Кримінальна журналістика: теоретичні засади експериментальних підходів з визначення впливу медіа насильства на аудиторію ЗМІ
Ситуація в країні щодо впливів журналістських матеріалів, які містять сцени насильства, на аудиторні настрої. Як упливають негативні новини. Залежність членів нашого суспільства від засобів масової інформації. Вплив повідомлень на уявлення аудиторії.
| Рубрика | Журналистика, издательское дело и СМИ |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.11.2018 |
| Размер файла | 19,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
кримінальна журналістика: теоретичні засади експериментальних підходів з визначення впливу медіа насильства на аудиторію ЗМІ
Частина перша.
Ольга Порфімович
(Київ, Україна)
У статті проаналізовано загальну ситуацію в країні щодо впливів журналістських матеріалів, які містять сцени насильства, на аудиторні настрої. Подано короткий історичний екскурс з даної проблематики. Наголошено на виключній актуальності досліджень з боку студентів медіаспеціальностей у цій сфері.
Ключові слова: медіавпливи, кримінальна журналістика, медіанасильство, дослідження.
В статье анализируется общая ситуация в стране относительно влияния журналистских материалов, которые содержат сцены насилия, на аудиторные настроения. Подается короткий исторический экскурс по данной проблематике. Делается акцент на исключительной актуальности исследований со стороны студентов медиаспециальностей в этой сфере.
Ключевые слова: медиавлияние, криминальная журналистика, медианасилие, исследования.
The article analyzes the overall situation in the country regarding the impact of journalistic materials that contain scenes of violence, in terms of audience mood. It contains a short historical review on the subject. It emphasizes on the exceptional relevance of researches by students who belong to media specialties in this area.
Key words: the impact of media, the criminal journalism, the media violence, researches.
Постановка проблеми
Близько п'ятнадцяти років в Інституті журналістики КНУ імені Тараса Шевченка викладається курс «Кримінальна журналістика». Програма курсу викликає неабияку цікавість студентів. Кожного року на базі Інституту журналістики захищається чимало кваліфікаційних робіт різних рівнів на тему роботи журналіста та редактора в кримінальній проблематиці. Актуальність досліджень медіагалузі в даному контексті невпинно зростає у зв'язку з щорічним збільшенням відсотку інформації на правову (кримінальну) тематику в вітчизняних ЗМІ. В першу чергу, слід відмітити збільшення відсотку повідомлень в новинневих блоках на всіх без вийнятку телеканалах. На другому місці газетні площі, які щедро пересипані експресивними заголовками та відвертими фотографіями сцен насильства. Поява кабельного телеканалу «ЧП.Інфо», який швидко сформував і розширив власну аудиторію, свідчить також про негаснучий інтерес аудиторії до кримінальної проблематики.
Важко однозначно сказати, як упливають негативні новини, так само як важко визначити ставлення самої аудиторії до них. З одного боку, суспільство нарікає на те, що нині збільшується кількість негативних сюжетів і «жахів» у пресі. Але з іншого - вбивства, ДТП, економічні злочини і корупційні скандали - це те, що цікавить аудиторію в першу чергу. Коли реципієнт бачить таку інформацію - в інтернеті, газеті чи анонс на телебаченні - він у першу чергу підкоряється емоціям, хоче задовольнити власний інтерес. І в останню чергу думає про те, як це може вплинути на його психіку і, тим більше, на поведінку. Потім він читає матеріал про зґвалтування зі всіма подробицями, і каже: «Боже, краще б я цього не читав, який жах».
Виклад основного матеріалу
Численні соціологічні опитування доводять, що люди, начебто, розуміють, що такі новини вбивають наші душі, додають негативу в життя. Але на 90%, за біологічною суттю, ми залишаємось тваринами, і лише 10% - це питома надбудови нашої психіки, котру нам дала еволюція. Вірогідно, причиною зацікавленості в таких новинах є певні тваринні інстинкти. Та ж агресія - це один зі способів самоствердитися в суспільстві, завоювати собі партнера, зайняти вищий щабель в ієрархії - ці речі ідентичні поведінковим та інстинктивним речам, які є у тварин.
Закони журналістики лежать у площині приватного й публічного права і не стосуються емоційної сфери життя суспільства. Як ми знаємо, етичні норми не є обов'язковими для виконання. Тут уже журналіст керується власними моральними засадами - опише він подробиці жахливої трагедії, чи ні. Але над ним ще стоїть редактор, який теж зі своїм бекґраундом: може вирішити, що це популяризація злочину - і краще не заглиблюватися в подробиці; або ж навпаки - що це «смачно і жирно» і привабить велику кількість глядачів...
