Функціонування термінів та професіоналізмів у мові ЗМІ Херсонщини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Функціонування термінів та професіоналізмів у мові ЗМІ Херсонщини

Олена Карабута

У статті з'ясовано особливості мови засобів масової інформації, звернено увагу на те, що у мові ЗМІ простежується загальна тенденція до демократизації публіцистичного стилю, активізується вживання іншомовних слів, підвищується метафоризація, посилюються особистісні риси у мовленні, знижується рівень культури мовлення.

У матеріалах статті стверджується, що сучасний розвиток публіцистики характеризується активним уведенням у мовну тканину медіатекстів термінів із різних галузей науки, техніки, медицини, спорту, мистецтва тощо. Зумовлено це тими змінами в економічному, суспільно-політичному, науковому процесі, які провокують появу нових слів, і як наслідок, вони починають функціонувати у мові ЗМІ. Як правило, використання того чи того терміна залежить від того, про яку галузь науки йдеться у публіцистичному тексті.

Однак, далеко не завжди терміни виконують у мас-медійному тексті номінативну функцію, все частіше їх використовують для надання публікаціям емоційного звучання.

У статті проаналізовано функціонування у херсонських інтернет-виданнях термінологічних одиниць таких лексико-семантичних груп, як: спортивна, медична, мистецька. У кожній групі виділено свої тематичні мікрогрупи, з 'ясовано, що термінологічна лексика виконує у публіцистичному тексті номінативну функцію, але все частіше у мові ЗМІ вона детермінологізується й починає виконувати стилістично- експресивну функцію, надаючи публікаціям певного колоритно-емоційного звучання.

Крім того, у статті звернена увага і на вживання професіоналізмів у мові ЗМІ, що містять у собі емоційне забарвлення, і як наслідок, можуть порушувати мовні норми.

Ключові слова: стилістично марковані лексичні одиниці, термін, професіоналізм, емоційне забарвлення.

Сучасний етап розвитку українського суспільства характеризується суттєвими змінами в усіх сферах суспільно-політичного життя: соціально-економічній, політичній, державно-правовій, культурній тощо. У часи різких соціальних перетворень закономірно зазнає змін і лексико-семантична система мови, реагуючи на виникнення нових понять, явищ у матеріальному й духовному житті соціуму.

Характерною особливістю мови ЗМІ є те, що в ній представлена лексика з усіх функціональних стилів: наукового, офіційно-ділового, розмовного, художнього, і як наслідок, в ній функціонують різні види лексики, починаючи від термінологічної чи книжної, закінчуючи просторічною лексикою.

О. І. Харитоненко стверджує, що в мовленні сучасних засобів масової інформації простежується загальна тенденція до демократизації публіцистичного стилю, а саме: посилення особистісних рис у мовленні; тяжіння до жаргонізмів, розмовних і просторічних елементів, сленгу; активізація вживання іншомовних слів; підвищена метафоризація, формування нової фразеології; «американізація» мови; вживання великої кількості росіянізмів; зниження рівня культури мовлення [7, с. 52].

На нашу думку, пояснюється це прагненням комунікантів оновлювати арсенал експресивних засобів у медіа-тексті, аби зробити його неординарним, емоційним та переконливим для читачів.

Особливу роль у цьому завданні виконують стилістично марковані лексичні одиниці. У сучасному мовознавстві поняття маркованої лексики, зокрема стилістично маркованої, у своїх працях досліджували такі науковці, як: О. Єфімов, М. Кожина, О. Петрищева, Ю. Скребнєв, Л. Ставицька, О. Тараненко, Н. Хруцька, В. Чабаненко та інші. Вони запропонували кілька принципів характеристики й класифікації маркованих лексичних одиниць (стилістично маркованих, стилістично зумовлених, стилістично забарвлених).

Стилістично забарвлена лексика - слова, що мають відбиток різних функціональних та експресивних стилів [6, с. 23].

