Гендерні стереотипи у зарубіжних адаптованих форматах телеканалу "СТБ"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Гендерні стереотипи у зарубіжних адаптованих форматах телеканалу «СТБ»

Дмитрієва В.О.

Запорізький національний університет

У статті зроблено огляд форматних програм та способів їх адаптації на українському телебаченні. Досліджено, що телебачення, кінематограф, журнали, реклама стають єдиним комплексом, що впроваджує в життя нові гендерні орієнтири, які потім набувають поширення і які відтворюють індивіди в повсякденному житті. У статті приділяється увага питанню уніфікації цінностей та моделей поведінки. Так, загальною, відображеною в ЗМІ, є зміна соціальних ролей, підміна фемінності маскулінністю. Зроблено огляд способів відображення гендерних стереотипів на українському телебаченні. У статті описано способи використання найбільш популярних гендерних стереотипів у адаптованому контенті телеканалу «СТБ», а саме у програмах: «Кохана, ми вбиваємо дітей», «Холостяк», «Врятуйте нашу родину». Також досліджено рецептивні наслідки та впливи експлуатації цих стереотипів.

Ключові слова: телебачення, адаптовані програми, СТБ, гендер, стереотип, сексизм, еротизація, комунікація, телебачення, формат, фемінізм, медіадискурс.

Дмитриева В.О.

Запорожский национальный университет

ГЕНДЕРНЫЕ СТЕРЕОТИПЫ В ЗАРУБЕЖНЫХ АДАПТИРОВАННЫХ ФОРМАТАХ ТЕЛЕКАНАЛА «СТБ»

Аннотация

В статье сделан обзор форматных программ и способов их адаптации на украинском телевидении. Вяв- ленно, что телевидение, кинематограф, журналы, реклама становятся единым комплексом, внедряя в жизнь новые гендерные ориентиры, которые затем получают распространение и воспроизводение индивидами в повседневной жизни. В статье уделяется внимание вопросу унификации ценностей и моделей поведения. Так, общим, отраженным в СМИ, является изменение социальных ролей, подмена феминности маскулинностью. Сделан обзор способов отображения гендерных стереотипов на украинском телевидении. В статье описано способы использования наиболее популярных гендерных стереотипов в адаптированном контенте телеканала «СТБ», а именно в программах: «Дорогая, мы убиваем детей», «Холостяк «, «Спасите нашу семью «. Также исследованы рецептивные последствия и воздействия эксплуатации этих стереотипов.

Ключевые слова: телевидение, адаптированные программы, СТБ, гендер, стереотип, сексизм, эротизация, коммуникация, телевидения, формат, феминизм, медиадискурс.

Dmytriieva V.O.

Zaporizhzhia National University

GENDER STEREOTYPES IN ADAPTED FOREIGN FORMATS ON TV CHANNEL «STB»

Summary

This article reviews the applications of format and how to adapt them to the Ukrainian television. Investigated that television, movies, magazines, advertising becomes the one set that injects life new gender guidelines, which are spreading and then reproducing by individuals in everyday life. The article focuses on the issue of unification of values and behaviors. So, overall, reflected in the media changing social roles by substitution masculinity to femininity and and vice versa. The review methods reflect gender stereotypes on Ukrainian television. This article describes how TV using the most popular gender stereotypes in adapted content of channel «STB» in programs: «Darling, we are killing our children», «Bachelor», «Save our family». It also studied the receptive effects and impacts of exploitation of these stereotypes.

Keywords: TV, adapted programs, STB, gender, stereotypes, sexism, eroticization, communication, TV format, feminism, media discourse.

Постановка проблеми

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанню тендерної специфіки у засобах масової інформації присвячені роботи таких дослідників: А. Волобуєвої, М. Варикаши, С. Кушніра, Н. Сидоренка, Т. Старченка, Є. Федорищина та інших. Але лише декілька з цих вчених приділяють увагу гендерним стереотипам саме на телебаченні, а не у рекламі. Медіаспеціалістам необхідно розглянути особливості впливу гендерних стереотипів на українського глядача та виокремити загальні особливості подачі образів на теле- баченн, бо саме недійний контент може чинити великий вплив на майбутнє покоління.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. У цій статті вперше проілюстровано основні глобальні медіатенденції заку- пованих телеформатів, та приклади сприймання українським глядачем контенту, з урахуванням вже існуючих гендерних стереотипах на прикладі контенту українського телеканалу «СТБ», розглянуто їх комплексний вплив, сформульовано рекомендації задля підвищення якості телеконтенту «СТБ».