Відзначимо, що в усьому світі злочини, повністю скопійовані з медіапродукції, - досить рідке явище. Однак, численні експерименти встановили факт існування причинно-наслідкового зв'язку між переглядом сцен насильства та підвищенням агресивної поведінки.
Дослідження впливу медіанасильства включає в себе широкий спектр медійного контенту. Мова йде не лише про кримінальну журналістику. Всім відомим є термін “агресивна реклама”, котра може спонукально впливати на реципієнта. Нові комунікаційні технології також багато в чому спрямовані на вплив на підсвідоме на несвідоме людини. До вибірки ймовірним є потрапляння матеріалів сексуально спрямованої медіапродукції, матеріали політичної пропаганди та звичайна інформація про події політичного та економічного характеру (кризовий стан суспільства) тощо.
Залежність членів нашого суспільства від ЗМІ невпинно зростає. ЗМІ начебто «підсаджують» свою аудиторію на медіатехнології. Про це ще 1976 року говорили Де Флер та Болл-Рокешен, обґрунтувавши свою модель медіазалежності [1, с.21]. Предметом даної моделі є стосунки між мас-медіа як інформаційною системою та суспільством як соціальною системою. Згідно моделі, залежність індивідів від ЗМІ зростає під час криз у суспільстві: вони стають одночасно і джерелом інформації, і джерелом психологічного комфорту. На наш погляд, дана модель є валідною для всіх типів суспільств. Так, зокрема, закриття порталу WikiLeaks викликало обурення споживачів інформації по всьому світу (всесвітня економічна криза та перманентні політичні кризи в різних країнах слугували тлом для таких спротивів); до численних протестних проявів 2012 року спричинило закриття в Україні файлообмінника ex.ua, який вдовольняв як інформаційні, так й емоційні потреби членів українського суспільства.
Вплив ЗМІ на аудиторію в контексті медіанасильства. Історичний огляд
Про руйнівну енергію щоденних публікацій як про найбільше зло в державі говорили ще в середині ХІХ ст. (Мається на увазі Російська Імперія, територіальною одиницею якої була на той час Україна). Психологічний вплив медіа розглядали за наявності причинно-наслідкового зв'язку, де причиною були різні форми оприлюдненої інформації (переважною мірою посередництвом медіа).
Історія західної преси знає багато прикладів, коли після відслідковування причинно-наслідкового зв'язку, занепокоєність викликала ефемерна влада медіа над своєю аудиторією. Це нерідко викликало до життя цензурні закони та постанови і навіть застосування фізичного насильства до журналістів та редакторів ЗМІ.
Ще ХУІ ст. папська влада запроваджувала заборони на друк протестантської літератури. До списку заборонених книг було включено також порнографію. Тих друкарів, які підпільно включали свої верстати для виготовлення подібної продукції, кидали до тюрем та палили на вогнищах. Додамо, що в Західній Європі ХУІ ст. споживачами друкованої продукції вже були не тільки представники правлячої верхівки, а широкі верстви населення.
1798 року в США було видано закон про заборону підбурювання до заколоту. Каналом, по якому мала розповсюджуватися інформація бунтарського характеру, було визнано пресу. Суддя, котрий виносив рішення по прецедентах про заколот, писав в Columbian Centinel: «Дайте купці людей контроль над пресою, і ви надасте їм владу над усією країною, тому що ви дасте їм контроль над громадською думкою, що володарює над усім». (Треба відзначити надзвичайну актуальність для сучасної України такого висловлювання).
Узагалі історія США має довгу та недемократичну історію власної демократії. Одним із свідчень цього були численні погроми редакцій газет натовпом. Причиною були начебто непатріотичні публікації в газетах. Гинули журналісти, нищилося майно редакцій...
1833 рік у США був видатним: з'явилася газета Sun, що спеціалізувалася на кримінальній хроніці. Популярність її зростала щодня, і це занепокоювало хранителів суспільної моралі. Звичайно, експериментальних досліджень на цю тему ще не було, однак уже тоді доволі активно критикувалися матеріали, в яких ішлося виключно про секс, скандали, вбивства тощо.
