Підтримка інтересу до читання в новому інформаційному середовищі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підтримка інтересу до читання в новому інформаційному середовищі

Постановка проблеми в загальному вигляді

читання культурний освітній популяризація

Інтенсивна інтеграція України у світовий інформаційний простір у сучасних умовах глобалізації та екстенсивного науково-технічного прогресу призводить до того, що разом із поширенням кращого світового досвіду у сфері інформаційного забезпечення суспільства країна повною мірою зазнає наслідків загальносвітових негативних тенденцій. Зокрема, зниження інтересу до читання, авторитету друкованого слова, посилення чинників, які впливають на читацьку активність населення, особливо молоді. Загрозливі тенденції щодо скорочення книжкових магазинів і бібліотек призводять до зниження освітнього, загальнокультурного рівня громадян, порушення процесу розвитку особистості, що може спричинити виникнення загрози втрати здатності суспільства до розвитку та призвести до зниження рівня соціально- економічного розвитку країни в цілому. У той же час від рівня культурної компетентності громадян великою мірою залежить конкурентоспроможність країни та її національна безпека.

Аналіз досліджень і публікацій

Феномен читання, незамінний засіб трансляції та засвоєння цінностей, створених людством, завжди привертав увагу педагогів, психологів, бібліотекознавців, літературознавців, книгознавців. Упродовж віків читання сприяло розумінню Всесвіту, підготовці людини до життя та її активної життєдіяльності.

Читання, як складне і багатогранне явище, розглядається різнопланово як у вітчизняних, так і міжнародних наукових колах. Зокрема, як: культурне явище (П. Бурд'є), явище соціальне (О. Чубар'ян), специфічна форма людської діяльності (Р. Хоггарт, Н. Ченелєва), комунікаційний акт (М. Каган, П. Сорокін, Р. Баркер, Р. Ескарпі, Я. Анкудович, О. Бєловіцька), спосіб функціонування тексту, декодування інформації, передачі інтелектуального та емоційного досвіду (М. Рубакін, Я. Анкудович, П. Бурд'є).

Серед вітчизняних дослідників проблеми розвитку в дітей інтересу до читання виокремлюємо наукові роботи В. Горецького, І. Гудзик, В. Мартиненко, В. Науменко, М. Наумчук, О. Савченко, Н. Скрипченко.

До проблем літературної освіти і феномену дитячого читання зверталися Т. Качак, Н.Марченко, Л. Мацевко-Бекерська, О.Слижук, Г.Токмань, Н.Трохим; соціокультурний контекст дитячої книги вивчали Н.Марченко, Е. Огар, М.Савка та інші.

Формулювання цілей статті.

Проте зазначені дослідники торкаються проблеми читання як культурного феномену та його впливу на особистісні якості людини та суспільство в цілому. Бракує досліджень, присвячених аналізу позитивного вітчизняного та зарубіжного досвіду щодо підтримки інтересу до читання, його популяризації, збереження як культурно-освітнього феномену з урахуванням тих змін, які стались під впливом поширення нових інформаційних та комунікаційних технологій. Зазначене вище і зумовлює постановку мети нашої статті.

Виклад основного матеріалу

Починаючи із стародавніх часів і розвиваючись до наших днів, читання зазнавало певних змін. Змінювалася його техніка -- від розглядання і тлумачення відбитків до прокручування текстів на екранах гаджетів; змінювалися читацькі навички -- від інтепретації образних знаків до знаків символічних; змінювалися читацькі ідентичності -- від жреців і шаманів до «просунутих користувачів».

У сучасному постіндустріальному суспільстві у зв'язку з розвитком інформаційної культури і становленням інформаційного суспільства, співіснуванням багатьох медіа, збільшенням обсягу інформації, домінуванням теле-, кінокультури, розвитком всесвітньої мережі Інтернет, подорожчанням вітчизняної книжкової продукції, засиллям на книжковому ринку іншомовних книг, недостатньою популяризацією української книги радикально змінилося ставлення до читання та книги. Традиційне книжне читання на паперових носіях переживає ситуацію гострої конкуренції з новими техніками читання. зокрема комп'ютерними.

