Мікобіота повітря сховищ і документів національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (історичний аспект, дослідження з 1992 року)
Вивчення мікобіоти повітря сховищ і документних фондів Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. Дослідження деструктивної активності у сховищах мікроміцетів. Обгрунтування стабілізації пошкоджених мікроскопічними грибами документів.
| Рубрика | Журналистика, издательское дело и СМИ |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.08.2018 |
| Размер файла | 47,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Мікобіота повітря сховищ і документів національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (історичний аспект, дослідження з 1992 року)
Бібліотеки та архіви ХХІ ст. відіграють визначну роль у формуванні сучасного інформаційного простору та є центрами, де накопичуються і зберігаються об'єкти інформації - документи. Для створення оптимальних умов зберігання документів і профілактики їх мікологічного пошкодження найбільш важливим є знання складу мікобіоти повітря книго- та архівосховищ. Уперше найбільш повно мікобіоту повітря бібліотечних сховищ і документів вивчила Ю. П. Нюкша у 50-70 роках ХХ ст. [1, 2]. Пізніше подібні дослідження було проведено у Національній бібліотеці Естонії і бібліотеці Тартуського університету [3], у Національній бібліотеці Білорусі [4], а також у сховищах документів академічних установ Праги [5, 6] і бібліотеці жіночого коледжу в Хайдерабаді [7].
Аналіз кількісних даних мікобіоти повітря, представлених цими авторами, свідчить, що кількість грибних зародків у повітрі, або колоніє- утворюючих одиниць (КУО), коливається залежно від пори року та стану бібліотечних фондів [2]. У сховищах з фондами, що характеризуються стабільним фізичним станом, їх кількість складає 30-500 колонієутворю- ючих одиниць у 1 м3 повітря (КУО/м3), у сховищах із забрудненими фондами - від 600 до 2500 КУО/м3, а під час надзвичайних ситуацій (стихійного лиха - повеней, злив, ураганів, пилових і піщаних бур); техногенних аварій (пошкодження водою через прорив водо- та теплопостачання, пожежа) досягає 7400-15 400 КУО/м3; при цьому рідко хто з авторів конкретизує умови відбору проб - у якому стані повітря відбиралися проби, спокійному чи збудженому, не звертали увагу на чисельність мікроорганізмів у повітрі під час маніпулювання з пошкодженими документами. Однак є повідомлення, що з книг ХУШ-ХІХ ст. зі стабільного фонду під час перегортання їх сторінок упродовж 5 хв. кількість КУО зростала від 190 до 1450 в 1 м3 повітря [8]. Труднощі кількісної оцінки мікобіоти повітря сховищ були пов'язані з відсутністю нормативних вимог і стандартів щодо гранично припустимої кількості (ГПК) спор сапрофітних грибів у 1 м3 повітря закритих приміщень немедичного профілю. У медицині мікробіологічний стан повітря приміщень вивчали звичайно в епідеміологічному аспекті. У нормативних документах медичної промисловості з виготовлення несте- рильних препаратів гранично припустима концентрація мікроорганізмів у 1 м3 повітря приміщень дорівнювала 500 КУО [9]. У методичних вказівках щодо обгрунтування ГПК мікроорганізмів-продуцентів у робочий зоні підприємств біотехнологічного виробництва від 01.10.1998 р. мікроміце- ти віднесено до 3 класу небезпеки, і їх ГПК залежить від виду мікроміцета та знаходиться у межах від 300 до 5000 КУО/м3. Для книгосховищ науковцями бібліотек було запропоновано вважати задовільним стан, коли у звичайних умовах упродовж 1 год. методом седиментації на агаризоване живильне середовище з повітря виділялося не більше 10 КУО на чашку Пе- трі (КУО/ч) діаметром 9 см [10]. 1992 року математично доведено, що величина 10 КУО на чашку під час седиментаційного методу відбору проб відповідає кількості 1000 КУО в 1 м3 повітря за відбору проб повітря апаратом Кротова [8]. Разом з цим, встановлено, що чисельність 1000 КУО в 1 м3 повітря за високих показників відносної вологості повітря (70-90%) може спричинити мікологічне ураження паперу [2]. У розробленому та впровадженому стандарті з консервації документів ДСТУ ГОСТ 7.50:2006 нормативи щодо ГПК колонієутворюючих одиниць мікроскопічних грибів у 1 м3 повітря сховищ відсутні [11]. Більшість дослідників використовують величину 500 КУО/м3, що запропонував проф. М. П. Єлінов, як ГПК спор мікроскопічних грибів у повітрі приміщень немедичного профілю [12].
Для книго- та архівосховищ також велике значення має видовий склад мікобіоти, оскільки серед деструкторів матеріальної основи документів трапляються не лише сапротрофні мікроміцети, але й патогенні, умовно патогенні і токсичні для людини види. Присутність останніх, особливо таких, як Aspergillus flavus, Aspergillus fumigatus і Stachybotrys chartarum, у сховищах архівів і бібліотек є небезпечною, тому мікологічний контроль за станом фондів є необхідним і передбачається стандартом [11].
В Україні мікобіоту книго- та архівосховищ досліджено недостатньо. Постановою Президії Національної академії наук України (НАН України) «Про Розвиток Центральної наукової бібліотеки ім. В. І. Вернадського АН України» № 241 у вересні 1992 року у Центральній науковій бібліотеці ім. В. І. Вернадського АН України (нині Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, НБУВ) було ухвалено рішення щодо створення науково-виробничого та координаційно-методичного підрозділу - Центру консервації та реставрації (ЦКР НБУВ). Метою ЦКР НБУВ було виконання функцій науково-дослідного і координаційно-методичного органу з питань забезпечення збереження бібліотечних фондів в установах НАН України, а також здійснення наукової розробки технологічних, організаційних і методичних засад забезпечення фізичного збереження інформаційних ресурсів у процесі їх надходження, зберігання та використання. Збереження фондів - це характеристика їх фактичного фізичного стану, що відображає ступінь утримання експлуатаційних властивостей документів. Завданнями Центру були визначення стратегії збереження бібліотечних і архівних фондів; розробка програми досліджень з консервації документів у трьох напрямках: стабілізація, реставрація і оптимізація режимів зберігання. Одним з них є санітарно-гігієнічний, що досліджується з використанням мікробіологічних методів. Характеристику мікологічного і фізичного стану 13 млн. од. зберігання, які знаходилися на той час у сховищах НБУВ, можливо було надати лише за допомогою моніторингових досліджень мікобіоти повітря і документів у сховищах.
