Типологічні особливості новин про тероризм на українському телебаченні (на прикладі "NewsOne" та "112 Україна")

Питання висвітлення теми тероризму на телебаченні. Аналіз типологічних особливостей журналістських матеріалів на прикладі новин інформаційних телеканалах "NewsOne" та "112 Україна". Структурні одиниці та їх потенційно деструктивний вплив на суспільство.

Рубрика Журналистика, издательское дело и СМИ
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 26.08.2018
Размер файла 97,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Типологічні особливості новин про тероризм на українському телебаченні (на прикладі «NewsOne» та «112 Україна»)

Вступ

тероризм новина журналістський телебачення

Тему міжнародного тероризму телевізійні канали почали активно висвітлювати після теракту 1972 р., що стався під час Олімпійських ігор у Мюнхені (Мюнхенські вбивства чи Олімпійський теракт). І якщо цю подію можна вважати початковим злетом, то розквіт тематики припадає на трагедію 11 вересня 2001 р., коли бойовики «Аль-Каїди» вчинили терористичний напад на Сполучені Штати Америки, а президент Джордж Буш під час виступу в Сенаті вперше публічно оголосив війну тероризму. Тоді ця тема впевнено увійшла та швидко вкоренилася у медійному порядку денному (agenda-setting). Сьогодні можна стверджувати про широке, а часом і надмірне висвітлення тероризму на телеекранах, що робить обрану тему дослідження актуальною та перспективною з огляду практичного застосування отриманих результатів. Нагальність вивчення цієї проблематики пов'язана безпосередньо зі специфікою самої інформації. Новини про тероризм можуть мати деструктивні наслідки, зокрема поширючи почуття страху, постійної загрози та незахищеності, що впливає на функціональні та організаційні можливості суспільства у кризові ситуації, до яких ми, безперечно, можемо зарахувати терористичні акти. Крім того, новини про тероризм мають значний вплив не лише загалом на все суспільство, а й на кожного його суб'єкта зокрема, сприяючи появі та розвитку різних психологічних розладів.

Небезпека негативного впливу на аудиторію особливо зростає, якщо висвітлювати тему взялися не професіонали. Не лише кількісна наявність інформації про тероризм, а й спосіб її подання може негативно впливати на телеглядачів. Журналісти в погоні за сенсаціями, резонансними матеріалами, які можуть підвищити рейтинги телеканалів, що лежить у площині комерційних інтересів медіавласників, допускають професійні помилки у висвітленні теми тероризму, тим самим ненавмисно допомагаючи бойовикам, які лише й прагнуть, аби про їхні злочини в усіх натуралістичних подробицях дізналися якомога більше людей.

Для детального вивчення страхогенеруваль- ного потенціалу новин про тероризм та з метою його подальшої нейтралізації варто розробити типологію журналістських матеріалів для цього тематичного напряму. Це також дає змогу проаналізувати на мікро- (окремі структурні елементи новини) та макрорівнях (загалом журналістські матеріали) паттерни, які використовують журналісти, висвітлюючи тему тероризму на телебаченні.

Мета статті - визначити типологічні особливості новин про тероризм на українських інформаційних телеканалах. Для досягнення поставленої мети варто виконати такі завдання: розробити типологію новин про тероризм; перевірити практичне застосування розробленої типології на прикладі журналістських матеріалів; з'ясувати та проаналізувати типологічні особливості новин про тероризм на українських інформаційних телеканалах.

Об'єктом стали журналістські матеріали про міжнародний тероризм у новинних випусках на українських інформаційних телеканалах «NewsOne» та «112 Україна», а предметом дослідження - їх типологічні особливості. Однак варто зауважити, що об'єкт становлять лише новини про реальну світову терористичну загрозу та діяльність, а не лише про події на Сході України, де-юре названі тероризмом, а по суті є гібридною війною з Російською Федерацією. Тому в межі досліджуваного об'єкта не входять антитерористична операція на Донбасі, сумнівні диверсії та злочини в інших регіонах України, кваліфіковані терактами, проте які мають певні політичні чи стратегічні мотиви і наслідки в межах українсько-російського протистояння, а тому не можуть бути сприйняті як «класичний» тероризм.

