Особливості структурування телевізійних тематичних новин (на прикладі сюжетів про справу Юлії Тимошенко)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості структурування телевізійних тематичних новин (на прикладі сюжетів про справу Юлії Тимошенко)

Карпиленко В.А.

У статті розглядаються когнітивні структури телевізійного новинного дискурсу. На конкретному прикладі прослідковуються розвиток та зміна когнітивної структури залежно від її складників.

Ключові слова: когнітивна структура, новинний дискурс, наратив, міф, метафора, інтертекст.

Когнітивна наука є наукою міждисциплінною. Тож вона містить у собі інструментарії із зовсім різних галузей знань, які подекуди є суміжними, а подекуди і зовсім не мають одна до одної жодного стосунку. Поєднуючи в собі та між собою безліч наук, які за своєю суттю вивчають людину та її поведінку, когнітивна наука долучила до себе й журналістику. Журналістські тексти різняться структурою та змістовим наповненням через велику кількість чинників, зокрема, засіб масової комунікації, в якому розміщується новина.

Незважаючи на те, що завданням новинної журналістики є інформування аудиторії, завдяки поданню інформації чи її замовчуванню відбувається також і вплив.

Тож виокремимо складники когнітивної структури новинного повідомлення, що формують його.

Новина - епізодична або тематична. Тематичні новини - це цикл сюжетів, поєднаних спільною темою. Завдяки цьому автор новини має змогу детальніше аналізувати події, оприлюднювати нові факти, розкривати новий, не відомий до певного моменту зміст. Саме тому для аналізу, наприклад, когнітивної структури використовуватимемо тематичні новини, що мають глобальніший вплив на аудиторію.

Наративи. Ми вживаємо наративи як головну ланку структури нашої новини. її внутрішню історію, контекст, що має бути зрозумілий усім.

Х. Олкер запропонував використовувати для опису міжнародних подій інструментарій наративного аналізу, що походить зокрема, й від робіт такого радянського вченого, як В. Пропп, котрий досліджував казки [1, с. 425]. Розповідні граматики, запропоновані для опису літературних текстів, як він вважає, можна застосувати і для опису реальних історичних подій. В іншій своїй праці цей автор вводить навіть значно сильніше твердження: певний казковий каркас дає не просто опис, а є істотним елементом вибудови певних подій: «Економічна, соціальна і політична діяльність зазвичай структурується за допомогою <...> «міфів», «казок», «наративів» або «оповідань»; вони передають своїм оповідачам і реципієнтам сенс, порядок, ідентичність та практичні уроки про ідеальні, типові можливості або ж про ті з них, яких слід уникати» [2, с. 304].

В. Пропп аналізував будову сюжету чарівної казки [3]. Відкриттям його досліджень стало поняття функції як вчинку дійової особи, важливого для подальшого перебігу дії. При цьому вдалося зняти розмежування між тими, хто здійснює цей вчинок. Наприклад, така функція, як заборона - для сюжету як теоретичного конструкту немає значення, хто наклав цю заборону (але, звісно, не для конкретної казки). Приклади інших функцій: відлучення (герой відлучається з дому), порушення (порушення заборони), вивідування (антагоніст намагається провести розвідку) та ін. Усього В. Пропп запропонував для опису казок 31 функцію [4]. За теорією Х. Олкера «Глибинні семантичні структури, що діють як мотивації - це і є те, що спонукає людей, витлумачуючи світ, створювати і перетворювати «царство політики» [1, с. 421]. Учений ставить питання, чому такі прості формули, графи, граматики працюють, і відповідає: «Прості казки є поширеною частиною багатьох різних культур, тому що вони особливо значимі та побудовані так, щоб їх надзвичайно легко було запам'ятати. Наведені ж формули і схеми представляють різні версії винятково простих, що запам'ятовуються, структур» [1, с. 427]. Отже, власне на тому прикладі, що ми використаємо далі, і буде виявлено такі прості структури. Кожен казковий герой за своєю суттю вже володіє певною низкою характеристик. Тож за цими характеристиками можна провести паралель героя реального та героя вигаданого, казкового. Е. Еббот запропонував три характеристики нарати- ву. Перша - це зчіпка, наратив будується крок за кроком. Друга - порядок, відповідність чіткому порядку подій. Третя - конвергенція, ступінь збігу соціальної події зі стабільним станом, до якого вже застосовні ненаративні методи.

