Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ ІМЕНІ В.І. ВЕРНАДСЬКОГО

УДК 021 : 004.7

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук iз соціальних комунікацій

Інформаційно-аналітичний портал бібліотеки, як засіб наукової комунікації

27.00.03 - книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство

Cтрунгар Артур Валерійович

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського, НАН України

Науковий керівник кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Костенко Леонід Йосипович, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, завідувач відділу бібліометрії та наукометрії

Офіційні опоненти

доктор наук із соціальних комунікацій, професор Шемаєва Ганна Василівна, Харківська державна академія культури, професор кафедри бібліотекознавства та соціальних комунікацій

кандидат історичних наук, Копанєва Вікторія Олександрівна, Наукова бібліотека Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, директор

Захист відбудеться 2016 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.165.01. з захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського за адресою: 03039, Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 3.

З дисертацією можна ознайомитися в читальному залі бібліотекознавчої літератури Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 3.

Автореферат розісланий 2016 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат історичних наук Удовик В. М.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Розвиток новітніх інформаційно-комунікаційних та веб-технологій, безпрецедентне збільшення документальних потоків і ресурсів, конвергенція різноманітних каналів комунікації - це реалії, які увійшли не тільки в науковий обіг, а і в повсякденний побут. Перетворення, що відбулися в системі соціальних комунікацій, викликали трансформаційні зміни в бібліотечно-інформаційній сфері.

Новітній етап розвитку бібліотек, пов'язаний з використанням всього наявного потенціалу сучасних інтернет-технологій, уможливлює розгортання ресурсної бази і посилює значення мережевих форм інформаційно-аналітичного обслуговування наукової, управлінської, соціальної сфер. Зростає популярність інтернет-представництв, що опосередковують взаємодію різних учасників системи наукових комунікацій. У контексті соціокомунікаційних тенденцій вельми актуальними постають питання інтеграції, консолідації, агрегації, формування, упорядкування та управління інформаційними активами суспільства в межах різноманітних документальних ресурсів.

Водночас, важливість розвитку мережевих ресурсів бібліотечних установ посилила деякі протиріччя. Вони виявляються у невідповідності рівнів розвитку інтернет середовища й актуалізації в його межах консолідованої інформаційно-аналітичної ресурсної бази бібліотек. При цьому найактуальнішою постає проблема створення інформаційно-аналітичних ресурсів, орієнтованих на задоволення професійних інформаційних потреб окремих категорій користувачів: науковців, дослідників, органів науково-технічної інформації, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, громадських організацій, наукових установ, управлінських й інших соціокомунікаційних структур. Це обумовлює необхідність формування когнітивно-орієнтованих інформаційно-аналітичних ресурсів бібліотек та організацію їх взаємовикористання з різноманітними ресурсами мережі.

Вирішення означених проблем актуалізує обґрунтування концепції створення спеціалізованого інформаційно-аналітичного порталу бібліотеки, який на системних засадах уможливить взаємодію суб'єктів інформаційного суспільства та активів наукової, аналітичної, прогнозної інформації тощо.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами та планами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною планових НДР Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: «Розробка Екстранет-технологій формування та використання науково-інформаційних ресурсів» (затверджена постановою Бюро Відділення історії, філософії та права НАН України від 4 вересня 2007 р., протокол № 6; державної реєстрації № 0108U000682); «Розробка системотехнічних засад та інформаційних технологій сховища даних наукової бібліотеки» (затверджена постановою Бюро Відділення історії, філософії та права НАН України від 29 вересня 2010 р., протокол № 7; державний реєстраційний номер теми 0111U005053).

Метою дослідження є розробка наукових засад диференціації мережевих ресурсів бібліотеки та поглибленого розкриття їх інформаційно-аналітичної складової на виокремленому порталі.

Основні завдання дисертаційного дослідження. Поставлена мета обумовила необхідність вирішення наступних завдань:

– визначення методологічної основи дослідження дисертаційної роботи;

– визначити функції й особливості реалізації спеціалізованого інформаційно-аналітичного порталу бібліотеки як засобу наукової комунікації;

– запропонувати методи моделювання поведінки користувачів та розробити рекомендації щодо внутрішньої оптимізації науково-інформаційних порталів;

– обґрунтувати організаційні та інформаційно-технологічні рішення створення та підходи до оптимізації науково-аналітичного порталу бібліотеки;

– довести необхідність забезпечення інформаційно-аналітичної підтримки діяльності суб'єктів наукової комунікації на порталі бібліотеки;

– апробувати одержані результати і висновки на основі інформаційно-аналітичного порталу «Центр досліджень соціальних комунікацій» Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

Об'єкт дослідження - портал бібліотеки, як засіб наукової комунікації.

Предметом дослідження є організаційні та інформаційно-технологічні рішення створення та оптимізації науково-аналітичних ресурсів порталу на засадах диференціації мережевих ресурсів бібліотеки.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період з 2000-2015 рр. та зумовлені стрімкою інформатизацією, впровадженням новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у діяльність бібліотек, медіатизацією та віртуалізацією їх ресурсної складової, які в сукупності суттєво впливають на процеси інформаційного обслуговування й наукової комунікації та визначають нові вектори розвитку бібліотек у мережевому середовищі.

Методологія дослідження визначається специфікою дисертаційної роботи, що потребує застосування комплексу підходів та методів. Методологічною основою дослідження визначено загальнонаукові підходи: соціокомунікаційний, когнітивний, синергетичний, використання яких уможливило обґрунтування інформаційно-аналітичного порталу бібліотеки як складової наукової взаємодії в умовах розгортання мережевого середовища.