Теоретичне підґрунтя. Джерельна база теоретичного аналізу цього питання досить обмежена через брак розроблених типологій новин про тероризм. Об'єкт дослідження дещо звужений та специфічний, тому ймовірність, що він не піддавався типологізації взагалі, досить висока. Принаймні нам не вдалося знайти ні українських, ні зарубіжних досліджень, присвячених типології новин про тероризм. Однак це сприяло тому, що акцент був зміщений на методологічні підходи дослідження, адже типологізація досліджуваного об'єкта відбувалася вперше. Цінними та важливими для проведення дослідження стали теоретичні напрацювання В. Різуна, Т. Скот- никової, М. Хилька, В. Циганова, В. Іванова, Н. Костенко, Д. Маккіні та ін.

Методи дослідження. Завдяки методу типоло- гізації вдалося поділити всі журналістські матеріали на групи за характерними ознаками: виокремити певні типологічні характеристики допоміг метод аналізу, а для формування безпосередньо типів застосовувалися методи компаративного аналізу, синтезу і групування. Перевірити практичне застосування розробленої типології стало можливим завдяки контент-ана- лізу, який має характеристики модельного. Щоб зіставити, підсумувати та зобразити отримані дані, було використано методи компаративного аналізу, формалізації та узагальнення.

Результати дослідження. Попри те, що тема тероризму серед академіків, публіцистів та чиновників нині є однією з провідних, нам не вдалося знайти наукових досліджень, праць чи урядових звітів, де б аналізувалися новини про тероризм з огляду на їхні типологічні особливості. Як зарубіжні, так і українські вчені досі не можуть розробити навіть типології видів тероризму, оскільки природа явища надто суперечлива та мінлива, тож свої намагання прямо називають спробою типологічного аналізу [1]. Типологіза- цію дослідники навіть застосовували, щоб виокремити безпосередньо самих терористів - їхні психологічні особливості, стимули, які штовхають на злочинні дії [2, 11], однак поділу журналістських матеріалів про тероризм ми не знайшли, що лише актуалізує обраний напрям дослідження.

Типологізація як метод наукового пізнання дає змогу створити так звані моделі на основі спільних характеристик деякою мірою ідеалізованих об'єктів, що робить метод принципово відмінним від класифікації, де кожний клас групує лише реальні об'єкти [3, 42]. Кожний тип «має деякі істотні ознаки певної кількості явищ, але свідомо ігнорує інші ознаки, які в цьому випадку вважаються несуттєвими» [4, 8]. Тобто типи наближаються до еталоного зразка об'єкта, актуалізуючи його основні характеристики (або специфічні, якщо цього потребує спеціальна типологія) та за необхідності, ігноруючи деякі з його складників, які не мають значного впливу на загальний результат та не роблять суттєвої похибки в дослідженні.

У своїх працях на важливості типологізації досліджуваних об'єктів наголошував американський соціолог Дж. Маккіні. На його думку, типологізація закладена в повсякденній свідомості людини, щоразу, як вона намагається пізнати світ. Дослідник вірить, що «тільки за допомогою типології можна передбачити наслідки дій на підставі минулого досвіду», і, «виходячи з цих міркувань, можна стверджувати, що людські істоти неминуче категоризують свій досвід через абстракції, концепції, типи» [5].

Типологія новин про тероризм дасть змогу в подальшому з'ясувати, які журналістські матеріали та їх певні структурні елементи найбільш негативно впливають на телеглядачів, яким має бути кількісне співвідношення таких типів новин на телеекрані, щоб не перетворити суспільство у залякане, а отже, обмежене у своїх можливостях.

