Образ України в медіапросторі Республіки Корея: липень 2017 р. - червень 2018 р.

Размещено на http://allbest.ru

14

Автономний університет штату Наяріт

УДК 32.019.51

DOI: 10.21847/1728-9343.2018.3(155).139831

Виклад основного матеріалу

Мабуть, важко заперечити тезу про те, що Республіка Корея є перспективним партнером, адже ця азійська країна належить до клубу двадцяти найбільших економік світу. Утім, мешканцям Країни Ранкової Свіжості мало що відомо про Україну Зважаючи на відстань між Києвом і Сеулом, а також на відносну нечисленність української громади в аналізованій далекосхідній країні, можемо сказати, що станом на сьогодні мас-медіа Південної Кореї є чи не основним джерелом, що формує образ України в цій азійській державі. Адже відомо, що імідж великою мірою залежить від адженди об'єктів та атрибутів ЗМІ, що зрештою впливають на уявлення споживачів інформаційного контенту.

Отже, результати аналізу образу України в медіапросторі Республіки Корея графічно можна подати в такий спосіб (рис. 1).

Рис. 1. Квантитативно-квалітативна репрезентація образу України в медіа-просторі Республіки Корея за період з липня 2017 р. до червня 2018 р.

Як бачимо, українська тема найбільше висвітлюється в рубриках "Міжнародні відносини" та "Спорт". Слід зауважити, що в цьому плані подібна картина спостерігається в представленні образу України в Мексиці [див. Рижков, Лопес Роча, 2017].

Найменше інформації міститься в категоріях "Політика" та "Економіка". Основним джерелом позитивних новин є "Спорт", а негативних - "Міжнародні відносини". Домінує нейтральний сентимент - понад 95 % усіх матеріалів. Відсоток новин небажаної тональності становить 2 %, а позитивних - майже 3 %.

Ситуація з висвітленням інформації про Україну щомісяця впродовж досліджуваного періоду представлена в діаграмі на рис. 2.

Рис. 2. Квантитативна репрезентація інформації про Україну в медіапросторі Респ.Корея щомісяця за період з лип. 2017 р. до черв. 2018 р.

Дається взнаки диспропорція в поданні інформації про Україну щомісяця. Можна сказати, що найменше матеріалів припадає на видання "Джунґан Ільбо". "Сплески" пояснюються, як правило, тим, що українська тематика згадується або в контексті нагальних питань міжнародних відносин, або північнокорейської ракетної та ядерної програм, або ж ідеться про виступи спортсменів під час важливих змагань.

Також наведемо інформацію про новини, присвячені лише Україні або про ті матеріали, в (підзаголовках до яких безпосередньо фігурує назва держави, її територіальні складові, імена українців тощо (рис. 3).

Рис. 3. Класифікація новин, присвячених Україні як основній темі повідомлення: липень 2017 р. - червень 2018 р.

Отже, лише 28 % проаналізованих статей безпосередньо присвячені Україні або тісно пов'язані з нею. У решті матеріалів країна згадується в контексті інших подій. Інтерес адженди об'єктів аналізованих часописів зокрема до політики, культури, економіки та суспільства є мінімальним. Помітна "спеціалізація" адженди "Донґа Ільбо" на міжнародних подіях і "Чосон Ільбо" - у царині спорту.

Далі стисло подамо лише основні події в хронологічному порядку. З першоджерелами української адженди аналізованих південнокорейських видань можна ознайомитися в розвідках, опублікованих на сайті Global Ukraine [Рижков, 2017a-f; Рижков, 2018a-f].

Безпекова ситуація. На шпальтах аналізованих щоденників згадується про загибель у Києві опозиційного путінському режиму Д. Вороненкова. У негативному ключі сприймається новина про заборону південно- корейського МЗС власним громадянам подорожувати Україною, яка, на думку зазначеного відомства, разом із Косово та деякими регіонами Туреччини становить небезпеку для туристів цієї далекосхідної країни. Такий же сентимент притаманний матеріалам про викрадення в Україні групою зловмисників спеціаліста в галузі криптовалют Павла Лернера.

Очікуваними були повідомлення про "загибель" Аркадія Бабченка. Декілька матеріалів присвячено "воскресінню" того ж журналіста в результаті проведення спецоперації.

