Життєвий цикл цифрових ресурсів наукової бібліотеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 025:004+930.25:004

Національна бібліотека України

імені В.І. Вернадського,

ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ЦИФРОВИХ РЕСУРСІВ НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ

Лобузін І.В.

Провідні спеціалісти в галузі управління цифровими ресурсами в рамках концепції управління життєвим циклом пропонують такі основні елементи цифрового кураторства:

· планування зберігання - зберігання цифрових даних протягом всього життєвого циклу ресурсу;

· опис та представлення інформації - створення адміністративних, описових, технічних, структурних метаданих та метаданих зберігання, з використанням відповідних стандартів, для забезпечення адекватного опису та управління цифровим ресурсом протягом тривалого часу;

· опіка - забезпечення заходів, що сприяють збереженню та відновленню цифрового ресурсу протягом всього життєвого циклу.

Відповідно до цього життєвого циклу послідовні дії необхідні для повноцінного функціонування цифрового ресурсу мають бути такими: концептуалізація (планування відбору та створення цифрових матеріалів; опис э(введення метаданих); доступ і використання (надання доступу користувачам до цифрового ресурсу: загальнодоступного, авторизованого або платного); оцінка та відбір (оцінка цифрового матеріалу і відбір для довгострокового зберігання і відновлення, дотримання правових вимог); вилучення (видалення матеріалів, які не були відібрані для довгострокового зберігання і відновлення); поповнення (передача матеріалів до архіву, сховища, центру обробки даних); збереження (проведення заходів щодо забезпечення довгострокового зберігання: перевірка метаданих, перевірка цілісності цифрових даних); переоцінка (повернення цифрових матеріалів, які не пройшли процедури перевірки для подальшого опрацювання, оцінки та повторного вибору); запис (запис даних з дотриманням відповідних стандартів); доступ і повторне використання (надання доступу до даних користувачам і для повторного використання); перетворення (створення нових цифрових матеріалів відмінних від оригіналу: перетворення в інший формат, формування нових колекцій на основі існуючих).

Ці основні положення носять універсальний характер і можуть бути основою формування будь-якого цифрового ресурсу, у тому числі електронних колекцій історико-культурної та наукової спадщини на основі оцифрованих документів із фондів бібліотек.

Як показала практика реалізації цифрового проекту Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ) впровадження цифрового проекту вимагає від бібліотеки значних зусиль, пов'язаних із зміною бібліотечної технології, створенням спеціалізованих підрозділів з оцифрування та подальшого упорядкування цифрових ресурсів, залученням спеціалістів з цифрової обробки зображень та опрацювання електронних документів, навчання бібліотечного штату роботі з цифровими об'єктами.

В ході проведеного дослідження та практичної реалізації забезпечення життєвого циклу цифрових ресурсів НБУВ виявилось за доцільне виокремити такі основні технологічні підсистеми (модулі) цифрового комплексу наукової бібліотеки:

· підсистема створення цифрових копій;

· підсистема опису та обліку цифрових ресурсів;

· підсистема обробки та управління цифровими ресурсами;

· підсистема пошуку та публікації цифрових ресурсів.

Розглянемо більш детально функціональні особливості цих підсистем та ланки технологічного циклу формування цифрового фонду НБУВ.

Підсистема створення цифрових копій. Для виготовлення цифрових копій документів в НБУВ створено два спеціалізованих комп'ютерних комплекси, які включають сканери, комп'ютерну техніку, мережеве обладнання та програмне забезпечення, призначене для цифрової обробки зображень.

На першому підготовчому етапі визначається обладнання необхідне для оцифрування кожного із видів документів; відбувається оцифрування документа (сканування або фотографування цифровою камерою); отримані зображення проходять процес технічної пакетної обробки (вирівнювання, розрізання, обрізання, корекція викривлень та експозиції). Далі зображення передаються засобами захищеного мережевого протоколу оператору для перевірки повноти та якості виготовлених зображень.

