Масові комунікації за кордоном. Обличчя Путіна

Размещено на http://www.allbest.ru/

масові комунікації за кордоном

УДК 070.1:[316.776.23:327.88(470:477)

обличчя путіна Переклад з румунської - Андрій Волошин. © Істраті Р., 2017

Ромео Істраті

Сучавський університет імені Стефана Великого,

e-mail: istratir@yahoo. com

У статті відомого румунського журналіста, аналітика, викладача журналістики Романа Істраті проаналізовано сучасні інформаційні, пропагандистські та маніпуляційні виклики Росії проти країн Заходу загалом і Румунії зокрема.

Ключові слова: В. Путін, геополітика, інформаційна війна, мас-медіа, кібератаки, тролі, блогери.

інформація пропагандистський маніпуляційний росія

PUTIN'S FACE

The Stefan cel Mare University of Suceava

e-mail: istratir@yahoo. com

In the article of the famous Romanian journalist, analyst and journalism lecturer Romeo Istrati some modern information, propagandist and manipulative challenges of Russia against Western countries in general and Romania in particular have been analyzed.

Key words: V. Putin, geopolitics, information war, mass media, cyberattack, trolls, bloggers.

POSTACII LUI PUTIN

Roman Istrati

Universitatea «Stefan cel Mare» din Suceava,

e-mail: istratir@yahoo. com

Pe un site al Kremlinului, adresat copiilor exista o intrebare care suna a§a: «cand doi elevi se bat in pauza, cine este vinovat?» la aceasta intrebare a raspuns §i Vladimir Putin. Raspunsul lui este tipic pentru mentalitatea autocratiei de la Moscova §i, mai mult, este tipic pentru mentalitatea ru§ilor ca popor. Putin a zis: «cand doi elevi se bat in pauza, cel in- vins este intotdeauna vinovat pentru ca un invingator nu este niciodata judecat». Chiar daca este agresor, invingatorul este, prin aceasta calitate absolvit de orice culpa. Acest raspuns al lui Vladimir Putin reprezinta esen^a intregii concept care alcatuie§te triunghiul puterii de la Moscova. Acest triunghi este format, a§a cum bine se §tie §i cum arata §i Michael Sturmer in best seller-ul sau «Pu^in §i noua Rusie», din urmatoarele paliere: 1. serviciile de informal ruse§ti, 2. sistemul birocrat de stat, 3. oligarhii. in acest triunghi, cel mai important jucator este Vladimir Putin, indiferent daca el ne apare in postura de pre§edinte la al treilea mandat sau in cea de prim ministru. §i, a§a cum arata acela§i Michael Sturmer, Dmitri Medvedev nu s-a dovedit niciodata alternativa lui Putin ci doar un fel de intermezzo intre doua mandate ale acestuia din urma». Pentru a in^elege mai bine resorturile «logi- cii» Kremlinului in chestiuni de politica globala, trebuie sa ne intoarcem pentru un foarte scurt expozeu la amiralul britanic Halford J. Mackinder (1861-1947), unul dintre fondatorii conceptului de Geopolitica. Acesta publica in 1904 un articol manifest intitulat «Pivotul geografic al istoriei». Geografia §i istoria nu mai erau privite drept discipline separate, ci ca elemente congruente ale zonelor de influenza din arhitectura mondiala de putere. in concept amiralului britanic, doua sunt conceptele cheie: і heartland (inima continentala) §i 2 world island (lumea insulara).

Primul desemnat centrul Eurasiei, cu Ucraina in pozi^ia cheie, iar al doilea concept indica a§a numitele «insule» care graviteaza in jurul heartlandului, acestea fiind America, Australia, Africa, etc. desenul geopolitic al lui Mackinder este urmatorul: 1 cine controlea- za Europa de Est, controloeaza heartland-ul, 2 cine controleaza heartland-ul, controleaza a§a zisa lume insulara sau world island-ul, iar 3 cine controleaza world island-ul domina lumea. Este simplu sa vedem ca heartland-ul Eurasiatic este reprezentat de Europa de Est iar in centru se afla Ucraina. Aici este esen^a intregului conflict intre Rusia, pe de o parte §i Europa §i SUA, pe de alta parte. Fara controlul Ucrainei, Rusia se transforma dintr-o putere intercontinentala intr-una regionala. Acest fapt 1-а in^eles §i Stalin care, a§a cum spune analistul german Michael Sturmer, «un mare admirator al teoriei pivotului al lui Mackin- der». §i, a§a cum arata Sturmer, citez, «este evident ca Ucraina, prin pozi^ia pe care o are reprezinta o arie de important cruciala in aceasta zona Eurasiatica. In contextul in care Rusia administra^iilor Putin i§i propune de un deceniu materializarea unei Uniuni Vamale Eurasiatice, care sa fie un fel de replica la Uniunea Europeana, este limpede ca pentru un astfel de proiect Ucraina este de neinlocuit».

