простору; стирання чіткого розмежування «друг - ворог»; руйнування духовних цінностей, уявлень про добро і зло, здатності людини до вільної самоідентифікації та інші» [2].

Основною зброєю в консцієнтальній війні вчені називають мову. Як слушно зауважує лінгвіст С. Жаботинська, саме за допомогою мови комунікаційне середовище зазнає дезінтеграції і примітивізації, чому сприяє поширення через ЗМІ необхідних «текстів». «Мова бере участь у досягненні двозначної мети консцієнтальної війни - зруйнувати старий і сформувати новий світогляд» [3, с. 9].

Серед актуальних наукових питань дослідницької уваги потребує проблема сприйняття й витлумачення медіааудиторією лексичних новотворів, продукованих і транспонованих у ЗМІ, оскільки лексичні інновації, створені сторонами-ворогами, володіють «особливою «силою, що уражає» [3, с. 3]. Мова війни, як і власне війна,

має отримати своє логічне завершення, тому вкрай важливо говорити про посттравматичний стан суспільства, шляхи до пошуку мови порозуміння. На цьому етапі існують передумови для дослідження особливостей сприйняття суспільством мови війни, що спонукатиме до розроблення механізмів мови миру, психологічної реабілітації соціуму. На наш погляд, цю проблему можна розв'язати, зокрема, через попереднє проведення асоціативного експерименту, аналіз отриманих суб'єктивних реакцій на слова-стимули та формулювання висновків.

Мета статті - обґрунтувати особливості відлуння мови війни в соціумі; довести доцільність формування риторики миру, корекції індивідуальної й колективної картин світу.

Проблемі мовної толерантності присвячено студії С. Авраменко, Ф. Бацевича, С.Єрмоленко, Н. Гуйванюк, Л. Масенко, О. Пономарева, О. Сербенської та ін. Агресія в медійному дискурсі поставала предметом вивчення в працях вітчизняних і російських дослідників: В. Іванова, О. Волошенюк, Ю. Джибладзе, й. Дзялошин- ського, О. Євтушенко, Л. Єніної, Л. Єрмакової, С. Жаботинської, О. Колодій, В. Са- лимовського, А. Севортьян, О. Совенко, О. Сухомлин, А. Шаргородської та ін. Зазначимо, що питання коректності висловлювань у ЗМІ активно обговорюють не лише в наукових колах, а й на різних фахових платформах у мережі (див. веб-сторінки громадських і державних організацій «Телекритика», «Національна спілка журналістів України», «Інститут масової інформації», «Академія Української Преси» та ін.). Сутність, технології й методику проведення асоціативного експерименту вивчали як зарубіжні, так і вітчизняні психологи, соціологи, лінгвісти (Т. Баранова, Дж. Дізе, Т. Дридзе, Х. Кант, Ю. Караулов, Л. Корновенко, А. Лурія, В. Мусієнко, Ч. Осуд, А. Розанова, О. Сурмач, Д. Терехова, Н. Уфімцева). Наукове зацікавлення становлять розвідки, присвячені описові асоціативних зв'язків у різних асоціативно-семантичних полях на матеріалах ЗМІ (К. Коротич, Є. Кузнєцова та ін.).

Методи дослідження. Для досягнення сформульованої мети застосовано низку методів: теоретичні - аналіз, узагальнення, систематизація наукових джерел із порушеної проблеми, медійних текстів для обґрунтування концептуальних засад розвідки; емпіричні - опитування для окреслення переліку найчастотніших новотворів, що належать до категорії «мова війни». Для вивчення ставлення аудиторії до мови війни проведено асоціативний експеримент, тобто застосовано методику «досліджень мовних реакцій на слова чи сполуки (стимули), що виявляє тимчасові рефлекторні зв'язки відчуттів, почуттів, образів, понять і їхніх позначень у ментальному лексиконі носіїв мови для конструювання мережі асоціацій у свідомості індивіда й етносвідомості» [4, с. 42-43]. Із-поміж видів асоціативного експерименту обрано вільний тип, що не обмежував респондентів в обранні слів-реакцій. Інформантам (ста студентам університету, чоловічої й жіночої статті, вік 19-23 роки) був запропонований перелік слів-стимулів, зазначених нижче, що дало змогу з'ясувати найбільш частотні реакції. Використано компаративний підхід до словникового тлумачення слів та асоціативного поля кожного з них. Логічний виклад зазначеного питання став можливим завдяки описовому методові.