Суспільство. Зазначається про нашумілу подорож київських школярів до Росії. Також пишуть про завершення демонтажу пам'ятників Леніну по всій країні.

В одній зі статей ідеться про діоксин, де міститься згадка про отруєння зазначеною сполукою В. А. Ющенка у 2004 році. Розповідають про неонацистські рухи в різних куточках світу, причому саме в цьому контексті згадують українську партію "Свобода". Повідомляють про стажування етнічних корейців з України та деяких інших країн в університетах РК на курсах підвищення кваліфікації викладачів корейської мови.

Пишуть про Чорнобильську трагедію та її наслідки для сучасного українського суспільства, про динаміку розвитку галузі атомної енергетики, її значущості для України порівняно з Кореєю та деякими іншими країнами.

Згадують про мітинг 18 лютого, учасники якого вимагали відставки П. Порошенка. Зазначається, що протестний рух було організовано "прихильниками М. Саакашвілі, українського лідера опозиції".

Культура. Часописи зупиняються на історії життя Сергія Полуніна, який народився в Херсоні та присвятив себе балету. Не оминають увагою також святкування Івана Купала.

Розповідають, що корейські глядачі матимуть змогу побачити чергову частину розважальної програми Grandpas over Flowers, події якої розгортатимуться в Україні.

Згадують і про борщ, який у Кореї асоціюється здебільшого з російською гастрономією. Щоправда, уточнюють, звідки походить страва.

Інформують, що український гурт Light Balance уперше виступив на корейській сцені, узявши участь у хіп- хоп фестивалі Golden Nine Festival, що відбувся 6 січня в Сеулі. Зазначають про показ стрічки Сергія Лозниці "Донбас" на 71 Каннському кінофестивалі.

Економіка. Повідомляється про продовження контракту між "Укрзалізницею" та Hyundai Rotem щодо технічного обслуговування рухомого складу до 2027 року Корейський виробник SMTron, вітчизняне підприємство UkrAVTO та Posco Daewoo уклали контракт на постачання тракторів в Україну Мимохідь зазначається, що активи компанії Posco Daewoo поповнилися зерновим терміналом в Україні, який запрацює орієнтовно "на початку наступного року".

Політика. Пишуть про фігуру М. Саакашвілі і його критику на адресу П. Порошенка за неспроможність побороти корупцію, за що останній, "у момент перебування Саакашвілі за кордоном позбавив його громадянства".

Міжнародні відносини. Україна згадується в контексті розширення пакету санкцій США проти Росії за дії Кремля - зокрема, за анексію Криму та вторгнення на Донбас.

Директор національної розвідки США Даніель Коатс заявив, що приклад України доводить, що від ядерної зброї в жодному разі не варто відмовлятися. Лунають заяви Кремля про можливість загострення конфлікту, якщо Вашингтон надасть Києву летальну зброю.

Широкого резонансу набула публікація New York Times про гіпотетичний зв'язок між українськими аерокосмічними технологіями та північнокорейською ракетною програмою. Наводяться дані про те, що у 2011 році українські правоохоронці затримали двох північнокорейських шпигунів, які намагалися вкрасти відповідну технологію. Подається інформація про двох ув'язнених в Україні північнокорейських громадян, про яких ідеться вище. Спеціалісти із США вважають, що в КНДР могли самостійно винайти відповідний двигун, а британські аналітики припускають, що Пхеньян міг придбати його на чорному ринку

Видання "Донґа Ільбо" вбачає в заявах США про можливість передачі Україні летальної зброї помсту Кремлю за його наміри депортувати 755 дипломатів. У свою чергу гучні заяви Росії, за інформацією зазначеного часопису, стали відповіддю на посилення санкцій Конгресом США за вторгнення в Україну та анексію АРК. Та ж газета згадує й про інші злодіяння путінського режиму - ведення гібридної війни з Україною, а також про кібернетичне втручання у вибори європейських країн і використання пропагандистських ЗМІ.

До негативних новин належить інформація про збиття рейсу МН17 у небі над Донбасом. І хоча зазначається, що це було зроблено ракетою російського виробництва, утім, українській владі закидають те, що вона не закрила небо для пасажирського авіатранспорту.