In concluzie, fara Ucraina, planul unei uniuni Eurasiatice este un avorton. Din aceasta cauza autocratia moscovita a reIncalzit ciorba acra a «vecinatatii imediate», teorie conform careia citez: «Moscova Intelege fostele state ale URSS in care ea se considera ca este legiti- mata sa aiba interese privilegiate, dupa cum are §i cetateni ru§i pentru a caror siguranta se simte responsabila» (Michael Sturmer - «Putin §i noua Rusie»). Ca sa Intelegem reactia de acum a Moscovei §i conflictul pe care 1-а creat in Ucraina sa ne aducem aminte ce spunea Zbigniew Brzezinski, fost consilier pe probleme de securitate al pre§edintului american Jimmy Carter, in lucrarea sa «Le grande echiquier. L'Americ et le reste du monde». Iata citatul: «Independenta Ucrainei modifica Insp§i natura statului rus. Controland Ucraina, Rusia ramane un imperiu in Eurasia. Dar daca nu mai cotroleaza Ucraina, Rusia ramane doar o putere regionala». E clar ca vorbim aici nu doar de Ucraina ci de Intreaga «vecinatate imediata» §i aici ne referim §i la §arile baltice, Polonia, Romania, Republica Moldova.

Pentru redobandirea influentelor strategice Rusia aloca toate resursele. Revitalizarea hegemonismului este o preocupare prioritara a Kremlinului. Dincolo de metodele clasice mo§tenite din manualele Razboiului Rece, Rusia §i-a diversificat maniera de agresiune la adresa Europei §i NATO. Acolo unde nu pot lua cu japca creeaza disensiuni, stari conflic- tuale §i controverse imaginare. Cu cat regionalizeaza mai mult cu atat rapturile sunt mai u§or de realizat. Rusia e la baza unui concept nou, cel al razboiului hibrid. Jelul este cel al dominarii vecinatptii inediate, dar §i al destabilizarii Uniunii Europene. Nu-i de mirare ca descoperim zilnic tot felul de conflicte Intre actorii care formeaza UE. Moscova sustine mi§carile extremiste, ultranationaliste, §ovine §i de extrema dreapta Incercand sa creeze un Comintern antieuroean antishengen. Moscova speculeaza cu succes diviziunea shen- get-nonshengen, diviziune In care, din pacate este prinsa §i Romania. Tehnic vorbind tara mea are toate atributele pentru a fi membra In shengen. MCV, Inca ne pune piedica. Lucrul acesta irita o tara ca Romania care, pana una alta asigura granita estica a uniunii. La sum- mit-ul NATO de la Bucure§ti Putin a facut o «propunere de nerefuzat» pentru Romania.

El a spus ca Rusia va vinde gaz Romaniei la un pret mai mic, iar aceasta ar putea sa-1 vanda la randul sau Ucrainei la orice pret ar dori. Ungaria ar fi acceptat pe loc o asemenea propunere. Romania n-a facut-o. Evident ca exista §i-n tara mea suficiente cozi de topor care ar accepta «propuneri de nerefuzat» din partea Moscovei. Asta Insa ne-ar face sa ne trezim, vorba lui Alexandr Dughin, ideologul de la Moscova, cu o Romanie care «alaturi de §ari precum Ungaria, Austria, Serbia §i Slovacia ar putea fi absorbita Intr-un bloc Eurasiatic mai mare». Acela§i domn Dughin reitera ca «Rusia §i Romania au prea multe In comun! Pe noi ne a§teapta o reIntalnire §i o redescoperire reciproca In contextul unei civilizatii comune».