Бібліотекарі першими відчули на власному досвіді відтік читачів з бібліотек, їх переорієнтацію з послуг книговидачі до послуг копіювання текстів, необхідність доповнення книжкових фондів, каталогів і послуг віртуальними електронними книгами, каталогами, послугами, а також необхідність державного забезпечення технічного переоснащення бібліотек і потребу в розробці спеціальних державних програм підтримки і розвитку читання в Україні. Вони вперше поставили питання про кризу паперового читання ще в кінці ХХ століття і гостро стурбовані технологічною революцією в читанні, яка триває й донині, її наслідками для бібліотек як інституцій, які ще донедавна були ведучими в організації читання, а сьогодні поступаються в конкурентності Інтернету, приватним електронним бібліотекам і інтернет-видавництвам, стикаються з проблемами законодавства про електронний книгооблік, електронні бібліотеки і авторські права в інтернет-мережі. Спостерігається звуження читання як культурно- освітньої практики, зменшення кількості читачів бібліотек, старіння бібліотечних фондів, зменшення їх кількості як для дорослих, так і дітей, здорожчання книг.

Для України означена проблема особливо актуальна, оскільки, за даними соціологів, ми претендуємо на лідерство серед країн, які мало читають. За рейтингом ЮНЕСКО, літературою найбільше цікавляться британці -- понад 70 %, німці та французи -- понад 60%, росіяни -- 30% і менше 30 % -- українці [3]. За даними вітчизняного соціологічного дослідження «Читання книг в Україні -- 2014», число родин з дітьми до 15 років, в яких батьки прочитали дитині хоча б одну книжку за рік, в Україні знизилося з 28% до 23%; кількість українців, які упродовж року не прочитали жодної книги, становить 42 відсотки (для порівняння: кількість американців, які не читають, становить 19 відсотків, що у 2,21 рази менше, ніж в Україні). Кількість українців, які читають протягом року від однієї до п'яти книжок, становить 35 відсотків, від шести до десяти книжок -- 13 відсотків, понад десять книжок -- 10 відсотків [1].

На запобігання таким негативним явищам Кабінетом Міністрів України 2016 р. розроблено Концепцію державної політики щодо розвитку національної видавничої справи та популяризації читання на період до 2020 року та Стратегію розвитку бібліотечної справи на період до 2025 р. «Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України», у яких визначено завдання відродження соціального значення книги та читання як процесу культурного, духовного, професійного та інтелектуального збагачення людини, суттєве підвищення якості і професіоналізму кадрового ресурсу, створення сприятливих умов для розвитку видавничої галузі та системи інформування про вітчизняну видавничу продукцію. Концепція передбачає: розроблення та запровадження методики залучення до читання дошкільнят та учнів початкових і середніх класів; популяризація вітчизняної видавничої продукції в ЗМІ; підготовка та проведення просвітницьких кампаній, літературних конкурсів, інших заходів щодо популяризації вітчизняної видавничої продукції та читання [4].

На реалізацію вищезазначених документів розроблено низку заходів, спрямованих на підвищення читацької активності, розвиток зацікавленості в молоді у друкованій книзі як джерела знань та інформації; заохочення громадян, насамперед дітей та юнацтва, до систематичного читання; підвищення рівня читацької компетентності населення.

Зокрема, започатковано культурно-інформаційний проект «Україна читає», покликаний відновити багатовікову книжну й освітню традицію в Україні, втілюючи культурні, інформаційні та освітні ініціативи під девізом «Україна читає. Україна пізнає. Мудра нація -- багата країна!». У межах проекту проводяться акції «Подаруй українську книжку», мета якої надати громадську підтримку вітчизняним бібліотекам, та «Книжка під подушку» [1].

На загальнонаціональному рівні в Україні діє всеукраїнська кампанія «Книгоманія» -- українська пропаганда читання для дітей, створена по аналогії з європейськими програмами, котра передбачає проведення різноманітних конкурсів, читань, літературних фестивалів, книжкових виставок, промо-акцій. В рамках кампанії діє конкурс «Найкращий читач України».