До інформації про двосторонні відносини можна віднести статтю про участь київських держслужбовців у семінарі, під час якого вони переймали досвід сеульських колег у галузі адміністрування пасажирського транспорту, систем каналізації та оподаткування. Пишуть також про захоплення "Путіним українського Криму", що є "порушенням домовленостей" з огляду на те, що Київ відмовився від ядерної зброї в обмін на безпекові гарантії.

Таким чином, за словами авторів відповідної статті, "без сили неможливо підтримувати мир, і це є трагедією без'ядерної держави". Кремль проводить найбільші з часів вторгнення в Грузію та Україну військові навчання біля кордонів країн НАТО.

Чимало статей рубрики "Міжнародні відносини" присвячено розслідуванню діяльності Пола Манафорта, яка, як відомо, була пов'язана із "регіоналами" та фігурою Януковича.

КНДР випустила мапу де АРК позначена як частина РФ. Новопризначений посол США в Москві заявив, що задля нормалізації американо-російських відносин спершу має бути відновлено кордони України.

Іншою новиною у двосторонніх дипломатичних відносинах стала інформація про вручення вірчих грамот президенту РК новопризначеним керівником амбаса- ди України в Південній Кореї О. Горіним.

Деякі китайські військові експерти вважають, що запуск Пхеньяном ракет став можливим завдяки технічній підтримці з боку України або інших країн, що входили до складу СРСР Зокрема, наводяться слова голови Наукового товариства Макао з питань військових досліджень Хванґ Дуна про те, що за стрімким технічним розвитком ракетної програми КНДР стоїть саме Київ. Натомість існують й інші думки, зокрема німецького експерта ST Analytics Маркуса Шиллера про те, що "радянський двигун є застарілим, і його вже не знайти ані в Росії, ані в Україні, ані в Китаї", тож, за словами аналітика, "існує ймовірність того, що Північна Корея його придбала значно раніше і зберігала весь цей час".

Часто зазначається про охолодження стосунків ЄС та США з Москвою через зазіхання останньої на цілісність України. Вашингтон зрештою наважився на продаж Києву летальної зброї.

Тему двосторонніх відносин між Україною та Кореєю продовжила стаття про форум Seoul-Ukraine Smart City, який проходив 13 та 14 грудня в Києві за участі посадовців обох держав. За попередньою інформацією, було досягнуто домовленості про участь сеульських спеціалістів у модернізації транспортної системи Києва.

Під час заходу сторони торкнулися, зокрема, теми відкриття єдиного дата-центру, відкриття нічних маршрутів громадського транспорту, а також створення пересадних пунктів в українській столиці. Також обговорювали питання поліпшення в Києві системи водопостачання, спілкувались про енергоефективність, збирання та перероблення сміття тощо.

Інформують про обмін полоненими між Києвом та сепаратистами ОРДЛО. Щоденники пишуть про прогноз одного професора Кентуккійського університету про те, що буцімто Україна належить до переліку країн, де у 2018 році "з високою ймовірністю може початися Третя світова" або "повномасштабна війна". Корейська преса також звертає увагу на затримання перекладача В. Гройсмана Єжова через підозри у шпигунстві на користь Росії. ОБСЄ звітує зі сходу України про те, що "непередбачувані зіткнення відбуваються на постійній основі". Домовленості щодо врегулювання ситуації на Донбасі силами миротворців ООН досягнуто не було через позицію Росії. Повідомляється про випровадження кремлівських дипломатів з України та інших країн світу, а також про реакцію на це Москви. Окремі корейські аналітики та журналісти у своїх блогах або в інтерв'ю з іноземними спеціалістами оцінюють відмову Києва від ядерного арсеналу як відверто необачний крок.

Цікаво, що на тлі міжнародного скандалу спричиненого діями Кремля в Англії, згадують про російські "передові технології отруєння" та звертаються до прикладу В. А. Ющенка, на якого свого часу було скоєно замах за допомогою діоксину Також наводиться інформація про військову тактику застосовану РФ під час захоплення АРК, про брехню Путіна з приводу вторгнення в Україну а також про так звані "гумконвої" на Донбасі.

Деякі спеціалісти прогнозують, що в разі з КНДР ітиметься про суми втричі або навіть в п'ять разів вищі за ті, що свого часу було витрачено світовою спільнотою на демонтаж ядерної зброї в Україні. Окремі аналітики зазначають, що, якби Київ не відмовився від ядерного арсеналу, "Росія не анексувала б Крим у 2014 році". КНДР, за даними аналізованих видань, поза сумнівом, зробила висновки із цього сумного досвіду.