Ipocrizia acestui personaj e cu atat mai revoltatoare cu cat istoria i-a Invatat pe romani ca orice «reIntalnire» §i orice «redescoperire» cu Rusia s-a lasat cu pierderi teritoriale, cu jafuri §i cu Incalcari grosolane ale dreptului international. Cam de fiecare data Romania a fost elevul care a luat bataie In timpul pauzei. Tezaurul Romaniei este §i acum la Moscova, numai ca domnul Dughin este prea amnezic pentru a-§i mai aduce aminte de acest subiect. Rusia e un pradator tenace care continua sa stea la panda §i orice pas gre§it fiIcut de unii sau altii va reprezenta o oportuniate pentru atacurile hegemonice ale Moscovei.

Pana atunci, nacealnicii de la Kremlin lucreaza pe ascuns. Metodele sunt In general §tiute: spargeri de coduri care vizeaza istitutiile fundamentale ale statului roman dar §i o serie de personalitati politice sau social-culturale, atacuri la moneda nationala, spargerea codurilor institutiilor de forta (armata, servicii, Ministerul de Interne sau cel de Externe). La toate acestea se mai adauga §i manipularea site-urilor de socializare, hackerii ru§i fiind antrenati in lansarea periodica a unor perdele de minciuni in spatiul virtual. George Maior, fost §ef al Serviciului Roman de Informal, actualmente ambasador la Romaniei in SUA a aratat ca «Rusia a declan§at un razboi silentios impotriva Occidentului», acesta avand ca scop «destabilizarea guvernelor alese democratic in tarile vecine». §i tot George Maior spune intr-un interviu din Financial Times: «printre tintele atacurilor cibernetice ruse se numara Germania, Estonia, Romania, Ucraina §i Georgia». James Klapper, directorul Serviciului de Informatii al SUA a recunoscut ca «amenintarea rusa este mai grava decat a fost estimata initial». In paranteza fie spus, hackerii ru§i au accesat cu succes computere ale Casei Albe §i ale Departamentului de Stat. in acela§i interviu de care am pomenit George Maior arata, ca, de exemplu, atacul cibernetic din 2007 impotriva Estoniei a reprezentat «o replica a ru§ilor pentru decizia autoritatilor estoniene de a muta un monument sovietic». Tot ca exemplu, «un atac asupra website-urilor din Germania care a avut loc anul trecut a fost revendicat de un grup care-§i spune CyberBerkut §i care sustine ca atacul reprezinta o replica la sprijinul acordat de nemti Ucrainei». Aceste atacuri completeaza un evantai divers de alte actiuni ruse§ti indreptate impotriva vestului european. A§a cum arata George Maior aceste masuri cuprind printre altele: «finantarea unor partide politice, infiintarea de blog- uri §i site-uri pro-ruse, manipularea in masa a platformelor de social-media §i folosirea unor agenti de influenta. Toate acestea servesc scopului comun de a-i tine pe presupu§ii inamici ai Rusiei in impas, prin semanarea diviziunii §i raspandirea dezinformarii».

Evident ca solutia de contracarare a acestor actiuni subversive al Rusiei este aceea de creare a unei noi stategii contrainformative la nivelul UE §i NATO. Statele Unite deja recru- teaza hackeri pentru propria armata cibernetica. Departamentul pentru Apararea SUA are in vedere angajarea a 2000 de experti in cibernetica pentru unitatea «Cyber Mission Force». Aceasta unitate ar trebui sa protejeze de hackerii ru§i o serie de domenii sensibile cum ar fi energia, telecomunicatiile §i infrastructure. Vladimir Putin §i-a plasat deja in toata Europa o armata de trolii sau de postaci, ace§tia fiind platiti cu sume cuprinse intre 800 §i 1500 de euro pe luna.

A§a cum arata analistul Vitalie Cazacu «razboiul international declan§at de Rusia in mediul on-line din fostele state societice, acum state independente, functioneaza la turatie maxima. Daca initial armatele de postaci (platiti de serviciile secrete ruse §i de diverse organizatii nationaliste) participau la campanii care vizau site-uri media de limba rusa din spatiul ex-sovietic, acum §i-au extins activitatea in alte regiuni importante pentru propaganda de la Kremlin». Evident cp Rusia suporta financiar aceste campanii cheltuind apro- ximativ 20000 de euro pe zi ca sa plateasca a§a numitii comentatori pro Kremlin. In plus, in Rusia functioneaza absolut legal diverse site-uri care recruteaza postaci sau trolii. Unul dintre acestea este Forumok.com; in cadrul acestui site sunt inregistrati 177 de mii de trolii, fiecare dintre ace§tia cantigand zilnic minim 50 de euro.