Головними критеріями, за якими розроблялася типологія новин про тероризм, стала структура (архітектоніка) матеріалу, вид події та акценти, розставлені журналістами. Відразу необхідно зазначити, що подана типологія найбільш точно та вичерпно підходить для аналізу телевізійного жанру БЗ у його поєднанні із синхронами, проте застосовувати її можна і для сюжетів (репортажів), і прямих включень тощо. У цьому випадку головними будуть не стільки хронологія структурних елементів, скільки загалом їх наявність і безпосередньо вид події.

Відповідно до заданих параметрів, усі матеріали про тероризм можна розділити на такі типи:

1) Терористичні акти. Терористичні акти становлять основну діяльність бойовиків, оскільки саме напади на переважно невинних громадян спричинюють найбільший резонанс у медіа, а отже, терористи завдяки цьому можуть досягти бажаного для себе комунікаційного ефекту - залякати аудиторію, посіяти паралізуючий страх, змусити політичний істеблішмент боятися і реагувати на вимоги бойовиків. Через те, що цей тип новин є основним завдяки своій кількісній перевазі в ефірі, було б доцільно поділити його ще на три підтипи, адже архітектоніка та акцент на фактах у таких матеріалах суттєво відрізняються.

Оперативне висвітлення теракту. Новина складається з таких елементів у відповідному хронологічному порядку:

- констатація факту нападу з уточненням географічних кордонів, кількості жертв та інших наслідків;

- опис нападу терористів (який метод використали для нападу, кількість самих терористів, коли сталася подія і де саме (більш конкретні географічні кордони), хто був ціллю терористів, чому вони це зробили тощо);

- відповідальність за теракт (найчастіше в таких оперативних повідомленнях зазначено, що «жодне з угруповань не взяло відповідальності за напад», адже матеріал готується, так би мовити, по «гарячих слідах» події, що сталася);

- оперативне слідство (перші версії і підозри правоохоронців);

- бекграунд (попередні терористичні напади, зокрема ті, що мають певні спільні ознаки з нападом (переважно географічні або ж часові).

Найчастіше цей підтип новини супроводжується синхронами очевидців нападу, рідше - представниками влади чи правоохоронних органів.

Розслідування терористичного акту. Структура новини змінюється, і матеріал створюється переважно за такою моделлю:

- взяття відповідальності за теракт / визначення винуватців атаки / проведення рейдів у зв'язку з нападом (оскільки рейди, не спричинені терактом, будуть зараховані до окремого типу новини - «антитерористична діяльність») - можливі щонайменше три різні початки інформаційного повідомлення залежно від нових фактів;

- деталі розслідування з головними версіями і першими здобутками;

- розлогий бекграунд, в якому безпосередньо описується подія, що розслідується (акценти на жертвах та способі вбивства).

Найчастіше цей підтип новини супроводжується синхронами правоохоронців чи представників влади.

Вшанування пам'яті та інша реакція спільноти. Кількість повідомлень після терористичних нападів пов'язана з оголошеним трауром серед населення, пам'ятними акціями, анти- терористичними демонстраціями та реакцією світової спільноти, зокрема акціями солідарності. Такі новини розставляють інші фактологічні акценти:

- оголошення жалоби / вшанування пам'яті загиблих / вираження солідарності з-за кордону / акції протесту, що засуджують тероризм;

- опис події (чим займаються та що кажуть учасники дійства);

- розлогий бекграунд з описом терористичного акту, де наголошено на жертвах нападу, способі вбивства, винуватцях та найбільш резонансних фактах, зокрема і результатах слідства.

Найчастіше цей підтип новини супроводжується синхронами найвищого керівництва країни, світових лідерів, учасників пам'ятних акцій та антитерористичних мирних демонстрацій.