Поняття «гендер» з'явилося відносно нещодавно, і його семантичне поле ще недостатньо чітко визначене. У гуманітарних науках поняття «гендер» відображає соціокультурний аспект статевої приналежності людини [1, с. 263]. Кожна культура чітко диференціює поведінку людини залежно від її статі, приписуючи їй певні ролі, манеру поведінки, почуття та ін. У цьому значенні бути чоловіком чи жінкою -- значить, слідувати певним соціальним експектаціям, пред'явленим соціумом на основі «правила статі». Сьогодні гендер присутній в усіх сферах життя, і телебачення не є винятком у цьому напрямку. Сучасні психологічні дослідження дають підстави стверджувати: є почуття, що їх переживають тільки жінки або тільки чоловіки; є думки, які формуються у свідомості тільки жінки чи тільки чоловіка, а отже, є відповідний цим настановам вибір способу показу гендеру на телебаченні [4, с. 186].

Проблема психологічного медійного впливу -- одна з найбільш актуальних і інтригуючих на сьогоднішній день. Безумовно, питання про можливості і силі впливу ЗМІ залишається відкритим, самі можливості впливу різні, і особливості сприйняття індивідуальні. Як би там не було, але той факт, що медіа в тій чи іншій мірі все-таки здатні впливати на психіку людини -- беззаперечний. Сьогодні медіа -- це не тільки «магічне вікно», через яке ми дивимося на світ, а й «двері», через яку ідеї проникають в нашу свідомість [5, с. 92]. І дійсно, в сучасному суспільстві мас- медіа виконують не тільки розважальну і просвітницьку функцію, а й значною мірою сприяють формуванню уявлення про картину світу, впливаючи на сприйняття дійсності, на культурні та соціальні цінності людини, її установки і моделі поведінки. Особливо гостро ця проблема стоїть у контексті реалізації гендерних стереотипів, адже українське суспільство має низький рівень ген- дерної обізнаності, отже, те, що демонструє телебачення, має чудове підґрунтя для навіювання. Особлива помітна цю тенденція у форматних адаптованих шоу, що сьогодні є невід'ємною частиною контенту телеканалу «СТБ».

Формат -- це формуюча конструкція, що визначає внутрішні стандарти організації медіатексту, технологію його виробництва та інструменти його промотування, тобто просування на ринок.

Форматні програми -- новий тренд для українського телебачення, який швидко став головним напрямком в вітчизняній індустрії виробництва телевізійної продукції. Нові формати -- нові ідеї у поєднанні елементів різних жанрів з класичним набором сюжетів [3, с. 37]. Тобто вже розроблені та реалізовані ідеї набувають оригінальності завдяки новим елементам. Найлегшими до адаптування є формати ігрових шоу ігрові шоу (змагання, вікторини) та більшість форматів жанру реаліті.

З початком останнього десятиліття під впливом глобальної таблоїдизації медіапростору медійники дедалі частіше почали звертатися адаптованого інтертейнменту. Цим поняттям пропонується означити закордонні програми, що пристосовуються під національні особливості та середнього глядача країни-покупця. Науковці пояснюють високі рейтинги таких передач більшою вуайєрис- тичністю порівняно з іншими проектами на телебаченні та відсутністю світоглядних основ, коли спостереження за духовним життям інших набуває ключового значення [6, с. 68]. В свою чергу, медіааналітики пов'язують поширення таких програм з тенденцією до приватизації і монополізації розважального сегменту, що доповнює публічну сферу інформаційного простору [6, с. 71].

На думку Г. Насонова: «Тендерний стереотип -- це один з видів соціальних стереотипів. Він заснований на уявленнях про маскулінне і фемінне та їх ієрархії, які прийняті в суспільстві. Часто гендерні стереотипи вирізняються сексизмом щодо жінок» [4, с. 92]. Ці готові шаблони думок, оцінок і як наслідок поведінки інколи так глибоко вкорінюються в позасвідомі структури людської психіки, що з ними важко боротися раціональними аргументами.

Стереотипи жіночості і мужності не просто формують людей -- вони часто приписують людям, залежно від статі певні психологічні властивості, норми поведінки, рід занять, професії тощо.