O alta structura de propaganda o formeaza bloggerii din slujba Kremlinului. Ace§tia au ca principala sarcina promovarea intereselor Rusiei in spatiul ex-sovietic. O metoda oa- recum inedita practicata de postacii Moscovei este aceea a inhibarii dezbaterilor serioase propuse de unele institutii de presa din Europa sau Statele Unite. «Daca ne uitam la un articol din Washington Post sau New Republic, care este critic la adresa Rusiei veti vedea imediat ca apar 200 de comentarii care par a fi scrise de un copil de 12 ani §i care nici macar nu sunt comentarii. Sunt trimise expres in scopul de a deturna atenta §i de a impiedica dez- baterea. Aceste tactici sunt menite sa stagneze dezbaterea democratica §i ele dau rezultate» (aceasta apreciere apartine analiste Catherine Fitzpatrick).

Va mai dau un singur exemplu sustinut de ziarul britanic The Guardian, care a pu- blicat o ancheta privind armata de postaci a lui Putin. «Ancheta arata ca sute de bloggeri sunt platiti ca sa inunde forum-urile §i retelele de socializare din Rusia §i din strainatate cu mesaje impotriva vestului §i comentarii favorabile Kremlinului. in fiecare zi dupa ora 21:00 se incheie ziua de 12 ore de munca, iar cei care lucreaza in birourile complexului de pe Savushkina Street numarul 55 din Sankt Petersburg sunt inlocuiti de cei din tura de noapte. Cert este ca postacii pro-ru§i au invadat internetul. Este o provocare la care nici Ucraina, nici alte §ari ex-sovietice, dar nici Occidentul nu are un raspuns pe masura. Razboiul informational din mediul on-line continua §i, deocamdata Kremlinul este in avantaj».

Daca inainte Romania era catalogata ca stat sursa de atacuri cibernetice catre alte state sau entitati individuale, in acest moment tara noastra este un stat de tranzit al infor- matiilor §i, cu siguranta foarte curand Romania va deveni un destinatar al atacurilor, adica «o tinta preferata pentru hackeri, criminali cibernetici sau spionaj». BitDefender a dezvaluit ca in cursul anului trecut au fost vizate o serie de ministere cu greutate din Romania. Este recunoscut faptul ca atacurile la adresa Romaniei au avut ca efect extragerea de date mai mult sau mai putin importante. Atacurile cibernetice au avut ca sursa Rusia §i China. Iar ceea ce i-a interesat pe hackeri mai mult a fost calitatea noastra de membri ai unor structuri international precum NATO §i UE.

Problema este ca, de multe ori actorii statali care stau in spatele atacurilor cibernetice sunt greu de descoperit. in momentul de fata Serviciile Speciale Romane §i centrul Cyber- INT monitorizeaza securitatea cibernetica pentru aproape 60 de institutii importante din Romania. Pentru a con§tientiza cat de serios este acest razboi pe care il poarta Rusia trebuie sa amintim ca «peste 250 de mii de evenimente cu potential periculos sunt raportate in fie- care zi in toate structurile institutional monitorizate §i peste 130 de mii reprezinta link-uri §i redirectionari catre site-uri cu continut rauvoitor».

BiTDefender, precum §i alte companii de profil, sustine ca «in spatele grupului de hackeri APT28 (Advanced Persistent Threat Group 28) care vizeaza personalitati de varf din Europa §i agentii de stat se afla Rusia. APT28 cunoscut sub numele de Sofacy recurge la culegerea masiva de informatii despre politicienii europeni». Important de mentionat este ca APT28 a luat in colimatoriu infrastructura cibernetica strategica a Romaniei, asta in situatia in care Romania a primit din partea NATO sarcina de a sprijini securitatea ci- bernetica a Ucrainei.