Метою наукової роботи ЦКР НБУВ у мікробіологічному напрямі було вивчення мікобіоти повітря сховищ і документних фондів НБУВ, дослідження деструктивної активності найбільш поширених у сховищах мі- кроміцетів і науково-практичне обгрунтування стабілізації пошкоджених мікроскопічними грибами документів. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:
- вивчити видовий склад і сезонну динаміку мікроміцетів у повітрі сховищ різних відділів і розробити методичні підходи до моніторингових досліджень;
- визначити залежність кількісної і таксономічної характеристик мі- кобіоти повітря і документів від умов їх зберігання;
- провести порівняльне дослідження мікобіоти повітря у його спокійному стані та у збудженому стані під час санітарно-гігієнічної обробки фондів і роботи вентиляційної системи сховищ;
- сформувати колекцію чистих культур мікроміцетів, що виділені з повітря сховищ і бібліотечних фондів;
- дослідити деструктивну активність найбільш поширених у сховищах мікроміцетів і визначити стійкість різних видів реставраційного паперу щодо грибів-деструкторів;
- розробити інструкційно-методичну документацію щодо стабілізації пошкоджених мікроскопічними грибами документів і поліпшення санітарно-гігієнічного стану фондів НБУВ.
Об'єкти і методи дослідження. У статті проаналізовно результати моніторингових досліджень, проведених у НБУВ з 1992 по 2016 рр., - у порівняльному аспекті вивчено видовий склад мікроміцетів у повітрі сховищ різних документів: стародруків та рідкісних видань, рукописів, нотних видань, естампів, періодики (газет і журналів), архівних фондів. Досліджено повітря у приміщеннях 27-поверхової будівлі головного корпусу НБУВ (нині корпус НБУВ по Голосіївському проспекту, 3) і Філії N° 1 НБУВ (нині корпус НБУВ по вул. Володимирській, 62), а також стан повітря, що надходило із вентиляційної системи до сховищ. Також дослідження повітря проводили у напівпідвальних сховищах відділу обмінно-резервних фондів (ВОРФ), що були розташовані по вул. Єреванській і Ольжича. Моніторингові дослідження проводили у сховищах корпусу НБУВ по вул. Во- лодимирській, 62 під час аварії 2002 р., у поставарійний період - за участі фахівців Інституту мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, Інституту гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзеєва АМН України (нині - ДУ «Інститут громадського здоров'я імені О. М. Марзеєва НАМН України») та продовжуються донині науковцями НБУВ.
Проби повітря відбирали седиментаційним способом у чашки Пе- трі діаметром 9 см на агаризовані живильні середовища - Чапека і сусло, на рівні підлоги і на рівні 1,8 м від підлоги за експозиції протягом 1 години. Проби з документів відбирали стерильними тампонами або стерильною препарувальною голкою і переносили у чашки Петрі на агаризоване середовище. Чашки інкубували за температури 28±2°С. Облік росту мікроорганізмів і ідентифікацію мікроміцетів проводили на 3, 5, 7, 10, 14, 30 доби. У процесі десятирічної роботи було відібрано понад 3000 проб повітря, виділено понад 15000 ізолятів, з них бактеріальні колонії складали 24%, грибні - 76%. Мікроміцети ідентифікували з використанням вітчизняних і закордонних визначників, бактерії не визначали [13, 14]. Ідентифікацію виділених мікроміцетів проводили за підтримки і з використанням наукової бази відділу фізіології та систематики мікроміцетів Інституту мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України. Сучасні назви видів мікроміцетів і їх систематичне положення наведено відповідно до www.mycobank.org.
Для екологічного аналізу виділених мікроміцетів визначали частоту їх трапляння за формулою: P=[--}x100%, де n - кількість зразків, у яких виявлено даний вид; N - загальна кількість зразків [15]. За частотою трапляння види поділяли на: домінуючі (вище 60%); ті, що трапляються часто (30-60%); типові (10-30%); випадкові види (нижче 10%) [16].
При кількісному аналізі заспореності повітря дотримувалися рекомендацій з профілактики біопошкоджень бібліотечних фондів, за якими кількість до 10 КУО/ч відповідала 1000 КУО в 1 м3 повітря за відбору проб повітря апаратом Кротова і задовільного стану повітря сховища [8, 10]. Перерахування КУО у 1 м3 повітря здійснювали відповідно до методу Л. Сергєєвої [8]. За ГПК КУО у 1 м3 повітря приймали 500 КУО/м3, проби повітря відбирали методом примусової аспірації з використанням апарата «Тайфун».
Упродовж 1993-1994 рр. детально вивчали видовий склад і сезонну динаміку чисельності мікроміцетів у повітрі книгосховищ двох підрозділів, що різко відрізнялися між собою за санітарно-гігієнічним станом до- кументних фондів: відділу стародруків та рідкісних видань та сектору сходознавства (нині відділ фонду юдаїки), їх сховища знаходилися поряд на першому поверсі будівлі Філії № 1 НБУВ (нині корпус НБУВ по вул. Во- лодимирській, 62) і були аеродисперсно пов'язані між собою загальним коридором. У трьох суміжних залах відділу стародруків та рідкісних видань, що були одночасно робочими кімнатами, документні фонди регулярно знепилювалися. Впродовж експерименту вони знаходилися у задовільному санітарно-гігієнічному стані - зберігалися у дерев'яних шафах в умовах відносно стабільного температурно-вологісного режиму. Сховища сектору сходознавства (відділ фонду юдаїки) розташовано у двох ізольованих кімнатах. Фонди укомплектовані зібраннями єврейських рукописів і друкованих видань, які більше 40 років знаходилися у непристосованих для зберігання підвальних приміщеннях, унаслідок чого значна частина їх була запилена, контамінована, а іноді пошкоджена мікроміцетами. Пошкоджені документи дезінфікували у дезкамері, яку було встановлено на першому поверсі корпусу НБУВ по вул. Володимирській, 62.