Результати й обговорення. До аналізу залучено двадцять слів, дібраних унаслідок попереднього опитування, проведеного серед молоді. респонденти відповідали на запитання про те, на які слова, що можна вважати мовою війни, вони найчастіше натрапляють у ЗМІ. Унаслідок опитування сформовано групу лексем для подальшого дослідження особливостей їх тлумачення через асоціації.

О. Селіванова витлумачує поняття «асоціація» як динамічний тимчасовий нервовий зв'язок між двома й більше психічними явищами (відчуттями, уявленнями, почуттями, думками, образами тощо), а також їхніми позначеннями в мові, який утворюється за певних умов на підставі рефлексу суб'єктивного реагування на стимули [4, с. 43].

У «Словнику сучасної лінгвістики: поняття і терміни» А. Загнітка сформульовано таку дефініцію досліджуваного явища: «асоціація (лат. приєднувати, долучати, прилаштовувати) - 1) встановлення асоціативного зв'язку; співвіднесення предметів або явищ на ґрунті спільності притаманних для них ознак, або предмета і ознаки, процесу на основі образно-чуттєвих уявлень про дійсність; мисленнєвий механізм, що полягає у зіставленні понять з подальшим утворенням чуттєвого образу паралельно з відсиланням читача до певного культурно-побутового середовища, поза контекстом якого він не може бути зрозумілим; 2) зв'язок між мовними одиницями за формальними або логіко-семантичними ознаками; у психолінгвістиці - форма зв'язку психічних явищ, у якій виникнення одного з них є стимулом для виникнення іншого» [5, с. 72].

Зафіксовані лексичні інновації представлено у двох дискурсивних планах «ми про них» і «вони про нас». Групу «ми про них» утворюють лексеми: кремлівські валянки, москаль, ПТН-ПНХ, Путлер, даун-басівець, донбасятина, лугандонівець, луганда-фюрер, кацапський прихвостень, ватники, московський карлик; а групу «вони про нас» - недонарод, київська хунта, найманці Америки, майдануті, жидо- бандерівець, поцреоти, укропи, салоїди, щеневмерлики. Усі одиниці є результатом мовної гри, покликаної передати іронічно-зневажливе ставлення. У ході аналізу асоціативного ряду, запропонованого респондентами, підсумовано, що висловлювання «ми про них» і «вони про нас» мають лише негативне значення, натомість у сприйнятті групи слів «вони про нас» трапляються позитивні асоціації, попри іманентні негації, як-от: «поцреоти» - «патріоти»; «укропи» - «народ; щирі українці; красавчики; герої; люди із Західної України; радикально налаштовані націоналісти; партія «Укроп»; повстанці; бійці добровольчого батальйону; опір; ми; патріотично налаштоване населення». Повністю позитивне асоціативне поле отримано як реакцію на слова «салоїди, щеневмерлики»: «народ; щирі українці; люди, які обожнюють їсти сало; ми; патріотичні українці; патріоти; українські захисники передової; борються за незалежність; вимагають свою свободу». Поданий асоціативний ряд засвідчує такі ціннісні вектори аудиторії, як щирість, патріотизм, свобода, демократія, незалежність.

