Бібліотечно-інформаційна діяльність як об’єкт статистичного дослідження

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Сучасні інформаційно-комунікаційні технології не просто модифікували діяльність наукових бібліотек, але й поставили перед ними принципово нові завдання, пов'язані з інтеграцією до вітчизняного та світового інформаційного простору, консолідації зусиль з іншими інформаційними, освітніми та культурно-просвітницькими установами щодо задоволення потреб суспільства в інформації та знаннях. В умовах проголошеного розвитку інформаційного суспільства в Україні та формування оновленої інформаційної парадигми, де місце і роль бібліотек визначатиметься їхньою здатністю до системної трансформації та конкурентоспроможністю на ринку інформаційних продуктів і послуг якісно нового значення для всієї системи бібліотечного управління набуває статистична інформація. Саме ці відомості, що формуються в процесі статистичного спостереження, узагальнення та аналітико-синтетичного опрацювання і виражені у статистичних показниках, створюють основу для оцінки роботи бібліотек як суспільно-значущих інституцій. Важливим складником отримання статистичної інформації є методологічна та нормативно-методична база бібліотечної статистики, яка наразі в нашій країні потребує оновлення з урахуванням трансформаційних змін в бібліотечній діяльності та узгодження з вже діючими міжнародними стандартами. Особливого значення ця проблема набуває у зв'язку з визначенням соціальної та економічної ефективності роботи бібліотек, коли на фоні значного зниження статистичних показників традиційних аспектів роботи бібліотек спостерігається тяжіння суспільного попиту до бібліотечно-інформаційних ресурсів і послуг, що надаються в електронній формі в режимі віддаленого доступу.

З розвитком інформаційно-комунікаційної діяльності в бібліотеках за кордоном проблема вироблення нових підходів до визначення її ефективності була у центрі уваги спеціалістів зарубіжних країн та світових організацій. Упродовж останнього десятиліття цей напрям активно розробляли західні дослідники: Р. Брофі (вимірювання продуктивності в системі менеджменту, якість електронних бібліотечних послуг); Дж. Едгрен, Р. Пол та П. те Бокхорста (показники якості бібліотечної роботи та управління); С. Бейкер, Ф. Ланкастер, Т. Чілдерс (оцінка бібліотечних послуг); М. Янті (продуктивність доставки документів); Дж. Дейвіс та ін. (визначення ефективності окремих аспектів бібліотечної роботи за стандартом ISO 11620); Дж. Бертот, Кр. Мак-Клюр, Дж. Райан, У Шим (показники мережевих послуг електронних бібліотек). Свої погляди щодо вирішення різних проблемних питань бібліотечної статистики (далі - БС), таких як: розроблення системи статистичних показників (далі - ССП), термінологія БС, методика оцінювання роботи бібліотек, визначення показників ефективності тощо протягом останнього двадцятиріччя представляли О.М. Василенко, А.І. Віслий, В.К. Клюєв, Л.А. Кожевніюва, В.П. Лапічикова, Т.Л. Манілова Р. С. Мотульський, Н.С. Редькіна, Ю.М. Столяров, І.М. Суслова, Є. А. Фенелонов та інші бібліотекознавці України та країн СНД.

На міжнародному рівні питаннями розвитку термінологічних, методичних показників БС, а також оцінювання діяльності бібліотек систематично займаються ІФЛА (Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій і установ) та ІСО (Міжнародна організація зі стандартизації). Постійно здійснювалася робота над удосконаленням міжнародних стандартів з бібліотечної статистики технічним комітетом TC 46/SC 8 ISO «Statistics and performance evaluation» (якість, статистика і оцінка діяльності ІСО (Міжнародна організація зі стандартизації). Починаючи з 90-х років минулого сторіччя п'ять разів оновлювався міжнародний стандарт ІСО 2789 «Information and documentation - International library statistics» і двічі ІСО 11620 «Information and documentation. Library performance indicator». Починаючи з 1995 р. різні аспекти цієї проблеми систематично розглядалися на зборах CENL (Конференція директорів європейських національних бібліотек). Секція національних бібліотек разом з Секцією статистики IFLA (Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій і установ) провели семінар з питань оцінки діяльності національних бібліотек на 69 Генеральній конференції IFLA у Берліні (2003 р.) [13].