2) Терористична загроза. Новини про терористичну загрозу переважно з'являються перед великими святами чи визначними подіями, коли передбачається масове скупчення людей, що вже потенційно викликає занепокоєння в контексті можливої терористичної загрози. Також цей тип новини тісно пов'язаний з розвідувальними даними: якщо розвідка має інформацію про теракти, а з огляду на це влада запроваджує нові заходи безпеки або посилює перевірки, то це належить до новин про терористичну загрозу. Архітектоніка інформаційних повідомлень буде такою:

- констатація факту посилення заходів безпеки / повідомлення про небезпеку нових терак- тів від певного джерела;

- причина (що спровокувало, які існують підозри можливої загрози);

- заклики влади чи правоохоронців до людей з проханням бути обачними та повідомляти всю корисну інформацію і підозри;

- бекграунд (часто супроводжується інформацією про теракти, що сталися в регіоні - статистичні дані за певний період із загальною кількістю жертв чи нападів).

Найчастіше цей тип новини супроводжується синхронами найвищого керівництва країни чи офіційних представників правоохоронних органів.

3) Антитерористична діяльність. Тип новин, який відзначається досить частою появою на телеекранах. Йдеться про бойові операції у протистоянні тероризму, спровоковані не певним терористичним актом, а загальною метою побороти терористичні організації. Переважно до цього типу новин належать нині військові місії на Близькому Сході, зокрема за участю Міжнародної антитерористичної коаліції, та окремі антитерористичні операції і рейди у певних країнах. Модель цього типу новини буде такою:

- повідомлення про хід операції (початок, кінець, кульмінація, загострення) / гучні здобутки антитерористичної діяльності (звільнені

- території, ліквідовані бойовики, особливо ватажки тощо) / точкові авіаудари;

- детальний опис антитерористичної діяльності (з якими складнощами стикаються військові, які методи боротьби та яку зброю використовують солдати і терористи, скільки полонених у бойовиків тощо);

- часові прогнози завершення операції;

- бекграунд, в якому розповідається про саму операцію (переважно про її часові межі), причини її проведення саме у цьому регіоні (стратегічна важливість місця), скільки часу ці території контролювали бойовики.

Таблиця 1 Типологічні особливості новин про тероризм на телеканалах «NewsOne» і «112 Україна»

Тип новини

«NewsOne»

«112 Україна»

Терористичний акт

21

15

Терористична загроза

3

3

Антитерористична діяльність

5

3

Тероризм як проблема

1

2

Найчастіше цей тип новини супроводжується синхронами представників вищого офіцерського складу або, за умови значної успішності анти- терористичної операції, найвищого керівництва країни.

4) Тероризм як проблема. Цей тип новин переважно присвячений конференціям, зустрічам та новим опублікованим статистичним даним, пов'язаним з тероризмом. Ця тема стала головною для багатьох чиновників та політиків у передвиборній риториці, оскільки електорат визнає наявність цієї проблеми та вимагає її негайного вирішення, оскільки громадяни частково й опосередковано, якщо говорити про країни Заходу, відчувають загрозу власному життю. Також відбуваються спеціальні конференції, са- міти, присвячені тероризму, який став загальновизнаною глобальною проблемою. Структура новини цього типу буде такою:

- резонансне, найінформативніше, найцікавіше твердження із заяви спікера / висновки, рішення, цілі зустрічі, конференції / сенсаційний статистичний факт;

- уточнення джерела інформації та місця (події) її оприлюднення;

- роз'яснення виголошеної заяви чи опублікованого факту (аргументи, переконання, можливі недоліки, причини нинішньої ситуації, шляхи подолання проблеми тощо);

- можливий бекграунд, якщо в ретроспективі вже були схожі заяви спікера (повторні події) або за групування певних соціальних чи політичних груп навколо певної ідеї.

Найчастіше цей тип новини супроводжується синхронами політиків, світових лідерів та вузькопрофільних експертів.

Аби переконатися, що розроблену типологію можна практично застосувати для поділу новин про тероризм та дослідити, які типологічні особливості мають українські новини про тероризм на телебаченні, був проведений модельний контент- аналіз.