Зазначені підходи сприяли використанню основних методів дослідження, зокрема, діалектичного - для визначення об'єкта, стратегії дослідження та загального спрямування роботи, теоретичного обґрунтування значення інформаційно-аналітичного порталу як засобу адаптації бібліотеки до умов цифрової ери; структурно-функціонального - для дослідження порталу як системного об'єкту, що характеризується розгалудженою структурою, взаємодоповненістю окремих елементів, специфічними функціями; статистичного - для аналізу кількісних та якісних показників освоєння бібліотеками портальних технологій; методів веб-аналітики - у процесах одержання аналітичних даних щодо аудиту інформаційно-аналітичного порталу «Центр досліджень соціальних комунікацій» Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Важливу роль у дисертаційному дослідженні відіграло використання під час вивчення змісту концептуальних розробок у бібліотечно-інформаційній сфері та в галузі Інтернет-технологій методу документознавчого аналізу, елементів контент-аналізу документних матеріалів та інтернет-проектів бібліотек.

Джерельна база дослідження. Комплексність теми зумовила залучення джерельної бази у межах вітчизняних та зарубіжних інформаційних ресурсів, яку можна представити кількома групами документів:

- закони, розпорядження та інші нормативно-правові акти України, що стосуються розвитку інформаційної сфери та бібліотечної діяльності, прийняті Верховною Радою, Президентом та Кабінетом Міністрів України, Національною академією наук України;

- внутрішньобібліотечні документи нормативно-правового характеру, що визначають структуру, напрями діяльності, функції та завдання бібліотек - статути, стратегічні плани, звіти;

- інформаційно-аналітичні та наукові видання;

- наукові публікації вітчизняних і зарубіжних фахівців;

- матеріали інтернет-ресурсів, веб-сайтів та порталів провідних бібліотек;

- вітчизняні та зарубіжні розробки з питань впровадження та розвитку інтернет-технологій у бібліотечно-інформаційній сфері.

Використання комплексу дослідницьких методів, побудова дослідження на вивченні різноманітних джерел наукового та практичного характеру дали змогу дійти основних результатів, що склали його наукову новизну.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в роботі:

– встановлено доцільність виокремлення та поглибленого розкриття бібліотечних ресурсів для науково-інформаційного забезпечення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

– розроблено архітектуру виокремленого порталу бібліотеки для інформаційно-аналітичної підтримки діяльності суб'єктів наукової комунікації з використанням різноманітних технологій інтеграції, актуалізації та використання мережевих ресурсів;

– розвинено засоби аналітичної обробки наукової інформації для одержання як цілісної картини стану вітчизняного дослідницького середовища, так і аналізу його галузевої, відомчої та регіональної складових;

– обґрунтовано когнітивно-орієнтований напрям розвитку інформаційно-аналітичного порталу бібліотеки на основі організації системи гіпертекстових зв'язків між спорідненими в семантичному аспекті суб'єктами й об'єктами наукових комунікацій;

– підтверджено достовірність одержаних результатів на основі аналізу функціонування та оптимізації виокремленого інформаційно-аналітичного порталу «Центр досліджень соціальних комунікацій» Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (nbuviap.gov.ua), який створено під час проведення представленого дослідження.

Теоретична значимість дисертаційного дослідження полягає в розробці когнітивно-орієнтованого напрямку формування, поглибленого розкриття та використання науково-аналітичних ресурсів на виокремленому порталі бібліотеки.

Практична цінність - покращання інформаційного обслуговування управлінських структур шляхом удосконалення традиційних форм та методів цієї діяльності і створення в бібліотеках нових, геоінформаційних технологій, що інтегрують роботи баз даних, процедури математичного аналізу і методи наочно-просторового наведення результатів щодо завдань накопичення, обробки і надання користувачам інформації.

Наукові висновки і результати дослідження щодо вирішення питань cтворення виокремленого інформаційно-аналітичного порталу можуть використовуватися в діяльності бібліотек різних рівнів та відомчої приналежності.

Особистий внесок здобувача полягає в теоретичному узагальненні наукових підходів з досліджуваної проблеми та досвіду впровадження в діяльність бібліотек інтерактивних сервісів, що дало змогу окреслити сучасний стан та тенденції розвитку інформаційно-аналітичного порталу бібліотеки в умовах інформатизації. Викладені результати дослідження належать автору особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження представлені у доповідях на наукових конференціях «Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Проблеми науки, освіти, практики» (Київ, 25-27 травня 2010), «Інноваційна модель наукової бібліотеки XXI століття» (Київ, 9-10 жовтня 2012), «Наукова молодь в умовах розвитку соціокомунікаційної сфери» (Київ, 16 травня 2013), «Jubilee international scientific and technical conference XXVI. DIDMATTECH 2013» (Hungary, Gyхr, 4_7 december 2013).

Публікації. Основні результати дослідження викладені в 12-ти публікаціях автора, серед яких 6 одноосібних наукових статей та 3 статті в співавторстві у фахових виданнях України, 3 - у збірниках праць міжнародних науково-практичних конференцій, з них 2 - в угорському виданні.

Структура дисертації. Дослідження складається зі вступу, трьох розділів основного змісту, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 210 сторінок: основний текст складає - 182 сторінки, список використаних джерел включає 281 найменування на 31 сторінці.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано вибір та актуальність теми дисертаційного дослідження, її зв'язок з науковими програмами та планами; визначено мету, завдання, об'єкт і предмет; обґрунтовано теоретичні та методологічні засади дослідження; розкрито наукову новизну, практичне значення та ступінь апробації одержаних результатів; наведено відомості про особистий внесок здобувача та публікації автора.

У першому розділі «Науково-теоретичні підходи до формування інформаційно-аналітичного порталу бібліотеки як засобу наукової комунікації», який складається з двох підрозділів, розкрито теоретичне підґрунтя та висвітлено джерельну базу дослідження, обґрунтовано вибір методологічної основи.