Проте в Україні комплекс проблем з організації БС у межах галузі дотепер не вирішено, незважаючи на наявні науково-дослідні розробки у вітчизняному бібліотекознавстві, світову практику і методичні рекомендації міжнародних установ.

Результати комплексного дослідження цього питання здійснено у рамках наукової тематики Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (далі - НБУВ) зазначили, що показовою є загальна тенденція щодо провідного місця в системі статистичних досліджень користувача бібліотеки, ефективності бібліотечної роботи (насамперед - соціальної). Обов'язковою умовою порівняння результатів виміру показників є взаємозв'язок місії бібліотеки і складу користувачів. Більшу частину показників використовують для оцінювання як традиційних, так і електронних послуг. Крім того, належну увагу приділено й іншим питанням, значущість яких зросла в останні роки, зокрема економічній та соціальній ефективності бібліотечних процесів, бібліотеці як соціокультурному та професійному середовищу, її ролі у задоволенні освітніх та інформаційних потреб населення, надання бібліотечно- інформаційних послуг для зовнішніх користувачів, визначення професійної компетентності бібліотекарів.

Основні методологічні підходи, розроблені за останнє десятиліття вітчизняними та зарубіжними фахівцями та запропоновані для оцінки діяльності бібліотеки, можна визначити як:

¦ ресурсний підхід;

¦ «суспільно-корисного блага»;

¦ економічної доцільності;

¦ самооцінка діяльності бібліотеки;

¦ порівняльний (фактичного стану зі зразком обраного еталону).

Найхарактернішими методами оцінювання діяльності бібліотеки є: програмно-цільовий, який базується на розробленні відповідних оцінок у рамках поставлених завдань або місії, визначеної бібліотекою; експертний, який передбачає пряме використання професійних знань і практичного досвіду спеціалістів-експертів для оцінки якості роботи; управлінський, який зазвичай застосовують при проведенні оцінок сторонніми організаціями; природний, який передбачає врахування думки користувачів, основну увагу приділяє залученню користувачів і засновників до визначення критеріїв, потреб, інтересів та цілей. Однак здебільшого для вищих ланок бібліотечного керівництва, засновників, спонсорів головним критерієм є затратність, тобто показники економічної ефективності. Проте за рекомендаціями міжнародних професійних організацій та бібліотекознавців таких показників не повинно бути багато, зокрема на вищих рівнях - державному і міжнародному [13].

Дослідження стану організації БС в Україні свідчать про необхідність перегляду науково-методичних засад функціонування цієї сфери національної статистики. Посилення інформаційного складника разом із збереженням і поєднанням основних традиційних форм роботи для вітчизняних наукових бібліотек зумовлює потребу у зміні об'єкту статистичного дослідження на всіх рівнях бібліотечного управління, яким наразі доцільно визначити бібліотечно-інформаційну діяльність (далі - БІД), що у професійному середовищі розглядається як «різновид інформаційної діяльності» суспільства [6]. Щодо визначення ефективності БІД та оцінювання роботи бібліотек, то перш, ніж переходити до їх упровадження, потрібно, насамперед, оптимізувати систему статистичних показників (далі ССП) БІД, узгодити низку питань теоретико-методологічного, термінологічного та методичного характеру У зв'язку з цим перед БС як галуззю науково-практичної діяльності, спрямованої на вивчення явищ і процесів бібліотечної дійсності, стоїть кілька актуальних завдань, а саме: вироблення нових підходів до формування ССП; розроблення ССП БІД на основі гармонізації показників традиційних та інноваційних аспектів роботи бібліотек; оновлення нормативно-методичної бази БС.