Психологічні характеристики и соціальна поведінка людей інтерпретується як «чоловіча» або «жіноча» відповідно до домінуючіх уявлень про те, що є «чоловічім», а що «жіночнім». Таким чином, гендерна ідентічність пов'язана з нашими уявленнями про представників відповідної статі, та ці уявлення являють собою сукупність знань, стереотипів, норм та цінностей, які формуються у свідомості індивіда в процесі гендерної розпо- діленності на телеекрані.

Адаптовані шоу можна сміливо звинуватити в тому, що вони нав'язують регресивні стереотипи розподілу ролей в суспільстві і сім'ї, коли жінки, які повинні нести подвійне навантаження -- на роботі і вдома, деградують фізично і морально. Однак не слід думати, що від гендерних стереотипів страждають тільки жінки. Є. Федоришин говорить: «Табу на емоційність, вироблений стереотип переможця, сексуального гіганта тощо викликає у багатьох чоловіків, які не бажають або не вміють йти слідом за цими стереотипами, стреси, розпач, хвороби» [7, с. 190].

Вплив ґендерної ролі на особистість дуже великий. У людини є тенденція вживатись в роль, яка змінює поведінку, а потім і самого індивіда. Система ґендерних ролей детермінує не тільки поведінку чоловіка і жінки, але й оволодіння ними професійними знаннями. Спостерігається процес переорієнтації гендерних характеристик, наприклад, коли сильні якості лідера в сім'ї та суспільстві перебирає на себе жінка, часто визнається слабкість чоловіка.

Дослідник О. Помазан вважає: «Гендерна роль моделює комбінацію рис, формує ґендерні якості індивіда, розкриває в певному напрямку його здібності, направляє на здійснення тих чи інших видів діяльності» [5, с. 96]. Отже, засвоєння людиною певної ґендерної ролі детермінує всі інші її особистісні якості.

Стереотипність керує мозком населення, забираючи у жінок і чоловіків можливість реалізувати свій багатий потенціал, а інколи може навіть призвести до тендерної дискримінації -- порушення прав людини за статевою ознакою. Стереотипність у телебаченні прийшла до нас ще з радянських часів, коли телебачення формувало у нашій уяві ідеальний образ «жінки-трудівниці» та «жінки-матері» -- ці дві характеристики описували робочу й особисту сферу життя жінки, по- збавляючи людину навіть думки, що щось може буди не за таким планом. Чоловік того часу теж був створений, як певний тип, що повністю під- корюється партії -- в робочій сфері, а значить -- відіграється на жінці в особистій. Патріархальне суспільство скрізь побудоване на стереотипі цих розділень [5, с. 97-98]. Зміна в суспільстві, розпад СРСР вплинули на зміну типів людини, зокрема образу жінки. З'явився новий символ -- жінки- красуні, який буквально заполонив телеефірі. Нова жінка -- дуже емоційна, сексуальна молода істота, якій, загалом, малою мірою властиві розум і воля. Наразі українське телебачення ставить образ такої жінки на першому й головному місці -- звернемось до телевізійних шоу, адже саме вони акумулюють почуття і досвід суспільства, формують світосприйняття і впливають на психіку населення. Нерідко на телеекранах бачимо використання оголеного тіла. Через це жінка розглядається тільки як товар. І виходить так, що «вартість» жінки виражається тільки у «вартості» її тіла, а розум, інтелект, воля, здібності -- усе це віднесено у сферу чоловічого і тільки там і існує [1, с. 264]. Чоловік зображується, як розумний експерт, жінці ж відведено роль некомпетентної, зацикленої на побуті особи. Такий показ жінки у шоу формує уявлення про неї, лише як іграшку для чоловіка, а зображення надто худорлявих оголених дівчат затверджує принцип: чим худіша, тим гарніша, призводить до впливу на підсвідомість, появи відчуття неповноцінності. Проблема нашого телебачення -- в надмірній зацикленості на красі жінки, воно робить її головним критерієм в її описі. Тоді як насправді треба робити акценти на тому, що людина говорить, а не як вона виглядає. Дуже поширений чітко змальований образ «домогосподарки», яка займається пранням, шиє, прибирає, а весь її світ обмежується домом і хатніми справами. Та чи справді українська жінка саме така? Використання в телебаченні подібних образів-стереотипів, призводить до неправильного сприйняття дійсності глядачами. Зображення настільки обмежених образів жінок призводить до створення в реальної жінки відчуття неправдивої ідеальності, до якої треба прагнути.