Доведено, що актуальність дослідження концепції інформаційно-аналітичного порталу бібліотеки як засобу наукової комунікації зумовлена трансформацією соціокомунікаційної парадигми суспільного розвитку. Визначальний вплив мали технологічні революції та кардинальні зміни, що відбулися в бібліотечній сфери на тлі розгортання процесів формування суспільства знань, зокрема: комп'ютеризація, інтернетизація та медіатизація бібліотек. Це обумовлено ситуацією, коли за нових соціокомунікаційних умов необхідністю стає вирішення питань формування, упорядкування та управління інформаційними активами соціум і аналізу процесів комунікації між бібліотеками та іншими учасниками інформаційного суспільства, пошуку новітніх можливостей їх взаємодії.

Теоретичним підґрунтям дисертаційної роботи є теоретичні та практичні наукові дослідження з питань становлення глобального інформаційного простору, посилення комунікаційних аспектів у цьому процесі та розгортання сфери наукових комунікацій, відображені в працях: Д. Белла, Ж. Бодрийяра, Э. Гідденса, І. Кастельса, К. К. Коліна, Н. Лумана, Й. Масуди, М. Маклуена, А. Д. Урсула, Е. Тоффлера та ін. При цьому, для розкриття залежності формування інформаційного простору від рівня організації внутрішніх і зовнішніх зв'язків складових системи наукової комунікації та визнання системоутворюючої ролі аналітичної діяльності бібліотек та їх електронних ресурсів в останній, базовими стали висновки, зроблені в працях: В. І. Бондаренко Бондаренко В. І. Дистантне інтернет-обслуговування користувачів сучасної бібліотеки (кінець XX - початок XXI ст.) : автореф. дис … канд. наук із соціальних комунікацій : 27.00.03 / В. І. Бондаренко. - К., 2013. - 19 с. , Л. М. Галаган Галаган Л. М. Інтернет-представництва органів державної влади як інституціональні структури системи електронної взаємодії влади з суспільством [Електронний ресурс] / Л. М. Галаган. - Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/konferenciya/2015/Galagan.pdf. -- Назва з екрану., В. М. Горового Горовий В. М. Соціальні інформаційні комунікації, їх наповнення і ресурс / В. М. Горовий. - К.: НАН України, НБУВ, 2010. - 360 с., Т. Ю. Гранчак Гранчак Т. Бібліотека і політична комунікація : монографія / Т. Гранчак ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського; наук. ред. Л. А. Дубровіна. - К., 2012. - 481 с. , І. О. Давидової Давидова І. О. Бібліотечне виробництво в інформаційному суспільстві / І. О. Давидова. - Х.: ХДАК, 2005. - 295 с., Н. Г. Іванової Іванова Н. Г. Електронне інформування в правовій сфері як бібліотечний аспект розвитку інформатизації в Україні (1998-2008) : автореф. дис. …канд. іст. наук : 27.00.03 / Н. Г. Іванова; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. - К., 2010. - 19 с., В. О. Ільганаєвої Ільганаєва В. О. Аналітика в структурі бібліотечної діяльності / В. О. Ільганаєва // Вісн. Харків. держ. акад. культури: зб. наук. пр. - Х.: ХДАК, 2008. - Вип. 23. - С. 109-117., О. М. Кобєлєва Кобєлєв О. М. Інформаційна аналітика в структурі бібліотечної діяльності в Україні: монографія / О. М. Кобєлєв. - Х.: ХДАК, 2012. - 246 с., Є. О. Копанєвої Копанєва В. О. Бібліотека як центр збереження інформаційних ресурсів Інтернету: [монографія] / НАН України; Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. - К., 2009. - 198 c., Л. Й. Костенка Наукова періодика України та бібліометричні дослідження: [монографія] / Л. Й. Костенко, О. І. Жабін, Є. О. Копанєва, Т. В. Симоненко; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. - К., 2014. - 173 c., К. В. Лобузіної Лобузіна К. Технології організації знаннєвих ресурсів у бібліотечно-інформаційній діяльності: монографія / К. Лобузіна. - К.: НАН України, 2012. - 252 с., Ю. М. Марчука Марчук Ю. М. Забезпечення регіональних органів управління ситуативною інформацією: бібліографознавчий підхід: автореф. дис. … канд. пед. наук: 07.00.08 / Ю. М. Марчук; КНУКіМ. - К., 2003. - 15 с. , В. М. Медведєвої Медведєва В. Становлення інформаційно-комунікаційних технологій у діяльності інформаційно-аналітичних служб бібліотек (на прикладі Служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади НБУВ): монографія / В. Меведєва; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. - К., 2013. - 180 с., О. С. Онищенка Розвиток ресурсної бази вітчизняного інформаційного середовища / [О. С. Онищенко, В. М. Горовий, Л. А. Дубровіна та ін.] / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. - К., 2012. - 246 с., В. Е. Пальчук Пальчук В. Бібліотеки в інформаційно-аналітичному забезпеченні органів державної влади: монографія / В. Пальчук; наук. ред. В. М. Горовий; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. - К., 2014. - 314 с., Л. С. Северин Северин Л. С. Система бібліотечно-інформаційного забезпечення органів місцевого самоврядування в Україні: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 07.00.08 / Л. С. Северин; Харків. держ. акад. культури. - Х., 2005. - 24 с. , М. С. Слободяника Слободяник М. С. Наукова бібліотека: еволюція структури і функцій / М. С. Слободяник; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. - К., 1995. - 268 с., Т. В. Симоненко Симоненко Т. В. Мережеве інформаційно-бібліотечне забезпечення наукових досліджень: автореф. дис. ... канд. наук із соц. комунікацій: 27.00.03 / Т. В. Симоненко; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. - К., 2011. - 18 с., Л. А. Чуприни Чуприна Л. Оперативна інтернет-інформація в інформаційно-аналітичній діяльності бібліотек України: монографія / Л. Чуприна; наук. ред. В. М. Горовий; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. - К., 2014. - 208 с., Г. В. Шемаєвої Шемаєва Г. В. Електронні ресурси бібліотек України в системі наукових комунікацій: монографія / Г. В. Шемаєва; Харк. держ. акад. культури. - Х.: ХДАК, 2008. - 289 с. та ін.

