Специфіка програм телеканалу "Тиса-1" про національні меншини Закарпаття: проблемно-тематичний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Специфіка програм телеканалу «Тиса-1» про національні меншини Закарпаття: проблемно-тематичний аспект

Вступ

закарпатський телеканал національний меншина

Упродовж тривалого часу на Закарпатті, одній з найбільш етнічно строкатих областей України, виробилися такі правила і норми співжиття краян, що демонструють мирне й толерантне співіснування представників різних національностей, взаємодію на рівні культури, релігії, традицій, звичаїв, народної дипломатії тощо. Одночасно в процесі підтримання конструктивної міжкультурної комунікації, а також для забезпечення вітчизняного та міжнародного законодавства про право національних меншин на отримання інформації рідною мовою особливе значення має діяльність мас-медіа області, які, крім українськомовного, готують інформаційний продукт мовами етнонаціональних спільнот, що проживають у цьому поліетнічному регіоні.

Для українського інформаційного простору закарпатський державний регіональний телеканал «Тиса-1» (віднедавна перебуває у структурі Філії ПАТ НСТУ як «Закарпатська регіональна дирекція») є унікальним, оскільки веде трансляцію сімома мовами національних меншин. Він має понад півстолітню історію й досі утримує лідерські позиції серед телевізійних ЗМІ області. «Тиса-1» - єдиний серед регіональних каналів України веде супутникове мовлення (з 2003 р.) і пропонує до перегляду програми угорською, словацькою, румунською, ромською, німецькою, російською та русинською мовами. Крім того, канал регулярно готує як окремі сюжети, так і цілі програми про національні меншини Закарпаття українською мовою. Тому дослідження тематичного наповнення, проблематики, верстки, мовностилістичних особливостей програм, створених для етнонаціональної спільноти і про неї, вкрай актуально для підтримання толерантної міжку- льтурноїкомунікації, об'єктивного інформування національних меншин про державні проблеми рідною мовою, а сьогодні - ще й у контексті вироблення системи захисту інформаційних інтересів нашої держави.

Теоретичне підґрунтя. Проблемам медіа національних меншин, характерних рис репрезентації порізнених етносів в інформаційно-комунікаційному просторі присвячені дослідження українських науковців Н. Яблоновської [1], І. Па- римського [2], Ю. Колісника [3], Н. Сидоренко [4], Л. Василик [5] та ін. Методологічно для статті важливими були праці дослідників ефірного мовлення (В. Гоян, З. Дмитровського, В. Лизан- чука, О. Гояна,), науковців, які вивчають специфіку роботи мас-медіа, їхній вплив на аудиторію (Б. Потятиника, В. Різуна [6], В. Іванова [7] та ін.). Для поглиблення розуміння роботи місцевого телеканалу для нашої роботи важливими були розвідки К. Беломоіної [8], присвяченої розвитку регіонального телебачення і його конкурентним можливостям у порівнянні з центральними телевізійними ЗМІ, та М. Ярмоленко [9], об'єктом дослідження якої є міжкультурна комунікація на Закарпатті. До проблем інформаційної безпеки поліетнічного регіону неодноразово звертався науковець Ю. Бідзіля [10; 11]. Емпіричним джерелом дослідження також є офіційний портал Філії НТКУ «Закарпатська регіональна дирекція» [12], регіональні сайти [13]. У частині забезпечення прав національних спільнот, зокрема, права на інформацію, керуємося Законом України «Про національні меншини в Україні» [14], «Про суспільне телебачення і радіомовлення» [15].

Мета статті - з'ясування особливостей проблемно-тематичного наповнення програм телеканалу «Тиса-1», специфіки інформаційно-мовної палітри телепродукту, призначеного для нацменшин краю та українськомовних жителів Закарпаття. Мета обумовлює такі завдання: 1) виокремлення основних тематичних пластів та проблематики сюжетів програм; 2) аналіз верстки випусків на предмет тематичної збалансованості; 3) окреслення мовностилістичних особливостей журналістських матеріалів; 4) аналіз сюжетів на предмет дотримання толерантності при роботі з тематикою, яка стосується національних меншин.

Методи дослідження. У процесі роботи над емпіричним матеріалом та науковими джерелами застосовано як загальнонаукові, так і прикладні методи. На етапі накопичення матеріалу, збирання інформації були застосовані первинні методи, серед них метод спостереження, описовий метод - для пізнання якісних особливостей аналізованих явищ. Під час обробки дібраних фактів, їхнього аналізу було застосовано проблемно-тематичний метод - для визначення тематичного наповнення програм, окреслення їхньої проблематики. Крім того, наукова розвідка містить елементи компаративного, структурно-функціонального та статистичного методів.

