Постановка проблеми. Сучасній період характеризується збільшенням інтенсивності обміну інформацією, розширенням й одночасно ущільненням інформаційного простору. Це зумовлює модернізацію бібліотечної діяльності, потребує подальшого розвитку професійних комунікацій фахівців бібліотек. Професійна бібліотечна комунікація є соціально і професійно обумовленим процесом обміну інформацією і знаннями в контексті практичної, наукової, освітньої діяльності.

Одним із важливих каналів професійної комунікації є бібліотечні журнали, публікації яких сприяють вирішенню складних завдань бібліотеки як соціально-комунікаційної структури суспільства. Зокрема зарубіжні бібліотечні журнали надають актуальну інформацію про новітні методи, методики, інноваційні розробки колег із різних країн, дозволяють враховувати позитивний досвід для удосконалення обслуговування користувачів в українських бібліотеках.

Професійна бібліотечна комунікація на основі зарубіжних журналів є важливим фактором підвищення якості бібліотечної діяльності, професійної самоосвіти, творчої активності бібліотекарів. Це свідчить про важливість і нагальність здійснення аналізу зарубіжних бібліотечних журналів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Останнім часом зростає кількість публікацій, спрямованих на розкриття періодичних видань, зокрема бібліотекознавчого спрямування. Це наукові розвідки українських дослідників Л.І. Бей - ліса, Л.В. Глазунової, С.В. Горової, В. Є. Сошин - ської [1-3; 5]. Також актуалізуються проблеми вивчення бібліотечних журналів зарубіжними вченими у напрямах їх ранжування. Зокрема Рейчел Хейсі (Rachel Hessey) та Джоанна Сін Сей-Чін (Joanna Sin Sei-Ching) проаналізували журнали бібліотечного та не бібліотечного профілю з точки зору географії авторів [7; 9].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Проте сучасний стан зарубіжних бібліотечних періодичних видань, які індексуються в наукометричних БД, як важливого каналу професійної комунікації, потребує поглибленого вивчення.

Метою статті є висвітлення результатів аналізу бібліотечних журналів провідних країн світу, які індексуються наукометричними БД Scopus і Web of Science.

Виклад основного матеріалу. Як зазначають українські дослідники, бібліотечні журнали характеризуються різноманітністю жанрової належності публікацій, серед яких - офіційні документи, що регламентують розвиток галузі, методичні рекомендації і інструкції, наукові теоретичні та методологічні огляди, історичні розвідки, дискусії, публіцистичні статті, практичний досвід [4; 5]. Вони є необхідним каналом професійної комунікації як в історичній ретроспективі, так і в сучасному світі, коли ми перейшли на електронні форми, що значно розширило комунікаційні можливості соціального спілкування [4].

Періодичні видання мають різноманітні форми подання інформації та складаються з різних видів джерел, що за змістом функціонально поєднані, охоплюють як інформацію загальнонау - кового, методологічного, аналітичного характеру так і історичні розвідки, практичний досвід, а також становлять різні тематичні класи [4].

Одне з провідних місць у професійних комунікаціях належить бібліотечним журналам США, Великобританії, Німеччини, Франції, Італії. Це зумовлено тим, що саме в цих країнах бібліотечна справа має давні традиції, а бібліотечні установи динамічно розвиваються.

В процесі дослідження було проаналізовано бібліотечні журнали зазначених країн, що входять до наукометричних БД - Scopus (найбільшої у світі реферативної бази даних і наукометрич - ної платформи) та Web of Science (реферативної наукометричної бази наукових публікацій проекту Web of Knowledge компанії Thomson Reuters) протягом 2010-2015 рр. Детальні дані результатів аналізу кількості зарубіжних журналів у БД Scopus і Web of Science представлені у таблиці 1.

Таблиця 1

Відображення кількості бібліотечних журналів провідних країн Європи у БД Scopus і Web of Science за 2010-2015 рр.

Як свідчать дані таблиці, кількість журналів провідних країн Європи, що знаходять відображення в найавторитетніших наукометричних поступово зростає, за виключенням Нідерландів

Рис. 1. Тематика бібліотечних журналів провідних країн світу

Очевидно, що одне із бібліотечних видань цієї країни не підтвердило свій рівень відповідно вимог БД Scopus.

Заслуговує й на увагу значна кількість журналів бібліотекознавчого профілю, що включені до БД Scopus та Web of Science. Встановлено, що в міжнародній наукометричній БД Scopus у 2015 р. проіндексовано 62 назви бібліотечних журналів, які друкуються у Великобританії, 13 назв - у Нідерландах, 8 назв - у Німеччині, 4 - у Франції, а у БД Web of Science у 2015 р. було про - індексовано 30 назв бібліотечних журналів, які видаються у Великобританії, 6 - у Нідерландах та 4 - у Німеччині.