У часи Великої Депресії в США більша частина американців вважала, що радіо та телебачення надто сильно впливають на аудиторію. Масова інформація порівнювалася із смертоносними кулями чи сильними наркотиками. Ці образи й лягли в підвалини теорій «кулі» та «шприца», котрими деякі теоретики пояснюють вплив ЗМІ на свідомість аудиторії. Так, теорію «кулі» застосовували до аналізу впливу пропагандистських матеріалів. Особливо актуальним аналіз пропаганди був протягом Другої світової війни. Прибічники теорії залякували: якщо інформаційний простір США наситити пропагандистськими матеріали якогось гіпотетичного Гітлера, це вплине на загальний політичний курс країни. Треба відзначити, що ідеологи колишнього СРСР, тримаючи за залізною завісою народ країни протягом семи десяти років, де-факто були гарячими послідовниками відповідних підходів.
журналістський насильство вплив аудиторія
Висновки
Варто відзначити, що ні радянська, ні незалежна Україна не може похвалитися системними дослідженнями теми медіанасильства в ЗМІ. При тому, що вітчизняні спеціалісти в медіагалузі слушно зазначають, що «засилля негативних новин у ЗМІ справді може серйозно впливати на суспільні настрої. По-перше, змінюється уявлення про світ, він відчувається як усе більш небезпечний та несправедливий; по-друге, змінюється уявлення про частоту тих чи інших подій, які можуть статися, а відповідно - й очікування негативу. Таке уявлення про світ призводить до більшого песимізму, а відтак до навченої безпорадності, спадання активності. Також руйнується громадська думка про ненормальність злих вчинків, а отже, руйнуються механізми суспільної саморегуляції» [2].
Виходячи з виключної актуальності даної проблематики, нами пропонується звертати особливу увагу студентів інститутів та факультетів, які готують спеціалістів медіагалузі, на дослідження медіавпливів взагалі і медіанасильства, зокрема. Нами пропонується поглиблене вивчення наступної проблематики: напрями в сфері медіавпливу; методи переконання аудиторії; вплив медіанасильства і порнографії на настрої аудиторії, включаючи поведінковий аспект; переляк (стрес) як реакція на масову інформацію; вплив підбору повідомлень на уявлення аудиторії про їхню важливість; нові медіатехнології; використання ЗМІ для задоволення індивідуальних потреб; формування картини світу під впливом ЗМІ тощо. Контент курсу «Кримінальна журналістика» може слугувати базисом для таких досліджень [3].
Перспективи подальших досліджень. У другій частині даної статті (наступне число часопису) нами пропонується сценарій експериментального дослідження на тему впливу на аудиторні настрої повідомлень на кримінальну проблематику. Дану експериментальну модель було апробовано автором статті і може бути застосовано студентами для апробації результатів їхніх теоретичних посилів в роботах різних кваліфікаційних рівнів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Ball-Rokeach, S. & DeFleur, M.L. (1965). A depency model of mass media effects. Communication research, chapter 3.
2. Дорош М. Із діагнозом «соціальна глухота» (Л.Найдьонова)// З сайту Медіаграмотність (http://osvita.mediasapiens.ua). - 2012. - 10 квітня.
3. Порфімович О. Кримінальна журналістика: Вибрані лекції. - К.: ФОП-ПОДОЛІН І.В., 2009. - 192 с. - українською та англійською мовами.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Специфіка засобів масової комунікації як основного способу передачі соціальної інформації. Роль медіакомунікацій в забезпеченні сталого функціонування сучасного суспільства. Специфіка сучасної журналістики в контексті комунікацій нових цифрових медіа.
контрольная работа [69,4 K], добавлен 19.02.2021Ступінь впливу засобів масової інформації на аудиторію, процес формування суспільної думки та методи маніпулювання нею. Місце преси в усіх суспільних сферах життя. Релігійна спрямованість діяльності масової інформації, її методи та оцінка ефективності.
курсовая работа [61,4 K], добавлен 23.06.2009Культура мовлення як складова загальної культури людини. Засоби масової інформації - носії культури. Роль засобів масової інформації, їх види та функції в Україні. Позитивний та негативний вплив засобів масової інформації на культуру спілкування.
курсовая работа [60,9 K], добавлен 20.10.2014Поняття засобів масової інформації як звернення до масової аудиторії, доступності суспільству, корпоративного змісту виробництва і розповсюдження інформації. Преса, телебачення та Інтернет-видання. Особливості професійної діяльності в кінематографі.
презентация [4,6 M], добавлен 21.04.2012Роль та значення засобів масової інформації для суспільства. Основні види психологічного впливу. Соціальний зміст преси, телебачення та радіомовлення. Історія виникнення та розвиток радіомовлення в Україні. Загальна характеристика радіо "Люкс ФМ".
