Постановка проблеми. Періодичні наукові видання протягом останнього часу відіграють найважливішу роль у глобальному інформаційному просторі. Вони забезпечують інформаційно-комунікаційні зв'язки у професійному соціумі медичної галузі, що додає нові можливості для трансферу наукового результату, отриманого при виконанні наукових досліджень, між розробниками та користувачами. Згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", науковий результат - нове наукове знання, отримане в процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень, може бути зафіксоване на різних носіях інформації у формі звіту, опублікованої наукової статті, наукової доповіді, наукового повідомлення про науково-дослідницьку роботу, монографічного дослідження, наукового відкриття, проекту нормативно-правового акта, нормативного документа або науково - методичних документів [1].

На сьогоднішній день публікації в періодичних наукових виданнях залишаються основним джерелом фахової інформації. Статті дозволяють вченим передавати інформацію про результати власних досліджень у професійне середовище. Кількість наукових журналів, як у світі, так і в Україні, щорічно збільшується: якщо у 1991 р. в Україні було 54 академічних журналів, у 2010 р. - 87; крім того, поза межами НАН України видаються ще сотні не порахованих видань, з причини постійної появи нових [2]. Сьогодні в Україні існує декілька сотень медичних журналів і збірників, на сторінках яких автори публікують результати науково-дослідницьких і дисертаційних робіт. За нашими даними, їх кількість у цей період збільшилась з 25 до 200.

Проте у сучасний період розвитку суспільства процеси передачі та засвоєння інформації ускладнюються не лише у зв'язку з проблемою "інформаційного вибуху", а також через ускладнення структури самого інформаційного потоку (розширення міждисциплінарних наукових досліджень, збільшення кількості вторинних джерел інформації, поява автоматизованих баз даних, створення "електронних" журналів та ін.). Багатопрофільні наукові журнали мають перевагу перед вузькопрофільними з погляду більшого тематичного охоплення проблем медичної галузі [3].

Вищезазначене обумовлює необхідність проведення наукометричного дослідження, метою якого є інформаційно-аналітична оцінка періодичних наукових видань з проблем педіатрії, шкільної та підліткової медицини. Основне завдання - дослідити особливості цих періодичних наукових видань, їх загальні характеристики та положення у науковому інформаційному просторі.

Матеріали і методи дослідження. В межах виконання науково-дослідницької роботи (НДР.)"Визначити тенденції розвитку наукових досліджень за проблемою охорони здоров'я дітей шкільного віку та підлітків з 2001 по 2016 рік та рівень використання наукового продукту" (№ ДР 0115U001022) проведено дослідження характеру публікацій наукових результатів, отриманих при виконанні НДР у галузі охорони здоров'я дітей та підлітків, у наукових медичних журналах України.

Для аналізу використано облікові картки 150 НДР, де у полі 5481 представлено бібліографічний опис статей та тезисів доповідей НДР, що виконувались в Україні в галузі педіатрії, шкільної та підліткової медицини у 2001-2015 рр. [4; 5; 6]. Методи дослідження: наукометричний, інформаційно-аналітичний та кваліметричний аналіз.

Обговорення результатів досліджень. Встановлено, що результати 150 завершених НДР було опубліковано у 252 періодичних наукових виданнях (журналах та збірниках).225 періодичних наукових видань друкуються в Україні, 27 видань - за кордоном (Росія, Білорусь, США, Польща, Грузія, Австралія). Кваліметричний аналіз стосувався лише українських медичних журналів та збірників.

Аналітична оцінка періодичних медичних видань, де знайшли відображення результати НДР, здійснювалась за показниками: доступність видання в Інтернеті; наявність англомовної версії або англомовних резюме; реферування українським журналом "Джерело" або входження до вітчизняної наукометричної бази даних (БД)"Україніка наукова"; включення видання до фахових (за переліком ДАК України); індексування видання в міжнародних наукометричних БД та пошукових системах (Scopus; Web of Science; GoogleScholar; MathSciNet; РИНЦ та ін.); показники цитування у БД [7].

Важливим показником значущості журналу визнано наявність доступу до нього в мережі Інтернет. З 225 медичних журналів України вільно доступними в Інтернеті є 214 періодичних наукових видань (95,11 %). Серед них 10 (4,67 %) - це електронні фахові наукові видання (з них найбільш затребуваним для публікування науковцями є медичний журнал Харківської медичної академії післядипломної освіти).