Не оминули увагою й олігарха Віктора Пінчука, який, за інформацією New York Times, у 2015 році зробив внесок у фонд Трампа як винагороду за виступ американця через відеозв'язок на конференції в Києві. Є також згадка про "Корейсько-український економічний форум", що проходив у Сеулі.

Щоденники повідомляють про відкриття мосту в АРК, що тлумачиться як "маніфестація належності Криму до Росії". У статті із промовистою назвою "Дивлячись на Україну, можна побачити Корейський півострів" автор наводить цитату одного науковця Сеульського університету про те, що РК та Україна з огляду на геополітичні чинники є країнами зі схожими долями, а тому мали б провадити разом узгоджену зовнішню політику "середньої сили" (middle power). Зухвала ж поведінка РФ у Криму називається "виставою з вантажівками", а анексія півострова подається як така, що суперечить Будапештському протоколу.

У декількох статтях згадується про китайський авіаносець "Ляонін", який було придбано в Україні та модернізовано в Піднебесній.

ЄС продовжив термін дії санкцій, накладених на Росію за її зазіхання на суверенітет України, до січня наступного року Основна ж увага останніх новин зазначеної рубрики прикута до зустрічі Трампа з кремлівським очільником. Щоденники також згадують про несподівані заяви президента США щодо Криму санкцій та повернення Росії у "Велику вісімку".

Спорт. Згадують плавця Сергія Фролова, тенісистів Олександра Долгополова, Іллю Марченка, Еліну Світоліну та Катерину Козлову дзюдоїстів Єлизавету Калані- ну та Станіслава Бондаренка, боксера Василя Лома- ченка, борця Дмитра Цимбалюка та фехтувальницю Ольгу Харлан. Повідомляється про успіхи України, яка посіла в загальному заліку друге місце в турецькому Самсуні під час Дефлімпіади-2017. Також згадують про поразку ФК "Шахтар".

Зазначають про успіхи гімнаста Ігоря Радівілова, а також про здобутки та втрати української команди з футболу на її тернистому шляху до чергового мундіалю. Пишуть про тріумф Михайла Романчука, який виграв етап Кубка світу з плавання в Токіо. Крім того, інформують про перемогу "Шахтаря" над "Феєнордом" із рахунком 3:1 у матчі Ліги чемпіонів. Докладно зупиняються на перемозі Олександра Усика над латвійцем Майрісом Брієдісом.

Не оминають увагою лижника Тараса Радя. Серія коротких матеріалів, що супроводжуються цікавими фотографіями, висвітлює виступи фігуристів Анни Хни- ченкової та Ярослава Паніота. Ясна річ, не забули й про медаліста Олександра Абраменка. Чисельні публікації та цікаві епітети присвячено танцювальному дуету Олександри Назарової та Максима Нікітіна.

Докладно зупиняються на досягненнях паралімпійців у Кореї. Зокрема, пишуть про Ігора Рептюха, Максима Ярового та Тараса Радя (лижні перегони). В окремому матеріалі під назвою "Україна торує шлях від Чорнобильської трагедії до паралімпійської потуги" підводять підсумки виступу українців у Країні Ранкової Свіжості та пропонують стислий огляд розвитку пара- лімпійського спорту в Україні. Не забули згадати про зустріч "Шахтаря" з клубом "Рома", про програш японської збірної українській команді та перемогу "Лаціо" над київським "Динамо".

Із публікацій корейських газет можна було довідатися про участь українських паралімпійців у змаганнях зі стрільби в корейському місті Чхонджу Родзинкою також стала окрема стаття про здобуття Василем Ломаченком чемпіонського поясу за версією WBA.

Повідомляється також і про перемогу корейської жіночої збірної з гандболу над українською командою в Сеулі.

Інше. Фігурує новина про загибель двох українок у результаті збройного нападу на туристів у Єгипті. Зазначають також про сумнозвісний анонс "Малоросії" одним із ватажків терористів на сході України.

Пишуть про участь 32 українських акторів у виставах у тематично-розважальному парку в корейському місті Соґвіпо. А ще не оминають увагою в'єтнамського підприємця, історія приголомшливого успіху якого з виробництва локшини швидкого приготування почалася в Україні.