Вироблення нових підходів щодо формування системи показників вітчизняної БС зумовлено як новим об'єктом статистичного дослідження БІД, так і необхідністю засвідчити важливу роль бібліотечно-інформаційного потенціалу країни у розвитку інформаційного суспільства України та інтеграції до світового інформаційного простору. Також цей аспект набуває особливого значення з поширенням методів стратегічного планування в бібліотеках та посиленням уваги органів державного аудиту на ефективність бібліотечної діяльності [4; 5; 12]. У цьому зв'язку на сучасному етапі доцільно здійснювати формування системи показників БС на основі комплексного, збалансованого та інтегрального підходів.

Комплексний підхід дозволяє представити на паритетних засадах статистичні показники, які характеризують традиційні та інноваційні аспекти роботи бібліотек за усіма напрямами діяльності, кадровий потенціал та матеріально-технічну базу функціонування установи, враховуючі набір обов'язкових показників за формами статистичного звіту (спостереження) для усіх рівнів бібліотечного управління та положення нормативно-методичних документів [3]. Комплексний підхід передбачає врахування різних факторів, які можуть впливати на кількісний склад статистичних показників, методику їх групування та форми представлення, надає широкі можливості щодо розкриття змісту роботи бібліотеки засобами статистики.

Збалансований підхід дозволяє визначити набір взаємопов'язаних показників, які характеризують досягнення стратегічних та проміжних цілей відповідно до правила Коплана - Нортона («10/80/10»), що передбачає включення, крім кількісних, ключових показників результативності, соціальної та економічної ефективності [5]. Збалансований підхід створює основу ССП за основними областями виміру: бібліотечно-інформаційні ресурси; використання бібліотечно-інформаційних ресурсів і послуг; розвиток матеріально-технічної бази; кадрове забезпечення та фінансування у взаємозв'язку з показниками потенціалу розвитку (вимірюють упровадження в бібліотеці нових послуг і ресурсів) та ефективності (соціальної й економічної). Виходячи з цього, до форми статистичного звіту НБУВ, яка до 2013 р. включно складалася з п'яти розділів (бібліотечно- інформаційне обслуговування; формування бібліотечно-інформаційних ресурсів; опрацювання документів, організація каталогів, картотек та БД; книжковий фонд та його збереження; кадри), запропоновано доповнити розділами «Науково-методична робота», «Матеріально-технічна база» та значно модернізувати існуючі раніше.

Сучасна «бібліотечна дійсність» під впливом процесів інформатизації суспільства зазнає значних перетворень, коли змінюється видова структура документних фондів, шляхи пошуку, доставки та отримання інформації. Система основних статистичних показників, що характеризують традиційну бібліотечну діяльність, як і методика їх отримання, формувалася протягом тривалого історичного періоду і набула усталеної змістовності. Основними показниками, за якими традиційно оцінюють як роботу окремої бібліотеки, так і діяльність усієї бібліотечної мережі, є кількість читачів, відвідувань, фонд, книговидача. З поглибленням інформаційної частини в бібліотечній справі почали використовуватися і відповідні поняття: користувачі, звернення, інформаційні ресурси, бази даних, вивантажені документи тощо. Тому в аспекті гармонізації показників бібліотечної та інформаційної діяльності особливого значення набуває інтегральний підхід. Інтегральні показники в статистичній науці розглядаються як узагальнені, зведені, комплексні показники [7].

У процесі виконання науково-дослідної роботи фахівцями НБУВ було розроблено проект форми статистичного звіту (далі - ФСЗ) «Показники бібліотечно-інформаційної роботи бібліотеки», яка може слугувати основою для створення статистичної інформації в системі управління Бібліотеки. До ФСЗ введено як інтегральні показники «користувачі», «відвідування», «запити користувачів», «єдиний бібліотечно-інформаційний фонд» та ін., які узагальнюють статистичні характеристики окремих складників за основними напрямами діяльності Бібліотеки.