Мікобіоту повітря вивчали у спокійному і збудженому стані в процесі санітарно-гігієнічної обробки фондів у зазначених вище сховищах, а також у сховищах ще п'яти відділів двох інститутів, що знаходилися у корпусі НБУВ по вул. Володимирській, 62. Сховища відділів бібліотечних зібрань і історичних колекцій; обмінно-резервних фондів; газетних фондів (нині відділ формування та використання газетних фондів); образотворчих мистецтв; нотних видань (нині відділ музичних фондів) знаходилися у восьмиповерховій прибудові до основної чотириповерхової будівлі, яку було оснащено припливно-рециркуляційною системою вентиляції. Усі сховища прибудови характеризувалися однаковими умовами розміщення документів на стелажах. Сховища відділу стародруків та рідкісних видань, Інституту рукопису та Інституту архівознавства знаходились в основній чотириповерховій будівлі корпусу НБУВ, у якій відсутня вентиляційна система. В Інституті рукопису і відділі стародруків та рідкісних видань документи зберігалися переважно у шафах, в Інституті архівознавства - на відкритих стелажах у папках і коробках.
У 27-поверховому корпусі НБУВ (проспект Голосіївський, 3), оснащеному системою кондиціонування, що працювала лише у режимі припливної вентиляції, мікобіоту повітря вивчали у сховищах відділу наукової організації та обслуговування основного фонду (ВНООФ), залі каталогів, секторі картографії тощо. Для забезпечення збереження документ- них фондів на папері необхідно дотримуватися нормативних показників: температура - (18±2)°С, відносна вологість повітря (ВВП) - (55±5)% [11]. Тому одночасно з відбором проб повітря вимірювали температуру і ВВП у сховищах з використанням до 2003 р. психрометричних гігрометрів ВІТ-1 і ВІТ-2, з 2003 р. - портативних термогігрометрів “Hanna I” і компактних кліматичних станцій (барометр-термометр-гігрометр), з 2009 р. - електронних контрольно-вимірювальних приладів DT-3. Відповідні показники записували у розроблений ЦКР «Бюлетень стану температурно- вологісного режиму сховищ».
Деструктивні властивості мікроміцетів, що були виділені нами зі сховищ, визначали за їхньою здатністю продукувати целюлозолітичні і протеолітичні ферменти, що можуть руйнувати паперовий і пергаментний носії інформації [17]. Для експерименту брали 18 видів грибів, що часто траплялися у сховищах: Alternaria alternata, Arcopilus aureus, Aspergillus fumigatus, A. niger, A. versicolor, Aureobasidium pullulans, Cladospo- rium macrocarpum, Eurotium amstelodami, Geotrichum candidum, Gilma- niella gumicola, Mucor plumbeus, Penicillium aurantiogriseum, P canescens, P chrysogenum, P. diversum, P expansum, P. viridicatum, Trichoderma viride. Целюлозолітичні властивості визначали за ростом грибів на смужках фільтрувального паперу розміром 1*5 см, занурених на 1/3 у рідке мінеральне середовище Чапека, де єдиним джерелом вуглецю був фільтрувальний папір. Протеолітичні властивості грибів визначали візуально за їх здатністю гідролізувати 10% желатин [15].
Надалі інтенсивність росту Alternaria alternata, Arcopilus aureus, Aspergillus niger, Penicillium aurantiogriseum, Trichoderma viride, у яких було виявлено целюлозолітичну активність, вивчали на дослідних зразках деяких видів реставраційного паперу: газетного, писального, реставраційного РД-10 і фільтрувального. Стерильні диски паперів, як єдине джерело вуглецю, розташовували у чашках Петрі на агаризованому середовищі Гетчін- сона, яке було інокульовано зазначеними вище тест-культурами [18].
Результати досліджень та обговорення. За нашими спостереженнями, термо-гігрометричні параметри повітря як у приміщеннях корпусу НБУВ по вул. Володимирській, 62, так і у 27-поверховій будівлі НБУВ були нестабільними. Також встановлено незначні добові і сезонні відхилення від нормативних параметрів температури і ВВП протягом опалювального періоду. Значно знижувалася температура і підвищувалася ВВП у приміщеннях НБУВ восени за затримки початку опалювального сезону.
За мікробіологічним аналізом повітря сховищ відділу стародруків та рідкісних видань і сектору сходознавства 1993 року було виявлено специфічність їхніх мікобіот і зв'язок кількісної і таксономічної характеристик з фізичним і санітарно-гігієнічним станом кожного з фондів.
У відділі стародруків та рідкісних видань упродовж року середня загальна чисельність мікроорганізмів знаходилася в межах 650 КУО/м3. У той же час показано, що залежно від сезону співвідношення мікроміце- тів і бактерій було різним: у зимово-весняний період мікроміцети складали 70% від загальної чисельності ізолятов, бактерії - 30%; у літній період мікроміцети значно переважали над бактеріями, їх співвідношення було - 96 : 4. В осінній період воно було на одному рівні - 50 : 50 і залежало від температурно-вологісного режиму.
У книгосховищах сектору сходознавства мікробіологічний стан повітря протягом року залежав не стільки від сезону, скільки від маніпуляцій з документами. У спокійному стані у повітрі обох сховищ чисельність мікроорганізмов складала 400 КУО/м3, а за маніпуляцій з документами в процесі їх бібліографічної обробки кількість мікроорганізмів зростала в одному сховищі до 1500 КУО/м3, у другому - до 2400 КУО/м3. Безпосередньо в зоні маніпуляцій їх рівень у кожному зі сховищ досягав 2500 КУО/ м3 і 7000 КУО/м3 відповідно. За кількістю мікроміцети значно переважали бактерії протягом усього року, крім осіннього періоду, коли в робочій зоні їх співвідношення було рівним - 50:50.
