Новітні тенденції функціонування особистісних наративів у сучасному мас-медійному дискурсі
Аналіз тлумачення поняття "наратив", класифікація його типів. Ознаки наративного опису. Систематизація наукового дискурсу щодо особистісного наративу (ОН). Закономірності функціонування ОН в контенті україномовних інформаційних сайтів за 2010-2013 рр.
| Рубрика | Журналистика, издательское дело и СМИ |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.01.2019 |
| Размер файла | 21,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Запорізький національний університет
Новітні тенденції функціонування особистісних наративів у сучасному мас-медійному дискурсі
Анастасія Кондрико
Анотація
У статті проаналізовано сучасне тлумачення поняття «наратив»; з'ясовано ознаки наративного опису; подано класифікацію типів наративу; систематизовано науковий дискурс щодо особистісного наративу; простежено та узагальнено закономірності функціонування особистісного наративу в контенті україномовних інформаційних сайтів за 2010-2013 рр.
Ключові слова: наратив, особистісний наратив, наративний опис, хронологічність.
Аннотация
В статье проанализировано современное понимание понятия «нарратив»; выяснено признаки нарративного описания; подано классификацию типов нарратива; систематизировано научный дискурс касаемо личностного нарратива; прослежено и обобщено закономерности функционирования личностного нарратива в контенте украиноязычных информационных сайтов за 2010-2013 гг.
Ключевые слова: нарратив, личностный нарратив, нарративное описание, хронологичность.
Annotation
Subject of the research - personal (biographical) narratives of contemporary mass media discourse, study purposes - quantitative and qualitative examination of these narratives.
The contemporary interpretation of the notion «narrative» is analyzed in this article; signs of narrative description were found; it was given the classification of the types of narrative; it was systematized the scientific discourse about personal narrative; it was noticed and generalised the regularities of the functioning of the personal narrative in the content of Ukrainian information sites from 2010-2013.
We have appealed to information contents http://dt.ua, http://tyzhden.ua and http://gazeta.ua from 2010-2013, since their citation index is high enough (according to PageRank algorithm as October 2013).
The most significant results of our study:
1. On the website http://dt.ua we have found 85 personal narratives, placed only in chapters «Culture» and «Society», among all texts for 2010-2012. The level of the site semantic content with personal narratives in January - October 2013 is qualitatively and quantitatively higher. Now these texts dominate under such rubrics «History» and «Personalities».
2. Monitoring of the website http://tyzhden.ua has shown 48 publications. There is an opposite tendency of quantitative indicators: we have found 15 and 17personal narratives in the 2010 and 2011 content, then in 2012 and January - October 2013 - only 7 and 9. «History» is a priority rubric for them.
3. We have not found personal narratives in their pure form among the materials of the website http://gazeta.ua, but we have found out two similar text groups: 1) the story of the hero about himself with inserts of personal impression of the author; 2) lengthy interviews.
Key words: narrative, personal narrative, narrative description, succession.
Дослідження надскладного процесу формування суспільної свідомості неможливе без аналізу нагального в часі й просторі наративу. Нерідко поняття «наратив» вживають на позначення різноманітних історій, оповідних текстів, розповідей. Але така синонімія не є актуальною не тільки сьогодні, а й не була коректною навіть за тих часів, коли використання зазначеного поняття обмежувалося винятково теорією літератури та лінгвістики. Уже тоді, як слушно зауважує дослідник
О.Афанасьєв, було принципово встановлено, що у наративі акцент ставиться не на подію розповіді, а на власне ті події, про які йдеться, на саме ту «історію», що була упорядкована ще до текстуального викладу [1, 174]. До речі, варто підкреслити, що сучасні дослідники наративу в соціолінгвістиці йдуть дещо іншим шляхом, окремо розмежовуючи оповідь як текст і оповідь як процес. наратив особистісний інформаційний сайт
Поступово, зважаючи на присутність оповіді у будь-якій сфері людського життя, поняття наративу набуло узагальнення та стало претендувати на статус парадигми методології щонайменше гуманітарного знання. Своєрідним свідченням глобальності дослідження наративу в соціальних науках стала поява та поширення терміна «наративний поворот», коріння якого сягає 80-х років ХХ ст., а джерелом, на думку теоретиків Й. Брокмейера та Р. Харре, виступає розуміння того факту, що оповідна форма складає фундаментальне, психологічне, лінгвістичне, культурологічне та філософське підґрунтя для усвідомлення функціонування різних форм знання [2, 30].