Аналіз низки суб'єктивних реакцій на виокремлені слова-стимули спонукали до опису асоціатів у трьох площинах: у вимірі пізнання, що дає змогу зробити висновок про те, як аудиторія тлумачить пропоновані в ЗМІ слова; в аспекті оцінювання, який допомагає з'ясувати, як респонденти ставляться до мови війни; у річищі сформованої чи прогнозованої поведінки людей. Такий підхід уможливив характеристику дібраного фактичного матеріалу за поданими нижче асоціативними рядами, що мають здебільшого негативну конотацію.

Асоціація з неосвіченими людьми, низьким рівнем інтелектуального розвитку, що допомагає відобразити різке протиставлення України й Росії, українців і росіян, громадян української держави, які підтримують політику однієї з названих країн. Асоціативне поле навколо слів-стимулів «кремлівські валянки», «москаль», «даун-басівець» нерідко побудоване на основі характеристики за інтелектуальними ознаками, причому респонденти асоціюють росіян із людьми, які є обмеженими, мають примітивне мислення, стали жертвами російської пропаганди («кремлівські валянки» - кремлівські / російські дурні; тупість; тупі росіяни; дураки; примітивно; «даун-басівець» - «тупі донецькі люди, які щиро вірять Росії; несвідомі жителі Донбасу; неадекватні»; «лугандонівець» - «несвідомі жителі Луганщини; зазомбовані»; «майдануті» - «необізнаність»; «ватники» - «зазомбовані»).

Асоціація з громадянами України, які проживають переважно на Сході держави й підтримали політику Росії, прагнучи приєднання до сусідньої країни: «даун- басівець, донбасятина» - «люди, які підтримують ДНР; люди, які живуть в Україні і хочуть в Росію; бойовики ДНР; ополченець; просепаратистські біженці); «лугандонівець, Луганда-фюрер» - «українофоби; переселенці з ЛНР; раби лугандафюрера; очільник ЛНР; зазомбовані; сепаратисти; луганчани, піддані Росії; люди, які тілом в Україні, душею - у Росії».

Асоціація з відомими історичними постатями, які уособлюють диктаторський тип правління, жорстокість, світове зло. Зокрема, зафіксовано численну кількість асоціатів до слів-стимулів «Путлер» (Путін): «подібність до Гітлера; дуже влучна назва окупанта; жорстокий диктатор, який не пошкодує ні душі; Гітлер капут; ненависть». На думку Є. Кузнєцової, «порівнюючи Путіна з Гітлером, західні видання не тільки асоціюють, наприклад, факт анексії Судетів із захопленням Криму, а й подають читачеві цілий багаж інформації про те, як варто дивитись на сучасну Росію» [6].

Асоціація із сучасними персоналіями - із політичними російськими діячами, журналістами, які обстоюють антиукраїнську позицію («кацапський прихвостень» «Жириновський, Кисельов, Мєдвєдєв»; «Путлер» - Путін, президент РФ»; «московський карлик» - «Владімір Владімірович» (в українській транслітерації для відображення мовного колориту сусідньої держави)), з українськими політиками, які підтримують політику Росії («кацапський прихвостень» - «Янукович») або яким громадяни не довіряють, критикуючи їхні дії та акцентуючи на єврейському походженні («жидо-бандерівець» - «Коломойський, Черновецький, Порошенко, Яценюк, Турчинов»), загалом із сучасною українською владою, якій народ не довіряє, звинувачує в нераціональних діях, корупції, злочинності тощо («київська хунта» «проукраїнське керівництво; влада, яка, на думку росіян, незаконна; злочинці; столичні багачі; цинічні, ласі до влади українці; Верховна Рада»; «найманці Америки» - «влада в Україні; хунта»).

Асоціація з однією або з кількома людьми, які уособлюють усю країну («кремлівські валянки» - «політики Кремля; Путін і вся його команда»).

Асоціація із журналістами (здебільшого - із російськими), які не виконують професійних обов'язків, необ'єктивно та неправдиво інформують населення, пропагують політику Росії («кацапський прихвостень» - «журналіст російського ТБ; танцює під дудку кацапів»; «найманці Америки» - «брехливі ЗМІ; маразм російських ЗМІ»). Цей асоціативний ряд доводить низький рівень довіри населення до російських та українських медіа, водночас засвідчує формування навичок суспільства свідомо споживати інформацію.