На підґрунті всебічного аналізу наукових здобудків означених авторів виявлено, що найчисленніша група публікацій пов'язана з:

- акцентуванням уваги на особливостях розвитку науково-аналітичної діяльності бібліотек;

- з'ясуванням сучасної специфіки забезпечення інформаційно-аналітичних потреб користувачів, зокрема органів державної влади, а також інформаційно-аналітичного супроводу процесів управління суспільним розвитком;

- означенням перспектив та напрямів науково-аналітичної діяльності бібліотек у сприянні вдосконаленню інформаційно-комунікативної взаємодії органів державної влади всіх рівнів та суспільства;

- обґрунтуванням можливостей бібліотек у забезпеченні інформаційного супроводу прийняття управлінських рішень, визначенням специфіки функціонування бібліотек як інформаційної бази, канала та суб'єкта політичної комунікації.

Звернення до результатів наукових розробок дало змогу довести, що нинішній стан розвитку інформаційно-аналітичної діяльності, процесів створення знаннєвих ресурсів, синтезованих інформаційно-аналітичних продуктів, вдосконалення інформаційного обслуговування користувачів нині не можливі без розгортання науково-аналітичної діяльності бібліотек. Підтверджено, що стрімкі темпи розвитку новітніх технологій відчутно посилюють значення й роль ресурсної складової бібліотеки у процесах наукової комунікації, що обумовлено взаємозалежністю процесів розвитку соціоінфосфери та науки, які взаємно збагачуються та еволюціонують за рахунок розгортання системи соціальних комунікацій, розробок у галузі техносфери, генерації науково-технічної інформації, новітніх методик суспільного управління, єдиного джерела інформаційного виробництва. При цьому принциповою є ситуація поступового затвердження провідної ролі електронних ресурсів бібліотек у загальносуспільних інформаційних обмінах, які позначаються на формуванні та подальшому розвиткові науки і суспільства. науковий бібліотека інформаційний

Зазначено, що найбільшу наукову цінність для дослідження склали розвідки вітчизняних та зарубіжних вчених з проблематики: створення й оптимізації веб-ресурсів, зокрема порталів; дослідження підходів до структурування та інформаційного наповнення сайтів бібліотек; обґрунтування організаційних, технічних та технологічних рішень інтеграції бібліотечно-інформаційного середовища з новітніми можливостями мережі Інтернет та соціальних медіа; застосування методів веб-аналітики в бібліотечних веб-проектах.

Підкреслено, що крім виявлених на публікативному рівні наукових доробків нагальність дослідження також, певним чином, окреслює практика створення науково-інформаційних порталів, які нині є віртуальним представництвом бібліотек й інших соціокомунікаційних установ, а також інтегрованою точкою ефективного необмеженого доступу до наукової інформації, об'єктів культурної спадщини, а також численних додатків, що уможливлюють налагодження наукової комунікації у веб-середовищі. Ініціативи створення порталів динамічно розвиваються в умовах масового зростання різноманітних інтернет-ресурсів, новітніх інструментів пошуку, обміну та консолідації інформаційних об'єктів.

З'ясовано, що позитивний практичний досвід функціонування означених проектів та численні теоретичні дослідження в більшості зорієнтовані на вирішення окремих організаційних, техніко-технологічних проблем у сфері бібліотечно-інформаційної діяльності. Проте загальновизнаного підходу щодо формування науково-аналітичних ресурсів бібліотек ще не було представлено. Попередні напрацювання поки не демонструють теоретично обґрунтованої моделі структурно виокремлених науково-аналітичних порталів бібліотек, що актуалізує необхідність пошуку нових методологічних підходів дослідження.

Методологічна основа дослідження ґрунтується на попередніх здобутках у сфері бібліотекознавства та науковому арсеналі соціальних комунікацій. Важливе значення для застосування в представленій роботі має соціально-комунікаційний підхід. Його використання дозволяє стверджувати, що в умовах розвитку електронних комунікацій формування аналітичної складової діяльності бібліотек на засадах створення мережевих ресурсів, зокрема, порталів, ґрунтується на низці взаємопов'язаних факторів. Базовими серед таких є: ініціативи щодо генерації, консолідації, перетворення, репрезентації, збереження, розповсюдження й використання наукової інформації; формування мережевих цифрових ресурсів наукової комунікації як основи для подальшого розвитку потенціалу науки та суспільства. З точки зору соціально-комунікаційного підходу інформаційно-аналітичний портал бібліотеки можна розглядати як комплекс взаємопов'язаних засобів використання й поширення різноманітних інформаційно-аналітичних ресурсів, інтеграційну складову наукової взаємодії в умовах розгортання електронного середовища.

Використання когнітивного підходу дає можливість розглядати інформаційно-аналітичний портал як когнітивно-орієнтований ресурс, який опосередковує взаємодію користувачів, інформації та знань в мережевому середовищі. Даний підхід враховує перш за все комунікативно-пізнавальні та когнітивно-ціннісні потреби суб'єктів і властивості об'єктів наукової комунікації, що в свою чергу уможливлює інтеграцію процесів наукової діяльності та наукового пізнання. Когнітивний напрям розвитку інформаційно-аналітичного порталу реалізується за рахунок гіпертекстової організації системи взаємозв'язків між семантично-спорідненими суб'єктами та об'єктами наукової комунікації.

Синергетичний підхід дозволяє розглядати інформаційно-аналітичний портал з позиції відкритої системи, що уможливлює інтеграцію джерел наукової інформації з використанням різноманітних засобів, способів, каналів, прийомів, форм представлення, використання, поширення й обміну суспільстві. Дослідження комунікативного потенціалу зазначеного порталу бібліотеки як засобу наукової комунікації дає змогу розглядати його як структурний компонент, що уможливлює інформаційно-комунікаційну взаємодію різних учасників, які перебувають у взаємозалежності з системою наукової комунікації.

Застосування обраних методологічних підходів сприйняло визначенню основних методів дослідження: діалектичного, структурно-функціонального, статистичного, документознавчого аналізу, елементів контент-аналізу, методів веб-аналітики.