Крім уже згаданих учених О. Афанасьєва, Й. Брокмейера та Р. Харре, до основоположників наукової школи наратології належать, зокрема, Р. Барт, О. Шейгал, В. Шмід, Ф. Штанцель, серед сучасних наратологів варто згадати Р. Кадирову, Є. Москаленко, П. Олещука, В. Третьякова та інші.
Предметом нашого дослідження стали власне особистісні (біографічні) наративи сучасного мас-медійного дискурсу, а метою - їх кількісний та якісний аналіз.
Обов'язковими умовами існування будь-якого наративу є дійові особи та сюжет, що хронологічно еволюціонує. Як наслідок мінімалістичності наведених умов, поняття наративу об'єднує у собі багато різновидів оповіді, що характеризуються різною формою, тематичністю та співвіднесеністю з реальністю. Уся ця різнорідність, у свою чергу, підтверджує той факт, що не існує жодної культури, якій не притаманні ті чи інші види наративу.
Отже, наратив являє собою універсальну характеристику кожної культури, що акумулює та транслює власні системи смислів і досвід у цілому за допомогою оповідей у вигляді міфів, легенд, казок, епосу, драм і трагедій, історій, розповідей, жартів, анекдотів, романів, комерційної реклами тощо. Варто підкреслити, що, з одного боку, здатність бути носієм культури невід'ємна від знання ключових смислів її оповідей; з іншого - ступінь соціалізації індивіда також пов'язаний з рівнем його мовної компетенції, вирішальним фактором якої є здатність розповідати та переказувати історії. Таким чином, без наративу не можливі соціальна взаємодія, створення та трансляція різних видів знання, а також становлення особистості [1, 175-176]. Тому постійно, на кожному етапі розвитку будь-якого суспільства, виникає необхідність його детального вивчення та аналізу.
Серед ознак наративного опису основоположними є такі: наявність кінцевої мети розповіді, яка тлумачить усі згадувані події; обов'язковий відбір найважливіших подій, що безпосередньо стосуються кінцевої мети; упорядкованість подій у певну часову послідовність. Останній із наведених ознак - хронологічності - у наукових джерелах приділено найбільшу увагу. Зокрема Дж. Прінс визначає наратив як презентацію у часовій послідовності деяких реальних чи вигаданих подій. Теоретик пропонує розглядати наратив як один з головних способів організації переживання часу суб'єктом, оскільки оповідь завжди контролюється поняттям часу, а всі події у розповіді вибудовуються у чіткій часовій послідовності. Завдяки такій вибудові окремих події у наративі відбувається їх осягнення за рахунок означення цілого, до якого вони належать [7, 185].
Ми вважаємо, що новітні дослідження наративу в контексті його функціонування у межах системи соціальної пам'яті ґрунтуються на тезах, запропонованих дослідницею Р. Кадировою:
1) реальність створюється в мові і передається в оповідях (наративах), що люди переказують один одному. Кожен представник соціуму (суб'єкт) конструює своє «я» та підтримує свою ідентичність за допомогою наративів, спираючись на домінантні в культурі дискурси;
2) наратив є логічно зв'язною, упорядкованою у часі оповіддю, що сприяє організації особистого досвіду суб'єкта. Наративний аналіз дозволяє відобразити приховану в тексті психологічну реальність, відокремити її від формального змісту тексту;
3) робота з текстом не може бути зведена до процесу обміну готовою інформацією. Складний ланцюжок взаємодій слухача/читача з текстом завершується конструюванням нового наративу, що сприяє осягненню та осмисленню суб'єктом власного досвіду й слугує основою розвитку особистості та виробництва нового досвіду [3, 127].
Цінною є типологія наративів О. Шейгал, в основі якої лежить характер референта. Відповідно, дослідниця розрізняє особистісний (проспективний і ретроспективний), ідеологічний та подієвий політичні наративи [6, 86-96]. На нашу думку, така класифікація адекватна і до наративів засобів масової інформації, адже практичний аналіз змістового наповнення мас-медійного дискурсу дозволяє віднайти приклади усіх трьох типів.