Істотною проблемою наративного опису стає те, що будь-яка подія може мати безліч наративних причин та безліч наративних наслідків. У результаті постає ціла мережа наративних зв'язків. Тим самим наративним значенням стає функція теперішнього і минулого контекстів [4].

Міфи. Сучасний міф часто набуває форм, які описують абсолютно буденні події. Але при цьому він багато в чому спирається на певні нетипові ситуації, впроваджені в сучасність [4]. Сучасна політична міфологія характеризується наявністю безлічі претендентів на образ ідеального героя- вождя, кожен з яких пропонує свій власний варіант рішення. Ступінь міфологізації образу того чи того політичного лідера можна визначити, проаналізувавши, як правило, багатотиражні автобіографічні твори. У них виділяються ті елементи, які, на думку чи самого автора, чи його консультантів, потрібні для більшої відповідності ролі вождя мас [5]. «Американське суспільство переповнене міфами», - пишуть Е. Янарелла та Л. Зігельман [6]. У принципі вже навіть дитяча література виступає як провідник тієї чи тієї політичної міфології. «Тим самим дитяча література дає своїм читачам введення в наративи, які найбільше збережені як шлях до пояснення і розуміння політики в Америці» [7, с. 56].

Метафори. Якщо новина є тематичною, а матеріал передбачає ознаки аналітики, то використання метафор неминуче. Саме за допомогою метафор з'являється змога переносити зміст з одного об'єкта на інший. Використовуючи метафоричні поняття, ми впливаємо на їх сприйняття спершу підсвідомо, що значно ефективніше, ніж свідоме сприйняття. Спираючись на досвід, отриманий людиною протягом її життя, за допомогою метафор ми змінюємо її погляди, хід її думок стосовно тієї чи тієї проблеми. Метафора маскує головну думку, те, що насправді мається на увазі, й поступово змінює хід думок. Метафори дають змогу людині приймати сконструйовані автором тексту рішення так, неначе вони її власні.

Метафори широко використовуються в політичній рекламі, у промовах політичних діячів. їх дедалі частіше вживають у новинних програмах, особливо в аналітичних, проблемних сюжетах.

Інтертекст. Тематичні новини передбачають також використання інтертексту. Адже коли інформація відома всім, то вона не передбачає постійного повторення. Вона спрямована на обізнану аудиторію, яка, побачивши інтертекст, розуміє, про що саме йдеться. Схиляючись до окресленої нами у першому розділі теорії, за якою немає зовсім нових текстів, оскільки кожен текст є повторенням іншого тексту, тобто всі тексти певним чином є інтертексту альними, доходимо висновку, що задля сприйняття та виявлення інтертексту потрібна певна обізнаність реципієнтів. Тож, орієнтуючись на певну аудиторію, слід узгоджувати внутрішньотекстові цитації зі знаннями споживачів інформації. Підсвідомість людини повинна мати діалогічну змогу проводити паралелі між текстами. Отже, створюючи текст, журналіст повинен дуже чітко його структурувати і визначати для себе головну мету подання цієї інформації. А також зробити все, щоб цієї мети було досягнуто. Адже за неможливості спілкуватися безпосередньо з автором тексту висновки після сприйняття його тексту реципієнтом можуть бути доволі непередбачуваними. Це питання доволі складне і залежить від багатьох чинників, зокрема від типу засобу масової комунікації. Так, на телебаченні думку можна змінити, отримавши коментарі однієї сторони конфлікту чи кількох сторін, експертів з певного питання тощо. когнітивна новинний дискурс сюжет

Внутрішня структура тексту за допомогою інтертекстуальності може розширюватися безмежно. Один текст завжди виходить з другого. У журналістиці цей феномен легко прослідкувати, звернувши увагу знову ж таки на тематичні новини, які, виходячи послідовно, доповнюють одна одну, і в результаті ми можемо отримати новину настільки видозмінену, що герої стануть злодіями - і навпаки. Інтертекст став ще більш явним завдяки популяризації електронних медіа та дедалі більшій вседоступності різноманітної інформації. Адже коли людина сприймає силу-силенну новин, що надходять до неї з літератури, фільмів, друкованих та електронних ЗМІ, в неї виникає потреба знаходити паралелі між політиками та героями серіалів, між резонансними подіями та сюжетами літературних творів...

Тож, звернувшись до власне практичного аналізу новини, ми взяли новину тематичну. Найгучні - шою тематичною новиною, яка стосується власне політики, є арешт, судовий процес та ув'язнення Юлії Тимошенко. З новинного формату висвітлення цієї події перетворилося на таке собі реаліті-шоу, що розтяглося на доволі тривалий проміжок часу.