Британський екстрасенс Крейг Гамільтон-Паркер з- поміж інших прогнозів на 2018 рік передрікає, що буде викрито факт продажу КНДР української технології виробництва ракет, за що Україну буцімто, буде піддано міжнародному осуду В іншому матеріалі зазначається про Голодомор як навмисне знищення українців сталінським режимом.

Зазначають про відносно молодий вік українського прем'єр-міністра, а також згадують про Віталія Кличка, який, подібно до інших колишніх зірок спорту, після завершення професійної кар'єри вирішив піти в політику Повідомляють про прощання фанів із різних країн світу із загиблим фронтменом південнокорейської групи SHINee, у тому числі й біля посольства РК у Києві. Згадується про українську організацію Femen.

У декількох статтях ідеться про інтерв'ю української блогерки Марини Гончаренко, узяте у відомої корейської акторки Юн Йоджон щодо телевізійного проекту "Ресторан Юн-2". В одному з матеріалів згадується про голод в Україні в 1932-33 роках. А в іншій статті зазначається, що Україна фігурує в статистиці The Global Slavery Index як країна, де "до збройних конфліктів залучаються діти".

Ще пишуть про наслідки потужних снігопадів, зазначають про українського біолога Іллю Мечникова, а також про знімання нового кліпу корейської поп-групи "BOSS" в Україні.

Відзначимо, що хоча й дається взнаки залежність української адженди аналізованих видань від динаміки висвітлення її у світовій пресі, багато матеріалів написано власними кореспондентами аналізованих щоденників. Здебільшого матеріали подаються об'єктивно і збалансовано. Слід віддати належне південнокорейським ЗМІ - загалом речі називаються своїми іменами. У своїх коментарях південнокорейські спеціалісти, як правило, застосовують термін "війна" на противагу типовому штампу "конфлікт", у відповідних публікаціях Крим фігурує як "анексована" українська територія, а в деяких статтях ідеться про присутність "російських солдатів" на Донбасі. Позитивним елементом можна вважати неупередженість щодо визначення Росії як країни, що зазіхає на суверенітет України та продовжує політику дестабілізації в регіоні.

Як бачимо, Україна згадується здебільшого в контексті санкцій США та ЄС проти Росії та пріоритетної для південнокорейського суспільства теми ракетної програми КНДР Іншими гучними темами були розслідування справи Манафорта, ядерна енергетика в контексті Чорнобильської трагедії, а також деякі наслідки нав'язаної Росією війни. І хоча сентимент новин є нейтральним, Україна в цьому контексті - як, наприклад, і в медіапросторах деяких інших країн [див. Рижков, Лопес Роча, 2017] - продовжує сприймається більшою мірою як об'єкт, і меншою - як суб'єкт міжнародних відносин. На цьому тлі видається резонансною інформація про спецоперацію із залученням А. Бабченка, що є ознакою рішучих дій Києва у прагненні захиститися від агресора.

Непокоїть незначна висвітлюваність теми економічного співробітництва. Таким чином, завдання з "поширення інформації про експортні можливості та реалізацію експортного потенціалу" [Про затвердження плану заходів..., 2017] не знаходять повною мірою свого віддзеркалення в аналізованих ЗМІ. І це при тому що "Республіка Корея (РК) стабільно входить до трійки провідних торговельних партнерів України в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні"¹. Разом із тим невеликий, але вагомий відсоток медійної уваги приділяється двосторонньому співробітництву Києва і Сеула. Поза сумнівом, здобутки спортсменів, зокрема під час Олімпійських ігор та Паралімпіади, є потужним фактором, що підсилює імідж країни в Республіці Корея. А отже, зусилля щодо утвердження України "як спортивної держави" [Про затвердження плану заходів..., 2017] знаходять широке висвітлення в аналізованих ЗМІ.

Розуміння основних тенденцій представлення української тематики у світових і регіональних ЗМІ є вкрай необхідним для розробки ефективного проекту управління іміджем та інформаційної політики [Рижков, Лопес Роча, 2017: 80]. Знання закономірностей формування адженди корейських мас-медіа також дозволить запобігати тиражуванню шкідливих повідомлень. Нагальним уважається "відстеження і протидія інформаційним кампаніям та дезінформації, спрямованим проти України" [Концепція популяризації України..., 2016]. Як випливає з дослідження, справді, є над чим працювати, зокрема, над темою шкідливих для іміджу асоціацій із північнокорейською ракетною програмою.

