Іншомовні запозичення та активний словник мовця

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Іншомовні запозичення та активний словник мовця

Світлана Бибик

Анотація

У статті розглянуто питання насичення мови ЗМІ іншомовною лексикою. Відзначено лексико-тематичні групи, що відбивають активний словник сучасних мовців як представників трьох поколінь. Запропоновано підходи до оцінки цього явища, а також практичні поради щодо посилення культури мови дикторів радіо й телебачення.

Ключові слова: іншомовна лексика, запозичення, мова ЗМІ, культура мови.

Annotation

FOREIGN BORROWING AND ACTIVE SPEAKERS DICTIONARY

The article discussed the issue of human daily vocabulary. Under this concept proposed understanding of vocabulary and phraseology, which is used in particular during the life of society. In the active dictionary of human language units as much as it needs them daily expression orally or in writing, to communicate with friends and colleagues.

The article deals with questions of saturation of the mass medias language with foreign language vocabulary. It is noted the lexical thematic groups, reflecting the active vocabulary of modern speakers as representatives of three generations. It is suggested approaches to the assessment of this phenomenon, as well as practical advice on strengthening culture of radio and television speakers language.

Keywords: foreign language vocabulary, borrowing, language of the massmedia, culture of language.

Активний словник, як відомо, частина лексики та фразеології, що вживається в конкретний період життя соціуму. В активному словнику людини таких мовних одиниць стільки, скільки їх вона потребує для щоденного ословлення думок усно чи письмово, для спілкування з близькими й колегами по роботі. А чи адекватний цей активний словник для сприймання інформації, зокрема тієї, що надходить із засобів масової інформації? Коли послухати радіо, подивитися телебачення, почитати інтернет-новини, то чи завжди сучасна людина може відчути себе затишно, тобто у сфері знайомих слів і виразів?

Ось кілька повідомлень.

На «Фейсбуку» рекламують: А Ви вже побороли «одяговий хаос»? Напольна вішалка [правильно: підлогова вішалка. С. Б. ] для одягу Ваш стильний лайфхаку боротьбі з безладом. Екологічність, компактність, мобільність, практичність, стиль це про НЕЇ...; Запрошуємо Вас відвідати головну професійну подію меблевого та інтер єрного життя України виставку «Київський міжнародний меблевий форум» (KIFF). KIFF відображає всі аспекти сучасного ринку, є точним компасом у світі ідей та трендів, стартовим майданчиком українських бестселерів як вітчизняного виробництва, так і найкращих світових брендів... Звернімося до тлумачень лексикографів: бестселер книга на офіційні і сенсаційні теми, яка видана великим накладом і добре продається [у тексті ж «бестселер» це оцінний прикметник на позначення чогось неповторного] [СІС 2006: 76]; бренд розрекламована торгова марка [СІС 2006: 89]; тренд2. схильність, тенденція, напрямок розвитку, що переважає [СІС 2006: 546]. Мабуть, не кожний користувач Мережі може без словника прочитати сучасну рекламу?..

Не відстають від інтернет-моди на іншомовні слова й на Українському радіо. Так, у передачі про сервісну культуру сучасної людини йшлося про те, що розпочав роботу портал адміністративних послуг, який у сервісно орієнтованій країні характеризується інтерактивністю, трансакційністю, містить банк ID, репозитарій ключів... Знову до помічників? Адже якщо не всім, то принаймні старшому поколінню слухачів допомога лексикографів стане в пригоді. Отож, портал 3. сукупність сайтів, пов язаних з якою-небудь інформацією [СІС 2006: 439]; інтерактивність сучасний науковий термін, якого немає у ВТССУМ та СІС, інтерактивний, спец, інформ. який використовує засоби і пристрої взаємодії комп'ютера з користувачем; діалоговий [СІС 2006: 255; ВТССУМ, 401]; трансакційність немає ВТССУМ та СІС, трансакція 4., спец. послідовність логічно пов'язаних дій, що переводять інформаційну систему з одного стану в інший [СІС, 543; ВТССУМ 2003: 1261]; репозитарій немає ВТССУМ та СІС, Інтернет фіксує слововживання з 2009 року; за даними Вікіпедії, це те саме, що сховище, тобто місце, де можна щось зберігати. ВТССУМ [ВТССУМ 2003: 1222] не дає такого спеціального визначення для слова сховище як поняття зі сфери інформаційних технологій. Нарешті ID. Це унікальний номер інформаційного ресурсу, інтернет-адреса.