Розглянемо детальніше характеристику особистісного наративу як предмета нашого дослідження. У політології його визначають як життєпис того чи іншого політичного діяча; як структуровану, упорядковану відповідно до політичної ідеї, наповнену елементами драматизму біографію [4, 29]. У контексті медіалінгвістики особистісним наративом можна назвати життєпис будь-якої людини, яка є або вже відомою широкому загалу, або претендує на суспільне визнання завдяки своїм непересічним досягненням, описаним у публікації. Також інформація про головного персонажа, що презентується в такому наративі, обов'язково повинна нести певну цінність та новизну для реципієнта тексту. Іншими словами, герой в особистісному наративі виступає як тематичний базис, навколо якого розгортаються всі згадувані події.
На відміну від особистісного наративу політичного діяча, мета якого, як правило, полягає в ідентифікації, «зрівнянні» останнього з потенційними виборцями, кожен особистісний наратив у сучасній медіалігвістиці спрямований висвітлити унікальність свого головного героя.
Науковець В. Третьяков сформулював таку схему побудови біографічного наративу, засновану на загальних етапах індивідуальної біографії людини: 1) народження; 2) дитинство; 3) навчання - виховання, набуття життєвого досвіду; 4) дорослішання; 5) соціалізація; 6) шлюб - створення власної родини; 7) робота - реалізація своїх здібностей, одержання засобів для власного життя і своєї родини; 8) народження дітей
- виховання нового покоління, поява учнів, послідовників; 9) зрілий вік
- Велика родина; 10) розпад Великої родини - ідуть діти, помирають батьки; 11) старість - відхід від роботи, перехід від опіки над іншими до необхідності бути опікуваним; 12) розпад Малої родини; 13) смерть; 14) пам'ять - посмертне продовження життя в дітях, онуках, пам'яті друзів, у створеному за життя [5, 283-284].
Відповідно, наведені етапи - це певні узагальнені стрижні, на які автор наративу «нанизує» біографічну інформацію про свого героя. Проте якщо наявність відомостей усіх без винятку перших тринадцяти елементів не обов'язкова (залежно від рівня обізнаності автора та провідної ідеї твору), то останній елемент - пам'ять - в особистісному медіанаративі завжди окреслений.
З метою виявлення загальних тенденцій використання особистісних наративів на популярних україномовних інформаційних сайтах ми звернулися до контенту http://dt.ua, http://tyzhden.ua та http://gazeta. ua за 2010-2013 рр., адже їх індекс цитованості досить високий - 6/10 (за алгоритмом PageRank станом на жовтень 2013). Серед базових критеріїв відбору необхідних текстів було окреслено такі: безпосередність і монологічність викладу; наявність трьох основних ознак наративного опису (особистісний тип); яскраво виражені характерні риси публіцистичності.
До найбільш вагомих результатів нашого дослідження відносимо:
1. На сайті http://dt.ua серед усіх текстів за означений період ми знайшли 85 особистісних наративів. Наративи за 2010-2012 рр. розміщені тільки у рубриках «Культура» і «Соціум» (за єдиним винятком у «Науці»), причому кількісне співвідношення таких медіатекстів залежно від рубрики становить 1:3. Під час проведення дослідження було відзначено чималу кількість публікацій, що містять у собі особистісний наратив як частину авторського задуму: подаються здебільшого без біографічних даних, у контексті опису конкретних досягнень або через інтерв'ю. Рівень змістового наповнення сайту особистісними наративами за січень-жовтень 2013 року якісно і кількісно вищий (29 проти 16, 20 і 17 за 2010, 2011, 2012 рр. відповідно). Тепер такі тексти (за двома винятками) наявні тільки під новими рубриками «Історія» та «Персоналії».
2. Моніторинг сайту http://tyzhden.ua на предмет особистісних наративів дозволив виявити 48 публікацій. Тут спостерігається протилежна тенденція щодо кількісних показників: якщо у контенті 2010 та 2011 рр.
ми відшукали по 15 і 17 особистісних наративів, то у 2012 та січні-жовтні 2013 рр. - усього 7 і 9. Пріоритетною рубрикою для них редакція майже завжди обирає «Історію», хоча трапляються поодинокі особистісні наративі під рубриками «Авторські колонки» (2010 р.), «Суспільство» (2011-2012 рр.) та «Культура» (2011, 2013 рр.). Варто зазначити, що у значній частині знайдених текстів під рубрикою «Історія» мета використання наративу полягає в ілюстрації певної політичної події на прикладі біографії головного героя, як правило, уже давно померлого. Зокрема серед публікацій 2011 р. є ціла серія текстів «про знакові постаті української історії, котрі, опинившись у лещатах державно-репресивної комуністичної системи, постали перед життєвим вибором», у структурі яких особистісний наратив є елементом роздумів авторів над комуністичною системою.