Висновки

Вибудова Україною якісно нової парадигми відносин зі світом потребує ретельного аудиту національного образу у світі. Ясна річ, аналізовані видання орієнтуються на власні пріоритети під час планування адженди. Києву доречно було б налагодити співпрацю як із південнокорейськими, так і зі світовими ЗМІ, звідки аналізовані щоденники беруть частину своїх матеріалів.

Перспектива подальших досліджень у започаткованому напрямі полягає передусім у продовженні моніторингу іміджу України, накопиченні знань про подання матеріалів та специфіки формування адженди об'єктів та атрибутів. Подібний аналіз становить цінність для вироблення стратегії іміджевого позиціювання та національного брендингу в Країні Ранкової Свіжості та у світі.

південнокорейський український іміджевий брендинг сайт

Література

1. Концепція популяризації України в світі та просування інтересів України. Міністерство інформаційної політики України. 2016. URL: http://mip.gov.ua/files/pdf/MIP_Pop_Ukr_04.pdf (дата звернення: 01.11.2017).

2. Проект Розпорядження “Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції популяризації України у світі та просування інтересів України у світовому інформаційному просторі». Кабінет Міністрів України. 2017. URL: http:// mip.gov.ua/files/documents/Proekt_rozporyadzhennya.pdf (дата звернення: 01.02.2017).

3. Рижков А., Лопес Роча Наєлі. Аналіз образу України в медіапросторі Мексики: липень 2016 р. - червень 2017 р. Схід. 2017. № 3 (149). С. 76-83. DOI : 10.21847/1728-9343.2017.3- (149).108346.

4. Рижков А. Імідж України у медіа-просторі Республіки Корея: липень 2017 року. Global Ukraine. 2017. URL: https:// global-ukraine.com/2017/08/imidzh-ukrayiny-u-media-prostori- respubliky-koreya-lypen-2017-roku/ (дата звернення: 07.04.2018).

5. Рижков А. Україна в медіа-просторі Респ. Корея: серпень 2017 року. Global Ukraine. 2017. URL: https://global- ukraine.com/2017/09/ukrayina-v-media-prostori-respubliky-koreya-serpen-2017-roku/ (дата зверн.: 12.05.2018).

6. Рижков А. Образ України в південнокорейських ЗМІ в вересні 2017 року. Global Ukraine. 2017. UrL: https://global- ukraine.com/2017/10/obraz-ukrayiny-v-pivdennokorejskyh-zmi-v- veresni-2017-roku/ (дата звернення: 06.05.2018).

7. Рижков А. Імідж України в медійному просторі Південної Кореї: жовтень 2017 року Global Ukraine. 2017. URL: https:/ /global-ukraine.com/2017/11/imidzh-ukrayiny-v-medijnomu- prostori-pivdennoyi-koreyi-zhovten-2017-roku/ (дата звернення: 11.04.2018).

8. Рижков А. Образ України в південнокорейському медійному просторі в листопаді 2017 року. Global Ukraine. 2017. URL: https://global-ukraine.com/201 7/12/obraz-ukrayiny-v-pivdennokorejskomu-medijnomu-prostori-v-lystopadi-2017-roku/ (дата звернення: 23.05.2018).

9. Рижков А. Преса Південної Кореї про Україну в грудні

2017 року Global Ukraine. 2017. URL: https://global-ukraine.com/ 2018/01/presa-pivdennoyi-koreyi-pro-ukrayinu-v-grudni-2017- roku/ (дата зверн.: 12.04.2018).

10. Рижков А. Україна в південнокорейському медіа-просторі: перший місяць 2018 року Global Ukraine. 2018. URL: https:/ /global-ukraine.com/2018/02/ukrayina-v-pivdennokorejskomu- mediaprostori-pershyj-misyats-2018-roku/ (дата звернення: 15.05.2018).

11. Рижков А. Образ України в медійному просторі Південної Кореї: лютий 2018 року Global Ukraine. 2018. uRl: https:// global-ukraine.com/2018/03/obraz-ukrayiny-v-medijnomu-prostori- pivdennoyi-koreyi-lyutyj-2018-roku/ (дата звернення: 16.04.2018).