Результати дослідження

Попри суттєве розгалуження різнотематичного телевізійного продукту, який пропонують центральні ЗМІ, регіональні телеканали й надалі залишаються важливими в задоволенні інформаційних потреб мешканців областей. «Посилення ролі регіонального телебачення зумовлене, по-перше, великою довірою до нього населення порівняно з центральними каналами, а по-друге, його завданням - стати ключовою сполучною ланкою в системі комунікацій, яка об'єднує населення регіону на основі культурних цінностей, самобутніх традицій» [8, с. 206]. Саме тому на етапі впровадження суспільного мовлення одну з найважливіших ролей варто віддавати саме регіональним мовникам.

На Закарпатті діяльність регіональних ЗМІ, крім задоволення запитів різноманітних груп глядачів, має ще одну надважливу специфіку - врахування інформаційних потреб національних меншин, найчисленнішими з яких є: «угорці - 151,5 тис (12,1 %), румуни - 32,1 тис (2,6 %), росіяни - 31,0 тис (2,5 %), цигани - 14,0 тис (1,1 %), словаки - 5,6 тис (0,5 %), німці - 3,5 тис (0,3 %)» [13].

Згідно з покажчиком дослідників регіональної преси, сьогодні в області виходить 16 угорсько- мовних періодичних видань, 3 словацькі і 2 ром- ські [10, с. 433-437] для представників найбільших етноспільнот. У секторі телевізійних ЗМІ 10 програм сімома мовами національних меншин пропонує телеканал «Тиса-1». Серед них три програми угорською мовою, дві румунською, дві німецькою і три словацькою. Така багатомовність закарпатського телеканалу вирізняє його з-поміж інших телевізійних ЗМІ і є над- важливою у контексті забезпечення прав національних меншин, зокрема, права на інформацію. З іншого боку, для налагодження ефективної

міжкультурної комунікації надважливими є програми, які виходять українською мовою і при цьому репрезентують теми про національні меншини, оскільки на Закарпатті є чимало корінних жителів, так званих білінгвів, які вільно володіють мовами етноспільнот, однак переважна більшість все ж українськомовні. Тому з метою ознайомлення українців з найважливішими подіями у житті нацменшин краю на телеканалі «Тиса-1» виходить щотижневий тележурнал редакцій національних меншин «Від суботи до суботи», який триває до 30 хвилин і створений у форматі дайджесту.

Упродовж роботи над розвідкою проаналізовано майже півсотні інформаційно-аналітичних сюжетів програми «Від суботи до суботи» за 2015-2016 рр., на основі чого виокремлено такі тематичні пласти:

1. Політика, зокрема міждержавні відносини. Наприклад, сюжети про зустріч міністрів закордонних справ України та Румунії (28.02.2015), візит уповноваженого уряду Німеччини з питань переселенців та національних меншин на Закарпаття (4.07.2015), візит надзвичайного і пов- новаженого посла Румунії в Україні (11.07.15), урочистий прийом родини Габсбургів у замку Аулкерс Дорф (11.07.15), а також сюжети про декомунізацію румунських населених пунктів 14.05.2016 раду німців України (11.06.2016 р.) та чай з євродепутатом (4.06.2016).

2. Економіка: працевлаштування ромського населення закарпатського регіону (7.03.2015), програма економічного розвитку на Закарпатті (25.06.2016 р.).

3. Соціальна сфера: гуманітарний вантаж зі Словаччини (7.02.2015), Мартішор - румунське свято у березні (7.03.2015), гуманітарний вантаж з Південної Австрії до Закарпаття (7.03.2015), Святий Миколай зі словацьких Кошиць (19.12. 2015, 10 -й Міжнародний день захисту дітей у Чопі (11.06.2016).

4. Освіта: співпраця УжНУ з ромськими організаціями (7.02.2015), свято Першого дзвоника у словацькій школі (5.09.2015), підписання протоколу про співпрацю між освітянами Закарпаття та Мараморошу (Румунія) (19.12.2015), останній дзвоник у ромських школах Ужгорода (11.06. 2015, вчитель та учні словацької школи презентували DVD-диск (25.06.2016 р.).

5. Культура: майстер-клас народної музики й танців у Берегові (7.02.2015), етнокультурна експедиція закарпатськими селами (28.02.2015), презентація збірки віршів румунською мовою 12.03.2016, четвертий міжнародний фестиваль бограчу в Косино (21.05.2016), день угорських народних танців у Хусті (21.05.2016), обласний фестиваль румунського народного мистецтва на Рахівщині (4.06.2016), словацько-українське літературне добросусідство (11.06.2016), ювілейний фестиваль нацменшин у замку «Паланок» (25.06.2016 р.).