У нашому випадку контент-аналіз застосовується для вивчення теми тероризму в новинах на українських інформаційних телеканалах. Телебачення як основний об'єкт дослідження серед ЗМК був обраний не випадково, оскільки саме телеканали мають найбільшу аудиторію українців. Незважаючи на те, що інтернет-медіа щороку стають все більш популярними серед наших громадян, частка телеглядачів значно вища в порівнянні з інтернет-медіаспоживачами. Телебачення лишається головним джерелом новин для українців. За даними щорічного соціологічного опитування «Інтерньюз» у межах проекту USAID «У-медіа», у 2016 р. 79 % опитаних заявили, що дивляться новини по телебаченню (у 2015 р. - 81 %, у 2014 р. - 89 %), а 67 % респондентів відповіли, що у пошуках новин використовують й інтернет-медіа (у 2015 р. - 64 %) [6].

Джерелами емпіричного матеріалу для кон- тент-аналізу є випуски новин на інформаційних телеканалах «NewsOne» та «112 Україна». Інформаційні телеканали були обрані відповідно до специфіки роботи журналістів та збільшення частки телеаудиторії протягом останніх років. Обрані ЗМІ - «NewsOne» і «112 Україна» - постійно перебувають у трійці найрейтинговіших інформаційних телеканалів України, а отже, найбільше впливають на аудиторію [7]. Робота журналістів та редакторів на інформаційних телеканалах дуже відрізняється у зв'язку зі щогодинними випусками новин, крім прайм-тайму та нічного часу. Тому на діяльність медійників відчутно впливає брак часу для підготовки новини, що, у свою чергу, відображається на якості та професійності матеріалів.

Щодня протягом 30 календарних днів (20.03-20.04.2017 р.) для аналізу запланований моніторинг одного випуску новин для кожного з телеканалів. Час моніторингу: випуски новин о 14:00 - для телеканалу «NewsOne» і о 15:00 - для телеканалу «112 Україна». Вибрані інформаційні телеканали не мають архіву новин, що унеможливлює проведення синхронного моніторингу відразу двох ЗМІ. Варто зазначити, що обраний час для моніторингу випусків новин є пріоритетним та орієнтовним, однак не виключається перенесення часу моніторингу. Це пов'язано з тим, що випуски новин можуть перервати або взагалі не випустити в ефір через термінову трансляцію. Інформаційні телеканали орієнтуються на те, щоб показати виступи політиків чи будь-яку іншу подію першими, тож частково нехтують новинними випусками, якщо паралельно йдуть важливі прямі трансляції.

За результатами контент-аналізу, категоріальною одиницею якого була розроблена нами типологія новин про тероризм, виявлено, які події найбільш популярні серед журналістів і редакторів для подання в ефір. Найповніше і найчастіше інформаційним приводом для новини ставали терористичні акти, рідше - антите- рористична діяльність та терористична загроза, і найменше медійники розповідали телеглядачам про тероризм як проблему (див. табл. 1).

Занепокоєння викликає невідповідність висвітлення терористичної діяльності з антитеро- ристичною боротьбою. Така закономірність сприяє залякуванню аудиторії, адже люди частіше чують про напади, ніж про заходи боротьби з терористами, це може стати підґрунтям для виникнення стереотипу про успішність методу тероризму та самої діяльності бойовиків. Насправді антитерористична діяльність як Міжнародної коаліції на чолі зі Сполученими Штатами Америки, так і на національному рівні багатьох держав світу проводиться чи не щодня, проте така інформація у порівнянні з безпосередньо атаками є не такою резонансною і сенсаційною, тому не завжди потрапляє у площину інтересів медіа.

Не менш важливим є принцип пропорційності у висвітленні терористичних актів і прикладів успішної боротьби з терором, що як теоретично, так і практично може нейтралізувати страх та сприяти адекватному й ефективному кризовому менеджменту під час нападів. Ідеться про підтипи новин про терористичні акти: оперативне висвітлення терористичного акту, розслідування терористичного акту, вшанування пам'яті та інша реакція спільноти. У висвітленні терористичного акту варто дотримуватися балансу між усіма підтипами, оскільки якщо перший з них природно більше спрямований на залякування людей, то третій, наприклад, може послабити суспільну напругу та позитивно налаштувати на подальшу боротьбу з тероризмом.