12. Рижков А. Південнокорейська преса про Україну: берез. 2018 року. Global Ukr. 2018. URL: https://global- ukraine.com/2018/04/ pivdennokorejska- presa-pro-ukrayinu- berezen-2018-roku/ (дата зверн.: 01.05.2018).

13. Рижков А. Україна в південнокорейських ЗМІ: квітень 2018року Global Ukraine. 2018. URL: https://global-ukraine.com/ 2018/05/ukrayina-v-pivdennokorejskyh-zmi-kviten-2018-roku/ (дата звернення: 14.05.2018).

14. Рижков А. Україна в дзеркалі південнокорейської преси: травень 2018 року Global Ukraine. 2018. URL: https://global- ukraine.com/2018/06/ukr.-v-dzerkali-pivdennokorejskoyi- presy-traven-2018-roku/ (дата зверн.: 21.05.2018).

15. Рижков А. Образ України в південнокорейській пресі: червень 2018 року. Global Ukraine. 2018. URL: https://global- ukraine.com/2018/07/obraz-ukrayiny-v-pivdennokorejskij-presi- cherven-2018-roku/.

16. Тенденції світової преси 2014. Світова асоціація газет і видавців новин. Париж, 2014.

References

1. Ministry of Information Policy of Ukraine, 2016, The concept of popularizing Ukraine in the world and advancing Ukraine's interests, available at: http://mip.gov.ua/files/pdf/MIP_Pop_Ukr_04.pdf (ukr).

2. Cabinet of Ministers of Ukraine, 2017, Resolution draft “On the approval of action plan on the concept of Ukraine”s popularization in the world and the advancement of Ukraine's interests in the world's information space”, available at: http://mip.gov.ua/files/documents/ Proekt_rozporyadzhennya.pdf (ukr).

3. Ryzhkov, A., Lopez Rocha, N., 2017, Analysis of the image of Ukraine in Mexican media: July 2016 - June 2017, Skhid, 3(149), 7683, doi: http://dx.doi.org/10.21847/1728-9343.2017.3(149).108346.

4. Ryzhkov, A. 2017a, The image of Ukraine in the media space of the Rep. of Korea: July of 2017, Global Ukr., available at: https://global-ukraine.com/2017/08/imidzh-ukrayiny-u-media-prostori-respubliky-koreya-lypen-2017-roku/ (ukr).

5. Ryzhkov, A. 2017b, Ukr. in the media space of the Rep. of Korea: August of 2017, Global Ukraine, available at: https:// global-ukraine.com/2017/09/ukrayina-v-media-prostori-respubliky-koreya-serpen-2017-roku/ (ukr).

6. Ryzhkov, A. 2017c, The image of Ukraine in the South Korean mass media in September of 2017, Global Ukraine, available at: https://global-ukraine.com/2017/10/obraz-ukrayiny-v-pivdennokorejskyh-zmi-v-veresni-2017-roku/ (ukr).

7. Ryzhkov, A. 2017d, The image of Ukraine in the media space of South Korea: October of 2017, Global Ukraine, available at: https:/ /global-ukraine.com/2017/11/imidzh-ukrayiny-v-medijnomu-prostori-pivdennoyi-koreyi-zhovten-2017-roku/ (ukr).

8. Ryzhkov, A. 2017e, The image of Ukraine in the South Korean media space in November of 2017, Global Ukraine, available at: https://global-ukraine.com/2017/12/obraz-ukrayiny-v-pivdennokorejskomu-medijnomu-prostori-v-lystopadi-2017-roku/ (ukr).

9. Ryzhkov, A. 2017f, Ukraine highlighted in South Korean press in December of 2017, Global Ukraine, available at: https://global- ukraine.com/2018/01/presa-pivdennoyi-koreyi-pro-ukrayinu-v-grudni-2017-roku/ (ukr).

10. Ryzhkov, A. 2018a, Ukraine in the South Korean media space: the first month of 2018, Global Ukraine, available at: https://global- ukraine.com/2018/02/ukrayina-v-pivdennokorejskomu-mediaprostori-pershyj-misyats-2018-roku/ (ukr).