Асоціація з патріотизмом, національними цінностями, що, попри паралельну негативну конотацію, засвідчує схвальне ставлення до зламу, який відбувся у свідомості українців, відмову від рабства, визнання демократичних орієнтирів, до чинного Президента України, бійців АТО: «найманці Америки» - «клас!; бійці АТО; обстоюють права й вольності»; «майдануті» - «учасники Майдану, учасники Революції Духу; наші; борці за незалежність; ми; повалення режиму Януковича; українці; «київська хунта» - «Майдан, Порошенко й учасники АТО; увічливі люди; воюють за українські землі; захисники України; ми українці».

Асоціація-засудження, що демонструє зневажливе ставлення до зрадників, людей, які не є патріотами, не знають своєї історії, мови, вірять у російську пропаганду, загалом до росіян та ін.: «недонарод» - «недолюди, щось обмежене; недонація, яка не знає своєї історії; росіяни; не має єдності, єдиної мови; москалі; народ, який вірить у пропаганду; немає цілісності; російські провокатори; путінці»; «поцреоти» «несправжній патріот; тітушки; задиракуваті патріоти; патріоти-показушники»; «ватники» - «солдати РФ, росіяни, спричиняють розбрат, брехню; зрадники; тітушки; боягузи; сепаратисти». соціум війна експеримент медіааудиторія

Асоціація з прорадянським, застарілим стилем мислення, зі збіглою епохою СРСР («кремлівські валянки» - «кремлівські люди, які мислять не так; влада СРСР- сівської закалки, що перебуває в Кремлі).

Асоціація, породжена ксенофобними стереотипами та побудована на антитезах свій - чуже, добро - зло: «москаль» - «алкоголь, алкаші; росіянин, який діє агресивно; російськомовний українець; нехороша людина; російський народ; ... уйло; той, кого вважали гірше ляха; зла людина; неповага; житель сусідньої держави»; «ватники» - «алкоголіки»; «кремлівські валянки» - «росіяни; російська влада (уряд, народ); російські депутати; чужинці, образа, не наші»; «жидо-бандерівець» «житель Західної України; українець, який має єврейське коріння; українець; це не українець, бо українців жадних немає».

Асоціація з розвагами, народною словотворчістю, що має здатність швидко поширюватися в комунікаційному просторі: «ПТН-ПНХ» - «ла-ла-ла; так, хочу чути; побажання; добра, файна абревіатура; хочу чути; популярна серед українців абревіатура; народна пісня; гасло, хіт; напис, який всюди зустрічається, на парканах, на футболках; майдан; автомобільний номер; путін-поганець; переконання більшості жителів в Україні, смішні викрики на стадіоні; реклама українських товарів»; «Пут- лер» - «ганебна кличка російського президента»; «донбасятина» - «ковбасятина»).

Асоціація з маленьким зростом: «московський карлик» - «Карлик Ніс, що сидить у червоній вежі; мала людина з Москви»; «москаль» - «хитре маленьке безграмотне створіння». У суспільстві існує стереотипне уявлення про людей малого зросту, яким притаманний комплекс неповноцінності, які є недорозвиненими, агресивними, зовнішньо непривабливими особами, не здатними досягти успіхів. Водночас низькорослі люди прагнуть компенсувати свої зовнішні вади, докладаючи активних зусиль для самоутвердження й нерідко вдаючись до агресивної поведінки (промовистий приклад - узагальнений образ поведінки Б. Наполеона, й. Сталіна, А. Гітлера та ін.).

Асоціація з хворобою, психічними розладами «даун-басівець» - нове звучання хвороби Дауна, дауни з Донбасу»; «лугандонівець» - «даун»; «майдануті» - «схиблені; повний кошмар; новий вид психічного захворювання; зійшли з розуму на майдані»; «найманці Америки» - «хвора вигадка росіян».