Досліджуючи мову херсонських інтернет-видань, ми виявили, що однією з найпоширенішою групою стилістично-маркованої лексики - є термінологічна. Тож, можемо говорити про те, що сучасний розвиток публіцистики характеризується активним введенням у мовну тканину медіа-текстів термінів із різних галузей науки, техніки, медицини, економіки, спорту, мистецтва тощо. Зумовлено це тими змінами в економічному, суспільно- політичному, науковому житті, що провокують появу нових слів, і як наслідок, вони починають функціонувати у мові ЗМІ.

Як правило, використання того чи іншого терміна залежить від того, про яку галузь науки йдеться у публіцистичному тексті. Наприклад, якщо мова йде про спортивні події, то вводиться у текст спортивна термінологія, якщо інформується про досягнення біоінженерів, то наукова та біологічна. Однак, далеко не завжди терміни виконують у мас-медійному тексті номінативну функцію, все частіше їх використовують для надання публікаціям емоційного звучання.

Отже, досліджуючи тексти херсонських інтернет-видань ми виявили такі терміни таких лексико-семантичних груп:

спортивна, яку можна поділити на такі групи:

-- загальноспортивні терміни, які вживаються у будь-якому виді спорту: аутсайдер, гра, гравець, змагання, рекорд, спортсмен чемпіонат. Наприклад: «За версією організації «BestmKhersom> кращим спортсменом року є керівник гуртка з дзюдо

дитячо-юнацького клубу фізичної підготовки № 4 Херсонської міської ради Кучеренко Андрій Олександрович» [ПІК, 3.01.2018]; «Спортсмени з різних областей України змагалися в турнірі з гирьового спорту «Битва за Херсон» [Херсон сіті, 13.02.2018];

міжгалузеві спортивні терміни, які вживаються не у всіх, а у кількох галузях спорту: ліга, матч, м'яч, офсайд, тайм, удар, фінт, штрафний майданчик: «Навіть перебуваючи у меншості на передньому краї, вони реально загрожували воротам «Продексима». І першими відкрили рахунок на початку другого тайму» [Новий день, 28.02.2018];

терміни, притаманні конкретній спортивній галузі, наприклад, футбольній, боксерській тощо: «10 лютого в столиці Ірану Тегерані стартував чемпіонат світу FIDE серед жінок, в якому за нокаут-системою виступають 64 шахістки, в тому числі 5українок» [Мост, 17.02.2017]. FIDE - міжнародна організація шахістів.

Також у публікаціях ми виявили вживання неологізму «футбол^^я», «футболізує», що означає процес розвитку такого виду спорту, як футбол на території Херсонської області. Такий заголовок дібрало херсонське видання: «Футболізація Херсонщини триває: в Олешках відкрили футбольний майданчик зі штучним покриттям»; «Андрій Гордєєв футболізує Херсонщину» [ПІК 27.03.2018].

медична лексика. Здебільшого у херсонських інтернет-виданнях використовують терміни із царини медицини, які відомі кожному громадянину. Однак, деінде зустрічаються такі медичні терміни, які є зрозумілими лише для тих, хто є дотичним до цієї галузі. Наприклад: «Цифрова рентгенологія - прогресивний метод, який зменшує радіаційний вплив у порівнянні з попередніми апаратами і дозволяє у режимі скринінгу проводити не лише діагностику, а й обстеження з метою профілактики. [Херсон онлайн, 8.01.2018]. Далеко не кожен може відразу зрозуміти, про що йде мова через наявність вузькоспеціалізованих термінів, тож, непідготовленому читачу такі матеріали важко сприймати.

