Контент-стратегія рубрики "Всячина" в першому україномовному виданні "Зоря Галицка" (1848-1850)

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 94: 351 (47783/86) “18/19”

У статті проаналізовано контент рубрики “Всячина” в першій західноукраїнській національній інформаційно-політичній газеті “Зоря Галицька”. Зроблено висновок про те, що рубрика “Всячина”, публікуючи україномовний за формою й український за змістом контент, протягом перших двох років існування газети пройшла еволюцію від розважального елементу видання до насиченої інформацією “прихованої реклами” української національної ідеї. На прикладі цієї рубрики можемо передбачити стратегію розвитку цього видання в наступні роки, що дало змогу при всіх недоліках стати “Зорі Галицькій” провідним органом українців Галичини та Буковини, здійснивши значний вплив на їх суспільний і культурний розвиток.

Ключові слова: “Весна народів”, Головна Руська Рада, перша українська газета Східної Галичини.

інформаційний політичний газета розважальний

У 2018 р. відзначатимемо 170-річчя появи на медіамапі України першого україномовного видання - газети “Зоря Галицка” (1848-1857 рр.). Революція 1848-1849 рр. в Австрійський імперії слугувала поштовхом до появи Головної Руської Ради, політичним органом якої стала ця перша національна політична газета народною мовою. Заявивши про себе на початковому (18491850 рр.) етапі свого існування як “Письмо повременноє для справъ народныхъ, политическихъ и церковныхъ, словесности и господарства галицко-угорско- и буковиньско-руского народа”, часопис протягом майже десятирічного розвою змінив спрямування й характер з народницького на москвофільський. Висвітлюючи на початках політичне, національне та міжнародне життя, “Зоря Галицка” від 1853 р. позиціонує себе як “Листь повременный, посвященный литературному, общеполезному и забавному чтенію”, а з 1856 р. виходить як “Письмо посвдщєнноє ли- тературі, забаві и господарству”. Разом з характером видання змінювалися розділи й рубрики, найбільш постійною з яких була рубрика “Всячина”.

Протягом багатьох десятиліть “Зоря Галицка” була не тільки важливим джерелом з політичної історії, літератури, права, мовознавства тощо для багатьох українських дослідників. Сам часопис практично від початку його існування став об'єктом дослідження для таких українських науковців, як І. Левицький, О. Маковей, І. Франко, М. Возняк. Із сучасних дослідників до питань історії, контенту, спрямування першого україномовного видання зверталися В. В. Габор, М. М. Комариця, М. Ф. Нечиталюк, В. А. Передерій. “Зорю Галицку” як важливу складову західноукраїнського медійного простору другої половини ХІХ ст. докладно вивчав Науково-дослідний інститут пресознавства на чолі з М. М. Романюком. Разом з тим, питання наповнення рубрик часопису, зокрема рубрики “Всячина”, залишилося поза увагою дослідників.

Питання про складові першої україномовної газети “Зоря Галицка” викликає не тільки науковий, а й практичний інтерес. Досвід перших видавців і редакторів з наповнення контенту розділів та рубрик “дітища” Головної Руської Ради може допомогти сучасним авторам політичних і партійних видань у їх зусиллях із залучення читача та розширення читацької аудиторії.

Постановка завдання

Мета статті - розглянути контент-стратегію однієї з найбільш постійних рубрик першого західноукраїнського україномовного видання “Зоря Галицка” на початковому етапі його діяльності.

Результати

Потребують пояснення хронологічні межі дослідження. Звернемося до визнаного авторитета українського журналістикознавства А. Животка, який у своїй “Історії української преси” зазначив: “На народному всеукраїнському грунті “Зоря Галицка” вдержалася лише в 1848-1850 рр., коли виходила за редакцією А. Павенцького (український правник, громадський діяч і журналіст з першого номера, що вийшов 15 травня 1848 р., до 26 липня 1850 р. редагував “Зорю Галицку”, підписуючись як “выдаватель и заручающий редактор”. - О. М.). Оцінку цього періоду її існування дає в пізніших роках Й. Лозинський у відповіді на анкету “Матиці галицько-руської” 1853 р.: “Моїм гарячим желанієм, - каже він, - єсть, аби “Зоря” мала тую саму повагу і участь у народа, яку мала за щасливої і всехвальної редакції Г. Павенцького - точно і о політиці і іних високих предметах писано, а громади, учителі шкілок, дяки, так добрі, як і образовані люде за тим письмом ся дерли - чому? Бо го розуміли” [2, с. 52]. “Спершу, - вторить А. Животку “Енциклопедія Українознавства”,