Слід також зазначити, що бібліотечні журнали поширюються через відображння у великій кількості наукометричних та інших БД. Наприклад, журнал "Program: Electronic Library and Information Systems" охоплює різні аспекти управління та використання інформаційних технологій в бібліотеках, архівах, музеях і галереях, інформаційних центрах. Більшість публікацій присвячено практичному застосуванню нових технологій і методів в бібліотечній діяльності. Він індексується у 26 БД. Серед яких: ISI; SCOPUS; Current Abstracts; Current Contents/Social and Behavioral Sciences; Education Full Text; Library and Information Science Abstracts (LISA); Social Sciences Citation Index; Social Scisearch та інші. Німецький журнал "International Journal on Digital Libraries", який зосереджує свою увагу на теорії та практиці комплектування; організації, управлінні та поширенні цифрової інформації за допомогою глобальних мереж, індексується у 21 БД, а нідерландський журнал "Information Services & Use", який охоплює області інформаційних технологій, зокрема управління інформацією та її практичне використання - у 13 БД. Це сприяє розширенню меж професійної комунікації між бібліотекарями із різних країн.

Одним з ключових концептів наукометрич - ного апарату є імпакт-фактор (індекс впливовості) наукового видання. Незважаючи на те, що фактор впливу спеціалізованих журналів на бібліотечну діяльність в умовах сьогодення змінюється, зростає увага фахівців до визначення динаміки імпакт-фактору бібліотечних журналів, який розуміється як показник якості. Проте дані зарубіжних дослідників [8] і дані нашого дослідження (табл.2) доводять, що імпакт-фак - тор не є основою для впливу журналу на його статті та окремих вчених. Так, наприклад, журнали "Library Hi Tech", "Library Collections and Acquisition & Technical Services", "Library

Management", "Performance Measurement and Metrics", "Knowledge Organization" мають невисокий, або зовсім нульовий індекс, але вони впливові, їх активно використовує українське бібліотечне співтовариство.

Зарубіжні бібліотечні журнали, що індексуються у наукометричних БД Scopus і Web of Science, порівняно з іншими науками мають невисокий імпакт-фактор, який коливається від 0,00 до 2,0. Серед бібліотечних видань, які підлягали аналізу, найвищий імпакт-фактор мають журнали інформаційно-документного спрямування: "Journal of Infometrics, "Scientometrics", "Journal of Librarianship and Information Science", "Journal of Documentation", "Program: Electronic Library and Information Systems".

Таблиця 2

Імпакт-фактор та наявність у БД Scopus і Web of Science провідних бібліотечних журналів

Важливе значення у професійній комунікації бібліотечних фахівців, безперечно, має зміст статті та тематична спрямованість журналу. Як свідчать дані таблиці 2, більшість журналів присвячено окремим аспектам інформаційно-бібліотечної діяльності. Відображення результатів наукових бібліотекознавчих досліджень та практичних досягнень бібліотек різних країн за допомогою публікації в періодичних виданнях дозволяє передачу нового знання великому колу колег, які можуть використати ці знання та виробити нові.

Вивчення тематичної змістовності зарубіжних бібліотечних журналів викликало необхідність розширення кола країн. Це зумовлено тим, що окрема тематика журналів має певні переваги й за країнами (рис.1).

Статті зарубіжних бібліотечних видань розкривають різні питання розвитку інформаційно-бібліотечної сфери. Вони сприяють:

— розвиткові професійної думки;

— просуванню передового досвіду;

— створенню комунікативного середовища підтримки інновацій;

— прогнозуванню перспектив бібліотечної діяльності; розширенню професійних комунікацій на міжнародному рівні.

Дані проведеного аналізу свідчать, що тематика бібліотечних зарубіжних журналів спрямована на висвітлення різних напрямів діяльності, що турбують фахівців бібліотечної галузі: книгознавство, новини книжкової продукції; бібліографічні дослідження; електронні ресурси, електронні комунікації, електронні бібліотеки; інформаційні технології та електронні ресурси в освіті; бібліотечний менеджмент; моделі системи менеджменту якості; портали, корпорації, взаємодія бібліотек з іншими структурами; технології та користувачі; бібліотечна етика; бібліотечні інновації; збереження культурної спадщини; бібліотечна історія; специфіка діяльності бібліотек різних типів і видів.

Висновки і перспективи