6. Мистецтво: виставка Тараса Табаки (5.03. 2016), роздуми про життя і творчість Івана Ілька 12.03.2016, виставка Андреї Павук (2.04.2016).

7. Спорт: міжнародний день скаутів у Виноградові (14.05.2016).

8. Релігія: зустріч християнської молоді в Перечині (21.05.2016).

Щоразу на початку програми «Від суботи до суботи» ведуча стисло анонсує новини, які сталися за тиждень. Як правило, це дві-три події, до яких у вигляді сюжетів упродовж випуску вже не повертаються. Подальша тематична структура цієї щотижневої програми достатньо традиційна й майже щоразу подає новини про етнонаціональні спільноти краю крізь призму політичних подій, національно-культурницьких, спортивних заходів, релігійних свят, порушує питання соціальних проблем, що сталися в регіоні. Однак, як певний недолік, вважаємо слабку аналітичну складову, оскільки переважно транслюються заздалегідь підготовлені сюжети, частина з яких уже виходила в новинах національних редакцій. Крім того, різняться вони й якістю підготовки, як за підбором відеоряду, синхронів, так і за стилістикою, компонуванням фактів, структурою мікротем тощо. З погляду верстки програми теж є певні недоліки: не кожен випуск тематично збалансований, культурно-мистецька група нерідко переважає. Наприклад, анонс випуску, озвучений на початку програми за 2 травня 2016 р., має такий вигляд: «візит Міністра закордонних справ до українського ліцею в Румунії; зустріч християнської молоді в Перечині; день угорських народних танців у Хусті; четвертий міжнародний фестиваль бограчу у Косино; конкурс словацької народної пісні «Золотий соловейко» у Середньому». У деяких випусках відчувається брак авторських ідей, тому журналісти заповнюють ефір загальнотематичними сюжетами низької якості: «Громада колись німецького села Павшино святкує День матері» («Від суботи до суботи». - 14.05.2016), «Історія квітки троянди» («Від суботи до суботи». - 14.07.2015).

Сюжети, які стосуються життя національних меншин Закарпаття, періодично готує й інформаційна програма «Вчасно». У проаналізованих випусках за 2015-2016 рр. виокремлено майже три десятки журналістських матеріалів про етнонаціональні спільноти краю. Проблематика сюжетів - працевлаштування представників нацменшин, брак коштів у забезпеченні їхніх медичних, освітніх, культурних потреб. Переважно це новини про інвестування угорцями в Закарпаття мільярда євро («Вчасно». - 14.06.2016), сприяння в оздоровленні 65 дітей учасників АТО в Угорщині («Вчасно». - 13.06.2016), реалізації чехами соціальних проектів на Закарпатті («Вчасно». - 26.05.2016) та інших ініціатив закордонних інвесторів, які поінформовані про неспроможність України через фінансову й політичну кризу забезпечити хороші умови для життя представників національних меншин, як і для всіх громадян держави.

Деякі з сюжетів програми «Вчасно» мають негативне інформаційне забарвлення, наприклад, новини про контрабанду, злочини, сепаратистську діяльність, здійснену представниками національних меншин: «Громадянин Румунії здійснив масштабну спробу незаконного переміщення тютюнових виробів» («Вчасно». - 14.05.2016), «Йоббік» на Закарпатті отримав офіційне попередження від СБУ» («Вчасно». - 3.06.2016), «Угорці провезли в Україну чотири кілограми наркотиків» («Вчасно». - 9.06.2016). Такі сюжети можуть сприяти формуванню негативного іміджу щодо представників нацменшин. Це не означає, що подібні новини варто замовчувати, однак у структурі новинного випуску варто приділяти увагу й репортажам про місця компактного проживання представників інших національностей, особливості матеріальної й духовної культури, адже програма «Вчасно» одна з найпопулярніших на телеканалі «Тиса-1».

Проблеми етноспільнот обговорюються і в інших телевізійних проектах, зокрема в аналітичній програмі «Про головне». До розмови тут залучають представників національних меншин, експертів, громадських активістів, що підтверджує прагнення до налагодження діалогу і спільного вирішення питань, які можуть виникнути на міжетнічному грунті.