© Макарчук О. Г., 2017 - як орган Головної Руської Ради, “Зоря Галицка”, проголосивши гасла національної окремішности і єдности українців, користувалася великою популярністю; в 1850-1854 рр. видавана на кошти Ставропігійського інституту, вона перейшла на москвофільські позиції і підупала; з кінця 1854 року знову переходить в українськи руки, але з фінансових труднощів не втримується” [1, с. 847].

Саме А. Павенцькому ми завдячуємо за створення композиції, виникнення розділів і рубрик першого україномовного видання.

Практично в кожній газеті (і “Зоря Галицка” не є винятком) поступово складається більш чи менш стала композиція, під якою розуміються характерні для цього видання основні розділи та рубрики. Рубрики та розділи - важливий елемент композиції друкованого видання. У кожному виданні існує кілька розділів, у яких розміщують матеріали певного напряму, характеру чи жанру. Тож у газеті має бути розроблена система рубрик, що відрізняються характером, тривалістю існування, орієнтацією на певну аудиторію тощо. Одні рубрики “живуть” у виданні постійно чи довший час, інші мають “сезонний” характер. Рубрики відрізняються й періодичністю, частотою своєї появи в газеті. Одні застосовуються в кожному чи майже кожному номері, інші, розраховані на певні читацькі групи, використовуються рідше, з більшими чи меншими інтервалами. Деякі призначені для всієї читацької аудиторії. Інші - лише для її частини. У рубрик у газеті своє життя, якісь з них можуть набриднути читачу, інші - потребуватимуть оновлення. Іноді достатньо видозмінити рубрику над старим постійним розділом газети, щоб її матеріали стали сприймати по-новому.

“Інформація про громадсько-політичні, господарсько-економічні та культурні події у краю і світі, - вказують автори дослідження “Українська преса в Україні і світі”, - вміщувалися під запроваджуваними рубриками “Справи краєви”, “Справи загранични” (1849), “Дневныкъ краєвьій”, “Политическіи новины” (1850), “Край Родимый”, “Заграничныи извъстия”, “Поглядъ политическій” (1851), “Внутренные извъсля”, “Извъсля иностранныи” (1852). Постійно велася рубрика “Всячина”“ (Виділено нами. - О. М.] [41, с. 119].

Одна з найбільш постійних рубрик “Всячина”, як правило, розташовувалася ближче до закінчення номера, перед розділом для сільських господарів “Господарство сєльскє” (поради корисного характеру з ведення господарства, садівництва, догляду за худобою, щомісячний календар сільськогосподарських робіт тощо).

Весь контент рубрики “Всячина” можна умовно поділити на декілька частин. Перша з них, найбільша, включала матеріали літературно-етнографічного характеру.

Саме в рубриці “Всячина” вперше були опубліковані твори галицьких письменників: романтика Антіна Могильницького “Русинъ воякъ. Баллада” [19], “Судьба поети” [26] та його ж “Уло- мок зъ повисти народной “Скитъ Манявский”, написаной в трех частях язикомъ народнымъ га- лицко-рускимъ” [23]. (Ці твори сучасники часто порівнювали з поемами А. Міцкевича).

Ця рубрика подає й перші (часто недосконалі, аматорські) спроби української драматургії: “Розпука арендарска (надъ селянами, котри до розуму приходять” українського поета і драматурга, послідовника “Руської Трійці” Рудольфа Моха [3] та цього ж автора “Терпенъ спасенъ” [25]. Оригінальний драматичний твір “Одрывокъ изъ драматического сочинения И. Н. Бужа- ненька (під цим псевдонімом приховувалася постать Івана Наумовича - галицького письменника, політика, громадського і церковного діяча. - О. М.) подъ заголовьем “Бандуристъ”“ [27], поміщений у рубриці “Всячина”, включав уривки народних пісень.