Асоціація із зовнішніми й внутрішніми відчуттями («кремлівські валянки» «негативно; не вживаю; нейтрально; фу; холод; неприємні слова; позитивно, бо це правда»; «москаль» - «позитивно; «чьотко», подобається».

Асоціація-«побажання», що часто є неетичними, некоректними, лайливими, нерідко нецензурними або, навпаки, евфемізованими, прокльони. Українці відомі вмінням висловлювати прокльони, побажання, як-от: «Путлер» - «щоб він здох, хочу чути про нього в кримінальній хроніці; путінська морда; ПНХ»; «ПТН-ПНХ» «чарівне прохання до Путіна не лізти в справи, які йому не слід».

Індивідуальні асоціації, що не мають безпосереднього зв'язку з лексичним значенням пропонованого слова-стимула або з його дериваційною моделлю («москаль» - «щавель», «поцреоти» - «якісь поросята, такі маленькі і їх багато»; «донбасятина» - «м'ясо з Донбасу»; «лугандонівець» - «м'ясо з Луганська»; «київська хунта» - «хтось у Києві, хто ходить у хутрі»; «кацапський прихвостень» - «качечка, що ходить за цапиком»).

Відсутність асоціацій через незнання семантики пропонованого слова-стимула («київська хунта» - «не знаю, як пояснити»; «найманці Америки» - «навіть не чув таких»; «поцреоти» - «не чула»; «московський карлик» - «перший раз чую»).

Крім фіксації асоціацій, респондентам було запропоноване запитання «Чи хочете Ви чути або читати такі слова в ЗМІ?». Унаслідок опитування отримано переважно заперечні відповіді. Основні меседжі респондентів стосовно бажання / небажання сприймати мову війни можна умовно поділити на кілька груп відповідно до таких акцентів:

загальні моральні принципи, усталені в суспільстві («Мир має бути без агресії»; «Спускатися до рівня ображених підлітків, які гонять матюки, не треба»; «Не хочу чути, бо всі слова образливі»);

професійні норми журналістики («Це неетично, непрофесійно, попри відносини з сусідньою країною»; «Хочу, щоб нашими ЗМІ пишалися, що ми не падаємо до низького рівня»; «Неповага і нетолерантність - найкошмарніше, що можуть допустити ЗМІ»; «Це образливі слова, не повинні бути в ЗМІ. Такого чути з екрана ТБ я не хочу!»);

жанрова диференціація («У новинах - ні, якщо розважливий формат - під відповідальність редакції»);

розмежування за національним критерієм («Хай Росія використовує, що хоче, а ми будемо вихованими, коректними. Ми благородна нація»).

Варті уваги думки респондентів, які готові споживати інформаційну продукцію, що містить елементи мови війни. Це поодинокі відповіді, зміст яких засвідчує прагнення аудиторії розважитися, пограти словами, намагання знайти позитив навіть у негативних речах («Чому б і ні, це весело, скільки можна плакати?»; «Це реалії, тому сприймаю в ЗМІ це адекватно»; «Москаль, Путлер, Укропи, щеневмерлики цілком підходять для ЗМІ»). Серед результатів опитування зафіксовано лише одну відповідь, що засвідчує індиферентне ставлення до подій у країні та до мовного контенту в медіа («Мені все одно»). Загалом респонденти мають сформовану позицію, чітку картину світу, демонструють посилене зацікавлення до ЗМІ.