Мікобіота сховища відділу стародруків та рідкісних видань у зимовий та весняний періоди була представлена, в основному, видами роду РепісШит: P. aurantiogriseum, P corylophylum, P expansum, P implicatum, P lanosum, P simplicissimum, P spinulosum, P brevicompactum, рідше траплялися Cladosporium cladosporioides i C. macrocarpum, випадковими були Alternaria alternata, Aspergillus flavus, A. fumigatus, A. niger, A. ustus, Aureobasidium pullulans, Mucor hiemalis, Paecilomyces variotii, Sarocladium strictum, a також Mycelia sterilia (white). У літній період у мі- кобіоті сховищ переважали види роду Cladosporium - C. cladosporioides, C. herbarum, С. macrocarpum і Mycelia sterilia (white). Ha цьому тлі на всіх позиціях встановлено наявність мікроміцетів Geotrichum candidum i A. alternata. Випадковими були Mucor plumbeus, Papulaspora immersa, Penicillium canescens, a у повітрі читального залу - Chaetomium globosum, Phoma chartarum, Р. glomerata, Scopulariopsis brevicaulis. В осінній неопалюваний період за температури у дослідженому приміщенні +14°С і ВВП 79% у мікобіоті домінували ті види, що й у літній період - види роду Cladosporium і A. alternata. Часто траплялися види роду Penicillium - P chrysogenum, P frequentans, Р. lanosum, Р. miczynskii, Р. rugulosum, рідко виділяли А. candidus, А. flavus, Botrytis cinerea, C. globosum, Eurotium amstelodami, G. candidum, M. hiemalis, P. glomerata, Scopulariopsis asperula.
У книгосховищах сектору сходознавства (нині відділ фонду юдаїки) у зимовий період переважали види роду Penicillium - P aurantiogriseum, P. chrysogenum, P. corylophylum, P. frequentans, P. lanosum, P. brevicompactum, P verrucosum і представники відділу Mucoromycota - Absidia sp., Mucor hiemalis, M. plumbeus. Також з цих приміщень ізолювали A. fumigatus, А. wentii, C. cladosporioides, S. brevicaulis, T. viride, Mycelia sterilia (white). У весняний період, протягом бібліографічної роботи з документами у повітрі зросла кількість спор мікроміцетів T. koningii, Т. viride, а особливо представників відділу Mucoromycota, видовий склад яких значно розширився - крім M. hiemalis і M. plumbeus з'явилися Cunninghamella echinulata, Rhizopus stolonifer var. stolonifer, R. oryzae. Розширився і видовий склад темнопігментованих мікроміцетів - крім C. cladosporioides реєстрували C. herbarum, C. macrocarpum, A. alternata. Рідко траплялися A. fumigatus, А. wentii. Спостерігалася поява Chrysonilia sitophila (Mont.) Arx. Протягом літнього й осіннього періодів видовий склад мікобіоти повітря книгосховищ сектору сходознавства залишався відносно постійним, рідко траплялися Arcopilus aureus, B. cinerea, C. globosum, Fusarium graminearum, F. solani, G. candidum, P aurantiogriseum.
У сховищі на 14-у поверсі відділу наукової організації основного фонду НБУВ, де знаходилися переважно видання другої половини ХХ ст., типовими для мікобіоти повітря були види P. canescens, P frequentans, P. granulatum, P lanosum, рідко траплялися A. fumigatus, A. glaucus, A. niger.
У повітрі сховищ ВОРФ, як і у секторі сходознавства, спостерігали різноманітність мікобіоти за рахунок видів відділу Mucoromycota: Absidia sp., C. echinulata, M. circinelloides f. circinelloides, M. globosus, R. stolonifer var. stolonifer, тобто ці види можна вважати характерними для мікобіоти приміщень з низьким рівнем санітарно-гігієнічного стану (дуже запилених, з наявністю відшарування штукатурки на стінах і стелі). Типовими для мікобіоти сховищ ВОРФ були види роду Penicillium: P. citrinum, P. decumbens, P diversum, P expansum, P funiculosum, P psittacinum, P rugulosum, P varians, P variabile Sopp, Talaromyces wortmannii, рідко траплялися A. candidus, A. fumigatus, A. glaucus, A. flavus var. oryzae, T. koningii, T. viridе, а також B. cinerea, C. bostrychodes, C. globosum, F. solani, G. candidum.
За таксономічним аналізом було показано, що у мікобіоті повітря сховищ усіх обстежених відділів НБУВ траплялися мікроміцети роду Penicillium. У всіх сховищах НБУВ по вул. Володимирській, 62 часто траплялися G. candidum, Mycelia sterilia (white); майже у всіх сховищах типовими були - A. alternata і C. cladosporioides; для одних сховищ були типовими, для інших випадковими - Mortierella alpina і Sporotrichum pruinosum. У відділі газетних фондів і ВОРФ у спокійному і збудженому стані повітря типовим був A. niger.
Необхідно відзначити гриби, що траплялися лише в одному з відділів: тільки у сховищах відділу стародруків та рідкісних видань як випадкові види траплялись A. pullulans, Gliomastix murorum, P. glomerata, P.chartarum, S. asperula; у секторі сходознавства типовим був R. stolonifer var. stolonifer і випадково траплялися види роду Chaetomium; у відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій (при маніпуляціях з документами в зоні їх знепилювання) як випадковий траплявся Microascus chartarum; у відділі газетних фондів - Acaulium acremonium; ВОРФ - Isaria farinosa; відділі музичних фондів - Arthrinium phaeospermum, Chaetomium bostrychodes і Stemphylium botryosum.
Таким чином, за період з листопада 1992 по жовтень 2002 р. з повітря сховищ і документів НБУВ було виділено та ідентифіковано близько 15 000 штамів мікроміцетів, що належали до 72 видів 31 роду двох відділів Mucoromycota і Ascomуcota (табл. 1).
Примітка: 1) Нумерація сховищ відповідає: 1 - відділ стародруків та рідкісних видань; 2 - сектор сходознавства (нині відділ фонду юдаїки); 3 - відділ бібліотечних зібрань та історичних колекцій; 4 - відділ газетних фондів; 5 - відділ обмінно-резервних фондів; 6 - відділ образотворчих мистецтв; 7- сектор нотних видань (відділ музичних фондів); 8 - відділ наукової організації та обслуговування основного фонду; 9 - Інститут рукопису; 10 - Інститут архівознавства.
2) Позначення «-» - вид не виявлено.
Із застосуванням мікробіологічного методу було перевірено чистоту повітря, що надходило до сховищ з мікрокліматичних систем його кондиціювання; встановлено високий рівень наявності спор видів роду Cladosporium. Разом з технічними службами було експериментально підібрано матеріал для фільтрування повітря і доведено, що поступання повітря у сховище через синтопонові фільтри позитивно впливало на якісний стан повітря, що забезпечувало його чистоту.