Варто зазначити, що протягом досліджуваного періоду не знайдено в сюжетах жодної з розглянутих програм випадків дискримінації або нетолерантного ставлення до представників нацменшин на Закарпатті. Журналісти дотримуються відповідних стандартів у висвітленні інформації про життя нацменшин. З іншого боку, наше дослідження не може бути підтвердженням того, що відповідних настроїв не існує. Погоджуємося з думкою дослідниці М. Ярмоленко, яка віддає особливу перевагу державі в налагодженні суспільних відносин між представниками різних народів, які проживають на її території. «Гуманітарна політика держави має не лише виявляти, але й корелювати регіональні історичні ідентичності - від моделі «радянської історії», «угорської історії» до «української моделі» національної історії. Потребує удосконалення законодавчо -правова база захисту прав та задоволення інтересів національних спільнот, запобігання проявів ксенофобії, нетерпимості та дискримінації на національному й релігійному ґрунті» [9, с. 186].

Висновки

Аналіз щотижневого тележурналу редакцій національних менших програми «Від суботи до суботи» та окремих сюжетів інформаційної програми «Вчасно» потягом 2015-2016 рр. доводить, що тематичне наповнення обох програм досить різноманітне. Журналісти подають новини про етнонаціональні спільноти краю крізь призму політичних подій, національно-культурницьких, спортивних заходів, релігійних свят, порушують питання соціальних проблем, що сталися в регіоні. Проблематика сюжетів стосується працевлаштування, фінансування медичних, освітніх, культурних потреб представників нацменшин, а також інвестицій з-за кордону для задоволення таких потреб, або ж напрацювання перспектив розвитку співпраці Закарпаття з сусідніми країнами. Позитивним аспектом вважаємо брак у проаналізованих програмах випадків дискримінації або нетолерантного ставлення до представників нацменшин на Закарпатті з боку журналістської спільноти.

Недоліками аналізованих програм є недостатнє авторське опрацювання тем, недотримання принципу верстки випуску - від найважливішого до менш важливого. Крім того, не всі випуски тематично збалансовані, у деяких переважає культурно-мистецька група сюжетів. На рівні відеоряду, синхронів, компонування мікротем, опрацювання фактів та їхнього аналізу є певні недопрацювання в сюжетах програм німецької, угорської, румунської, словацької редакцій, які надають телевізійні продукти для дайджесту програми «Від суботи до суботи». На мовностилістичному рівні у сюжетах нерідко трапляються штампи, росіянізми, нагромадження емоційно забарвлених слів.

Вважаємо, що інформаційно-мовна палітра програм «Тиси-1» є суттєвою перевагою телеканалу на всеукраїнському рівні і надважливою у контексті міжкультурної комунікації у прикордонному регіоні. Однак дослідження програм редакцій показало, що Філія ПАТ НСТУ «Закарпатська регіональна дирекція» потребує вдосконалення телепродукту, розрахованого на етнонаціональну спільноту. Упродовж періоду незалежності на телеканалі періодично виникають розмови про закриття редакцій. Це відбувається з кількох причин: через недостатнє фінансування, нестачу професійних кадрів, що, у свою чергу, позначається на якості програм, які втрачають конкурентоспроможність на медіа- ринку. Такі процеси можуть обернутися втратою глядачів - представників національних меншин, оскільки близькість кордонів сприяє перегляду ними іноземних телеканалів, де підтримка держави краща, і якість телепродукту вища. Натомість незадоволеність інформаційних потреб національних меншин на Закарпатті загрожує інформаційній безпеці цього прикордонного регіону.

Список літератури

1. Яблоновська Н. В. Кримська журналістика: етнічні аспекти : навч. посіб. для студ. вищих навч. закладів. / Н. В. Яблоновська. - Сімферополь, 2008. - 290 с.

2. Паримський І.С. Національна преса - суспільна домінанта інформаційного простору демократичної держави: автореф. дис ... д-ра наук із соц. комун.: 27.00.01 / Паримський Ігор Святославович. - К. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т журналістики. - К., 2013. - 32 с.

3. Колісник Ю.В. Преса національних меншин України як засіб їх самоствердження в умовах становлення української державності: автореф. Дис кнд. филол. наук / Колісник Юрій Вікторович. - К., 2001. - 25 с.

4. Сидоренко Н.М. Сучасна преса національних меншин в Україні / Наталія Сидоренко // Актуальні проблеми журналістики : збір. наук. праць. - Ужгород: МП «Ліра», 2001. - С. 215 - 220.

5. Василик Л. Світоглядна публіцистика сучасних літературно-художніх видань: концептосфера національної ідентичності : моногр. / Любов Василик. - Чернівці: Вид-во Чернів. нац. ун-т, 2010. - 416 с.

6. Різун В.В. Теорія масової комунікації : під- руч. / В. В. Різун. - К.: Видавничий центр «Просвіта», 2008. - 260 с.

