Бібліографія шевченкознавства в харківському університеті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Бібліографія шевченкознавства в харківському університеті

А.О. Давидова

зав. науково-бібліографічного відділу Центральної наукової бібліотеки

Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, пл. Свободи, 4, Харків, 61022, Україна

Ю. Ю. Полякова

головний бібліограф науково-бібліографічного відділу Центральної наукової бібліотеки

Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна пл. Свободи, 4, Харків

Стаття присвячена характеристиці бібліографічних видань Харківського університету, присвячених життю та творчості Т. Г. Шевченка, створених співробітниками науково-бібліографічного відділу Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна у співпраці з викладачами філологічного факультету. В роботі подано загальні принципи укладання цих посібників.

Ключові слова: бібліографічний покажчик, шевченкознавство, укладання

бібліографічний видання харківський шевченко

У зв'язку з 200-річним ювілеєм Тараса Шевченка відбувається нове, з позицій сьогодення, прочитання життєпису і творчості поета. У зв'язку з цим назріла й потреба осмислення поступального розвитку науки про Т. Шевченка. Важливим чинником цього стає бібліографічна шевченкіана.

Вивчення шевченкознавства в Харківському університеті має давні традиції. Ще у першій половині XIX століття Микола Костомаров, який в той час готувався захищати у Харкові магістерську дисертацію, у своїй статті «Обозрение сочинений, писанных на малороссийском языке», опублікованій в альманасі «Молодик» (X., 1843), присвятив декілька сторінок аналізу шевченкового «Кобзаря». Серед дослідників творчості Шевченка у Харкові кінця XIX - початку XX століть були такі відомі вчені, як М. Сумцов, Д. Овсянико- Куликовський, Д. Багалій. Подальший розвиток шевченкознавства у Харківському університеті та ХІНО пов'язаний з іменами І. Айзенштока, М. Плевака, В. Коряка, М. Сулими, А. Шамрая та ін. У 30-ті роки харківська шевченкіана збагачується новими іменами дослідників (І. Пільгук, С. Шаховський, С. Крижанівський, О. Білецький, Л. Булаховський, І. Білодід). У повоєнні роки творчістю Шевченка займаються І. Булашенко, Є. Вербицька, Л. Бикова, Ф. Медведев, О. Миронов та інші.

Накопичений досвід вивчення творчості великого поета потребував кількісного та якісного аналізу. Тому цій темі вже присвячено декілька статей [1, 2, 4, 9], причому дві з них (стаття Ірини Булашенко та Михайла Красикова та стаття Олексія Чугуя та Тараса Чугуя) стали вступними до покажчиків літератури з шевченкознавства.

Систематизування матеріалів, присвячених Шевченкові й створених викладачами та вихованцями Харківського університету, проходило з певним відставанням. Але воно теж має досить давні традиції. Праці харківських вчених (М. Сумцова, Д. Баталія, Д. Овсянико-Куликовського) ще на початку XX століття знайшли відображення у покажчиках вихованця Харківського університету Михайла Комарова (1844-1913). Його ґрунтовна підсумкова праця «Т. Шевченко в литературе и искусстве» [5] хронологічно охоплює матеріал 1840-1903 рр. Працю Комарова свого часу продовжив МиколаЯшек (1883-1966), укладач першого бібліографічного покажчика творів про Шевченка радянської доби [10]. Випускник юридичного факультету Харківського університету, він у 30-ті роки був науковим співробітником Інституту Тараса Шевченка у Харкові, працював у кабінеті бібліографії. У його покажчику «Шевченко : матеріали до бібліографії», що побачив світ 1921 року, зареєстровано вітчизняну і частково іноземну літературу за період з 1903 по 1921 рік. Плідно працював в галузі бібліографічної шевченкіани професор історії української літератури Харківського ІНО, член Комісії новітнього письменства ВУАН, голова Літературної секції Науково-дослідної кафедри історії української культури в Харкові, керівник Кабінету бібліографії Інституту Тараса Шевченка у Харкові Микола Плевако (1890-1941). У першому томі його «Хрестоматії нової української літератури» (X., 1926) у розділі «Тарас Шевченко» описано біля 450 видань творів поета, зібрано відомості про численні літературознавчі та біографічні публікації. Таким чином, ми бачимо, що, крім бібліографів, над бібліографічною шевченкіаною працювали літературознавці, мовознавці, історики та інші спеціалісти.