Іван Гушалевич (один з наступних редакторів “Зорі Галицкої”) опублікував у рубриці свої ліричні поезії “Дума надъ могилою” [39], “Введеніє до дум” (“Думы мои думы! Думы молоденьки! Якъ річка лугами Плывете тихенько”) [37] та багато інших; поет Лука Данкевич (підписував свої твори як “Лука зъ Р.”) - сатиричні вірші та заклики до боротьби за волю “Плач та потіха Руской Матери” [17], “Савинъ воръ въ Крснолуці” [29] тощо.

Відомий український письменник і громадський діяч Микола Устиянович з радістю привітав новостворений часопис “Зоря Галицка” (1848, № 14) і надалі з ним плідно співпрацював, надрукувавши в рубриці “Всячина” під псевдонімом Никола з Николаєва свої поезії “Думи матери руской” [36], “Жебрак” [5], “Вістка съ чужыни” [13], вірш “На новий рокъ”, що починався словами “Русини! Боже вам щастя!” [6].

“Зоря Галицка” приділила особливу увагу доробку вже покійного на той час члена “Руської Трійці” Маркіяна Шашкевича, розмістивши у “Всячині” вперше його вірш “Болеславъ Кривоус- тый подъ Галичемъ в літо 1139” [9], а пізніше розвідки про його творчий спадок авторства М. Устияновича та І. Наумовича.

Частина творів, опублікованих під рубрикою “Всячина”, мала виразну антиалкогольну спрямованість (вочевидь, актуальну для тодішнього читача). Вірш “Иванъ Наконечный” розповідає про події в “одному селі, где народ страждає от “горівш” [11]. “Час люде горілочку пити перестати”, - наполягає автор поезії “Горілочка” [16]. Прозовими творами “Еще колько словъ о го- рівке” [37] та “О томъ що въ господарстві страчуется на горілку. Розказавъ Григорій Мелникъ” рубрика “Всячина” продовжує антиалкогольну тематику [38].

Значна частина рубрики “Всячина” присвячена перекладам українською мовою творів світової літературної класики: “Графъ на Габсберге” (Баллада. Переводъ зъ Шиллера) [20], “Єврей- скіи Мельодіи (Изъ англійського Льорда Байрона)” [28], “Енеида Виргилія, книга II” [31].

Окрема група творів, що становили контент рубрики “Всячина”, - фольклорні твори, покликані ознайомити читачів із мовою, побутом, етнографічними особливостями русинів. “Коляда” [4], “Співаночка” [21] чи “Нова Гаголка” [8] мали показати читачеві багату фольклорну спадщину рідного народу.

Авторам часопису важливо було довести також історичну окремішність руської мови. “Всячина” друкує приклади гуцульської говірки “Які то суть цікавеньки” [15], роз'яснення нових слів “виче” і “посадникъ” [33], у поезії “Зъ надъ Прута, одъ Гуцула” засуджуються ті русини, що “встидаю ся свого роду, тай рускої мовы” [8]. Разом з тим: “хвалити Бога (...) всюди по Галичи- нє руской відім на свої очі заможніші і свєтлійші Русини понімають дух свободы и зачинають це- нити русконародни наши звычаи, повертаючи до них”. Починають “руским говорить таким красним, таким миленьким и таким солоденьким своїм словом” [5].

Окрема група текстів рубрики “Всячина” - історичні статті та літературні матеріали з історії українського народу (рис. 1): “О стародавностях въ Галичині” [30], “Весіля князя Володимира” [34], “Водоспадъ Прута коло Доры” [32] або ж “Ганна зъ Острогскихъ Ходкевичова” [29].

Окрема категорія публікацій рубрики “Всячина” охоплює міжнародні новини, статистичні дані, оголошення про відкриття конкурсу на посаду пароха чи вчителя, збір коштів чи список “жер- тводателей” тощо.

Так, у № 19 за 1849 р. здійснено передрук з європейської преси матеріалів про державні борги різних європейських країн (рис. 2), кількість населення за віросповіданням (католиків, православних, протестантів) в Австрійській державі [14].

Відразу за цією статистичною інформацією автори видання друкують етнографічний матеріал - “Коломыйка зъ Быстрой Горы” [14], поєднавши таким чином європейський контекст з укра- їнськонародним духом. Зважаючи на неусталеність тогочасного правопису, редактори друкують невеличкий словничок, спрямований на непідготовленого читача.