Цікавою для побудови міфу є сама особистість Юлії Тимошенко як жінки-політика. Адже в українській політиці жінки - це досі рідкість, а тим паче вони рідко стають успішними політиками.

Особливим є той факт, що навіть після арешту та ув'язнення журналісти не перестали говорити про Юлію Тимошенко. Вона не втратила своєї популярності в суспільстві й не полишає новинних блоків як на телебаченні, так і в інтернеті.

Аналіз тематичних сюжетів у цій справі ми почнемо саме з дня арешту - 5 серпня 2011 р. - і закінчимо 5 серпня 2012 р., проаналізувавши розвиток когнітивної структури цієї новини в телепрограмі «ТСН» на «1 + 1». До структури теми підключилися також історії з іншими ув'язненими політиками (напр., Юрієм Луценком). Серед дійових осіб з'явились і провідні європейські політики, які висловили свою незгоду з рішенням суду стосовно Юлії Володимирівни.

Для детального аналізу новину слід розділити та структурувати. Ми могли б зробити це за часовими періодами. Скажімо, по три місяці. Але правильніше досліджувати розвиток когнітивної структури за зміною фреймів, коли кожен із них теж можна розділити на кілька частин. Іноді фрейми повторювалися та перепліталися, доповнюючи один одного, та ми будемо зважати на це під час свого аналізу. За 12 місяців перебування Юлії Тимошенко під слідством на каналі «1+1» у програмі «ТСН» о 19:30 було показано близько 298 сюжетів, так чи інакше з нею пов'язаних. У більшості з представлених сюжетів Ю. Тимошенко виступає головним персонажем, а в деяких - її пов'язують з іншими заарештованими політиками чи взаємовідносинами України та ЄС.

Арешт Юлії Тимошенко.

Сюжет із цією новиною вийшов першим у блоці новин 5 серпня 2011 р. Це був репортаж з місця події. Тривав він 2 хв.

Суд над Юлією Тимошенко.

Також вийшов 5 серпня 2011 р., але четвертим. Загалом сюжетів, що інформували про перебіг судового процесу у «газовій справі», «справі ЄЕСУ» та ін., налічувалося близько 63.

Умови перебування.

Від 6 серпня почалися сюжети про умови перебування Юлії Тимошенко за ґратами. Сюжет ішов першим у новинному блоці й тривав 2 хв. Усього таких сюжетів було 18.

Демонстрації на підтримку Юлії Тимошенко.

6 серпня з'явилися повідомлення і про демонстрації на підтримку екс-прем'єрки. Щодо акцій прихильників Ю. Тимошенко показано 21 сюжет.

Хвороба Юлії Тимошенко.

18 серпня 2011 р. Ю. Тимошенко поскаржилася на поганий стан здоров'я. Сюжет був четвертим і тривав 2 хв. Інформацію щодо хвороби Ю. Тимошенко подали у 53 сюжетах.

VL Європарламент у справі Юлії Тимошенко.

6 серпня другим сюжетом іде реакція ЄС, Росії та США на арешт Юлії Тимошенко. Сюжетів, у яких міжнародні справи України, зокрема інтеграція з ЄС, були безпосередньо пов'язані із засудженням Юлії Тимошенко, налічувалося близько 49.

Візуальні фрейми.

На початку розгляду справи Юлії Тимошенко відео різноманітне. Часто транслюються прямі включення з мітингів та аматорське відео із залу засідань. Використовуються багатозначні кадри, що несуть у собі додаткову інформацію.

Згодом будь-яка зйомка в суді стає неможливою. Замість неї використовуються замальовки із судових засідань. Відео з мітингів на підтримку засудженої дедалі частіше береться з архівів і повторюється від сюжету до сюжету. Водночас серед особливостей подання новинних сюжетів каналом «1+1» слід виокремити подекуди подання синхронів політиків та ін. героїв сюжетів без підпису. Тобто передбачається, що глядач, на кого розраховано цю інформацію, має бути в курсі подій, зрозуміти, хто саме на екрані.

Вербальні фрейми.

Сприймати інформацію детальніше, незважаючи на форматну обмеженість часу подання телевізійної новини, дають змогу саме зазначені нами в додатках метафори та інтертекст. Метафори доволі популярні у політичних сюжетах, які часто несуть у собі не так факти, як певну емоцію, здатну вплинути на ставлення аудиторії до інформації. Щодо інтертекстуальності, то її застосовувати значно легше саме в сюжетах тематичних. У матеріалах про справу Юлії Тимошенко інтертекст був можливий саме завдяки попередній діяльності героїні, тож подекуди не було потреби ще раз переказувати всю історію - достатньо лише використати ті чи ті цитати і вибудувати текст на паралелях з попередніми текстами (див. Табл. 1).