реферат [41,4 K], добавлен 23.04.2011Взаємозв'язок між засобами масової інформації та міжнародним тероризмом. Вплив тероризму на світову безпеку та небезпечні терористичні організації. Особливості та наслідки висвітлення терористичної діяльності у ЗМІ: реакція суспільства та ісламофобія.
статья [110,7 K], добавлен 11.09.2017Особливості розвитку сучасної журналістики в Україні. Сутність поняття "політична журналістика". Аналіз проекту "Медіаматеріали про політику та політичних діячів" та процесу продукування авторських матеріалів. Завдання засобів масової інформації.
дипломная работа [3,0 M], добавлен 18.05.2012Поняття засобів масової інформації, їх система та види, вплив ЗМІ на інтегративні процеси в суспільстві у період глобалізації. Пропозиції та рекомендації стосовно уникнення негативної дії інтернету та використання соціальних мереж на користь суспільства.
дипломная работа [73,9 K], добавлен 27.11.2010Фактори впливу культури на суспільну мораль та культуру мовлення. Засоби масової інформації (ЗМІ) як носії культури, їх роль в суспільстві та практичне застосування. Види та функції ЗМІ в Україні, їх позитивний та негативний вплив на культуру спілкування.
курсовая работа [544,1 K], добавлен 21.12.2012Основні підходи до дослідження масової комунікації. Особливості зв'язку масової комунікації, соціальних стереотипів та політичних процесів. Негативна та позитивна дія масової комунікації. Проблеми комунікатора, аудиторії і сприйняття масової інформації.
реферат [23,7 K], добавлен 10.06.2011Виявлення рівня довіри читачів до блогів. Основні переваги і недоліки друкованих засобів масової інформації, блогів та їх популярність серед аудиторії. Відмінність між журналістами та блогерами, міра їх відповідальності перед державою і суспільством.
статья [23,2 K], добавлен 22.02.2018Сутність і призначення засобів масової інформації, їх роль та значення в сучасному суспільстві. Проблеми засобів масової інформації на даному етапі та шляхи їх розв'язання. Зв’язки з громадськістю та співпраця служб паблік рилейшнз підприємств зі ЗМІ.
реферат [22,3 K], добавлен 11.12.2010Сучасні тенденції в сфері засобів масової інформації та інформаційної політики провідних медіакомпаній, пов’язані з комерціалізацією, їх змістовні та структурно-функціональні характеристики. Негативні і позитивні наслідки даного процесу в Україні.
курсовая работа [53,1 K], добавлен 10.04.2014Характерні риси засобів масової інформації. Сутність інформаційної, освітньої, мобілізаційної, оперативної функції. Поняття "політичне маніпулювання". Цензура в засобах масової інформації. Свобода слова та інформації. Преса, радіо і телебачення України.
презентация [3,9 M], добавлен 27.10.2012Масова комунікація як основне середовище, в якому функціонують інститути PR. Вплив на громадськість через канали комунікації та за допомогою засобів масової інформації. Механізм комунікаційного процесу (на прикладі розважальної програми "Танцюють всі!")
контрольная работа [17,7 K], добавлен 09.11.2015Передісторія виникнення, переваги й недоліки "замовлених" матеріалів; особливості їх розповсюдження. Рівень відповідальності за публікації й аналіз специфіки використання "джинси" у засобах масової інформації Донеччини під час виборчих перегонів.
курсовая работа [81,0 K], добавлен 11.03.2012Загальна характеристика мас-медіа, становлення фонографічної музики. Аналіз характеристик музики як інструменту формування масової свідомості в українському контексті, розробка шляхів та рекомендацій щодо вдосконалення політики у музичній сфері.
курсовая работа [67,5 K], добавлен 05.03.2012Поняття засобів масової інформації (ЗМІ), їх роль у політичній системі демократичного суспільства, характерні риси і функції. Законодавство про ЗМІ, сутність і способи політичного маніпулювання. Репресивні засоби керування виданнями і телерадіоканалами.
презентация [544,0 K], добавлен 07.02.2013Суть і структура свідомості. Характеристика суспільної, масової та індивідуальної свідомості та їх взаємодія. Дослідження впливу засобів масової комунікації на свободу вибору й самовизначення людини. Природа громадської думки, як стану масової свідомості.
курсовая работа [85,0 K], добавлен 22.04.2011Вплив політики на засоби масової інформації (ЗМІ). Журналістика як складова політичних процесів. Роль "медіатора", певного буфера, посередника між політикою та громадськістю. Вплив ЗМІ на прийняття політичних рішень. Модель "політика - ЗМІ" в Україні.
доклад [64,8 K], добавлен 25.08.2013