Виявлено незначну залежність мікобіоти повітря сховищ від пори року. Основним фактором впливу на зміну видового складу мікромі- цетів у повітрі сховищ був санітарно-гігієнічний стан документних фондів, що підтверджувалося результатами мікологічного аналізу, проведеного під час знепилювання документів або маніпуляцій з ними. У міко- біоті повітря сховищ, де зберігаються документи у стабільному фізичному стані, спостерігалася родова розмаїтість мікроміцетів, тоді як у мікобіоті сховищ з документами з ослабленою з різних причин матеріальною основою домінували види відділу Mucoromycota і роду Trichoderma.
Їх домінування дало нам підставу запропонувати мікологічний показник екологічного стану сховищ документів і вважати види відділу Mucoromycota і роду Trichoderma індикаторними видами, що свідчить про високий рівень запиленості як сховищ, так і документів, які довгий час перебували у непристосованих або у вологих підвальних приміщеннях з низьким рівнем екологічної безпеки бібліотечних фондів [19].
За аналізом результатів досліджень інших авторів показано, що найбільша заспореність повітря при седиментаційному методі відбору проб відмічалася на рівні підлоги і ядром мікобіоти міських приміщень у різних країнах світу є види родів Aspergillus, Cladosporium, Penicillium, Alternaria [1, 8, 12]. Аварійні ситуації відіграють значну роль у зміні видового складу і чисельності мікроміцетів, що обумовлює зростання їх ролі в процесах біопошкодження і руйнації приміщень. Мікобіоту сховищ документів різних європейських держав головним чином представлено видами родів Aspergillus і Penicillium, меншою мірою - родів Cladosporium, Alternaria, Geotrichum, Mucor, Rhizopus, Scopulariopsis, Paecilomyces, Trichoderma, Acremonium і Chaetomium, зрідка - родів Aureobasidium, Stachybotrys і
Stemphylium. Серед видів, які траплялися у всіх досліджених приміщеннях, необхідно відмітити Alternaria alternata, Aspergillus flavus, А. niger, А. versicolor, Cladosporium cladosporioides, С. herbarum, Penicillium canescens, Р. chrysogenum, Р. ochraceum, Р. psittacinum, Р. puberulum, Р. roqueforti, Р. terlikowskii, Rhizорus stolonifer var. stolonifer [2-7]. Спів- ставлення цих даних з отриманими нами результатами надає підстави стверджувати, що дійсно найбільша заспореність повітря при седиментаційному методі відбору проб відмічається на рівні підлоги, а також у місцях маніпулювання з документами і у сховищах з документами, що були уражені мікроміцетами, але стан мікобіоти сховищ НБУВ був дещо кращим тому, що в її складі ми не зустрічали токсигенного і дуже небезпечного для людини, а також активного деструктора целюлозовмісних матеріалів виду Stachybotrys chartarum. Відомо, що цей вид з'являється на це- люлозовмісних матеріалах у приміщеннях з надмірним зволоженням або у випадку виникнення надзвичайної ситуації [14]. Це ще раз наводить на думку про зв'язок санітарно-гігієнічного стану сховищ, бібліотечних фондів і складу мікобіоти повітря у сховищах, де вони зберігаються.
У подальших дослідженнях ми провели співставлення даних кількості і таксономічного складу мікобіоти в одному й тому ж сховищі в звичайних умовах і у збудженому стані повітря під час знепилювання фондів у санітарний день. В результаті кількісного аналізу мікобіоти повітря було встановлено, що:
А у відділі стародруків та рідкісних видань у спокійному стані чисельність мікроорганізмів у повітрі складала 650 КУО/м3; під час знепи- лювання в зоні маніпуляцій з документами - 1400 КУО/м3;
¦А у книгосховищах сектору сходознавства (нині відділ фонду юда- їки) у спокійному стані з повітря було виділено 400 КУО/м3, під час маніпуляцій з документами заспореність зростала в одному сховищі до 1500 КУО/м3, у другому - до 2400 КУО/м3;
А у відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій у спокійному стані заспореність складала 700 КУО/м3, у збудженому стані під час знепилювання фондів - 1500 КУО/м3;
А у відділі газетних фондів (нині відділ формування та використання газетних фондів) у спокійному стані з повітря було виділено 550 КУО/м3, у збудженому 3300 КУО/м3, у зоні маніпуляцій з підшивками газет другої половини ХХ ст. - 5900 КУО/м3;
А у відділі музичних фондів у спокійному стані з повітря було виділено 450 КУО/м3, у збудженому - 1400 КУО/м3;
А у спокійному стані повітря сховищ Інституту рукопису виділено 450 КУО/м3, при маніпуляції з документами - 800 КУО/м3;
¦S у спокійному стані повітря сховищ Інституту архівознавства - 780 КУО/м3, при роботі з документами - 1100 КУО/м3;
¦S у відділі обмінно-резервних фондів заспореність повітря в спокійному стані складала 400 КУО/м3, у збудженому - 4700 КУО/м3;
¦S у сховищах відділу наукової організації основного фонду (нині відділ організації та обслуговування основним фондом) з повітря у спокійному стані виділено - 300 КУО/м3, під час знепилювання фондів на 14-му поверсі - 1400 КУО/м3; у сховищі на 26-му поверсі, де знаходилися документи, що надійшли з підвальних сховищ, чисельність мікроорганізмів у спокійному стані повітря була на рівні 950 КУО/м3, при маніпуляції з ураженими книгами їх кількість зростала до 4600 КУО/м3.
Таким чином, нами було доведено, що мікологічний контроль повітря надає більш повну характеристику мікобіоти фондів, якщо проводити його під час перегортання аркушів документів у процесі їх мікологічного обстеження та під час їх санітарно-гігієнічного знепилювання.
Отримані нами дані узгоджуються з даними інших дослідників [1-7] за такими положеннями: 1) кількість колонієутворюючих одиниць у повітрі сховищ змінювалася залежно від пори року; 2) найбільша заспоре- ність повітря при седиментаційному методі відбору проб відмічалася на рівні підлоги у місцях маніпулювання з документами, а також у сховищах з документами, що були уражені мікроміцетами; 3) спостерігалася пряма залежність збільшення кількості мікроорганізмів у повітрі від погіршення екологічного стану сховищ, а також від недотримання норм та вимог санітарно-гігієнічного та температурно-вологісного режимів зберігання документів.