Чималу роль у популяризації дитячої книги та читання відіграє громадська організація «Форум видавців у Львові», яка щорічно проводить Львівський книжковий Ярмарок «Форум видавців -- дітям». На сьогодні «IV Форум видавців -- дітям» з колишньої виставки- ярмарку виріс у цілий комплекс культурних, розважальних, освітніх, просвітницьких та виставкових заходів, скерованих на популяризацію дитячої книги і підтримку читання. Зокрема, і його рамках відбулася благодійна акція «Подаруй дитині книжку», Міжнародна науково- практична конференція «Дитяче читання і дитяча книга в країнах Центральної і Східної Європи: теорія і практика», фестиваль дитячого читання «Книгоманія», спеціалізований дитячий книжковий ярмарок [7].

З 2009 року в Україні функціонує українська громадська організація -- Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва (ЦДЛДЮ) -- яка об'єднує довкола себе дослідників дитячої та підліткової літератури, експертів з промоції читання як культурної цінності, письменників, бібліотекарів, студентів, учнів, читачів, а також і різні інституції (університети, партнерські урядові та громадські організації та ін.). Діяльність Центру спрямована на сприяння створенню правових, організаційних, економічних умов для підвищення інтелектуального потенціалу нації, збереження і розвитку культури України, розвитку літератури для дітей та юнацтва, формування громадського інтересу до книжки та читання, покращення літературної якості і різноманітності літератури для підростаючого покоління у всіх сферах знань, обміну думками про прочитане для підвищення престижності читання як культурної цінності. Серед найефективніших його форм роботи -- щорічний міжнародний мандрівний симпозіум «Література. Діти. Час», який проводиться в рамках Всеукраїнського соціокультурного проекту «Вся Україна читає дітям». Це науково-практичний проект, громадська ініціатива Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва з метою закцентувати увагу літературознавців та педагогів України на важливості та серйозності дослідження літератури для дітей та юнацтва, необхідності розуміння основних тенденцій та проблем у світі розвитку історії та теорії цього специфічного феномену та забезпечити дитячій літературі повноцінне місце у загальній системі літературознавства.

Підтримка інтересу до читання друкованої книги не є суто національною проблемою. Подібні явища існують у багатьох країнах світу, тому до вирішення цих проблем все активніше долучаються і впливові міжнародні організації: ЮНЕСКО, ІФЛА, Міжнародна асоціація читання, Міжнародна Рада з дитячої книги та інші. Загалом це стимулює створення та впровадження відповідних програм, ознайомлення з якими та запозичення досвіду буде корисним у налагодженні процесу залучення українського читача до читання.

Зокрема у Великобританії, в якій читає близько 70 % населення, реалізуються програми для дітей «The Big Read», «Bookstart», а також програма для юнацтва Reading is Fundamental. Наприклад, відповідно до національної програми «Стартуємо з книгою» (Bookstart) кожна мама в день народження своєї дитини отримує безкоштовний пакет з книгами, до якого входять не тільки посібники з догляду за новонародженими, а й книги для читання самим маленьким, наступний пакет з книгами мама отримує коли дитина досягає 18 місяців. Британські психологи вважають, що дитина, якій читають від народження, краще вчиться в школі і раніше починає читати самостійно. Крім того, у країні існують програми для школярів та окремий напрям - робота з батьками дітей та вчителями - як краще навчити дитину читати, рекомендована література тощо. Щороку проводиться літній конкурс юних читачів «Summer Reading Challenge», відбувається створення образу для наслідування людини, яка читає «Reading Champion».

Проект «Зірки читання прем'єр-ліги» (Premier League Reading Stars) адресований дітям, котрі захоплюються футболом більше, ніж читанням. Суть проекту в тому, що кожен футбольний клуб співпрацює з чотирма бібліотеками в своєму регіоні. Спільними зусиллями вони організовують зустрічі для дітей-футболістів віком від 7 до 11 років та їх батьків. Формат цих зустрічей різний - відвідини стадіону, зустрічі зі спортсменами -- любителями читання, обговорення книг, рекомендованих футболістами та ін. Кожен член дитячої футбольної команди отримує подарунки та сертифікат, згідно з яким йому присвоюється звання «Зірка читання Прем'єр-ліги». Дітей нагороджують призами: книгами, квитками на футбольний матч.