Загалом, у мові херсонських електронних інтернет-виданнях трапляються такі групи лексики з галузі медицини:

позначення органів тіла людини та їх частини: голова, кров, мозок, м'язи, організм. пульс, серце. Для цієї групи однією з найпоширенішою є лексема «серце». Її використовують як у прямому значення: «На 87-му році життя його серце після важкої тривалої хвороби перестало битись» організм [ПІК, 5.04.2017], так і у переносному: «Серце музейної башти - годинник, який пульсує, відраховуючи роки життя міста» організм [Херсон сіті, 11.03.2017]. Метафоричне значення слова «серце», що є синонімом до слова «центр», виконує роль підсилення думки автора. А у такому реченні, як «Таке враження, що більше трьох місяців у центрі Києва таборував озброєний до зубів, як виявилося, «притон»», [Новий день, 7.03.2018] словосполучення «озброєний до зубів» використовується у значенні «повністю забезпечений зброєю» й надає тексту емоційне забарвлення;

назви хвороб, симптомів: алергія, болячка, виразка, головний біль, інфекція, перелом, рана, шизофренія тощо: «Поряд з Юлією її родичка, жінка показує в мобільному фото Влада, як він виглядає зараз - голова, як м'яч, обличчя у крововиливах, саднах та синцях, очі не відкриваються» [Новий день, 13.03.2018]; «Ліки для хворих на бронхіальну астму, цукровий діабет та серцеві захворювання будуть безкоштовні» [Херсон сіті, 13.04.2017].

Дітей із синдромом Дауна зазвичай називають «сонячними», бо вони зазвичай дуже доброзичливі, відкриті і наївні: «Сім'ї, в яких народиться «сонячна» дитина, отримають інформаційну підтримку» [Херсонщина за день, 18.12.2017];

назви ліків, медичних апаратів: мікстура, пігулка; апарат штучного дихання, рентген: «Майже 16 млн гривень депутати можуть виділити на фінансування медицини. Зокрема, 9 млн гривень - на медикаменти для закладів охорони здоров 'я (тромболітики, кардіостимулятори) та 6,9 млн гривень на придбання рентген апарату для міської лікарні ім. О.С. Лучанського» [Херсон сіті, 2.02.2018];

назви медичних і хірургічних втручань: операція, терапія, щеплення: «Лише 50% депутатів Генічеської районної ради вчасно пройшли флюорографію, а тільки у 30% є щеплення» [ПІК, 4.02.2018];

Характерною особливістю медичної лексики є те, що її вживають як і у новинах зі сфери медицини, так і у кримінальних, суспільно-політичних матеріалах.

Наприклад, «Саме Херсон став корком, який заткнув з одного боку Крим, а з іншого боку - розірвав Одесу й Донецьк і не дав цій «раковій пухлині» розповсюдитися» [Херсон сіті, 22.02.2018]. Ми бачимо як медичний термін «ракова пухлина» вживається у тексті політичного спрямування. У цьому контексті «ракова пухлина» розуміється як певне суспільно-політичне явище чи процес, який має руйнівний характер для державного устрою, територіальної цілісності, суверенітету країни.

Інший приклад: «Поліетиленова чума на Херсонщині. Як зупинити безумство?». Термін «чума» застосовується з емоційно-експресивною метою. А саме: звернути увагу читача на проблему поліетиленових виробів, які несуть загрозу для навколишнього середовища.

Використовується медична термінологія в публіцистичному тексті і з метою вираження іронії автора: «Хотілося б помилятися, але що для себе може винести з кінотеатру людина, над якою під час перегляду стрічки про реальні події верх бере жувальний рефлекс?» [Новий день, 19.12.2017].

Отже, медичні терміни, потрапивши до суспільно-політичного контексту, набувають конотативного значення, тобто емоційної забарвленості; масова інформація іншомовний емоційний

назви професій медичних працівників та осіб, що потребують їх допомоги: «Після того, як вперше за три десятиліття вдалося «вибити» цілий парк автівок для медиків, вірять у це і самі люди в білих халатах, і їхні пацієнти» [Новий день,

. У реченні використано 2 терміни цієї лексичної групи: медик, пацієнти та перифраз люди у білому халаті, тобто медичні працівники. Або: «Незабаром громади матимуть п'ятьох дипломованих лікарів і одного анестезіолога» [Херсонці, 20.03.2018].