Підсумовуючи методичні підходи щодо моніторингових досліджень, слід звернути увагу на те, що мікологічний контроль був їх основним елементом і складався з п'яти етапів. На першому етапі контролювали мікобіо- ту повітря методом відбору проб на тверді живильні середовища. На другому - формували банк даних з визначенням кількісної та таксономічної характеристик мікобіоти. На третьому - статистично обробляли отримані дані і визначали частоту трапляння видів мікроміцетів. На четвертому - аналізувли загальний склад мікобіоти та його залежність від санітарно- гігієнічного і температурно-вологісного режимів зберігання документів. На п'ятому - описували фізичний стан документів в досліджених умовах і розробляли стратегію подальших консерваційних заходів.
Водночас з дослідженнями мікобіоти повітря вивчали мікологічний стан документних фондів НБУВ. Було встановлено, що для повітря сховищ з документами без біопошкоджень характерна наявність мікроміцетів родів Aspergillus, Penicillium і Cladosporium. У сховищах із мікрокліматом, що не регулюється, де тривалий час зберігалися стародруки, у повітрі домінували види родів Cladosporium, Geotrichum, Sporotrichum. У приміщенні 26-го поверху корпусу НБУВ (Голосіївський проспект, 3), де знаходилися книжкові видання, що надійшли з підвальних сховищ, під час мікробіологічного відбору проб із книг, уражених мікроміцетами, з повітря в радіусі до 5 м від місця відбору виділяли один вид - Aspergillus versicolor. За результатами мікологічного аналізу документів показано, що цей гриб був причиною пошкодження полотняних палітурок книг обстежених документів. З використанням мікологічного контролю повітря доведено, що Aspergillus versicolor дуже швидко розповсюджувався у повітрі сховища
не лише при маніпулюванні в процесі обстеження книжок, але й під час
відбору проб з них. Надалі уражені мікроміцетами документи було реко
мендовано обгортати у крафт-папір, ізолюючи їх від інших фондів, з метою подальшої передачі до ЦКР для проведення стабілізаційних заходів.
Мікологічне візуальне обстеження бібліотечних документів проводили регулярно. Обов'язковому мікологічному контролю підлягали особливо цінні, раритетні документи, а також усі нові надходження до фондів НБУВ. Взагалі з різних структурних підрозділів Бібліотеки було оглянуто 11 601 од. зб. З ознаками мікологічного пошкодження виявлено 994 од. зб. З них було виділено 25 видів мікроміцетів, що належали до 16 родів 2 відділів Mucoromycota i Ascomycota. Найбільшу кількість штамів було виділено з поверхонь палітурок, особливо картонних і коленкорових. Чисельними за кількістю видів були роди Aspergillus і Penicillium. На шкіряних оправах найчастіше зустрічався гриб Geotrichum candidum. З ізольованих у чисті культури мікроміцетів було сформовано колекцію грибів для подальшого дослідження їх деструктивних властивостей.
У приміщенні, де проводили знепилювання фондів, за частотою трапляння домінували види M. plumbeus, C. echinulata, R. stolonifer var. stolonifer, типовими були A. alternata, A. niger і C. globosum; випадковими - A. fumigatus, B. cinerea; рідко траплялися A. versicolor, Mycelia sterilia (white), T. viride і види роду Penicillium. Під час знепилювання документ- них фондів, що надійшли з підвальних приміщень, у повітрі зростала кількість мікроміцетів A. niger і T. koningii. З наукової літератури відомо, що для них характерна висока швидкість росту і антагоністичні властивості щодо інших грибів, внаслідок чого вони швидко поширюються на пошкодженому об'єкті і пригнічують ріст інших видів, крім того, ці гриби є потужними продуцентами целюлаз - ферментів, що руйнують папір [2, 20]. Проте більше половини видів, що були виділені з повітря сховищ ВОРФ, за даними наукової літератури, відомі як активні целюлозоруйнівні гриби, особливо - A. niger, A. fumigatus, P funiculosum, A. alternata, G. candidum, S. botryosum і види родів Chaetomium і Trichoderma [20].
У зв'язку з цим нами було вивчено деструктивні властивості мікро-
міцетів, що виділені зі сховищ. Із 18 досліджених ізолятів 12 - проявили протеолітичні властивості (здатність руйнувати плівкові носії інформації), 15 - целюлазні (здатність руйнувати папір) [15, 17].
Високу протеолітичну і целюлазну активності було встановлено у G. candidum, Gilmaniella humicola, P. viridicatum і T. viride.
Високий рівень протеолітичної активності та середній целюлазної спостерігали у C. macrocarpum.
Високою целюлазною та середньою протеолітичною активностями характеризувалися P chrysogenum, P aurantiogriseum та A. aureus.
Середній рівень целюлазної і протеолітичної активностей виявлено у A. alternata, A. fumigatus, A. versicolor, P. canescens, P expansum.
Також середній рівень целюлазної активності, але за відсутності протеолітичної, зафіксовано у A. niger, A. pullulans, M. plumbeus і P diversum.
Зовсім неактивним був Eurotium amstelodami - жодної з досліджених активностей виявлено не було.
Визначали також стійкість реставраційних видів паперу щодо впли
ву грибів. Як показали дослідження, більш стійким був реставраційний папір РД-10, на якому зовсім не розвивався P aurantiogriseum; слабо росли A. niger і T. viride. За зменшенням стійкості щодо впливу грибів види паперу розташувались так: газетний, фільтрувальний, писальний. Найбільш агресивними щодо всіх видів паперу були A. alternata і A. aureus (табл. 2).
Ступінь ураження мікроміцетами деяких видів реставраційного паперу
Таблиця 2
|
Зразок паперу |
Вид мікроміцета |
|||||
|
Alternaria alternata |
Arcopilns aureus |
Aspeтuillue niger |
Penicillium rurrntiogriseum |
Trichodeumr viride |
||
|
Газетний |
+++ |
+++ |
++ |
+ |
++ |
|
|
Писальний |
++++ |
+++ |
++ |
+++ |
+ |
|
|
Реставраційний РД-10 |
++++ |
+++ |
+ |
- |
+ |
|
|
Фільтрувальний |
+++++ |
++++ |
++ |
+ |
+ |
Примітка: «+» - наявність росту гриба і його інтенсивність:
« + » - слабкий ріст міцелію гриба без спороношення;
« ++ » - слабкий ріст міцелію гриба і слабке спороношення;
« +++ » - розвинутий ріст міцелію і слабке спороношення;
« ++++ » - розвинутий ріст міцелію і нормальне спороношення;
« +++++ » - інтенсивний ріст міцелію гриба і рясне спороношення; « - » - відсутність росту гриба.