У Швейцарії розроблено спеціальні програми для залучення до читання імігрантів -- «Language pilots», транслюються радіопередачі про книги та письменників. У Норвегії реалізується державна програма «Культурний рюкзак». У Нідерландах проводять свята, присвячені книгам -- Всесвітній день книги; фестиваль дитячої культури, фестиваль казки та фантазії; день бібліотечної книги.

У Бразилії популяризують читання за допомогою новітніх інформаційних технологій. Оскільки згідно з дослідженням бразильського Інституту книги, бразилець читає лише близько двох книжок на рік, то аби поліпшити ситуацію, видавництво L&PM Editores разом з рекламним агентством Africa створили так звані «книжки-квитки» -- видання, у які вбудовано проїзний на метро. Акцію з популяризації читання приурочили до Всесвітнього дня книги. Кожна обкладинка має вбудований чіп з десятьма поїздками. Проходячи через турнікет, читач просто сканує книгу, наче звичайний проїзний. Аби зробити сервіс ще доступнішим для типового пасажира метро, рекламне агентство Africa разом із Via Quatro, компанією, що управляє однією з гілок метро у Сан-Паулу, організували на деяких станціях точки продажу, що дозволяє людям придбати книгу безпосередньо біля турнікетів. Коли десять безкоштовних поїздок закінчуються, читач може поповнити проїзний через Інтернет. А коли книжку прочитано, її варто передати другові [8].

У США існують спеціальні програми підтримки дитячого читання «Book It!», підліткового читання -- «Teen Reads Week», а також дорослого -- «Get Caught». Крім цього в США відбувається вибір найкращої книги штату «One book». Нині в США проходить соціальна кампанія під назвою «Read Across America» («Читання Америкою»), метою якої є популяризація книг серед населення, передовсім серед дітей. У рамках цієї кампанії на порозі Нью-Йоркської суспільної бібліотеки з'явилася скульптура із книг висотою у вісім метрів. Ці книги не випадкові, їх автором є знаменитий дитячий письменник Доктор Сьюз. Скульптура виглядає як величезне слово «Read», складене із двадцяти п'яти тисяч книг відомого письменника.

Американський експерт із саморозвитку Жордін Кормьєр назвала чотири безсумнівні переваги читання книг:

1) З'являється натхнення. Читання книг стимулює розумову діяльність людини, покращує пам'ять і підвищує творчий потенціал. Книжка може надихнути на створення нових проектів, ідей, на

подорожі або отримання будь-якого іншого цінного досвіду.

2) Підвищується впевненість у собі. Читання допомагає розширити словниковий запас і межі інтелекту. Відчуваючи себе більш обізнаною у різних питаннях, людина стає більш впевненою у своїх силах і підготовленою до будь-яких життєвих викликів.

3) Розвивається розуміння чужих точок зору. Люди, які часто читають, як правило, більш чутливі, ніж ті, хто цього не робить. Читання книг розвиває соціальні навички і здатність до емпатії. Занурюючись в незнайомі ситуації і знайомлячись з різними персонажами на сторінках книг, людина розширює рамки власних поглядів і починає краще розуміти інших людей.

4) Зменшується стрес. Читання -- це своєрідна форма релаксації. Книга здатна одночасно і активізувати мислення, і розслабити, відволікти від проблем. Читання книг справді бореться зі стресом і поганим настроєм. Жордін Кормьєр вважає, що читання -- це прекрасний спосіб психологічного омолодження [8].

А відомий соціолог і культуролог С.Плотніков на базі багатьох досліджень, проведених у 265 різних країнах, виокремив основні відмінності в інтелектуальному розвитку людини читаючої від нечитаючої. Активно читаючі люди здатні мислити в категоріях проблем, охоплювати ціле і виявляти протиріччя у взаємозв'язках явищ, адекватно оцінювати ситуацію, мають більший обсяг пам'яті і активну творчу уяву, краще володіють мовленням, точніше формулюють і вільніше пишуть, більш критичні, самостійні у судженнях та поведінці [6].