11. Ryzhkov, A. 2018b, The image of Ukraine in the media space of South Korea: February of 2018, Global Ukraine, available at: https://global-ukraine.com/2018/03/obraz-ukrayiny-v-medijnomu-prostori-pivdennoyi-koreyi-lyutyj-2018-roku/ (ukr).

12. Ryzhkov, A. 2018c, South Korean press highlights Ukraine: March of 2018, Global Ukraine, available at: https://global-ukraine.com/ 2018/04/pivdennokorejska-presa-pro-ukrayinu-berezen-2018-roku/ (ukr).

13. Ryzhkov, A. 2018d, Ukraine in South Korean mass media: April of 2018, Global Ukraine, available at: https://global-ukraine.com/ 2018/05/ukrayina-v-pivdennokorejskyh-zmi-kviten-2018-roku/ (ukr).

14. Ryzhkov A. 2018e, Ukraine mirrored in South Korean press: May of 2018, Global Ukraine, available at: https://global-ukraine.com/ 2018/06/ukrayina-v-dzerkali-pivdennokorejskoyi-presy-traven-2018-roku/ (ukr).

15. Ryzhkov A. 2018f, The image of Ukraine in South Korean press: June 2018, Global Ukraine, available at: https://global- ukraine.com/2018/07/obraz-ukrayiny-v-pivdennokorejskij-presi-cherven-2018-roku/ (ukr).

16. The World Association of Newspapers and News Publishers, 2014, World Press Trends 2014, The World Association of Newspapers and News Publishers, Paris.

Анотація

УДК 32.019.51

DOI: 10.21847/1728-9343.2018.3(155).139831

Образ України в медіапросторі Республіки Корея: липень 2017 р. - червень 2018 р. Рижков Андрій, кандидат філологічних наук, професор, Автономний університет штату Наяріт, м. Тепік, Мексика

Лопес Роча Наєлі, доктор філософії в галузі міжнародних студій, професор, Автономний університет штату Наяріт, м. Тепік, Мексика

Розвідка має на меті дослідити образ України, зафіксований у медіапросторі Південної Кореї. Дослідження було проведено на матеріалі новин трьох впливових щоденних видань країни "Чосон Ільбо", "Джунґан Ільбо" та "Донґа Ільбо", опублікованих з липня 2017 р. до червня 2018 р. Проаналізовано тематику, змістовне наповнення, квантитативні характеристики та сентимент новин про Україну. Контент розглянуто критично в розрізі основних завдань держави з промоції та позиціювання свого іміджу у світі.

Ключові слова: імідж України; ЗМІ Південної Кореї; мас-медіа Республіки Корея; контент-аналіз; образ України в пресі Республіки Корея.

Annotation

The image of Ukraine in South Korean media: july 2017 - june 2018. Ryzhkov Andrii, PhD in Philology, Prof., Autonomous ; Lopez Rocha Nayelli, PhD in Internat. Studies, Prof., Autonomous University of Nayarit, Tepic, Mexico

The article offers an empirical analysis of the ways in which South Korean press portrays Ukraine. To do this, this paper focuses on three major daily newspapers of the Republic of Korea, Chosun Ilbo, JoongAng Ilbo and DongA Ilbo. The article offers a 12-month long diagnosis of the news (July 1, 2017 - June 30, 2018), which discloses the agenda of objects and attributes regarding Ukraine.

Therefore this study helps to explore the processes and factors that generate media image and communicate it to South Korean society. As far as methodology is concerned, a combination of two aspects was employed in this study. The first was a quantitative analysis of news reports. The second was a qualitative interpretation applied to find out the evaluative undertones of the stories based on content analysis. To this end, all the 309 news reports analyzed in this paper are classified as positive, negative and neutral and grouped - according to their topic - into 8 major categories: Economy, Politics, International Relations, Society, Culture, Public Security, Sports and Miscellanea. Moreover, the main findings of the paper were contrasted with the aspirations of communicative strategies of current Ukrainian government in order to understand whether the present image of the country in the Republic of Korea is adequate or desirable. Therefore, the analysis clearly indicates the dark and bright sides of country's projection in three analyzed newspapers. All the aforementioned efforts aim at better positioning of Ukraine both in South Korean society and internationally.

Keywords: Ukraine's image; South Korean mass media; press of the Republic of Korea; Ukraine in South Korean mass media; content analysis.

Размещено на Allbest.ru