У другому розділі «Мережеві рішення інформаційно-аналітичних служб бібліотек», який складається з трьох підрозділів, досліджено підходи до створення інтегрованих електронних інформаційних ресурсів бібліотек; викладено концепцію побудови інформаційно-аналітичного порталу бібліотеки; розглянуто сучасні системи управління сайтами як технологічну основу оптимізації наукових порталів.

Зазначено, що розробка порталу потребує глибокого і різнобічного концептуального дослідження шляхів та можливостей побудови інформаційних мереж, науково-методичного та технологічного обґрунтування способів формування інформаційних мережевих ресурсів різного призначення тощо. На основі вивчення і узагальнення підходів до створення електронних інформаційних ресурсів бібліотек, зокрема порталів, визначено, що мережеві проекти передбачають, перш за все, забезпечення єдиного уніфікованого інтерфейсу, який уможливлює доступ різних категорій користувачів до множини неоднорідних за своїми властивостями інформаційних об'єктів та джерел. Це вимагає застосування підходів, стандартів та рекомендацій, які мають забезпечити інтеграцію різноманітних інформаційних систем у межах порталу, підвищити інтероперабельність електронного ресурсу та спростити взаємодію суб'єктів і об'єктів наукової комунікації в мережевому просторі. Встановлено: основними серед таких є підходи з інтегрованим та розподіленим веденням ресурсів.

Обґрунтовано, що інформаційно-аналітичний портал є складний мережевий інформаційно-технологічний комплекс, орієнтований на системну багаторівневу інтеграцію ресурсів, сервісів та додатків з метою актуалізації науково-аналітичної інформації та надання інформаційних, аналітичних, освітніх, довідкових та інших послуг.

З'ясовано, що серед основних функцій зазначеного порталу бібліотеки, основними є такі, що притаманні й традиційним сайтам бібліотек: представницька, інформаційна, комунікаційна, навігаційна та функція вивчення соціальної структури користувачів; а також ті, що обумовлені комунікативним потенціалом портальних технологій. Зокрема, інтеграційна функція уможливлює організацію єдиного інформаційного простору на основі поєднання множини різноманітних джерел і ресурсів інформації та уніфікованого доступу до них. Вона передбачає використання в межах порталу різних програмних додатків - окремо розроблених програмних продуктів. Інтеграційна функція також надає можливості розширення функціональності порталу за рахунок додавання спеціально створених для цього сервісів. Функція індексування дозволяє прискорити пошук та одержання релевантної користувачеві інформації в інтегрованому інформаційному масиві порталу. Функція категоризації сприяє структуруванню всього інформаційного простору порталу, визначенню пов'язаних між собою за змістом підмножини інформаційних одиниць - документів, описів об'єктів, баз даних тощо. Функція профілювання, спрямована на персоніфікацію та аналіз користувацької поведінки під час взаємодії з порталом.

Означені функції дозволяють згрупувати основні функціональні модулі порталу: модуль інтеграції даних, модуль інтеграції додатків і сервісів, модуль індексування та пошуку, модуль категоризації, модуль профілювання, модуль оповіщення, модуль візуалізації, модуль безпеки. Реалізація кожного з означених залежить від використовуваної інфраструктури порталу.

Констатовано, що консолідація різнорідних інформаційних ресурсів у межах порталу, як єдиної точки доступу посилює проблему пошуку та обробки великих обсягів наукової інформації. Користувач змушений витрачати значну кількість часу на вивчення зібраних в рамках порталу ресурсів, навіть якщо його інформаційні потреби не передбачають глибокого дослідження деякої групи суміжних питань. Просте об'єднання різнорідних наукових ресурсів істотно ускладнює для користувача завдання оперування представленою на порталі інформацією з декількох причин: по-перше, через різні структури та навігаційні схеми, реалізовані в кожному з ресурсів; по-друге, через різні контексти подання інформації; по-третє, через різні шаблони інтерпретації інформації та, навіть, стильове оформлення. Тому актуальною є концепція порталу, що ґрунтується на принципі відповідності структури та функцій.

Встановлено, що застосування сучасних систем управління сайтами як основи оптимізації науково-аналітичного порталу обумовлено динамічністю структури ресурсу, використанням геоінформаційних технологій, можливістю спрощення роботи по наповненню та редагуванню контенту. Основними перевагами використання сучасних систем управління сайтами в адмініструванні порталу є можливість чіткої організації структури ресурсу, створення необмеженої кількості сторінок, зміни порядку об'єктів. Важливими також є використання для кожної динамічної сторінки власного опису і ключових слів з метою підвищення рейтингу в пошукових системах та програмування початку й закінчення публікації матеріалів на ресурсі. Відчутна перевага виявляється в обмеженні доступу до певних розділів сайту певним групам користувачів, організації опитувань, голосувань та інших різноманітних форм ефективного зворотного зв'язку для кожного контакту. Серед інших переваг можна розглядами розміщення зображень за допомогою браузера у власну бібліотеку для подальшого їх використання з будь-якого місця сайту, підключення різноманітних модулів тощо.

У третьому розділі «Структурно-функціональна організація виокремленого інформаційно-аналітичного порталу бібліотеки» розглянуто ресурсні складові порталу, орієнтованого на інформаційне забезпечення діяльності управлінських структур, та особливості його використання й оптимізації.

Констатовано, що інформаційна-аналітична діяльність є невід'ємною складовою наукової комунікації багатьох учасників, серед яких передові позиції обіймають бібліотеки та їх інформаційно-аналітичні підрозділи. Діяльність останніх є важливою для особливої категорії користувачів - управлінських структур різних рівнів. Альтернативним шляхом вирішення цього питання є виокремлення більш чітких ресурсів зі сховищ даних, що вміщують в собі величезні об'єми інформації.

