Домінанти професійної ідентичності студента-журналіста

Размещено на http://www.allbest.ru/

Домінанти професійної ідентичності студента-журналіста

Олена Порпуліт

Беручи до уваги наявні на ринку праці розбіжності між попитом і пропозицією фахівців, у науковій розвідці ми поставили мету - з'ясувати складники професійної ідентичності студентів-журналістів, окреслити характер журналістської праці в умовах глобалізованого інформаційного сьогодення. ринок праця журналіст інформаційний

Ключові слова: журналістська освіта, глобалізоване інформаційне суспільство, ме- діаіндустрія, медіааудиторія, медіаконтент.

Журналістика доби глобалізованого інформаційного суспільства поєднує в собі протилежні тенденції: масовізацію і демасифікацію, шаблонність і креативність, по-пулізм і індивідуалізм, бульварність та елітарність тощо. У контексті підвищення рівня розважальності, гонитви за рейтингами, перебудови рекламного ринку в бік зменшення його частки, зміни комерційних моделей існування і функціонування ме-діа індустрії трансформація журналістської освіти є вимогою часу. Додамо й появу нових конкурентів: блогери-непрофесіонали, активні в медіасередовищі представни-ки громадської журналістики, актори соціальних мереж, що вправно користуються пошуковими системами, та ін. Водночас інформаційна надмірність і комунікаційне перевантаження, характерні для сучасного глобалізованого суспільства, значно по-слаблюють критичність медіаспоживачів, дискредитують редакційний і журналіст-ський професіоналізм, «у професійному середовищі ніхто особливо не переймається питаннями журналістської етики та соціальної відповідальності, а питання підзвіт-ності своїй медіааудиторії взагалі не ставиться» [7]. Констатуючи неймовірний обсяг доступної чи легкодоступної інформації, науковці зазначають, що «найнеобхідніше вміння в інформаційному суспільстві полягає в захисті себе від 99,99% пропонованої інформації, якої людина не хоче (і, звичайно, у використанні залишку в 0,01% най- безжальнішим чином)» [2, с. 40]. Зрозуміло, що студентам, які обрали спеціальність «журналістика», доведеться працювати у доволі складних умовах, формуючи нову журналістику, виробляючи інноваційні моделі медіаіндустрії, впроваджуючи інак-ший, удосконалений формат стосунків з медіааудиторією, враховуючи кардинальну зміну орієнтирів щодо запиту медіа контенту, тощо. У зв'язку з цим актуальним є питання, що доцільно зберегти з накопиченого досвіду підготовки журналістів і які зміни з орієнтацією на вимоги глобалізованого суспільства запропонувати.

Беручи до уваги наявні на ринку праці розбіжності між попитом і пропозицією фахівців, у науковій розвідці ми поставили мету - з'ясувати складники професійної ідентичності студентів-журналістів, окреслити специфіку журналістської професії і характер журналістської праці в умовах глобалізованого інформаційного сьогоден-ня.

У сучасному швидкісному світі високих цифрових технологій найціннішим здобутком людства є інформація і «заледве не ключовою постаттю щодо її миттєвого та компетентного розповсюдження є журналіст» [5, с. 6]. Саме постать журналіста, на думку ініціаторів програми «Сучасна освіта», є вкрай потрібною тепер. У рамках соціальної програми «Сучасна освіта», партнерами якої були Міністерство освіти і науки, Британська Рада, Конфедерація роботодавців України, аналітичний центр «БЕСТ», компанія «СКМ» («Систем Кепітал Менеджмент»), 2011 року було ініці-йовано проект із розробки сучасних професійних стандартів - «Паспорт професії», який мав за мету сприяти усуненню розбіжностей між попитом і пропозицією фа-хівців на ринку праці, коли навички й уміння випускників не відповідають вимогам роботодавців. Загалом у межах проекту було розроблено вісім професійних стан-дартів, зокрема редактор мультимедійних видань ЗМІ, журналіст мультимедійних видань ЗМІ [5, с. 5]. Відповідно було з'ясовано вимоги, які висувають сучасні ЗМІ до журналіста: мобільність, креативність, компетентність, здатність до аналітики та системної обробки матеріалу [5, с. 6]. Міркуючи над проблемами журналістської освіти, В. Різун зазначає, що «тих стандартів, яких ми навчаємо, - я маю на увазі європейські або американські стандарти журналістської праці, - медійна практика не дотримується. ... Високі журналістські стандарти не потрібні в Україні [7]. Вихід із ситуації В. Різун вбачає у формулі: «у такій єдності: освіта плюс виробництво - і має відбуватися підготовка кадрів» [7]. На співпраці навчальних закладів з медіаін- дустрією наголошують також і учасники щорічної конференції з актуальних питань професійної журналістики «Честь професії - 2017» «Журналістика 3.0: як забез-печити якість у конкурентному медіасередовищі» Сергій Квіт, Тетяна Лебедєва, Андрій Куликов та Володимир Мостовий [6].