Але тематично пов'язати Т. Шевченка з Харківським університетом вперше вирішили укладачі бібліографічного покажчика «Шевченкознавство», укладеного співробітником ЦНБ Вірою Мазманьянц (1919-2011) [7]. З цього видання можна дізнатись, як розвивалась наука про Т. Шевченка в університеті протягом ХІХ-ХХ ст., яким був внесок наших вчених (літературознавців, мовознавців, істориків, книгознавців, філософів) у розробку різних проблем шевченкознавства. До покажчика увійшли праці, які було написано вченими під час їх роботи в університеті та ХІНО: книги, журнальні та газетні статті, тези доповідей, дисертації. Література була розміщена в хронологічному порядку, перевидання були зазначені під першим роком видання і далі не повторювалися. Видання мало допоміжний іменний покажчик. Вступну статтю до покажчика, як зазначалося, написала Ірина Булашенко (1921-1980), автор дисертаційного дослідження та монографії за темою «Т. Г. Шевченко в українській радянській художній літературі» (X., 1962).

До 175-річчя від дня народження поета, у 1989 році, побачило світ друге видання покажчика [8], яке було створено В. Мазманьянц у творчій співпраці з викладачами філологічного факультету О. О. Мироновим, І. Г. Булашенко, Ю. А. Ісіченком, О. С. Юрченком. Вступну статтю до першого видання покажчика, написану Іриною Булашенко, молодий філолог Михайло Красиков доповнив відомостями про розвиток шевченкознавства в університеті за 18 років, зокрема охарактеризував праці І. Л. Михайлина та В. Бояновича, присвячені драматургічній шевченкіані, О. О. Миронова та його учениць О. Д. Панченко та В. А. Кухтенко, що займалися проблемами перекладу творів Шевченка німецькою та французькою мовами.

Особливо треба відзначити внесок у створення бібліографічної шевченкіани Харківського університету Олега Миронова. Кандидат філологічних наук, завідувач кафедри зарубіжної літератури Олег Олексійович Миронов (1928-1994) серед інших проблем займався дослідженням творчості німецького поета Еріха Вайнерта, зокрема його перекладами творів Т. Г. Шевченка. До кола його наукових інтересів входила також шведська література, переклади творів Шевченка скандинавськими мовами і вивчення творчості Кобзаря в цих країнах. Цим проблемам присвячена ціла низка статей Миронова та декілька дисертацій, захищених під його керівництвом. Він плідно працював над виявленням і бібліографуванням зарубіжної шевченкіани. Підсумком цієї праці став невеликий за обсягом, але змістовний покажчик «Шевченкознавство в Данії, Швеції, Норвегії, Фінляндії, Нідерландах і Бельгії» [6].

