Ґендерний чинник у висвітленні збройних конфліктів (на прикладі матеріалів газети "День")

Мета статті полягає у виявленні впливу ґендерного чинника на висвітлення воєнних конфліктів та їх наслідків. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань: проаналізувати матеріали газети "День", що стосуються антитерористичної операції на сході України (останній тиждень серпня 2014 р. та останній тиждень лютого 2015 р.); виявити жанрові та лексичні відмінності між матеріалами жінок-журналісток і чоловіків-журналістів.

Об'єктом дослідження обрано матеріали газети "День" за серпень 2014 та лютий 2015 р., що стосувались воєнних подій на сході України. Безпосереднім предметом розгляду став вплив ґендерного чинника на висвітлення воєнного конфлікту.

Методи дослідження. Під час аналізу матеріалів газети "День" застосовано метод контент-аналізу, порівняння та узагальнення використано для з'ясування жанрових і лексичних відмінностей у досліджуваних публікаціях, аналіз та синтез - під час визначення специфіки висвітлення зазначеної тематики на шпальтах преси та формулювання висновків.

Джерельною основою дослідження стали 34 публікації, надруковані у щоденній всеукраїнській газеті "День" у період з 21 по 29 серпня 2014 р., та 20 матеріалів, що вийшли у час із 20 по 27 лютого 2015 р. Вибір саме цих часових рамок зумовлений тим, що в серпні 2014 р. українська армія потрапила в оточення під Іловайськом, відтак почалися переговори у Мінську щодо можливих шляхів врегулювання конфлікту на сході України (Мінськ-1). До лютого 2015 р. тривали бої за Дебальцеве, під час яких українські військові потрапили в оточення. В той же час знову відновлюються переговори у Мінську (Мінськ-2).

Результати й обговорення. Поняття "ґендер" з'являється у соціально-гуманітарному знанні другої половини ХХ ст. як похідне від поняття статі. Однак ґендер є не біологічною, а соціокультурною категорією: індивід не одержує "ґендер" автоматично від народження, а набуває у процесі включення в суспільне життя [3, с. 7].

У перекладі з англійської (gender) "ґендер" - стать, вид. Уперше цей термін вжито у 1970-ті роки для опису соціально визначених характеристик чоловіків і жінок на відміну від біологічних. Концепція ґендеру була теоретично обґрунтована завдяки зусиллям дослідниць Д. Келлі та Д. Скотт (США), М. Фокаулт, Ж. Лакан (Франція), Е. Дженуей, С. Александер (Великобританія). Ця концепція містить такі характеристики, як біологічна стать, визначені суспільством моделі чоловічої і жіночої поведінки. Зокрема, Д. Скотт визначила чотири компоненти ґендеру як концепції соціальних відносин статей: 1) комплекс культурних символів; 2) нормативні твердження, що їх інтерпретують; 3) соціальні інститути та організації; 4) ґен- дерна ідентифікація особистості [5].

Англійський соціолог Е. Гіденс розглядає "ґендер" як чинник соціальних особливостей, що виникають у чоловіків та жінок під час їхньої суспільної діяльності [4]. На думку О. Скнар, ґендер - це комплекс соціально сконструйованих відмінностей: психологічних, соціальних і культурних ознак, за якими розрізняють осіб чоловічої та жіночої статей. Н. Грицяк визначає ґендер як складний соціокультурний процес конструювання суспільством відмінностей між чоловічими і жіночими ролями, поведінкою, ментальними та емоційними характеристиками [1, с. 11-12].

Особливості роботи жінок-журналісток під час збройних конфліктів стають предметом дослідження лише наприкінці 1990-х років. Західні дослідники зосереджуються на таких питаннях, як вплив війни на залучення жінок до журналістської роботи, доступ жінок до ресурсів і джерел порівняно з чоловіками-журналістами та відмінності у матеріалах із лінії фронту, написаних жінками і чоловіками.

Дж. Браундмієр досліджує історію залучення жінок до журналістської роботи протягом Другої світової війни і зазначає, що роботодавці принципово не наймали жінок-журналісток, тому що вони "не вміють ставити правильні запитання", у них "брак уяви" і вони не зможуть роздобути специфічну інформацію. Редактори газет вважали, що жінки "недостатньо розумні", щоб писати про війну, тому їм краще сидіти вдома та писати про красу [6].

Н. Колдвел зазначає, що під час проходження обов'язкової акредитації у міністерстві оборони жінки-кореспондентки наштовхувалися на заборони й труднощі, не притаманні чоловікам. Наприклад, журналісткам дозволяли перебувати лише у тих зонах конфлікту, де працювали так звані "жіночі сервіси", такі як Червоний Хрест або медсестринські бригади. Також жінкам забороняли перебувати у зонах активних бойових дій. Крім того, кожну кореспондентку в обов'язковому порядку супроводжував офіцер, який виконував функції особистого охоронця та стежив за тим, щоб вона не потрапила у заборонені зони. Для жінок-журналісток існувало обмеження у транспорті - вони не могли використовувати літак для переміщення в зонах конфліктів. Тож для жінок-журналісток це була подвійна війна - проти ворога і проти системи [6].