мистецька лексика: у досліджуваних інтернет-виданнях можна виділити такі основні групи зі сфери культури та мистецтва:

театральні терміни: амплуа, аншлаг, буфонада, вистава, репертуар. Наприклад, «В її репертуарі дуже багато віршів та пісень, присвячених захисникам, Україні, непростій ситуації, в якій вона опинилася» [ПІК, 15.11.2017]; «В обласному академічному музично-драматичному театрі імені М. Куліша херсонському глядачеві була представлена публіцистична вистава «Свідоцтво про життя»» [Херсон сіті, 21.02.2018].

Ці терміни вживають не тільки для інформування про події, що пов'язані з театральною діяльністю. Для прикладу, візьмемо такий термін, як амплуа. Його використовують як у новинах культури: «Суворі загартовані чоловіки побували у незвичному для себе амплуа - на камеру їм доводилося не приховувати свої емоції: усміхатися, проявляти ніжність і тепло» [Херсон сіті, 13.10.2016], так і у політичних інформаціях: Депутат облради та заступник голови ОДА Євген Рищук та перший заступник голови облради Василь Зеленчук вирішили спробувати себе в новому амплуа [ПІК, 16.12.2017].

Наприклад, термін «аншлаг» здебільшого використовується у новинах театру: «У театрі-кафе зібрався аншлаг, а після закінчення ще довго лунали вигуки «браво»» [Херсонці, 5.10.2017] та інколи вживається як засіб вираження негативного ставлення автора медіа- тексту до певного явища: «Негода влаштувала «аншлаг» у Херсонському травмпункті» [Новий день, 2.03.2018].

У мові херсонських інтернет-виданнях також побутує словосполука «театр абсурду» - це абсурдистський напрямок у західноєвропейській драматургії й театрі, який виник у середині XX століття. Однак, у ЗМІ його вживають зовсім з іншим значенням, а саме: на позначення тих фактів, явищ, дій, які позбавлені логічного зв'язку. У мові ЗМІ цей театральний термін вживається у значенні «нісенітниця, безглуздя». Наприклад: «У світлі рішення ЦВК та відкриття кримінальних проваджень навряд чи партіям вдасться так легко знайти бажаючих зіграти «головніролі» у театрі «абсурду»» [Херсонці, 9.10.2015].

Як ми переконалися, працівники ЗМІ активно послуговуються мистецькою, зокрема театральною, термінологією задля того, аби виклад матеріалу був більш переконливим та викликав у реципієнтів відповідні емоції.

музична термінологія, в межах якої ми виокремили такі групи:

а) музичні інструменти та їх деталі: альт, арфа, бандура, бубон, дека, дримба, кілок, клавіша, кобза, струна, шийка, язичок: «Відомий інструментальний дует «Таїна» (у складі: Леся Пазушенко - домра та Марія Морозова - гітара) відвідав з концертом навчально- виховне об'єднання (НВО) «ХАБАД» [Херсонці, 14.02.2017].

Російський народний щипковий інструмент із дерев'яним корпусом трикутної форми й трьома (раніше двома) струнами балалайка інколи вживається у публікаціях для передання оціночного судження, як правило, воно не позитивного спрямування, адже асоціюється з країною-агресором - Російською Федерацією: «Нас чомусь сприймають, Східну Європу, як територію, де ходять п 'яні матроси, ведмеді, балалайки і дівчинка Маша» [Херсонці, 9.10.2017];

б) професії, спеціальності, амплуа: акомпаніатор, акордеоніст, бандурист, басист, віртуоз, гітарист, кобзар, органіст, скрипаль, хорист тощо: «Американський диригент допоможе школярам Херсонщини розкрити музичні таланти» [ПІК, 9.12.2017].

Виокремимо термінологічну лексему «віртуоз», який має такі значення: 1.