Інтегральні показники широко використовують в різних сферах соціально-економічної статистики, однак поодинокі пропозиції щодо їх застосування у статистичному аналізі як окремих аспектів, так і бібліотечної діяльності в цілому дотепер не знаходили широкого упровадження і підтримки. Наразі у РФ бібліотечній громадськості запропоновано до обговорення проект національного стандарту «Библиотечная статистика: показатели и единицы исчисления: ГОСТ- 2013. Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу», в якому щодо основних показників БС чітко простежується інтегральний підхід. У практиці вітчизняної БС його можна застосувати тільки на рівні окремої бібліотеки або, у кращому випадку - відомчої мережі, оскільки практично всі статистичні складники, пов'язані з розвитком інформаційної складової бібліотечної діяльності в Україні нормативно не визначені. Натомість у РФ паралельно з розробкою проекту вишезгадуваного національного стандарту з БС вийшов наказ Міністерства культури РФ від 8.10.2012 р. «Об утверждении Порядка учета документов, входящих в состав библиотечного фонда». Згідно із цим документом загальна величина бібліотечного фонду в цілому і його підрозділів, зокрема мережевих локальних документів і мережевих віддалених документів, враховується у примірниках, нові надходження - у примірниках і назвах [9]. Отже, документи електронних бібліотек чи баз даних, а також електронні видання за передплаченим доступом обліковуються і складають цілісний фонд книгозбірні.

В бібліотечній галузі України функціонує «Інструкція з обліку документів, що знаходяться в бібліотечних фондах» (затверджена наказом Міністерства культури і туризму України № 22 від 03.04.2007 р). Цей документ унормовує облік лише тих електронних видань, що мають фізичну основу (оптичний диск), який пройшов редакційно-видавниче оброблення, призначений для розповсюдження в незмінному вигляді та має вихідні дані [10]. Водночас значні масиви електронних документів, що доступні користувачам, але розміщуються на жорсткому диску серверного комп'ютера, автономних автоматизованих робочих станціях та одержувані бібліотекою від інших інформаційних установ у тимчасове користування через інформаційно-телекомунікаційні мережі на договірній чи контрактній основі, не відбито в офіційній статистиці.

Принциповою для оцінки документно-інформаційних ресурсів бібліотеки, як зазначав А.Б. Антопольський, «є наявність у сховищах тих чи інших видань, документів або даних, а вид носія і технологія доступу до цих інформаційних ресурсів є вторинним» [1]. Однак досі загальну величину бібліотечного фонду не розглядали з урахуванням такого складника, як мережеві локальні документи, що зараз унормовується російським ГОСТом. На основі інтегрального підходу у розробленій ФСЗ НБУВ показник бібліотечного фонду в цілому розглядається як організаційно і функціонально взаємопов'язана сукупність документів, що має НБУВ і надає у користування. бібліотечний інформаційний конкурентоспроможність

Видача документів може мати різноаспектну диференціацію і як показник характеризувати, з одного боку, кількість цього виду послуг, з іншого, - навантаження на бібліотекарів, оскільки (частково за винятком фонду відкритого доступу) обслуговування здійснюється у безпосередньому чи дистанційному контакті «бібліотекар - читач», коли витрачається робочий час і професійне вміння співробітника на отримання необхідного документа користувачем. Згідно з положеннями міжнародного стандарту «ISO 2789:2006 Information and documentation - International library statistics» видачею вважають надання документа на абонементі або доставку матеріалу в неелектронній формі (наприклад книги), електронного документа на фізичному носії (наприклад CD-ROM) чи передачу електронного документа на обмежений термін (наприклад електронної книги), продовження терміну видачі додому з ініціативи читача, зареєстровану видачу в бібліотеці, роздруківки електронних документів, зроблених бібліотечним персоналом для користувачів, електронну доставку документів. Однак вивантаження безпосередньо користувачами документів з електронної колекції бібліотеки виключалося [11]. Проектом національного стандарту РФ ГОСТ 7.76-2013 до видачі документів у цілому по бібліотеці передбачено урахування й кількості «виданних/вивантажених електронних документів» [2], що, на нашу думку, є послідовним процесом у формуванні ССП на основі інтегрального підходу. Отже, у ФСЗ запропоновано внормувати та закріпити і цей інтегральний показник у складі блоку бібліотечно-інформаційних послуг. Аналогічного підходу дотримано і до інших видів послуг: бібліографічних довідок, консультацій, бібліотечних заходів тощо.