Важливо звертати увагу саме на висвітленні вшанування пам'яті та іншій реакції спільноти, оскільки це може бути зразком для інших суспільств у правильному подоланні наслідків терактів, а також показує підтримку і солідарність тим, хто безпосередньо став жертвою атак.

Висвітлення багатотисячної мирної демонстрації, на якій засуджують тероризм та заявляють про свою хоробрість перед бойовиками, матиме позитивний комунікаційний ефект у поданні цієї тематики загалом. Також важливо вчасно подавати інформацію про результати розслідування теракту, адже це показує, наскільки ефективними є правоохоронні органи країни і чи в змозі вони забезпечити спокій своїм громадянам.

У цьому контексті свою професійність продемонстрували співробітники телеканалу «NewsOne», у яких зберігається досить стійка пропорція між підтипами новин. Ситуація з новинами про теракти на «112 Україна» протилежна і показує негативну тенденцію. Працівники телеканалу більше зосереджуються на самих нападах та їх розслідуванні, нехтуючи висвітленням кризового менеджменту та подолання наслідків атак. Це, у свою чергу, сприяє поширенню страху серед населення та може спричинити враження успішності тероризму як методу боротьби (див. рис. 1).

Рис. 1.

Висновки

Дослідити журналістські матеріали про тероризм не вдасться без наукового аналізу, який передбачає розщеплення об'єкта на його структурні й функціональні елементи. Допомагають у цьому різні типології, класифікації та моделі, які групують об'єкти за їхніми подібностями та відмінностями. У межах цього дослідження вперше розроблена типологія новин про тероризм, яка налічує чотири типи та три підтипи. Усю інформацію про тероризм можна поділити на такі новини: «терористичний акт» (підтипи: «оперативне висвітлення терористичного акту», «розслідування терористичного акту», «вшанування пам'яті та інша реакція спільноти»), «терористична загроза», «антитерористична діяльність» та «тероризм як проблема». Кожний з елементів має свій страхогенерувальний та нейтралізуючий страх потенціал, тому типологію можна використовувати для оцінювання продукування страху висвітленням теми тероризму та збалансованості матеріалів.

Кожний елемент типології має свої характерні риси у створенні новин про тероризм (структура, архітектоніка, акценти, пріоритети, функціонали тощо), що дає змогу вивести певні закономірності. Тому запропонована типологія може бути прототипом майбутніх моделей новин про тероризм, схеми яких у підсумку нейтралізуватимуть страхогенерувальний потенціал матеріалу, що дасть змогу медіа мінімізувати інформаційно-психологічний вплив тероризму на аудиторію.

На українських інформаційних телеканалах «NewsOne» та «112 Україна» у кілька разів переважають новини про «терористичні акти», а найменше уваги медійники приділяють висвітленню «тероризму як проблемі». Кількісна незмірність типів новин про «терористичні акти» та «антитерористичну діяльність» сприяють поширенню паніки та паралізуючого страху серед населення. Залякування громадськості також відбувається через нерівне співвідношення таких підтипів, як «оперативне висвітлення терористичного акту» і «вшанування пам'яті та інша реакції спільноти», що було виявлено на телеканалі «112 Україна». Тому рекомендується у цих типах та підтипах дотримуватися балансу, щоб уникнути або зменшити негативні наслідки в поданні цієї тематики.

Список літератури

1. Єрохіна Т. Медіатероризм серед інших видів тероризму: спроба типологічного аналізу // Український науковий журнал ун-т «Україна» «Освіта регіону. Політологія. Психологія. Комунікації». URL : http://www.social-science.com.ua/article/1002 (дата звернення: 22.10.2016).

2. Цыганов В. В. Медиа-терроризм. Терроризм и средства массовой информации. Киев : Ника-Центр, 2004. 124 с.