Виконавець, який досконало володіє технікою свого мистецтва. 2. Людина, що досягла найвищого ступеня майстерності в якійсь справі [1, с.189]. Він використовується:

у спортивних новинах: «Не менш віртуозними майстрами гонок були і жінки, які майстерно тримали «байки» на складній трасі» [Херсон сіті, 5.04.2017]. Мова у публікації йде про Чемпіонат України з мотокросу, який відбувся у 2017 році в Олешках.

у кримінальних: «Так чи інакше, а тепер «кишеньковий віртуоз» сяде в одинадцяте» [Херсонці, 24.12.2015]. Слово «злодій» автор публікації вирішив замінити на «віртуоз» задля надання тексту експресивності.

в) назви співацьких голосів та їх регістрів: альт, баритон, бас, дискант, драматичний тенор, колоратурне сопрано, ліричний тенор, фальцет тощо: Педагоги з вокалу відзначають, Василь був володарем рідкісного оперного голосу - контратенора, що межує між жіночим контральто та чоловічим тенором - альтіно [Новий день, 1.02.2018];

г) назви музичних колективів та їх груп: ансамбль, джаз-оркестр, дует, капела, оркестр, тріо, троїсті музики тощо.

«Херсонців запрошують на творчу зустріч, майстер-клас та концерт оркестру військово-повітряних сил США» [Херсон сіті, 25.10.2017]; «Участь у концертній програмі найкращих виконавців ХІ дитячого фестивалю бандуристів «Таврійські зустрічі» 22-го серпня буде приймати дует B&B Project» [ПІК, 19.07.2017].

Термін «дует» також використовується у новинах, в яких інформується про кримінальні події: «Помітивши автівку з мигавками, дует кинувся стрімко накивати п'ятами, покинувши «здобич» [Новий день, 15.03.2018];

г) назви видів, жанрів, різних галузей музики: баркарола, веснянка, гімн, інтермецо, колискова, романс тощо.

«Сьогодні ввечері виступатиме наш повний оркестр. Ми будемо виконувати всі стилі музики:рок-н-ролл, поп, джаз, класику» [ПІК, 26.10.2017];

д) слова на означення представників мистецьких угруповань, моделей, переможців конкурсів: відеокліп, інсталяція, майстер-клас, постер, фотомодель, хіт- парад тощо: «Глядачі телеканалу «Твій плюс» не тільки дивилися відеокліпи всіх учасників, але мали змогу підтримати свого фаворита за допомогою смс-голосування» [Херсон сіті,

; «УХерсоні відкриється громадська інсталяція про події Євромайдану» [ПІК,

; «Хвороби опорно-рухового апарату, органів зору, внутрішніх органів і ЛОР- захворювання посідають перші місця у «хіт-параді» патологій у дітей шкільного віку в Новій Каховці» [Херсонці, 27.04.2017]. В останньому прикладі музичний термін «хіт-парад» має конотативне значення, адже використовується як засіб негативного ставлення до описуваного явища.

Часто поняття «термін» ототожнюють із поняттям «професіоналізмами», що є неправильним. Адже термін - це слово або словосполучення, яке конкретно вказує на поняття певної галузі знань, й є стилістично-нейтральним. У свою чергу професіоналізми, використовуючи в усному мовленні працівників певної сфери, містять у собі емоційне забарвлення, і як наслідок, можуть порушувати мовні норми. Однак, частина професіоналізмів досить широко почала вживатися у мові ЗМІ як засіб передачі певного колориту. Так, у мові інтернет-видань використовуються професіоналізми комп'ютерників: «Сервер обласної ради був зламаний повністю іншими хакерами півроку тому і нікому до цього немає діла». Хакер - це програміст, який зламує програми; професіоналізми економістів: «За його словами нова система закупівель скоротить, а потім й зовсім знищить корупцію і відмивання грошей» [Херсонці, 6.09.2017]; професіоналізми спортсменів: такий заголовок до публікації використало одне із місцевих інтернет-видань: «Золоті», «срібні» та «бронзові» рибки Херсонщини» [Набережная,

. «Рибками» у спорті називають людей, що професійно займаються плаванням, тобто плавців. Прикметники «золоті», «срібні» та «бронзові» вказують на те, яку медаль отримав плавець: золоту, срібну чи бронзову. Ми бачимо, як за допомогою професіоналізмів журналіст зробив заголовок до матеріалу лаконічним, проте змістовним та експресивним.