Поняття «користувач бібліотеки» розглядається як узагальнююче до усіх фізичних або юридичних осіб, які звертаються за послугами до бібліотечних установ, зокрема дистанційно через електронні інформаційні мережі. На веб-сайтах вітчизняних бібліотек практика електронної реєстрації користувачів ще не поширена, тому бібліотеки (переважно великі) у своїх статистичних звітах відображають кількість дистанційних користувачів за кодами унікальних ІР-адрес. Проте офіційна вітчизняна БС враховує тільки користувачів, зареєстрованих за єдиною читацькою картотекою (базою даних). У двох останніх редакціях міжнародного стандарту ISO 2789 Information and documentation - International library statistics» представлено поняття «активний користувач», котрим є зареєстрований користувач, який скористався бібліотечними послугами за звітний період [11; 14]. Згідно з положеннями стандарту наводяться відомості про кількість зареєстрованих користувачів та абонентів, кількість нових зареєстрованих користувачів за звітний період та активних користувачів та абонентів.

Загальну кількість зареєстрованих користувачів унормовано відповідно до п. 2.2.28 ICO 2789:2013, в якому зазначено трирічний термін обов'язкової перереєстрації, у протилежному випадку користувача знімають з обліку [14]. Відповідно до інтегрального підходу у ФСЗ загальна кількість користувачів складатиметься із суми кількості зареєстрованих читачів, абонентів, відвідувачів заходів і користувачів, які звернулися в бібліотеку за допомогою телекомунікаційних мереж. На нашу думку, у статистичній формі звіту доцільно представляти кількість віддалених користувачів як в цілому, так і диференційовано: абоненти МБА і ММБА, користувачі електронної доставки документів, віртуальної довідкової служби тощо.

З розвитком засобів інформаційно-комунікаційного зв'язку збільшується кількість дистанційних користувачів. І у вітчизняній практиці саме до цього показника застосовано інтегральний підхід. Так, у формі № 6-НК «Звіт про діяльність державних, публічних бібліотек, централізованих бібліотечних систем...», а також відомостей, представлених на веб-сайті НПБУ у статистичному збірнику «Бібліотечна Україна в цифрах», показник «кількість відвідувань» включає «у т. ч. кількість звернень до вебсайту» [7]. Проблема є у тому, що у цьому випадку не визначено як уніфікованої методики обліку, так і самої дефініції показника, оскільки термін «звернення» охоплює досить широкий смисловий діапазон і застосовується досить часто (звернення до ресурсів, послуг, за довідкою, консультацією, інформацією тощо).

У стандарті «ISO 2789:2006 Information and documentation - International library statistics», як і в попередній його редакції, для віддалених візитерів визначено поняття «віртуальне відвідування» як запит користувача до бібліотечного сайту, що надійшов не з приміщення бібліотеки і є незалежним від кількості переглянутих сторінок та елементів [11]. Нормативним документом допускається порівнювати віртуальні відвідування із традиційними відвідуваннями бібліотеки. Термін «відвідування» щодо веб-сайту і веб-сторінок застосовують різні аналізатори, зокрема Google Analytics. І цілком прийнятним буде визначення таких показників, як «відвідування бібліотеки: всього; у т. ч. відвідування веб-сайту».

Залежно від завдань бібліотеки відвідування можна диференціювати за формами і видами обслуговування, професійними та віковими групами користувачів тощо. Потребує розгляду питання щодо методики обліку та підрахунку віртуальних відвідувань. За міжнародним стандартом ICO 2789:2006 запропоновано три способи вимірювання, заснованих на обліку відвідувань веб-браузерів, IP-адрес або домашньої сторінки. Згідно з вищезазначеними принципами формування ССП у цьому питанні потрібно визначити єдину методику, унормувавши її у відповідних документах для всієї бібліотечно-інформаційної галузі країни. Крім того, функціонують такі показники, як «сесія», «сеанс», які ототожнюють із віртуальними відвідуваннями і використовують у статистиці бібліотек (ГПНТБ, НБУВ та ін.). Відповідно до п. 3.3.25 ICO 2789:2006 показник «сесія» розглядають як успішне звернення до бази даних або електронного каталогу; показник «сеанс» - як один цикл користувальницької діяльності, яка починається зі з'єднання користувача з базою даних або електронним каталогом і закінчується виходом із бази даних через закінчення роботи або припиненням роботи в базі даних. Середній період сеансу визначають у 30 хвилин. За цим стандартом також рекомендовано виключити «запити», що надходять на першу сторінку або сторінку порталу, і за можливості слід виключати запити, що надходять від пошукових машин.