Виходячи з отриманих експериментальних даних, слід зазначити, що у реставраційній практиці мікологічний фактор ураження є одним з вирішальних. У зв'язку з цим було рекомендовано перевіряти на стійкість щодо впливу грибів усі види реставраційних паперів і картонів, що використовуються у технологічних реставраційних операціях.
Уражені мікроміцетами документи, що надходили на реставрацію, було рекомендовано обов'язково попередньо піддавати мікологічному контролю і, у разі виявлення життєздатних грибів, проводити їх дезобробку [18].
Вивчення проблеми знепилювання і дезінфекції пошкоджених мікроміцетами бібліотечних і архівних документів. Після аналізу світового досвіду було розроблено методи поаркушевого знепилювання і дезінфекції документів. Роботи було розгорнуто у спеціальному приміщенні ЦКР НБУВ, обладнаному витяжною шафою «Прогрес» і бактерицидними лампами (корпус НБУВ, вул. Володимирська, 62). Їх результати стали основою розроблених відповідних інструкцій з додатками, форм щодо порядку передачі пошкоджених мікроміцетами документів із бібліотечних фондів до ЦКР на санітарно-гігієнічну обробку і дезінфекцію. У процесі розробки відповідних інструкцій методи знепилювання і дезінфекції кожного аркуша документів проходили апробацію, під час якої було очищено близько 200 од. зб. і продезінфіковано - 80 од. зб. раритетних видань [21, 22].
Набутий досвід роботи щодо профілактики біопошкоджень і оперативного подолання розповсюдження спор грибів у сховищах передавався співробітникам НБУВ під час проведення науково-методичних занять. Розроблений у НБУВ мікологічний моніторинг поширювався за межі Бібліотеки, його систему було успішно впроваджено у практику збереження архівних фондів в Українському державному науково-дослідному інституті архівної справи і документознавства. Позитивним аспектом цієї системи стало започаткування та організація роботи у ЦКР НБУВ спеціальної групи зі знепилення фондів.
Отримані результати мали велике значення для профілактики масової мікодеструкції документів і свідчили про важливість мікробіологічного контролю повітря сховищ документів. Впроваджений у НБУВ мікробіологічний аналіз повітря сховищ став складовою частиною екологічного моніторингу приміщень і фондів.
Аварійна ситуація 2002 р. і мікобіота. На початку другого десятиріччя діяльності ЦКР, вночі на 22 жовтня 2002 р. у корпусі НБУВ, що по вул. Володимирський, 62, сталася аварія. На сьомому поверсі восьмиповерхового сховища трапилося протікання магістрального трубопроводу під час запуску системи водяного опалення, внаслідок чого гарячою водою і парою частково було пошкоджено фонди відділів бібліотечних зі- брань та історичних колекцій, образотворчих мистецтв, газетних фондів, обмінно-резервних фондів.
Результати обстеження постраждалих сховищ і документів дали підстави прогнозувати великі збитки внаслідок пошкодження мікроміцетами у випадку затримки впровадження ефективних заходів щодо переміщення документних фондів для їх висушування в інші сухі приміщення. Колектив Бібліотеки і всі співробітники ЦКР НБУВ були мобілізовані для цієї роботи. Надто зволожені книги з картонними, паперовими і полотняними палітурками відправляли у морозильні камери для їх подальшого розморожування, висушування і стабілізації матеріального носія. Раритетні видання висушували з використанням фільтрувального паперу, який замінювали на сухий після його насичення вологою. Документи зі слідами мікологічного ураження поаркушно дезінфікували [23, 24].
У ліквідації наслідків аварії брали участь інститути НАН України у відповідності до постанови Президії НАН України № 255 від 23.10.2002 р. «Про чергові заходи з ліквідації наслідків аварії у книгосховищі Філії № 1 Національної бібліотеки ім. В. І. Вернадського НАН України». У зв'язку з цим з 28 жовтня 2002 р. Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України (ІМВ НАН України), а саме співробітники відділу фізіології та систематики мікроміцетів, надавали допомогу у дослідженнях мікологічного стану повітря і документів постраждалих внаслідок аварії сховищ з 1 по 8 поверхи. Усього за весь період досліджень, з 28.10.2002 р. по 26.03.2003 р., співробітниками ІМВ НАН України було відібрано 570 проб повітря і 200 проб зі зволожених документів [25]. У результаті проведених робіт за весь період спостережень було виділено та ідентифіковано мікроміцети, що належали до 49 видів 29 родів відділів Mucoromycota і Ascomуcota. За таксономічною характеристикою виявлено триразову зміну домінуючих видів. У перших пробах повітря у період з 30.10.2002 р. по 19.11.2002 р. у сховищах домінували види р. Mucor і бактерії, що спостерігалося внаслідок високої відносної вологості повітря, яка досягала рівня (80±10)% за температури (12±3)°С. У другому періоді відбору проб, з 20.11.2002 р. по 03.12.2002 р., у повітрі домінували види р. Cladosporium і Mycelia sterilia. Показники температурно- вологісного режиму були у цей проміжок часу вже майже на рівні нормативних - Т°= (18±2)°С, ВВП=(55±5)%, тому що вже на повну потужність працювала система опалення [26]. На завершальному етапі обстеження, з 04.12.2002 р. по 16.01.2003 р., у повітрі спостерігали домінування видів рр. Penicillium і Mucor. Чисельність мікроорганізмів під час проведення моніторингу варіювала залежно від виду робіт, що проводилися у сховищах, і у спокійному стані повітря варіювала у діапазоні від 90 КУО/м3 до 346 КУО/м3, під час проведення ремонтних робіт - від 2 950 КУО/м3 до 26 502 КУО/м3 [25]. Найвище мікробне число було зафіксоване на рівні 71 700 КУО/м3 у сховищі на восьмому поверсі [27]. Такі високі кількості мікроорганізмів у повітрі приміщень спостерігали під час подолання наслідків аварійної ситуації і проведення ремонтних робіт у будівлі, зокрема під час зняття мокрого лінолеуму з підлоги та чищення штукатурного шару у зонах мікологічного ураження стін. У той же час на восьмому (контрольному) поверсі у книгосховищі відділу стародруків і рідкісних видань у спокійному стані повітря максимальна чисельність мікроорганізмів дорівнювала 469 КУО/м3.