3. Серед матеріалів інформаційного сайту http://gazeta.ua ми не знайшли особистісних наративів у чистому вигляді, натомість виявили дві групи певним чином подібних до них текстів: 1) розповіді героя про себе зі вставками особистісних вражень автора; 2) розлогі інтерв'ю. Пояснити таку ситуацію, на нашу думку, можна прагненням редакції до подієвості та постійної динаміки у публікаціях сайта.
Отже, сьогодні особистісні наративи є досить популярними втіленнями медіатекстів в україномовному інформаційному інтернет-дискурсі. Однак редакціям сайтів http://dt.ua та http://tyzhden.ua важко визначитися з рубрикою такого контенту, найбільш розповсюдженими та стабільними тут, як довів наш аналіз, є «Суспільство», «Культура» та «Історія», хоча трапляється і безліч інших варіантів. Також часто особистісний наратив виступає складовою частиною некролога, інтерв'ю, навіть подієвого репортажу.
Підсумовуючи, варто відзначити необхідність глибшого семантичного аналізу сучасних наративів різних типів, зокрема і особистісного, у контексті медіалінгвістики, що і стане перспективою наших подальших досліджень.
Література
1. Афанасьев А. Нарратив и социокультурная реальность / А. Афанасьев // Збірник наукових праць з філософії та філології / редкол. : М. М. Вєрні- ков [та ін.] ; Одеська гуманітарна традиція . - Одеса : ОНУ ім. І. І. Мечникова, 2003. - Вип. 6 : Мова, текст, культура . - 2004. - С. 174-182.
2. Брокмейер Й. Нарратив: проблемы и обещания одной альтернативной парадигмы / Й. Брокмейер, Р. Харре // Вопросы философии, 2000. - № 3. - С. 29-42.
3. Кадырова Р. Теория нарратива и нарративный анализ в психологи / Р. Кадырова // Вектор науки ТГУ. - 2012. - № 2 (9). - С. 126-128.
4. Олещук П. Біографічний наратив як складова політичного дискурсу / П. Олещук // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. - К., 2010. - Вип. 20. - С. 27-36.
5. Третьяков В. Как стать знаменитым журналистом. Курс лекций по теории и практике современной русской журналистики / В. Третьяков. - М. : Алгоритм ; Эксмо, 2004. - 623 с.
6. Шейгал Е. Многоликий нарратив / Е. Шейгал // Политическая лингвистика. - 2007. - Вып. (2) 22. - С. 86-93.
7. Prince G. Narratology: the Form and Functioning of Narrative. - Berlin ; New York ; Amsterdam: Mouton Publishers, 1982.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Інтерактивність як поняття і явище. Становлення інтерактивного телебачення та його вплив на тележурналістику. Порівняльний аналіз інтерактивності на каналах "1+1" та "Україна". Аналіз функціонування інтерактивності у межах українського телепростору.
дипломная работа [576,6 K], добавлен 05.04.2014Традиційна класифікація інформаційних жанрів. Система жанроутворення в сучасній пресі. Поняття про коментар, його призначення, жанрові особливості. Колонка як оперативний відгук на подію. Особливість журналіста як жанро-твірна ознака колумністики.
реферат [29,7 K], добавлен 11.01.2011Місце ведучого в сучасному інформаційному просторі та його професійні якості. Телевізійний імідж ведучого як складова його майстерності. Аналіз іміджу ведучих на провідних українських каналах (інформаційних, аналітичних та розважальних програм).
дипломная работа [86,6 K], добавлен 27.09.2013Інформація як товар і економічний ресурс: властивості, класифікація й особливості ринку. Реклама, виставки, конференції і друковані видання як джерела інформаційних продуктів. Сегментація і тенденції розвитку інформаційного ринку в розвинених країнах.
курсовая работа [61,3 K], добавлен 13.10.2012Визначення понять і аналіз інформаційних впливів агресивного характеру в інфопросторі України. Об’єкти та суб’єкти інформаційно-психологічної війни, ознаки і особливості її проведення зі сторони країн Європейського Союзу, США, Російської Федерації.
реферат [26,0 K], добавлен 26.05.2014Природа і типологічні ознаки наукових текстів, їх специфіка та структура. Робота редактора над мовою і стилем викладу тексту наукового історичного видання. Загальна характеристика видання "Кіровоградщина і кіровоградці в роки Другої світової війни".