Розвиток інтересу до читання підтримується світовим співтовариством. Створена ще в 1956 р. Міжнародна асоціація читання нині об'єднує 78 національних спілок, асоціацій та фондів читання. Вже проведено 12 Всесвітніх конгресів з читання. За її сприяння у світі видається понад 60 спеціалізованих часописів з читання, в 140 наукових центрах різних країн досліджуються проблеми читання філософами, соціологами, психологами, фізіологами, педагогами та ін.

Незважаючи на це інтерес сучасного читача до друкованої книги, як джерела знань, знижується, натомість зростає до електронної книги, як джерела інформації. Тому все більшої популярності набуває особливо серед читачів шкільної та студентської молоді електронна бібліотека -- тематично орієнтована чи структурована іншим чином система доступу до віддалених чи локальних електронних ресурсів, що здатна обслуговувати локальних чи віддалених користувачів [5].

У кінці ХХ століття у бібліотечній термінології з'явились терміни «медіатека», «інформотека», «відеотека», «віртуальна», «гібридна» бібліотеки. Це по суті бібліотеки, де зібрані різні по формі документи і надаються їх користувачам на більш високому сервісному рівні.

Інформаційно-комунікативні технології і сервіси, які функціонують в електронних бібліотеках, відкривають нові можливості в забезпеченні сучасного читача необхідною інформацією. А в нових інформаційно- культурних умова його роль дещо змінилася. Сучасний читач більше захоплюється читанням в інтернет-мережі. Мережа Інтернет наділила кожного читача іменем -- «ніком», портретом -- «аватаром», легендою -- історією відвідування сайтів, можливістю завести власну сторінку (і не одну). І з невідомого автора новий віртуальний читач перетворився в фігуру, яка постійно проходить реєстрацію і ідентифікацію, отримуючи натомість не лише доступ до текстів художніх, публіцистичних, науково-популярних та інших видів творів, але й до сайтів авторів цих текстів, до сайтів видавництв, бібліотек. Читач не лише інтерпретує тексти, наділяє їх значеннями і смислами, схвалює чи не схвалює, висловлює свою згоду чи незгоду з ними, але й публічно коментує, присвоює, доповнює, переформатовує, перетворює і переопубліковує тексти.

Ми дотримуємося думки, що читач -- це людина, яка активно здобуває інформацію, обробляє її, фіксує, узагальнює і генерує. Але, якщо донедавна начитаною вважалася та людина, яка читала не лише багато професійної, але й художньої літератури, то сьогодні це та людина, яка професійно володіє всіма мультимедійними навичками і компетенціями.

І тут неабияка роль відводяться бібліотеці, як бібліотечно- інформаційному та соціокультурному центру і бібліотекарю, який повинен уміти працювати не тільки з електронними базами даних, а й володіти сучасними інформаційними, комунікативно-комп'ютерними та мультимедійними технологіями для модернізації процесу формування бібліотечного фонду та обслуговування, максимального задоволення потреб читачів в форматі якісно нових інформаційно-освітніх послуг. З цією метою кожна бібліотека створює сайти, які дають можливість представити книгозбірню як інформаційний ресурс, який діє в єдиному інформаційному просторі, і зробити її більш відкритою і доступною для кожного користувача.

Для бібліофілів усього світу створений найпотужніший онлайн- сервіс «Wattpad», користувачі якого мають доступ до 10 мільйонів безкоштовних книг -- як класиків, так і останніх бестселерів. «Wattpad» -- спільнота не лише для читачів, а й для письменників-початківців: щодня на ресурсі з'являється понад 10 000 оповідань із 50 країн світу. Соціальна мережа «Goodreads» уможливлює читачам вести віртуальну картотеку прочитаних книжок -- таких, що читаються на даний час, та відкладених до прочитання, обмінюватися рекомендаціями з друзями. Це свого роду цілісна екосистема для взаємодії книголюбів, письменників і видавців. Книги в профілі розташовуються на книжкових полицях: за замовчуванням пропонуються полиці «Read» (прочитані), «CurrentlyReading» (читаю зараз), «To-Read» (до прочитання) й «Favorites» (улюблені книжки). Додатково існує можливість створити будь-яку необхідну кількість «книжкових полиць» -- наприклад, для впорядкування книг за жанрами [10].