...Подобные документы
Передумови появи україномовних періодичних видань. Становлення української преси, цензурні утиски щодо українських газет та журналів. Мовні питання на сторінках періодичних видань. Фонди національної бібліотеки: надходження газетних і журнальних видань.
дипломная работа [106,4 K], добавлен 17.11.2009Загальна аналітична інформація щодо складу Колекції сільськогосподарських газет ХІХ ст. у фондах Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН. Періодичне видання "Земледельческая газета": програма номера, співпраця з науковцями та авторами.
статья [2,6 M], добавлен 21.09.2017Аспект культурно-національної конотації заголовків журнальних статей. Дослідження структури та лексико-семантичних ознак журнальних заголовків. Особливості країнознавчого аспекту заголовків як однієї з характеристик культурно-національної конотації.
курсовая работа [56,5 K], добавлен 13.12.2016Життєва і творча біографія М. Євшана - одного з діячів національної журналістики Східної України початку ХХ століття, його особистість у літературно-критичному громадському місячнику "Українська хата". Аналіз публіцистичного доробку цього часопису.
реферат [19,9 K], добавлен 14.05.2009Сутність довідково-бібліографічного апарату бібліотеки; його особливості та функції. Аналіз сукупності довідкових і бібліографічних видань, бібліотечних каталогів і картотек. Поняття та роль абетково-предметного покажчика. Профіль комплектування ДБА.
дипломная работа [417,6 K], добавлен 08.07.2014Поняття про інформацію та документ. Напрями і види інформаційної діяльності. Сутність і функції засобів масової інформації, їх вплив на діяльність людей і роль в геополітиці. Особливості роботи з джерелами інформації в процесі журналістського дослідження.
курсовая работа [111,3 K], добавлен 21.10.2012Засоби масової інформації як зброя інформаційної війни. Аналіз інформаційного контенту на телебаченні. Дослідження російських ЗМІ на вміст пропагандистської інформації в контексті інформаційної війни проти України. Питання "України" в Інтернет-виданнях.
курсовая работа [536,6 K], добавлен 10.12.2014Дослідження проблематики сільського господарства України через її відображення та об’єктивну оцінку в матеріалах газети "Сільські вісті". Характеристика видання, його основні риси та напрямки діяльності. Історія газети в роки політичних змін у країні.
курсовая работа [44,0 K], добавлен 23.04.2009Газета "Голос України". Журналіст І. Науменко. З’ясування законності наказа Міністерства транспорту України про передачу державними портами теплоходів об’єднанню "Український комерційний флот". С. Павленко та його стаття "Кривавий гетьман Сагайдачний".
реферат [16,1 K], добавлен 17.07.2008Дослідження видання "Україна молода", аналіз проблемно-тематичних ліній: інформаційна політика, програмність діяльності, жанрологія та рубрикація. Внесок провідних творців часопису у позиціонування газети, їх роль в історії української журналістики.
дипломная работа [337,9 K], добавлен 02.03.2012Дослідження сутності та ґенези механізмів міжнародної інформаційно-аналітичної діяльності українських засобів масової інформації. Роль журналіста в поширенні міжнародних новин. Основні загрози та перспективи розвитку міжнародної журналістики України.
статья [22,1 K], добавлен 07.02.2018Болонським процесом з 1999 року стали називати рух, ціль якого полягає в "гармонізації" систем освіти, насамперед вищої, країн Європи. Матеріали ЗМІ, які висвітлюють хід впровадження європейських стандартів освіти у систему вищої освіти України.
реферат [27,2 K], добавлен 20.03.2008Проблеми професійної етики та моралі у журналістиці. Етичний кодекс журналіста як засіб забезпечення свободи слова. Сутність інформаційної війни. Особливості пропагандистських технологій російських мас-медіа під час війни з тероризмом на Сході України.
дипломная работа [530,8 K], добавлен 26.06.2015Передумови появи фотожурналістики, властивості фото і їх використання у пресі як засобів інформації і пропаганди. Специфіка дослідження і віддзеркалення дійсності у фотожурналістиці. Дослідження образотворчо-виразних засобів та творчих форм фотографії.
реферат [22,1 K], добавлен 13.09.2010Загальна характеристика музичного телеефіру України. Проблеми мовної культури. Вплив електронних засобів масової інформації на функціонування мови в інформаційному суспільстві. Законодавство про ЗМІ України. Інформаційні війни та грамотний ефір.
реферат [71,3 K], добавлен 23.11.2010Визначення понять і аналіз інформаційних впливів агресивного характеру в інфопросторі України. Об’єкти та суб’єкти інформаційно-психологічної війни, ознаки і особливості її проведення зі сторони країн Європейського Союзу, США, Російської Федерації.
реферат [26,0 K], добавлен 26.05.2014Світовий та вітчизняний досвід становлення жанру та метода журналістського розслідування у пресі. Аналітичні методи збору та подачі інформації у друкованих ЗМІ. Заміна розслідування дослідженням на сторінках сучасних українських друкованих видань.
курсовая работа [59,5 K], добавлен 02.11.2014Світовий та вітчизняний досвід становлення жанру та метода журналістського розслідування у пресі. Аналітичні методи збору та подачі інформації у друкованих ЗМІ. Заміна розслідування дослідженням на сторінках сучасних українських друкованих видань.
курсовая работа [57,2 K], добавлен 02.11.2014Розважальні програми на провідних телеканалах України як складова таблоїдизації. Змістове наповнення телеканалу СТБ розважальними програмами. Медіатенденції на прикладі контенту телеканалу "СТБ", їх комплексний вплив на розвиток медіаіндустрії України.
курсовая работа [548,9 K], добавлен 09.06.2017Дискурс як об’єкт дослідження лінгвістики. Аналіз дискурсу медіа-простору і телебачення як його частини. Розвиток прагматики мовлення. Соціолінгвістичний аналіз комунікації та логіко-семіотичний опис різних видів текстів. Дослідження мовного використання.
курсовая работа [50,6 K], добавлен 23.01.2015