Рубрика “Всячина” публікує “Спис даров Головній Руській Раді” від 1 Студня 1848 року до остатнього Січня 1849 року з “подякою від Головної Руської Ради від 1 Лютого 1849 року та з нагадуванням “котрі чесні селяни і міщани до потреби отєчества ще не спричинилися (...) съ принисеньем даровъ поскорили” [12].

“Спис жертвующих на релігійно-народний празникъ дня 3-го Мая 1849 року” [22], оголошення про “обсадження” школ тривіальних (набір вчителів і розмір оплати (наприклад: “в Сажиньї окр. Золоч. з річним доходом 100 зр., 6 саж. дров и огород 1 морг 56 саж.” Там само набирали священників на парафії і консисторії [35]. Із здивуванням “Всячина” розказує про “ Новый телеграфъ” [40].

Відгомін “Весни народів” можемо побачити в інформації про події в Боснії “Непокои въ Бос- ніи стаюся грозными” та “Хорваты в Туреччині двигнулися. Не хотят ни за пашовъ, ни за вези- рей, ни за самого султана знати” [24].

У цьому ж контексті - “Списъ жервующихъ на допомогу нещасливымъ сербамъ” [25].

Не оминає рубрика “Всячина” й популярний на той час жанр лист-звернення з подякою до влади, як-от: “Піснь радости” (сочинена 21 Марта 1848)”, автор якого хвалить Фердинанда називаючи “царь нашъ всемилостивый” за те, що русин може бути щасливим, “рускимъ языком мож говорити, рускимъ языком Бога хвалити” [10]. У цьому руслі і “Звернення до членів Головної Ради” [12] та лист “З надь Танвы”: “Всюда, куда лишь поглянути, всюда сліди конституці- онного, свободного життя” [30].

У номері 64 за 1850 р. з'являється оголошення про перехід “тымчасового заряду Редакції “Зори Галицької”“ в руки секретаря Ставропігійського Інституту Михайла Коссака. За редагування М. Коссака деякі рубрики оновлюють свої назви, як-от: “Росправы о господарстве сельском” (замість “Господарство сєльскє”), з'являються нові рубрики “Розговоры”, “Действия политического света” тощо. Незмінною залишається назва рубрики “Всячина”, що за нового редактора набуває іншого змісту, але це вже зовсім інша історія.

Висновки

Часопис “Зоря Галицка” з'являється в розпал Весни Народів - європейської буржуазно- демократичної революції 1848-1849 рр. - як видання, передусім, політичне, орган Головної Руської Ради. Рубрика “Всячина” в цьому виданні відіграє роль навіть не другорядну, а допоміжну, покликану заповнювати брак політичної інформації для кожного номера. Однак, у швидкому часі видавці переконуються, що самою лише “політикою” читача не утримаєш, потрібна й інформація “для душі”. Поступово рубрика розростається, перевищуючи за обсягом майже всі інші. При цьому “національний” характер видання не губиться, а, навпаки, посилюється. Українська ідея поширюєтся тепер не безпосередньо, а ніби приховано - через патріотичну поезію, етнографічні матеріали, заклики до пожертв на національну справу тощо.

Сучасна політична, особливо партійна преса демонструє із 170-річним запізненням у часі цю очевидну ще нашим пращурам тенденцію. Партійні видання, особливо напередодні виборів, звично намагаються “нагодувати” читача політикою, поміщуючи партійні програми, біографії кандидатів тощо. Читач несе таке видання до найближчої сміттєвої урни. Більш досвідчені “акули” політичної боротьби розуміють необхідність розбавити політику цікавинками: жартами (можна політичними), рецептами національної кухні, поезією тощо.

Перспективою подальших досліджень є порівняльний аналіз контенту рубрик, аналогічних “Всячині”, в інших україномовних політичних та партійних виданнях розглядуваної історичної доби.

Список використаної літератури

Енциклопедія Українознавства. Словникова частина / голов. ред. В. Кубійович [та ін.] ; Наукове товариство ім. Т. Шевченка. Перевид. в Україні. Київ, 1996. Т. 3. 1996. С. 805-1200.