Щодня радіослухачі й телеглядачі відчувають бум медичної інформації. Очевидно, на широкоосвічену людину орієнтована й реклама ліків, апаратів і послуг, якщо в ній стилізований персонаж-фахівець «Тарас Петрович», який впевнено віщує про нутрієнти, про вплив чогось там на периферичний кровообіг, на чинність седативного ефекту, відзначає сприяння метаболізму судин... Не зайвим буде уточнити: нутрієнт складник натуральних харчових продуктів, який організм використовує для побудови, оновлення та нормального функціонування органів, тканин і клітин, а також як джерело енергії для виконання роботи і забезпечення життєдіяльності організму в період спокою (за відомостями з Інтернету), периферичний зовнішній, віддалений від центру [ СІС 2006: 425]; седативний, мед. заспокійливий [СІС 2006: 485]; метаболізм, фізіол. обмін речовин в організмах [ СІС 2006: 364].

Це лише невелика частка щоденної інформації, але й вона, як бачимо, засвідчує, що в активному лексиконі сучасної людини мають бути слова зі сфери моди, медицини, біології, інформаційних технологій тощо. Треба непогано знати й англійську мову, щоб орієнтуватися і в семантиці таких вже знайомих більшості слів, як банкінг, драйвер, стенд-бай, геймер, айсбординг, кікбоксинг, фітнес, бебі-бум, саміт, скринінг та ін.

Не всі з наведених слів, як відзначено, є в сучасних словниках. Не все і може потрапити до нього. Зокрема таке слово, як лайфхак від лайфхакінг (з англ. life hacking). Це сленгізм, що означає маленьку хитрість чи корисну пораду, яка допомагає розвязувати побутові проблеми й економити час. Слово, як засвідчує Вікіпедія, запозичили з лексикону фахівців з інформаційних технологій. Цей американізм вживають з 2004 року. Його найближчі семантичні еквіваленти винахід, вигадка. Отож, у наведеному вище контексті «стильний лайфхак» вживається на позначення важливої в побуті речі, яку може відкрити для себе кожний, хто придбає її, яка може покращити сучасний побут.

Слова, подібні до лайфхак (лайфстайл, ресепшен, секондхенд, фастфуд, сітілайт, чайлдфрі тощо), які називають варваризмами, екзотизмами, не завжди потрапляють у словники. Адже це потужні номінації-конкуренти, слова, звукова форма яких не відповідає національній системі, які відносно тривалий час адаптуються до граматичних, словотвірних і правописних (варіанти написання фаст-фуд [СІС 2006: 564], фастфуд; діджей [СІС 2006: 190; УОС, 222], диджей, ді-джей; рієлтер [СІС 2006: 476],ріелтор [УОС 2009: 745];уїкенд,уїк-енд, вікенд [СІС 2006: 553], уїк-енд, вікенд [УОС 2009: 908] і под.) законів мови [Городенська, 2009; Фурса 2005; Навальна]. Очевидно, і ставитися до них треба критично, шукати відповідники й поширювати саме їх, намагаючись пригасити моду на чужорідне нове [Городенська 2010]. Отож, не лайфстайл, а стиль життя, не лайфхак, а новинка, вигадка, винахід, не фронтмен, а лідер, не продакшн, а виробництво... Шукаючи «давно забуте» своє, ми тим самим робитимемо соціально престижним український загальнозрозумілий лексикон, а не англізми.