З'ясовано, що нині необхідністю стає створення спеціалізованого науково-аналітичного порталу, завданням якого є актуалізація, формування та поглиблене розкриття проблемно-орієнтованих інформаційних ресурсів. Перспективною є організація взаємовикористання ресурсів, комплексне інформаційне забезпечення різних учасників системи наукової комунікації. Серед таких: науковці, бібліотеки, служби науково-технічної інформації, органи державної влади, структури місцевого самоврядування, громадські організації, управлінські та інші структури. Це, в свою чергу, вимагає дослідження засад побудови виокремленого від основного порталу бібліотеки спеціалізованого ресурсу - інформаційно-аналітичного порталу аналітичного підрозділу бібліотеки. Функціонування останнього, уможливлює розподіл матеріалів на окремі підструктури, що надає змогу користувачам швидко знаходити потрібну їм інформацію, видання, профільні наукові праці, аналітичну продукцію тощо. Необхідність виокремлення вузькопрофільного порталу обумовлюється також потребою користувачів одержувати більш глибоку інформацію у короткі терміни з чітким поняттям інтерфейсу та оперативного реагування порталу на запит користувачів.

Дослідження зарубіжного досвіду було проведено на прикладі Нью-Йоркської публічної бібліотеки, яка є третьою серед світових бібліотек за обсягами документальних ресурсів. Визначено, що внаслідок перенавантаження основного порталу бібліотеки, відбулося розділення вузькопрофільних ресурсів, за такими напрямами, як медіа-галерея, сховище медіа-файлів тощо. Зазначено, що Нью-Йоркська публічна бібліотека використовує технологію як піддоменів, так і виокремлених ресурсів, та об'єднує весь перелік послуг в основному порталі бібліотеки. Дослідження досвіду Бібліотеки Конгреса США показало, що бібліотечна установа застосувала виокремлення інформаційних ресурсів за допомогою створення піддоменів певних розділів бібліотеки, для розвантаження бази даних сайту, що має подібний підхід вирішення поставленої мети. Прикладом може слугувати інформаційно-аналітичний портал Дослідницької служби Бібліотеки Конгресу США.

Обґрунтовано, що створення виокремленого порталу «Центр досліджень соціальних комунікацій» Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського орієнтовано на актуалізацію науково-аналітичної продукції, організацію своєчасного інформаційно-аналітичного забезпечення різних користувачів повною, актуальною, достовірною аналітичною та прогнозною інформацією. Виокремлення порталу спрямовано на налагодження системної взаємодії учасників наукової комунікації, органів державної влади та місцевого самоврядування, громадських спільнот, управлінських і наукових структур тощо. Функціонування виокремленого порталу уможливлює покращення оперативного забезпечення процесів прийняття управлінських рішень та підвищення суспільної активності громадян на засадах організації доступу до відкритої управлінської інформації. Виокремлення також передбачає інтеграцію порталу з іншими інформаційними ресурсами бібліотеки, організацію гіпертекстових зв'язків із зовнішніми джерелами та наукометричною надбудовою «Бібліометрика української науки».

Визначено, що структурно-функціональна організація порталу повинна забезпечувати: інформаційно-аналітичну підтримку різних груп користувачів; застосування різноманітних технологій представлення та використання інформації, зокрема, через пошукові сервіси, графічне відображення інформації у вигляді інфографіки; актуалізацію інформаційно-аналітичної продукції; публікацію науково-аналітичних матеріалів; організацію та управління доступом до них шляхом ефективної навігації, розсилки інформації, персоналізації діяльності користувачів в межах порталу.

На технологічному рівні структура інформаційно-аналітичного порталу «Центр соціальних комунікацій» представлена у вигляді пунктів функціонального меню, різних за призначенням модулів, допоміжних плагінів та різного типу медіа-файлів.

У процесі створення порталу практично підтверджено, що важливою ресурсною одиницею стає продукція СІАЗ та підрозділів - Національної юридичної бібліотеки і Фонду Президентів України. Вони представлені доробком інформаційно-аналітичних бюлетенів: «Україна: події, факти, коментарі», «Соціальні мережі як чинник інформаційної безпеки», «Резонанс», «Шляхи розвитку української науки», «Безпека підприємництва», «Влада для громадян», «Громадська думка про правотворення», «Безпека підприємництва», «Економічна діяльність: нові орієнтири і ризики» тощо. Актуалізація інформаційно-аналітичних матеріалів бібліотеки на веб-ресурсі відіграє ключову позицію в пошуковому просуванні порталу.

З'ясовано, що оптимізація контенту уможливлюється через використання технології подачі матеріалів у вигляді слайд-шоу та підбіркою шаблонів під специфікацію веб-порталу; застосування інструментарію юзабіліті порталу, який створює прийнятні умови пересування користувачів в інформаційному потоці зі знаходженням потрібного ресурсу та створює передумови сео-оптимізації сайту для просування його в мережі інтернет. Таким чином ресурс одержує пріоритет в пошуковій видачі за точними запитами користувачів в системах Google, Yandex, Bing тощо.

У процесі розробки порталу використано системи аналізу сайтів Google Analytics і Yandex Metrika для виміру намірів користувачів, визначення їх пріоритетів і зацікавленості. Доведено доцільність подальшого застосування засад SEO-оптимізації з ранжирування веб-ресурсу в пошукових системах за допомогою критеріїв користувацької «поведінки». Основними показниками стали: ефективність порталу в мережі Інтернет; статистика відвідуваності окремих розділів і переглянутих веб-сторінок, кількість переходів між веб-сторінками; проблемні місця у структурі, навігації та контенті порталу. Необхідними також вважаються показники аудиторії сайту (випадкові, постійні відвідувачі тощо); кількості візитів, переглядів та відвідувачів, їх вікової структури, географії, часу проведеного на веб-сторінці. Додатковими є визначення ключових слів та фраз, за якими відвідувачі знаходили сайт в пошукових системах та джерел користувачів тощо. З'ясована необхідність створення динамічної бази запитів споживачів порталу та її удосконалення під сучасні вимоги пошукових систем.