Животко А. Історія української преси. Київ, 1999. 368 с.

Зоря Галицка. Львовъ, 1848-1849. Сєрєда - Ч. 1.22 Студня - 3 Січня. С. 7-8.

Зоря Галицка. Львовъ, 1848-1849. Понєделок - Ч. 2. 27 Студня - 8 Січня. С. 10-11.

Зоря Галицка, Львовъ, 1848-1849. Сєрєда - Ч. 3. 29 Студня - 10 Січня. С. 18-19.

Зоря Галицка, Львовъ, 1849. Понєделок - Ч. 4, 3 - 15 Січня. С. 23-24.

Зоря Галицка, Львовъ, 1849. Пяток - Ч. 5, 7-19 Січня. С. 30.

Зоря Галицка. Львовъ, 1849. Понєделок - Ч. 6. 10-22 Січня. С. 36.

Зоря Галицка. Львовъ, 1849. Сєрєда - Ч. 7. 12-24 Січня. С. 44.

Зоря Галицка. Львовъ, 1849. Субота - Ч. 8. 15/27 Січня. С. 48.

Зоря Галицка. Львовъ, 1849. Субота - Ч. 10. 22 Січня - 3 Лютого. С. 60.

Зоря Галицка. Львовъ, 1849. Сєрєда - Ч. 11.28Січня - 7 Лютого. С. 67.

Зоря Галицка. Львовъ, 1849. Субота - Ч. 14. 5/17 Лютого. С. 83-84.

Зоря Галицка. Львовъ, 1849. Сєрєда - Ч. 19. 23 Лютого - 7 Марца. С. 115-116.

Зоря Галицка. Львовъ, 1849. Субота - Ч. 20. 26 Лютого - 10 Марца. С. 119.

Зоря Галицка. Львовъ, 1849. Сєрєда - Ч. 25. 16-28 Марца. С. 151.

Зоря Галицка. Львовъ, 1849. Субота - Ч. 26. 19 Марца - 1 Цвітня. С. 168.

Зоря Галицка. Львовъ, 1849. Сєрєда - Ч. 27. 23 Марца - 3 Цвітня. С. 162-163.

Зоря Галицка. Львовъ, 1849. Сєрєда - Ч. 29. 30 Марца - 11 Цвітня. С. 174-175.

Зоря Галицка. Львовъ, 1849. Сєрєда - Ч. 39. 4/16 Мая. С. 233-234.

Зоря Галицка. Львовъ, 1849. Сєрєда. - Ч. 43. 11/23 Мая. С. 245-246.

Зоря Галицка. Львовъ. 1849. Сєрєда - Ч. 51. 15/27 Червня. С. 307-308.

Зоря Галицка. Львовъ. 1849. Субота - Ч. 58. 8/21 Липця. С. 347-348.

Зоря Галицка. Львовъ. 1849. Субота - Ч. 60. 16/28 Липця. С. 360.

Зоря Галицка. Львовъ. 1849. Сєрєда - Ч. 80. 26 Жовтня (7 Листоп.). С. 532-534.

Зоря Галицка. Львовъ. 1850. Сєрєда - Ч. 33. 12/24 Цвитня. С. 200.

Зоря Галицка. Львовъ. 1850. Сєрєда - Ч. 39. 3/15 Мая. С. 234.

Зоря Галицка. Львовъ. 1850. Субота - Ч. 42. 15/27 Мая. С. 252.

Зоря Галицка. Львовъ. 1850. Сєрєда - Ч. 53. 21 Червня/3 Липця. C. 317-320.

Зоря Галицка. Львовъ. 1850. Сєрєда - Ч. 69. 18/30 Серпня. С. 417.

Зоря Галицка. Львовъ. 1850. Субота - Ч. 74. 2/14 Вересня. С. 443-444.

Зоря Галицка. Львовъ. 1850. Субота - Ч. 76. 9/21 Вересня. С. 456-457.

Зоря Галицка. Львовъ. 1850. Субота - Ч. 82. 30 Вересня - 12 Жовтня. С. 499.

Зоря Галицка. Львовъ. 1850. Середа - Ч. 83. 4/16 Жовтня. С. 506-508.