Також зустрічаються і професіоналізми військових: «На Херсонщині «калаш», загублений військовослужбовцем, знайшли за 200 м від наметового табору частини» [Херсон сіті, 6.05.2017]. Калаш - це скорочення словосполучення «автомат системи Калашникова»; «У показових виступах також взяв участь і спецназ прикордонників, оперативно «відпрацювавши» перехоплення і знищення терористів» [Херсон сіті, 12.10.2016].

Знайшли ми і приклад вживання професіоналізму, який властивий мові працівників педагогічної галузі: «Вже третій рік поспіль знаменитість знайшла у своєму щільному графіку «вікно» між творчою діяльністю та приїхала до рідного Херсона, щоб задекларувати свої статки за минулий рік» [Херсон сіті, 16.03.2017]. «Вікно» у мовленні педагогів означає велику перерву в заняттях, коли відміняється або не передбачена розкладом певна лекція, урок. У даному випадку професіоналізм використовується у не прямому своєму значенні, автор вирішив використати його у такому трактуванні: «невеличка перерва, вільна хвилинка».

Отже, розглянувши стилістично марковану лексику у мові інтернет-ЗМІ, ми наголошуємо, що названі мовні одиниці увиразнюють текст, надаючи йому офіційності чи урочистості, або іронічності та сатиричності.

Найуживанішою у мові ЗМІ є термінологічна лексика, адже терміни позначають явища усіх сфер діяльності (наукової, медичної, спортивної тощо). Як правило, термінологічна лексика виконує у публіцистичному тексті номінативну функцію. Однак, все частіше у мові ЗМІ вона детермінологізується й починає виконувати стилістично- експресивну, надаючи публікаціям певного колоритно-емоційного звучання. Таким чином, у свідомості читача виникають відповідні емоції, які налаштовують його на певне сприйняття тих чи інших подій.

Професіоналізми використовуються у публікаціях для передачі колориту певної сфери діяльності або для створення сатиричного ефекту.

ЛІТЕРАТУРА

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. - 1728 с.

2. Голянич М. І., Стефурак Р. І., Бабій І. О. Словник лінгвістичних термінів: лексикологія, фразеологія, лексикографія / [М. І. Голянич, Р. І. Стефурак, І. О. Бабій]; за редакцією М. І. Голянич. - Івано-Франківськ: видавець Голіней О. М., 2011. - 268 с.

3. Дудик П. С. Стилістика української мови / П. С. Дудик - К.: Видавничий центр «Академія», 2005. - 368 с.

4. Кожина М. Н. Стилистика русского языка / М. Н. Кожина, Л. Р. Дускаева, В. А. Салимовский. - Москва: Флинта, 2008. - 462 с.

5. Мацько Л.І. Стилістика української мови / Л. І. Мацько, О. М. Сидоренко, О. М. Мацько. - К.: Вища школа, 2003. - 462 с.

6. Стилістика української мови: навчально-методичний посібник / [упорядники: А. С. Попович, Л. М. Марчук; за ред. А. С. Попович]. -Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2017. - 172 с.

7. Харитоненко О. І. Особливості функціонування офіційно -ділового стилю в ЗМІ: на замітку редакторові Харитоненко О. І. // Актуальні проблеми теорії соціальних комунікацій: Матеріали науково-звітної конференції викладачів кафедри журналістики Інституту української філології та літературної творчості ім. А. Малишка НПУ ім. М. П. Драгоманова: збірник наукових доповідей / Інститут української філології НПУ ім. М.П. Драгоманова. - Випуск II. - К.: Ореол-сервіс, 2013. - С. 52-58.

Размещено на Allbest.ru