Німецька дослідниця Р. Фройліх розглядала відмінності у матеріалах із лінії фронту, написаних чоловіками та жінками. Предметом її роботи стали репортажі в німецьких щоденних виданнях протягом лютого-березня 1998 р. Зокрема вона зазначає, що публікації жінок, де наявні персоналізація і концентрація на історіях конкретних людей, допомагають зрозуміти аудиторії та суть агресора, і суть жертви - на відміну від матеріалів, підготовлених чоловіками-журналістами, де все узагальнено [7].

Р. Фройліх наголошує, що в суспільстві існує уявлення про чоловіка як про активного учасника війни. Так само логічним для нашого сприйняття є те, що жінка найчастіше виступає проти будь-яких воєнних конфліктів чи насильницьких протистоянь. Жінка завжди прагне миру й у той же час є жертвою конфлікту. Таким чином, теми війни та насильства для жінок - це табуйовані теми. Від конфліктів жінка може лише страждати, а от бути активним суб'єктом, наприклад військовою кореспонденткою, не може, особливо якщо мова йде про висвітлення подібних конфліктів для широкої аудиторії [7].

Дані контент-аналізу показали, що газеті "День" про проблему війни та її наслідки пишуть як чоловіки, так і жінки. Із 54 матеріалів - 29 належать жінкам-журналісткам, 25 - чоловікам-журналістам.

Порівнюючи заголовки матеріалів, ми виявили, що журналісти-чоловіки дають своїм публікаціям більш узагальнені заголовки ("Нарощуємо сили відповідно до збільшення військ на півночі Криму", "Рубікон перейдено", "Від військового патріотизму - до економічного"), натомість журналісти-жінки концентруються на особистих історіях героїв своїх матеріалів та часто виносять їхні цитати у заголовки, тим самим надаючи їм емоційного забарвлення ("Обов'язково повернусь до хлопців, я обіцяв", "Більшість бійців завжди тримає гранату для себе...") (див. табл. 1). Звичайно, ми не знаємо, чи ці заголовки журналісти самі вибирають, чи, можливо, це підказка редактора.

Таблиця 1. Порівняльна характеристика заголовків

Жінки-журналістки пишуть про соціальні проблеми військових та переселенців, піднімають питання порушення прав дитини у зоні АТО, розповідають історії бійців, які потребують коштів на лікування, висвітлюють особливості волонтерської допомоги, звертаються до проблем людей із інвалідністю, труднощів для переселенців та специфіки психологічної реабілітації для військових. У матеріалах головними героями та коментаторами виступають чоловіки, які повернулись із зони конфлікту. Лише одну проблему - питання порушення прав дитини в умовах збройного конфлікту - коментує жінка, в іншому матеріалі героїнями є жінки-волонтерки. Переважає жанр інтерв'ю (14 матеріалів), стаття - 7 матеріалів, решта 8 - розширена замітка.

Чоловіки-журналісти зосереджують свою увагу на аналізі подій у зоні АТО, заявах Путіна, діяльності українських військових і наслідках переговорів у Мінську. Відповідно тут маємо перевагу аналітичних жанрів - 12 матеріалів із 25 - це статті; 4 інтерв'ю, 1 репортаж та 8 розширених заміток. Коментують ситуацію у всіх матеріалах чоловіки-експерти (українські та зарубіжні).

Окремо було проаналізовано мовні конструкти, вживані журналістками та журналістами. Як зазначає В. Потапов, диференціація мови за статтю виявляється в різних мовах інакше, часто на різних рівнях. Найчастіше відмінності яскраво виражені в лексиці, менше - у синтаксисі [2].

Значні можливості для дослідження особливостей мовлення чоловіків і жінок відкриває теорія мовленнєвої особистості, детально розроблена Ю. Карауловим. Під мовною особистістю розуміють особистість, яка виражається у мові, жестах і через мову, особистість, яка реконструюється в основних своїх рисах на базі мовних засобів. Поняття "мовної особистості" може стосуватись як окремої людини, так і групи людей, які є носіями спільної картини світу. Відмінності в ціннісних позиціях чоловіка та жінки, що проявляються в їхньому мовленні, дають підстави розглядати представників двох статей як мовні особистості, диференційовані за ґендерною ознакою [2].

Жінки-журналістки частіше вживають на позначення військовослужбовців слова побратим, доброволець, хлопці, товариші (загалом 193 рази) та менше зосереджені на образі ворога - слова бойовик, найманці, терористи, сепаратисти, ворог зустрічаються 39 разів. Чоловіки частіше зосереджуються на конструюванні образу ворога й чіткому поділі на своїх та чужих - слова бойовик, найманці, терористи, сепаратисти, ворог зустрічаються 74 рази; наші/українські військові/армія - вжито 82 рази; російські найманці/війська/зброя - 41 раз.

