Бібліотеки сучасних німецьких університетів та тенденції формування їхніх фондів

У довідково-бібліографічних фондах зібрано довідкові документи, бібліографічні покажчики, реферативні журнали, інформаційні видання, документи з бібліотекознавства, бібліографії та інформатики.

1. Сприяння розвиткові та поглибленню у студентів, докторантів, осіб, що отримують подальшу освіту, інфопотреб різного спрямування (пізнавальних, культурних, у самоосвіті, дозвілєєвих), але насамперед -- у "навчальному читанні", яке має на меті психологічну підготовку особи до інновацій, а також мотивації до наукової та навчальної діяльності, постійного цілеспрямованого пошуку, набуття та поглиблення фахових знань, у тому числі поза межами вишу.

2. Якомога довші години роботи для найефективнішого використання ресурсів інформації та якнайповнішого забезпечення літературою.

3. Створення мережі каталогів on-line та можливостей щодо замовлень видань (МБА, проведення спільних проектів), зокрема через електронну доставку в конкретній мережі та в міжнародних рамках.

4. Підтримка економіки за допомогою громадського доступу до інформації з усього світу незалежно від її знаходження, видів і форм, без будь-яких обмежень. Ця функція є свідченням участі держави, що має створювати належні умови для забезпечення інфопотреб та регулювати потік даних [3, с. 54].

5. Участь у бібліотечних об'єднаннях для отримання поточної інформації.

6. Забезпечення інформаційного супроводу навчальних програм і опанування культурних і наукових традицій незалежно від виду (рукопис, автограф, друковані твори, фільми, мікрофіші, електронні ЗМІ). Бібліотеки спеціальних ВНЗ відрізняються тим, що мають забезпечити наявність праць численних фірм та інформації про продукти праці.

7. Збирання та надання в розпорядження регіону публікацій про природу, економіку, культуру, історію та політику; збирання й розкриття спадщини осіб, що мають значення для окремого регіону, причому є земельна специфіка регламентації та збирання обов'язкового примірника.

8. Сприяння культурному розвиткові регіону за допомогою виставок, організаційних заходів тощо.

Інший варіант функцій УБ [2, с. 110]:

— залучення осіб, що не належать до університету, -- учнів, учених з органів влади, працівників фірм, мешканців регіону, представників різних груп мігрантів -- до традицій культури, надання якнайповнішої інформації про події дня, становище в кризових районах, проблеми довкілля. Більшість молоді (зокрема мігранти, студенти та інші особи, що навчаються), а також екстернат, задовольняють інформаційні потреби (навчальні, пізнавальні, культурні, у самоосвіті, дозвіллєві), звертаючись до формальних каналів комунікацій, які "[...] компенсують нашу недосконалість і водночас є тим [...] авторитетом, тим джерелом [...] орієнтації в суспільстві, в якому природа людині відмовила" (Й. Хериш);

— збереження знань;

— фіксація цінностей і норм;

— поєднання минулого та сучасності, збереження культурної пам'яті;

— інформування студентів (докторантів), які розпочинають здобувати освіту, про умови навчання, потрібні іспити та компетентність, актуальний стан досліджень у конкретних галузях;

— допоміжна функція у процесі інтеграції та подальшої соціалізації мігрантів усіх груп і категорій. Джерелом забезпечення інфопотреб, що є складником інтеграції у нове суспільство (не повної асиміляції!), стають документи історичної, соціальної політичної та географічної тематики, а також видання про походження, історію, традиції й культуру конкретних етносів, у тому числі в країні їх нинішнього проживання, чи так звана література для іноземців -- видання, "[...] що написані не німецькою мовою для емігрантів, біженців, іноземних працівників та [...] студентів, що проживають в німецькомовному просторі та для яких німецька мова не є рідною [...]" (Г. Вильперт). Поте важко передбачити, які інформаційні та специфічні психічні (Е. Фромм) потреби й запити виникатимуть в окремих користувачів УБ або їхніх груп, що мають так зване міграційне підгрунтя, оскільки у них є власне розуміння як інтеграції, так і подальшої міжкультурної комунікації, під якою розуміємо "[...] здібність, що завжди засвоюється по-іншому [...] та в конкретних ситуаціях має сприяти поновленню зв'язку зі специфічною сферою діяльності [...]" [4, с. 104]. До найактуальніших освітніх напрямів, які сьогодні обирають мігранти (іноземні студенти, аспіранти, докторанти), належать основи бізнесу і маркетингу, оволодіння комп'ютерною грамотністю та можливостями отримання видань за допомогою Software Microsoft Reader або читання електронних книг. Як відкрита система, що реагує на соціальні зміни, УБ надає у користування різноманітні форми "об'єктивістського культурного капіталу", який охоплює не лише підручники з фахових, суміжних та загальноосвітніх дисциплін, наукову літературу з усіх галузей знань (її використання передбачає наявність певного рівня попередньої підготовки з конкретного фаху та знань відповідної мови, вміння працювати з інформацією), а й окремі фонди кіно-, фото- чи фонодокументів -- носіїв інформації, які зберігаються у книгосховищах, бібліотеках-філіях чи архівах.