Охарактеризовано інструментальні методи моделювання поведінки користувачів. Запропоновано рекомендації щодо внутрішньої оптимізації науково-інформаційних порталів для підвищення рейтингів позицій у веб-середовищі шляхом: регулярного аналізу статистики відвідувань, знаходження і видалення нетематичних запитів з великим показником відмов, оптимізації контенту; поліпшення сніппету сайта, тобто текстової інформації, яка має відношення до ресурсу та відбивається на результатах пошуку; аналізу юзабіліті проекту; проведення технічного аудиту; постійного розвитку і оновлення контенту; додавання корисних сервісів.

Проведено аналіз інтенсивності використання онлайнових ресурсів науково-інформаційного порталу, який здійснюється шляхом автоматизованого опрацювання log-файлів, що формуються щодня операційною системою порталу. Огляд динаміки використання ресурсів продемонстрував повне уявлення про інтереси й запити користувачів, що є, безумовно, надійним орієнтиром у подальшому вдосконаленні та поточному супроводі розвитку науково-інформаційного порталу.

Загальні висновки

У процесі дослідження досягнуто мети дисертації, яка полягає в розробці наукових засад диференціації мережевих ресурсів бібліотеки та поглибленого розкриття їх інформаційно-аналітичної складової на виокремленому порталі, що дало підстави для таких наукових висновків:

1. Методологічним підґрунтям дисертаційної роботи є система наукових підходів до аналізу досліджуваних об'єктів, зокрема: соціокомунікаційний, когнітивний, і синергетичний. Методичний інструментарій дослідження склали методи: діалектичний, структурно-функціональний, статистичний, а також метод документознавчого аналізу, елементи контент-аналізу та методи веб-аналітики. У цілому вони сприяли інтеграції джерел наукової інформації, засобів, способів, каналів, прийомів, форм її консолідації, актуалізації та використання в суспільстві.

2. Обґрунтовано підходи до створення інтегрованих електронних інформаційних ресурсів на базі порталу бібліотеки як:

- веб-орієнтованої технологічної платформи, яка забезпечує можливість науково-інформаційної підтримки діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

- інструменту аналітичної обробки наукової інформації та створення джерельної бази для представлення цілісної картини стану вітчизняного дослідницького середовища і його галузевої, відомчої та регіональної складових;

- засобу когнітивно-орієнтованої взаємодії суб'єктів і об'єктів наукової комунікації в мережевому просторі;

3. Визначено основні функції науково-аналітичного порталу бібліотеки: представницька, інформаційна, комунікаційна, навігаційна та функція вивчення соціальної структури користувачів. Означені функції дозволяють згрупувати основні функціональні модулі порталу: модуль інтеграції даних, модуль інтеграції додатків і сервісів, модуль індексування та пошуку, модуль категоризації, модуль профілювання, модуль оповіщення, модуль візуалізації, модуль безпеки.

4. Охарактеризовано інструментальні методи моделювання поведінки користувачів та запропоновано рекомендації щодо внутрішньої оптимізації науково-інформаційних порталів для підвищення рейтингів позицій у веб-середовищі шляхом: регулярного аналізу статистики відвідувань, знаходження і видалення нетематичних запитів з великим показником відмов, оптимізація контенту; поліпшення сніппету сайту, тобто текстової інформації, яка має відношення до ресурсу та відбивається на результатах пошуку; аналіз юзабіліті проекту; проведення технічного аудиту, позбавлення битих посилань; постійний розвиток і оновлення контенту; додавання корисних сервісів.

5. Доведено, що структурно-функціональна організація виокремленого порталу повинна забезпечувати інформаційно-аналітичну підтримку діяльності суб'єктів наукової комунікації. Це зумовлює необхідність використання різноманітних технологій інтеграції, консолідації, актуалізації функціонування веб-ресурсу. Серед них: SEO-оптимізація з ранжирування порталу в пошукових системах, «юзабіліті» ресурсу, інтеграція порталу з інтерактивними та вебометричними сервісами мережі Інтернет, зокрема, Google Analytics і Yandex Metrika, наявними в середовищі Google Scholar профілями вітчизняних суб'єктів й об'єктів системи наукових комунікацій та соціальними медіа.

6. Одержані результати та висновки дозволили виокремити та здійснити поглиблене розкриття науково-аналітичних ресурсів бібліотеки на порталі «Центр досліджень соціальних комунікацій» Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (nbuviap.gov.ua). Функціонування порталу впродовж 2014-2016 років сприяло підвищенню повноти й оперативності інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Strungar A. Information retrieval features: The relevance and significance of information resources in digital libraries / А. В. Струнгар // Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences. - 2016. - № IV (13). - Issue 82. - pp. 80-84.

2. Струнгар А. В. Специфіка організації представлення контенту бібліотечного веб-ресурсу з метою підвищення його ефективності / А. В. Струнгар // Наук. праці Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського - 2015. - Вип. 41. - С. 601-608.

3. Струнгар А. В. Пертинентність та релевантність інформаційних ресурсів при пошуку інформації в електронних бібліотеках / А. В. Струнгар // Наук. праці Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського - 2014. - Вип. 39. - C. 407-417.

4. Струнгар А. Інструментальні методи моделювання поведінки користувачів та критерії ранжування науково-інформаційних порталів у веб-просторі / А. Струнгар, О. Мар'їна // Бібл. вісн. - 2014. - № 4. - С. 22-26.

5. Струнгар А. Аналітичні технології Yandex Metrika на бібліотечному порталі / А. Струнгар, О. Мар'їна // Вісн. Кн. палати. - 2014. - № 6. - С. 23-25.

6. Струнгар А. В. Формування інформаційної структури сайту бібліотеки як ефективного інструменту взаємодії у веб-середовищі / А. В. Струнгар. - Наук. праці Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. - 2013. - Вип. 36. - С. 385-390.