У публікаціях чоловіків-журналістів постійно згадується В. Путін (59 разів). Також йде мова про російську агресію (37 разів), завжди присутній аналіз політики Кремля чи проста констатація дій РФ на сході України та порушення Москвою всіх можливих міжнародних угод (85 разів). На противагу цьому жінки-журналісти зосереджують свою увагу на проблемах і труднощах, які спричинила війна для мирного населення. Так, слова люди/жителі/мирне населення зустрічаються у матеріалах 99 разів, діти - 89, переселенці - 24, поранені - 25, волонтер/волонтери - 31.

Чоловіки-журналісти майже вдвічі частіше, ніж жінки, вживають слово війна - 76 разів та 41 раз відповідно.

Жінки-журналісти частіше використовують емоційно забарвлену лексику: криваве протистояння, тяжко поранений, кривава перестрілка, дитяче горе, обпалені війною, пекельне життя, соціальна катастрофа тощо. Натомість чоловіки звертаються до спеціалізованої військової лексики та жаргону: безпілотники, вогневі точки, деескалація/ескалація конфлікту, бойові зіткнення, демілітаризація, воєнна експансія, "цілителі"(медики) тощо.

Література

1. Актуальні проблеми ґендерної політики у Збройних силах України: навч.-метод. посіб. / за заг. ред. Б. Андресюка. - К., 2011. - 112 с.

2. Глущенко О. Вивчення тендерних особливостей мовлення в історичному аспекті [Електронний ресурс] / О. Глущенко. - Режим доступу: http://lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/ philology/2007/70-57-20.pdf. - Дата доступу: 21.12.2015.

3. Марценюк Т. Гендерна рівність і недискримінація: посіб. для експертів і експерток аналітичних центрів / Т. Марценюк. - К., 2014. - 65 с.

4. Чернякова В. Гендерные особенности женской испаноязычной и украиноязычной политической речи [Електронний ресурс] / В. Чернякова. - Режим доступу: http://www. oljournal.in.ua/index.php/problemi-suchasnikh-lingvistichnikh-doslidzhen/40-chernyakova-v- a-gendernye-osobennosti-zhenskoj-ispanoyazychnoj-i-ukrainoyazychnoj-politicheskoj-rechi. - Дата доступу: 21.12.2015.

5. Шевченко Н. Тендерні студії в Україні [Електронний ресурс] / Н. Шевченко. - Режим доступу: http://lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/politics/ 2002/23-10-10.pdf. - Дата доступу:

6. 21.12.2015.

7. Braundmeier J. Women Journalists During World War II [Electronic resource] / Jessica Braundmeier. - Mode of access : http://www.eiu.edu/historia/ Braundmeier2013.pdf. - Дата доступу: 21.12.2015.

8. Frohlich R. Die mediale Wahrnehmung von Frauen im Krieg: Kriegsberichterstatterinnen und Kriegsberichterstattung aus Sicht der Kommunikationswissenschaft [Електронний ресурс] / Romi Frohlich. - Zugang: http://www.lmz-bw.de/fileadmin/user_upload/Medienbildung_MCO/ fileadmin/bibliothek/froehlich_frauen/froehlich_frauen.pdf. - Дата доступу: 21.12.2015.

9. Current problems of gender policy in the Armed Forces of Ukraine: teaching guide / Edited by B. Andresyuk. - K., 2011. - 112 p.

10. Hlushchenko O. Study of gender aspects of language from historical prospective [Electronic resource] / O. Hlushchenko. - Mode of access : http://lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/ philology/2007/70-57-20.pdf. - Accessed: 21.12.2015.

11. Martsenyuk T. Gender equality and non-discrimination: a guide for experts of analytical centers / T. Martsenyuk. - K., 2014. - 65 p.

12. Chernyakova V. Gender characteristics of female political speech in spanish and ukrainian languages [Electronic resource] / V. Chernyakova. - Mode of access : http://www.oljournal.in.ua/ index.php/problemi-suchasnikh-lingvistichnikh-doslidzhen/40-chernyakova-v-a-gendernye- osobennosti-zhenskoj-ispanoyazychnoj-i-ukrainoyazychnoj-politicheskoj-rechi. - Accessed:

13. 21.12.2015.

14. Shevchenko N. Gender Studies in Ukraine [Electronic resource] / N. Shevchenko. - Mode of access : http://lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/politics/ 2002/23-10-10.pdf. - Accessed:

15. 21.12.2015.

16. Braundmeier J. Women Journalists During World War II [Electronic resource] / Jessica Braundmeier. - Mode of access : http://www.eiu.edu/historia/ Braundmeier2013.pdf. - Accessed: 21.12.2015.

17. Frohlich R. Die mediale Wahrnehmung von Frauen im Krieg: Kriegsberichterstatterinnen und Kriegsberichterstattung aus Sicht der Kommunikationswissenschaft [Elektronische ressourcen] / Romi Frohlich. - Zugang: http://www.lmz-bw.de/fileadmin/user_upload/Medienbildung_MCO/ fileadmin/bibliothek/froehlich_frauen/froehlich_frauen.pdf. - Accessed: 21.12.2015.

Размещено на Allbest.ru