Запущений в Україні 2009 року національний проект ELibUkr «Електронна бібліотека України: створення Центрів знань в університетах України» об'єднує бібліотеки 22 вищих навчальних закладів, національні бібліотеки та інші організації країни, і сприяє забезпеченню доступу читачів до світової наукової інформації, створення власних академічних ресурсів, а також інтеграції української освіти, науки та бібліотечної справи у світову наукову комунікацію.

Висновки і перспективи подальших досліджень

Книга упродовж всіх віків свого існування була основним носієм, джерелом і засобом зберігання інформації, а читання книг -- ознакою освіченості людини, запорукою успішної інтеграції її у світову культуру, у систему тих цінностей, норм, традицій, які характеризують суспільство. Інтенсивний розвиток комп'ютерних технологій, посилення впливу Інтернет-культури і телебачення призвели до різкого падіння інтересу молоді до високохудожньої літератури і до друкованого слова загалом. Нині цифрове медіасередовище для певної освіченої частини суспільства є не лише альтернативним, а часто й основним джерелом інформації та комунікації. Тому постає питання про оновлення роботи бібліотек на підтримку книги і читання як найважливішого засобу інтелектуального, творчого та духовного розвитку особистості. Підтримка та розвиток читання мають стати одним із пріоритетів гуманітарної політики нашої держави на найближчі роки та реалізовуватись у контексті реформи освіти на базі світового досвіду. Тому перспективами подальших досліджень є визначення концептуальних засад зазначеної державної програми з урахуванням таких понять, як культурна та читацька компетентність, вироблення механізмів її реалізації на загальнодержавному і регіональному рівнях на підставі узагальненого міжнародного досвіду державної підтримки та розвитку читання.

Список використаних джерел і літератури

І.Дослідження читання книжок в Україні 2014. URL : http://www.slideshare.net/Kyivstar/report-gfk-reading2014for-uploading-38932265 (дата звернення: 25.09.2017).

2 Жердій М. А. Проект ELibUKR (електронна бібліотека України) розширює можливості бібліотек. URL :http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/for_lib/konf-2013-3/konf-2013-3.pdf#page=182 (дата звернення: 25.09.2017).

3. Журавльова І. «Ідеальний експерт», або роман з читачем: продовження триває...// Читання в епоху розвитку електронних ресурсів: книга чи Інтернет ?// Мат-ли наук.-практ. конф. 13-14 вересня 2016р. / Полт. нац. техн. ун-т ім. Юрія Кондратюка, наук.-техн. Б-ка ПолтНТУ; Центр. наук. б-ка Харків нац. унту ім. Каразіна. Полтава: НТУ, 2016. 143 с.

4. Концепція державної цільової програми підтримки та розвитку читання до 2015р. URL: http://www.ukrbook.net/zakony/knygovydannya/R_1228_.pdf] (дата звернення: 26.09.2017).

5. Медведєва В. М. бібліотечна діяльність у контексті розвитку електронних інформаційних технологій // Наук. пр. Наук. б-ки України ім. В. І. Вернадського // Наук. б-ка України ім.. В. В. Вернадського. Київ : [б.в.], 2011. Вип.32 С. 321-237.

6. Плотников С. Н. Читательская культура в России. Homo legens: памяти С. Н. Плотникова : сб. науч. тр. М. : Дом интеллект. книги, 1999. С. 46-58.

7. Промоція літератури та читання: сучасний досвід України (оглядова довідка за матеріалами преси, Інтернету та неопублікованими документами за 2013-2015 рр.). URL :http://nplu.org/storage/files/Infocentr/Tematich_ogliadi/2015/temat.pdf (дата звернення: 25.09.2017).

8. Про схвалення Стратегії розвитку бібліотечної справи на період до 2025 року «Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України». Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. № 219-р. URL : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/219-2016-%D1%80 (дата звернення: 25.09.2017).

9. Carr Nicholas. Is Google Making Us Stupid? What the Internet is doing to our brains // ATLANTIC MAGAZINE. - July/August 2008. URL : http://www.theatlantic.com/magazine/archive/2008/07/isgooglemaking-us- stupid/6868/(дата звернення: 26.09.2017).