3. Різун В. В., Скотникова Т. В. Методи наукових досліджень у журналістикознавстві : навч. посіб. Київ : ВПЦ КНУ, 2005. 97 с.

4. Хилько М. М. Особливості застосування філософських, загальнологічних, теоретичних методів дослідження у журналістикознавстві // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Журналістика. 2013. № 20. С. 8-14.

5. Маккини Д. Методология, процедуры и техника социологии // Беккер Г., Босков А. Современная социологическая теория в ее преемственности и изменении; [пер. с англ. В. М. Карзинкина и Ю. В. Семенова]. Москва : Иностранная литература, 1961. С. 218-271.

6. Споживання ЗМІ в Україні 2016 року: популярність Facebook зростає, довіра до російських медіа знижується // Інтернет-видання «Media Sapiens». URL : http://osvita.mediasapiens.ua/mediaprosvita/research/spozhivannya_zmi_v_ukraini_2016_roku_popu lyarnist_facebook_zrostae_dovira_do_rosiyskikh_media _znizhuetsya (дата звернення: 24.03.2017).

7. Канал стал вторым по популярности среди всех телеканалов Украины // Веб-сайт «112 Украина». URL : https://tv.112.ua/novosti-kanala/112-ukraina-st al-vtorym-po-populyarnosti-sredi-vseh-telekanalov-uk rainy-337543.html (Дата звернення: 28.03.2017).

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Поняття, передумови та наслідки створення телебачення. Поява дитячих програм на українському телебаченні. Порівняльний аналіз дитячих програм на українському телебаченні. Позитивні та негативні риси. Відповідальність на дитячому та юнацькому телебаченні.

    курсовая работа [63,2 K], добавлен 08.06.2015

  • Основні проблеми українських засобів масової інформації у висвітлені новин. Крайнощі міжнародної журналістики. Висвітлення міжнародних подій українськими телеканалами. Діяльність міжнародних відділів новин. Локалізація міжнародних новин на каналі "СТБ".

    курсовая работа [70,7 K], добавлен 18.12.2012

  • Аналіз проблеми журналістської етики на українському телебаченні в контексті етичних проблем кримінального репортажу з місця трагічної події. Характеристика кримінальної хроніки і хроніки подій на українському телебаченні, їх вплив на суспільну мораль.

    реферат [35,2 K], добавлен 03.01.2011

  • Висвітлення питання історії та розвитку прямого ефіру на телебаченні. Моніторінг ранкових ефірів на телебаченні та аналіз розважального ток-шоу. Аналіз ток-шоу "Ще не все", присвяченого обговоренню подій та конкурсантів на проекті "Фабрика зірок -3".

    контрольная работа [27,5 K], добавлен 04.06.2010

  • Система відбору новин та їх інтерпритація у засобах масової інформації. Дослідження жанру "часопису новин". Вплив першого "часопису новин" - американського "Тайму" - на світову журналістику. Характеристика тижневика "ПІК" ("Політика і культура").

    курсовая работа [45,9 K], добавлен 20.04.2010

  • Види дитячих телепрограм. Особливості дитячої цільової аудиторії. Принципи функціонування сучасного дитячого контенту. Сучасний етап розвитку телепрограм для дітей на українському телебаченні. Проблеми та перспективи розвитку програм дитячого телебачення.

    дипломная работа [97,9 K], добавлен 02.06.2010

  • Роль телебачення у висвітленні надзвичайних подій, терактів та катастроф. Дослідження "екстремальної" журналістики на телебаченні. Головний аналіз безпеки журналістів під час роботи у "гарячих точках". Характеристика телевізійних сюжетів про катастрофи.

    дипломная работа [134,0 K], добавлен 18.01.2018

  • Інтерактивність як поняття і явище. Становлення інтерактивного телебачення та його вплив на тележурналістику. Порівняльний аналіз інтерактивності на каналах "1+1" та "Україна". Аналіз функціонування інтерактивності у межах українського телепростору.