Вищезгадані посібники доповнює покажчик «Видання творів Т. Г. Шевченка у фондах ЦНБ (1840-1914 рр.)», укладений Вірою Репринцевоюу 1997 р. [3]. До двохсотліття Кобзаря, у 2013 р., було укладено нового покажчика під назвою «Шевченкознавство у працях викладачів та вихованців Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна» [9]. Цей посібник створено на основі видання 1989 року (укладачі - бібліографи О. Журавльова, Ю. Полякова та кандидат філологічних наук О. Чугуй), але на нових засадах - до нього увійшли праці не тільки викладачів, але й вихованців університету, студентів, аспірантів, причому за весь час їхньої діяльності (не тільки під час перебування у Харкові). Покажчик, як і попередній, створено за хронологією. В окремих випадках подаються примітки та коментарі, створено допоміжний іменний покажчик. Це видання розміщено на сайті Центральної наукової бібліотеки ХНУ імені В. Н. Каразіна. Вступна стаття «Шевченкознавство у працях викладачів та вихованців Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (40-ві роки XIX - початок XXI ст.)» написана відомим шевченкознавцем, автором монографії «Драматургічні елементи в ліриці Т. Г. Шевченка» (X., 1989) Олексієм Чугуєм та кандидатом історичних наук Тарасом Чугуєм. У цій статті дано докладний аналіз розвитку шевченкознавства у Харківському університеті у ХІХ-ХХІ столітті, охарактеризовано доробок окремих вчених. На відміну від попередніх праць, у статті та покажчику є відомості про шевченкознавчі праці вчених, які зазнали репресій (І. Світличний) або були змушені виїхати за кордон (Ю. Шевельов, В. Державін, М. Ласло-Куцюк). У дещо зміненому вигляді ця стаття увійшла до збірки «Харківський університет і українська культура» (X., 2014), яка має невдовзі вийти друком.

Бібліографічна шевченкіана Центральної наукової бібліотеки Харківського університету націлена на висвітлення основної тематики шевченкознавчих студій, традиційних питань життєвого і творчого шляху основоположника нової української літератури (поетики, жанрових форм, техніки віршування, стилю і стилістики, ідейного змісту, зв'язку з фольклором, перекладів на іноземні мови тощо). За допомогою бібліографічних покажчиків майбутні дослідники зможуть не тільки проаналізувати внесок харківських вчених в шевченкознавство, але й виявити лакуни у дослідженнях.

Список використаної літератури

1. Безхутрий Ю.М. Із університетської шевченкіани: коли і хто із учених Харківського університету досліджував творчість українського генія [Текст] Ю. М. Безхутрий II Харків, ун-т. - 1999.-9 берез.

2. Булашенко І. Г. Шевченкознавство в Харківському університеті [Текст] : [передм. до бібліогр. покажч.] ІГ. Булашенко, М. М. Красиков II Шевченкознавство в Харківському університеті : бібліогр. покажч. - Харків, 1989.-С. 3-19.

3. Видання творів Т. Г. Шевченка у фондах ЦНБ (1840-1914 рр.) [Текст] : [бібліогр. покажч.] І Харк. держ. ун-т; Центр, наук, б-ка; уклад. В. О. Репринцева; бібліогр. ред.: М. Г. Швалб, В. Д. Прокопова. - Харків : [Б. в.], 1997,-ЗОс.

4. Калашник В. С. Харківське шевченкознавство 20-30-х років XX сторіччя: парадигми досліджень і лінії наукового пошуку [Текст] І В. С. Калашник, М. І. Філон II Вісн. Харків, нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. - 2012. -№ 989 : Філологія, вип. 63. -С. 58-61.

5. Т. Шевченко в литературе и искусстве [Текст] : библиогр. указ, материалов для изучения жизни и произведений Т. Шевченко I сост. М. Комаров. - Одесса : Тип. Е. И. Фесенко, 1903. - 143 с.

6. Шевченкознавство в Данії, Швеції, Норвегії, Фінляндії, Нідерландах і Бельгії [Текст] : бібліогр. покажч. І уклад. О. О. Миронов. - Харків : ХДУ, 1989. - 36 с.

7. Шевченкознавство в Харківському університеті [Текст] : хронологічний покажчик літератури, 18821971 / уклад. В. К. Мазманьянц ; вступ, ст. і ред. І. Г. Булашенко. - Харків : ХДУ, 1971. - 35 с.

8. Шевченкознавство в Харківському університеті [Текст] : бібліогр. покажч. І уклад.: В. К. Мазманьянц, О. О. Миронов ; вступ, ст.: І. Г. Булашенко, М. М. Красикова. - Харків : ХДУ, 1989. - 53 с.

Размещено на Allbest.ru