Якщо простежити динаміку представлення періодичних наукових видань з медицини в Інтернеті, то на початку розвитку глобальної інформаційної мережі в Україні, тобто у 2000 р., там було представлено лише 7 вітчизняних видань: ("Український пульмонологічний журнал", "Український хіміотерапевтичний журнал", "Український медичний часопис", "Український нейрохірургічний журнал", "Онкологія", "Вісник наукових досліджень Тернопільського державного медичного університету ім.І.Я. Горбачевського"). У 2001-2005 рр. доступними в Інтернеті стали ще 20 періодичних наукових видань, у 2006-2010 рр. - 147 видань, у 2011-2015 рр. - ще 40 видань.

Таблиця 1. Дисциплінарний розподіл України ім. В.І. Вернадського перідичних наукових видань, НАН України. Портал наукодосліцженьвої періодики цієї бібліотеки з проблем педіатрії, шкільної та підліткової медицини (2001-2015 рр.) представляєвідкри

Джерело: результати авторського дослідження.

Величезний внесок у забезпечення електронного доступу до українських періодичних наукових видань зробили фахівці Національної бібліотеки того доступу та збірники наукових праць, виданих в Україні, в основному за 3 останні роки. З 1998 року функціонує загальнодержавна реферативна БД "Україніка наукова".

Загалом 205 періодичних наукових видань (91,11 %) висвітлюють результати досліджень з питань педіатрії, шкільної та підліткової медицини, публікують англомовні резюме. Науково-медичний журнал "Джерело" надає реферати публікацій 199 наукових видань (88,44 %), в яких представлено результати досліджень з проблем охорони здоров'я дітей та підлітків.

Частка фахових журналів (за переліком ДАК), у яких розглядаються питання фізіології, патології та організації медичного забезпечення підростаючого покоління, склала 75,56 % (170 видань). Дисциплінарний розподіл цих наукових видань надано в табл.1.

Важливо відзначити, що нові дані, отримані при проведенні НДР, стосуються не тільки питань фізіології та патології зростаючого організму, а його психологічних особливостей. Значно менше досліджень з питань використання інформаційних технологій в медицині.

Результати НДР за напрямками педіатрії, шкільної та підліткової медицини, опублікованих у журналах, наведено у табл.2.

Структуру журналів, використаних для презентації нових даних досліджень, склали багатопрофільні (26,56 %) і вузькопрофільні періодичні видання (73,44 %). Разом із тим, частка видань із педіатрії склала лише 5,21 %. Найбільше авторами використовувались періодичні видання з гігієни (10,42 %), інфектології (9,38 %), психіатрії та неврології (8,33 %), ендокринології (7,29 %). Отримані результати опосередковано вказують на структуру досліджень, які проводились в галузі охорони здоров'я дітей та підлітків протягом 2001-2015 рр.

Таблиця 2. Розподіл наукових _{МаТИЗОВаНО}ї _{СИСТЄМИ}, _СПр_{0 -} періодичних наукових видань за тематичними

Джерело: результати авторського дослідження.

У світі немає єдиної автоможної оцінити науковий жур - напрямками медицини нал, проте існує декілька автоматизованих БД, які надають оцінку наукового видання за критерієм цитування у межах окремої країни (або декількох країн). Це Web of Science і Scopus, призначені для оцінювання переважно англомовних журналів. На пострадянському просторі функціонує РІНЦ (Російський індекс наукового цитування Національної електронної бібліотеки (eLibrary.ru)) [8].

Подальший аналіз показав, що в міжнародних науко - метричних БД представлено 77 українських наукових періодичних видань з проблем медицини. Ці видання доступні в Інтернеті, публікують резюме англійською мовою, 52 з них реферуються вітчизняним журналом "Джерело", 50 видань є фаховими за переліком ДАК і 43 видання мають показники цитування у наукометричних базах даних.

На сьогодні реєстрація в міжнародних наукометричних БД є іміджевим показником, тобто показником визнання суспільством статусу наукових журналів і збірників. Тому багато редакцій працюють над індексуванням статей їх журналів реферативними базами даних наукового спрямування (Scopus, Web of Science, DOAJ, e-Hbraryru, PubMed та ін.) [9].

В результаті аналізу складено перелік наукових періодичних видань в галузі охорони здоров'я дітей та підлітків, що мають найбільші бібліоме - тричні профілі, включені в міжнародні наукометричні БД і пошукові системи та мають п'ятирічний індекс Гірша в системі Google Scholar (h5 - кількість статей журналу за 2011-2015 роки, на які є посилання в понад h публікаціях).