7. Іванов В.Ф. Основні теорії масової комунікації і журналістики : навч. посіб. / за наук. ред. В. В. Різу- на. - К.: Центр Вільної Преси, 2010. - 258 с.

8. Беломоіна К.С. Регіональний рівень розвитку Українського телебачення / К. С. Беломоіна // Культура України. - Вип 39. : зб. наук. пр. / М-во культури України, Харк. держ. акад. культури; за заг. ред. В. М. Шейка. -- Х. : ХДАК, 2012. - 300 с.

9. Ярмоленко М. Сучасний етап міжкультурної комунікації на Закарпатті / М. Ярмоленко / / Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. - 2014 / 4-5 (72-73) - С. 394.

10. Бідзіля Ю. М. Періодика транскордоння в контексті міжнаціональної комунікації : моногр. / Юрій Бідзіля. - Ужгород: Аутдор-Шарк, 2016. - 469 с.

11. Бідзіля Ю. Інформаційна безпека поліетніч- ного регіону: пошук нової медіасистеми (на прикладі Закарпаття) / Ю. М. Бідзіля // Наукові записки Інституту журналістики : наук. зб. / за ред. В. В. Різуна; КНУ імені Тараса Шевченка. - К., 2014. - Лип.- верес. - Т. 56. - 388 с.

12. Філія ПАТ НСТУ «Закарпатська регіональна дирекція» (телеканал «Тиса-1», радіо «Тиса ФМ») [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://tysa1. tv/. - Дата доступу: 10.07.2016.

13. Центр культур національних меншин Закарпаття [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// centerkultur.xtreemhost.com/?ckattempt=1. - Дата доступу: 10.07.2016.

14. Закон України «Про національні меншини в Україні» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua. - Дата доступу: 10.07.2016.

15. Закон України «Про суспільне телебачення й радіомовлення» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1227- 18. Дата доступу: 10.07.2016.

References

1. Iablonovska N. V. (2008), Crimean journalism: ethnic aspects. A Textbook, Simferopol, 290 p.

2. Parymskyi I. S. (2013), The national press - the dominant public information space of democracy: a Thesis, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Institute of journalism, Kyiv, 32 p.

3. Kolisnyk Yu. V. (2001), Press national minorities in Ukraine as a means of self-affirmation in conditions of Ukrainian statehood: a Thesis, Kyiv, 25 р.

4. Sydorenko N. M. “The modern media of national minorities in Ukraine”, Aktualni problemy zhurnalis- tyky: Zbirnyk naukovykh prats [Current problems of journalism: Digest], “Lira”, Uzhgorod, p. 215-220.

5. Vasylyk L. Ie. (2010), Journalism worldview of modern literary publications: conceptual of national identity: Monograph, Publishing Chernivtsi National University, Chernivtsi, 416 p.

6. Rizun, V.V. (2008), Theory of Mass Communication: a Textbook, Vydavnychyy tsentr «Prosvita», Kyiv, 260 p.

7. Ivanov, V. F. (2010), Basic Theory of Mass Communication and Journalism: a Textbook, in Rizun, V. V. (Ed.), Tsentr Vil'noyi Presy, Kyiv, 258 p.

8. Belomoina, K. S. (2012), “Regional level of development of Ukrainian television”, Kul'tura Ukrayiny [Culture of Ukraine], in Sheiko, V.M. (Ed.), Ministry of Culture of Ukraine, Kharkiv State Academy of Culture, № 39, KhDAK, Kharkiv, 300 p

9. Yarmolenko, M. A. (2014), “Contemporary stage of intercultural communication in Zakarpattya”, Naukovi Zapysky Instytutu Politychnykh i Etnonatsional'nykh Doslidzhen' im. I. F. Kurasa NAN Ukrayiny [Scientific Proceedings of the Institute of Political and Ethnic Studies of Ivan Kuras National Academy of Sciences of Ukraine], vol. 4-5 (72-73), 394 p.

10. Bidzilya, Yu. M. (2001), Press of Zakarpattya of the XIX-XX Centuries: a Textbook, MP “Lira”, Uzhgorod, 80 p.

11. Bidzilya, Yu. M. (2014), “Information security of multiethnic region: the search of a new media system (the case of Zakarpattya)”, Naukovi Zapysky Instytutu Zhurnalistyky [Scientific Proceedings of the Institute of Journalism], in Rizun, V. (Ed.), Taras Shevchenko National University of Kyiv, vol. 56, Kyiv, 388 p.

12. “Zakarpattia Regional State TV and Radio Broadcasting Company (TV channel “Tysa-1”, radio station “Tysa FM”), available at: http://uk.wikipedia.org/wiki (accessed: 10.7.2016).

Размещено на Allbest.ru