Підсистема опису та обліку цифрових ресурсів. Реалізована на платформі системи автоматизації бібліотек «ІРБІС-64», на основі якої була розроблена спеціалізована база даних «SCAN» для організації та управління роботами з формування цифрового фонду. Обрання платформи бібліотечної автоматизованої інформаційної системи (АБІС) для підтримки цифрового проекту НБУВ, ґрунтувалось на тому, що основними об'єктами цифрового фонду будуть бібліотечні документи, які вже мають описи створені за бібліотечними принципами в рамках АБІС. Це значно оптимізувало зусилля щодо створення метаданих цифрових об'єктів.

Структура записів бази даних «SCAN» включає всю необхідну інформацію щодо збереження цифрового об'єкта: формат, структуру і використання цифрового ресурсу, історію всіх операцій, проведених над об'єктом збереження, в тому числі будь-які зміни, автентичність, технічну історію, історію зберігання, відповідальність, права, пов'язані зі збереженням тощо. Основними технічними атрибутами цифрового об'єкту, поряд із описовими метаданими документа, у створеній базі даних є назва папки / файлу, кількість файлів, обсяг у байтах, формат файлів, роздільна здатність, колір, глибина кольору.

Записи бази даних надають також можливість отримувати багатоаспектну звітну документацію: облік робіт (за обладнанням, проектами, замовниками, типом ресурсів), акти передавання цифрових копій замовникам, списки оцифрованих документів, описи одиниць зберігання страхового фонду, індивідуальні звіти з оцифрування та опрацювання цифрових копій.

Після перевірки повноти і якості цифрових копій, їх первинного опису та обліку, матеріал надходить на доопрацювання. В залежності від призначення оцифрованих матеріалів записується страхова копія, виготовляється читацька електронна версія видання.

Підсистема обробки та управління цифровими ресурсами. Цифровий фонд НБУВ складається із двох основних блоків: страховий фонд цифрових копій та загальнодоступна цифрова бібліотека.

Страховий фонд цифрових копій НБУВ формується на основі цифрових зображень високої якості, виготовлених методом сканування або фотографування документів у форматі окремих зображень JPG або TIFF з роздільною здатністю не меншою 300 dpi, які записуються на оптичний диск UDO обсягом 60 Гб. Страховий фонд є недоторканним і зберігається окремо від оригіналів, з яких виготовлені страхові копії, у спеціалізованому сховищі (сейфі). цифровий науковий бібліотека фонд

Паралельно із формуванням страхового фонду для більшості документів на основі отриманих цифрових зображень виготовляються їх електронні версії з метою подальшого оприлюднення для широкого кола користувачів у цифровій бібліотеці НБУВ. Електронні версії документів створюються у таких основних форматах як PDF та FlippingBook (FLASH-книги з гортанням сторінок). Формат PDF використовується для виготовлення читацьких копій видань НБУВ, які можуть бути розміщені у вільному доступі. Формат FlippingBook для інших категорій документів, які потребують захисту від копіювання.

Після виготовлення електронної версії документа вона розміщується в електронному архіві на веб-порталі НБУВ, а запис із бази даних «SCAN» з описом документа та посиланням до повного тексту експортується до бази даних цифрової бібліотеки, автоматично у базі даних з'являється позначка про те, що документ опублікований. Після публікації записів на веб-сервері НБУВ оцифрований документ стає доступним для користувачів.

Підсистема пошуку та публікації цифрових ресурсів. Наступний етап організації матеріалів цифрової бібліотеки пов'язаний із формуванням електронних колекцій. Цифрова бібліотека НБУВ є мультиформатним зібранням документів: рукописи, стародруки, ноти, карти, газети, сформованим за колекційним принципом. Цифрові матеріали опрацьовуються у тісній співпраці із фахівцями відділів-фондоутримувачів, що дало змогу розпочати формування тематичних електронних колекцій. Основні типи колекцій упорядковуються відповідно до визначеної тематики: історія, держава і право, культура, релігія, наука, мова і література, музика, живопис. Атрибутована цифрова копія видання наділена відповідними метаданими, обов'язковим елементом яких є приналежність до визначеної колекції, автоматично поповнює фонд тематичних колекцій і може бути переглянута користувачами у зручному інтерфейсі. Окремий блок складають колекції упорядковані за видом видань (газети, інкунабули, лубок, листівки, ноти), за територіальним принципом (почаївські стародруки, сербські рукописи), за персоналією (В. Л. Модзалевський, В. І. Вернадський, Т. Г. Шевченко). За необхідністю матеріал у цифровому фонді може бути згрупований за будь якою ознакою: типом документа, тематичною рубрикою, місцем зберігання, автором або персоналією. Можливість створювати різні інформаційні зрізи в цифровому фонді забезпечена введенням багатоаспектних метаданих. Описи документів в цифровому фонді супроводжує анотація та інформація про місце зберігання оригіналу та колекції.