Орієнтуючись на провідні тенденції сьогодення, а саме на стрімке зростання ін- тернет-ЗМІ як сегменту засобів масової інформації, переосмислюють саме поняття професійного навчання журналіста і західні науковці [1, 3]. Так, підкреслюючи, що «у процесі підготовки матеріалів до друку чи передачі в центрі уваги журналістів і редакторів перебувають три головні речі: факти, специфіка конкретного ЗМІ і ауди-торія» [3, с. 23], Р. Крейґ вважає фатальною помилкою у підготовці журналістів тра-диційними школами недостатню увагу щодо особливостей сучасної медіааудиторії, яка в майбутньому стане найчисельнішою. Проблема полягає в тому, щоб навчити майбутнього журналіста підтримувати баланс: «давати користувачам те, чого вони хочуть (найновішу інформацію зручними порціями)», і те, що їм потрібно (новини у вичерпному контексті, зрозумілі, корисні і дотичні до їхнього життя)» [3, с. 27]. Наступний момент - оволодіння студентами-журналістами навичками пошуку ін-формації в Інтернеті, яка має контекстний характер, пропонує розмаїття фонових даних, супроводжується посиланнями на додаткові тематичні публікації тощо [3, с. 83]. Акцентує увагу дослідник і на необхідності тренування у студентів гостро за-требуваних сьогодні адаптаційних якостей журналіста: здатність пристосовуватися до мови електронних ЗМІ, здатність швидко опановувати новітні цифрові технології і мультимедійні способи отримання інформації з метою продуктивної і результатив-ної роботи над медіаконтентом [3, с. 112-127], здатність працювати в умовах гіпер- продуктивності, у швидкісному режимі таймінгу й безперервного часового циклу [3, с. 153 - 163] тощо.

Важливість і актуальність питань трансформації журналістської освіти про-диктовані відчутними змінами у роботі сучасного медійника, що викликано новіт-німи технологічними можливостями редакцій, виникненням єдиної цифрової плат-форми, конвергентними процесами у галузі ЗМІ, кардинальною зміною орієнтирів щодо запиту медіаконтенту та ін. Тому одним із завдань проекту «Журналістська освіта в умовах інформаційно-комунікаційної революції», який ми здійснили про-тягом 2014-2016 років на факультеті журналістики, реклами і видавничої справи Одеського національного університету ім. Мечникова, стала деталізація видів ді-яльності, до яких вдаються студенти-журналісти під час проходження ознайомчої, навчальної, виробничої, виробничо-творчої практик. Проведене анкетування дало можливість з'ясувати погляд студентів-журналістів і потенційних роботодавців на місію і завдання журналістської праці, отримати відомості про взаємовідношення журналіста і влади, журналіста і медіааудиторії, визначити провідні методи роботи сучасного журналіста, окреслити перспективи використання журналістом інформа-ційно-цифрових технологій тощо (Див. табл. 1).

Досвід «працевлаштування: погляд студентів-журналістів і роботодавців

Таблиця 1.