Відмічено суттєве зростання кількості педіатричних журналів у досліджуваний період (2001-2015 рр.). Але тільки 4 журнали представлені у міжнародних БД ("Сучасна педіатрія", "Здоров'я дитини", "Перинатологія та педіатрія", "Міжнародний журнал педіатрії, акушерства та гінекології").

Таблиця 3. Українські медичні видання з питань педіатрії, шкільної та підліткової медицини, представлені в міжнародних базах даних

Джерело: результати авторського дослідження.

Фахові періодичні видання з педіатрії представлені журналами: "Здоров'я дитини", "Сучасна педіатрія", "Перинатоло - гія та педіатрія", "Міжнародний журнал педіатрії, акушерства та гінекології"; "Проблеми клінічної педіатрії"; "Український журнал дитячої ендокринології"; "Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина". Крім того, видаються ще 2 журнали, які наразі не визнано фаховими: "Про здоров'я дитини: педіатричні і стоматологічні аспекти"; "Дитячий лікар". Частка фахових журналів з педіатрії у загальній кількості науково-практичних видань складає 4,2 %.

Дані аналізу інформації про фахові періодичні видання, що стосуються представлення їх у наукометричних БД, наведено у табл.3.

Таким чином, наукові медичні журнали України з питань охорони здоров'я дітей та підлітків активно формують вітчизняний інформаційний ресурс, але у світовому інформаційному просторі їх присутність незначна [10].

У дослідженнях, що проводились у ДУ "Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків НАМН України", для підвищення значущості публікацій результатів НДР провідні вчені України в галузі охорони здоров'я дітей та підлітків обрали показники кваліметричної оцінки періодичних наукових видань, надавши кожному показнику вагомість у 1 бал. Наукові періодичні видання, які мають вільний доступ в Інтернеті, супроводжуються англомовними версіями або англомовними резюме, реферуються українським журналом "Джерело" або входять до вітчизняної наукометричної БД "Україніка наукова", є фаховими (за переліком ДАК України), індексуються у міжнародних наукометричних БД та пошукових системах (Scopus; Web of Science; Google Scholar; MathSciNet; РИНЦ та ін.), мають не тільки показники цитування у БД, а й певні критерії їх вагомості, отримали максимальну кількість балів - 7.

У результаті було отримано кваліметричну оцінку українських періодичних наукових видань (табл.4), в яких опубліковано результати досліджень з проблем педіатрії, шкільної та підліткової медицини.

Найвищу кваліметричну оцінку (7 балів) отримали 8 наукових журналів, які мають вагомі наукометричні показники цитування в міжнародних наукометричних БД і пошукових системах. Серед них: "Сучасна педіатрія"

медичне видання педіатрія періодичне оцінка

Таблиця 4. Результати розрахунків еволюції вікового профілю дослідників України протягом наступного десятиріччя для випадку ефективного їх закріплення в наукових колективах

Примітка: вказано абсолютну кількість, в дужках - частка у відсотках Джерело: результати авторського дослідження.

(h5 = 13), "Перинатологія та педіатрія" (h5 = 8), "Cytology and Genetics" (h5 = 8), "Здоров'я жінки" (h5 = 8), "Інфекційні хвороби" (h5 = 7), "Медична інформатика та інженерія" (h5 = 7), "Фізіологічний журнал" (h5 = 6), "Здоровье ребенка" (h5 = 8).

У 6 балів було оцінено 29 журналів з h5 7-5 балів (назви перелічено в алфавітному порядку): "Актуальная инфектология", "Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики", "Аннали Мечниковського інституту", "Артериальная гипертензия", "Вісник наукових досліджень", "Вісник проблем біології і медицини", "Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України", "Вісник Харківського національного університету ім.В.Н. Каразіна", "Доповіді Національної академії наук України", "Запорожский медицинский журнал", "Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія", Лікарська справа", "Ліки України", "Медична освіта", "Медичні перспективи", "Міжнародний ендокринологічний журнал", "Международный медицинский журнал", "Международный неврологический журнал", "Ортопедия, травматология и протезирование", "Проблеми ендокринної патології", "Серце і судини", "Сімейна медицина", "Сучасна гастроентерологія", "Український вісник психоневрології", "Український журнал дитячої ендокринології", "Український журнал нефрології та діалізу", "Український кардіологічний журнал", "Український науково-медичний молодіжний журнал", "Український пульмонологічний журнал".