Висновки та перспективи

Проведений асоціативний експеримент дав змогу з'ясувати, що мова війни, транспонована в медіа, має різний спектр відлуння в суспільстві: від незнання семантики слів до різного їх тлумачення за широкими асоціативними рядами. Представлено групи лексем за двома дискурсивними планами («ми про них» і «вони про нас»); досліджено особливості їх тлумачення через асоціації, що описані в трьох площинах: пізнання; оцінювання; сформована чи прогнозована поведінка. Виокремлено асоціативні ряди з переважно негативною конотацією: асоціація з неосвіченими людьми, низьким інтелектуальним рівнем; із громадянами зі Сходу України, які підтримали політику росії; з історичними постатями-диктаторами; із сучасними персоналіями, які обстоюють антиукраїнську позицію; з однією людиною або з кількома індивідами, які уособлюють усю країну; із журналістами (здебільшого - російськими), які неправдиво інформують населення; із патріотизмом; асоціація-засудження зрадників; із прорадянським стилем мислення, збіглою епохою СрСр; ксенофобні асоціації; із розвагами, народною словотворчістю; із маленьким зростом; із хворобою, психічними розладами; із зовнішніми й внутрішніми відчуттями; із неетичними, лайливими, нерідко нецензурними або, навпаки, евфемізованими «побажаннями», прокльонами; індивідуальні асоціації, не пов'язані зі значенням слова-стимула або з його дериваційною моделлю; відсутність асоціацій через незнання семантики лексеми. Зафіксовані асоціати доводять панування культу агресії, ворожого ставлення людей як у середині країні, так і поза її межами, існування розколу в українському суспільстві та в російсько-українських відносинах. Самозахисною реакцією соціуму вважаємо почасти іронічне ставлення до мови війни, спроби обіграти реалії, запропонувавши для них лексичні новації. Важливий висновок - небажання аудиторії сприймати мову війну, як і власне війну. З огляду на це перспективним уважаємо подальше вивчення мови війни в лексикографічному, лінгвопсихологічному, комунікативному річищі, а також пошук шляхів порозуміння й корекції соціальної поведінки людей за допомогою ЗМІ.

Подяки. Автор статті висловлює щиру вдячність докторові філологічних наук, професору Володимирові Володимировичу Різуну за ґрунтовні методологічні поради, настанови щодо організації дослідження й логічного викладу результатів наукового пошуку, а також в. о. голови Національної спілки журналістів Україні Сергієві Антоновичу Томіленку за надану змогу апробувати результати дослідження в професійному колі журналістів-практиків і медіаекспертів під час конференції «Проблема «мови ворожнечі» в українських медіа».

Література

1. Іванов В. Ф. Війна у медіа та медіавійна : експертна оцінка різних аспектів висвітлення воєнних подій на Сході в українських медіа [Електронний ресурс] / В. Ф. Іванов, О. С. Совен- ко, О. В. Волошенюк. - Режим доступу : http://www.aup.com.ua/uploads/Reliz_Media_War_ Oct_14.pdf. - Дата доступу : 15.04.2016.

2. Колодій А. Про консцієнтальну війну і тверезий глузд у ставленні до влади [Електронний ресурс] / А. Колодій. - Режим доступу : http://political-studies.com/?p=1311. - Дата доступу : 7.05.2016.

3. Жаботинская С. А. Язык как оружие в войне мировоззрений. Майдан : словарь-тезаурус лексических инноваций [Електронний ресурс] / С. А. Жаботинская. - Режим доступу : http://uaclip.at.ua/zhabotinskaja-jazyk_kak_oruzhie.pdf. - Дата доступу : 10.05.2016.

4. Селіванова О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія / О. Селіванова. - Полтава : Довкілля-К, 2006. - 716 с.

5. Загнітко А. П. Словник сучасної лінгвістики: поняття і терміни / А. П. Загнітко. - Донецьк : ДонНУ, 2012. - Т. 1. - 402 с.

6. Кузнецова Є. Порівняння Путіна з Гітлером у західних ЗМІ [Електронний ресурс] / Є. Кузнєцова // Українська правда. - Режим доступу : http://www.pravda.com.ua/ columns/2015/01/28/7056573/. - Дата доступу : 5.05.2016.

Размещено на Allbest.ru