In Ucraina au loc atacuri dese din partea grupului de hackeri cunoscut sub sigla de CyberBerkut. International Business Times scrie ca «ace§tia incearca sa unileasca guvernul pro-occidental de la Kiev sustragand §i apoi publicand detalii despre viata intima a personalitatilor politice din Ucraina sau despre contracte militare (spre exemplu gruparea a publicat informatii despre planul Ucrainei de a vinde bombe cu fragmentare §i rachete Qatarului, insinuand ca adevaratul beneficiar al acestora ar fi organizatia Statul Islamic)». Presa americana a dezvaluit ca exista firme ruse§ti specializate in securitate cibernetica care au stranse legaturi cu FSB.

Una din concluzii ar fi aceea ca Rusia se pregate§te de un razboi cibernetic cu Europa §i Statele Unite. Oficialii americani sustin ca Rusia se afla in stadiul de identificare a vulnerabilitatilor europene §i nord-americane. Directorul Comunitatii americane de Informatii, James Clapper, a declarat ca «ru§ii au reu§it sa penetreze unele sisteme de control din complexul industrial american care opereaza infrastructuri critice». Tot Clapper a mai dezvaluit ca Ministerul rus al apararii a infiintat un centru de comanda pentru atacuri cibernetice. E clar ca nimeni nu este in acest moment in siguran^a, dar a§a cum am spus e bine ca Uniunea Europeana, Statele Unite §i NATO sa se pregateasca §i sa evite situa^ia elevului batut in pauza mare. Moscovei nu trebuie sa і se ofere o astfel de satisfac^ie!

На одному кремлівському сайті для дітей було поставлене питання: «Коли двоє учнів під час перерви побилися, то хто з них винен?» На це питання відповів і Володимир Путін. Його відповідь є характерною для менталітету московського самодержавства і, крім того, для менталітету росіян як народу. Путін сказав, що «коли двоє учнів билися під час перерви, винним завжди є переможений, тому що переможця ніколи не судять». Тобто, навіть якщо він є агресором, переможець завжди звільняється від будь-якої відповідальності. Ця реакція Володимира Путіна є суттю всієї концепції, на якій базується московський трикутник влади. Цей трикутник формується, як відомо, і, як написав Майкл Штюрмер у своєму бестселері «Путін і нова Ро - сія», на таких рівнях: 1) російські спецслужби, 2) державна бюрократія, 3) олігархи. У цьому трикутнику найважливішим гравцем є Володимир Путін, чи він з'являється нам як президент на своєму третьому терміні, чи як прем'єр-міністр. І, як стверджує той самий Майкл Штюрмер, Дмитро Медведєв ніколи не був альтернативою Путіну, а лишень прокладкою між двома мандатами останнього». Щоб краще зрозуміти «логіку» Кремля в питаннях світової політики, ми повинні звернутися до надбань британського адмірала Халфорда Дж. Маккіндера (1861-1947), одного з засновників концепції геополітики. У 1904 році він опублікував маніфест під назвою «Географічний стрижень історії», за яким географію та історію більше не слід вважати окремими дисциплінами, адже автор назвав їх конгруентними елементами впливу світової енергетичної архітектури. У концепції британського адмірала визначені два основні поняття: а) континентальне серце і б) світові острови.

Першим (континентальним серцем) був визначений центр Євразії, з Україною в ключовій позиції, а другим (острови), за цією концепцією, є т. зв. «острівці», які обертаються навколо континентального серця: Америка, Австралія, Африка і т.д. Суть геополітичного розуміння Маккіндера зводиться до того, що той, хто контролює Східну Європу, контролює глибинку, а хто контролює континентальне серце - контролює т.зв. світ або світові острови, і хто контролює світові острови - домінує у світі. Легко бачити, що Євразійська серцевина представлена Східною Європою, а її центром - Україна. Ось суть всього конфлікту між Росією, з одного боку, і Європою та США, з іншого. Без контролю над Україною Росія перетворюється з країни з міжконтинентальною владою на регіональну країну. Це також розумів Й. Сталін, який, як каже німецький аналітик М. Штюмер, великий шанувальник теорії стрижня Макіндера. М. Штюмер стверджуває, цитую: «Очевидно, що Україна за своїм становищем є ключовим краєм у цьому євразійському регіоні з огляду на те, що російська адміністрація Путіна десятиліття просувала появу євразійського Митного союзу, який є свого роду відповіддю на Європейський Союз, а для такого проекту Україна є незамінною».