Кваліметричну оцінку 5 балів отримали журнали з h5 4-2 бали (назви перелічено в алфавітному порядку): "Biomedical and Biosocial Anthropology", "Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології", "Актуальні проблеми сучасної медицини", "Буковинський медичний вісник", "Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім.П.Л. Шупика", "Здобутки клінічної i експериментальної медицини", "Клінічна стоматологія", "Особлива дитина: навчання і виховання", "Психологія і особистість", "Травма", "Український неврологічний журнал", "Український ревматологічний журнал".

Більшість досліджених видань включено в пошукову систему та БД "Google Scholar", наукометричну БД РИНЦ "Science Index" бібліотеки e-library.ru та БД "Index Copernicus" (Польща). Представлені бібліометричні профілі українських наукових періодичних видань у галузі охорони здоров'я дітей та підлітків свідчать про недостатній рівень цитування вітчизняних журналів і збірників.

Висновки. Інформаційно-аналітичний та кваліметричний аналіз наукових періодичних медичних видань, в яких публікуються результати НДР, проведених у галузі охорони здоров'я дітей та підлітків у 2001-2015 рр., дозволяє зробити такі висновки:

• в Україні у декілька разів зросла кількість медичних журналів, у т. ч. педіатричного профілю, що суттєво сприяє розповсюдженню наукового продукту у професійному соціумі;

• в Україні має місце тенденція просування педіатричних видань у світовий міжнародний простір і зростання їх значущості серед науковців та фахівців;

• автори більш активно публікують результати досліджень у широкому колі медичних видань;

• наукові видавництва Укарїни виявляють зацікавленість у створенні електронних версій журналів та їх розміщенні в електронних бібліотеках, що, безумовно, впливає на процеси подальшої інтеграції медичної науки України в міжнародний науковий простір;

• подальше збільшення кількості українських наукових журналів і збірників, які входять до міжнародних наукометричних БД, сприяє прискореній інтеграції вітчизняних видань до сучасної світової системи наукових комунікацій і представлення в цій системі наукових досягнень України.

Список літератури

1. Закон України "Про наукову і науково-технічну діяльність". Відомості Верховної Ради (ВВР), 2016, № 3, ст.25.

2. Зелінська Н.В. "Традиційна" періодика у системі сучасної наукової комунікації: тенденції та перспективи. Наука України у світовому інформаційному просторі. 2011. Вип.5.С. 20-27.

3. Єгоров І.Ю., Черненко С.М. Сучасні тенденції використання наукометричних показників для оцінки науково-технічної та інноваційної діяльності. Проблеми науки. 2015. № 11. С.12-18.

4. Водолажський М.Л., Сидоренко ТП., Фоміна ТВ., Кошман ТВ. Кваліметричний аналіз інформаційних та інноваційних ресурсів, створених за результатами досліджень за напрямком "дитяча ендокринологія" (2001-2014 рр.). Український журнал дитячої ендокринології. 2016. № 2. С.87-92.

5. Водолажський М.Л. Наукометрична оцінка інформаційних та інноваційних ресурсів, створених за результатами науково-дослідних робіт за проблемою охорони здоров'я дітей та підлітків у 2001-2014 рр. Современная педиатрия. 2016. № 3. С.137141.

6. Коренєв М.М., Водолажський М.Л., Сидоренко Т.П., Фоміна ТВ., Кошман ТВ. Удосконалення оцінки наукового результату дослідницької роботи. Наука та наукознавство. 2016. № 3. С.88-96.

7. Азгальдов ГГ, Костин А.В., Садовов В.В. Квалиметрия для всех. М.: ИнформЗна - ние, 2012.165 с.

8. Кавуненко Л.П. та ін. Наукометричний моніторинг наукових періодичних видань соціогуманітарної сфери України. Наука України у світовому інформаційному просторі. 2010. Вип.3. С.71-81.

9. Черногаева О. Г, Кавуненко Л.Ф., Кострица Е.П. Публикационная активность украинских ученых в базе данных SCOPUS. Наука України в світовому інформаційному просторі. 2015. Вип.11. С.89-99.

10. Майданник В.Г. Глобальні тенденції розвитку наукових досліджень в клінічній педіатрії. Международный журнал педиатрии, акушерства и гинекологии. 2014. Т.6. № 1. С.43-44.

Размещено на Allbest.ru