курсовая работа [52,3 K], добавлен 03.10.2014Історичний розвиток рекламних видань. Наукові підходи до їх класифікації. Характеристика колекцій плакатів. Створення брошури з метою проведення політичної реклами. Аналіз електронного варіанту рекламно–інформаційного тижневика "Афіша Прикарпаття".
курсовая работа [2,1 M], добавлен 04.10.2014Сутність та структурні характеристики спеціальних інформаційних операцій (СІО), їх види та цілі. Основні етапи створення та сценарії СІО, аналіз їх наслідків. Характерні особливості різних типів операцій та приклади їх застосування в "гарячих точках".
курсовая работа [51,0 K], добавлен 13.10.2012Дискурс як об’єкт дослідження лінгвістики. Аналіз дискурсу медіа-простору і телебачення як його частини. Розвиток прагматики мовлення. Соціолінгвістичний аналіз комунікації та логіко-семіотичний опис різних видів текстів. Дослідження мовного використання.
курсовая работа [50,6 K], добавлен 23.01.2015Теорія інформаційних приводів як об'єкт наукового осмислення, їх види і цілі. Широке використання особливих способів і прийомів впливу в американській політичній науці, до яких відноситься дезінформування, маніпулювання, розповсюдження чуток і міфів.
курсовая работа [50,0 K], добавлен 06.10.2012Зародження і розвиток журналістики в Європі та Україні. Становище журналістики в тоталітарному суспільстві. Журналістика в демократичному суспільстві як засіб виховання та розвитку особистості. Функціонування ЗМІ в сучасному демократичному суспільстві.
курсовая работа [52,0 K], добавлен 02.01.2013Дослідження медіа тексту у контексті багатоманітності наукових підходів. Медіалінгвістика в сучасній Україні: аналіз ситуації. Особливості семантико-функціонального призначення перифразів у публіцистиці. Газетний текст в медіалінгвістичному дискурсі.
статья [26,2 K], добавлен 27.08.2017Засоби масової інформації: сутність, функції, права, обов’язки. Дослідження основних проблем функціонування сучасних ЗМІ (преси, радіо, телебачення). Особливості книговидання в Україні. Результати використання глобальної інформаційної мережі Інтернет.
курсовая работа [26,3 K], добавлен 25.11.2010Історія утворення інформаційного простору та тенденції його розвитку. Поняття інформаційного середовища, його складові та їх характеристика. Огляд друкованого та телерадіоінформаційного простору Сумщини, та засобів масової інформації у м. Шостка.
контрольная работа [2,6 M], добавлен 30.06.2014Особливості інформаційних та аналітичних журнальних видань і газет. Аналіз періодичних електронних видань "Сегодня", "Факты и комментарии", "Дзеркало тижня", "Комсомольская правда", "Українська правда". Помилки текстових повідомлень та їх класифікація.
реферат [32,3 K], добавлен 15.10.2014Інфографіка як новий метод подання інформації: історичний аспект, визначення дефініцій, класифікація та різновиди. Використання інфографіки у щотижневому інформаційно-політичному виданні "Фокус". Функціонування даного розділу на сайті агентства.
курсовая работа [36,5 K], добавлен 31.08.2014Коло періодичних видань, що є найбільш показовими для дослідження суспільних настроїв жителів Києва 1917-1918 років та ставлення населення до влади. Аналіз типів текстів у міських газетах: інформаційних матеріалів, репортажів, публіцистики, оголошень.
статья [24,5 K], добавлен 24.04.2018Історія радіоінтерв'ю в радянській Україні, його специфічні особливості на "ворожих голосах" (радіо "Свобода", "Голос Америки"). Відмінні ознаки радіоінтерв'ю в прямому ефірі і в записі. Принципи та правила використання даного жанру на FM радіо "Ера".
дипломная работа [133,5 K], добавлен 23.11.2015Заголовки періодичного видання як цілісна графічна і змістова система, яка впливає на розуміння статті, створює попереднє уявлення про його зміст. Вивчення функціонування та оформлення заголовків на шпальтах німецьких друкованих періодичних видань.
статья [18,6 K], добавлен 28.04.2014Раціоналізація суспільства як необхідна умова його розвитку. Теорія політичної модернізації та етапи її розвитку. Вплив засобів масової інформації на процеси демократизації. Особливості та напрямки функціонування ЗМІ в Україні, перспективи їх розвитку.
дипломная работа [93,7 K], добавлен 10.12.2011