References

1. Doslidzhennia chytannia knyzhok v Ukraini 2014 [A study of book reading in Ukraine in 2014] [Elektronnyi resurs]. -- Rezhym dostupu: http://www.slideshare.net/Kyivstar/report-gfk-reading2014for-uploading-38932265. -- Nazva z ekranu.(in Ukrainian)

2. Zherdii M. A. Proekt ELibUKR (elektronna biblioteka Ukrainy) rozshyriuie mozhlyvosti bibliotek [Project ELibUKR (electronic library) extends the capabilities of the library] : http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/for_lib/konf-2013-3/konf-2013-

3. pdf#page=182 (in Ukrainian) Zhuravlova І. «Idealnyi ekspert», abo roman z chytachem: prodovzhennia tryvaie... // Chytannia v epokhu rozvytku elektronnykh resursiv: knyha chy Internet ? [«Perfect expert», or a novel with the reader: to be continued...// Read in the age of electronic resources: book or Internet ?] // Mat-ly nauk.-prakt. konf. 13-14 veresnia 2016 r. / Polt. nats. tekhn. un-t im. Yuriia Kondratiuka, nauk.-tekhn. B-ka PoltNTU; Tsentr. nauk. b-ka Kharkiv nats. un-tu im. Karazina - Polt: NTU, 2016. -- 143 s. (in Ukrainian)

3. Kontseptsiia derzhavnoi tsilovoi prohramy pidtrymky ta rozvytku chytannia do 2015r., [The concept of the state target program of support and reading development up to 2015http://www.ukrbook.net/zakony/knygovydannya/R_1228_.pdf] ]http://www.ukrbook.net/zakony/knygovydannya/R_1228_.pdf] (in Ukrainian)

4. Medvedieva V. M. bibliotechna diialnist u konteksti rozvytku elektronnykh informatsiinykh tekhnolohii [library activities in the context of the development of electronic information technology] /Valentyna Medvedieva // Nauk. pr. Nauk. b-ky Ukrainy im. V. I. Vernadskoho // Nauk. b-ka Ukrainy im. V. V. Vernadskoho. -- Kyiv : [b.v.], 2011. - Vyp.32 -- S. 321-237 (in Ukrainian)

5. Plotnikov S. N. Chitatel'skaya kultura v Rossii. Homo legens: pamiaty S. N. Plotnikova : sb. nauch. tr. [The culture of reading in Russia. Homo legens: in memory of S. N. Plotnikov : collection of scientific works] / S. N. Plotnikov. - M. : Dom intellekt. knihi, 1999. - S. 46-58 (in Russian)

6. Promotsiia literatury ta chytannia: suchasnyi dosvid Ukrainy (ohliadova dovidka za materialamy presy, Internetu ta neopublikovanymy dokumentamy za 2013--2015 rr.) [The promotion of literature and reading: the contemporary experience of Ukraine (review reference materials of the press, the Internet and unpublished documents for the period of 2013-2015)] [Elektronnyi resurs]. -- Rezhym dostupu http://nplu.org/storage/files/Infocentr/Tematich_ogliadi/2015/temat.pdf . -- Nazva z ekranu екрану (in Ukraainian)

7. Pro skhvalennia Stratehii rozvytku bibliotechnoi spravy na period do 2025 roku «Iakisni zminy bibliotek dlia zabezpechennia staloho rozvytku Ukrainy» [About approval of Strategy of library development for the period till 2025 «Qualitative changes in the libraries to ensure sustainable development of Ukraine»] [Elektronnyi resurs] : Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 23 bereznia 2016 r. № 219-r. -- Rezhym dostupu: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/219-2016-%D1%80 . -- Nazva z ekranu.(in Ukrainian)

8. Carr Nicholas. Is Google Making Us Stupid? What the Internet is doing to our brains // ATLANTIC MAGAZINE. - July/August 2008. - Режим доступу : http://www.theatlantic.com/magazine/archive/2008/07/isgooglemaking-us- stupid/6868/ (in English)

Размещено на Allbest.ru