Цифровий проект НБУВ крім оцифрування документів окремих фондів також передбачає створення електронних виставок, головною метою яких є візуалізація представлення користувачам інформації про найбільш цінні колекції та окремі документи, що зберігаються у найбільшій книгозбірні країни. Основу такої віртуальної експозиції утворює галерея оцифрованих зображень відібраних для презентації документів. Для представлення цифрових матеріалів розроблено спеціальний додаток, на платформі системи управління сайтом (Content Management System, CMS), для організації електронних виставок за єдиним стандартом у зручному користувацькому інтерфейсі. Модель виставки складається із таких основних блоків: рік публікації, назва підрозділу, презентаційне зображення, інформаційна довідка, галерея, тематичні теги. Під час формування експозиції вона автоматично стає елементом бази даних віртуальних експозицій НБУВ.

Прийняті в НБУВ програмно-технологічні та науково-організаційні рішення дали змогу упорядкувати роботи, пов'язані із життєвим циклом цифрових ресурсів, налагодили логічну послідовність технологічних ланок формування цифрового ресурсу, створили умови для ефективного управління цифровим фондом, дали змогу організувати популярні онлайнові інформаційні ресурси: електронні колекції та виставки, створили умови для зручного та ергономічного використання оцифрованих матеріалів віддаленими користувачами бібліотеки.

Список використаної літератури

1. Лобузін І. В. Створення бази даних цифрового фонду бібліотеки: основні проблеми та технологічні рішення / І. В. Лобузін // Науково-технічна інформація (НТІ). - 2013. - № 1. - С. 67-62.

2. Лобузін І. В. Створення, представлення та перспективи використання електронного фонду цифрових копій документів бібліотеки / І. В. Лобузін // Реєстрація, зберігання і обробка даних. - 2011. - Т. 13, № 4. - С. 60-73.

3. Harvey R. Digital Curation : a How-To-Do-It Manual / R. Harvey. - New York ; London : Neal-Schuman Publishers, Inc., 2010. - 17 p. - (How-to-do-it manuals ; № 170).

4. Higgins S. Digital Curation: the Emergence of a New Discipline / S. Higgins // The International Journal of Digital Curation. - 2011. - Vol. 6, № 2. - P. 78-88.

Анотація

Проаналізовано основні ланки життєвого циклу формування цифрових ресурсів. Запропоновано основні підсистеми (модулі) цифрового комплексу наукової бібліотеки. Розглянуто ланки та процеси кожного технологічного циклу формування цифрового фонду Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського.

Ключові слова: цифровий комплекс наукової бібліотеки, життєвий цикл цифрових ресурсів, страховий фонд цифрових копій, цифрова бібліотека.

Проанализированы основные звенья жизненного цикла формирования цифровых ресурсов. Предложены основные подсистемы (модули) цифрового комплекса научной библиотеки. Рассмотрены звенья и процессы каждого технологического цикла формирования цифрового фонда Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского.

Ключевые слова: цифровой комплекс научной библиотеки, жизненный цикл цифровых ресурсов, страховой фонд цифровых копий, цифровая библиотека.

The main elements of the life cycle of the formation of digital resources are analyzed. Major subsystems (modules) of the scientific library digital setm of are proposed. The units and processes of each technological cycle of the generation digital collection of The Vernadsky National Library of Ukraine are considered.

Key words: digital complex scientific library, life cycle of digital resources, insurance fund of digital copies, digital library.

Размещено на Allbest.ru