Найпоширенішими обов'язками журналіста, які відзначили від 74,0% до 87,4% опитаних, є набір та оперативне редагування власного матеріалу і матеріалу інших авторів відповідно до брендового стилю видання і чинних правил орфографії і пунк-туації; здійснення перевірки достовірності отриманої інформації відповідно до зако-нодавчої бази про ЗМІ; встановлення певних взаємин, які дають змогу отримувати від експерта достовірну та ексклюзивну інформацію з урахуванням дедлайнів ре-дакції. Досить активно (56,6% - 69,8%) журналісти здійснюють елементарні операції у Windows, керують інтерфейсом файлових операцій; проводять моніторинг інтер- нет-видань, друкованих ЗМІ і телебачення; беруть участь у плануванні роботи ре-дакції. Значно менший відсоток опитаних залучений у виробничій та організаційній роботі, оскільки переважно це є обов'язками редактора, від 28% до 43,6%. Привертає увагу факт оптимізації видів діяльності, які ґрунтуються на використанні новітніх цифрових технологій:

• в межах 17,0% - 22,8% зросла частотність виконання таких видів діяльності, як спілкування з медіааудиторією за допомогою електронної пошти, на форумах і в соціальних мережах; використання RSS-технологій; створення та керування контентом сайтів (Wordpress, Joomla, Drupal та ін.);

• частотність таких видів робіт, як спілкування за допомогою систем миттє-вого обміну повідомленнями (Skype, MNS, Viber, WhatsApp та ін.); аналіз ін-формаційних потоків під час роботи над авторським матеріалом; ведення інтернет-сайту редакції; візуалізація контенту; фотозйомка й обробка відеозо- бражень для інтернет-публікацій; розміщення на сайті видання аудіо-контенту зросла в межах 9,0% - 13,5%.

Із впевненістю можна констатувати трансформації журналістського фаху, що стали своєрідною відповіддю на технологізацію, глобалізацію, демасифікацію, кон-вергенцію медіапроцесів: підвищення оперативності, інтенсифікація праці, інте- рактивність у взаємовідношеннях із медіааудиторією, взаємодія з громадськістю за допомогою соціальних мереж, зміна характеру роботи журналіста з джерелами ін-формації, з одного боку, і підвищення ритму роботи, стресогенність, «клонування» і вторинність інформації, скорочення можливостей творчої реалізації журналіста, з іншого. Сучасний студент-журналіст повинен уміти поєднувати соціально-комуні-каційні й інформаційно-технологічні науки, керуватися професійною етикою, пово-дитися як соціально відповідальна особистість, бути креативною, творчою людиною, володіти розвиненими навичками усного та письмового мовлення, орієнтуватися в принципах організації і функціонування медіабізнесу тощо. Студенти, на думку

Э. Ф. Кроули, Д. Р. Бродер, К. Эдстрем та ін., «повинні бути готові стати громадя-нами світу і розуміти, яких зусиль варто докладати... в розвиток суспільства. Вони повинні вести професійну діяльність, застосовуючи принципи сталого розвитку, і бути готові жити і працювати в глобальному світі» [4, с. 7]. Варто звернути увагу і на той факт, що реалізація окресленої програми можлива в єдності як мінімум трьох векторів:

• пошук і подальша реалізація незалежної фінансової моделі соціально відпові-дальної журналістики;

• формування нової журналістської культури;

• розробка і впровадження принципів, за якими інформація і комунікація зосере-дилися б навколо людини, де було б закладено пріоритети людських потреб над інтересами корпорацій і політичних кіл.