Зрештою, без України план Євразійського Союзу неповноцінний і тому самодержавна Москва постійно розігріває кислий суп теорії «безпосередньої близькості», про що М. Штюрмер пише: «Москва розуміє колишні держави СРСР, в якому вона вважає свої інтереси легітимними та привілейованими, так само як і російські громадяни, для яких наявність такого становища означає безпеку і за яку вони відчувають себе відповідальними «(М. Штюрмер - «Путін і нова Росія»). Для того, щоб зрозуміти реакцію Москви і нинішній конфлікт, який вона створила в Україні, треба пам'ятати, про що казав Збіґнєв Бжезінський, колишній радник з безпеки президента США Джиммі Картера, у своїй роботі «Le grande echiquier. L'Americ et le reste du monde». Ось цитата: «Українська незалежність змінює характер російської держави. Контролюючи Україну, Росія залишається імперією в Євразії. Але якщо вона більше не контролює Україну, Росія залишається лише регіональною силою». Очевидно, що ми говоримо тут не тільки про Україну, але й про все «безпосереднє оточення», до якого також належать країни Прибалтики, Польща, Румунія, Республіка Молдова.

Щоб відновити стратегічні впливи, Росія виділяє всі ресурси. Активізація гегемонії - це головна турбота Кремля. Окрім класичних методів, успадкованих з підручників «холодної війни», Росія урізноманітнила свою агресію щодо Європи та НАТО шляхом створення розбіжностей та наявних і уявних суперечок між їх державами. Чим більше вони регіоналізуються, тим простіше Росії досягти своїх цілей. Для цього Росія поклала в основу нову концепцію гібридної війни, метою якої є домінування серед найближчих сусідів, а також дестабілізація Європейського Союзу. Не дивно, що ми щодня бачимо різні конфлікти між країнами-членами ЄС. Москва підтримує екстремістські, ультранаціоналістичні, шовіністичні та крайні праві рухи, намагаючись створити антиєвропейський Комінтерн. Москва успішно спекулює на протистоянні країн «Член Шенгену - не член Шенгену», до якого, на жаль, потрапляє й Румунія. З технічної точки зору, моя країна має всі атрибути, щоб бути членом Шенгену. Комісія із вступу до Шенгену все ще перешкоджає нам. Це дратує таку країну, як Румунія, яка, до того, забезпечує безпеку східного кордону ЄС.

На саміті НАТО в Бухаресті Путін зробив «цікаву пропозицію» для Румунії. Він казав, що Росія продасть газ Румунії за нижчою ціною, і вона може продати її Україні за будь-яку ціну, яку вона хотіла б. Угорщина прийняла б таку пропозицію одразу. Румунія цього не зробила. Очевидно, у моїй країні існує безліч сил, які б прийняли цю «цікаву пропозицію» Москви. Але це не повинно нас дивувати в контексті того, що ідеолог Москви Алєксандр Дугін каже про те, що, буцімто, разом з Румунією, «такі країни, як Угорщина, Австрія, Сербія та Словаччина можуть бути поглинені великим євразійським блоком». Дугін не раз наголошує, що «у Росії та Румунії дуже багато спільного! Ми очікуємо взаємного возз'єднання та повторного відкриття наших країн у контексті спільної цивілізації».

Лицемірство цього персонажу вкрай обурливе. Історія навчила румунський народ розуміти, що будь-яке «возз'єднання» і будь-яке «повторне відкриття» з Росією завжди закінчувалося територіальними втратами, грабежами і грубими порушеннями міжнародного права. Кожного разу Румунія виглядала учнем, який бився під час перерви. Румунський скарб і зараз знаходиться в Москві, але пан Дугін замовчує цю тему. Росія - жорстокий хижак, який поки продовжує стояти на місці, але будь-які правопорушення однією чи іншою стороною будуть сприятливими для гегемоністських нападів Москви.