7. Струнгар А. В. Бібліотека в системі наукової комунікації / А. В. Струнгар // Наук. праці Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. - 2013. - Вип. 35. - С. 318-326.

8. Струнгар А. В. Веб-сервіси для підвищення комунікативності бібліотечних сайтів / А. В. Струнгар, А. В. Вітушко // Вісн. Кн. палати. - 2013. - № 3. - С. 23-25.

9. Струнгар А. В. Комунікації в бібліотечному просторі: синергетичний аспект / А. В. Струнгар // Вісн. Кн. палати. - 2013. - № 2. - С. 19-21.

10. Strungar A. Features of information retrieval in digital libraries: Pertinence and relevance of information resources / A. Strungar // Jubilee international scientific and technical conference XXVI. DIDMATTECH 2013. - 2014. - p. 215-222.

11. Струнгар А. В. Побудова інформаційно-структурної бази сайту бібліотеки у веб-середовищі / А. В. Струнгар // Наукова молодь в умовах розвитку соціокомунікаційної сфери: зб. матеріалів IV міжнар. конф. молодих учених (Київ, 16 трав. 2013 р.) - К., 2013. - С.20-22.

12. Струнгар А. В. Ергономічність і основні помилки при створенні веб-сторінок / А. В. Струнгар // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Проблеми науки, освіти, практики: зб. матеріалів VII Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 25-27 трав. 2010 р.) - К., 2010. - С. 177-179.

Анотація

Струнгар А. В. Інформаційно-аналітичний портал бібліотеки як засіб наукової комунікації. - На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з соціальних комунікацій за спеціальністю 27.00.03 - книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство. - Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. - Київ, 2016 р.

Обґрунтовано доцільність виокремлення та поглибленого розкриття бібліотечних ресурсів для науково-інформаційного забезпечення діяльності науковців, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, управлінських структур, громадських організацій тощо. Розроблено теоретичні засади побудови інформаційно-аналітичного порталу бібліотеки, які передбачають формування проблемно-орієнтованих веб-ресурсів та організацію їх взаємовикористання з ресурсами мережі загальнодержавних і регіональних аналітичних центрів. Визначено когнітивно-орієнтований напрям розвитку інформаційно-аналітичного порталу бібліотеки на основі організації системи гіпертекстових зв'язків між спорідненими в семантичному аспекті суб'єктами й об'єктами наукових комунікацій. Створено структуру, що забезпечує поєднання зовнішніх і внутрішніх пошукових засобів для забезпечення індексації науково-аналітичної інформації загального і локального використання.

Ключові слова: бібліотека, система управління сайтами, web-технології, портал, база даних, соціальні комунікації, комунікація, індексація.

Аннотация

Струнгар А. В. Информационно-аналитический портал библиотеки как средство научной коммуникации. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по социальным коммуникациям по специальности 27.00.03 - книговедение, библиотековедение, библиографоведение. - Национальная библиотека Украины имени В. И. Вернадского. - Киев, 2016

Новейший этап развития библиотек, связанный с использованием всего имеющегося потенциала современных интернет-технологий, делает развертывание ресурсной базы и усиливает значение сетевых форм информационно-аналитического обслуживания научной, управленческой, социальной сфер. Растет популярность интернет-представительств, опосредующие взаимодействие различных участников системы научных коммуникаций. В контексте социально-коммуникационных тенденций весьма актуальными возникают вопросы интеграции, консолидации, агрегации, формирование, составления и управления информационными активами общества в пределах различных документальных ресурсов.

В то же время, важность развития сетевых ресурсов библиотечных учреждений усилила некоторые противоречия. Они проявляются в несоответствии уровней развития интернет среды и актуализации в его пределах консолидированной информационно-аналитической ресурсной базы библиотек. При этом актуальной встает проблема создания информационно-аналитических ресурсов, ориентированных на удовлетворение профессиональных информационных потребностей отдельных категорий пользователей: ученых, исследователей, органов научно-технической информации, органов государственной власти и органов местного самоуправления, общественных организаций, научных учреждений, управленческих и других социально-коммуникационных структур.

Определены функции которые позволяют сгруппировать основные функциональные модули портала: модуль интеграции данных, модуль интеграции приложений и сервисов, модуль индексирования и поиска, модуль категоризации, модуль профилирования, модуль оповещения, модуль визуализации, модуль безопасности. Реализация каждого из указанных зависит от используемой инфраструктуры портала. Констатировано, что консолидация разнородных информационных ресурсов в рамках портала, как единой точки доступа усугубляет проблему поиска и обработки больших объемов научной информации. Пользователь вынужден тратить значительное количество времени на изучение собранных в рамках портала ресурсов, даже если его информационные потребности не предусматривают глубокого исследования некоторой группы смежных вопросов. Простое объединение разнородных научных ресурсов существенно затрудняет для пользователя задачи оперирования представленной на портале информации по нескольким причинам: во-первых, из-за различные структуры и навигационные схемы, реализованные в каждом из ресурсов; во-вторых, в силу разных контекстах представления информации; в-третьих, через различные шаблоны интерпретации информации и даже стилевое оформление. Поэтому актуальной является концепция портала, основанный на принципе соответствия структуры и функций.

Обоснована целесообразность выделения и углубленного раскрытия библиотечных ресурсов для научно-информационного обеспечения деятельности научных работников, органов государственной власти и местного самоуправления, управленческих структур, общественных организаций и т.д. Разработаны теоретические основы построения информационно-аналитического портала библиотеки, которые предусматривают формирование проблемно-ориентированных веб-ресурсов и организации их взаимного использования с ресурсами сети общегосударственных и региональных аналитических центров. Определены когнитивно-ориентированное направление развития информационно-аналитического портала библиотеки на основе организации системы гипертекстовых связей между родственными в семантическом аспекте субъектами и объектами научных коммуникаций. Создана структура, обеспечивающая сочетание внешних и внутренних поисковых средств для обеспечения индексации научно-аналитической информации общего и локального использования.