    дипломная работа [576,6 K], добавлен 05.04.2014

  • Ведучий теленовин: позиція в кадрі та за кадром. Майстерність телеведучих та персоналії службі ТСН. Діяльність ведучого в інформаційній службі телевізійних новин. Методи їх професійного викладу. Мова та стиль повідомлень як професійна риса ведучого новин.

    курсовая работа [53,7 K], добавлен 02.06.2010

  • Висвітлення спортивних подій засобами масової інформації. Аналітичні програми футбольної спрямованості на українському телебаченні. Різниця у висвітленні програмами "Футбольний Уік-Енд" і "Профутбол" прецедентних справ та подій в українському футболі.

    дипломная работа [45,7 K], добавлен 28.02.2016

  • Телеконференції та їх класифікація. Режим обміну повідомленнями. Підключення до групи новин. Підготовка і відправлення повідомлення у групу новин. Безпосередній чат ICQ. Перехід між непрочитаними повідомленнями. Зони перегляду й зони заголовків.

    реферат [21,4 K], добавлен 30.05.2009

  • Взаємозв'язок між засобами масової інформації та міжнародним тероризмом. Вплив тероризму на світову безпеку та небезпечні терористичні організації. Особливості та наслідки висвітлення терористичної діяльності у ЗМІ: реакція суспільства та ісламофобія.

    статья [110,7 K], добавлен 11.09.2017

  • Місце новин в мережевих виданнях та на сторінках друкованих видань. Характеристика новинних матеріалів на прикладі видань "Українська правда" та "Донецкие новости". Характеристика різних новинних матеріалів онлайнового видання "Українська правда".

    курсовая работа [54,6 K], добавлен 25.12.2013

  • Місце ведучого в сучасному інформаційному просторі та його професійні якості. Телевізійний імідж ведучого як складова його майстерності. Аналіз іміджу ведучих на провідних українських каналах (інформаційних, аналітичних та розважальних програм).

    дипломная работа [86,6 K], добавлен 27.09.2013

  • Розважальні програми на провідних телеканалах України як складова таблоїдизації. Змістове наповнення телеканалу СТБ розважальними програмами. Медіатенденції на прикладі контенту телеканалу "СТБ", їх комплексний вплив на розвиток медіаіндустрії України.

    курсовая работа [548,9 K], добавлен 09.06.2017

  • Проблемно-змістовий дискурс статей збірника "Теле- та радіожурналістика". Феномен впливу та сприймання дітьми телепередач. Концепція рекламного впливу на телебаченні. Мовна проблематика сучасної радіожурналістики. Жанрові новації українського журналізму.

    дипломная работа [1,7 M], добавлен 27.05.2014

  • Національні, регіональні складові специфіки висвітлення українських подій у закордонних засобах масової інформації. Тематика закордонного медійного матеріалу відносно українських новин. Головні історичні події незалежної України у фокусі закордонних ЗМІ.

    курсовая работа [45,9 K], добавлен 17.10.2014

  • Сутність, особливості та історичні передумови виникнення ток-шоу як жанру. Особливості та основні види ток-шоу в українському шоу-бізнесі. Реаліті–шоу як окремий вид ток–шоу, специфіка українського формату ток-шоу (на прикладі проекту "Свобода слова").

    курсовая работа [45,6 K], добавлен 12.01.2012

  • Науково-популярні журнали та їх типологічні ознаки. Зміст матеріалів соціально-політичних журналів. Літературно-художні журнали, їх жанрово-тематичні особливості. Проблеми типології жіночих та чоловічих журналів. Особливості редагування масових журналів.

    лекция [42,0 K], добавлен 12.05.2014

  • Засоби масової інформації як зброя інформаційної війни. Аналіз інформаційного контенту на телебаченні. Дослідження російських ЗМІ на вміст пропагандистської інформації в контексті інформаційної війни проти України. Питання "України" в Інтернет-виданнях.

    курсовая работа [536,6 K], добавлен 10.12.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.