Досі Кремль діяв таємно. Методи, як правило, відомі і спрямовані на руйнування фундаментальних інституцій румунської держави. Це і вплив на політичних діячів, і кібернетичні атаки на національну валюту, і компрометація керівництва важливих міністерств (Міністерства оборони, МВС, МЗС, спецслужб). Крім того, до цього потрібно додати й створення соціальних сайтів із залученням російських ха- керів та розгортання війни у віртуальному просторі. Георге Майор, колишній голова Служби розвідки Румунії, зараз амбасадор США в Румунії, переконаний, що «Росія розпочала безшумну війну проти Заходу», яка спрямована на «дестабілізацію демократично обраних урядів у сусідніх країнах». У своєму інтерв'ю у Financial Times він наголосив: «Російські кібератаки з-поміж своїх цілей включають у себе Німеччину, Естонію, Румунію, Україну та Грузію», а Джеймс Клаппер, директор Служби розвідки США, визнав, що «російська загроза є більшою, ніж ми спочатку оцінювали». Російські хакери успішно зламали комп'ютери Білого дому та Державного департаменту. У тому ж інтерв'ю, про яке я згадував вище, Г Майор навів приклад, що ще у 2007 році першою кібератаку зазнала Естонія - у відповідь «на рішення естонських властей перемістити радянський пам'ятник». Крім того, як приклад, можна назвати атаки на веб-сайти в Німеччині, що підтримували Україну, які здійснила торік група, що називала себе Кібер-Беркут. Ці напади доповнюють інші різноманітні кроки Росії, спрямовані проти західноєвропейських країн. За словами Г. Майора, вони також займаються фінансуванням політичних партій, створенням блогів і сайтів про- російської орієнтації, обробкою масових соціальних медіа-платформ і використанням агентів впливу. Все це слугує спільній меті - збереженню російських агентів, які є по всій країні і які поширюють дезінформацію, поза полем зору спецслужб.

Очевидно, що єдиним рішенням для протидії подібним руйнівним діям з боку Росії є створення нової контрінформаційної стратегії на рівні ЄС та НАТО. Сполучені Штати вже вербують хакерів для власної кібернетичної армії. Міністерство оборони США розглядає можливість найму 2000 експертів з кібербезпеки для підрозділу «Cyber Mission Force», який повинен захищати від російських хакерів ряд уразливих галузей, як-от енергетика, телекомунікації та інфраструктура. Але Володимир Пу- тін вже найняв цілу армію кібер-спеціалістів, які діють по всій Європі, отримуючи за це від 800 до 1500 євро на місяць.

Як зазначає румунський аналітик Віталій Козаку, «міжнародна війна, розв'язана Росією в електронних ЗМІ незалежних сьогодні держав, працює на максимальній швидкості. Армія найманців (оплачуються російськими спецслужбами і різними націоналістичними організаціями), спершу задіяна в кампаніях, що велися на російськомовних медіа-сайтах пострадянського простору, тепер розширила свою діяльність на всі інші регіони, важливі для пропаганди Кремля». Очевидно, що Росія фінансує ці кампанії, витрачаючи на них близько 20 тисяч євро на день, щоб заплатити т.зв. кремлівським коментаторам. Крім того, в Росії є безліч сайтів, які контролюють тролі. Один з них - Forumok.com. На ньому зареєстровано 177 000 тролів, кожен з яких отримує щонайменше 50 євро на день.

Іншою структурою російської пропаганди є кремлівські блогери. Головне їхнє завдання - просування російських інтересів на територіях колишнього радянського простору. Також тролі активно застосовують такий вид діяльності, як блокування важливих дискусій в електронних ЗМІ в Європі і США. За оцінкою аналітика Катерини Фіцпатрик, стратегія тролів нерідко зводиться до відвертих насмішок: «Якщо ви подивитеся на статті у Washington Post або New Republic, які мають важливе значення для Росії, то ви побачите, що відразу з'явиться 200 гостей, які дають свої некомпетентні коментарі, а потім з'ясовується, що їх авторам нема ще й 12-ти років. Але все це унеможливлює проведення серйозних дебатів. Ця тактика при думання для блокування демократичних дебатів, і вона дає результати».

Наведу один приклад, надрукований британською газетою The Guardian, яка опублікувала розслідування з приводу впливу кібер-армії Путіна. «Опитування показує, що сотням блогерів платять за російські та закордонні соціальні форуми та мережі, які пишуть про Захід, і за коментарі, які вигідні Кремлю. Щодня після 21.00, коли робота закінчується для тих, хто працює на вулиці Савушкіна № 55 в Санкт-Петербурзі, і коли починає працювати команда нічної зміни, стає зрозуміло, що проросійські пост-загарбники вторглися в Інтернет. Це виклик, на який ані Україна, ані будь-які інші колишні радянські країни, ані навіть Захід не реагують. Інформаційна війна в онлайновому середовищі продовжується, і на сьогоднішній день Кремль перемагає».