Досвід останніх десятиліть показав, що існування медіаіндустрії винятково за законами бізнес-моделі вимагає від більшості засобів масової інформації професій-них, етичних, ціннісних, правових, культурних відхилень і призводить, по суті, до дегуманізації медіапростору. Тепер вкрай потрібна якісна аналітична журналістика, здатна висвітлювати незаангажовану, об'єктивну, неупереджену картину дня, здат-на відійти від шаблонів і рецептів комерційного успіху і знайти те, що цікавитиме медіааудиторію (найновіша інформація у вичерпному контексті, сприйнятлива, ко-рисна й дотична до її життя), як то людина, соціальна сфера, освіта, культура та ін. Сучасникові замало отримувати вільний потік новин, без акцентів та інформацій-них пріоритетів, без контексту, прогнозів тощо. Варто згадати слова Дж. Гола про роль журналістики у глобалізованому інформаційному суспільстві: «Призначення журналістики, ... байдуже, чи вона належить до традиційних ЗМІ чи інтернет-ком- паній, - допомогти користувачам розібратися в усьому цьому хаосі. Спасіння гло-бального суспільства не залежить цілком від велетенських корпорацій, а лише від добре поінформованих громадян» [1, с. 292]. Суспільство має замислитися над тим, як гарантувати журналістиці незалежну від політики і бізнесу фінансову модель со-ціально відповідальної журналістики, звільненої від наслідків панування рекламної моделі розважальних медій. Журналістика нової формації повинна стати рупором для альтернативних голосів на противагу наявній концентрації економічної й полі-тичної влади: «У галузі новин це слід розуміти як ширші можливості для незалеж-ної преси, котра виконувала б для глобальної аудиторії роль критика у формуванні поглядів на соціальні, політичні і культурні реалії, що їх наразі висвітлює медійний картель» [1, с. 25]. Отже, незважаючи на важливість актуальних інструментальних, технічних, виробничих характеристик журналістської професії, зумовлених реаль-ністю конкурентного медіасередовища й сучасними умовами продукування медіа- контенту, базовими для неї залишаються служіння суспільному благу, задоволення комунікаційно-інформаційних потреб і інтересів медіааудиторії, виконання соці-альної місії, сприяння розвитку константних ціннісних орієнтацій тощо.

Безумовно, що сьогодні важко сказати, які зміни привнесе час у роботу жур-наліста, проте незмінними, поза всякими сумнівами, залишатимуться принципи чесності, етичності, цікавості й достовірності подання інформації, вимоги точності й ретельності відбору даних, дотримання балансу думок, вміння добре писати, до яких варто додати готовність і здатність пристосовуватися до новітніх технологій збирання, опрацювання, подання та розповсюдження інформації.

Список використаної літератури

1. Гол Дж. Онлайнова журналістика / Джим Гол ; пер з англ. - Київ: «К. І. С.», 2005. - 344 с.

2. Еріксен Т. Г. Тиранія моменту: швидкий і повільний час в інформаційну добу / Еріксен Томас Гіллінд; пер. з англ. Віктора Дмитрука. - Львів: Кальварія, 2004. - 196 с.

3. Крейґ Р. Інтернет-журналістика: Робота журналіста і редактора у нових ЗМІ / Ри-чард Крейґ ; пер. З англ. Андрія Іщенка. - Київ: Видавничий дім «Києво-Моги- лянська академія», 2007. - 324 с.

4. Кроули Э. Ф., Малмквист Й., Остлунд С., Бродер Д. Р, Эдстрем К. Переосмыс-ление инженерного образования. Подход CDIO / Кроули Э. Ф., Малмквист Й., Остлунд С., Бродер Д. Р, Эдстрем К. ; 2-е изд., пер. с англ. С. Рыбушкиной, науч. ред. А.Чучалин. - Москва: Издательский дом Высшей школы экономики. - 504 с.

5. Паспорт професії «Журналіст мультимедійних видань засобів масової інфор- маціїї» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.britishcouncil.org.ua/ sites/default/files/zhurnalist_multimediynih_vidan.pdf

6. «Професійні дилетанти», або Що не так із сучасною журналістською освітою [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://osvita.mediasapiens.ua/mediaprosvita/education/profesiyni_diletanti_abo_scho_ne_tak_iz_suchasnoyu_zhurnalistskoyu_osvitoyu/

7. Різун В. У медійної галузі немає запиту на підготовку кадрів [Електронний ресурс] / Різун В. - Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua/mediaprosvita/education/ volodimir_rizun_u_mediynoi_galuzi_nemae_zapitu_na_pidgotovku_kadriv/

Размещено на Allbest.ru