Опитування, проведене на сайті «1+1» серед інтернет-користувачів, виявило, що більшість респондентів виступають за виправдання та звільнення Юлії Тимошенко (див. Табл. 2). Звісно, це також є наслідком тих особливостей когнітивних структур інформації, поданої засобами масової комунікації.

Таблиця 1

Результати опитування на сайті «1 + 1»

Окрім сюжетів, у яких висвітлювалася тільки справа Юлії Тимошенко, її ім'я лунало і в сюжетах про відносини України та Росії, зокрема про газові контракти. Такі матеріали, що з'являлися не лише в українських медіа, а й в російських, формували також ставлення до нашої країни населення РФ.

21-24 жовтня аналітичний центр «Левада- центр» провів опитування за репрезентативною всеросійською вибіркою серед 1686 осіб віком від 18 років у 130 населених пунктах і 45 регіонах країни щодо відносин Росії та України і суду над Ю. Тимошенко. Представимо деякі результати (див. Табл. 3-5).

Таблиця 3.

Українські лідери, яким симпатизують росіяни

Зворотний зв'язок повинен бути не лише між масовою аудиторією та ЗМІ, а й між ЗМІ та владними структурами. Насамперед влада має звертати увагу на щоденні випуски новин. Суттєво працює інший чинник, який руйнує розвиток держави і суспільства в Україні. Це байдуже ставлення влади до власних помилок, її намагання жити автономно від громадян. Критичні постріли преси і ТБ частіше мають нульовий ефект, оскільки держава не хоче на них реагувати. Лише останні події (наприклад, загибель Оксани Макар чи знесення будинків на Андріївському узвозі), коли люди виходили на вулицю і це було підтримано ЗМІ, показують, що держава здатна і може реагувати, коли захоче. У цілому ж зворотний зв'язок від населення до влади, який уособлює громадянське суспільство, запрацює тільки тоді, коли реагування держави буде системним [10].

Отже, підбиваючи підсумок, можемо вказати на безпосередній зв'язок між реакцією суспільства на подію та особливостями висвітлення цієї події. Також знання особливостей структурування но- винного сюжету може вплинути на якість формування новини. Медійник має змогу впливати на сприйняття новини аудиторією за допомогою інтертексту і метафор на практиці. На телебаченні ж важливими є не лише вербальні конструкції тексту новини, а й візуальні конструкції.

Література

1. Олкер Х. Р. Волшебные сказки, трагедии и способы изложения мировой истории / Х. Р. Олкер. - М. : 1987. - 425 с.

2. Alker H. R. Beneath Tit-for-Tat: the Contest of Political Economy Fairy Tales within SPD Protocols / / Rediscoveries and Reformulations. Humanistic Methodologies for International Studies. - Cambridge, 1996. - 304 с.

3. Пропп В. Я. Морфология сказки / В. Я. Пропп. - М., 1968.

4. Почепцов Г. Г. Теория коммуникаций / Г. Г. По- чепцов. - М. : Рефл-бук ; К. : Ваклер, 2001. - 656 с.

5. Евгеньева Т. В. Социально-психологические основы формирования политической мифологии // Современная политическая мифология: содержание и механизмы функционирования. - М., 1996. - 28 с.

6. Yanarella E. J. Introduction: Political Myth, Popular Fiction and American Culture / E. J. Yanarella, L. Sigelman // Political Mythology and Popular Fiction. - New York etc., 1988. - Р. 2.

7. Cook Т. Е. Democracy and community in children's literature // Political mythology and popular fiction. - New York, 1988. - Р. 56.

8. Який вирок для Тимошенко Ви вважаєте справедливим? [Електронний ресурс] // ТСН. - URL: http://tsn.ua/polls/?page=1.

9. Отношения с Украиной и суд над Ю. Тимошенко [Електронний ресурс] // Левада-центр. - URL: http://www.levada.ru/01-11-2011 /otnoshen iya-s- ukrainoi-i-sud-nad-yutimoshenko.

10. Почепцов Г. Г. Нові альтернативи українському політикуму. Або один термін для депутатів і президентів [Електронний ресурс] // Українська правда. - URL: http://www.pravda.com.ua/articles/2012/04/ 23/6963057/.

Размещено на Allbest.ru