Протистояти процесу запозичення нових слів важко, мабуть, практично неможливо. Не всі вони однаково приживаються в мові. Найбільші перспективи вкорінитися мають ті, щодо яких відсутні відповідники в національному лексиконі або які вживаються найбільш активно в суспільно-політичних дискусіях, у побуті. Наприклад, таке активне й модне слово селфі легко стало основою для похідного селфитися: «Кличуть працювати, а ми селфимося», з підпису до фото на «Фейсбуку»). У будь-якому випадку, т. зв. ейфорія щодо віддавання переваг словам-англізмам, а не питомим лексичним відповідникам, неминуче актуалізує обговорення стану стильових і загальних мовних норм, активізує пуристично налаштовану частину мовної спільноти.

Як відзначають більш ретельні дослідження, 80% англізмів в українській мові це прямі, безпосередні запозичення. Інший спосіб використання англійської мови як мови-посередниці (20%) [Попова 2005]. Серед англізмів цієї групи виділяють такі структурні типи: 1) слова латинського або грецького походження, запозичені спочатку в англійську, а потім з неї в українську мову (41%): асистанс, ірейта, триплікат; 2) слова, штучно створені в англійській мові з латинських або грецьких елементів (6,5%): телепроект, трансген, парамедик; 3) слова, які виникли в англійській мові на основі грецького або латинського складника англійської частини (30%): суперхіт, телебос, мультилок, інтерфейс; 4) слова інших мов (турецької, малайської, ірландської, шведської, арабської, французької, німецької, італійської), які спочатку були запозичені в англійську, а потім через її посередництво в українську мову (14%): франкування, кетчуп, зомбі, омбудсмен; 5) слова, що з'явилися в англійській мові на основі англійського компонента й запозиченого з інших (не грецької та латинської) мов (8,5%): айс-ревю, сафарі-парк [Попова 2005: 7].

Щодо активності новітніх запозичень-англізмів в українськомовній пресі привертають увагу позначення економічних відносин: бізнес, бізнесмен, дилер, менеджер, офіс, офшор, лізинг, менеджмент, маркетинг, бартер; номінації сфери політичного життя: брифінг, лобі, саміт, імпічмент, а також інших сфер культури повсякдення: спонсор, рейтинг, продюсер, моніторинг, тинейджер, кілер, іміджмейкер, комп'ютер, Інтернет, сканер, файл, байт. Найчастотніші в мові ЗМІ, за відомостями початку ХХІ ст.: бізнес, бізнесмен, офіс, дилер, менеджер, комп'ютер, Інтернет, брифінг, спонсор, рейтинг [Архипенко 2005: 8].

Рейтингові позиції новітніх англізмів за кількісними показниками вибудовуються так:

* економіка, банківська справа і фінанси (26%):

1) назви понять, що стосуються економічної та банківсько-фінансової діяльності (мерчандайзинг, стайлінг, крос-курс, маркетинг); 2) назви предметів, ділових паперів, контрактів (ф ючерс, бонд, екю); 3) назви осіб, залучених до економічної та банківсько-фінансової діяльності (дисконт-брокер,

• бренд-менеджер, джобер, трейдер, дилер, дистрибютор); 4) назви закладів та приміщень у цій сфері (фактор-компанія,

• офшор, бізнес-хол; трейдер, дилер, дистриб ютор (у значенні організація);

• культура: кіно, телебачення, музика, розваги (22,5%): блокбастер, екшн, трилер; ток-шоу, брейн-ринг, ріалітішоу, гламур, медіа-патронат, прайм-тайм; свінгер, хіпхоп, хіт, ремікс, хай-фай; топ-модель, сафарі-тур, флешмоб, топлес, боулінг-клуб, моделінг, кастинг; фейшн, дрескод, ексклюзив, кутюр є, гламурний;