У проекті національного стандарту РФ одиницею обліку «відвідувань» визначено одне безпосереднє звернення читача в бібліотеку або на її вебсайт. Відвідування бібліотеки підраховують як в цілому, так і диференційовано: загальна кількість відвідувань бібліотеки користувачами і за її структурними підрозділами; кількість відвідувань бібліотечних веб-сайтів усіх рівнів (що мають окремі лічильники, виключаючи блоги й акаунти в соціальних мережах). Одиницею обліку є сесія; кількість відвідувань виставок, екскурсій та інших просвітницьких заходів, проведених бібліотекою; кількість відвідувань інтернет-конференцій, що проводяться бібліотекою. Ці питання ще не унормовано у вітчизняній БС. Вони також потребують уніфікації і визначення, що ж урешті брати за одиницю виміру та яке поняття застосовувати щодо візитів користувачів на бібліотечні сайти. На нашу думку, щодо найменування у ФСЗ доцільно вказувати як інтегральний показник «відвідування бібліотеки», розкриваючи «віртуальний» складник, зокрема відвідування веб-сайту. На користь «відвідування» свідчить, по-перше, зрозумілість і традиційність для бібліотекарів терміну, по-друге, його унормування у міжнародному стандарті; по-третє, застосування у статистичних характеристиках авторитетних інформаційно-пошукових системах, зокрема Google Analytics.

В організації вітчизняної БС комплексний підхід є традиційним, натомість збалансований та інтегральний пов'язані з новизною в системі статистичних досліджень роботи бібліотеки, що відповідно потребує подальших науково-методичних розробок і рекомендацій з практичного впровадження в системі бібліотечного управління. Водночас реалізація завдання з формування уніфікованої ССП БІД на державному та відомчому рівнях вимагає цілого комплексу заходів, зокрема визнання бібліотек повноправними суб'єктами інформаційної діяльності; розроблення національних стандартів з бібліотечної статистики та оцінювання роботи бібліотек на основі адаптації міжнародних стандартів ICO 2789:2013 та ICO 11620:2008; перегляду номенклатури показників на основі гармонізації показників традиційних та інноваційних аспектів роботи бібліотек; підготовка низки методичних документів з організації збору статистичних відомостей, зокрема - автоматизованому (на веб-сайтах та в бібліотечних інформаційних мережах).

Ускладнення внутрішньої структури бібліотечно-інформаційного ресурсу, трансформація бібліотечного обслуговування, розширення спектру бібліотечно-інформаційних послуг, відповідне ускладнення організаційної структури бібліотеки потребують спрямування статистичних досліджень на виявлення факторів, які впливатимуть на прийняття управлінських рішень щодо визначення стратегічних цілей, ідеологічної і технологічної платформи розвитку наукової бібліотеки.

За кордоном проблема вироблення нових підходів до визначення її ефективності була і залишається у центрі уваги спеціалістів зарубіжних країн та світових організацій (ІФЛА, ІСО).

В Україні ж проблема консолідованого і системного (на державному рівні) розвитку бібліотечної статистики у сучасних умовах ще не отримала остаточного спрямування в пакеті організаційно-управлінських рішень розвитку бібліотечної справи.

Література

1. Антопольский А.Б. Проблемы учета и регистрации информационных ресурсов / А.Б. Антопольский // Проблемы информатизации. - 2001. - № 2. - С. 34-39.