Основні гендерні проблеми, що притаманні адаптованим шоу телеканалу «СТБ»: створення образу «щасливої домогосподарки», еротизація, мачизм, фейсізм. Однак, цей перелік не вичерпний, адже гендерні стереотипи починають реалізуватися вже тоді, коли відбувається поділ на «чоловічі» та «жіночі» програми.

Еротизація (від англ. eroticization) -- один з виявів сексизму у масовій культурі. За допомогою оголення усього жіночого тіла чи його інтимних частин (сідниць, стегон, грудей, живота), відповідних поз (лежачи чи напівлежачи, часто з піднятими чи розхиленими ногами), контексту (серед чоловічих атрибутів) підсилюється і закріпляється у підсвідомості ідея пасивності, підлеглості, залежності і беззахисності жінки щодо чоловіка, її готовності до статевого акту. Зображення сексапільних жінок у відвертих і підкреслено спокусливих позах у телешоу призначені саме для розглядання їх «чоловічим поглядом». Прикладом такого зображення може бути показ жінки у дейтинг-шоу «Холостяк».

Мачізм (від англ. machismo) у своєму первинному значенні це надмірна та демонстративна маскулінність, атрибутами якої є фізична сила, сміливість, статева зрілість, панування над жінками та агресивність; мачізм пошановує цінності, які культура асоціює з чоловічим, та виказує зневагу до всього, що пов'язане із жіночим. На телеканалі «СТБ» цей гендерний стереотип нерідко експлуатують у таких програмах, як «Кохана, ми вбиваємо дітей», «Холостяк», однак намагаються побороти цей стереотип в українському форматі «Хата на тата».

Фейсизм (англ. faceism) -- вияв сексизму в масовій культурі, якій полягає у суттєво-відмінних способах зображення чоловіків та жінок на телебаченні: у першому випадку акцентується голова та обличчя, в другому -- тіло та його частини. Така практика репрезентацій передбачає закріплення важливості інтелекту для чоловіків, та тілесної краси для жінок. Цей гендерний стереотип знайшов своє виявлення у таких адаптованих проектах як «Врятуйте нашу сім'ю», «Все буде добре», «Холостяк», а також у пост-шоу «Холостяк. Як вийти заміж».

Головною пропозицією є звертання більшої уваги до реалізації топ-менеджерами українських каналів при адаптації закордонних форматів, а саме глибшого дослідження потребує психологічний аспект загальної концепції проектів, бо неякісна адаптація проявляється в нав'язуванні ґендерних стереотипів в українському суспільстві. Також, слід, при адаптації за купованих форматах, звертати увагу на еволюцію суспільних догматичних поглядів на призначення чоловіка та жінки сьогодні, та злам традиційних і зародження нових гендерних ідеологій, і намагатися уникати використання «кліше» в образах, мовних висловах, порівняннях.

Список літератури

1. Ажгихина Н. Гендерные стереотипы в современных масс-медиа // Гендерные исследования. - Вып. 5. - М., 2000. - С. 261-273.

2. Варикаша М. Гендерний дискурс: семіотичні аспекти // Слово і час. - 2008. - № 7. - С. 83-89.

3. Лащук О.Р. Термин «формат» в массовой коммуникации / О.Р. Лащук // Вестник Московского университета. Серия 10: Журналистика. - 2010. - № 6. - С. 36-41.

4. Насонова К. Вплив засобів масової комунікації на трансформацію гендерних установок // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Філософські науки. - 2013. - №. 27. - С. 90-95.

5. Помазан О. Гендерні проблеми і мас-медіа // Гендерний аналіз українського суспільства / ПРООН, Представництво в Україні. - К.: Златограф, 1999. - С. 91-109.

6. Слінчук В.В. Соціальна типізація гендерних стереотипів у мові ЗМІ // Наукові записки Інституту журналістики. - К., 2004. - Т. 17. - С. 67-74.

7. Федоришин Є. Телебачення Сполучених Штатів Америки: ґендерний аспект // Теле та радіожурналістика: зб. наук. пр. / [Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України. - 2011. - С. 186-191.

8. Шпанер Л. Образ жінки у телерекламі: погляд психолога // Український жіночий рух: здобутки і проблеми. Вип. 1. - Дрогобич: Коло, 2002. - С. 152-161.

Размещено на Allbest.ru