Зоря Галицка. Львовъ. 1850. Субота - Ч. 84. 7/19 Жовтня. С. 516.

Зоря Галицка. Львовъ. 1850. Середа - Ч. 87. 17 Жовтня - 1 листопада. С. 540.

Зоря Галицка. Львовъ. 1850. Середа - Ч. 91. 1/13 Листопада. С. 571-572.

Зоря Галицка. Львовъ. 1850. Субота - Ч. 92. 4-16 Листопада. С. 580-581.

Зоря Галицка. Львовъ. 1850. Середа - Ч. 93. 8-20 Листопада. С. 587-588.

Зоря Галицка. Львовъ. 1850. Субота - Ч. 104. 16-28 Грудня. С. 675.

Українська преса в Україні та світі ХІХ-ХХ ст.: Іст.-бібліограф. дослідж. Львів, 2007. Т. 1: 1812-1890 рр. / НАН України. Львів. наук. бібліотека ім. В. Стефаника ; уклад.: М. В. Галушко, М. М. Романюк (кер. проекту), Л. В. Сніцарчук. 560 с.

Макарчук О. Г. Контент-стратегия рубрики “Всячина” в первом украиноязычном издании “Зоря Галицкая”(1848-і8б0)

В статье проанализирован контент рубрики “Всячина” в первой западноукраинской национальной информационно-политической газете “Зоря Галицка”. Сделан вывод о том, что рубрика “Всячина”, публикуя украиноязычный по форме и украинский по содержанию контент, на протяжении первых двух лет существования газеты прошла эволюцию от развлекательного элемента издания до насыщенной информацией “скрытой рекламы” украинской национальной идеи. На примере этой рубрики можем предвидеть стратегию развития данного издания в последующие годы, что позволило при всех недостатках стать “Зоре Галицкой” ведущим органом украинцев Галиции и Буковины, осуществив значительное влияние на их общественное и культурное развитие.

Ключевые слова: “Весна народов”, Главная Русская Рада, первая украинская газета Восточной Галичины.

Makarchuk O. Content Strategy of the “Vsiachyna” (“Everythings”) Column in the First Ukrainian-language “Zoria Halytska” (“Galicia Dawn”) periodical (1848-1850)

The article analyzed the content of the “Vsiachyna” (“Everythings”) column in the first Western Ukraine national information-politics “Zoria Halytska” (“Galicia Dawn”) newspaper. The paper uses general scientific and special-historical methods. The “Zoria Halytska” (“Galicia Dawn”) arose on the back of revolutions in Western Europe, which went down into history under the name of “Spring of Nations”. The Austrian Costitution of 1848 granted the political rights to peoples of Eastern Galicia, which led to the awakening of national movement in Galicia, and, as a consequence, to the foundation of a representative body called to defend interests of Ukrainians (Ruthenians) to the government in Vienna; the body was Holovna Ruska Rada (the Supreme Ruthenian Council). As a political press organ of this body, the “Zoria Halytska” published official information on its pages. Alongside with that, the periodical composition called for columns, where some information beyond the official scope would be published. And so the “ Vsiachyna” column became the one, where the content, which was Ukrainian-language in form and Ukrainian in subject matter, was published. During the first two years of the newspaper existence the column evolved from the entertaining element of the periodical to the “hidden advertising” of the Ukrainian national idea enriched with information. This refers to patriotic dramaturgy, poetry and prose, ethnographic information, calls for donations for the national matters. The “Zoria Halytska” remembered as well about the readers' daily needs, publishing some information about the vacancies of village priests and teachers. It should be noted that the “Vsiachyna” column of the first period of the newspaper existence was a reflection of the nation life in general and close relations of all its components. Through the example of this column we can forsee a development strategy of this periodical in the following years, which allowed the “Zoria Halytska”, for all of its flaws, to became the leading body of Ukrainians of Galicia and Bukovyna, affecting their social and cultural development in a great measure.

In our opinion, this experience can be useful for a modern Ukrainian party press too. The information materials of the scientific research can be used in the teaching of “History of Ukrainian Journalism” and “History of Ukraine” educational courses.

Key words: “Spring of Nations”, Holovna Ruska Rada (the Supreme Ruthenian Council), first Ukrainian newspaper of Eastern Galicia.

Размещено на Allbest.ru