2. Библиотечная статистика: показатели и единицы исчисления: ГОСТ. - 2013. Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу: Проект. [Электронный ресурс]. - Текстовые данные. - Режим доступа: http://www.rsl.ru/ datadocs/doc_7667vu.pdf. - Загл. с экрана.

3. Василенко О.Н. Сучасні аспекти методології бібліотечної статистики // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В.І. Вернадського / НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, АБУ; редкол.: О.С. Онищенко (гол.) [та ін.]. - К., 2008. - Вип. 20. - С. 185-196.

4. Василенко О.Н. Вопросы социальной эффективности библиотечно-информационной деятельности: проблемы формирования сбалансированной системы показателей библиотечной статистики / О.Н. Василенко // Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития: науч.-практ. и теорет. сб. / НАН Украины, Нац. б-ка Украины имени В.И. Вернадского; МААН, Совет директоров науч. б-к и информ. Центров; редкол.: А.С. Онищенко (пред.) и др. - К., 2012. - Вып. 10. - С. 116-130.

5. Василенко О.Н. Современные подходы к организации библиотечной статистики Украины / О.Н. Василенко // Вестник БАЕ. - 2013. - № 2. - С. 81-83.

6. Дворкина М.Я. Библиотечно-информационная деятельность: теоретические основы и особенности развития в традиционной и электронной среде / М.Я. Дворкина. - М.: ФАИР, 2009. - 256 с.

7. Звіт про діяльність державних, публічних бібліотек, централізованих бібліотечних систем, що віднесені до сфери управління Міністерства культури і туризму України: форма N° 6-НК [Електронний ресурс]. - Текстові дані. - Режим доступу: http://profy.nplu.org/articles.php?lng=uk&pg=328. - Назва з екрану.

8. Інтегральні економічні показники // Економічний енциклопедичний словник: в 2 т. / Мочерний С.В., Ларіна Я.С., Устинко О.А., Юрій С.І.; за ред. С.В. Мочерного. - Львів: Світ, 2005. - Т. 1. - 2005. - С. 276.

9. Об утверждении Порядка учета документов, входящих в состав библиотечного фонда: приказ М-ва культуры Российской Федерации от 8 окт. 2012 г. № 1077 г. [Электронный ресурс]. - Текстовые данные. - Режим доступу: http://www.rg.ru/2013/05/22/fond-dok.html. - Загл. с экрана.

10. Про затвердження Інструкції з обліку документів, що знаходяться в бібліотечних фондах: затв. наказом М-ва культури і туризму України від 03.04.2007 № 22: (зареєстровано в М-ві юстиції України 23 трав. 2007 р. за № 530/13797 [Електронний ресурс]. - Текстові дані. - Режим доступу: http://zakon2.rada. gov. ua/laws/show/z0530-07?nreg = z0530- 07&fmd=1&text=%E5%EB =-11559. - Назва з екрана.

11. Международный стандарт ISO2789 «Информация и документация - международная библиотечная статистика» // Новости Международной федерации библиотечных ассоциаций и учреждений (ИФЛА). - 2011. - № 4 (91). - С. 18-53.

12. Посмертна О.І. Сучасні показники економічної ефективності бібліотечно-інформаційної діяльності наукової бібліотеки / О.І. Посметна // Наук. пр. Нац. б-ки України імені В.І. Вернадського / НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, АБУ; редкол.: О.С. Онищенко (гол.) [та ін.]. - К., 2013. - Вип. 38. - С. 400-410.

13. Солоіденко Г Сучасні критерії та показники оцінювання якості роботи бібліотеки / Г. Солоїденко // Сучасні проблеми діяльності бібліотеки в умовах інформаційного суспільства: матеріали третьої наук.-практ. конф. (Львів, 29 верес. 2011 р.). - Л.: Вид-во Львівської політехніки, 2011. - С. 155-160.

14. ISO 2789:2013(en) [Information and documentation - International library statistics]. - Текстовые данные. - Режим доступа: https://www.iso.org/obp/ui/ #iso:std:iso: 2789:ed-5:v1:en. - Загл. с экрана.

Размещено на Allbest.ru