Сучасні тенденції у формуванні фондів УБ такі:

1. Комплектування друкованими формами документів: книгами, журналами, газетами, що слугують для "[...] задоволення потреб, розвитку диференційованого [...] та логічного міркування, особливого інтересу як до Історичного [...], так і до Майбутнього, оцінки цінностей [...] та суспільної структури" [5, с. 18].

2. Поява та зростання кількості інших носіїв інформації: відео- та аудіоматеріалів, слайдів, дисків та компакт-дисків у фондах, що мають забезпечувати спеціальні, навчальні, пізнавальні, культурні, дозвіл- лєві, самоосвітні читацькі потреби. Такий профіль комплектування мають бібліотеки 27 ВНЗ мистецтв і музики, що акумулюють переважно художні репродукції, фото і діапозитиви, ноти, платівки і записи. Приблизно такі самі фонди (в кількісному відношенні) мають бібліотеки спортивних вишів.

3. Зростання частки спеціальних, наукових, виробничих та інших видань, які замовляють для забезпечення навчального процесу з усіх дисциплін та інфопотреб різного ступеню складності. Така тенденція є результатом недостатнього розвитку навчально-інформаційної бази бібліотек ВНЗ внаслідок упровадження нових розширених навчальних програм і спеціалізацій в освітніх закладах, особливо гуманітарного спрямування, які поки не доукомплектовані достатньою кількістю примірників сучасних навчальних, довідкових та навчально-методичних видань і періодики з численних фахів та дисциплін; зростання кількості студентів, що опановують певний курс, та одночасно -- цін на видавничу продукцію.

4. Придбання e-book та створення власних ін- тернет-версій -- збірників текстів, що збережені на певному порталі, сторінки яких можна гортати та завантажувати. Якщо e-book використовують як джерело інформації, йдеться вже про так званий третинний сектор, оскільки суб'єкт, що прагне якнайповніше забезпечити власні інфопотреби за допомогою e-book, не може зробити це без застосування відповідних допоміжних засобів. Тематика e-book охоплює гуманітарні науки, музику та мистецтво (27%), белетристику (20,1%), книжки науково-популярного змісту (13,7%), а також видання із суспільних наук, права та економіки; на частку інших розділів 2013 року припадало менше 10%.

Результати соціологічних досліджень, зокрема й бібліотечних, свідчать, що за умов глобалізації та перетворення письма у форму інституціоналізації, поширення Інтернету та збільшення кількості матеріалів на електронних носіях стає все складніше комплектувати фонд УБ, зокрема навчальних видань, який відповідав би потребам цільових груп читачів та сприяв би формуванню системи позицій і знань, що допомагала б надалі орієнтуватися в житті та визначати власні позиції особи у структурі соціуму.

Повноцінне виконання бібліотеками ВНЗ, зокрема УБ, особливих функцій -- зберігання культурного капіталу та забезпечення інфопотреб різного ступеню складності у різних груп читачів -- можливе лише за умови активізації діяльності установ у напрямі вивчення національно-культурного середовища регіонів і формування відповідної документно-інформаційної бази. УБ, звісно, не спроможна повністю задовольнити інформаційні потреби навчального, наукового, культурного чи пізнавального характеру відповідних категорій користувачів (студентів, зокрема й іноземних, докторантів, професорсько-викладацького складу, службовців, які провадять науково-дослідницьку діяльність у межах вишу, чи мігрантів різних груп і категорій), особливо з галузей знань, що швидко розвиваються, але наближення до стану адекватного забезпечення запитів аудиторії є чи не найголовнішою метою діяльності бібліотечної установи.

Список використаної літератури

1. Кононученко Л. Становлення та розвиток теорії інформаційних потреб користувачів документно-інформаційних установ / Л. Кононученко // Вісник Книжкової палати. -- 2004. -- № 7. -- С. 42--43.

2. Fritz A. Die Bedeutung der Kulturtechnik Lesen fur den gesellschaftlichen KommunikationsprozeB / A. Fritz, A. Suess; Vorw. v. W. R. Langenbucher. -- Konstanz : Univ.-Verl, 1986. -- 180 S.: Tab. -- (Schriften der Deutschen Gesellschaft fur COMNET; Bd. 6).

3. Grotschel M. Neue Produkte fur die digitale Bibliothek: die Rolle der Wissenschaften / М. Grotschel, J. Lugger // Die unendliche Bibliothek: digitale Information in Wissen- schaft, Verlag und Bibliothek / Borseverein d. Dt. Bu- chhandels e.V.; Bundesvereinigung Dt. Biblotheksver- bande. -- Wiesbaden : Harrasowtz, 1996. -- (Gesellschaft fur das Buch; Bd. 2). -- S. 38--67.

4. Schurt V. Grundlagen interkultureller Kompetenz in der Kinder- und Jugendhilfe / V. Schurt, W. Waburg // Unsere Jugend. -- 64. Jg. -- 2012. -- Heft 3. -- S. 98--107.

5. Vollbrecht R. Einfuhrung in die Medienpadagogik / R. Vollb- recht. -- Weinheim; Basel : Beltz, 2001. -- 239 S.: Zeichn. -- (Beltz Studium).

Размещено на Allbest.ru