Якщо раніше Румунія була класифікована як держава-ціль для кібератак з боку інших держав або окремих осіб, то сьогодні наша країна є країною транзиту інформації і, звичайно, дуже скоро стане одержувачем атак та «улюбленою мішенню для хакерів, кіберзлочинців та шпигунів». BitDefender виявив, що торік важких атак зазнала низка важливих міністерств Румунії. Визнано, що це посприяло вилученню великої кількості більш-менш важливих даних. Кібернетичні напади відбулися з територій Росії та Китаю. Основними питаннями, які цікавили хакерів, - це наша якість членства в таких міжнародних структурах, як НАТО та ЄС.

Проблема в тому, що часто державні суб'єкти, що займаються кібернападами, важко знайти. Сьогодні румунські спецслужби та Центр CyberINT контролюють кібербезпеку для майже 60 основних румунських установ. Щоб зрозуміти, наскільки серйозна ця війна, треба пам'ятати, що «Росією щодня в Румунії здійснюється понад 250 000 потенційно небезпечних атак на всі інституційні структури та пересилка більше 130 000 контрольованих посилань і переадресацій на сайти із шкідливим вмістом».

Хочу додати, що «BiTDefender», як і інші компанії, заявив, що «група російських хакерів APT28 (Advanced Persistent Threat Group 28), орієнтованих на найвпли- вовіші особистості в Європі та державні установи, здійснює масовий збір інформації про європейських політиків». Важливо відзначити, що APT28 взяв стратегічну кібернетичну інфраструктуру Румунії у приціл, оскільки Румунія отримала від НАТО завдання підтримки кібербезпеки України.

В Україні часті напади з групи хакерів з логотипом Кібер Беркут. Видання International Business Times пише, що «вони намагаються звалити прозахідний уряд у Києві шляхом компрометації та публікації деталей про інтимне життя українських політичних діячів чи військових (наприклад, група опублікувала інформацію про план України щодо продажу касетних бомб і ракет у Катар, зазначивши, що їхнім справжнім бенефіціаром буде ІДІЛ)». Американська преса виявила, що деякі російські фірми з кіберзахисту мають зв'язки з ФСБ.

Одним з моїх висновків буде те, що Росія готується до кібер-війни з Європою та Сполученими Штатами. Американські чиновники кажуть, що Росія перебуває на етапі виявлення уразливості європейських та північноамериканських країн, а Джеймс Клеппер, директор з питань інформації США, заявив, що «росіянам вдалося проникнути в деякі системи управління в промисловому комплексі США, що належить до критичної інфраструктури». Він також зазначає, що Міністерство оборони Росії створило командний центр для кібератак. Зрозуміло, що ніхто зараз не є у безпеці, але, як я сказав, це добре, що Європейський Союз, США та НАТО готуються до активної протидії й уникають ситуації учня, якого побили на великій перерві. Москва не повинна перемогти і не повинна отримати задоволення від своїх дій!

Список використаної літератури

1. JACK, Andrew, Rusia lui Putin - Toamna oligarhilor, Editura Bic AII, 2006;

2. PANIU§KIN, Valeri, ZIGAR, Mihail, Gazprom Noua arma a Rusiei, Editura Curtea Veche, Bucure§ti, 2008;

3. SEBESTYEN, Victor, 1989 Prabu§irea Imperiului Sovietic, Editura Litera, Bucure§ti, 2009;

4. STURMER, Michael, Putin §i noua Rusie, Editura Litera, 2014.

Bibliografie

1. JACK, Andrew, Rusia lui Putin - Toamna oligarhilor, Editura Bic AII, 2006;

2. PANIU§KIN, Valeri, ZIGAR, Mihail, Gazprom Noua arma a Rusiei, Editura Curtea Veche, Bucure§ti, 2008;

3. SEBESTYEN, Victor, 1989 Prabu§irea Imperiului Sovietic, Editura Litera, Bucure§ti, 2009;

4. STURMER, Michael, Putin §i noua Rusie, Editura Litera, 2014.

Размещено на Allbest.ru